У всьому світі будуються нові або реконструюються старі бібліотеки. Щоб життя людини не зводилась до поїздок на роботу і додому, соціологи запропонували концепцію «третього місця» – особливого міського простору, де людина може в комфорті та безпеці проводити час. Бібліотеки відповідають цим умовам.
У всьому світі будуються нові або реконструюються старі бібліотеки. Щоб життя людини не зводилась до поїздок на роботу і додому, соціологи запропонували концепцію «третього місця» – особливого міського простору, де людина може в комфорті та безпеці проводити час. Бібліотеки відповідають цим умовам.
У грудні 2018 року у самому центрі Гельсінкі поруч із Парламентом, Будинком музики та вокзалом відкрилась величезна бібліотека Oodi Helsinki Central Library. Рішення про будівництво нової міської бібліотеки приймала міська рада. Місто виділило € 66 млн, а ще € 30 млн вдалось отримати з державного бюджету.
Ідея бібліотеки як нового «третього місця» втілена у архітектурному проекті. Будинок має три рівні. Перший – це лобі, продовження міської площі, де розташовані інформаційні стійки, кафе, кінотеатр на 240 місць, ігровий майданчик. На другому рівні – робочий простір. Тут можна орендувати закриті приміщення для проведення заходів, лекцій, семінарів, скористатись місцем у коворкінгу, студією для запису музики і відео. На верхньому, третьому і самому тихому поверсі, розташувалась бібліотека. У ній понад 100 000 книг, які можна брати з полиць самостійно, кілька живих дерев, багато світла та затишних місць для читання. Щоб взяти книгу додому, потрібно пред’явити паспорт, в усьому іншому відвідування вільне.
Вхід у бібліотеку безкоштовний, забронювати деякі приміщення теж можна безкоштовно. Це – бібліотека нової ери, функціональний простір для зустрічей, який відкрито для усіх бажаючих: потрапити до бібліотеки може будь-хто, адже вона є таким же міським простором, як парк або сквер.
4 та 12 червня відбулися чергові онлайн-обговорення, присвячені напрацюванню пропозицій до нового національного плану дій із впровадження Ініціативи «Партнерство «Відкритий Уряд» в контексті освіти та науки.
4 та 12 червня відбулися чергові онлайн-обговорення, присвячені напрацюванню пропозицій до нового національного плану дій із впровадження Ініціативи «Партнерство «Відкритий Уряд» в контексті освіти та науки.
Під час обговорень учасники зосередили увагу на напрацюванні пропозицій щодо використання інструментів відкритого урядування для вирішення проблемних питань у сфері освіти та науки, сформульованих за результатами першої зустрічі у травні 2020 року.
У онлайн-зустрічах взяли участь представники інститутів громадянського суспільства, міжнародних організацій, зокрема Програми розвитку ООН в Україні, Асоціації міст України, аналітичного центру «Український інститут майбутнього», Фонду «Відкрита політика», громадських організацій «Розвиток громадянських компетентностей в Україні», «Територія участі», освітній омбудсмен, фахівці МОН, ДНУ «Український інститут науково-технічної експертизи та інформації» та ДП «Інфоресурс».
Пропозиції учасників обговорення стосувалися, зокрема, інформації у сфері освіти та науки, яка потребує оприлюднення, відкриття даних, фінансової звітності у сфері освіти, захисту персональних даних, запровадження підходу “відкритої науки” тощо.
За результатами зустрічі сформульовані конкретні пропозиції щодо заходів, які можуть бути включені до нового плану дій із впровадження Ініціативи «Партнерство «Відкритий Уряд».
Пропозиції до нового плану дій можна подати онлайн.
Підтримка відкритих дослідних робочих процесів і цифрового співробітництва можуть забезпечити Code Ocean та Protocol.io.
Підтримка відкритих дослідних робочих процесів і цифрового співробітництва можуть забезпечити Code Ocean та Protocol.io.
Вони підтримують дослідників від початку проекту до опублікування його результатів, допомагаючи прискорювати процес дослідження, спрощувати доступ до даних та їх повторне використання.
Code Ocean – централізована платформа для створення, обміну, публікації, збереження і повторного використання коду і даних. Protocol.Io – централізована платформа для спільного створення, управління та обміну дослідницькими протоколами і методами.
Також Вам може бути цікавим Perpetua від Arkivum. Це програмне забезпечення та комплекс послуг із керування та довгострокового збереження цифрових даних.
Модульні рішення Perpetua виконують різні функції як частину загального робочого процессу, які можуть вбудовуватись у будь-яке середовище. Для цього розробники проаналізували найновітніші стратегії, практики, інструменти та політики та підготували оптимальні сучасні рішення. Perpetua автоматично виконує геореплікацію цифрового контенту у різних сховищах, наприклад, у приватній або публічній хмарі. Perpetua забезпечує довгострокове збереження та захист найпрестижніших у світі колекцій. Вбудовані автоматизовані процеси гарантують доступність даних у майбутньому, зручний пошук та комфортне використання.
Бажаючі ознайомитися з цими інструментами можуть подати запит на тестовій доступ.
За інформацією Мінцифри, з початку року Єдиний державний веб-портал відкритих даних data.gov.ua відвідали 456 тис. користувачів, було переглянуто 3,9 млн сторінок.
За інформацією Мінцифри, з початку року Єдиний державний веб-портал відкритих даних data.gov.ua відвідали 456 тис. користувачів, було переглянуто 3,9 млн сторінок.
За географією користувачів традиційно лідирує Київ, на який припадає понад 30% відвідувачів, по 6% мають Дніпро та Харків, 4% – Львів, 3% – Одеса, 2% – Запоріжжя. Загальна аудиторія порталу data.gov.ua охоплює 1.5 тис. населених пунктів України.
Найбільш популярними у населення були такі відкриті реєстри: Відомості про транспортні засоби, Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Єдиний державний реєстр судових рішень, дані про електронні декларації, суб’єктів господарювання, які надають первинну медичну допомогу та оплату за надання послуг з первинної медичної допомоги.
Також цікавили користувачів Єдиний реєстр документів Державної архітектурно-будівельної інспекції, Національний репозитарій академічних текстів, Єдиний державний реєстр отримувачів житлових субсидій Мінсоцполітики.
Міністерство цифрової трансформації України спільно з проєктом «Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах/TAPAS» презентували освітній серіал «Відкриті дані для бізнесу».
Міністерство цифрової трансформації України спільно з проєктом «Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах/TAPAS» презентували освітній серіал «Відкриті дані для бізнесу».
Це – перший освітній серіал про відкриті дані в Україні, розрахований саме на бізнес-аудиторію.
Серіал складається з трьох серій тривалістю 10-12 хвилин, кожна з яких має корисні додаткові матеріали. Перегляд освітнього серіалу дозволить зрозуміти, що таке відкриті дані та їх цінність для бізнесу, ознайомитись з прикладами із практики українського та міжнародного бізнесу, оцінити ризики використання даних та встановити необхідність пошуку оптимальної бізнес-моделі використання даних.
Після ознайомлення з представленими у серіалі матеріалами слухачі зможуть застосовувати відкриті дані для перевірки потенційних бізнес-партнерів, постачальників або здіснення найкращого вибору з багатьох доступних варіантів.
«Відкриті дані – це про рівний доступ до інформації, що сприяє чесній конкуренції на ринку, про підзвітність роботи державних органів, запобігання корупції, економічний потенціал та соціальну користь. Крім того, дані допомагають бізнесу приймати обґрунтовані рішення, віднаходити можливості для економії та вдосконалення своєї діяльності. Тому важливо, щоб бізнес мав достатньо знань та інструментів щодо можливостей використання відкритих даних. Сподіваємось, новий онлайн курс сприятиме цьому», – каже Катерина Оніліогву, керівниця напряму відкритих даних USAID/UK.
Освітній серіал вже доступний для перегляду на платформі «Дія.Цифрова освіта».
20 квітня 2020 року опублікований документ ОЕСР «Чому відкрита наука необхідна для боротьби з COVID-19».
20 квітня 2020 року опублікований документ ОЕСР «Чому відкрита наука необхідна для боротьби з COVID-19».
Документ доступний для відкритого ознайомлення.
Його основні тези полягають у наступному.
У глобальних надзвичайних ситуаціях, таких як пандемія коронавирусу (COVID-19), політика відкритої науки може усунути перешкоди для вільного потоку дослідних даних та ідей і, таким чином, прискорити темпи досліджень, що мають вирішальне значення для боротьби з цією хворобою.
Співпраця у галузі даних досліджень досягла безпрецедентного рівня, хоча проблеми залишаються. Довіра, за деякими даними, є відносно низькою, а невирішені проблеми пов’язані з відсутністю єдиних стандартів, координації, функціональної сумісності, а також якості даних та їх інтерпретації.
Щоб посилити внесок відкритої науки у відповідь на COVID-19, необхідно забезпечити адекватні моделі управління даними, сумісні стандарти, угоди про стійкий обміні даними за участю державного сектору, приватного сектору та громадянського суспільства, стимули для дослідників, стійкі інфраструктури, людські та інституційні можливості й механізми для доступу до даних поверх кордонів.
Разом із тим, в умовах нинішньої глобальної надзвичайної ситуації науковий прогрес відбувається значно швидше, ніж раніше. Повний геном COVID-19 був опублікований через місяць після того, як перший пацієнт був поміщений до Уханьскої лікарні, – це була публікація відкритого доступу у The Lancet. Тоді як під час спалаху атипової пневмонії в 2002-03 роках була затримка з такою публікацією тривалістю п’ять місяців. Причому більша частина цієї затримки була пов’язана з блокуванням інформації у перші місяці епідемії атипової пневмонії. Уроки попередніх спалахів підкреслили важливість обміну даними та публікаціями для боротьби з цією хворобою.
Основними факторами такого обміну є створення і підтримання довіри між сторонами, що обмінюються даними досліджень, а також взаємність такого обміну.
Інформаційний портал «Наука України: доступ до знань» Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського доповнено новим онлайновим сервісом для науковців України. Зокрема здійснена інтеграція пошукових профілів науковців України з відкритими метаданими агентства CrossRef.
Інформаційний портал «Наука України: доступ до знань» Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського доповнено новим онлайновим сервісом для науковців України. Зокрема здійснена інтеграція пошукових профілів науковців України з відкритими метаданими агентства CrossRef.
Відтепер у профілях «Науковці України» окрім інформації з наукових е-ресурсів НБУВ динамічно відображаються публікації, зареєстровані міжнародною науковою базою даних (search.crossref.org), яка містить понад 100 мільйонів записів щодо наукових публікацій.
Список публікацій автоматично формується за авторським ідентифікатором – ORCID, вказаним у профілі науковця на порталі НБУВ. Кожне бібліографічне посилання у списку містить DOI публікації, за допомогою якого можна перейти на оригінальну сторінку публікації. Відображаються лише ті публікації, для яких видавці, що реєструють DOI, передали до системи Crossref інформацію стосовно ORCID авторів.
Слід зазначити, що передавання повноцінних метаданих до Crossref, включно з ORCID, – це вимога систем наукової інформації SCOPUS та Web of Science.
Політика у галузі науки та інновацій має відігравати вирішальну роль у заходах, які реалізуються у відповідь на кризу Covid-19. При цьому країни майже щодня вводять нові елементи такої політики.
Політика у галузі науки та інновацій має відігравати вирішальну роль у заходах, які реалізуються у відповідь на кризу Covid-19. При цьому країни майже щодня вводять нові елементи такої політики.
Існує велика різноманітність типів заходів й механізмів політики у галузі науки та інновацій, які країни використовують для реагування на кризу Covid-19.
ОЕСР запровадила та веде відповідний моніторинг, збираючи найактуальнішу інформацію та надаючи її у відкритий доступ.
Інформація для цього моніторингу отримується у щоденному режимі в основному від національних делегатів Комітету ОЕСР з наукової та технологічної політики.
Ці дані може отримати будь-хто зацікавлений, відвідавши сайт ОЕСР та обравши у відповідному тематичному розділі країну.
30 березня 2020 року була організована онлайн-нарада представників міністерств науки, в якій взяли участь представники 122 країн, у тому числі 77 міністрів і державних секретарів. Також до заходу приєднались єврокомісар з питань інновацій, досліджень, культури, освіти та молоді Марія Габріель, комісар по кадрам, науці і техніці Африканського союзу Сара Аньян Агбор, колишній віце-президент Нікарагуа Моїсес Омар Халлеслевенс Асеведо, головний науковий співробітник Всесвітньої організації охорони здоров’я д- р Сумія Свамінатан.
30 березня 2020 року була організована онлайн-нарада представників міністерств науки, в якій взяли участь представники 122 країн, у тому числі 77 міністрів і державних секретарів. Також до заходу приєднались єврокомісар з питань інновацій, досліджень, культури, освіти та молоді Марія Габріель, комісар по кадрам, науці і техніці Африканського союзу Сара Аньян Агбор, колишній віце-президент Нікарагуа Моїсес Омар Халлеслевенс Асеведо, головний науковий співробітник Всесвітньої організації охорони здоров’я д- р Сумія Свамінатан.
Ключове питання «відкритої науки», за яким ЮНЕСКО готує міжнародну рекомендацію з листопада минулого року, стало головною темою обговорення.
Генеральний директор ЮНЕСКО Одре Азула закликала уряди зміцнювати наукове співробітництво і включати відкриту науку в свої дослідницькі програми з метою запобігання і пом’якшення наслідків глобальних криз.
«Пандемія COVID-19 змушує нас усвідомити важливу роль науки як для досліджень, так і для міжнародного співробітництва. Нинішня криза також демонструє необхідність більш ефективного обміну інформацією за допомогою відкритої науки. Настав час об’єднати всі наші зусилля », – заявила Генеральний директор.
За словами пані Свамінатан, головного наукового співробітника ВООЗ, «співпраця є дійсно важливо для обміну знаннями і даними, а також для просування досліджень COVID-19. У той час, коли торгові та логістичні бар’єри перешкоджають руху товарів першої необхідності, важливо підкреслити, що наука повинна керувати глобальними заходами реагування на цю пандемію».
Г-жа Аньян Агбор з Африканського союзу підкреслила: «наприкінці минулого року Африканський союз визнав, що відкрита наука може змінити ситуацію в боротьбі з нерівністю».
В останні тижні міжнародне наукове співтовариство мобілізувало зусилля у відповідь на надзвичайну ситуацію, зокрема, – шляхом обміну і повсюдного поширення результатів досліджень, а також безпрецедентною реформою своїх методів роботи: великі наукові журнали зробили доступною для всіх інформацію про вірус, понад 1000 дослідницьких статей були опубліковані у відкритому доступі у відповідь на заклик ВООЗ, міжнародні дослідницькі консорціуми були створені протягом декількох днів, що дозволило добитися швидкого прогресу, включаючи визначення послідовності ДНК вірусу протягом декількох тижнів.
«Наше виживання залежить від науки», – підсумував міністр науки, технологій, інновацій і комунікацій Бразилії Маркос Понтес.
Що стосується відкритої науки, порядок денний наради включав:
– об’єднання знань і зусиль по підтримці наукових досліджень і скороченню розриву в знаннях між країнами;
– мобілізацію осіб, відповідальних за прийняття рішень, дослідників, новаторів, видавців та представників громадянського суспільства для забезпечення вільного доступу до наукових даних, результатів досліджень, освітніх ресурсів і дослідницьких об’єктів;
– зміцнення зв’язків між наукою і політичними рішеннями для задоволення суспільних потреб;
– підтримання відкритої науки для суспільства незважаючи на те, що кордони між країнами закриті.
ОЕСР опублікував звіт «Open, Useful and Re-usable data (OURdata) Index: 2019»
ОЕСР опублікував звіт «Open, Useful and Re-usable data (OURdata) Index: 2019»
У документі представлені дані щодо реалізації політики у сфері відкритих, корисних та повторно використаних даних ОЕСР (2019). Наводяться показники, джерела з яких збирались дані, надається детальний аналіз отриманих результатів.
Крім того, у звіті подано огляд основних досягнень та викликів, пов’язаних із розробленням та реалізацією політики відкритих урядових даних (OGD) у країнах-членах ОЕСР та країнах-партнерах. Наводяться порівняння щодо прогресу за останні 2 роки (2017-2019 рр.).
Ознайомлення з цим документом фахівців з державного управління, спеціалістів у сфері поводження з даними та громадськості сприятиме формуванню ефективних заходів із цифрової трансформації державного сектору, включаючи цифровий уряд та керований даними державний сектор, а також відкриті урядові дані.
Всі акаунти на сайті НРАТ проходять стандартну процедуру реєстрації і є верифікованими. Однак для того, щоб отримати додаткові можливості, такі як публікація відкритих рецензій на академічні тексти, необхідна верифікація за афіляцією.
Щоб отримати статус «верифікований», необхідно змінити основну адресу електронної пошти на корпоративну, яка прив’язана до наукової установи або закладу освіти.
Наприклад: user@ukrintei.ua, user@nas.gov.ua
Після підтвердження корпоративної електронної скриньки ваш акаунт буде автоматично верифіковано за афіляцією.
Якщо ваша електронна адреса є корпоративною, але акаунт не має позначки верифікації, вам необхідно написати нам на електронну скриньку NRAT@ukrintei.ua. Після перевірки ми додамо вашу адресу в базу даних, і ваш акаунт буде верифіковано.
Після проходження процедури верифікації за афіляцією ви можете змінити основну адресу електронної скриньки на зручну для вас, не втративши при цьому статусу верифікації.
Проходити верифікацію за афіляцією необхідно лише один раз.
* Ми використовуємо корпоративні адреси з Єдиної державної бази з питань освіти та Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави
