Новини освітянам

Триває прийом заявок на участь у навчальному курсі «Менеджмент інтернаціоналізації та німецько-української академічної співпраці» на 2022-2023 роки для закладів вищої освіти України.

Курс змішаного навчання розроблений Міжнародним офісом Університету Лейбніца в Ганновері в рамках програми «Підтримка інтернаціоналізації українських вищих навчальних закладів – програми підвищення кваліфікації для адміністраторів українських вищих навчальних закладів у сфері освіти та академічного менеджменту (2019-2021 роки)» для задоволення потреби німецько-українського академічного співробітництва. 

Програма покликана надати учасникам глибокі знання про різні аспекти інтернаціоналізації й дати їм можливість керувати відповідними процесами й задачами, а також сприяти інтернаціоналізації своїх університетів. 

Слухачі програми дізнаються: 
– про концепції та стратегії інтернаціоналізації вищої освіти в різних країнах;
– порівняти німецьку та українську системи, а також структуру університетів;
– як справлятися з усіма аспектами академічної мобільності та наукового співробітництва;
– як розробляти та реалізовувати відповідну стратегію інтернаціоналізації чи будь-який інший індивідуальний проєкт із сфери інтернаціоналізації, котрий актуальний для їх власного університету;
– про наявні інструменти фінансування для міжнародного співробітництва.

Курс покликаний задовольнити потреби українських закладів вищої освіти з різним рівнем досвіду у царині інтернаціоналізації та надання їм допомоги в створенні чи приєднанні до відповідних національних і міжнародних мереж. Він буде підтримувати встановлення стійких інституціональних контактів і мереж.

Заявку на участь можна подати до 30 листопада 2021 року.

Детальніше: https://bit.ly/3CobRxT, https://bit.ly/30qQmPI

Фото: МОН

10 листопада 2021 року Міністерство освіти і науки України представило «Звіт про самосертифікацію щодо відповідності Національної рамки кваліфікацій критеріям та процедурам Рамки кваліфікацій Європейського простору вищої освіти».

Впровадження Національної рамки кваліфікацій (НРК) в Україні ведеться з 2010 року, це завдання постало в межах приєднання країни до Болонського процесу та відповідного реформування вищої освіти. Задля приєднання до ЄПВО, національні освітянські системи мають відповідати вимогам рівнів, структури та змісту вищої освіти.

Робочою групою МОН у співпраці з міжнародними експертами з Німеччини та Латвії, проведено аналіз НРК щодо відповідності критеріям Рамки кваліфікацій Європейського простору вищої освіти (ЄПВО) та представлено відповідний звіт. Наразі НРК містить 8 рівнів. Дескрипторами її рівнів визначені знання, уміння/навички, комунікація, відповідальність і автономія. Кваліфікації вищої освіти розміщені наступним чином: молодший бакалавр – 5 рівень, бакалавр – 6 рівень, магістр – 7 рівень, доктор філософії, доктор мистецтв та доктор наук – 8 рівень.

Процес розроблення та імплементації НРК відбувався із урахуванням вимог і рекомендацій критеріїв та процедур верифікації порівнюваності національних рамок кваліфікацій із рамками кваліфікацій ЄПВО. Перевірено дотримання наступних критеріїв:
– національні рамки кваліфікації вищої освіти і орган або органи, відповідальні за його розвиток призначені національним міністерством, відповідальним за вищу освіту;
– існує чіткий і продемонстрований зв’язок між кваліфікаціями в національній рамці та кваліфікаційними дескрипторами циклів Рамки кваліфікацій ЄПВО;
– національна рамка та включені в неї кваліфікації базуються на результатах навчання, а кваліфікації пов’язані з кредитами ECTS;
– процедури включення кваліфікацій до національної рамки є прозорими;
– національна система забезпечення якості вищої освіти посилається на національні рамки кваліфікацій та є відповідно до Берлінського комюніке та будь-яких наступних комюніке, погоджене міністрами в рамках Болонського процесу;
– національні рамки та будь-яке узгодження з європейськими рамками згадуються у всіх додатках до дипломів;
– обов’язки національних сторін за національну рамки чітко визначені та опубліковані.

Дотримання процедур визначалось через досягнення наступних стандартів:
– компетентний національний орган/органи самостійно засвідчують сумісність національних рамок з європейськими;
– процес самосертифікації включає згоду органу із забезпечення якості у відповідній країні, визнаного в рамках Болонського процесу;
– до процесу самосертифікації залучаються міжнародні експерти;
– результати самосертифікації та обґрунтування її висновків будуть опубліковані та мають стосуватися окремо кожного із викладених критеріїв;
– мережі ENIC та NARIC мають вести відкритий список держав, які підтвердили, що вони пройшли процес самосертифікації;
– завершення процесу самосертифікації відзначається у додатках до дипломів, виданих згодом, показуючи зв’язок між національними рамками та європейськими рамками.

У результаті проведеного аналізу робочою групою виявлено існування значної подібності між НРК (5-8 рівні) та РК ЄПВО. Ця подібність стосується усіх 7 критеріїв та 6 процедур верифікації порівнюваності національних рамок кваліфікацій із РК ЄПВО, затверджених у 2005 році Групою супроводу Болонського процесу.

Детальніше: https://bit.ly/3D66gh5, https://bit.ly/3Hg40qa, https://bit.ly/3n5u7be, https://bit.ly/3qpTbvp

Фото: МОН

Міністерство освіти і науки України затвердило перший стандарт вищої освіти освітньо-наукового ступеня доктора філософії.

Цей стандарт зі спеціальності 182 «Технології легкої промисловості» затверджено 8 листопада 2021 року відповідним наказом МОН. Він містить вимоги до освітніх програм підготовки докторів філософії стосовно: 
− обсягу кредитів ЄКТС, необхідного для здобуття освітнього ступеня «доктор філософії» зі спеціальності 182;
− рівня освіти осіб, які можуть розпочати навчання за відповідною освітньою програмою;
− переліку обов’язкових компетентностей випускника;
− нормативного змісту підготовки здобувачів вищої освіти, сформульованого у термінах результатів навчання;
− форм атестації здобувачів вищої освіти;
− вимог до створення міждисциплінарних освітньої-наукових програм.

Вимоги до компетентностей і результатів навчання узгоджені між собою й відповідають дескрипторам Національної рамки кваліфікацій.

Як зазначив Міністр освіти і науки України, розвиток системи вищої освіти насамперед має базуватися на використанні сучасних технологій та методів освітнього процесу. Особливістю нового стандарту є його компетентісний підхід та орієнтація викладачів і студентів на досягнення конкретних результатів, залишаючи їм високий рівень самостійності у визначенні шляхів їхнього досягнення.

Значно розширені права вишів самостійно вирішувати питання, що стосуються начального процесу, зокрема вони мають право:
– самостійно визначати перелік дисциплін, практик і інших видів навчальної діяльності, необхідний для набуття означених Стандартом компетентностей і результатів навчання;
– при формуванні освітніх програм зазначати додаткові вимоги до компетентностей і результатів навчання;
– використовувати власні формулювання спеціальних (фахових) компетентностей і результатів навчання, забезпечуючи при цьому, щоб сукупність вимог освітньої програми повністю охоплювала всі вимоги стандарту;
– запроваджувати додаткові форми атестації здобувачів вищої освіти.

Наразі затверджено 226 стандартів освітніх ступенів фахового молодшого бакалавра, бакалавра, магістра та доктора філософії. Всього має бути розроблено 439 стандартів фахової передвищої та вищої освіти. Вже розроблено 389 проєктів стандартів: бакалавр – 112; магістр – 117; доктор філософії – 78; фаховий молодший бакалавр – 82.

Детальніше: https://bit.ly/3DfEAGD, https://bit.ly/2YLf8tD, https://bit.ly/31I5KI9

Фото: МОН

У країнах, що належать до Європейського простору вищої освіти, продовжується робота із запровадження автоматичного визнання кваліфікацій.

Національний інформаційний центр академічної мобільності України проводить аналіз ситуації та розробку національної політики автоматичного визнання кваліфікацій вищої освіти, отриманих в країнах Європейського простору вищої освіти (ЄПВО). Особлива увага приділяється заходам, які сприятимуть зміцненню зав’язків між національними інформаційними центрами з питань академічного визнання та мобільності та закладами вищої освіти, оновленню та створенню курсів, розробки рекомендацій і вдосконаленню інформаційного забезпечення стосовно справедливого та автоматичного визнання. Необхідне продовження діалогу з закладами вищої освіти для досягнення спільного розуміння концепції та принципів автоматичного визнання, проведення семінарів, розробки політики та підтримки в імплементації автоматичного визнання в національному контексті.

Планується підготувати  посібник з таблицями кваліфікацій систем освіти країн ЄПВО та редакцію другого видання Європейського інструктивного посібника з визнання для європейського регіону. 

Детальніше: https://bit.ly/3D6tuDF

Фото: ENIC