Кабінет Міністрів України визначив Офіс з розвитку підприємництва та експорту національним контактним пунктом програми Європейського Союзу «Цифрова Європа» (2021–2027).
Кабінет Міністрів України визначив Офіс з розвитку підприємництва та експорту національним контактним пунктом програми Європейського Союзу «Цифрова Європа» (2021–2027).
Відповідне розпорядження від 12 вересня 2023 р. № 795-р оприлюднене на урядовому порталі. Завданнями національного контактного пункту є просування цифрової політики ЄС, інформаційно-методичний супровід потенційних заявників програми «Цифрова Європа» упродовж усього періоду дії Програми, співпраця з мережею контактних пунктів у країнах ЄС. Очікується, що створення Національного контактного пункту в Україні пришвидшить інтеграцію України до Єдиного цифрового ринку ЄС, надасть змогу українським потенційним учасникам програми «Цифрова Європа» отримати фахові консультації щодо подання конкурсних заявок і тим самим підвищить шанси долучення до міжнародних проєктів у сфері цифрових технологій, штучного інтелекту, суперкомп’ютерів, цифрових навичок.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Трансформаційна інноваційна політика в Австрії, Фінляндії та Швеції: що говорять нам плани відновлення і стійкості про взаємозв’язок трансформаційної та інноваційної політик?» із серії «Документи ОЕСР з науки, технологій та промисловості».
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Трансформаційна інноваційна політика в Австрії, Фінляндії та Швеції: що говорять нам плани відновлення і стійкості про взаємозв’язок трансформаційної та інноваційної політик?» із серії «Документи ОЕСР з науки, технологій та промисловості».
Наголошується, що уряди дедалі частіше використовують політику у галузі досліджень та інновацій для сприяння економічним і соціальним змінам. Проте емпірична кореляція між цією політикою і суспільними перетвореннями залишається недостатньо вивченою. У звіті цей взаємозв’язок досліджується шляхом порівняння планів відновлення і стійкості Австрії, Фінляндії та Швеції, ініційованих у рамках програми NextGenerationEU після Covid-19. Дослідження виявило значні відмінності у змісті, процесі та перетворювальній цінності таких планів у різних країнах. Відмінності у змісті національних планів, а також у здатності та вмінні використовувати наявні можливості зі стимулювання перетворень, пояснюються наявними контекстами та рамками національних політик в цілому. Встановлено, що політика у галузі досліджень та інновацій, вбудована у
плани відновлення і стійкості менш дієва, ніж очікувалося. У звіті також наведені дані про наслідки перетворювальної інноваційної політики та визначені напрямки для подальших досліджень.
У відкритому доступі розміщено практичний посібник «Як говорити про науку та себе в ній.
У відкритому доступі розміщено практичний посібник «Як говорити про науку та себе в ній.
Практичні поради з популяризації науки і гендерно чутливого викладання STEAM», підготовлений експертами з популяризації науки Lviv Open Lab. Він має допомогти освітянам і науковцям зі сфери STEAM (Science – наука, Technology – технологія, Engineering – інжиніринг, Arts and Math – мистецтво та математика) у підготовці до публічних виступів. Посібник містить інформацію про те, як сформувати особистий бренд і комфортно почати популяризаторську роботу; як обрати зручні для кожного формати і ресурси для їх втілення; коли, кому, як і навіщо розповідати про науку; що таке публічний виступ та як до нього підготуватись; роль відеоконтенту у популяризації STEAM; формування власного бренду науковця чи освітянина. Автори посібника сподіваються, що він допоможе навчились цікаво, захоплено і просто розповідати широкому загалу про науку й технології.
Проект Skills4EOSC Horizon Europe оголосив про запуск першого конкурсу Програми стипендій Skills4EOSC.
Проект Skills4EOSC Horizon Europe оголосив про запуск першого конкурсу Програми стипендій Skills4EOSC.
Мета цієї програми полягає у задоволенні нагальних потреб розвитку та підтримки професійних профілів відкритої науки, принципів даних FAIR і методів управління даними шляхом спонсорування короткострокових відряджень для спеціалістів з обробки даних open science. Програма покликана стимулювати навчання упродовж життя шляхом обміну знаннями та досвідом між фахівцями з даних у різних установах, сприяти співпраці та участі у відповідних професійних мережах. Стипендій Skills4EOSC надаються безпосередньо для: 1) підтримки навчання упродовж життя – заохочення фахівців з обробки даних у сфері відкритої науки щодо набуття навичок, пов’язаних із практикою відкритих і чесних даних і керування даними досліджень, сприяння постійному професійному зростанню; 2) розбудови інституційної спроможності – через надання стипендіатам можливості створювати або консолідувати методи відкритих і чесних даних у своїх установах, сприяючи позитивним організаційним змінам; 3) обміну знаннями – надання стипендіатам можливості досліджувати, створювати та ділитися послугами, інструментами й інфраструктурами, пов’язаними з даними Open Science і FAIR; 4) посилення співпраці між установами, заохочуючи участь у відповідних професійних мережах, створюючи активну спільноту професіоналів із обробки даних. Пропонується три форми стипендій. Перша – проєкт, запропонований стипендіатом (стипендіати можуть запропонувати проєкт, який відповідає цілям і досвіду приймаючої установи), що дозволяє цілеспрямовано співпрацювати, забезпечуючи вражаючі результати. Друга – приєднання до проєкту приймаючої установи, коли стипендіати можуть приєднатися до існуючого проєкту, запропонованого приймаючою установою, використовуючи свої навички та знання для просування поточних ініціатив. Третій – стажування з підтримки дослідницьких даних, коли стипендіати беруть участь у стажуванні та повсякденній діяльності, пов’язаній з підтримкою дослідницьких даних, що забезпечує повне розуміння практик управління дослідницькими даними в приймаючій установі. Незалежно від обраної форми, стипендія має підвищувати чи сприяти кар’єрі та поточній ролі стипендіата. Тривалість стипендії може становити один, два або три місяці. Програма відкрита для всіх професіоналів із обробки даних у сфері відкритої науки, включаючи розпорядників даних та інших осіб, залучених до підтримки даних. Особливо заохочується до подання заявок професіоналів на початку кар’єри. Вимоги до заявників: бути афілійованими з дослідницькою організацією в ЄС або країні, що є асоційованою з ЄС, відповідати правилу мобільності. Заявку на участь можна подати до 31 жовтня 2023 року.
Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила звіт «Сприяння різноманітності кар’єрних можливостей для докторантів і постдокторантів» із серії «Робочі документи ОЕСР з науки, технологій та промисловості».
Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила звіт «Сприяння різноманітності кар’єрних можливостей для докторантів і постдокторантів» із серії «Робочі документи ОЕСР з науки, технологій та промисловості».
У звіті аналізуються варіанти кар’єри докторантів і постдоків, визначається політика і практика, спрямовані на підтримку їхніх кар’єрних можливостей, формування гнучких кар’єрних траєкторій, стимулювання якісних досліджень та підтримку інновацій у різних секторах. У документі представлена концептуальна основа дослідження та набір даних, що характеризують відповідну політику; надаються практичні рекомендації щодо формування різних варіантів політичних рішень для дієвого залучення та взаємодії з роботодавцями за межами академічних кіл; надання дослідникам досвіду і навичок для різних професій; заохочення підвищення цінності різних варіантів кар’єри; підтримання розвитку кар’єри і керівництва дослідниками; сприяння міжсекторальній мобільності; реконфігурування і підтримання кар’єри в академічних колах.
Програма імені Фулбрайта в Україні оголосила конкурс на здобуття стипендій імені Фулбрайта на 2024–2025 академічний рік для науковців, дослідників та фахівців.
Програма імені Фулбрайта в Україні оголосила конкурс на здобуття стипендій імені Фулбрайта на 2024–2025 академічний рік для науковців, дослідників та фахівців.
Програма підтримує проведення досліджень в університетах, дослідницьких центрах, бібліотеках, музеях, архівах США тривалістю від трьох до дев’яти місяців. У конкурсі можуть брати участь викладачі й дослідники, які на момент подання заявки мають науковий ступінь кандидата наук, доктора філософії/доктора мистецтва або доктора наук, а також дослідники без наукового ступеня з повною вищою освітою (спеціаліст, магістр); діячі культури і мистецтва, бібліотекарі, фахівці з музейної справи, журналісти та громадські діячі із досвідом не менше семи років й авторитетом у відповідній галузі знань, які мають публікації (статті, монографії, розділи у монографіях) у вітчизняних та/або іноземних наукових фахових виданнях, українське громадянство та проживають в Україні на час проведення конкурсу; знають англійську мову на рівні, достатньому для професійного спілкування в англомовному науковому середовищі; зобов’язуються повернутись в Україну після завершення терміну гранту. Заявку на участь у конкурсі можна подати до 15 жовтня 2023 року.
Міністерство освіти і науки України оголосило конкурсний відбір проєктів фундаментальних наукових досліджень, прикладних наукових досліджень, науково-технічних (експериментальних) розробок, виконавцями яких є заклади вищої освіти та наукові установи, що належать до сфери управління Міністерства освіти і науки України.
Міністерство освіти і науки України оголосило конкурсний відбір проєктів фундаментальних наукових досліджень, прикладних наукових досліджень, науково-технічних (експериментальних) розробок, виконавцями яких є заклади вищої освіти та наукові установи, що належать до сфери управління Міністерства освіти і науки України.
Відповідний наказ від 11.09.2023 № 1113 розміщено на сайті МОН. Виконання робіт розпочнеться у 2024 році за кошти державного бюджету за бюджетною програмою «Наукова і науково-технічна діяльність закладів вищої освіти та наукових установ» (КПКВК 2201040). Основні новації конкурсу: орієнтація на пріоритетну тематику з переліку основних наукових (науково-технічних) проблем ключових міністерств, державних служб та органів для вирішення реальних проблем оборони, безпеки, економіки та суспільства України; використання нового модулю Національної електронної науково-інформаційної системи nauka.gov.ua для чіткої ідентифікації проєктів, учених, експертів та захисту даних через ЄЦП, BankID або Дія.Підпис; автоматичний розподіл проєктів між експертами та розсилка експертних висновків керівникам проєктів до їхніх електронних кабінетів після завершення конкурсу; збільшення ваги оцінок змістовної частини проєктів; визначення принципів розподілу фінансування між секціями, ураховуючи необхідність підтримки стратегічно важливих галузей для економіки України та підвищення її обороноздатності. Конкурс проводиться у два етапи: перший відбудеться у ЗВО/НУ з 12 вересня до 12 жовтня 2023 року; другий буде проходити у МОН України з 12 жовтня до 12 грудня 2023 року.
На офіційному сайті Міністерства освіти і науки України оновлено Перелік наукових фахових видань, в яких можуть публікуватися результати дисертаційних робіт на здобуття наукових ступенів доктора наук, кандидата наук та ступеня доктора філософії.
На офіційному сайті Міністерства освіти і науки України оновлено Перелік наукових фахових видань, в яких можуть публікуватися результати дисертаційних робіт на здобуття наукових ступенів доктора наук, кандидата наук та ступеня доктора філософії.
Зміни до Переліку внесені на підставі рішення Атестаційної колегії МОН, яке відбулось 23 серпня 2023 року. Рекомендовано присвоїти дев’яти та внести зміни відносно десяти друкованих періодичних видань категорії «Б» (наказ МОН від 23.08.2023 № 1035). Актуальний перелік наразі містить 134 друкованих та 8 електронних видань категорії «А», а також відповідно 1351 та 105 категорії «Б». Рішення щодо оновлення Переліку прийняте відповідно до Порядку формування Переліку наукових фахових видань України, затвердженого наказом МОН України від 15 січня 2018 року № 32, зареєстрованого в Мін’юсті України 6 лютого 2018 року за № 148/21600.
Кабінет Міністрів затвердив перелік показників Індексу цифрової економіки та суспільства (Digital Economy and Society Index / DESI) в Україні, а також порядок збору та обміну даних на основі методології ЄС.
Кабінет Міністрів затвердив перелік показників Індексу цифрової економіки та суспільства (Digital Economy and Society Index / DESI) в Україні, а також порядок збору та обміну даних на основі методології
ЄС.
Відповідне Розпорядження від 5 вересня 2023 р. № 774-р оприлюднене на урядовому порталі. Упродовж наступних 6-ти місяців Мінцифра розробить відповідні методичні рекомендації. Передбачається, що документ забезпечить передумови для відстеження прогресу цифрової економіки, а також можливості порівняння з іншими країнами ЄС. DESI, який характеризує прогрес держав-членів ЄС у досягненні цілей Програми цифрового десятиліття ЄС до 2030 року, щорічно публікується Європейською комісією. Ключові елементи DESI відповідають цифровим цілям ЄС: безпечна та стійка цифрова інфраструктура, цифрові навички, цифровізація бізнесу та цифровізація публічних послуг. Включення України до DESI допоможе реалізувати державний потенціал цифрової конкурентоспроможності, а також сприятиме інтеграції до Єдиного цифрового ринку ЄС.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Керолайн Болл «Друкована сторінка, як і раніше, важлива для вчених і студентів».
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Керолайн Болл «Друкована сторінка, як і раніше, важлива для вчених і студентів».
У ній автор пояснює, чому незважаючи на те, що університетські бібліотеки вкладають значні кошти у цифрові ресурси, звичайні паперові книги, як і раніше, життєво важливі для досліджень, викладання і збереження знань. Академічні бібліотеки та архіви зберігають і забезпечують доступ до наукової інформації та освітніх текстів. Але ця місія в епоху цифрових технологій ускладнюється та зазнає численних викликів, – у першу чергу через те, що студенти майже повністю покладаються на онлайн-ресурси. Придбання бібліотеками звичайних книг та передбачає повне володіння ними, зберігання, переформатування колекцій та вільний обмін. Тоді як електронні книги та онлайн-журнали, як правило, передбачають обмежене ліцензування, що може поставити під загрозу довгостроковий доступ до освіти. Керолайн зосереджує увагу на різниці у доступі до фізичних книжок та цифрового контенту, впливі на здоров’я, витратах на обладнання, які в сукупності поглиблюють освітню нерівність, а також проблемах сприймання мозком складних концепцій способів навчання, бюджетному тиску та умовах доступу у період пандемії. До недоліків цифрового контенту автор відносить залежність студентів та науковців від ресурсів, які можуть стрімко зникнути з доступу через корпоративні рішення, бізнес-політики, інші обмеження та непередбачувані обставини. Це входить у протиріччя з роллю академічних кіл як зберігачів знань попередніх і нинішнього поколінь. Під загрозою опинились не лише підручники, а й першоджерела, рідкісні книги, спеціальні колекції унікальних знань та історії. Керолайн Болл вважає, що бібліотеки повинні розглянути інноваційні моделі, які будуть здатні збалансувати зручність та обмеження. Наприклад, можна скористатись тим, що законодавство про авторські права дозволяє змінювати формат цифрових текстів для архівних цілей; переглядати умови ліцензування для цілей освіти для сприяння обміну та збереженню; звільнити бібліотеки від управління цифровими правами (DRM) та обмежень авторських прав на цифрове архівування; забезпечити державне фінансування оцифровки рідкісних друкованих видань і спеціальних колекцій; проводити політику, що вимагає безперервного доступу до академічних ресурсів, які припинили своє існування; надавати субсидії та гранти бібліотекам для збереження друкованих колекцій, доступних для громади; розвивати міжбібліотечні партнерства для збереження друкованих еквівалентів важливих цифрових ресурсів. Академічні бібліотеки також повинні досліджувати альтернативні цифрові моделі, такі як відкриті освітні ресурси (OERs). Слід пам’ятати, що друковані видання мають незамінну роль для поглибленого читання та надійного довготривалого доступу. Тому треба використовувати сильні сторони кожного формату у змішаній моделі. Академічна спільнота повинна використовувати цифрові пропозиції на розумних умовах, а не підтримувати максимізацію прибутків видавців. Інклюзивний доступ до інформації уможливлює соціальну мобільність, відкритість та зростання. Зручність не повинна переважати над сталістю: бібліотеки та університети служать суспільству, а не акціонерам.
Всі акаунти на сайті НРАТ проходять стандартну процедуру реєстрації і є верифікованими. Однак для того, щоб отримати додаткові можливості, такі як публікація відкритих рецензій на академічні тексти, необхідна верифікація за афіляцією.
Щоб отримати статус «верифікований», необхідно змінити основну адресу електронної пошти на корпоративну, яка прив’язана до наукової установи або закладу освіти.
Наприклад: user@ukrintei.ua, user@nas.gov.ua
Після підтвердження корпоративної електронної скриньки ваш акаунт буде автоматично верифіковано за афіляцією.
Якщо ваша електронна адреса є корпоративною, але акаунт не має позначки верифікації, вам необхідно написати нам на електронну скриньку NRAT@ukrintei.ua. Після перевірки ми додамо вашу адресу в базу даних, і ваш акаунт буде верифіковано.
Після проходження процедури верифікації за афіляцією ви можете змінити основну адресу електронної скриньки на зручну для вас, не втративши при цьому статусу верифікації.
Проходити верифікацію за афіляцією необхідно лише один раз.
* Ми використовуємо корпоративні адреси з Єдиної державної бази з питань освіти та Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави
