27 лютого 2025 року відбудеться вебінар «Значимість співпраці у наукових дослідженнях».
27 лютого 2025 року відбудеться вебінар «Значимість співпраці у наукових дослідженнях».
Він стане площадкою для обговорення з дослідниками, академічними інституціями, грантодавцями та урядовими організаціями питань відкритого обміну ідеями та співпраці заради розвитку світової науки. Під час заходу планується обговорити наступні питання: як оцінювати, виявляти, знаходити потенційних учасників майбутньої співпраці; як покращити видимість власних досягнень; як своєчасно ідентифікувати та усунути можливі бар’єри; як працює та про що свідчить новий індикатор WoS – Collab-CNCI. Організатор – Сlarivate.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Лінсі Тодд і Джеймс Лейтон «Турбуєтесь про публічні виступи?
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Лінсі Тодд і Джеймс Лейтон «Турбуєтесь про публічні виступи?
Спробуйте ці театральні поради». У ній автори пропонують працювати над своїми виконавськими навичками за допомогою прийомів, які використовують актори. Для великої кількості людей страх сцени є одним з найбільших. Він може вразити кожну людину несподівано, коли необхідність вийти на сцену видається такою ж привабливою, як і занурення у воду, повну акул. «Страх сцени» – це оманливий термін. Насправді йдеться не лише про сцену, а про будь-які переживання при публічному виступу, – у невеликій аудиторії або навпаки. Спікер повинен адаптувати свою поведінку відповідно до специфіки слухачів; не повинен недооцінювати значення вокальної розминки для голосових зв’язок, яка готує голос до максимальної потужності перед публічним виступом; вміти користуватись технікою дихання для зменшення стресу та регулювати нервову систему. Для підвищення концентрації, енергетичного потенціалу та мотивації потрібно підвищувати самосвідомість. Якщо вдається викликати зворотню реакцію від аудиторії слухачів, виникає натхнення і відчуття влади, знизити рівень кортизолу та підвищити рівень тестостерону. Щоб під час промови заспокоїтись та відчути безпеку, потрібно дозволити собі робити помилки. Нервувати під час публічних виступів – це абсолютно нормально. Виконавці та науковці з десятиліттями досвіду все одно стикаються зі сценічним страхом. Немає сенсу соромитися, адже є багато методів, за допомогою яких можна значно полегшити свої публічні виступи: не потрібно багато зусиль, щоб напрацювати упевненість у собі та почати відчувати ритм цільової аудиторії.
Міністерство цифрової трансформації України, Український фонд стартапів та BeFounder Україна інформують про запуск акселераційної програми «BeFounder Ukraine Edition».
Міністерство цифрової трансформації України, Український фонд стартапів та BeFounder Україна інформують про запуск акселераційної програми «BeFounder Ukraine Edition».
Вона покликана сприяти розширенню можливостей українських підприємців до розвитку стратегічних зв’язків, виходу на європейський та світовий ринок. Топові технологічні експерти розкажуть учасникам програми про засоби та інструменти масштабування бізнесу й особливості виходу на ринки Німеччини, Австрії та Швейцарії; підтримку стартапів; побудову мереж та ефективний обмін досвідом. Долучитись до навчання можуть стартапи на стадії pre-seed з сильною бізнес-ідеєю та готовою до зростання командою або на стадії seed і вище (які вже досягнули перших успіхів на ринку та мають потенціал для масштабування).
На офіційному порталі європейських даних DataEuropaEu опублікована інформація «Навчання, кероване даними: як відкриті дані забезпечують майбутнє освіти».
На офіційному порталі європейських даних DataEuropaEu опублікована інформація «Навчання, кероване даними: як відкриті дані забезпечують майбутнє освіти».
Вона присвячена розширенню можливостей викладачів і студентів при використанні відкритого доступу до освітніх даних. Наголошується, що відкриті дані революціонізують освітній сектор, надаючи безпрецедентний доступ до інформації. Школи та університети по всій Європі все більше використовують відкриті дані для покращення навчального досвіду та підвищення освітніх результатів. Наразі Data.europa.eu пропонує понад 37 тис. наборів даних, пов’язаних з освітою, культурою та спортом. Ці набори даних дозволяють викладачам адаптувати свої методики навчання, роблячи освіту більш інтерактивною. Карта впливу відкритих даних показує, як вони використовуються в усьому світі, – йдеться про відкриті дані 90-та країн і понад 1,6 тис. організацій. Інфографіка даних, представлених на цій платформі, демонструє різноманітність типів даних і типів організацій, варіанти їх використання (TuvaLabs) та інструменти підвищення грамотності стосовно даних і навичок студентів. Міжнародний інститут планування освіти ЮНЕСКО вважає відкриті дані чинником підвищення прозорості, підзвітності та контролю громадян за освітніми ресурсами. Синергія між відкритими даними та освітою підтримує більш поінформоване та справедливе суспільство, що робить важливим включення відкритих даних у майбутнє освіти, в якому розвивається співпраця між навчальними закладами, урядами та приватним сектором.
4 березня 2025 відбудеться вебінар «Гуманітарна освіта та готовність до кар’єри студента».
4 березня 2025 відбудеться вебінар «Гуманітарна освіта та готовність до кар’єри студента».
Він покликаний надати учасникам інформацію про те, як академічні бібліотекарі та університетські викладачі можуть найкраще підготувати студентів-гуманітаріїв до майбутньої кар’єри. Йтиметься про способи підвищення цінності гуманітарних наук і розвитку важливих для сучасної робочої сили навичок. Під час заходу планується обговорити наступні питання: результати опитування Higher Education Dive про підготовку студентів-гуманітаріїв до кар’єри; огляд цінностей, які випускники отримують від навчання; що наразі найбільш зближує освіту та роботодавців; як навчальні заклади можуть найефективніше формувати навички та допомагати випускникам гуманітарних спеціальностей підготуватись до кар’єри; на яких саме навичках закладам вищої освіти потрібно зосередитися у майбутньому; як бібліотекарі можуть співпрацювати з викладачами, щоб підтримати їх. Організатори: Сhoice, Cengage Group.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Каллума Рассела «Як збалансувати навчання та дослідження». У ній автор ділиться своїми міркуваннями про поєднання викладання та дослідження на основі саморозвитку.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Каллума Рассела «Як збалансувати навчання та дослідження». У ній автор ділиться своїми міркуваннями про поєднання викладання та дослідження на основі саморозвитку.
Він вважає, що для створення стимулюючого навчального середовища для студентів, та підтримки інтересу до оригінальних досліджень, необхідно навчитися ефективно керувати часом. І тут традиційні стратегії, такі як ретельне планування та визначення пріоритетів, залишаються безцінними. Встановлення чітких, досяжних цілей як для викладацької, так і для дослідницької діяльності та створення структурованого розкладу може значно зменшити дублювання і стрес. Ще один важливий момент – інтеграція своїх досліджень у процес навчання, коли вони розглядаються не як окремі одиниці, а як взаємодоповнюючі аспекти академічного середовища. Наступна порада – не боятися технологій, адже цифрова ера надає нам безліч інструментів, які можуть полегшити балансування між навчанням і дослідженнями. Платформи для співпраці спрощують комунікацію та управління проектами в дослідницьких групах, дозволяючи ефективніше використовувати час і ресурси. Штучний інтелект став цінним цифровим інструментом, який надихає та генерує ідеї як для навчання, так і для досліджень. Необхідно розвивати мережу підтримки, налагоджувати стосунки з колегами, які можуть розділити навантаження з навчання, запропонувати відгук і співпрацювати у дослідницьких проектах, використовувати доступну інституційну підтримку. Неоціненною може стати допомога спеціальних університетських підрозділів, до яких можна звернутися за порадою, керівництвом і підтримкою. Крім того, воркшопи та семінари з ефективних методів навчання і дослідження відкривають нові перспективи та стратегії, сприяючи процвітаючій мережі співпраці між багатьма різними галузями академічного середовища. Важливо проявляти гнучкість і бути відкритим для коригування своїх стратегій. Вимоги академічних кіл не повинні наносити шкоду особистому добробуту викладача чи дослідника, тому обов’язково слід знаходити час для відпочинку та хобі за межами університету, щоб підвищити загальну продуктивність і задоволення від життя.
Міністерство цифрової трансформації України у рамках реалізації Стратегії цифрового розвитку інновацій України WINWIN 2030 презентувало Центр передового досвіду з розробки та інтеграції ШІ – WINWIN AI Center of Excellence.
Міністерство цифрової трансформації України у рамках реалізації Стратегії цифрового розвитку інновацій України WINWIN 2030 презентувало Центр передового досвіду з розробки та інтеграції ШІ – WINWIN AI Center of Excellence.
Він покликаний підтримати упровадження штучного інтелекту у державні процеси та ключові сфери життя – оборону, медицину, освіту, бізнес. Для цього він об’єднає експертів, ресурси та інновації для розвитку ШІ. Головні напрями роботи центру: розробка ШІ-продуктів для державного сектору й оборони; упровадження штучного інтелекту в науку; створення освітніх можливостей для ШІ-спеціалістів і громадян; підтримка стартапів та малих і середніх підприємств у процесі інтеграції ШІ; співпраця з міжнародними технологічними компаніями (BigTech). WINWIN AI Center of Excellence працюватиме у форматі проєктного інкубатора – простору для аналізу, розроблення й тестування ШІ-рішень, команда якого збиратиме запити на покращення процесів і послуг та разом з бізнесом розроблятиме відповідні технологічні і програмні рішення.
У професійній соціальній мережі linkedin опублікований матеріал «Ризики сліпого використання інструментів ШІ студентами та необхідність політики використання ШІ в університетах» від StrikePlagiarism.
У професійній соціальній мережі linkedin опублікований матеріал «Ризики сліпого використання інструментів ШІ студентами та необхідність політики використання ШІ в університетах» від StrikePlagiarism.
Наголошується, що поява генеративного ШІ (зокрема, таких інструментів, як ChatGPT) суттєво змінила ландшафт сучасної освіти. Ця технологія надає студентам чудові можливості для навчання та вирішення проблем, але одночасно її «сліпе» чи безвідповідальне використання в академічній сфері тягне за собою значні ризики. Використання ГШІ без чіткого розуміння його наслідків для академічної роботи може поставити під загрозу цілісність освіти, зменшити критичне мислення та підірвати саму суть наукового пошуку. Тому для університетів важливо розробити чітку політику і запровадити рекомендації щодо використання інструментів штучного інтелекту в дослідженнях. Основними ризиками є плагіат, зниження критичного мислення, ерозія академічної доброчесності. Студенти повинні навчитись відповідально використовувати ШІ, зберігаючи при цьому академічну незалежність. Пропонується прозорий підхід до використання ШІ: студентів слід заохочувати належним чином цитувати створений штучним інтелектом контент, забезпечувати повну автентичність своєї роботи.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Єдиний цифровий шлюз на Західних Балканах: оцінка готовності до впровадження вимог регламенту».
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Єдиний цифровий шлюз на Західних Балканах: оцінка готовності до впровадження вимог регламенту».
Наголошується, що ефективні, прозорі та інклюзивні державні інституції є життєво важливими для сталого розвитку. Цифрова трансформація, що є ключовим пріоритетом ЄС, пропонує можливості для регіональної інтеграції та співпраці у галузі модернізації державних послуг й підтримки громадян у їх транскордонній мобільності. Регламент ЄС про єдиний цифровий шлюз (SDGR) містить законодавчі вимоги та стандарти, згруповані у вісім основних категорій, що описують, зокрема, якість інформації, надання онлайн-послуг, стандарти інтерфейсу користувача та механізми зворотного зв’язку. Країни-члени ЄС зобов’язані дотримуватися цих стандартів, а країни, які не входять до ЄС, самостійно зацікавлені узгоджувати свою практику з ними задля майбутньої інтеграції. У цьому дослідженні оцінюється готовність шести економік Західних Балкан відповідати стандартам SDGR, визначаються виклики, найкращі практики та подаються рекомендації. Отримані результати будуть корисні політикам при розробленні рішень щодо активізації зусиль у сфері цифровізації, сприяння тіснішій відповідності стандартам ЄС та просування перспектив вступу до ЄС.
Всі акаунти на сайті НРАТ проходять стандартну процедуру реєстрації і є верифікованими. Однак для того, щоб отримати додаткові можливості, такі як публікація відкритих рецензій на академічні тексти, необхідна верифікація за афіляцією.
Щоб отримати статус «верифікований», необхідно змінити основну адресу електронної пошти на корпоративну, яка прив’язана до наукової установи або закладу освіти.
Наприклад: user@ukrintei.ua, user@nas.gov.ua
Після підтвердження корпоративної електронної скриньки ваш акаунт буде автоматично верифіковано за афіляцією.
Якщо ваша електронна адреса є корпоративною, але акаунт не має позначки верифікації, вам необхідно написати нам на електронну скриньку NRAT@ukrintei.ua. Після перевірки ми додамо вашу адресу в базу даних, і ваш акаунт буде верифіковано.
Після проходження процедури верифікації за афіляцією ви можете змінити основну адресу електронної скриньки на зручну для вас, не втративши при цьому статусу верифікації.
Проходити верифікацію за афіляцією необхідно лише один раз.
* Ми використовуємо корпоративні адреси з Єдиної державної бази з питань освіти та Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави