Штучний інтелект

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Дженніфер Роуз «ChatGPT як інструмент навчання, а не інструмент обману».

Автор розмірковує над питанням використання ChatGPT в якості інструменту стимулювання внутрішнього зворотного зв’язку зі студентами і сприяння їхньому навчанню, розвиткові нових навичок. Те, що інструменти ШІ можуть використовуватись студентами для написання переконливих ессе або відповідей на запитання, лякає викладачів, оскільки багато іспитів та індивідуальних завдань наразі проводяться онлайн. Тут відкривається можливість ШІ-рерайтерів, у т.ч. – ChatGPT. Разом із тим, при умілому використанні ШІ студенти можуть покращити свої знання, підтвердити вміння критично мислити, проявити креативність. Викладачі можуть використовувати його як інструмент навчання, який звільняє час для дискусій, досліджень і критичної педагогіки. Таким чином здобувачі освіти розвиватимуть навички мислення вищого порядку. Зважаючи на це, автор публікації рекомендує викладачам творчо і без страху використовувати ChatGPT. Він називає його «чудовою відправною точкою для будь-якого науковця».

Детальніше: https://bit.ly/3ZJrpbD, https://bit.ly/3STQNcA, https://openai.com

#Усі новини на порталі #Науковцям новини #Освітянам новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Тома Вільямса «Turnitin анонсує детектор ШІ з «97% точністю».

У ній наголошується, що вже у квітні 2023 року гігант освітніх технологій готується запропонувати своїм клієнтам новий інструмент для вирішення проблем, пов’язаних із ChatGPT. Це детектор написання текстів на основі штучного інтелекту, який у 97% випадках може ідентифікувати текст, написаний ChatGPT. Відтепер компанія пропонуватиме цей інструмент разом зі звичайною перевіркою на плагіат. Фахівці Turnitin вважають, що можливості нової технології виявлення запозичень нададуть викладачам інформацію, необхідну для оцінювання оригінальності / авторства робіт, включно з тими випадками, коли міг бути використаний ШІ. Зі слів віце-президента Еріка Вана, компанія «дуже рада продуктивній дискусії в освітній спільноті щодо академічної доброчесності та інструментів для виявлення справжності авторства. Освітяни можуть використовувати детектор Turnitin, щоб вести змістовні бесіди зі студентами про цю технологію. Ми продовжимо розвивати та удосконалювати детектор Turnitin й упевнені, що по мірі розвитку ШІ наша технологія йтиме у ногу з новими розробками та можливостями».

Детальніше: https://bit.ly/41qLJjR, https://bit.ly/3Iz3vZI

Болонський університет пропонує підтримку українським аспірантам, науковцям та дослідникам.

Визначені три формати підтримки: візит доктора філософії (аспіранта), дослідницька стипендія (для випускників аспірантури, докторантів), а також запрошення дослідників (випускників ЗВО, аспірантів, постдоків, дослідників, професорів). Зокрема, відвідування доктора філософії передбачає візит без фінансової підтримки відповідно до наявного гранту та листа-запрошення. Галузь наукових інтересів: агроекологія, агролісівництво, давньогрецька мова та література, харчування тварин, штучний інтелект, біологія, біорізноманіття, макроекологія, біологія глобальних змін, поведінкова екологія, еволюційна біологія, психологія розвитку та освіти, електронна інженерія, харчова наука та технологія, історія політичної економії, глобальна історія, машинобудування, генетика, мікробіологія, мітохондріальна біохімія, молекулярна онкологія, молекулярна біологія, біоінформатика, клітинна біологія, психологія. Дослідницька стипендія надається після конкурсного відбору тих, хто працює у наступних сферах: астробіологія/геобіологія/мікробна палеонтологія/раманівська спектроскопія, хімія, інформатика та інженерія, освіта, енергетика та машинобудування, щелепно-лицьова хірургія, фармація/хімія, слов’янські мови, статистика. Запрошений дослідник отримає фінансову підтримку після конкурсного відбору у рамках заявок за такими пріоритетними напрямками: астрофізика, демографія, соціальна статистика, економіка, гематологія, історія науки, психологія. На сайті університету представлена детальна інформація у розрізі наукових напрямів, сфер і тематики досліджень вказані, надаються пояснення щодо терміну стажування, умов фінансування тощо.

Детальніше: https://bit.ly/3ElLTyZ, https://bit.ly/3IczL4v

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Тома Вільямса «ChatGPT може скласти іспити на медичну ліцензію в США, стверджує дослідження».

Автор наголошує, що відповіді, згенеровані за допомогою штучного інтелекту, наприклад – ChatGPT, демонструють нові, неочевидні результати в тестах, які зазвичай складають студенти після декількох років навчання у медичних ЗВО. Програмне забезпечення ChatGPT від OpenAI набрало близько 60% з можливих балів у серії з трьох тестів, які використовуються на іспитах на медичну ліцензію (USMLE). Досягнення ШІ «прохідного» балу на іспитах, які студенти-медики зазвичай складають після щонайменше двох років навчання, експерти називають важливою віхою у розвитку інструментів ШІ, яка може мати далекосяжні наслідки для системи освіти. ChatGPT також продемонстрував 94,6% збігу всіх своїх відповідей і зробив принаймні одне важливе «відкриття». Віе показав найкращі результати, ніж інший чат-бот зі штучним інтелектом PubMedGPT, який був навчений виключно на біомедичній літературі. Останній набрав 50,8% на старому наборі даних із запитаннями в стилі USMLE. Виконавчий директор Інституту інженерії та технологій вважає, що ChatGPT «продовжує демонструвати вражаючу здатність генерувати логічний контент у численних ситуаціях», а його результати «служать для того, щоб підкреслити обмеженість письмових тестів як єдиного способу оцінювання продуктивності в складних і мультидисциплінарних професіях, таких як медицина». Натомість Коллін Бьорк, старший викладач наукової комунікації в Університеті Мессі, налаштований скептично. Він вважає, що заяви про високу продуктивність і точність чат-боту «вводять в оману через розпливчастість формулювань», які використовують дослідники ШІ.

Детальніше: https://bit.ly/3k5hcqY, https://bit.ly/3XDYc0n

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Томаса Гіфта і Джулі Норман «Штучний інтелект робить університетські кодекси честі більш необхідними, ніж будь-коли».

У ній обговорюються питання використання штучного інтелекту у процесі навчання та оцінювання з урахуванням можливого шахрайства. Реакція закладів вищої освіти на запуск ChatGPT була передбачувано: суто адміністративною або технічно відстороненою. Разом із тим, у нових умовах значення кодексів академічної доброчесності суттєво підвищується. Дослідження шахрайських практик у системі вищої освіти свідчить про зростання масштабів використання ШІ для обману з боку студентів. У цій ситуації навіть навчальні заклади з усталеними та ефективними кодексами академічної етики можуть зазнати невдачі, якщо не будуть реагувати на зовнішні виклики. Гнучкі та сильні кодекси роблять академічну недоброчесність менш вираженою, сприяють переосмисленню академічних практик та дозволяють налаштувати освітню систему для більш ефективної підготовки студентів до коректного вирішення складних моральних дилем. На тлі технологічного прогресу цінність таких кодексів честі зростає.

Детальніше: https://bit.ly/3YvX7sY