Інклюзивність Archives - Сторінка 5 з 10 - Національний репозитарій академічних текстів

НОВІ РЕСУРСИ ЮНЕСКО

5 вересня 2022 року ЮНЕСКО оприлюднила узгоджені рекомендації щодо процесу універсального періодичного огляду.

Вони базуються на принципах свободи вираження поглядів, безпеки журналістів та доступу до інформації та містять дев’ять ключових позицій. Пропонується переглянути надмірно широке коло юридичної термінології; створювати й зміцнювати інституційні механізми безпеки; забезпечити захист жінок; розробляти та/або зміцнювати нормативні документи і політики доступу до інформації та зобов’язань забезпечення інклюзивності для маргіналізованих груп. Універсальний періодичний огляд є унікальним керованим державами ООН процесом безперервної оцінки ситуації з правами людини, свободи вираження поглядів та доступу до інформації. Він дозволяє оцінити достатність правових та конституційних рамок, які гарантують свободу вираження поглядів, доступ до інформації та ефективність застосування законів.

Детальніше: https://bit.ly/3L41l5f, https://bit.ly/3BgKKaV, https://bit.ly/3RjrjUv

2022-09-06

111

ВИБІР ФОРМАТУ ПРОВЕДЕННЯ КОНФЕРЕНЦІЙ

На сайті Times Higher Education опублікована статтяШарлоти Бігг, Джессікии Райніш, Герта Сомсена, Свена Відмальма «Жодні технології не можуть відтворити особисті конференції».

Автори погоджуються, що онлайн-формат проведення конференцій має свої переваги, але наголошують, що він не відповідає складному соціальному досвіду особистих зустрічей. Вони аналізують причини переходу конференцій в онлайн-формат, переваги та недоліки обох онлайну та офлайну. Висловлюють думку, що перехід конференцій в онлайн зробив їх більш інклюзивними, екологічними та ефективними за витратами часу. Виключення витрат на проїзд та проживання зробило конференції значно дешевшими. Але слід обирати формат заходів з огляду на ціль, яку необхідно досягти. Майбутнє – за гібридним форматом, коли онлайнова та особиста взаємодія будуть доповнювати один одного. Разом із тим, університетські лідери та спонсори заходів мають визнати важливу роль особистих конференцій у складній екосистемі освіти і досліджень.

Детальніше: https://bit.ly/3el2x7X, https://bit.ly/3Rei4om

2022-09-03

117

ДОСВІД ЄВРОПЕЙСЬКОГО ЦЕНТРУ ЦИФРОВОЇ ОСВІТИ

На сторінці Європейського освітнього простору офіційного вебсайту Єврокомісії опубліковано матеріал «Європейський цифровий освітній центр: практики зі сфери освіти діляться своїм досвідом відкритої онлайн-спільноти для співпраці».

У ньому наведено досвід освітніх практик European Digital Education Hub (EDEH), метою якого є спільне підвищення компетенцій і знань. Представлені дані щодо діяльності EDEH під час пандемії, йдеться про важливість інституційної підтримки учнів і викладачів, запровадження інноваційної педагогіки, забезпечення рівного доступу до цифрових інструментів і технологій. Експерти наголошують на необхідності заохочення розвитку інтернет-спільнот, які стали інклюзивним та зручним простором для співпраці, обміну передовим досвідом, спільного створення інноваційних освітніх рішень із зацікавленими сторонами з усіх секторів.

Детальніше: https://bit.ly/3C630op, https://bit.ly/3AilGj6, https://bit.ly/3pe29dr

2022-08-12

132

НОВИЙ ОСВІТНІЙ СЕРІАЛ НА ДІЯ.ЦИФРОВА ОСВІТА

На порталі «Дія.Цифрова освіта» з’явився новий освітній серіал «Оперативна допомога при посттравматичному стресовому розладі».

Це черговий серіал у циклі турботи про людину, покликаний інформувати населення про техніки, що допомагають зняти перші симптоми посттравматичного стресового розладу (ПТСР). Він роз’яснює, що таке ПТСР, як його попередити, розпізнати основні симптоми та впоратися з почуттям провини, містить поради щодо покращення психоемоційного стану людини. Курс створений за сприяння Національної програми психічного здоров’я, проєкту UNDP Ukraine / ПРООН в Україні «Права людини для України» та проєкту «Цифрові, інклюзивні, доступні: підтримка цифровізації державних послуг в Україні».

Детальніше: https://bit.ly/3Py6sLD, https://bit.ly/3C1auZN

2022-08-12

134

Премія Юджина Гарфілда за інновації в аналізі цитування 2022

Компанія Clarivate оголосила про прийом заявок на премію Юджина Гарфілда.

Компанія Clarivate оголосила про прийом заявок на премію Юджина Гарфілда.

Нагорода присуджується за роботи, які містять інноваційний підхід до наукової оцінки з використанням аналізу цитування, або комбінацію аналізу цитування та додаткових джерел даних для оцінювання будь-яких галузей досліджень. Критеріями відбору є:
– цілісність дослідження (методи відстеження, аналізу та обліку виправлених та відкликаних статей в оцінках; методи та рамки подолання кризи відтворюваності);
– оцінка дослідження (нові індикатори інституційного та дослідного впливу; нові індикатори для відстеження соціального впливу досліджень);
– різноманітність та інклюзивність (методи відстеження різноманітності та інклюзивності; методи відображення та відстеження різних команд; методи аналізу результатів та впливу різних команд (на національному та міжнародному рівнях); розробка індикаторів різноманітності та інклюзивності);
– стійкість та інновації (нові методи застосування цілей сталого розвитку в оцінці досліджень; нові методи відстеження інновацій через публікації; методи виявлення нових тем).

Юджин Гарфілд, як засновник Інституту наукової інформації, мав різноманітні наукові інтереси, пов’язані з інформаційними науками та технологіями, використанням цитат (цитованих посилань) у пошуку інформації, оцінюванні досліджень, які стали ключовими темами його творчості. У 2017 році Clarivate заснував нагороду на його ім’я, щоб вшанувати його спадщину.

Сума винагороди становить 25 тис. дол. США.

Взяти участь у конкурсі можуть дослідники, які мають диплом на доктора філософії та 10 років стажу на момент подання заявки.

Заявку на участь у конкурсі можна до 1 липня 2022 року.

Детальніше: https://bit.ly/3JyimBY, https://bit.ly/3NYx7Bv

2022-04-08

155

Як уряди можуть поставити молодих людей у центр процесу відновлення

На офіційному сайті Організації економічного співробітництва та розвитку оприлюднила аналітичний огляд «Робота для молоді: як уряди можуть поставити молодь у центр процесу відновлення».

Уряди країн ОЕСР інвестують значні ресурси для усунення безпосередніх і довгострокових наслідків пандемії COVID-19. Враховуючи, що криза по-різному зачепила різні вікові групи, а також те, що наслідки пандемії будуть відчуватися впродовж найближчих десятиліть, вкрай важливо прийняти інтегрований підхід державного управління до заходів реагування на COVID-19 і зусилля з відновлення економічного і соціального розвитку.

У дослідженні представлені погляди молодіжних організацій, наведені нові данні про потреби, проблеми та обставини молодих людей (у віці 15÷29 років) у контексті кризи COVID-19, їх очікування від урядів, їх задоволеність державними послугами та обговорення рушійних сил довіри молоді до уряду, громадським інститутам і демократії.

Описані заходи щодо реагування та відновлення: порівняльний аналіз того, в якій мірі плани реагування та відновлення країн ОЕСР охоплюють між секторальні зобов’язання молоді, данні з розподілом за віком і інформацію про те, як з молодими людьми проводилися консультації та як вони будуть приймати участь у їх реалізації.

Наведено огляд поточних та запланованих ініціатив країн ОЕСР щодо партнерства з молоддю у розробленні та забезпеченні справедливого, інклюзивного та сталого відновлення для всіх поколінь.

Аналітичний огляд побудований на дослідженні нерепрезентативної вибірки зі 151 молодіжної організації з 72 країн, у тому числі 100 молодіжних організацій з 36 країн ОЕСР. Вивчались питання, пов’язані з перебігом кризи та діяльністю урядів, спрямованої на підтримку молоді.

Проаналізовані заходи, прийняті у 34 країнах ОЕСР. Розроблені рекомендації щодо забезпечення справедливого, інклюзивного та сталого відновлення для молодих людей за допомогою низки підходів до державного управління.

Документ належить до серії документів «Заходи політики ОЕСР у відповідь на коронавірус (COVID-19)», в якій зібрані данні, аналіз і рекомендації з цілої низки тем, спрямованих на подолання кризи в сфері охорони здоров’я, економіки та суспільства, полегшення координації та сприяння необхідним глобальним діям при розв’язанні цієї величезної колективної проблеми.

Детальніше: https://bit.ly/3tuYhrm, https://bit.ly/3It0RCx, https://bit.ly/3JNOH93, https://doi.org/10.1787/92c9d060-en

Фото: скріншот

2022-03-21

126

Реформування Європейської системи оцінювання досліджень

Європейська асоціація університетів долучається до реформи оцінювання досліджень.

Європейська асоціація університетів долучається до реформи оцінювання досліджень.

Європейська асоціація університетів спільно з Science Europe та Європейською комісією очолює розробку угоди про реформування європейської системи оцінювання досліджень. Це відбуватиметься в рамках ініціативи Європейської комісії з реформування систем оцінювання досліджень як однієї з нових функцій Європейського дослідницького простору (ЄДП).

Планується створити коаліцію організацій, які проводять або фінансують дослідження – національних і регіональних органів з оцінювання та асоціацій дослідників і спонсорів досліджень, а також наукових спільнот та інших інституцій, які готові долучитись до реформ системи оцінювання наукових досліджень.

Реформування відбуватиметься інклюзивно за принципом «знизу догори». При цьому група розробників тісно співпрацюватиме з основною групою, яка представляє різноманіття дослідницької спільноти з усієї Європи. Понад 250 організацій, які вже виявили інтерес до ініціативи, також братимуть участь у цій діяльності.

Перша асамблея зібралась 3 березня 2022 року для обговорення процесу та елементів проєкту угоди. Збори зацікавлених сторін будуть відкритими для нових членів у будь-який час завдяки «відкритій об’яві про зацікавленість». Організації можуть стати частиною асамблеї та приймати участь у процесі розроблення пропозицій. Крім того, представники держав-членів на форумі ЄДП та в Європейському дослідницькому комітеті отримають можливість зробити свій внесок у проєкт угоди.

Оцінка досліджень є однією з трьох основних пріоритетних сфер роботи ЄАУ в галузі відкритої науки поряд з відкритим доступом до наукових результатів у екосистемі справедливих наукових публікацій і дослідницьких даних FAIR.

Президент ЄАУ підкреслив важливість реформ на Європейській конференції «Відкрита Наука 2022 року», на якій у підтримку ініціативи був прийнятий Паризький заклик до оцінювання досліджень. Паралельно з цим Рада ЄАУ нещодавно прийняла Порядок денний ЄАУ Open Science Agenda 2025, спрямований на подальше впровадження відкритої науки у Європі за участі членів ЄАУ та зацікавлених сторін.

ЄАУ планує найближчим часом організувати ряд онлайн-зустрічей з своїми членами з реформування оцінювання досліджень і підготовки проєкту угоди.

Детальніше: https://bit.ly/3ui2IVG, https://bit.ly/3wkRmTH

Фото: ЄАУ

2022-03-18

167

Міністерство освіти і науки серед лідерів за показниками впровадження реформ

Міністерство освіти і науки України виконало найбільшу кількість кроків і заходів Плану пріоритетних дій Уряду на 2021 рік серед усіх центральних органів виконавчої влади.

За інформацією МОН станом на 2 лютого 2022 року МОН у повному обсязі виконало 49 кроків ППДУ та ще 15 знаходяться в процесі виконання. У минулому році вдалося реалізувати чимало успішних проєктів, серед них – впровадження дуальної освіти, популяризація навчання для іноземців, започаткування стипендій, премій і грантів Президента України.

Тільки за січень 2022 року було виконано п’ять наступних кроків ППДУ:
– реалізація у системі професійної (професійно-технічної) освіти нової децентралізованої моделі управління та фінансування, орієнтованої на результат;
– оновлення змісту та забезпечення якості професійної (професійно-технічної) освіти шляхом створення методичної бази для переходу на компетентнісний підхід;
– скасування оподаткування щодо іноземних грантів на проведення наукових досліджень і розробок;
– розроблення та подання Кабінетові Міністрів України проєкту ЗУ «Про ратифікацію Угоди між Україною, з однієї сторони, і Європейським Союзом та Європейським співтовариством з атомної енергії, з іншої сторони, про участь України у Рамковій програмі з досліджень та інновацій «Горизонт Європа» та Програмі з досліджень та навчання Європейського співтовариства з атомної енергії (2021-2025), комплементарній до Рамкової програми з досліджень та інновацій «Горизонт Європа»».

У 2022 році для МОН залишаються пріоритетними питання розвитку мережі закладів дошкільної освіти, розбудови безпечного та здорового освітнього середовища, модернізації закладів професійної (професійно-технічної) освіти, інклюзивного навчання та цифровізації освіти.

Детальніше: https://bit.ly/3JjXoHx, https://bit.ly/3LrmXbx, https://bit.ly/3Laivxt

Фото: МОН

2022-02-03

117

Положення про міжнародний конкурс наукових та інноваційних проєктів «МІСТ ПАТОНА. PATON BRIDGE»

Кабінетом Міністрів України затверджено Положення про міжнародний конкурс наукових, науково-технічних розробок та інноваційних проєктів «МІСТ ПАТОНА. PATON BRIDGE». Відповідна Постанова від 26.01.2022 № 50 опублікована на порталі КМУ.

Мета конкурсу – створити сприятливі умови для залучення молоді до наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності, поглибити інтеграцію України до всесвітньої наукової та інноваційно-підприємницької спільноти, позиціонувати Україну як державу з потужним інтелектуальним і підприємницьким потенціалом, підвищити її інвестиційну привабливість.

Конкурс проводиться за наступними напрямами:
– цифрова економіка та суспільство;
– ресурсоефективна економіка та «зелене» зростання;
– біоекономіка, натуральні ресурси;
– здоров’я нації;
– передові індустріальні технології;
– культура, креативність, інклюзивне суспільство;
– безпека та оборона.

Участь у конкурсі можуть взяти автори наукових проєктів, які матимуть можливість презентувати результати прикладних досліджень і експериментальних розробок, а також інноваційних розробок на різних стадіях готовності.

У ході конкурсу його учасники зможуть отримати підтримку на подальший розвиток проєктів, знайти інвесторів, впровадити технології та розробки в реальному секторі економіки, що сприятиме зростанню конкурентоспроможності національної економіки та появі на українському ринку продукції з високим ступенем доданої вартості.

В 2022 році конкурс буде проведено вперше, у подальшому передбачається, що він стане щорічним.

Інформацію про терміни подання заявок буде розміщено на сайті Міністерства освіти і науки.

Детальніше: https://bit.ly/3rfPcSk, https://bit.ly/3G1ZNEp

Фото: МОН

2022-01-27

117

Інвестиції в освіту та перепідготовку

Пріоритетний напрям 9 «Інвестиції в освіту та перепідготовку» є одним із 11 пріоритетних напрямів Стратегії ЄС для Дунайського регіону.

Одним із центральних пріоритетів Головування України в ЄСДР у 2022 році було визначено «Розвиток людського капіталу та ринків праці», основними завданнями якого є:
– вищий рівень зайнятості в Дунайському регіоні, особливо через боротьбу з безробіттям;
– покращення освітніх результатів та відповідності здобутих навичок та компетенцій у Дунайському регіоні, при цьому зосереджуючись на навчальних результатах у цілях працевлаштування, підприємництва, інновацій, активного громадянства та добробуту;
– підвищення якості та ефективності систем освіти, навчання та ринку праці;
– забезпечення інклюзивної освіти та навчання, просування інклюзивних ринків праці, рівних можливостей та недискримінації, а також сприяння громадянським компетенціям та можливостям навчання протягом усього життя;
– сприяння тісній співпраці між освітніми, навчальними, науково-дослідними установами та ринком праці на різних рівнях.

Основна діяльність здійснюється в двох ключових векторах: ринок праці та соціальна політика й освіта та професійна підготовка. Координують напрям Україна, Австрія та Молдова із залученням широкої мережі ключових гравців і зацікавлених сторін із 14 країн Дунайського регіону.

Відповідальними є в Австрії Федеральне міністерство праці, сім’ї та молоді та Федеральне міністерство освіти, науки та досліджень, в Молдові – Міністерство охорони здоров’я, праці та соціального захисту населення та Міністерство освіти, культури та досліджень, в Україні – Міністерство освіти і науки та Ukrainian Institute for International Politics.

Актуальність питання викликано наступними проблемами:
– внаслідок трудової міграції спостерігається скорочення чисельності населення та відтік працездатних верств;
– традиційні сектори економіки охоплюють набагато більшу частину населення, ніж інші сектори;
– периферійні регіони мають високий рівень безробіття;
– слабка ефективність праці серед молоді пов’язана з неблагополучним середовищем;
– запитам на деякі затребувані навички та компетенції властива непередбачуваність;
– 1/3 населення ЄС, що стоїть перед загрозою бідності, є частиною Дунайського регіону;
– цілі громади страждають від низьких стандартів життя, бідності та соціального й економічного відчуження.

Саме ці та інші проблеми потребують впровадження ефективних дій та формування спільної дієвої політики.

Детальніше: https://bit.ly/3IIpbRy

Фото: UkrInstituteforInternationalPolitics

2022-01-26

108

Національний репозитарій академічних текстів

База даних НРАТ налічує:

Звіти у сфері наукової і науково-технічної діяльності

Дисертації на здобуття наукових ступенів та автореферати

Інклюзивність