Міністерство освіти і науки України інформує, що досягнуто домовленість з Clarivate та Elsevier про подовження безоплатного доступу українських закладів вищої освіти та наукових установ до ключових міжнародних наукометричних і повнотекстових ресурсів у 2026 році.
Міністерство освіти і науки України інформує, що досягнуто домовленість з Clarivate та Elsevier про подовження безоплатного доступу українських закладів вищої освіти та наукових установ до ключових міжнародних наукометричних і повнотекстових ресурсів у 2026 році.
Компанія Clarivate підтвердила надання безкоштовного доступу для установ України до ресурсів Web of Science, InCites та Derwent Innovation до 31 грудня 2026 року. Це має підтримати можливості української наукової спільноти знайомитись із надійною науковою інформацією. Компанія Elsevier також продовжила доступ до своїх наукових електронних ресурсів Scopus і SciVal у 2026 році, щоб вітчизняні дослідники могли працювати з актуальними міжнародними публікаціями та використовувати сучасні аналітичні інструменти. До кінця 2027 року продовжено доступ до платформи Research4Life, яка пропонує понад 200 тис. найменувань книг і журналів міжнародних видавництв, серед яких Springer Nature, John Wiley & Sons, Taylor & Francis, Emerald, Sage Publications, Oxford University Press, Cambridge University Press, IOP Publishing та ін. Державна науково-технічна бібліотека України є адміністратором такого доступу на національному рівні.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Як агентства з забезпечення якості можуть підтримувати використання досліджень у політиці та практиці?» із серії «Перспективи освітньої політики ОЕСР».
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Як агентства з забезпечення якості можуть підтримувати використання досліджень у політиці та практиці?» із серії «Перспективи освітньої політики ОЕСР».
У ньому зазначається, що агентства та інспекції із забезпечення якості освіти традиційно зосереджуються на оцінюванні дотримання нормативних вимог для цілей ліцензування або акредитації. Однак зараз важливо забезпечити більш активну підтримку практичного використання результатів дослідження та наукових даних в освітній політиці та практиці й підтримувати мережі взаємного навчання. «Зсув у напрямку мобілізації знань» відображає потребу ЗВО бути актуальними в екосистемі формування політики, що у свою чергу стимулює покращення освіти. Документ спирається на нові дані «Огляду мобілізації знань в освіті ОЕСР» за 2023 рік, містить приклади кращих практик та міркування для агентств із забезпечення якості та урядових структур щодо того, як посилити роль цих агентств у мобілізації знань. Експерти пропонують огляд тематичних досліджень у галузі забезпечення якості; роль повноважень та ресурсів агентств із забезпечення якості; міжнародне керівництво та засоби підтримки співпраці різних типів освітніх організацій у зміцненні зв’язків між дослідженнями, практикою та політикою.
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю «План освіти після 16 років — не рецепт для домінування Russell Group…».
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю «План освіти після 16 років — не рецепт для домінування Russell Group…».
У ній аналізується реакція міністра науки Великої Британії Патріка Валанcа на критичні застереження щодо нового урядового підходу до фінансування досліджень і ролі освіти. Тема стала надзвичайно актуальною після публікації «White Paper» — урядового документу, що пропонує зосередити ресурси на «робили менше, але краще», тобто посилювати пріоритетні напрями, де університети мають сильні позиції, і стимулювати частину закладів усе більше орієнтуватися на викладацьку діяльність. Скептики стверджують, що такий підхід може змістити фінансування в бік невеликої кількості великих дослідницьких університетів (особливо тих, що входять до Russell Group), а іншим залишити роль «лише викладачів» без будь-якої дослідницької активності. Валанc категорично відкидає ці побоювання як «дуже дивні» і пояснює, що White Paper не забороняє університетам виконувати дослідження, а радше визнає реалії: не кожен заклад може бути «усім і одразу» у кожному напрямі. Університетам пропонується зосередитися на тих сферах, де вони мають явні сильні сторони. При цьому студенти повинні мати можливість у межах свого курсу підтримувати контакт із науково активними викладачами, навіть якщо інші дисципліни викладаються «лише» педагогами. Крім того, Валанc пропонує розглядати можливість колаборації між університетами у регіонах, коли кілька закладів спільно забезпечують дослідницьке та викладацьке покриття всіх необхідних сфер. Це, на його думку, дозволить уникнути перевантаження ресурсів і забезпечити якісну науково-навчальну пропозицію без необхідності, щоб кожен університет був одночасно і дослідницьким, і викладацьким центром у всіх предметних областях. Міністр також пояснив, що пріоритети уряду передбачають не лише перерозподіл грошей у бік великих грантів, а й забезпечення початкового фінансування для дослідників на початку їхньої кар’єри, підтримку міждисциплінарних проєктів, які об’єднують ресурси декількох університетів для вирішення великих проблем. Це має поєднувати інтереси фундаментальних досліджень, прикладних наукових розробок і практичних завдань, важливих для національної стратегії. Очікується, що новий підхід до освіти і дослідницького фінансування зробить систему більш сфокусованою та ефективною, зосередженою на якості, а не на кількості, забезпечить баланс і допоможе зберегти можливості для всіх університетів, водночас підтримуючи високу якість викладання та наукової діяльності.
Кабінет Міністрів України підтримав проєкт постанови «Про внесення змін до Положення про Премію Кабінету Міністрів України за розроблення і впровадження інноваційних технологій».
Кабінет Міністрів України підтримав проєкт постанови «Про внесення змін до Положення про Премію Кабінету Міністрів України за розроблення і впровадження інноваційних технологій».
Документ оновлює умови проведення конкурсу, розширює коло його учасників та удосконалює механізм присудження цієї премії. Зокрема, до участі у конкурсі можуть долучатися суб’єкти інноваційної діяльності та трансферу технологій (як фізичні, так і юридичні особи), до 300 тис. грн збільшений розмір грошової частини премії, запроваджено чотири номінації – «Наукоємні інновації», «Інноваційні рішення в економічній діяльності», «Інноваційна інфраструктура», «Спеціальна премія», забезпечено повну цифровізацію конкурсного процесу через Національну електронну науково-інформаційну систему (URIS). Оновлений перелік критеріїв оцінювання конкурсних пропозицій за номінаціями й запроваджено багаторівневу систему оцінювання, яка включає наукову та науково-технічну експертизу, роботу експертних груп, здійснення презентації проєктів. Фінансування здійснюватиметься в межах видатків МОН за КПКВК 2201080 «Державні премії, стипендії та гранти в галузі освіти, науки і техніки, стипендії переможцям міжнародних конкурсів». Проведення конкурсного добору сприятиме відновленню престижу науки, популяризації інноваційних технологій, посиленню впровадження та масштабування науково-технічної та інноваційної продукції прикладного спрямування, а також розвитку інноваційної інфраструктури (стартап-шкіл, наукових парків) та співпраці науки з бізнесом.
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Еллен Пекер «Прохання до уряду використовувати університети як технологічні центри підтримки».
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Еллен Пекер «Прохання до уряду використовувати університети як технологічні центри підтримки».
У ній йдеться про рекомендацію аналітичного центру Tony Blair Institute (TBI) до уряду Великої Британії створити мережу університетських центрів допомоги підприємствам із упровадження технологій, що може посилити цифрову інфраструктуру, стимулювати інновації та підвищити продуктивність національної економіки. У звіті TBI зазначається, що головна проблема — не нестача нових розробок, а слабке розповсюдження вже доступних технологій у середовищі малого і середнього бізнесу. Багато компаній не знають, що саме їм може бути корисним, а також не мають ресурсів чи фахівців для упровадження. За оцінками аналітиків, якщо уряд зробить технологічне упровадження центральним елементом стратегії розвитку, можна додатково створити чинник економічного зростання. TBI пропонує не створювати нові структури, а використовувати вже наявні — університети. За аналогією з німецькою моделлю, де діє програма «Mittelstand-Digital», заклади вищої освіти можуть стати «центрами технологічного прийняття». Це передбачає підтримку упровадження, консультації, навчання керівників і працівників підприємств, допомогу з адаптацією технологій під потреби бізнесу, створення мереж обміну досвідом між компаніями. Представники університетів на це вже реагують позитивно. За словами керівників профільних організацій, у багатьох ЗВО є необхідна інфраструктура (лабораторії, обладнання) та експерти які можна швидко переорієнтувати, щоб допомагати бізнесу. Це могло б бути вигідно не лише для підприємств, а й для вишів: заклади отримують нові джерела фінансування, можливість залучати практичні кейси та поглиблювати зв’язок із економікою. Університети мають потенціал щоб стати ключовими акторами національної економічної модернізації. Якщо уряд підтримає цю ідею, країна може отримати подвійну вигоду — нові можливості для бізнесу та зміцнення університетів як інституцій, здатних транслювати науку в практичну користь.
На сторінці блогу DOAJ опублікована стаття Марини Назаровець та Сергія Назаровця «Редакційна ендогамія та ендогенія: труднощі на шляху до DOAJ».
На сторінці блогу DOAJ опублікована стаття Марини Назаровець та Сергія Назаровця «Редакційна ендогамія та ендогенія: труднощі на шляху до DOAJ».
Автори наголошують, що найбільш поширеною проблемою при подачі заявок на включення у DOAJ є ендогенія (надто часте розміщення статей членами редколегії у власних журналах) та обговорюють те, як видавці університетських журналів можуть відстоювати редакційну незалежність й уникати кумівства. Університетські журнали часто починають свій шлях до DOAJ, будучи сповнені енергії та оптимізму, перед цим повністю переробивши сайт, оновивши правила та добре відформатувавши метадані. Здається, все йде гладко, й очікується, що заявку буде схвалено без будь-яких серйозних проблем. Проте виникають перешкоди, характерні для університетських публікацій, які рідко ураховуються, але можуть уповільнити або навіть зупинити процес включення у DOAJ. Багато редакцій навіть не підозрюють про ці перешкоди, поки не розпочинають підготовку заявки. Саме на цьому етапі приходить усвідомлення, що редколегія майже повністю складається з колег із того ж університету, де видається журнал. Це явище, відоме як редакційна ендогамія, викликає побоювання щодо незалежності редакційних рішень. Якщо головний редактор, заступники редактора, члени редколегії та технічні редактори – усі чи більшість із них – представляють той самий університет чи факультет, ризик інституційного впливу зростає. Керівництво DOAJ з подання заявок рекомендує уникати ситуацій, коли всі члени редколегії представляють один і той самий виш. Університетським журналам потрібно переглянути редакційну практику та структуру управління, децентралізувати владу у редакційній структурі; запровадити прозору й відкриту систему редакційного відбору; уникати «довічних» призначень; забезпечити значний зовнішній внесок у процес рецензування; розвивати культуру залучення зовнішніх авторів; документувати, публікувати та дотримуватись політики щодо конфліктів інтересів; просувати журнал як академічну платформу, а не інструмент для локальних цілей; створити міжнародну мережу партнерств. Ендогамія та ендогенія не є вироком для університетського журналу. Навпаки, вони є дзеркалом, що допомагає визначити, в яких питаннях редакція може стати більш відкритою, різноманітною та збалансованою. Університетські журнали відіграють ключову роль у розвитку відкритої науки і часто є яскравими прикладами стійких, незалежних, діамантових ініціатив відкритого доступу. Тому демонстрація прозорості та незалежності роботи журналу — важливий та цілком досяжний крок.
Кабінет Міністрів України схвалив Концепцію підтримки та розвитку кадрового потенціалу сфери наукової і науково-технічної діяльності «Національна система дослідників України».
Кабінет Міністрів України схвалив Концепцію підтримки та розвитку кадрового потенціалу сфери наукової і науково-технічної діяльності «Національна система дослідників України».
Документ запускає новий державний механізм визначення, визнання, підтримки та промоції найкращих українських наукових і науково-педагогічних працівників та молодих учених. Документ враховує положення Угоди про асоціацію з ЄС та рекомендації Європейської комісії і Ради ЄС щодо створення та впровадження нових інструментів для підтримки розвитку кар’єри вчених, сприяння розвитку привабливого, відкритого та сталого ринку праці для дослідників. Концепція передбачає створення Національної системи дослідників України та упровадження механізму рейтингування наукових і науково-педагогічних працівників у Національній електронній науково-інформаційній системі; запровадження державних стипендій для найкращих науковців за результатами рейтингування; формування трьох основних рейтингів (загального рейтингу наукових і науково-педагогічних працівників; рейтингу молодих вчених; рейтингу за безпековим науковим напрямом; створення додаткових підрейтингів для жінок-дослідниць, переміщених наукових та науково-педагогічних працівників тощо; інтеграцію результатів рейтингування в систему атестації наукових установ, розподіл базового фінансування, конкурсні добори наукових проєктів, конкурси на заміщення посад та процедури атестації наукових працівників. Система рейтингування базуватиметься на результатах професійної діяльності вчених, отриманих з даних про публікації у виданнях, що індексуються Scopus та Web of Science Core Collection, отриманих патентах, участі у міжнародних і національних грантах, наукових преміях і стипендіях, експертній діяльності, підготовці аспірантів і докторантів, участі в програмах мобільності та популяризації науки. Дані для рейтингування будуть верифікуватися та оновлюватися з відкритих джерел. Реалізація Концепції відбуватиметься у два етапи упродовж 2026–2028 років. Перший етап – створення нормативної бази, розроблення методики рейтингування, запуск модул.ю у Національній електронній науково-інформаційній системі, створення рейтингів і початок надання державних стипендій. Другий етап – інтеграція результатів рейтингування до системи фінансування наукової діяльності, атестації наукових установ, кадрова політика та міжнародна співпраця. Очікується, що впровадження Концепції сприятиме підвищенню престижності професії науковця, формуванню відкритої інформації про найкращих дослідників країни, ефективнішому розподілу бюджетних коштів, зменшенню міграційних тенденцій, розвитку молодіжної науки та зміцненню наукової спроможності держави, зокрема у критично важливих напрямах.
На сторінці блогу DOAJ опубліковано матеріал «Відкрита інфраструктура, відкриті дані: наша роль у просуванні досліджень відкритого доступу».
На сторінці блогу DOAJ опубліковано матеріал «Відкрита інфраструктура, відкриті дані: наша роль у просуванні досліджень відкритого доступу».
Йдеться про те, що дані, які базуються на зусиллях спільноти DOAJ, фактично підтримують вивчення тенденцій у сфері публікацій з відкритим доступом. Надаючи відкриті, доступні для завантаження історичні набори даних за ліцензіями CC BY, DOAJ прагне сприяти прозорості, належним практикам обробки даних та постійно посилювати свій внесок у розвиток наукової комунікації. Ці дані дозволяють краще зрозуміти поточні тенденції, зміни у ландшафті публікацій з відкритим доступом. Нинішні та колишні члени команди DOAJ зробили свій внесок у вивчення публікацій, передачу досвіду та знань. DOAJ надано завдяки платформі Zendo доступ до історичних CSV-файлів з 2003 по 2025 роки, цим даним присвоєно DOI. Створено дослідницьку групу Zotero. Дані DOAJ, представлені у відкритому доступі, можна завантажити з веб-сайту, на цій основі дослідники формують власні набори даних. Існує три способи, як можна допомогти DOAJ у створенні ресурсів даних та бібліографії: Zenodo DOAJ Data (універсальне дослідницьке сховище, яке дозволяє безкоштовно ділитися, зберігати та відкривати широкий спектр результатів досліджень); DOAJ Zotero (безкоштовний інструмент управління посиланнями з відкритим кодом, який допомагає користувачам збирати, упорядковувати, цитувати та поширювати дослідницькі джерела); поширенням матеріалів дослідників, які використовують дані DOAJ.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Емілі Діксон «Чи нарешті побачимо ми Сполучені Штати Європи для досліджень?».
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Емілі Діксон «Чи нарешті побачимо ми Сполучені Штати Європи для досліджень?».
У ній розглядаються витоки та сучасний стан ідеї створення Європейського дослідницького простору, запропонованої 25 років тому для формування єдиного ринку знань та інновацій, усунення національної фрагментації академічної сфери та посилення конкурентних позицій ЄС порівняно з США та Китаєм. На початку нинішнього століття ЄК констатувала, що без єдиного ринку знань, досліджень та інновацій Європа може втратити потенціал економічного зростання. Необхідно було усунути юридичні та практичні бар’єри (від різноманітних національних норм кар’єрного розвитку та грантів до візових обмежень і пенсійних систем), щоб забезпечити вільний рух дослідників і знань. У 2009 році це стало офіційним курсом ЄС: свободу пересування вчених було визнано «п’ятою свободою» на рівні з рухом товарів, послуг, людей і капіталу. Такий простір мав стимулювати співпрацю, відмкинути практики дублювання зусиль і підвищити якість досліджень. Але прогрес виявився більш повільним, ніж очікувалось: фрагментація національних систем триває, інвестиції в науку та інновації, попри мету в 3% від ВВП, коливаються близько 2,2%. З 2020 року «новий» дослідницький простір отримав свіжий імпульс. Створений Форум ЄДП став платформою для діалогу між урядами, Єврокомісією та зацікавленими сторонами, а перший політичний порядок денний на 2022–2024 роки окреслив 20 кроків для університетів, фондів і посадовців. Серед ключових ініціатив — Коаліція за удосконалення оцінювання досліджень, яка реформує критерії академічного успіху (акцент на компетенціях і компетентностях, а не на бюрократичних показниках); Європейська рамка компетенцій для дослідників, що допомагає розвивати навички для кар’єри; План гендерної рівності. Європейський форум стратегій дослідницьких інфраструктур забезпечив будівництво десятків пан’європейських центрів, де вчені можуть ділитися обладнанням і даними. У жовтні 2024 року Комісія визнала значний прогрес, але підкреслила, що добровільні заходи недостатні для структурних бар’єрів, як-от нерівномірне фінансування чи обмежена мобільність. Наразі обговорюється нова законодавча ініціатива Європейської Комісії щодо дослідницького простору у 2026 році (ERA Act), спрямована на створення юридично обов’язкових норм щодо гармонізації кар’єрних шляхів дослідників, спрощення віз, уніфікації пенсійних систем, доступу до пан’європейських інфраструктур та реформування оцінювання наукових досягнень. Виклики залишаються гострими: розбіжності у бюджетах призводять до того, що дослідники з менш розвинених країн стикаються з обмеженими можливостями, а дублювання проектів гальмує загальний прогрес. Оцінювання наукових досягнень часто ігнорує меритократичні принципи, а брак інклюзивності марнує потенціал у гуманітарних та соціальних науках. Проте, розвиток Європейського дослідницького простору обіцяє науковцям та освітянам екосистему, де рух між країнами і доступ до грантів, інфраструктур і даних стане простим. Реформи оцінювання, натхненні коаліцією, просуватимуть цінності міждисциплінарного мислення і стійкої кар’єри. У контексті відкритої науки простір посилить принципи FAIR — доступність, сумісність і повторне використання даних — через кращу регуляцію та спільні ресурси. Для освітян це означатиме участь у пан’європейських програмах. Європейський дослідницький простір, таким чином, поступово отримує обриси континенту, де наукова єдність стає фундаментом для стійкості, інновацій і глобального лідерства в етичних дослідженнях.
На сайті Times Higher Education опублікована добірка корисних ресурсів від університету Макао.
На сайті Times Higher Education опублікована добірка корисних ресурсів від університету Макао.
Йдеться про дванадцять статей про результати досліджень та нововведення, підготовлених науковцями університету. Серед них: «Сприяння комерціалізації досліджень шляхом стратегічної співпраці»; «Розкриття ролі Макао в художньому обміні між Китаєм і Європою в XVII і XVIII століттях»; «Створення біобанку живих пухлинних тканин для підтримки персоналізованого лікування та досліджень»; «Побудова чистих, низьковуглецевих та безпечних міських енергетичних систем на основі інтернету речей»; «Розроблення нової технології скринінгу лікарських засобів для прецизійної медицини»; «Розроблення платформи традиційної китайської медицини на основі штучного інтелекту для пошуку ліків від нейродегенеративних захворювань»; «Розумна крихітна робототехніка»; «Цифрові інновації для побудови розумних міст майбутнього»; «Новаторські дослідження у галузі передових матеріалів»; «Як Університет Макао досягає глобального впливу завдяки своїй інноваційній дослідницькій екосистемі»; «Новаторська дослідницька структура та широкомасштабна співпраця для підвищення авторитету у світовій системі вищій освіті»; «Оптимізація розвитку талантів через цілісне та міждисциплінарне навчання»; «Міжнародноге зростання».
Збереження набору наукових даних відбувається в два етапи:
1.) Створення набору даних
Введіть назву набору, короткий опис набору (анотацію) та натисніть кнопку «Створити набір». Після цього автоматично буде створено чернетку набору даних, яку Ви можете зберігати для подальшої роботи з набором. Система перенаправить Вас на сторінку «Інформація про набір даних».
2.) Заповнення даних
На сторінці «Інформація про набір даних» Вам необхідно заповнити всі поля щодо набору даних і завантажити файли.
Зверніть увагу! Кожен файл завантажується окремо. Це зроблено для стабільної роботи системи.
Після того як Ви заповнили інформацію про набір наукових даних та додали необхідні файли, Ви можете зберегти чернетку або відправити дані в систему.
Зверніть увагу! Якщо дані відправлені Ви не можете їх змінювати.
Чернетки необхідні для зберігання набору даних і його редагування до моменту відправки.
Верифікація акаунту за афіліацією
Всі акаунти на сайті НРАТ проходять стандартну процедуру реєстрації і є верифікованими. Однак для того, щоб отримати додаткові можливості, такі як публікація відкритих рецензій на академічні тексти, необхідна верифікація за афіліацією.
В особистому кабінеті відображається поточний статус верифікації за афіліацією.
Щоб отримати статус «верифікований», необхідно змінити основну адресу електронної пошти на корпоративну, яка прив’язана до наукової установи або закладу освіти.
Наприклад: user@ukrintei.ua, user@nas.gov.ua
Для завершення процесу верифікації за афіліацією необхідно заповнити інформацію про себе в персональному кабінеті.
Обов’язковими є такі поля:
– ім’я,
– прізвище,
– науковий ступінь,
– вчене звання.
Всі інші поля є необов’язковими, але бажано їх заповнювати.
Після підтвердження корпоративної електронної скриньки та заповнення обов’язкових полів ваш акаунт буде автоматично верифіковано за афіліацією.
Якщо статус верифікаціїї не змінився одразу, спробуйте перезавантажити сторінку.
Якщо ваша електронна адреса є корпоративною і всі обов’язкові поля заповнені, але акаунт не має позначки верифікації, вам необхідно написати нам на електронну скриньку NRAT@ukrintei.ua. Після перевірки ми додамо вашу адресу в базу даних, і ваш акаунт буде верифіковано.
Після проходження процедури верифікації за афіліацією Ви можете змінити основну адресу електронної скриньки на зручну для вас, не втративши при цьому статусу верифікації.
Проходити верифікацію за афіліацією необхідно лише один раз.
* Ми використовуємо корпоративні адреси з Єдиної державної бази з питань освіти та Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави
Інструкція зі складання пошукового запиту
Для пошуку новин, опублікованих на офіційному вебпорталі НРАТ у розділі «Новини» необхідно ввести у пошукове поле одне слово, декілька слів або точну фразу. Окремі слова розділяються проміжками.
Пошук виконується всюди – як у назві, так і у тексті новини.
Для отримання більш повного результату рекомендується використовувати основу слів (частини слів без закінчення).
При використанні для пошуку декількох слів вони поєднуються одним з логічних способів, описаних нижче.
За замовчуванням встановлено логічний сполучник “та”. У такому випадку результати пошуку будуть охоплювати усі публікації новин, де є вказані слова, навіть якщо вони розташовані окремо одне від одного і знаходяться у різних частинах тексту.
Приклад.Пошукова фраза: звіт ОЕСР. Результат пошуку: всі новини, які містять слово «звіт» та слово «оеср» як разом, так і окремо в тексті і в назві.
Якщо словосполучення чи фразу взяти у лапки (“), то результати будуть містити усі публікації, де зустрічається саме це словосполучення або фраза.
Приклад. Пошукова фраза: «звіт ОЕСР». Результат пошуку: всі новини, які містять точну фразу «звіт оеср».
Якщо Вам відома дата публікації новини або цікавить певний проміжок часу, в який вони були опубліковані на сайті, можна обрати таку дату чи інтервал дат у додатковому полі, що має вигляд календаря. Напис дати здійснюється у форматі рік-місяць-день і підтверджується натисканням на відповідну дату у випадаючому полі календаря. Можна вписувати дату або обирати, гортаючи сторінки календаря за місяцями та роками. За замовчуванням інтервал починається з більш давньої дати (2018-01-23) та завершується поточною.
Також Ви можете використовувати один або декілька хештегів, які розташовані під полем пошуку у правій частині екрану сторінки «Новин».
