ЩО МАЮТЬ ЗНАТИ АВТОРИ ПРО КНИЖКОВЕ ВИДАВНИЦТВО

ЩО МАЮТЬ ЗНАТИ АВТОРИ ПРО КНИЖКОВЕ ВИДАВНИЦТВО

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Харві Граффа «Автори, ви упевнені, що нове видання вашої книги – єдине на ринку?».

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Харві Граффа «Автори, ви упевнені, що нове видання вашої книги – єдине на ринку?».

У ній автор  говорить про те, що коли великі видавництва купують невеликі, вони також отримують їхні права на книги, але не завжди ці права дозволяють перевидання книжок згоди автора. Харві розповідає про випадок з власного життя, коли кілька років тому він готував нові видання двох своїх раніше виданих книжок і зіткнувся із тим, що воні вже перевидані без будь-якого на це законного дозволу з боку автора. Це, вважає Харві, – символ 21-го століття і  поточної трансформації видавничої справи. Коли відбувається поглинання великими міжнародними видавничими конгломератами малих видавництв, здається, що для цих гігантів нормально перевидавати раніше видані та готувати  нові видання книг зі спадку малих видавництв. Але дуже часто вони не перевіряють достатньо ретельно (а чи  перевіряють взагалі?) статус відповідних авторських прав. У випадку,  що розглядається, видавництво «Transaction» було придбано «Taylor and Francis» у 2016 році. Переговори з видавництвом щодо негайного вилучення несанкціонованих видань з друку та продажу й надання офіційної заяви про визнання законних авторських прав та повернення їх були важкими. Зрештою ця історія закінчилася добре, але такі інциденти є непоодинокими. Харві Графф каже, що майже все, чому він навчився у галузі прав інтелектуальної власності упродовж чотирьох десятиліть своєї наукової публікації понад 30-ти книг, тепер виглядає абсолютно застарілим знанням.  Він виніс багато нових уроків з ситуації незаконної публікації своїх творів та закликає усіх бути обережними, знати свої права, регулярно перевіряти статус усіх опублікованих книг, зокрема – шляхом пошуку в інтернеті за назвою книги та актуальними списками видавців. Також слід вчасно попереджати своїх аспірантів робити те саме, коли вони почнуть публікувати свої роботи. Адже видавничі стандарти у майбутньому, ймовірно, лише погіршуватимуться, оскільки видавнича справа дедалі більше еволюціонуватиме від сумлінного невеликого виробництва до хрестоматійного прикладу небезпек монополістського капіталізму.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/8g2LB 

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_НауковіВидання_новини #НРАТ_Бібліотекарям

2025-08-21
Поширити
ЧИ ЗМОЖУТЬ ОСВІТНІ ТЕХНОЛОГІЇ ПЕРЕЖИТИ ЩЕ ОДНУ ФІНАНСОВУ КРИЗУ?

ЧИ ЗМОЖУТЬ ОСВІТНІ ТЕХНОЛОГІЇ ПЕРЕЖИТИ ЩЕ ОДНУ ФІНАНСОВУ КРИЗУ?

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джульєтти Роуселл «Чи зможуть освітні технології пережити ще одну фінансову кризу?».

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джульєтти Роуселл «Чи зможуть освітні технології пережити ще одну фінансову кризу?».

У ній автор зазначає, що скорочення фінансування університетів призвело до того, що вони припинили співпрацю з постачальниками послуг, які колись обіцяли їм революціонізувати онлайн-навчання. Чи достатньо нинішнього величезного попиту саме на курси штучного інтелекту, щоб урятувати онлайн-освіту? Компанії, що працюють у галузі освітніх технологій, можуть стати жертвами фінансових потрясінь у ключових університетських системах, але вони все ще «намагаються знайти чітку мету». Експерти вважають, що посилена увага до безперервного навчання упродовж життя та новий попит, зокрема – щодо опанування технологій штучного інтелекту, можуть їх врятувати. Десяток років тому постачальники онлайн-навчання, такі як Coursera, EdX та FutureLearn, здобули популярність завдяки масовим відкритим онлайн-курсам (Moocs). Та усі вони зіткнулися з фінансовими труднощами після того, як інвестиції, що досягли піку під час пандемії, – вичерпалися. Більшість з них наразі зосередились на професійному розвитку, пропонуючи як індивідуальні моделі підписки, так і партнерські угоди з університетами, що забезпечують зручний доступ для студентів. Багато закладів вищої освіти погодилися проводити курси на цих платформах. Тепер університети Великої Британії та США скорочують витрати на тлі фінансової та політичної невизначеності, внаслідок чого згадані угоди про партнерство перебувають під пильною увагою. Ніл Мослі, консультант з онлайн-навчання,  фіксує, що багато постачальників зараз пропонують «зомбі-курси», які ніхто не відвідує, а «низка університетів вирішила взагалі припинити партнерство». Багато університетів вивчають можливість пропонування подібних курсів, використовуючи власний персонал та ресурси, а спроби компаній у сфері освітніх технологій пропонувати ступені та мікроакредитації мали різний рівень успішності. Компанії отримали прибуток від курсів зі штучного інтелекту на тлі нинішнього величезного попиту на отримання відповідних навичок. Зокрема, Coursera нещодавно опублікувала вражаючі показники зростання доходів. «Одна з головних причин їхнього успіху на даний момент полягає в тому, що вони дуже швидко та гнучко розробляють курси зі штучного інтелекту і мають справді значний приріст студентів на такі спеціальності», говорить Н. Мослі. Moocs все ще можуть відігравати певну роль у вищій освіті, якщо дивитися далі їхніх початкових прагнень.  Ці платформи можуть бути ефективними, якщо їх інтегрувати у навчання на бакалавраті як ресурс, подібний до підручника, але їхній найбільший потенціал полягає у професійному розвитку.  «CoMoocs» – спільно розроблена масова відкрита онлайн-співпраця університетів та платформ, яка використовує відкриті онлайн-платформи для створення соціального та спільного навчання для фахівців, має майбутнє.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/gdYRc

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_ОсвітаОнлайн #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2025-08-20
Поширити
УНІВЕРСИТЕТИ ЗАДОВОЛЬНЯЮТЬ ЧАСТИНУ ПОПИТУ НА НАВЧАННЯ ШІ

УНІВЕРСИТЕТИ ЗАДОВОЛЬНЯЮТЬ ЧАСТИНУ ПОПИТУ НА НАВЧАННЯ ШІ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Патріка Джека «Університети задовольняють частину попиту на навчання з питань штучного інтелекту».

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Патріка Джека «Університети задовольняють частину попиту на навчання з питань штучного інтелекту».

У ній автор зазначає, що згідно з результатами дослідження компанії «Validated Insights»,  вища освіта має величезний потенціал для залучення «масштабної кількості зацікавлених студентів»,  які мають інтерес до навчання у сфері штучного інтелекту. Цей  запит з боку здобувачів освіти стрімко зростає, але вища освіта наразі задовольняє лише незначну частину попиту. Експерти вважають, що не менше 57 млн. людей у США зацікавлені в опануванні навичок роботи з інструментами, побудованими на основі штучного інтелекту, тоді як лише 8,7 млн. наразі вивчають ГШІ, причому дві третини з них роблять це самостійно за допомогою відео, онлайн-читання та інших навчальних ресурсів, а третина – через структуровану та контрольовану навчальну програму. Лише 7 тис. (0,2%) вивчають штучний інтелект за кредитною програмою закладу вищої освіти. Згідно зі звітом, перший бакалаврський ступінь з цієї дисципліни був запроваджений   Університетом Карнегі-Меллона  у 2018 році. Упродовж наступних п’яти років кількість студентів, які навчаються на програмах зі штучного інтелекту в коледжах та університетах,  щорічно зростала на 45 %. Біля  1 % навчальних закладів наразі пропонує ступінь магістра зі штучного інтелекту, 2,5 % – ступінь бакалавра, а від 3 до 5 % пропонують програми без отримання ступеня. Університет штату Нью-Йорк  у Буффало зафіксував зростання кількості студентів магістратури зі штучного інтелекту у 20 разів з 2020 по 2024 рік. «Наявні дані свідчать, що існує значний попит на професійну освіту та навчання на робочому місці у галузі штучного інтелекту та пов’язаних зі штучним інтелектом галузей… Цей ринок, ринок освіти та навчання у сфері штучного інтелекту, має потенціал для неймовірного, можливо, вибухового зростання», говорить Брейді Колбі, керівник відділу маркетингових досліджень «Validated Insights». Компанії у галузі освітніх технологій скористалися цією можливістю та обслуговують понад 99 % тих, хто хоче підвищити свою кваліфікацію у галузі штучного інтелекту. Через 14 місяців після запуску ChatGPT  кількість учасників курсів зі штучного інтелекту на таких платформах, як Coursera та Udemy, зросла до 3,5 мільйони осіб. «Ураховуючи очікуваний високий попит на вивчення штучного інтелекту, важливо акцентувати увагу,   що наразі дуже мало слухачів навчаються за кредитними програмами… Якщо навчальні заклади, що видають дипломи, зможуть синхронізувати свої програми та охопити цю величезну кількість зацікавлених студентів, винагорода університетів може бути надзвичайно високою». За оцінкою Statista, сукупний ринок штучного інтелекту в США у 2025 році становитиме 74 млрд дол.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/vMhiB

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини 

2025-08-19
Поширити
ПРОБЛЕМА ВІДКЛИКАННЯ СТАТЕЙ ТА СПРОСТУВАННЯ ВИКЛАДЕНИХ У НИХ ПСЕВДОНАУКОВИХ МАТЕРІАЛІВ

ПРОБЛЕМА ВІДКЛИКАННЯ СТАТЕЙ ТА СПРОСТУВАННЯ ВИКЛАДЕНИХ У НИХ ПСЕВДОНАУКОВИХ МАТЕРІАЛІВ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Девіда Сандерса «Спростування статті про «життя на основі миш’яку» – це добре, але сам процес був отруйним».

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Девіда Сандерса «Спростування статті про «життя на основі миш’яку» – це добре, але сам процес був отруйним».

У ній йдеться про недоліки спільної роботи рецензентів, редакторів, журналістів та авторів, що призвели до 15-річної боротьби за відкликання статті, яку взагалі не слід було публікувати. Автор задається питанням, чи створює відкликання статті з причин, відмінних від неправомірних дій, небезпечний прецедент? Він вважає, що ні і пояснює чому. У складі прес-релізу Національного управління з аеронавтики та дослідження космічного простору США (NASA) було повідомлення про «астробіологічне відкриття, яке вплине на пошук доказів існування позаземного життя» – йшлося про «відкриття» мікроба, здатного жити навіть за відсутності фосфату – елементу, який раніше вважався необхідним для життя. Бактерія, про яку йде мова, нібито могла рости за відсутності фосфату та включати миш’як замість фосфору до своєї ДНК та РНК. Прозвучало багато гучних заяв про значення дослідження, описаного у статті, одночасно опублікованій в онлайн-журналі Science.  Слід зауважити, що навіть під час цієї, відверто кажучи, незручної події, пролунали тривожні дзвіночки: один з учасників дискусії м’яко заперечив проголошені твердження. Назвавши себе буркотливим, хімік Стівен Беннер спокійно та доброзичливо показав, що мало місце ненаукове обґрунтування і тим самим зруйнував його правдоподібність. Більшість наукової спільноти одразу зрозуміла, що стаття – безглузда, вона порушує усталені хімічні норми, а докази – нічим не підтверджені. Але більшість ЗМІ некритично розрекламували цю статтю, назвавши її провісником наукової революції. Навіть деякі вчені долучилися до цього: один фізик-коментатор написав у «The Wall Street Journal», що стаття «означає, що тепер кожен підручник з біології має бути переглянутий. Навіть саме визначення життя, можливо, доведеться змінити». Інші науковці запекло чинили опір, наприклад мікробіолог Розі Редфілд, наголошував на відсутності реальних доказів включення миш’яку до бактеріальної ДНК, він писав про це у своєму блозі у рамках післяпублікаційної дискусії. Іштван Чабай та Еорс Сатмарі, як і Девід, виявили, що розрахунки та статистика, які використовували автори, були підозрілими. Насправді автори статті про миш’як знали про ці проблеми, але очевидно, були настільки захоплені своїми гіпотезами, що бажали позбутися критичного ставлення до фактів  – ретельної перевірки результатів та їх належної інтерпретації. І навіть зараз, коли статтю нарешті відкликали, автори все ще не бажають визнати, що вона була принципово недосконалою, хоча цей факт був очевидним вже у момент публікації. Під тиском численних критичних публікацій у публічному аналізі цієї статті журнал змушений був опублікувати поряд з нею безпрецедентні вісім «технічних коментарів», які повністю вичерпали майже кожен її аспект. Позиція авторів була надзвичайно слабкою, відповіді на закиди рецензентів – нещирими та здебільшого недоречними, хоча і вони також були опубліковані. Чому видання, що розрекламувало результати дослідження з хибними висновками у 2010 році, не заявило про неправдивість наведених фактів і висновків, коли це стало незаперечним? Тут є підстава для важливих для нас уроків щодо  академічної доброчесності, залучення наукової громадськості, забезпечення довіри до науки.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/0zFFM, https://qrpage.net/qr/H0mDQ

Фото: скріншот /Марк Уілсон/ Getty Images

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_НауковіВидання_новини #НРАТ_АкадемДоброчесність

2025-08-18
Поширити
ФУНКЦІЯ «РЕЖИМУ НАВЧАННЯ» CHATGPT ТА КРИТИЧНЕ МИСЛЕННЯ

ФУНКЦІЯ «РЕЖИМУ НАВЧАННЯ» CHATGPT ТА КРИТИЧНЕ МИСЛЕННЯ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джульєтти Роуселл  «Функція «режиму навчання» ChatGPT спрямована на заохочення критичного мислення».

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джульєтти Роуселл  «Функція «режиму навчання» ChatGPT спрямована на заохочення критичного мислення».

У ній автор зазначає, що OpenAI створює інструмент для боротьби із залежністю студентів від відповідей ШІ та наполягає, що протидія шахрайству вимагає «цілісного» підходу від університетів та технологічних компаній. OpenAI запустив нову функцію «режиму навчання» на ChatGPT, щоб допомогти заохотити «когнітивне навчання», намагаючись зарадити гострому занепокоєнню спільноти щодо того, що широке використання штучного інтелекту шкодить освіті. Нові дослідження показують, що дев’ять із десяти студентів використовують штучний інтелект у своєму навчанні і це відбулось стрімко – менш ніж через три роки після популяризації великих мовних моделей. Опція «режим навчання» має заохочувати студентів «покроково розбиратися з питаннями, а не просто отримувати готову відповідь». Науковці зі Стенфордського університету допомогли OpenAI розробити функцію, яка «поєднує сократівські питання, підказки та питання для саморефлексії, щоб спрямувати розуміння та сприяти активному навчанню» користувачів, яку студенти можуть адаптувати відповідно до свого рівня досягнень. Звісно, цей інструмент навряд чи запобігатиме обману з боку студентів, але слід погодитись, що його запуск стався внаслідок тиску з боки спільноти, метою якого було створення певних захисних бар’єрів. Роббі Торні, старший директор програм штучного інтелекту в Common Sense Media, яка працювала разом з OpenAI над розробленням цього інструменту, говорить, що режим наочного навчання «заохочує студентів критично мислити … замість того, щоб просто отримати готову роботу, виконану ШІ замість них. Такі функції є позитивним кроком до ефективного використання штучного інтелекту для навчання». Джеймс Донован, керівник досліджень у галузі освіти та когнітивних результатів в OpenAI вважає, що цей «інструмент зосереджений на покращенні когнітивних результатів запам’ятовування інформації і може допомогти упровадити належну освітню практику в навчальний процес. Функція навчального режиму дещо компенсує ризик списування, оскільки вона примушує до когнітивної взаємодії. Весь сенс полягає у тому, щоб використовувати сократівський діалог і переконатися, що люди дійсно роблять те, що вони мають робити. Але довгострокова мета боротьби з обманом у навчальному класі, ймовірно, є цілісним процесом, у якому мають брати участь кафедри та установи, а не лише окремі особистості. Ми сподіваємося, що як тільки ви почнете використовувати режим навчання, виникне цикл зворотного зв’язку, завдяки якому ви краще засвоїте інформацію, і побачите, що насправді навчаєтесь швидше, ніж раніше. Я вважаю, що чим більше люди використовують режим навчання, тим упевненіше вони засвоюють матеріал». Наразі OpenAI працює над іншими функціями, які допоможуть виявляти шахрайство з боку ШІ.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/nOLad

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_АкадемДоброчесність  #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_Освітянам_КращіПрактики

2025-08-15
Поширити
ВИРІШЕННЯ ПРОБЛЕМИ НАДМІРНОЇ ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ

ВИРІШЕННЯ ПРОБЛЕМИ НАДМІРНОЇ ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Попі Сотіріду та Дані Логан-Флемінг «Керівництво з інтерактивних усних іспитів пропонує вирішення проблеми надмірної залежності від штучного інтелекту у вищій освіті».

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Попі Сотіріду та Дані Логан-Флемінг «Керівництво з інтерактивних усних іспитів пропонує вирішення проблеми надмірної залежності від штучного інтелекту у вищій освіті».

У ній зазначається, що таке «Керівництво…» пропонує традиційний метод оцінювання на основі сценарію, який сприяє автентичному навчанню, знижує надмірну залежність від ШІ та підтримує у студентів розвиток навичок професійного спілкування. Стрімкий розвиток штучного інтелекту вимагає змін підходів до систем оцінювання, оскільки зростаючі масштаби його використання  зробили письмові та попередньо записані оцінювання надзвичайно вразливими до підробки та використання недостовірного контенту. Інтерактивні усні оцінки – практична та орієнтована на людину альтернатива, здатна зміцнити академічну чесність і розвинути навички реального спілкування. Він дозволяє студентам практикувати спілкування, швидку адаптацію та прийняття обґрунтованих рішень у реальних ситуаціях. Цей підхід упроваджений у  30 університетах Австралії, Європи та Південно-Східної Азії. Дана стаття відкриває нову серію публікацій з питань  інтерактивних усних іспитів, в яких будуть розглядатись принципи, методи, особливості нової системи перевірки набутих студентами знань.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/iqLIb

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_АкадемДоброчесність  #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_Освітянам_КращіПрактики

2025-08-14
Поширити
В УНІВЕРСИТЕТСЬКІЙ АУДИТОРІЇ ШІ МОЖЕ БУТИ ТРЕНЕРОМ, А НЕ КОНКУРЕНТОМ

В УНІВЕРСИТЕТСЬКІЙ АУДИТОРІЇ ШІ МОЖЕ БУТИ ТРЕНЕРОМ, А НЕ КОНКУРЕНТОМ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття групи фахівців Центрального університету Квінсленда «Поза межами галасу: як ШІ може бути в університетській аудиторії тренером, а не конкурентом».

На сайті Times Higher Education опублікована стаття групи фахівців Центрального університету Квінсленда «Поза межами галасу: як ШІ може бути в університетській аудиторії тренером, а не конкурентом».

У ній зазначається, що розміщення навчальних завдань, розрахованих як на штучний інтелект, так і на людські здібності, може допомогти університетським викладачам використовувати найкращі можливості з реального та віртуального світів. Поява ChatGPT та інших генеративних інструментів штучного інтелекту спричинила дискусії щодо використання ШІ у сфері вищої освіти. У них зазвичай домінує занепокоєння щодо академічної доброчесності, втрати робочих місць та руйнування людських зв’язків. Але залишається ключове питання: як викладачі можуть використовувати ШІ для покращення, а не перешкоджання процесу викладання та навчання? Широкий спектр навчальних завдань, що передбачають, зокрема, задіяння штучного інтелекту змінює роль викладачів. У разі зваженого підходу можна забезпечити, щоб технології доповнювали, а не замінювали чи спотворювали процес навчання, сприяли співпраці між викладачами та учнями. Модель, про яку говорять автори, побудована на основі інтерв’ю з експертами та учнями й удосконалена у рамках дослідницького процесу на основі дизайну. Багато моделей штучного інтелекту в освіті зосереджені на тому, що може робити технологія. Мало хто ставить під сумнів те, що вона повинна робити стосовно ролі людини у навчанні. Необхідно забезпечити розуміння цієї нової структури й комфортної взаємодії людини та машини, в рамках якої ураховується  глобальний зсув у мисленні та практичні міркування. Заклади освіти повинні почати думати про те, як можна ефективно інтегрувати ШІ. Зіставлення навчальних завдань з можливостями етичного застосування ГШІ може прояснити, де саме цей інструмент може суттєво допомогти в освіті. Не слід використовувати ШІ там, де потрібні людські здібності – судження, етика, емпатія. Необхідно, щоб застосування ГШІ зміцнювало, а не витісняло людський чинник в системі освіті. Майбутнє викладання не полягає у протистоянні машини та людини: робота з машиною буде завойовувати свій простір, залишаючи необхідність удосконалення процесу навчання.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/ESHBi

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_АкадемДоброчесність  #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини 

2025-08-13
Поширити
ІНВЕСТОРИ ЗАЦІКАВЛЕНІ У ПОГЛИНАННЯХ В СФЕРІ ОСВІТИ

ІНВЕСТОРИ ЗАЦІКАВЛЕНІ У ПОГЛИНАННЯХ В СФЕРІ ОСВІТИ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Хелен Пекер «Інвестори зацікавлені у поглинаннях, оскільки університети звертаються до приватних фондів».

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Хелен Пекер «Інвестори зацікавлені у поглинаннях, оскільки університети звертаються до приватних фондів».

У ній автор висловлює очікування, що спільні «брендові» кампуси та часткові злиття ставатимуть дедалі все більш поширеними через зростання вартості фінансових ресурсів. Університети зацікавлені у співпраці з приватними структурами для залучення інвестицій та вирішення наростаючих фінансових проблем, але «неелітні» установи не будуть затребувані. Майже половина університетів Великої Британії цьогоріч  зіткнулася з фінансовим дефіцитом  і наразі немає ознак зацікавленості уряду у значних вливаннях бюджетних коштів. Отже, в силу обставин університети стають більш відкритими до угод з приватними компаніями. Такі угоди вже укладаються: компанія Global University Systems, власник Арденського університету, погодилася продати 50-відсоткову частку приватній інвестиційній фірмі Brightstar Capital Partners; юридичний університет, який був корпорацією з королівською хартією, придбаний приватною інвестиційною компанією. Приватні інвестиції не обов’язково означають повномасштабне поглинання. У звіті, опублікованому в рамках роботи над трансформацією сектору з Universities UK, компанія професійних послуг KPMG передбачила, що «ми можемо спостерігати більше спільних брендів філій кампусів та часткових структурованих злиттів». У звіті йдеться про те, шо  дедалі більше університетів починають стикатися з фінансовим дефіцитом та скороченням кількості студентів, тому добре фінансовані приватні постачальники послуг будуть, скоріше за все, прагнути придбати активи, інфраструктуру кампусу або права на освітні програми. Незважаючи на окремі застереження, нові чинники вимагають від університетів «йти цим шляхом», вважає представник корпоративної консалтингової фірми QMPF: «Університети менш схильні брати позики безпосередньо через тиск фінансових домовленостей та фінансову стійкість, але є чимало університетів… які хочуть збільшити кількість студентів, і якщо ви хочете залучити студентів, вам потрібно мати для них гарні місця для проживання». І хоча навчальні заклади стають більш відкритими до такого роду інвестицій, ряд приватних компаній ставляться до фінансових проблем сектору з обережністю, стають «все більш вибірковими та витонченими у виборі типів університетів та проектів, з якими вони хотіли б співпрацювати». Звісно, вища освіта все ще зберігає статус привабливої інвестиції. «Якщо інвестори вкладаються у дуже довгострокову перспективу (до 50 років), вони хочуть бути дуже впевненими в основних унікальних торгових пропозиціях  конкретного закладу вищої освіти, а також в розуміти, що він залишатиметься привабливим для студентів через 20 років і більше». Тим не менш, KMPG зазначає: якщо ця тенденція продовжиться, «політикам потрібно буде розглянути, які зміни необхідно унести до регуляторного середовища, щоб забезпечити достатнє забезпечення якості освіти та належний захист студентів».

Детальніше: https://qrpage.net/qr/8BFOc, https://qrpage.net/qr/2UzsM 

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2025-08-12
Поширити
МИ НЕ МОЖЕМО ПОВЕРНУТИ ЧАС

МИ НЕ МОЖЕМО ПОВЕРНУТИ ЧАС

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Хелен Пекер «Ми не можемо просити повернути час. Ресурсів просто немає».

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Хелен Пекер «Ми не можемо просити повернути час. Ресурсів просто немає».

У ній автор наголошує, що вимоги сектору вищої освіти до уряду Великої Британії мають бути реалістичними з огляду на обмеженість державних фінансів. Тому закладам вищої освіти доведеться вирішувати свої власні проблеми шляхом підвищення ефективності та співпраці. Згідно з матеріалами незалежного досліження Манчестерський університет приносить більшу цінність Великому Манчестеру, ніж обидва разом узяті головні футбольні клуби міста – «Манчестер Юнайтед» і «Манчестер Сіті». Незважаючи на це, ніхто не має ілюзій щодо поточного стану університетів в усій Британії – вони борються зі зниженням вартості навчання та скороченням державної грантової підтримки, на які накладається ще й скорочення кількості іноземних студентів. Президент Асоціації британських університетів Малкольм Пресс  говорить: «Уряд не завжди може робити все, що ми хотіли б, оскільки державні фінанси дуже обмежені. Думаю, немає сенсу озиратися на те, як все було, скажімо, 10 чи 15 років тому, коли університети були у кращому фінансовому становищі, ніж сьогодні. Немає сенсу сподіватись, що можна повернути час, повернутись до колишнього стану. Тому що ресурсів просто немає. Натомість ми повинні… бути дуже розумними у своїх очікуваннях. І коли ми просимо щось, ми повинні показати уряду, що існує принцип «послуга за послугу»».  Незважаючи на те, що керівники університетів публічно проголошують націленість на співпрацю, є ознаки суттєвого зростання конкуренції між ЗВО. Це особливо стосується набору студентів: елітні заклади збільшують свою частку на ринку вітчизняних студентів, забираючи абітурієнтів, яких раніше, можливо, не приймали, та залишаючи заклади з нижчими тарифами у боротьбі за заповнення своїх місць. Ця тенденція не обов’язково є позитивною для студентів. Університет, який приймає студентів «за дуже широким діапазоном тарифів» повинен гарантувати, що вони зможуть досягти успішних результатів. Незважаючи на конкуренцію за студентів, п’ять університетів Великого Манчестера вже співпрацюють між собою: створена спільна Школа архітектури та єдиний центр психічного здоров’я студентів. Це неминуче буде тернистий шлях, але ми повинні бути позитивними та оптимістичними.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/kZ20q

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2025-08-11
Поширити
ВИКОРИСТАННЯ ШІ СТУДЕНТАМИ ДЛЯ ВИКОНАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ЗАВДАНЬ

ВИКОРИСТАННЯ ШІ СТУДЕНТАМИ ДЛЯ ВИКОНАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ЗАВДАНЬ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Алекса Гржанковскі «Чи студенти передають завдання на аутсорсинг штучному інтелекту?».

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Алекса Гржанковскі «Чи студенти передають завдання на аутсорсинг штучному інтелекту?».

У ній зазначається, що сучасні студенти використовують штучний інтелект для виконання завдань, які можуть бути вирішальними для їхнього інтелектуального розвитку.  Коли викладачі обговорюють, як учням слід використовувати штучний інтелект, питання часто звучить простіше, ніж воно є насправді: які завдання можна безпечно передати на аутсорсинг, не підриваючи навчання? Розглядаючи це питання Алекс зосереджується на випадках, коли ШІ може взяти на себе ініціативу. Політика щодо використання інструментів штучного інтелекту не може бути універсальною. У ряді випадків дозвіл на задіяння ШІ може відкрити цінні можливості для персоналізованого навчання, підвищення доступності знань та ефективності їх опанування. В інших випадках дозвіл на використання штучного інтелекту може підірвати сам процес інтелектуального розвитку, для якого, власне, існує освіта. Деякі завдання можуть «маскуватися», непомітно наносять шкоду академічній доброчесності. Отже, перш ніж викладач вирішить, чи дозволити студентам використовувати штучний інтелект для виконання певного завдання, він має надати відповідь на запитання: чи не заважатиме це студенту розвивати власне мислення; чи не перешкоджатиме інтелектуальним чеснотам? Звісно, приймати рішення потрібно обдумано, враховуючи контекст. Інтегруючи штучний інтелект в освітній процес, потрібно діяти дуже зважено.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/UQZVO

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект  #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини 

2025-08-08
Поширити