Інформаційний бюлетень «Академічна доброчесність». Квітень 2022

Інформаційний бюлетень «Академічна доброчесність». Квітень 2022

Аналітичний центр Київського університету імені Бориса Грінченка «ОсвітАналітика» оприлюднив квітневий випуск інформаційного бюлетеня «Академічна доброчесність» на тему «Як відновити викладання? Університет в умовах війни».

Аналітичний центр Київського університету імені Бориса Грінченка «ОсвітАналітика» оприлюднив квітневий випуск інформаційного бюлетеня «Академічна доброчесність» на тему «Як відновити викладання? Університет в умовах війни».

У черговому випуску наведені рекомендації для викладачів, студентів, адміністрацій університетів щодо відновлення освітнього процесу. Автор пропонує структурувати діяльність учасників освітнього процесу в університетах за наступними правилами:
– ми діємо в хаосі, тому доводиться діяти без гарантій, що одразу все вдасться, і бути готовим до власних помилок;
– не можна ігнорувати «слона в кімнаті», тобто робити вигляд, що нічого не сталося й діяти, як і раніше;
– треба зосередитись на тому, що наразі найкорисніше для студентів, у першу чергу на тих компетентностях, які потрібні зараз.

Бюлетень виходить з 2019 року та пропонує читачам актуальну інформацію з питань академічної доброчесності. Інформація, представлена у ньому є лаконічною, викладена доступною мовою, прив’язана до українського контексту, ураховує кращі зарубіжні практики.

Детальніше: https://bit.ly/3K0rE9X, https://bit.ly/3xDL2XN

Фото: «ОсвітАналітика»

2022-04-19
Поширити
Сайт ScienceInEхile для українських науковців закордоном

Сайт ScienceInEхile для українських науковців закордоном

Міжнародна ініціатива «Наука у вигнанні» створила сайт, який можуть використовувати українські науковці, що вимушено опинилися закордоном, для пошуку необхідної інформації. 

Міжнародна ініціатива «Наука у вигнанні» створила сайт, який можуть використовувати українські науковці, що вимушено опинилися закордоном, для пошуку необхідної інформації. 

Ініціатива об’єднує вчених з груп ризику, переміщених осіб і біженців, а також урядові установи, донорів, міжнародні агентства, неурядові організації для обміну ідеями, передовим досвідом і можливостями. Вона працює для досягнення цієї мети, використовуючи адвокатську підтримку, створення мереж, підтримку досліджень тощо.

Ініціатива покликана зробити свій внесок у підтримку наукових співтовариств, які бажають пом’якшити труднощі, з якими стикаються українськи вчені та забезпечити їм можливість продовжувати свої дослідження та навчання. 

Конкретними завданнями ініціативи є наступні:
– збір, розробка та обмін інформацією;
– підвищення глобальної поінформованості і вдосконалення заходів щодо захисту та підтримки переміщених вчених;
– зміцнення потенціалу та механізмів координації зацікавлених сторін для розробки більш якісних програм і цілісного реагування;
– розробка механізмів зі збереження наукових знань, систем і культури.

Детальніше: https://scienceinexile.org, https://bit.ly/3Onl40Q

Фото: скріншот

2022-04-19
Поширити
«Київстар» скасовує тарифікацію інтернету для навчання і роботи онлайн

«Київстар» скасовує тарифікацію інтернету для навчання і роботи онлайн

Починаючи з 18 квітня 2022 року компанія «Київстар» скасовує тарифікацію мобільного інтернету при роботі в популярних застосунках для навчання та роботи онлайн.

Починаючи з 18 квітня 2022 року компанія «Київстар» скасовує тарифікацію мобільного інтернету при роботі в популярних застосунках для навчання та роботи онлайн.

Це рішення прийнято у співпраці з Міністерством освіти і науки України. Воно дозволить забезпечити кращі умови для навчання та роботи онлайн. 

«Київстар», який є найбільшим українським оператором електронних комунікацій не зніматиме мегабайти з рахунків абонентів передплати за користування відеозастосунками Zoom, Microsoft Teams, Google Meet та Google Classroom.

Без додаткової тарифікації можна буде користуватися популярними освітніми застосунками, зокрема – послугою «Знання без меж», яка діє у більшості тарифів «Київстар». Мобільний інтернет у додатках для відеодзвінків та інших сервісів не тарифікуватиметься на території України за умови використання одного із цих застосунків на мобільному телефоні.

Детальніше: https://bit.ly/3Ma8xMk, https://tv.kyivstar.ua/ua/

Фоото: МОН

2022-04-18
Поширити
Стратегія розвитку вищої освіти в Україні на 2022-2032 роки

Стратегія розвитку вищої освіти в Україні на 2022-2032 роки

Кабінет Міністрів України схвалив Стратегію розвитку вищої освіти в Україні на 2022-2032 роки. Відповідне розпорядження №286-р «Про схвалення Стратегії розвитку вищої освіти в Україні на 2022-2032 роки» оприлюднено на урядовому порталі 14 квітня 2022 року.

Кабінет Міністрів України схвалив Стратегію розвитку вищої освіти в Україні на 2022-2032 роки. Відповідне розпорядження №286-р «Про схвалення Стратегії розвитку вищої освіти в Україні на 2022-2032 роки» оприлюднено на урядовому порталі 14 квітня 2022 року.

Документом визначено основні пріоритети системи вищої освіти України, а також її головні характеристики, що будуть сформовані до 2032 року в рамках процесу входження України до Європейського Союзу.

У документі визначено сильні та слабкі сторони національної системи вищої освіти, можливості подальшого розвитку та загрози зовнішнього середовища на основі проведеного аналізу динаміки розвитку вищої освіти в Україні, з урахуванням думки експертів та зважаючи на глобальні тенденції розвитку вищої освіти. Здійснений SWOT-аналіз дозволив розробити песимістичний, реалістичний та оптимістичний сценарії розвитку вищої освіти в Україні.

Очікується, що в результаті реалізації Стратегії буде створено сучасну ефективну систему вищої освіти, яка задовольнятиме потреби громадян, економіки та суспільства, матиме гідну репутацію та буде конкурентоспроможною на внутрішньому і світовому ринку освітніх послуг.

Також затверджено операційний план реалізації Стратегії у 2022-2024 роках. Він передбачає реалізацію наступних 5-ти стратегічних цілей:
– ефективність управління в системі вищої освіти;
– довіра громадян, держави та бізнесу до освітньої, наукової, інноваційної діяльності закладів вищої освіти;
– забезпечення якісної освітньо-наукової діяльності, конкурентоспроможної вищої освіти, яка є доступною для різних груп населення;
– інтернаціоналізація вищої освіти України;
– привабливість закладів вищої освіти для навчання та академічної кар’єри.

Завдання та індикатори до кожної цілі Операційного плану наведені в Стратегічній піраміді розвитку вищої освіти в Україні на 2022-2032 роки, де визначена місія вищої освіти як інтелектуальний, культурний і професійний розвиток особистості, формування якісного людського капіталу та згуртування суспільства для утвердження України як рівноправного члена європейської спільноти, розбудови ефективної інноваційної конкурентоспроможної економіки та забезпечення високих стандартів якості життя.

Детальніше: https://bit.ly/37mXKQ0, https://bit.ly/3vneUVF

Фото: МОН

2022-04-15
Поширити
Європейська стратегія щодо університетів

Європейська стратегія щодо університетів

Країни-члени Європейського Союзу просувають європейську стратегію щодо університетів.

Країни-члени Європейського Союзу просувають європейську стратегію щодо університетів.

На засіданні Ради з питань освіти обговорювалась синергія університетських місій та відповідних політичних процесів. Було наголошено на необхідності спільної роботи на європейському, національному та інституційному рівнях для досягнення наступних чотирьох ключових цілей:
– посилення європейського виміру у вищій освіті, дослідженнях та інноваціях, а також їх синергія;
– підвищення глобальної ролі та лідерства Європи;
– підтримка відновлення Європи та реагування на цифровий і зелений перехід;
– поглиблення європейського почуття приналежності на основі спільних цінностей.

Рада з питань освіти ухвалила рекомендації щодо побудови ефективної європейської вищої освіти і транснаціональної освіти. Вона закликала країни-члени сприяти запровадженню транснаціональних спільних програм і надати університетам свободу експериментувати з такими інструментами, як гнучке навчання, цифрове забезпечення та використання цифрової європейської студентської картки. Міністри наполягали на використанні існуючих Болонських інструментів, таких як «Європейський підхід до забезпечення якості спільних програм». Вони також закликали Європейську комісію створити пілотні програми та вивчити можливий законодавчий статут для університетських альянсів, таких як Європейська університетська ініціатива та спільна європейська форма диплому. Пілотні проєкти для обох інструментів мають початися наступного року.

Міністри також ухвалили висновки щодо розширення можливостей вищих навчальних закладів для майбутнього Європи у відповідь на «Стратегію для університетів», опубліковану Європейською комісією на початку цього року. Вони закликають до кращої синергії між дослідженнями та освітою, створенні дорожньої карти для об’єднання стратегічних ідей Європейського дослідницького простору та Європейського простору освіти.

Разом з тим Європейська університетська ініціатива являє собою одну з кількох можливостей для університетських альянсів. 

Європейська асоціація університетів (ЄАУ) сподівається, що акцент на Болонських інструментах може допомогти розширити їх використання в державах-членах, подолати бар’єри у транснаціональному співробітництві. Реформи на системному рівні, що надають університетам більшу автономію, залишаються обов’язковою умовою для більш глибокого транснаціонального співробітництва у його різних формах. Залучення зацікавлених сторін є найкращим способом упевнитися, що реформи відповідають цілям. 

Нові вимоги, що висуваються до університетів, мають супроводжуватися фінансуванням та іншою підтримкою, як-то навчання керівництва та персоналу. ЗВО мають підтримуватися за допомогою європейських та національних заходів, повністю дотримуючись принципу досконалості, вітати студентів, дослідників та науковців, чия свобода знаходиться під загрозою». 

ЄАУ розглядає це як чітке зобов’язання щодо створення європейської системи підтримки дослідників і студентів із групи ризику, тим самим доповнюючи та покращуючи системи, які вже діють у деяких країнах-членах ЄС. 

Країни-члени ЄС бажають реформувати сектор вищої освіти в рамках Болонських структур, визначаючи важлива роль Європейської комісії в координації цієї роботи та розробленні пілотних програм.

Детальніше: https://bit.ly/38Ps4mN, https://bit.ly/3uM77lc, https://bit.ly/3uNCRGI, https://bit.ly/3vo2j4D, https://bit.ly/3M74HUf

Фото: скріншот

2022-04-15
Поширити
Аналіз актуальних та новітніх напрямів досліджень

Аналіз актуальних та новітніх напрямів досліджень

Компанія Clarivate у співпраці з Китайською академією наук оприлюднила звіт «Дослідницькі фронти 2021» та доповідь «Дослідницькі фронти 2021: активні галузі, країни-лідери».

Компанія Clarivate у співпраці з Китайською академією наук оприлюднила звіт «Дослідницькі фронти 2021» та доповідь «Дослідницькі фронти 2021: активні галузі, країни-лідери».

Дослідницькі фронти формуються, коли групи часто цитованих статей неодноразово цитуються разом, відображаючи конкретну спільність у дослідженні. Це можуть бути експериментальні дані, методи, концепції чи гіпотези.

Дослідження визначає найгарячіші та новітні сфери у галузі наукових досліджень, зокрема – 171 дослідницький фронт (у т. ч. 110 найбільш активних) та 61 новий напрямок, визначений на основі аналізу свіжіших публікацій. Окрім цих напрямків у звіті представлено опис 11 широких дослідницьких сфер та рейтинги країн та установ, чий внесок є ключовим у кожному напрямку.

Близько третини дослідницьких фронтів минулого року пов’язані з COVID-19. Серед них 6 з 10 найкращих дослідницьких фронтів у клінічній медицині та 3 з 10 найкращих дослідницьких фронтів у біологічних науках.

У доповіді «Дослідницькі фронти 2021: активні галузі, країни-лідери» представлено дані про національну ефективність в рамках 171 дослідницького фронту. США залишаються провідною країною з досліджень у 11 галузях природничих і соціальних наук, за ними йде Китай, причому розрив між ними скорочується. Інші 8 кращих країн у дослідницьких фронтах – Великобританія, Німеччина, Італія, Франція, Австралія, Канада, Іспанія та Нідерланди.

Детальніше: https://bit.ly/3M6rhME, https://bit.ly/3M92wPV

Фото: Clarivate

2022-04-15
Поширити
Державне фінансування університетів Європи: стан і принципи

Державне фінансування університетів Європи: стан і принципи

Європейська асоціація університетів оприлюднила звіт «Державне фінансування університетів Європи: стан і принципи».

Європейська асоціація університетів оприлюднила звіт «Державне фінансування університетів Європи: стан і принципи».

Бурхливі економічні зміни останнього десятиліття сприяли реформам, спрямованим на підвищення ефективності використання університетами державних коштів. У новій публікації розглядаються питання державного фінансування університетів та аналізується його еволюція з 2015 року.

Увага в дослідженні зосереджена на основних механізмах визначення блокових грантів, які отримують університети, а також на типах індикаторів, які використовуються органами державної влади на даний момент або будуть використовуватися під час майбутніх запланованих реформ.

Звіт показує, що більшість європейських країн використовують декілька інструментів для розподілу фінансування з блокових грантів, поєднуючи використання формул фінансування з контрактами на виконання і встановленням цілей. При цьому частково зберігаються підходи, що використовувалися при попередніх розподілах фінансування. Однак фінансова релевантність цих різних інструментів суттєво відрізняється.

Постійна дискусія навколо моделей фінансування впродовж останніх років, зосереджена на механізмах та інструментах фінансування, а не на цілях.

Постійно виникають питання побудови «ідеальної» моделі фінансування, що змусило експертів викласти у документі основні принципи розробки надійних моделей фінансування. У цьому контексті при використанні інструментів фінансування доцільно дотримуватись наступних принципів:
– розглядати повний набір варіантів механізмів фінансування;
– доповнювати стабільні, прив’язані до витрат механізми фінансування;
– використовувати обмежену кількість чітко визначених цілей або задач;
– залишатися простими й не бути надмірно вказівними;
– уникати створення громіздких процесів і форм звітності;
– не зациклюватися на постійних ресурсах;
– оцінювати можливі непередбачувані наслідки і регулярно оцінювати з точки зору відповідності призначенню.

Державні органи повинні прагнути до створення послідовної системи фінансування й особливо:
– уникати накопичення не артикульованих і незалежних схем з конкретними цілями, масштабами, умовами участі та вимогами, які сприяють загальному ускладненню ландшафту фінансування;
– ретельно зважувати переваги та обмеження внесення змін в базове фінансування порівняно з моделями створення спеціальних схем;
– прагнути до забезпечення узгодженості та синергії з існуючими інструментами фінансування на всіх рівнях державного регулювання, в тому числі європейські програми.

Детальніше: https://bit.ly/3jMThIV, https://bit.ly/3Eh1heS

Фото: ЄАУ

2022-04-14
Поширити
Рейтинг SCImago Institutions Rankings 2022

Рейтинг SCImago Institutions Rankings 2022

Лабораторія SCImago оприлюднила черговий випуск міжнародного рейтингу SCImago Institutions Rankings 2022.

Лабораторія SCImago оприлюднила черговий випуск міжнародного рейтингу SCImago Institutions Rankings 2022.

Цей рейтинг є найбільшим серед міжнародних оцінок навчально-наукових інституцій світу.

Аналіз закладів вищої освіти та науково-дослідних установ здійснюється за композитним індикатором, який поєднує у собі три наступних набори показників, значущість яких оцінюються через їх прозорість у веб-просторі: наукові результати – 50%; інноваційні результати (патенти) – 30%; соціальний вплив – 20%.

До нинішнього рейтингу увійшло 54 заклади вищої освіти та академічних установ України. Кращі позиції займають:
– Національна академія наук України (441 місце в рейтингу);
– Криворізький національний університет (606 місце);
– Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника (659 місце);
– Національний університет «Львівська політехніка» (663 місце).

Детальніше: https://bit.ly/3xyWjZw, https://bit.ly/37eHCQN

2022-04-14
Поширити
Ресурси Clarivate для дослідників з України

Ресурси Clarivate для дослідників з України

Компанія Clarivate створила ресурсний центр для дослідників-переміщених осіб з України.

Компанія Clarivate створила ресурсний центр для дослідників-переміщених осіб з України.

Йдеться про пакет цінних ресурсів, програмних засобів, інформації, ідей, новини та контенту. 

Наразі на сторінці ресурсного центру розміщена наступна інформація:
– програма, доступна на Web of ScienceТМ для переміщених українських дослідників і афілійованих українських установ, які не мають доступу до індексу цитування свого звичного діапазону ІР (Web of Science є базою для дослідницької літератури світового рівня. Постійний доступ дозволить українським дослідникам відстежувати ідеї в різних дисциплінах з майже 1,9 мільярда цитованих посилань із понад 171 мільйона записів. Clarivate надає розширений доступ у роумінгу та пропонує облікові записи для дослідників, щоб забезпечити постійний доступ для українській дослідницькій спільноті);
– доступ до української книги на Open Access Complete на Ebook Central, (ProQuest Books зібрав понад 200 назв, присвячених Україні, доступних з необмеженим доступом через останню колекцію Open Access Complete. Цей список міждисциплінарних назв зосереджується на таких предметах, як гуманітарні науки, соціальні науки, бізнес і STEM);
– безкоштовне користування системою міжбібліотечного абонементу RapidILL для всіх українських бібліотек, доступне на RapidILL, Ex Libris для усіх закладів вищої освіти України (RapidILL надасть українським бібліотекам доступ до колекцій світової спільноти, яка налічує понад 500 бібліотек);
– поточні новини та аналітичні матеріали України доступні на Research Professional News, Ex Libris (Research Professional News надає авторитетні, незалежні новини, аналіз і коментарі, які допомагають академічним установам приймати кращі рішення).

Детальніше: https://bit.ly/38GWqYz, https://bit.ly/3jF3xmu

Фото: скріншот

2022-04-14
Поширити
Спрощення визнання кваліфікацій українців в ЄС

Спрощення визнання кваліфікацій українців в ЄС

Європейська Тренінгова фундація створила ресурсний хаб для спрощення визнання українських освітніх і професійних кваліфікацій в країнах Європейського Союзу.

Європейська Тренінгова фундація створила ресурсний хаб для спрощення визнання українських освітніх і професійних кваліфікацій в країнах Європейського Союзу.

Для реалізації українцями права на проживання в ЄС, а також отримання доступу до освіти та продовження навчання й працевлаштування, необхідно, щоб навички та кваліфікації отримані під час навчання в Україні, були визнані в країнах ЄС. При цьому організації та компанії ЄС мають розуміти українську систему освіти, навчання та кваліфікації.

Створений ресурсний хаб містить інформацію про систему освіти в Україні, а також орієнтує українців у виборі можливостей відносно освіти, навчання та працевлаштування в країнах ЄС. 

Крім того, ресурсний хаб містить інформацію для осіб, які прийняли рішення виїхати за межі України, зокрема, щодо прав на:
– перетин кордону з країнами ЄС;
– перебування на території ЄС;
тимчасовий захист та звернення за міжнародним захистом; 
– поїздки всередині ЄС;
– медичне обслуговування.

Детальніше: https://bit.ly/3rvrhOy, https://bit.ly/3vhBUFL

Фото: Еразмус+

2022-04-14
Поширити