КОНКУРС НА ЗДОБУТТЯ ПРЕМІЙ ІМЕНІ ВИДАТНИХ УЧЕНИХ УКРАЇНИ

КОНКУРС НА ЗДОБУТТЯ ПРЕМІЙ ІМЕНІ ВИДАТНИХ УЧЕНИХ УКРАЇНИ

 Національна академія наук України оголосила конкурс 2025 року на здобуття премій імені видатних учених України.

 Національна академія наук України оголосила конкурс 2025 року на здобуття премій імені видатних учених України.

Його мета – відзначення здобутків вчених, які здійснили винаходи і відкриття, що мають важливе значення для розвитку науки, техніки та економіки України. Національна академія наук присуджує премії імені 26-ти видатних учених України: М.М. Амосова, О.К.Антонова, М.П.Василенка, Г.А.Гамова, А.О.Дородніцина, Г.В.Карпенка, А.І.Кіпріанова, В.П.Комісаренка, М.І.Костомарова, П.Г.Костюка, М.М.Крилова, Г.В.Курдюмова, М.О.Лаврентьєва, С.О.Лебедєва,  О.І.Лейпунського, Н.Д.Моргуліса, О.В.Палладіна, Є.О.Патона, Г.С.Писаренка, Г.Ф.Проскури, М.В.Птухи, П.А.Тутковського, І.Я.Франка, І.І.Шмальгаузена, Л.В.Шубникова, В.Я.Юр’єва. Взяти участь у Конкурсі можуть особи, які працюють у наукових установах, закладах вищої освіти, на підприємствах і в організаціях, розташованих на території України та колективи авторів. На здобуття іменних премій висуваються наукові праці, термін опублікування яких становить не менше 6 місяців та не більше 5 років, а також винаходи й відкриття  після їх практичного впровадження. Заявку на участь у конкурсі можна подати до 1 листопада 2025 року.

Детальніше: https://ukrintei.ua/y/2zXfH

Фото: НАНУ

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини#НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_ПопуляризаціяНауки

2025-05-28
Поширити
СИЛА ЗБАЛАНСОВАНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

СИЛА ЗБАЛАНСОВАНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

 На сайті компанії EBSCO розміщена публікація  «Сила збалансованого дослідження: вивчення всіх сторін проблеми».

 На сайті компанії EBSCO розміщена публікація  «Сила збалансованого дослідження: вивчення всіх сторін проблеми».

У ній наголошується, що збалансоване дослідження є важливим для критичного мислення та прийняття обґрунтованих рішень. Бібліотеки, які пропонують базу даних досліджень «за» та «проти», можуть надати студентам можливість досліджувати протилежні точки зору та покращити їхню інформаційну грамотність, підвищити навички ведення дискусії. В епоху, коли заголовки новин, соціальні мережі та клікбейт конкурують за увагу читача, а думки часто плутають з фактами, збалансовані дослідження важливіші, ніж будь-коли. Бібліотекарі відіграють життєво важливу роль у розвитку допитливості студентів та спрямуванні читачів саме  до достовірної інформації. Бібліотекарі  мають заохочувати студентів розглядати різні точки зору на суперечливі питання, і тим самим допомагати їм розвивати навички критичного мислення, сприяти всебічно збалансованим дослідницьким звичкам та змістовним дебатам. Усе це являє собою важливі компоненти інформаційної грамотності. У публікації розглядаються переваги збалансованого дослідження незалежно від його масштабу та глибини (студентське есе чи політична дискусія), важливість ознайомлення з різними точками зору, яка дозволяє більш глибоко зрозуміти проблему, інструменти підтримки збалансованої дослідницької та інформаційної грамотності,  виховання та підтримка культури дослідження, побудованого на допитливості та неупередженості (ставити вдумливі запитання, оскаржувати припущення та шукати різноманітні джерела). У світі, де дезінформація може швидко поширюватися, а луно-камери обмежують доступ до різноманітних точок зору, цей підхід зміцнює звички навчання упродовж життя та підтримує прийняття обґрунтованих рішень. Спрямовуючи дослідників до вивчення всіх аспектів проблеми, бібліотекарі надають їм знання, навички та впевненість, необхідні для досліджень у сучасному складному інформаційному ландшафті.

Детальніше: https://ukrintei.ua/y/V8Pme

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини#НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_ПопуляризаціяНауки

2025-05-27
Поширити
ПІДГОТУЙТЕСЬ  ДО  ПУБЛІКАЦІЇ  У  ПРЕСТИЖНОМУ  ЖУРНАЛІ

ПІДГОТУЙТЕСЬ  ДО  ПУБЛІКАЦІЇ  У  ПРЕСТИЖНОМУ  ЖУРНАЛІ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Чонг Фан «Дайте своїй академічній роботі найкращі шанси на прийняття».

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Чонг Фан «Дайте своїй академічній роботі найкращі шанси на прийняття».

У ній наголошується, що рецензування є надзвичайно важливим етапом на шляху до публікації у престижному журналі, але далеко не кожна стаття його проходить. Як допомогти авторам зорієнтуватися у процедурі подання робіт та заздалегідь привернути увагу до ретельної підготовки і якісного оформлення? Основні причини відхилення рукописів статей  (а рівень відмов становить від 20 до 50 %) містяться у відповідях редактора та зазвичай публікуються у самих  рецензованих виданнях. Це у першу чергу невідповідність цілям і тематичній спрямованості журналу, тому потрібно дуже зважено підходити до обрання журналу для своєї статті. Другою причиною відхилення може бути  відсутність актуальності та оригінальності, отже автор має попрацювати над гарно структурованою анотацією, обов’язково підкреслити новизну та практичну значущість свого дослідження, а також описати оригінальність та значення своєї роботи у супровідному листі до редакції.  Третя  причина відхилення – відсутність ретельності в оформленні цитат, посилань, тому авторам рекомендується використовувати інструмент перевірки схожості тексту, щоб допомогти їм виявити будь-які запозичення, а також скористатись послугами професійного редагування текстів (для тих, хто не є носієм англійської мови). Також Чонг Фан говорить про найбільш поширені критичні зауваження редакторів. Він упевнений, що це допоможе дослідникам уникнути поширених помилок і підготувати сильну, цілісну статтю з чітким внеском та новизною.

Детальніше: https://ukrintei.ua/y/JCKbD

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_НауковіВидання_новини #НРАТ_ПопуляризаціяНауки #НРАТ_АкадемДоброчесність_новини

2025-05-22
Поширити
МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ЗАЛУЧЕННЯ ДО НАУКИ ЗАРАДИ СТАЛОГО РОЗВИТКУ

МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ЗАЛУЧЕННЯ ДО НАУКИ ЗАРАДИ СТАЛОГО РОЗВИТКУ

14 квітня 2025 року Виконавча рада ЮНЕСКО на своїй 221-й сесії підтримала ініціативу України про проголошення 27 листопада  Міжнародним днем залучення до науки заради сталого розвитку.

14 квітня 2025 року Виконавча рада ЮНЕСКО на своїй 221-й сесії підтримала ініціативу України про проголошення 27 листопада  Міжнародним днем залучення до науки заради сталого розвитку.

Ця ініціатива спрямована на популяризацію науки та підтримку й заохочення молоді у всьому світі до участі в наукових дослідженнях. Дата 27 листопада обрана не випадково і є символічною – в цей день народився видатний науковець Бориса Патон, також це день заснування Національної академії наук України. Таким чином ЮНЕСКО підтверджує важливість зусиль з просування освіти і науки для сталого розвитку, підтримки наукової грамотності.

Детальніше: https://ukrintei.ua/y/4Ocdc, https://ukrintei.ua/y/wPIRu

Фото: логотип

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

#НРАТ_ПопуляризаціяНауки

2025-04-17
Поширити
НАВЧИТИ ДОСЛІДНИЦЬКИМ НАВИЧКАМ

НАВЧИТИ ДОСЛІДНИЦЬКИМ НАВИЧКАМ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Луїзи Г’юітт «Два способи надати студентам дослідницькі навички».

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Луїзи Г’юітт «Два способи надати студентам дослідницькі навички».

У ній йдеться про важливість ставлення до студентів як до партнерів у рамках здійснення дослідницької роботи та надання їм допомоги  у формуванні навичок, необхідних для подальшого навчання і самостійної наукової діяльності.  Автор згадує про брак дослідницьких навичок на початку власної наукової кар’єри  та  пропонує надавати допомогу студентам у подоланні розриву між бакалавратом і післядипломним дослідженням. На переконання Луїзи, спільна робота над дослідницькими проектами викладачів і студентів допомагає здобувачам освіти відчути причетність до академічного світу й розвинути навички, які вони можуть у подальшому використати під час  навчання в аспірантурі.  Вона пропонує долучати студентів до фінансованих дослідницьких проектів у якості виконавців і ставитись до них як до повноцінних партнерів або співтворців, а не лише як до «технічних» помічників у дослідженні. Також вона  вважає за доцільне запровадити окремий кредитний модуль дослідницького проекту для студентів бакалаврату для організації співпраці між студентами та науковцями у рамках освітніх дослідницьких проектів.  Він має бути розроблений таким чином, щоб надати студентам спеціальні навички, досвід і знання із проведення дослідження, спільної праці з іншими студентами та досвідченим дослідницьким співробітником. Для цього науковці пропонують тематику дослідницьких проектів, а студенти подають заявку на участь. Після цього академічний керівник опитує та відбирає студентів, причому розмір групи залежить від масштабу дослідницького проекту.  Студенти готують письмовий звіт і роблять презентацію наприкінці модулю.  Тим самим вони навчаються генерувати ідеї, отримують досвід спільного дослідження, беруть участь у наукових заходах,  чітко розуміють свою відповідальність та внесок у спільну справу, навчаються будувати творчі колаборації. Такі проекти створюють атмосферу довіри, надають почуття причетності та дозволяють створювати важливі довгострокові зв’язки. При цьому як студенти, так і науковці вчаться один у одного під час спільної наукової роботи. Луїза Г’юітт упевнена: такі ініціативи допомагають  на практиці подолати розрив між студентськими та післядипломними дослідженнями, покращують академічний досвід студентів, а також заохочують більше студентів продовжувати навчання.

Детальніше: https://ukrintei.ua/y/94Bll

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини#НРАТ_Освітянам_КращіПрактики #НРАТ_ПопуляризаціяНауки

2025-04-15
Поширити
ЗМІНИ ДО ДЕЯКИХ ЗАКОНІВ УКРАЇНИ ЩОДО ПІДТРИМКИ НАУКОВОЇ РОБОТИ В ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ

ЗМІНИ ДО ДЕЯКИХ ЗАКОНІВ УКРАЇНИ ЩОДО ПІДТРИМКИ НАУКОВОЇ РОБОТИ В ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ

Президент України підписав Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо підтримки наукової роботи в закладах вищої освіти».

Президент України підписав Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо підтримки наукової роботи в закладах вищої освіти».

Його прийняття стало стратегічним кроком на шляху виконання зобов’язань, передбачених статтею 431 «Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом». Документ передбачає наступні ключові зміни: зменшення навчального навантаження науково-педагогічних працівників (з 600 до 460–480 годин на ставку за навчальний рік); підвищення значущості наукової роботи (наукова складова має становити щонайменше 30% навантаження);  запровадження нової категорії педагогічних працівників, якими можуть стати фахівці-практики, залучені до викладання без обов’язку провадити наукову діяльність; надання ширшої автономії закладам вищої освіти у частині встановлення норм і обсягів наукової роботи відповідно до стратегічних пріоритетів ЗВО чи окремих наукових напрямів. Очікується, що цей закон сприятиме підвищенню якості вищої освіти завдяки утвердженню кращого наукового підґрунтя освітнього процесу, створить умови для більш вимогливого ставлення закладів освіти до власного наукового продукту, надасть можливість залучення фахівців-практиків до освітнього процесу, що сприятиме посиленню практичної спрямованості української вищої освіти.

Детальніше: https://ukrintei.ua/y/IRoKR,  https://ukrintei.ua/y/wk9GJ

Фото: МОН

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_ПопуляризаціяНауки

2025-04-11
Поширити
DOAJ – ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ

DOAJ – ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ

На сторінці блогу сайту DOAJ опубліковано  повідомлення «Як ми зберігаємо якість у DOAJ».

На сторінці блогу сайту DOAJ опубліковано  повідомлення «Як ми зберігаємо якість у DOAJ».

У ньому зазначається, що команда DOAJ прагне підтримувати довіру до наукових публікацій, гарантуючи, що сумнівні журнали не включатимуться до  каталогу.  У 2024 році понад 830 годин було витрачено на майже 500 досліджень якості видань. Це дає відповідний результат,  засвідчений під час нещодавнього опитування спільноти: користувачі вважають DOAJ надійним джерелом надійних і високоякісних журналів відкритого доступу. Команда з питань якості проводить ретельне розслідування щодо видань, які викликають занепокоєння, що в підсумку має фундаментальне значення для просування місії сприяння видимості, доступності, репутації, використанню та впливу якісних рецензованих журналів із відкритим доступом у всьому світі. З одного боку, науковці покладаються на якісний каталог DOAJ, з іншого – утверджується репутація журналів, що входять до нього, серед дослідників, бібліотек, фінансових установ, грантодавців. У публікації розглядаються питання оцінювання журналів – процедура, вимоги до змісту та   складу редакційної колегії, процес рецензування тощо. Наголошується, що журнал повинен здійснювати суворий нагляд за повним процесом публікації. Основним недоліком наразі вбачається відсутність незалежності від адміністративних операцій журналу, що може призвести до зовнішнього впливу та конфлікту інтересів. Окрім проведення власних розслідувань, команда DOAJ покладається на співпрацю з партнерськими організаціями, оцінка яких важлива для виявлення сумнівної публікаційної практики. Окремі користувачі також можуть надсилати свої відгуки до служби підтримки DOAJ, скориставшись для цього веб-сайтом або соціальними мережами.

Детальніше: https://ukrintei.ua/y/PaL2i, https://ukrintei.ua/y/oNOYz

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_НауковіВидання_новини #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_ПопуляризаціяНауки #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  

2025-03-24
Поширити
СЕКРЕТИ  УСПІШНОГО  ПАРТНЕРСТВА З  ПЕРЕДАЧІ  ЗНАНЬ

СЕКРЕТИ  УСПІШНОГО  ПАРТНЕРСТВА З  ПЕРЕДАЧІ  ЗНАНЬ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Тоні Леслі «У чому секрет успішного партнерства з передачі знань?».

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Тоні Леслі «У чому секрет успішного партнерства з передачі знань?».

У ній наголошується, що  партнерство з передачі знань між науковцями та бізнесом може призвести до створення інноваційних продуктів і послуг. Автор пропонує десять порад для забезпечення успішності такої співпраці. Звісно, немає жодних гарантій або секретної формули успіху – надто багато змінних знаходяться поза контролем науки та промисловості. Але є ряд моментів, на які слід звернути увагу, це: побудова зв’язків / налаштування відносини; ефективний підбор персоналу; гнучкість діяльності; готовність до змін; постійний моніторинг середовища; обговорення / комунікація; терпіння та націленість на співробітництво й успіх. Наукові публікації не матимуть для бізнесу цінності, це слід мати на увазі: доведеться їх відтермінувати на користь першочерговості розроблення практичних рішень, але й відкидати їх при підготовці проекту не можна. Академічний результат є одним з важливих показників, які використовуються при оцінюванні проекту. Тоні Леслі вважає, що більшість спільних проєктів науки і бізнесу є успішними, вони – чудова платформа для розвитку інновацій, що безпосередньо впливає на розвиток промисловості та суспільства, а винагорода від участі у партнерстві з передачі знань набагато переважує будь-які проблеми, які можуть виникати у процесі роботи.

Детальніше: https://surl.li/vfglwv

Фото: pixabae.com

2025-03-03
Поширити
ПЕРЕТВОРЕННЯ ДОСЛІДНИЦЬКОГО ПРОЕКТУ НА ДОКУМЕНТАЛЬНИЙ ФІЛЬМ

ПЕРЕТВОРЕННЯ ДОСЛІДНИЦЬКОГО ПРОЕКТУ НА ДОКУМЕНТАЛЬНИЙ ФІЛЬМ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття групи викладачів університету Західної Шотландії «Перетворення дослідницького проекту на документальний фільм».

На сайті Times Higher Education опублікована стаття групи викладачів університету Західної Шотландії «Перетворення дослідницького проекту на документальний фільм».

Вони наголошують, що для поширення інформації про результати дослідження серед якомога більшої кількості людей, бажано здійснити зйомку документального фільму.  Цей трудомісткий і нетривіальний підхід, але він може дати прекрасні результати. Тож автори пропонують свої поради щодо того, як це зробити. Час від часу викладачі залучаються до університетських проектів і ті відчуття, які виникають  під час їх виконання та завершення,  – доволі сильні, учасникам хочеться про це розповідати, ділитись з іншими. Іноді слів недостатньо, бо є необхідність продемонструвати проект і його результати. Це спонукає спробувати представити дослідження в інший спосіб, ніж звичайна публікація або презентація на короткому заході. Щоб продемонструвати вплив проекту можна зняти документальний фільм. Для цього, по-перше, треба знайти виконавця, голос дослідницького проєкту (автори залучили театральну групу At Home At The Theatre).  Надалі створення документального фільму має відбуватись таким чином, щоб передати максимально точно атмосферу дослідження, залучати глядачів, дати їм відчути процес. Це важливо, оскільки необхідно показати сам процес і його результат більш ефективно, ніж стаття в журналі чи доповідь на конференції (зрештою, зображення варте тисячі слів). Науковців наразі заохочують багато говорити про результати своєї роботи, але по факту екранізація робить це найефективніше та найголосніше.

Детальніше: https://surl.li/sxpcvw

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_ПопуляризаціяНауки #НРАТ_Науковцям_КращіПрактики #НРАТ_Освітянам_КращіПрактики

2025-02-12
Поширити
СВІТОВІ ІННОВАЦІЙНІ УНІВЕРСИТЕТИ

СВІТОВІ ІННОВАЦІЙНІ УНІВЕРСИТЕТИ

Інститут наукової інформації (The Institute of Scientific Information) опублікував глобальний рейтинг університетів «Топ-50 глобальних інновапційних університетів».

Інститут наукової інформації (The Institute of Scientific Information) опублікував глобальний рейтинг університетів «Топ-50 глобальних інновапційних університетів».

Він ґрунтується на даних щодо цитування унікальних винаходів, які отримали патенти за період 2018-2022 років. До п’ятдесяти інноваційних університетів світу наразі увійшли переважно заклади вищої освіти США (тридцять установ), за якими слідують у порядку спадання впливовості ЗВО Франції та Великобританії (по чотири університети), Японія (три університети), Канада та Швейцарія (по два університети), а також Бельгія, Китай, Німеччина, Сінгапур  і Південна Корея (по одному ЗВО).   У топ-10 найбільш інноваційних університетів світу – Гарвард,  Стенфорд,  Массачусетський технологічний інститут, Каліфорнійський університет Берклі, Університет Париж Сіте,  Кембриджський університет, Університет Вашингтона у Сіетлі, Каліфорнійський університет Сан-Дієго, Мічиганський університет, Університет Торонто.

Детальніше: https://surl.li/tlskri, https://surl.li/uenkqx, https://surl.li/ygisym, https://surl.li/zgxwbz, https://surl.li/encbec

Фото: pixabae.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_ПопуляризаціяНауки #НРАТ_Освітянам_КращіПрактики

2025-02-10
Поширити