Національний репозитарій академічних текстів

PANORAMA ANALYTICS ДЛЯ АКАДЕМІЧНИХ БІБЛІОТЕК

На сайті Компанії EBSCO опубліковане керівництво з використання бібліотечної аналітичної платформи із автоматизації робочих процесів та узагальнення даних «Підтримайте свою академічну бібліотеку за допомогою Panorama Analytics».

У документі містяться поради щодо автоматизації збору даних з розрізнених джерел і їх об’єднання у необхідні користувацькі набори, що дозволяє бібліотекарям легко визначати мінливі тенденції у використанні фондів та ефективніше розподіляти кошти за предметними напрямками; візуалізації аналітичної панорами Visualize Your Analytics Panorama та формування інформаційних стендів; аналізу користувацького охоплення бібліотек; комплексної стратегії захисту бібліотечної аналітики та автоматичного передавання даних з різних джерел на єдину платформу завдяки хмарним сховищам – т.зв. «озерам даних», які забезпечують масштабованість, безпеку та надійність даних і заощаджують час завдяки відмові від «ручних» процесів.

Детальніше: http://surl.li/dsimvd, http://surl.li/cjrfbf, http://surl.li/uweifd

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2024-10-29

ОЕСР: ВИЗНАЧЕННЯ ТА ВІДСТЕЖЕННЯ СТРАТЕГІЙ ПОМ’ЯКШЕННЯ НАСЛІДКІВ ЗМІНИ КЛІМАТУ

На сайті Climate Action опублікована стаття співробітників департаменту економіки ОЕСР «Визначення та відстеження стратегій пом’якшення наслідків зміни клімату за допомогою кластерної оцінки».

Цей сайт являє собою портфоліо Nature та покликаний інформувати академічну спільноту про найважливіші дослідження, відкриття й висновки щодо процесів і явищ, які становлять найбільші виклики сьогодення. У статті наголошується, що протидія зміні клімату вимагає рішучих дій, щоб усунути розрив між амбітними цілями та реальним станом справ. Ефективна кліматична політика вкрай необхідна для досягнення цілей Паризької. Щоб спрямовувати зусилля із пом’якшення наслідків зміни клімату, можуть використовуватись різні типи стратегій. Їх аналіз проведений на базі даних, побудованій на рамковій системі вимірювання кліматичних дій та політики ОЕСР, яка охоплює понад 120 характеристик та 50 країн за період із 2000 до 2020 років. Усі країни в згаданому наборі даних збільшили кількість інструментів кліматичної політики та їх суворість упродовж останніх двох десятиліть, але це відбувалось різними темпами та з використанням різних інструментів. Використовуючи статистичний кластерний аналіз, експерти ОЕСР визначили чотири різні типи стратегій пом’якшення зміни клімату, які відрізняються за складом і суворістю. Підтверджено гіпотезу про те, що цей зв’язок між викидами та жорсткістю політики сильніший для тих стратегій, які включають більш різноманітний набір інструментів.

Детальніше: http://surl.li/lfduot, http://surl.li/dkynra, http://surl.li/wntcmc

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ЦСР_SDG

2024-10-29

ВЗАЄМОДІЯ СПІЛЬНОТ У РОБОТІ З ВИКЛИКАМИ ВІД ГШІ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Маріанхелес Кастро-Санчес «Спільноти практиків штучного інтелекту можуть допомогти нам впоратися з викликами».

У ній наголошується, що руйнівний вплив ГШІ на освітній процес змусив університети шукати багато відповідей на складні запитання часу у контексті високої невизначеності та різноманітних рииків. На думку автора, практичні спільноти, зосереджені на роботі з цими технологіями, можуть запропонувати університетам рішення для цих проблем через зважену інтеграцію штучного інтелекту до сектору вищої освіти. Пропонується активізувати взаємодію практиків технології ШІ та викладачів і студентів для взаємного обміну ідеями; проводити робочі сесії з роз’ясненням можливостей та етичних практик застосування відповідних додатків і програм; розробляти онлайн-середовища для контрольованих експериментів з інструментами штучного інтелекту в освітньому просторі; створювати сховища ресурсів для спільної роботи; забезпечувати перехресне наставництво між спільнотами розробників ГШІ та освітянами; сприяти відкритим дебатам щодо етичних наслідків штучного інтелекту; всебічно підвищувати обізнаність та підтримувати відповідальні дії. Університет, який прагне випускати конкурентних на ринку праці випускників, повинен створювати окремі мережі підтримки, щоб зменшити відчуття ізоляції та розгубленості внаслідок швидких технологічних змін.

Детальніше: http://surl.li/bdwvqw, http://surl.li/qdnlbt

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2024-10-28

КОНСУЛЬТАЦІЇ ЩОДО МОНІТОРИНГУ ВІДКРИТОЇ НАУКИ

У рамках поточних зусиль із просування моніторингу відкритої науки відповідно до прийнятих у 2021 році Рекомендацій щодо відкритої науки,

ЮНЕСКО пропонує до обговорення проекту принципів моніторингу відкритої науки та закликає усі зацікавлені сторони надати свої коментарі та пропозиції. Прийняття рекомендацій ЮНЕСКО щодо відкритої науки три роки тому означало, що країни-підписанти взяли на себе зобов’язання забезпечувати прозорість, інклюзивність та розвивати співпрацю у просуванні відкритої науки в усьому світі, а також регулярно відстежувати та оцінювати вплив політики, механізмів, ініціатив і стимулів у сфері відкритої науки, використовуючи комбінацію кількісних і якісних підходів. Крім того, країни мають розробляти власні стратегії моніторингу ефективності відкритої науки. Усі розуміють, що відкрита наука є не самоціллю, а засобом, інструментом створення справедливих та інклюзивних дослідницьких систем у світі. Тому важливо контролювати ступінь відкритості не лише наукових статей чи даних, але й усіх стовпів відкритої науки та всіх етапів наукового циклу. Для системи моніторингу відкритої науки необхідно забезпечити поєднання відкритих якісних і кількісних оцінок, а також коректного оцінювання інновацій. Тому для забезпечення більш відкритого, прозорого і рівноправного доступу до наукових досліджень і їхніх результатів, і максимально повного отримання вигод від наукової діяльності, надзвичайно важливо спиратися на спільні принципи моніторингу відкритої науки. Проект принципів моніторингу відкритої науки є відправною точкою для всесвітніх консультацій, розгляду різноманітних точок зору та формування глобального бачення. Зауваження та пропозиції можна подати до 30 листопада 2024 року.

Детальніше: http://surl.li/qsmjzw, http://surl.li/oygtcz

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_Науковцям_обговорення #НРАТ_Освітянам_обговорення

2024-10-28

ПРОПОЗИЦІЯ ВІРТУАЛЬНОГО ІНСТИТУТУ ПЕРСПЕКТИВНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Віртуальний інститут перспективних досліджень в Україні оголосив про старт в Україні конкурсу на отримання стипендій VUIAS на 2025/2026 навчальний рік.

Ці стипендії мають на меті підтримати науковців у реалізації їх академічної свободи та спонсорувати наукові дослідження. Претендентами можуть бути науковці, які проживають в Україні та працюють в українських університетах і науково-дослідних інститутах. Термін виплати стипендії – десять місяців (з 1 жовтня 2025 року по 31 липня 2026 року), розмір – 500 євро на місяць для постдокторів і 1000 євро на місяць для професорів. Заявки приймаються з усіх дисциплін – природничих, біологічних, соціальних та гуманітарних наук. Взяти участь у конкурсі можуть науковці на всіх етапах своєї кар’єри, якщо вони мають ступінь доктора філософії і ще не вийшли на пенсію. Заявку на участь у конкурсі можна подати до 30 листопада 2024 року.

Детальніше: https://vuias.org/call/, http://surl.li/xbswwd, http://surl.li/xbswwd, https://application.vuias.org/2025/, http://surl.li/ekhwcb

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ГрантиМіжнароднаПідтримка #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2024-10-28

ОЕСР: НАСЛІДКИ ДЛЯ ТОРГІВЛІ ПОЛІТИКИ ЦИКЛІЧНОЇ ЕКОНОМІКИ

На сайті Організації економічного співробітництва та розвитку опубліковано звіт «Вплив циклічної економіки на торгівлю» із серії «Робочі документи ОЕСР з питань торгівлі та навколишнього середовища».

Наголошується: політика підтримки циклічної економіки спрямована на те, щоб продукти, які надходять на ринок, були екологічно стійкими упродовж усього свого життєвого циклу. Вона охоплює ініціативи, які спрямовані на поступову відмову від небезпечних речовин, підвищення довговічності продукції і придатності до ремонту, повторного використання та переробки. Інструменти такої політики включають схеми розширеної відповідальності виробника, екологічного маркування та відповідного інформування споживачів, стандарти для виробництва продуктів, нові вимоги екологічного дизайну, «зелені» державні закупівлі та фіскальну політику. Концепція «замкненого» циклу набуває все більшого поширення та все частіше враховується розробниками політики, її взаємозв’язки з міжнародною торгівлею поки не знаходяться у центрі уваги (за виключенням торгівлі відходами та брухтом). Разом із тим, політика у будь-якому разі має вплив та спричиняє наслідки для сфери торгівлі (зокрема – в частині взаємного впливу торгівлі та економіки замкненого циклу, що проявляється у збільшенні кількості перероблених продуктів). Цей звіт спрямований на заповнення прогалин у розумінні такого роду взаємодії між торгівлею та циклічною економікою.

Детальніше: http://surl.li/hcmzmy, http://surl.li/igxvgz, https://doi.org/10.1787/5968c464-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD

2024-10-28

ПАРТНЕРСТВО ЗІ ШТУЧНИМ ІНТЕЛЕКТОМ: ТЕХНОЛОГІЇ ТА МАЙБУТНЄ НАВЧАННЯ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Рози Елліс «Ми на неправильному боці партнерства зі штучним інтелектом»: технології та майбутнє навчання».

У ній автор наголошує, що експерти з технологій і освіти вважають, що штучний інтелект докорінно змінить освіту, відповідно необхідно «перезавантажити» систему оцінювання набутих знань. Відповідь ChatGPT на запитання щодо такого впливу на вищу освіту в найближчі роки, полягає у пропозиції побачити десять позитивних результатів та містить лише декілька незначних ремарок із застереженнями. Експерти менш оптимістичні й у відповіді на питання про вплив нових технологій на навчання. Зокрема, Крістофер Деде, старший науковий співробітник Гарвардської вищої школи освіти, говорить: «Найважливіше у навчанні – ніколи не дозволяти комусь іншому чи чомусь іншому думати за вас». Діана Лорійяр, почесний професор навчання та цифрових технологій погоджується, що ГШІ «повинен використовуватися вчителями лише як частина проекту, щоб допомогти учням розвинути власні навички пошуку та обробки текстів або їх інтерпретації та узагальнення». Брайан Александер із Джорджтаунського університету говорить, що для максимально ефективного використання ШІ потрібно «перезавантажити та змінити систему оцінювання зверху вниз». Експерти погоджуються, що перший крок до ефективного великомасштабного персоналізованого навчання за допомогою технологій вимагає розробників, які розуміють, що потрібно для отримання навичок і знань високого рівня. Поєднання штучного інтелекту з технологією віртуальної реальності має потенціал для покращення викладання пов’язаних з продуктивністю навичок, таких як презентація та ведення переговорів.

Детальніше: http://surl.li/tsaswn, http://surl.li/ksasjj

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2024-10-25

РОЗПОДІЛ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ ЗА СТУПЕНЯМИ РИЗИКУ

Державна служба якості освіти України оприлюднила Перелік закладів вищої освіти за ступенями ризику на 2024/2025 навчальний рік.

Він покликаний зосередити увагу на чинниках, що суттєво впливають на здійснення освітньої діяльності, а також заходах для їх подолання. Аналіз ризиків на масиві даних 289 закладів вищої освіти показав, що до суб’єктів господарювання з високим ступенем ризику належать 14 (5%), середнім – 142 (49%) та незначним – 133 (46%). Оцінювання та зарахування ЗВО до відповідних груп за ступенем ризику здійснювалося відповідно порядку, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2018 року № 982 «Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері вищої освіти та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) Державною службою якості освіти». Загалом упродовж шести років відстежується позитивна динаміка. Серед ЗВО з високим ступеням ризику названі наступні: «Міжнародна академія екології та медицини», «Заклад вищої освіти східно-європейський слов’янський університет», «Дніпровська академія музики», «Академія кіно та нових медіа», Бердянський університет менеджменту і бізнесу», «Міжнародний класичний університет імені Пилипа Орлика» «Інститут психології і підприємництва», «Міжнародний університет», Київський університет права НАНУ, Харківська державна академія фізичної культури, Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського, «Східноєвропейський університет імені Рауфа Аблязова»; Одеський державний університет внутрішніх справ, «Академія морських наук та інновацій».

Детальніше: http://surl.li/iwhpmk, http://surl.li/fkltja, http://surl.li/hbudbm, http://surl.li/hynqkh

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2024-10-25

ГРОМАДСЬКЕ ОБГОВОРЕННЯ ЗМІН ДО ПОЛОЖЕННЯ ПРО ПРЕМІЮ КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ ЗА РОЗРОБЛЕННЯ І ВПРОВАДЖЕННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Міністерство освіти і науки України пропонує для громадського обговорення проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Положення про Премію Кабінету Міністрів України за розроблення і впровадження інноваційних технологій».

Проєкт розроблено з метою удосконалення підходів до проведення конкурсного відбору робіт, що подаються на здобуття Премії Кабінету Міністрів України за розроблення і впровадження інноваційних технологій. Ця робота виконана у рамках Оперативного плану МОН згідно наказу від 29.03.2024 № 421. Зміни стосуються розширення переліку учасників конкурсу (залучення широкого кола суб’єктів інноваційної діяльності), запровадження нових номінацій – «Наукоємні інновації», «Інновації в бізнесі», «Інноваційна інфраструктура», «Спеціальна Премія», спрощення процедури подання конкурсних пропозицій завдяки цифровізації процедур (буде задіяна Національна електронна науково-інформаційна система), оновлення критеріїв оцінювання конкурсних пропозицій із впровадженням багаторівневої системи. Очікується, що зазначені зміни сприятимуть зростанню кількості конкурсних пропозицій, які будуть надходити для участі у конкурсі, покращенню якості їх відбору, присудженню премії колективам, чиї результати спрямовані на створення та масштабування ідей, розробок та технологій, які у найкоротші терміни зможуть вирішити важливі питання соціально-економічного розвитку України. Зауваження та пропозиції до проєкту можна подати до 8 листопада 2024 року.

Детальніше: http://surl.li/frexop, http://surl.li/yjtnif

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_обговорення #НРАТ_Освітянам_обговорення #НРАТ_Інноваторам_обговорення

2024-10-25

ОЕСР: ДІАГНОСТИКА ТА ПОЛІТИЧНІ ДІЇ ДЛЯ СТАЛОГО ТА ІНКЛЮЗИВНОГО ЗРОСТАННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Діагностика та політичні дії для сталого та інклюзивного зростання продуктивності» із серії «Робочі документи ОЕСР з науки, технологій та промисловості».

Наголошується, що глобальне уповільнення динаміки сукупної продуктивності є головною проблемою для національних господарств, політиків, активно досліджується науковцями. В Європейському Союзі щорічне зростання продуктивності упродовж 1996-2001 років у середньому становило 2%, але у наступні 7 років знизилося до 1,5%, потім відбулось зниження до 1% у 2013-2019 роках. Експерти узагальнили дані про темпи продуктивності у контексті динаміки розвитку бізнесу, акцентуючи увагу на довгострокових тенденціях та їх рушійних силах, а також особливостях пандемійного періоду. Підкреслюється роль продуктивності для зайнятості та доходів населення, обговорюються виклики, пов’язані з цифровізацією економіки та «зеленим» переходом. Розглядається відродження промислової політики, зростання розриву у продуктивності між найбільш продуктивними «передовими» компаніями та менш продуктивними «відстаючими», що супроводжується зниженням динамізму у бізнес-середовищі, що проявляється у перерозподілі робочих місць, виникненні нових (молодих) компаній, змінах у конкурентному середовищі.

Детальніше: http://surl.li/xendsr, http://surl.li/vhcqnw, https://doi.org/10.1787/1668f250-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD

2024-10-25