11-12 липня 2024 року відбудеться «Літня школа квантових матеріалів» (QMatS 2024), приурочена до старту українсько-німецького проєкту «Центр передового дослідження квантових матеріалів».
11-12 липня 2024 року відбудеться «Літня школа квантових матеріалів» (QMatS 2024), приурочена до старту українсько-німецького проєкту «Центр передового дослідження квантових матеріалів».
Основними темами заходу будуть квантові матеріали та українсько-німецьке співробітництво у цій сфері. Планується, що учасники літньої школи прослухають науково-популярні лекції німецьких фахівців та обговорять актуальні питання дослідження квантових матеріалів, зокрема – альтермагнетиків та топологічної надпровідності. Організатор – Київський академічний університет НАН України.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Економіка космосу: економічні дані для прийняття урядових рішень».
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Економіка космосу: економічні дані для прийняття урядових рішень».
Висловлюється занепокоєння тим, що орбіта Землі забруднена понад 100 мільйонами сміттєвих об’єктів, що становлять загрозу зіткнення з супутниками та іншими космічними апаратами, які є надзвичайно цінними для національних космічних служб та критично важливими для моніторингу погоди, прогнозування стихійних лих. Сказане перетворює боротьбу зі сміттям на орбіті Землі на нагальне політичне завдання. У звіті представлено матеріали проєкту ОЕСР з економіки космічної стійкості, ознайомлення з якими покращує розуміння особами, які ухвалюють рішення, суспільної цінності космічної інфраструктури та витрат, пов’язаних із космічним сміттям. Наводяться вичерпні дані про динаміку забруднення космічним сміттям, методи оцінювання та кількісного визначення вартості супутників, що наражаються на ризик пошкодження або руйнування, а також способи забезпечення більш раціонального використання орбітального середовища. Проаналізовані дослідження Італії, Японії та Кореї, присвячені соціально-економічній цінності різних видів космічної інфраструктури. Розглядається можливість і оптимальний дизайн фіскальних заходів та добровільних схем екологічних рейтингів для зміни поведінки операторів космічних об’єктів.
На сайті European Training Foundation опублікований звіт «Бачення майбутнього: роль геополітики у формуванні освіти та навичок наступного покоління».
На сайті European Training Foundation опублікований звіт «Бачення майбутнього: роль геополітики у формуванні освіти та навичок наступного покоління».
Цей документ розроблено на основі матеріалів публічного обговорення питання представниками країн-членів ЄС, Глобального Півдня, країн-сусідів ЄС, інституцій Євросоюзу, неурядових організацій, дослідницьких груп та аналітичних центрів. Йдеться про узагальнення майбутніх сценаріїв розвитку з позицій ключових геополітичних змін, потенційних загроз, викликів (нестабільність, конфлікти, глобалізація) та можливостей у європейському контексті. Основні теми: доступ до спільних глобальних ресурсів, конкуренція за життєво важливі ресурси, загрози, що стоять перед багатосторонніми та демократичними системами, зростаючий вплив штучного інтелекту та нових технологій на суспільство і політику. Експерти пропонують власне бачення того, як освіта та навички можуть сприяти підвищенню стійкості систем, зміцненню миру та забезпеченню сталого розвитку і наголошують на необхідності спільної роботи над контурами майбутнього систем освіти ХХІ століття.
22 серпня 2024 року відбудеться вебінар «Як партнерство між бібліотеками та видавцями може сприяти досягненню ЦСР».
22 серпня 2024 року відбудеться вебінар «Як партнерство між бібліотеками та видавцями може сприяти досягненню ЦСР».
Він покликаний надати слухачам інформацію про можливості партнерства бібліотек та видавництв щодо підтримки Цілей сталого розвитку Організації Об’єднаних Націй, а також про місцевий та інституційний вплив вирішенню глобальних проблем. Під час заходу планується розглянути, як саме бібліотеки та видавці можуть співпрацювати, щоб надавати інформацію та знання щодо ЦСР своїм спільнотам; проблеми, пов’язані із залученням до ЦСР ООН якомога ширшого кола осіб; практичні питання залучення зацікавлених сторін. Будуть представлені матеріали з практики розроблення та реалізації стратегії підвищення розуміння ЦСР провідними бібліотечними асоціаціями (Міжнародною федерацією бібліотечних асоціацій та установ (IFLA), Американською бібліотечною асоціацією (ALA)), видавцівами (SDG Publishers Compact). Організатори: Taylor & Francis Group, Choice.
Кабінет Міністрів України ухвалив оновлений перелік іноземних акредитаційних агентств та агентств із забезпечення якості вищої освіти.
Кабінет Міністрів України ухвалив оновлений перелік іноземних акредитаційних агентств та агентств із забезпечення якості вищої освіти.
З попереднього переліку іноземних акредитаційних агентств та агентств із забезпечення якості вищої освіти на підставі результатів моніторингу Європейського реєстру із забезпечення якості у сфері вищої освіти (EQAR) були виключені Інститут акредитації, сертифікації та забезпечення якості (Німеччина); EQ-Arts – Підвищення якості у мистецтві (Нідерланди). Разом із тим, перелік доповнено іноземними агентствами, які є членами EQAR: Канарське агентство з оцінки якості та акредитації (Іспанія); Валенсійське агентство з оцінки та прогнозування (Іспанія); Європейська рада богословської освіти (Німеччина); Грецький орган з питань вищої освіти (Греція); Словацьке агентство з акредитації вищої освіти (Словаччина).
24 вересня 2024 року відбудеться черговий вебінар із серії «Майбутнє наукової комунікації» на тему «Розроблення інституційної політики щодо книг відкритого доступу».
24 вересня 2024 року відбудеться черговий вебінар із серії «Майбутнє наукової комунікації» на тему «Розроблення інституційної політики щодо книг відкритого доступу».
Захід покликаний підвищити обізнаність представників університетів, зокрема – керівників установ, співробітників науково-дослідних підрозділів, наукових бібліотекарів, дослідників щодо книг відкритого доступу та довгострокових публікацій (включно з монографіями, розділами книг та редагованими збірками). Планується розглянути різноманітність політики відкритого доступу в університетах та дослідницьких організаціях Європейського дослідницького простору (ERA), політики щодо книг відкритого доступу; результати дослідження й картографування політики із акцентом на різні національні підходи до політики відкритого доступу до книг; додаткову цінність такої політики, що дозволяє університетам додавати книги до своїх відкритих колекцій, важливість політики відкритого доступу та відкритої науки. Організатори: Європейська асоціація університетів, Проєкт PALOMERA.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Оновлені рамки для моніторингу навчання дорослих: покращення ідентифікації даних та відбору показників» із серії «Робочі документи ОЕСР з навчання».
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Оновлені рамки для моніторингу навчання дорослих: покращення ідентифікації даних та відбору показників» із серії «Робочі документи ОЕСР з навчання».
У ньому зазначається, що експертна мережа у сфері ринку праці та економічних і соціальних результатів навчання системно працювала над пошуком та відбором показників для моніторингу політики у галузі навчання дорослих. Перші результати цієї роботи були опубліковані у 2013 році. За останнє десятиліття відбулися значні зміни у політиці, які призвели до перебудови систем навчання дорослих як на національному, так і на міжнародному рівні. Одночасно з цим підвищилася доступність і частота даних, які відзеркалюють процес та результати навчання дорослих. У зв’язку з цим експерти підготували новий звіт, у якому міститься загальне бачення системи навчання дорослих, пропозиції щодо використання статистичних даних та інших показників для моніторингу процесу навчання дорослих, а також національні пріоритети та практика у цій сфері.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Маркуса Мунафо та Ніла Джейкобса «Відкрите дослідження – міцний горішок. Ось як ми можемо почати».
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Маркуса Мунафо та Ніла Джейкобса «Відкрите дослідження – міцний горішок. Ось як ми можемо почати».
У ній наголошується: щоб прийняти виклики справжнього упровадження відкритих досліджень, необхідно знайти інвестиції, запровадити систему навчання та віднайти і задіяти відповідні стимули. Насправді усі дослідники, незалежно від галузі знань, – від геноміки до економіки, – зацікавлені, щоб дослідження були якісними та максимально відкритими, для того, щоб їх можна було протестувати та перевірити. Уряди та грантодавці в усьому світі дедалі частіше вимагають цього, але дослідницькі установи часто постають перед проблемою практичної реалізації. Для відкритих досліджень потрібна цифрова інфраструктура у поєднанні з відповідними знаннями та навичками. Забезпечення відкритості науки – це командне завдання: дослідники, техніки та допоміжний персонал мають співпрацювати. Маркус та Ніл пропонують власне бачення того, як сприяти відкритості. Потрібно забезпечити комплексний підхід через чітку артикуляцію академічних завдань та посилення відповідальності наукових колективів; віднайти додаткові кошти для розвитку е-інфраструктури та навчання академічної спільноти; зосередилися на адаптованих локальних рішеннях і стратегіях. Навчання відкритим дослідницьким практикам необхідно координувати, прихільність відкритій науці потрібно винагороджувати (додати у критерії оцінювання, надавати просування по службі). Підвищення мобільності дослідників також сприятиме розповсюдженню гарних практик. Є гарний приклад Програми відкритих досліджень Мережі відтворюваності Великобританії (UKRN), яка фінансується упродовж останніх п’яти років Фондом розвитку дослідницької Англії. Зазначена Мережа відтворюваності була створена у 2019 році для підтримання позицій Великої Британії як провідного світового дослідницького центру. Наразі в Європі та за її межами формується низка національних мереж відтворюваності, створених за британською моделлю UKRN та адаптованих до конкретного національного контексту. Наразі існує вже 13 національних мереж відтворюваності, представники яких регулярно зустрічаються для обговорення спільних підходів і координації зусиль. Їхня роль все більше визнається політиками та грантодавцями, що знайшло відображення у програмі «Горизонт Європа». Ряд країн (наприклад, Нідерланди) мають відкриті дослідницькі програми, координовані політиками, спонсорами, установами, академіями та іншими зацікавленими сторонами. Це дозволяє об’єднувати ресурси, узгоджувати зобов’язання та працювати разом.
Секретаріат КМУ та механізм незалежного звітування Партнерства «Відкритий Уряд» пропонують громадськості взяти участь в обговоренні «Огляду плану дій України з впровадження Ініціативи «Партнерство «Відкритий Уряд» у 2023–2025 роках».
Секретаріат КМУ та механізм незалежного звітування Партнерства «Відкритий Уряд» пропонують громадськості взяти участь в обговоренні «Огляду плану дій України з впровадження Ініціативи «Партнерство «Відкритий Уряд» у 2023–2025 роках».
Документ, опублікований у відкритому доступі, охоплює основні положення плану дій на 2023-2025 роки, його перспективні зобов’язання, опис методології оцінювання та ключові показники, інформацію щодо зобов’язань та спільної розробки плану дій, рекомендації щодо посилення процесу упровадження заходів цієї ініціативи. Зауваження та пропозиції можна подати до 16 липня 2024 року.
11 липня 2024 року у змішаному форматі відбудеться презентація програми безоплатних послуг з кібердіагностики для українського бізнесу «Cybersecurity for Business».
11 липня 2024 року у змішаному форматі відбудеться презентація програми безоплатних послуг з кібердіагностики для українського бізнесу «Cybersecurity for Business».
Захід покликаний продемонструвати вітчизняним підприємцям можливості побудованого за європейськими стандартами захисту та дотримання безпеки у цифровому просторі, допомогти їм визначити поточний стан кібернетичної безпеки власного бізнесу. Планується познайомити слухачів з переліком безоплатні послуг з кібердіагностики бізнесу та пояснити особливості участі у проєкті. Організатори: Київська школа економіки, Міністерство цифрової трансформації, Офіс з розвитку підприємництва та експорту, Національний проєкт «Дія.Бізнес».
