Конкурс на розробку логотипу для European Open Science Cloud

Конкурс на розробку логотипу для European Open Science Cloud

Оголошено конкурс на розробку логотипу Європейської хмари відкритої науки.

Оголошено конкурс на розробку логотипу Європейської хмари відкритої науки.

Асоціація Європейської хмари відкритої науки (European Open Science Cloud / EOSC) шукає привабливий бренд для масштабної європейської ініціативи, покликаної забезпечити підтримку передових досліджень за допомогою відкритих даних та послуг. По мірі того, як світ змінюється, змінюються і дослідження. Новий логотип повинен відображати місію EOSC з підтримки цифрової трансформації досліджень.

Останні десятиліття деякі тенденції кардинально змінили науку. Академічні дослідження дедалі частіше включають великі набори даних. Сюди входять дані геному, спостереження за допомогою телескопу, а також інфрачервоне сканування картин із високою роздільною здатністю або результати вуглецевого датування історичних артефактів. Відкриття результатів досліджень (даних, публікацій, програмного забезпечення) стало одним із найпотужніших інструментів для обміну знаннями та використання їх іншими дослідниками або в якості вихідних даних для штучного інтелекту.

Європа бажає допомогти дослідникам очолити цю трансформацію за допомогою EOSC. Європейська хмара відкритої науки створює середовище, в якому європейські дослідники з різних наукових дисциплін та країн зможуть працювати разом ефективніше.

Нинішній логотип EOSC ідеально підходив для запуску цього проекту у 2018 році, коли було важливо ознайомити наукову спільноту зі значенням абревіатури EOSC та продемонструвати її підтримку Європейською комісією. Наразі ситуація змінилася. EOSC є визнаним брендом, отже, у новому логотипі не обов’язково відображати повну назву; візуальний елемент хмари не повинен асоціюватись лише з хмарними обчисленнями; крім того усім відомо, що EOSC – це європейська ініціатива, тому зірки ЄС на логотип більше не обов’язкові.

До участі у конкурсі запрошуються усі зацікавлені фахівці з Албанії, Вірменії, Австрії, Бельгії, Боснії та Герцеговини, Болгарії, Хорватії, Республіки Кіпр, Чехії, Данії, Естонії, Фарерських островів, Фінляндії, Франції, Грузії, Німеччини, Греції, Угорщини, Ірландії, Ізраїлю, Італії, Косово, Латвії, Литви, Люксембургу, Мальти, Молдови, Чорногорії, Північної Македонії, Марокко, Норвегії, Нідерландів, Польщі, Португалії, Румунії, Сербії, Словаччини, Словенії, Іспанії, Швеції, Швейцарії Туреччини, України та Великобританії.

Переможець конкурсу, який представить найкращий логотип і схему кольорів EOSC, що відображають її ідентичність, отримає 5 тис. євро.

Подати заявку на конкурс можна до 25 лютого 2022 року.

Детальніше: https://bit.ly/3eLhGfI, https://eosc.eu/eosc-logo-competition-application 

2022-01-04
Поширити
233
Відкрита наука в університетських підходах до академічного оцінювання

Відкрита наука в університетських підходах до академічного оцінювання

Європейська асоціація університетів оприлюднила звіт «Відкрита наука в університетських підходах до академічного оцінювання».

Європейська асоціація університетів оприлюднила звіт «Відкрита наука в університетських підходах до академічного оцінювання».

Звіт підготовлений за результатами проведеного Європейською асоціацією університетів опитування Open Science Survey 2020-21.

У документі аналізується місце відкритої науки в підходах до академічної оцінки університетів всієї Європи. Він відповідає на важливі питання, зокрема, коли заклади оцінюють дослідження, чи враховують вони відкритість дослідницького процесу та його результатів. Якщо так, то як і в якій мірі визнаються практики відкритих досліджень. А якщо ні, то які причини та чи є плани з внесення відкритих дослідницьких практик у майбутньому.

Звіт пропонує точку зору європейських університетів щодо стану справ і можливі шляхи розвитку відповідальної академічної оцінки. Він є частиною серії з трьох звітів, які доповнюють основний звіту EUA «2020-2021 Open Science Survey». 

Документ продемонстрував обмежену роль відкритої науки в підходах університетів до академічного оцінювання. Крім того, відкритим дослідницьким практикам надається менше значення, ніж більшості інших наукових заходів, зокрема – друкованим дослідженням та залученню зовнішнього фінансування. Однак, звіт також показав, що відкрита наука є зростаючим стратегічним пріоритетом у академічній оцінці діяльності університетів.

В інших звітах, які планується оприлюднити у 2022 році, будуть більш докладно розглянуті питання відкритого доступу до дослідницьких публікацій і даних досліджень.

Детальніше: https://bit.ly/3p41JXH, https://bit.ly/3EaJLqN

Фото: скріншот

2021-12-16
Поширити
222
Опитування щодо академічної доброчесності та відкритої науки

Опитування щодо академічної доброчесності та відкритої науки

Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти та команда Optima Project запрошують долучитись до опитування щодо академічної доброчесності та відкритої науки.

Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти та команда Optima Project запрошують долучитись до опитування щодо академічної доброчесності та відкритої науки.

Опитування проводиться з метою визначення ставлення українського студентства та академічної спільноти до цінностей академічної доброчесності й відкритих наукових практик, а також виявлення типових прикладів недоброчесної поведінки в українських закладах вищої освіти.

Організатором опитування є команда Optima Project. НАЗЯВО відповідає за проведення внутрішнього моніторингу проєкту, управління ризиками, проведення комплексних опитувань щодо академічної доброчесності та відкритої науки у всіх ЗВО-партнерах України, оцінку якості викладання академічних курсів всіх українських ЗВО-партнерів та консолідацію інформації.

Анкета містить три блоки запитань: інформація про респондента, академічна доброчесність та відкриті наукові практики. Опитування є добровільним та анонімним, а зібрані дані та результати їх узагальнення будуть опубліковані у відкритому доступі.

Фінансування проєкту здійснюється за підтримки програми Erasmus+ Європейського Союзу.

Детальніше: https://bit.ly/3IRptGw, https://bit.ly/3dV2fB3, https://bit.ly/3m51MRu

Фото: ОРТІМА

2021-12-15
Поширити
225
Україна увійшла до топ-6 країн Європи у рейтингу відкритих даних

Україна увійшла до топ-6 країн Європи у рейтингу відкритих даних

Міністерство цифрової трансформації України оприлюднило відомості про рейтинг європейських країн у сфері відкритих даних.

Міністерство цифрової трансформації України оприлюднило відомості про рейтинг європейських країн у сфері відкритих даних.

Починаючи з 2015 року Європейський портал даних проводить оцінку поточної ситуації розвитку відкритих даних, прогрес країн щодо відкриття даних і надає рекомендації щодо покращення ситуації.

За підсумками 2021 року Україна зайняла 6-те місце серед 34-х європейських країн у рейтингу Open Data Maturity. Рівень зрілості сфери відкритих даних у 94% дозволив Україні піднятися з 17 місця, котре вона займала у 2020 році. Середній рівень європейських країн становить 81%.

До першої шістки країн увійшли: Франція, Ірландія, Іспанія, Польща, Естонія та Україна. Вони задають тренди у сфері відкритих даних. 

Показники України були покращені за всіма пунктами оцінювання: політика відкритих даних, функціонування порталу відкритих даних, вплив відкритих даних, якість відкритих даних.

Сфера відкритих даних в Україні активно розвивається Мінцифрою. Поставлена мета полягає у тому, що впродовж трьох років Україна увійшла до трійки країн, які є лідерами у сфері відкритих даних.

Значні успіхи цього року досягнуті за рахунок реалізації наступних заходів:
– розпочато процес публікації фінансової звітності компаній;
– опубліковані знеособлені митні декларації;
– повністю відкрито ЄДР;
– запущено центр компетенцій у сфері відкритих даних «Дія.Відкриті дані».

Найближчим часом сфера відкритих даних розшириться, коли Державна служба статистики опублікує фінансову звітність підприємств, а Мінцифра відкриє відомості державного земельного кадастру та реєстру прав на нерухоме майно.

Детальніше: https://bit.ly/3rXd122, https://data.gov.ua/, https://data.europa.eu/en, https://bit.ly/3yqYZH1    

Фото: скріншот

2021-12-13
Поширити
227
Ухвалення рекомендацій щодо штучного інтелекту та відкритої науки і освіти

Ухвалення рекомендацій щодо штучного інтелекту та відкритої науки і освіти

Під час проведення 41-ї сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО було ухвалено два довгоочікувані рекомендації, які стосуються розвитку штучного інтелекту та відкритої науки і освіти.

Під час проведення 41-ї сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО було ухвалено два довгоочікувані рекомендації, які стосуються розвитку штучного інтелекту та відкритої науки і освіти.

На зустрічі, у якій взяли участь голови держав, урядів та міністри освіти 40 країн, держави-члени ЮНЕСКО ухвалили Паризьку декларацію із глобальним закликом до інвестування в майбутнє освіти. Зустріч була націлена на активізацію підтримки освіти після пандемії COVID-19. Ключовою частиною заходу стала презентація доповіді «Переглянемо наше майбутнє разом: новий суспільний договір у сфері освіти», підготовленої Генеральним директором ЮНЕСКО та президентом Ефіопії.

Держави-члени ЮНЕСКО прийняли першу в історії глобальну «Рекомендацію щодо етики штучного інтелекту» та «Рекомендацію ЮНЕСКО з відкритої науки», які мають надзвичайно важливе значення для глобального наукового співробітництва, сприятиме рівності доступу до надбань науки та підвищенню соціально-економічних вигод від досягнень науки для суспільства.

Також відбулось урочисте засідання з приводу 50-ї річниці програми «Людина та біосфера», яка стала інструментом досягнення прогресу у сфері сталого розвитку, обміну ідеями та прикладами передової практики.

Детальніше: https://en.unesco.org/education2030-sdg4/gem2021-paris-declaration, https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000379707, https://en.unesco.org/science-sustainable-future/open-science/recommendation,  https://bit.ly/311FGro

Фото: скріншот

2021-11-26
Поширити
207
Єдина екологічна платформа «Екосистема»

Єдина екологічна платформа «Екосистема»

Кабінет Міністрів України на позачерговому засіданні ухвалив постанову «Про Єдину екологічну платформу «Екосистемам».

Кабінет Міністрів України на позачерговому засіданні ухвалив постанову «Про Єдину екологічну платформу «Екосистемам».

Цим рішенням врегульовано питання функціонування єдиної екологічної онлайн платформи у сфері захисту довкілля.

«ЕкоСистема» стала офіційним державним вебпорталом – ресурсом перевіреної екологічної інформації та отримання екологічних адмінпослуг. Вона покликана надавати актуальну достовірну інформацію про стан навколишнього середовища та природні ресурси, а також взаємодіяти з користувачами в прозорий і зручний для них спосіб.

 «ЕкоСистема» створена як загальнодержавна екологічна автоматизована інформаційно-аналітична система, інтегрована з порталом «Дія», та має забезпечити доступ до екологічної інформації, а також ефективну електронну взаємодію між державою, бізнесом та громадою з метою отримання адміністративних послуг у сфері захисту довкілля. Започаткований проєкт містить 7 онлайн послуг, 70 реєстрів відкритих екологічних даних, 3 інтегровані інформаційні ресурси: Державний кадастр територій та об’єктів природно-заповідного фонду, сайт wownature.in.ua та Національний реєстр викидів та перенесення забруднювачів.

Електронними сервісами екологічної платформи є наступні:

Детальніше: https://bit.ly/3jDJW6P, https://bit.ly/3BmtDRZ, https://bit.ly/3vSoMqr, https://eco.gov.ua/

Фото: скріншот

2021-10-27
Поширити
403
Оприлюднення та оновлення відкритих даних розпорядниками інформації у 2020 році

Оприлюднення та оновлення відкритих даних розпорядниками інформації у 2020 році

20 жовтня 2021 року Міністерство цифрової трансформації України представило громадськості аналітичний звіт «Оприлюднення та оновлення відкритих даних розпорядниками інформації у 2020 році».

20 жовтня 2021 року Міністерство цифрової трансформації України представило громадськості аналітичний звіт «Оприлюднення та оновлення відкритих даних розпорядниками інформації у 2020 році».

У документі міститься інформація щодо рівня відкритості даних у містах та органах державної влади України. Зокрема, експерти оцінили 56 органів державної влади та 81 місто на основі даних карток оцінювання стану оприлюднення та оновлення відкритих даних, які вони щорічно подаються до Мінцифри. 

Основними критеріями оцінювання були:
– потенціал оброблення та аналізу відкритих даних;
– якість оприлюднення наборів даних;
– залучення користувачів до процесу оприлюднення;
– оцінка впливу оприлюднених наборів відкритих даних.

За даними дослідження серед державних органів лідером відкритих даних є Державна податкова служба, Антимонопольний комітет, Державна митна служба, Офіс Генерального прокурора, Міністерство освіти і науки. Серед міст за рівнем реалізації політики відкритих даних лідерські позиції займають Харків, Маріуполь, Хмельницький, Тернопіль і Львів.

Відкриті дані сприяють контролю за роботою органів влади та мають значний антикорупційний потенціал. Проведене дослідження, на думку його авторів, стимулюватиме якісну конкуренцію між розпорядниками відкритих даних і допоможе в обміні досвідом й кращими практиками.

Звіт підготовлений ГО «Тренінгово-консультаційний центр з доступу до інформації» за сприяння Міністерства цифрової трансформації України у межах проєкту «Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах/ TAPAS». 

Детальніше: https://bit.ly/3m5juoo, https://bit.ly/3GcPuP4, https://bit.ly/3m2L4Cv 

Фото: скріншот

2021-10-21
Поширити
206
Google Scholar Metrics 2021

Google Scholar Metrics 2021

Google Scholar оприлюднив щорічний рейтинг найбільш цитованих публікацій. Google Scholar Metrics за 2021 рік відстежує роботи, які опубліковані у період із 2016 по 2020 роки і включає цитування зі статей, проіндексованих Google  станом на липень 2020 року. 

Google Scholar оприлюднив щорічний рейтинг найбільш цитованих публікацій. Google Scholar Metrics за 2021 рік відстежує роботи, які опубліковані у період із 2016 по 2020 роки і включає цитування зі статей, проіндексованих Google  станом на липень 2020 року. 

Метрика охоплює журнали з сайтів, які дотримуються певних рекомендацій, а також обрані конференції з інженерних наук та інформатики. Публікації можна переглядати за категоріями або більш широкими предметними галузями. Доступна інформація щодо індексу Гірша (Н-10; Н-5; медіана) за періодичними науковими виданнями першої сотні на декількох мовах, у т.ч. англійській, іспанській, португальській. Також для цих видань можна переглянути кращі 100 публікацій. 

Наразі у базі даних Google Scholar представлено близько 400 млн наукових праць. Публікації, пов’язані з COVID-19, суттєво випереджають інші дослідження, зокрема, найбільш високо цитована робота, присвячена COVID-19 та опублікована у «The Lancet» на початку 2020 року, отримала понад 30 тис. цитат. За останні 5 років найбільш цитованими стали матеріали конференції з комп’ютерного зору та розпізнавання образів, проведеної командою Microsoft у 2016 році, – Deep Residual Learning for Image Recognition, опублікованої у Proceedings of the IEEE: 25,3 тис. цитат у 2019 р., 49,3 тис. у 2020 р. та 82,6 тис. цитат у 2021 р. 

Детальніше: https://scholar.googleblog.com/2021/07/2021-scholar-metrics-released.html, https://go.nature.com/3kAgsGn

Фото: Google Scholar

2021-08-30
Поширити
273
LibNAS UA – Бібліотечний портал НАН України

LibNAS UA – Бібліотечний портал НАН України

Національна бібліотека імені В. І. Вернадського розробила концепцію та запустила тестову версію «Бібліотечного порталу НАН України» − «LibNAS UA».

Національна бібліотека імені В. І. Вернадського розробила концепцію та запустила тестову версію «Бібліотечного порталу НАН України» − «LibNAS UA».

Портал створено для удосконалення організації обліку і моніторингу публікаційної та видавничої активності НАН України.

«LibNAS UA» має на меті:
– консолідацію та уніфікацію подання інформації великого обсягу наукових даних, які супроводжують і є результатом наукової діяльності НАН України;
– приведення  наукових метаданих у відповідність до сучасних міжнародних стандартів цифрової комунікації з можливістю подальшої інтеграції до європейської та світової дослідницької інфраструктури;
– забезпечення відкритого доступу до результатів наукової діяльності;
– оптимізацію зусиль з підготовки звітної та атестаційної документації, пов’язаної з обліком публікаційної активності та наукометричних показників установ та науковців НАН України;
– збереження цифрового наукового надбання.

Структурою бібліотечного порталу НАН України, для сумісності з іншими міжнародними системами управління науковою інформацією, обрано основні елементи структури метаданих єдиного європейського формату наукової інформації CERIF: дослідницька інфраструктура (установи, персоналії) і дослідницький репозитарій (наукові тексти). На базі цих основних положень розроблено тестову версію інформаційної платформи Бібліотечного порталу НАН України.

Підготовлені матеріали для інформаційного блоку «Настанови», активовано пошукові можливості двох інформаційних блоків «LibNAS UA»: «Установи» та «Науковці». Блок «Установи» відповідає сучасній структурі Національної академії наук України. Він включає усі наукові установи НАН України, які підпорядковані секціям і відділенням. Блок «Науковці» містить інформацію щодо академіків, членів-кореспондентів та очільників установ НАН України.

Детальніше: https://bit.ly/3vfV3FS, https://bit.ly/3gjCYlW, http://libnas.nbuv.gov.ua/     

Фото: НАНУ

2021-06-11
Поширити
209
Заява щодо моделей відкритого розповсюдження результатів досліджень

Заява щодо моделей відкритого розповсюдження результатів досліджень

Європейська асоціація університетів EUA приєдналась до CESAER та Science Europe, які закликають усіх видавців поважати права дослідників і припинити використання обмежень та ембарго.

Європейська асоціація університетів EUA приєдналась до CESAER та Science Europe, які закликають усіх видавців поважати права дослідників і припинити використання обмежень та ембарго.

У спільній заяві, опублікованій 25 травня 2021 року, партнери, які представляють позицію майже 900 університетів і науково-дослідних організацій закликали усіх видавців припинити вимагати від дослідників використання обмежень та ембарго та надати їм право зберігати свої дані у відкритих сховищах. Документ, підписаний президентами трьох організацій, є сильним кроком підтримки відкритої науки і відкритого доступу до наукових даних.

У заяві висловлюється глибока стурбованість у зв’язку з практикою деяких видавців, які перешкоджають правам дослідників на відкрите зберігання і розповсюдження наукових даних. Видавці мають переглянути свою позицію і модернізувати свої підходи таким чином, щоб повною мірою поважати права дослідників, одним з яких є право ділилися своїми рецензованими результатами досліджень без обмежень або ембарго.

У заяві, зокрема, йдеться про те, що дослідники, які бажають зробити свій рукопис доступним і направити його у сховище з відкритою ліцензією (наприклад, CC BY) і без будь-якого ембарго, повинні мати можливість зробити це.

Наразі видавці як правило вимагають від авторів підписати ексклюзивні угоди про публікацію, які обмежують авторів у їх правах розпоряджатись результатами власних досліджень. 

Підписанти закликають замінити цю застарілу практику і підтримують різноманітність моделей відкритого поширення наукових досліджень на благо суспільства.

Детальніше: https://bit.ly/2QX2Muo, https://bit.ly/3fPQa0x 

2021-05-26
Поширити
188