Міністерство цифрової трансформації оголосило про запуск комунікаційної платформи Data+ для співпраці бізнесу і громадськості.
Міністерство цифрової трансформації оголосило про запуск комунікаційної платформи Data+ для співпраці бізнесу і громадськості.
Платформа покликана забезпечити системний діалог між розпорядниками та користувачами відкритих даних на регулярних тематичних зустрічах, обʼєднати усіх стейкхолдерів сфери відкритих даних (державних органів, бізнесу, медіа, експертів, громадських активістів). Ефективна комунікація між усіма зацікавленими сторонами щодо розвитку сфери відкритих даних допоможе оперативно реагувати на проблеми і спільними зусиллями шукати найкращі рішення. Учасники платформи зможуть долучатися до розроблення політики відкритих даних; вносити пропозиції щодо вдосконалення законодавства; сприяти міжнародній співпраці та обміну досвідом у цій сфері. Платформа створена за сприяння проєкту «Підтримка цифрової трансформації» та Офісу ефективного регулювання BRDO.
На офіційному порталі European data розміщена публікація «Зміна європейського стилю життя: як Європейська Комісія демонструє прогрес через відкриті дані», підготовлена у контексті просування Порядку денного Європейської Комісії для безпечної, здорової та справедливої Європи.
На офіційному порталі European data розміщена публікація «Зміна європейського стилю життя: як Європейська Комісія демонструє прогрес через відкриті дані», підготовлена у контексті просування Порядку денного Європейської Комісії для безпечної, здорової та справедливої Європи.
Йдеться про те, що Єврокомісія прагне забезпечити справедливість для всіх, підтримуючи фінансово та організаційно заходи із захисту громадян ЄС і цінностей ЄС через проєкти у сфері охорони здоров’я (у т.ч. шляхом реагування на транскордонні кризи), розвитку стратегії Шенгену та вирішення проблем безпеки. Кожен із цих видів діяльності має довгострокову дію, тому важливо, щоб громадяни знали про досягнутий прогрес у цій галузі. 15 травня 2024 року ЄК оприлюднила черговий сьомий звіт, в якому продемонстровано, як використання відкритих даних (набори даних щодо верховенства права, демократії та різних видів політики) підтримує пріоритети Європейської комісії. Наведені дані пов’язані з соціальними аспектами суспільного розвитку, міграцією, правами та рівністю, упровадженням політики та виконанням програм, що відповідають цінностям ЄС. Значно спрощує упровадження цих підходів розміщення загальнодоступних наборів даних з актуальних для ЄС тем здоров’я та безпеки. Єврокомісія вже заощадила 5,5 млрд євро завдяки доступу до медичних даних та обміну ними. Йдеться про доступні набори даних Європейського простору даних охорони здоров’я (EHDS).
Оголошено конкурс на здобуття Золотої медалі імені Бориса Євгеновича Патона Національної академії наук України.
Оголошено конкурс на здобуття Золотої медалі імені Бориса Євгеновича Патона Національної академії наук України.
Медаль засновано з метою увічнення пам’яті академіка Національної академії наук України Б.Є. Патона та відзначення вітчизняних вчених за видатні досягнення у створенні та впровадженні інноваційних науково-технічних розробок, які знайшли широке практичне використання. Медаль присуджується до дня народження академіка Патона. Участь у конкурсі можуть взяти особи, які працюють у наукових установах, закладах вищої освіти, на підприємствах і в організаціях, розташованих на території України та були рекомендовані дійсними членами, членами-кореспондентами та іноземними членами НАН України, науковими установами, закладами вищої освіти та науковими радами НАН України, науковими та науково-технічними товариствами, іншими громадськими об’єднаннями учених, науково-технічними радами міністерств, відомств, науково-виробничими об’єднаннями, конструкторськими бюро, промисловими підприємствами. Заявку на участь у конкурсі можна подати до 10 вересня 2024 року.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Урбі Гош «Використовуйте штучний інтелект, щоб навчити своїх учнів мислити критично».
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Урбі Гош «Використовуйте штучний інтелект, щоб навчити своїх учнів мислити критично».
У ній наголошується, що під час навчання та створення онлайн-курсів опанування навичок критичного мислення має важливе значення. Як це зробити? Чи можуть інструменти генеративного штучного інтелекту допомогти у цьому? Як викладачі можуть заохочувати критичне мислення студентів? Як задавати аудиторії «правильні» запитання та зв’язувати різні концепції? В основі критичного мислення, вважає Урбі, лежить уміння ставити глибокі запитання, що спонукають до роздумів. У мінливому ландшафті онлайн-навчання необхідно змінювати підходи до дискусії, стимулюючи використання аналізу та синтезу. Студенти мають критично аналізувати інформацію, ефективно оцінювати джерела та самостійно приймати обґрунтовані рішення у цифровому навчальному середовищі. ГШІ здатний допомогти у створенні привабливих та ефективних навчальних програм: викладачі можуть використовувати його для адаптації інструкцій, автоматизації завдань і надання персоналізованого зворотного зв’язку, звільняючи дорогоцінний час; студенти – щоб досліджувати різноманітні точки зору та візуалізувати складні дані. Генеративний штучний інтелект може допомогти викладачам і студентам зосередитися на навичках вищого рівня, необхідних для оцінювання та міркування. Є п’ять способів зробити це: об’єднання ідей; синтез, візуалізація та практика; створення презентації на основі ШІ; розвиток віртуального навчання; дослідження.
На сторінці блогу Міжнародного центру академічної доброчесності опублікований матеріал Брук Аттер «Обговорення академічної неправомірної поведінки: вивчення впливу глобальної пандемії на шахрайство».
На сторінці блогу Міжнародного центру академічної доброчесності опублікований матеріал Брук Аттер «Обговорення академічної неправомірної поведінки: вивчення впливу глобальної пандемії на шахрайство».
У ній йдеться про дослідження поведінки студентів, які припускаються академічної недоброчесності в умовах і зростання масштабів онлайн-навчання. Брук мала намір встановити, як саме обмежений контроль за студентською роботою може вплинути на списування. У центрі уваги було онлайн-тестування, яке з одного боку сприяє списуванню, а з іншого – не дозволяє студентам брати участь у змістовному творчому діалозі. Під час опитування студентів було встановлено, що вони мають власну ієрархію прийнятності обману під час навчального процесу. Побудована піраміда типів оцінювання, стосовно яких студенти будуть вдаватись до обману більшою чи меншою мірою. Беручи до уваги цю поведінкову модель, пропонується відмовитись від онлайн-тестів для оцінювання; обов’язково навчати студентів першого курсу академічній етиці; використовувати групові онлайн-чати для протидії недоброчесній поведінці. Брук Аттер наголошує, що онлайн-навчання сприяє шахрайству і тому треба ретельно підходити до організації навчального процесу.
Міністерство освіти Республіки Польща відповідно до Угоди про співробітництво із Міністерством освіти і науки України та Національне агентство академічних обмінів Польщі оголосило конкурс на отримання стипендій на навчання та стажування у 2024/2025 навчальному році у рамках програми «Zawacka NAWA».
Міністерство освіти Республіки Польща відповідно до Угоди про співробітництво із Міністерством освіти і науки України та Національне агентство академічних обмінів Польщі оголосило конкурс на отримання стипендій на навчання та стажування у 2024/2025 навчальному році у рамках програми «Zawacka NAWA».
Очікується, що реалізація таких стипендіальних можливостей сприятиме поглибленню міжнародної академічної співпраці студентів, докторантів, викладачів і науковців. Громадяни України можуть претендувати на стипендії на навчання за терміном до 10 місяців для часткового / семестрового навчання магістрів та до 40 стипендіальних місяців для стажування викладачів. Долучитись до конкурсного відбору можуть випускники середньої школи, студенти, випускники закладів вищої освіти, а також докторанти, науковці і викладачі, які проводять дослідження або здійснюються викладання. Стипендія передбачає безкоштовне навчання, можливість платного проживання у гуртожитку та медичне обслуговування згідно з законодавством Польщі. Заявку на участь можна подати до 17 червня 2024 року.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Стівена Вонга «Як розробити структуру цифрових компетенцій, корисну для кожного».
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Стівена Вонга «Як розробити структуру цифрових компетенцій, корисну для кожного».
Наголошується, що заклади вищої освіти мають навчити студентів цифровим навичкам, які знадобляться їм у майбутньому на ринку праці. Оскільки цифровізація промисловості зростає, ЗВО повинні озброювати своїх студентів відповідними навичками, що успішно роблять у Сингапурському технологічному інституті. Вони розпочали з того, що провели дослідження цифрових компетенцій студентів і викладачів. Його результати засвідчили необхідність посилення відповідної складової освітніх програм та встановлення базових вимог до цифрових компетенцій, яких повинні досягти усі випускники ЗВО. Відповідно була розроблена та впроваджена структура цифрових компетенцій, яка включає модуль університетського рівня «Основи цифрових компетенцій», – його повинні пройти усі студенти університету незалежно від спеціалізації. Також було розроблено структуру цифрових ІТ навичок, яка поділяє ці навички на загальні та спеціалізовані (всього 27 цифрових компетенцій, серед яких робототехніка, мобільні комп’ютери, блокчейн, AR/VR) і визначає п’ять рівнів їх досягнення. Крім того, усі освітні програми повинні включати один або кілька проектів для студентів, щоб розвивати та демонструвати їх спеціалізовані технічні цифрові навички. Повторно проведене дослідження показали гарні результати від упровадження системи цифрових компетенцій (покращення на 23%).
Мовна програма Future Perfect оголосила про запуск бібліотеки англомовної літератури у смартфоні – FutuLib.
Мовна програма Future Perfect оголосила про запуск бібліотеки англомовної літератури у смартфоні – FutuLib.
Усі бажаючі можуть обрати книгу на свій смак у залежності від свого рівня володіння англійською мовою. Щоб найкраще опанували навички читання доступні зручні інструменти покращення англійської, а саме – читання англійської літератури в оригіналі. У FutuLib представлено 14 жанрів – від наукової фантастики до детективів та філософських трактатів. Наявна зараз добірка буде у майбутньому постійно поповнюватись. Проєкт реалізується Future Perfect за підтримки Міністерства цифрової трансформації України, Міністерства освіти і науки України та Міністерства культури та інформаційної політики України.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Ліліан Шофілд і Сюе Чжоу «Контроль за використанням ШІ шляхом підрахунку «сигнальних» слів – помилковий і шкідливий».
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Ліліан Шофілд і Сюе Чжоу «Контроль за використанням ШІ шляхом підрахунку «сигнальних» слів – помилковий і шкідливий».
Наголошується, що змушувати людей повсякчас хвилюватись з приводу використання слів не є способом відповідального використання ШІ. Автори стурбовані тим, що науковцям прищеплюється тривожна поведінка, адже їм тепер під час написання статей, есе та ведення дискусій потрібно особливо ретельно слідкувати за використанням термінології, щоб не складалось враження, що текст згенерований штучним інтелектом. Під час дискусій про твори студентів і викладачів тепер можна почути фразу «Я думаю, що це написано ШІ». Нещодавня розмова, яка набула поширення у соціальних мережах, оберталася навколо певної лексики, що вважається надто поширеною у контенті, створюваному ChatGPT. Однак перш ніж ставати суддею і присяжними, нам слід бути дуже обережними щодо сумнівів про авторство творів. Розслідування, які проводять люди так само, як виконані їхніми запрограмованими людьми механічними побратимами, мають обмеження й упередження щодо мови. Припущення про те, що певні слова або фрази вказують на використання ШІ, виключає широкий спектр виразних можливостей і не бере до уваги мовне розмаїття у світі. Виявлення контенту, створеного ШІ, – складний і неоднозначний процес, – це не просто підрахунок частоти певних контрольних слів і фраз. Хоча деякі університети та наукові журнали не дозволяють використовувати ГШІ, більш далекоглядні їхні колегі вже зробили послаблення для ШІ-помічників у разі їх явного використання для перевірки граматики, орфографії та здійснення аналізу даних. Отже, пишуть автори статті, в епоху штучного інтелекту необхідно дати нове визначення академічної доброчесності та переоцінити мету освіти. Можливо, слід зосередитися на навчанні студентів і співробітників відповідального використання генеративного ШІ, а не намагатися зловити їх на цьому. Адже якщо вони роблять це прозоро та відповідально, то у чому сенс заборони?
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Вінсента Спеццо та Іллі Гохмана «Як навички генеративного штучного інтелекту та рефлексія студентів впливають на інструкції до завдань».
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Вінсента Спеццо та Іллі Гохмана «Як навички генеративного штучного інтелекту та рефлексія студентів впливають на інструкції до завдань».
Здатність використовувати ГШІ схожа на управління часом або інші навички, освоєння яких студентами вимагає відповідної практики. Як переконатися, що навчальні завдання та інструкції до них складені правильно? Автори надають поради щодо створення завдань за допомогою ГШІ, проведення опитувань студентів за шкалою Лайкерта (що дозволить визначити досвід використання інструментів ГШІ та їх вплив на процес навчання), визначення різних навчальних потреб студентів, які не працював з ГШІ і хто має значний досвід. Для подолання нерівності потрібно додавати більш детальну інструкцію та наочні приклади до завдань, а також залучати усіх студентів до використання ШІ. Проведення опитування на початку семестру є хорошим способом виявити студентів, які потребують додаткової уваги і спрямувати у потрібне русло їх зусилля, зацікавити. Звісно, це означає додаткове навантаження на викладачів, але зважаючи на переваги, які отримають студенти під час навчання та приймаючи до уваги наявні очікування майбутніх роботодавців, – це робити варто.
Всі акаунти на сайті НРАТ проходять стандартну процедуру реєстрації і є верифікованими. Однак для того, щоб отримати додаткові можливості, такі як публікація відкритих рецензій на академічні тексти, необхідна верифікація за афіляцією.
Щоб отримати статус «верифікований», необхідно змінити основну адресу електронної пошти на корпоративну, яка прив’язана до наукової установи або закладу освіти.
Наприклад: user@ukrintei.ua, user@nas.gov.ua
Після підтвердження корпоративної електронної скриньки ваш акаунт буде автоматично верифіковано за афіляцією.
Якщо ваша електронна адреса є корпоративною, але акаунт не має позначки верифікації, вам необхідно написати нам на електронну скриньку NRAT@ukrintei.ua. Після перевірки ми додамо вашу адресу в базу даних, і ваш акаунт буде верифіковано.
Після проходження процедури верифікації за афіляцією ви можете змінити основну адресу електронної скриньки на зручну для вас, не втративши при цьому статусу верифікації.
Проходити верифікацію за афіляцією необхідно лише один раз.
* Ми використовуємо корпоративні адреси з Єдиної державної бази з питань освіти та Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави
