Національний репозитарій академічних текстів

ЯК НЕ ВТРАТИТИ ЛЮДЯНІСТЬ ВИКЛАДАННЯ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Патріса Сеува «Як повернути людяність у навчальний процес в епоху штучного інтелекту».

Автор звертає увагу на те, як штучний інтелект змінює підходи студентів до навчання й виконання освітніх завдань, а також на те, як університетські викладачі мають забезпечити якість викладання. Активне упровадження ГШІ у навчання неминуче змінює роль викладача і логіку навчальної роботи. Інструменти штучного інтелекту дедалі частіше використовується для підготовки матеріалів, оцінювання, зворотного зв’язку і навіть формування завдань. Водночас така підвищена ефективність приховує небезпеку підміни навчального діалогу процедурною зручністю, коли рішення ухвалюються не на основі педагогічного судження, а за рекомендаціями алгоритмів. Ключова ідея статті полягає у необхідності збереження примату педагогіки в освітньому процесі: людяність у навчанні проявляється не лише у вигляді емоційної підтримки, а й у здатності враховувати контекст, оцінювати неоднозначні творчі відповіді, індивідуальне нестандартне мислення як невід’ємну частину загального процесу пізнання. Відповідальне використання ШІ в освіті передбачає чітке розмежування функцій: технології можуть підсилювати взаємодію, зменшувати рутинне навантаження і відкривати нові формати роботи, але не можуть і не мають права замінювати собою педагогічні рішення. ШІ не є «учасником навчального процесу», а є інструментом викладання. Майбутнє освіти залежить від того, чи зможуть університети використати цифрові інструменти для посилення людської взаємодії, а не для її витіснення, зберігаючи навчання як простір мислення, діалогу й відповідальності.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/4xaZe

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_TimesHigherEducation

2026-02-02

ДОКТОРСЬКА ОСВІТА: ГЕОПОЛІТИЧНІ ЗМІНИ ТА ТЕХНОЛОГІЧНЕ ПРИСКОРЕННЯ

На сайті Європейської асоціації університетів опубліковані матеріали опитування EUA-CDE за 2025 рік «Політика у докторській освіті: геополітичні зміни, технологічне прискорення розвиток європейського суспільства та конкурентоспроможність».

Увага зосереджена на тому, як керівництво університетів оцінює сучасні освітні виклики та можливості для розвитку докторантури. Представлено результати опитування EUA-CDE 2025 року, в якому взяли участь 217 університетів з 37 країн. Розглядається широкий спектр політик на інституційному та європейському рівнях, які важливі для докторської освіти в умовах зміни контексту безпеки та з огляду на зростання задіяння технологій штучного інтелекту. Досліджується, як університети сприяють розвитку європейського суспільства та конкурентоспроможності через співпрацю з соціальними групами. Пропонується по-новому поглянути на академічну свободу на докторському рівні та інституційні підходи до безпеки досліджень. Аналізується використання штучного інтелекту. Узагальнюються перспективи реформування оцінювання досліджень та кар’єри та їхній вплив на докторську освіту. Пропонується актуалізувати дискусію щодо європейської дослідницької політики, зокрема – перспектив та очікувань щодо наступного покоління європейських дослідницьких та інноваційних програм на період 2028-2034 років. Результати опитування будуть основою подальшої діяльності асоціації у галузі зміцнення потенціалу закладів вищої освіти в галузі підготовки та розвитку кар’єри докторантів.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/H6t2B, https://qrpage.net/qr/H6t2B

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ЄАУ #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_БезпекаДосліджень

2026-02-02

ОЕСР: КОМПЛАЄНС ТА ПРОДУКТИВНІСТЬ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Витрати на дотримання нормативних вимог та продуктивність: нові докази» із серії «Робочі документи департаменту економіки ОЕСР».

У ньому зазначається, що за останні два десятиліття зростання продуктивності помітно сповільнилось у багатьох розвинених країнах на тлі загального зниження динаміки бізнесу (зменшення кількості стартапів, зниження частки молодих фірм та уповільнення перерозподілу ресурсів). Одним із чинників такої динаміки є кумулятивне ускладнення нормативно-правового середовища в країнах ОЕСР. Жорсткі правила регулювання можуть збільшувати витрати на дотримання нормативних вимог, що, у свою чергу, обтяжує молоді фірми, перешкоджаючи виходу на ринок та масштабуванню. Експерти проаналізували витрати на дотримання нормативних вимог у США, окремих європейських країнах та Австралії, для чого оцінювались трудові ресурси, що витрачаються на завдання, пов’язані з комплаєнсом. У Сполучених Штатах частка заробітної плати, що витрачається на завдання з дотримання нормативних вимог, збільшилась з 4,0% у 2012 році до 4,2% у 2024 році, тоді як в Австралії вона залишається стабільною на рівні близько 4,5%, а в Європі зріс з 3,7% у 2011 році до 3,9% у 2023 році. Отримані результати вказують на важливість більш ефективної регуляторної політики для управління існуючим обсягом нормативних актів, а також на цінність «розумного регулювання», що зберігає соціальні вигоди та обмежує непотрібний тягар дотримання вимог.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/COusQ, https://qrpage.net/qr/7wK1U, https://doi.org/10.1787/1c1da52e-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-02-02

НОВІ ПРАВИЛА ФОРМУВАННЯ ПЕРЕЛІКУ НАУКОВИХ ФАХОВИХ ВИДАНЬ УКРАЇНИ

Міністерство освіти і науки України оприлюднило нові правила формування переліку наукових фахових видань України.

Відповідний наказ МОН від 19 січня 2026 року №56, зареєстрований у Міністерстві юстиції 28 січня 2026 року за № 129/45523 доступний на офіційному вебсайті МОН. Це рішення спрямоване на підвищення якості вітчизняних наукових видань, публікації у яких зараховуються при здобутті наукових ступенів, отриманні вчених звань, ліцензуванні освітніх програм. Нові правила ґрунтуються міжнародних стандартах публікаційної етики, прозорих і чітких критеріях оцінювання та принципах академічної доброчесності. Оновлення правил спричинене значним зниженням якості наукових публікацій та видань, поширенням недоброчесних видавничих практик (продаж авторства публікацій, недоброчесне примусове збільшення цитувань, маніпуляції з метриками, датами публікацій, імітації процесів рецензування) і відсутністю ефективних інструментів моніторингу та контролю. Ключові зміни полягають у цифровізації процесів, оновленні правил рейтингування, запровадженні кластерного підходу. Чинні наукові періодичні фахові видання категорії «Б» залишаються у «Переліку…» до 1 червня 2026 року. Засновники видань мають подати заявки до МОН через систему URIS до 30 квітня 2026 року, використовуючи інструкції, які будуть розміщені у відкритому доступі 2 лютого 2026 року. Заявки, подані для внесення наукового періодичного видання до категорії «Б» Переліку, перевірятимуться упродовж травня поточного року в системі URIS на відповідність формальним вимогам. Відбуватиметься експертне оцінювання заявок комісією з питань публікаційної етики, ⁠формування рейтингового списку наукових періодичних видань у межах кожного кластеру, а остаточне рішення про внесення наукових періодичних видань до Переліку та присвоєння категорії «Б» буде затверджуватись на термін три роки.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/Rrwnl, https://qrpage.net/qr/l6cqz, https://nauka.gov.ua/information

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_НауковіВидання_новини #НРАТ_АкадемДоброчесність #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Бібліотекарям

2026-01-30

ЦИФРОВІ ІНСТРУМЕНТИ ТА СОЦІАЛЬНА ВЗАЄМОДІЯ В ДИСТАНЦІЙНИХ КЛАСАХ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Бхавана Шрестха «Як технології можуть посилювати зв’язки в онлайн-аудиторіях».

У ній автор пропонує переосмислити роль цифрових технологій в онлайн-навчанні, розглядаючи їх не як інструмент доставки контенту, а як засіб формування соціальних і навчальних зв’язків між студентами та викладачами. Однією з ключових проблем дистанційної освіти є спосіб використання технологій, оскільки за формального підходу онлайн-курси можуть підсилювати відчуття ізольованості, тоді як продумане застосування цифрових рішень здатне, навпаки, створювати відчуття спільної присутності та залученості. Ефективні онлайн-аудиторії формуються тоді, коли технології підтримують регулярну взаємодію, спільну роботу і неформальне спілкування. Інтерактивні платформи, спільні цифрові простори для обговорень, синхронні й асинхронні формати взаємодії дозволяють студентам не лише споживати навчальний матеріал, а й брати участь у його осмисленні разом з іншими. Автор наголошує, що саме ці елементи сприяють формуванню довіри, академічної підтримки та відчуття належності до навчальної спільноти. Ролі викладача тут визначальна: він у цифровому середовищі виступає не лише джерелом знань, а й модератором взаємодії. Технології не замінюють педагогічну присутність, а розширюють її можливості: через продумані комунікаційні стратегії викладач може підтримувати контакт зі студентами, заохочувати активність і своєчасно реагувати на труднощі, які виникають при вивченні нового матеріалу. Вибір інструментів, які відповідають навчальним цілям, має бути усвідомленим, не механічним. Передові технології самі по собі не гарантують якісного онлайн-навчання, проте за умови педагогічно виваженого використання вони можуть суттєво посилювати людські зв’язки у дистанційних класах. Онлайн-аудиторія за такого підходу стає не компромісною заміною традиційного навчання, а повноцінним простором академічної взаємодії, здатним підтримувати співпрацю, залученість та спільну навчальну практику.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/03TDF

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_ОсвітаОнлайн #НРАТ_TimesHigherEducation

2026-01-30

ДОСЛІДНИЦЬКІ ОФІСИ МАЙБУТНЬОГО

На сайті компанії Clarivate доступний для ознайомлення новий звіт «Дослідницькі офіси майбутнього».

На сайті компанії Clarivate доступний для ознайомлення новий звіт «Дослідницькі офіси майбутнього».

У ньому наголошується, що вимірювання суспільної цінності досліджень стає дедалі важливішим, тому університети та дослідницькі установи приділяють цьому питанню все більше уваги. Опублікований звіт присвячений проблемам, можливостям та перспективним напрямкам розвитку дослідницьких бюро й розкриває сутність стратегій академічних досліджень у всьому світі та їхні пріоритети. У ньому розглядаються ключові виклики, з якими стикаються дослідницькі інституції сьогодні; як штучний інтелект впливає на дослідницькі центри; як змінюються погляди на вплив досліджень тощо. Експерти зазначають, що в системі інституційних пріоритетів в числі перших – диверсифікація джерел фінансування, підвищення впізнаваності та репутації досліджень, отримання більшого фінансування для збільшення обсягу досліджень, а основними чинниками змін є тиск із боку витрат, використання програм штучного інтелекту та вплив внутрішньої політичної політики. Близько третини співробітників дослідних відділів використовують ШІ для пошуку можливостей фінансування та редагування заявок на гранти. Однак використання ШІ також виділяється як найбільша загроза для наукової сумлінності. Наслідки підходу уряду США до дослідницької політики відчуваються у всьому світі – опитані дослідники у багатьох регіонах світу повідомляють про втрату фінансування досліджень та скорочення співпраці з США.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/I44EH, https://qrpage.net/qr/OaKlJ

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Іноваторам_новини

2026-01-30

ОЕСР: СПІВРОБІТНИЦТВО В ГАЛУЗІ РОЗВИТКУ – 2025

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Експертні огляди ОЕСР щодо співробітництва у галузі розвитку:

Європейський Союз 2025» із серії «Експертні огляди ОЕСР у сфері співробітництва в галузі розвитку». У ньому йдеться про наявні можливості та актуальні виклики, які стоять перед Європейським Союзом стосовно реалізації нової парадигми розвитку, зосередженого на взаємній вигоді та інвестиціях у якісну інфраструктуру задля скорочення бідності та нерівності. Європейський Союз – унікальна регіональна організація, що відіграє важливу роль у просуванні прав людини, верховенства права та екологічних норм, віддана принципам багатосторонності. ЄС доклав значних зусиль для інтеграції сталого розвитку в системи глобального економічного управління та відіграє провідну роль у просуванні відповідальної ділової поведінки через глобальні ланцюги поставок. Нинішній огляд спрямований на підтримку дій з покращення якості та ефективності співпраці держав у сфері розвитку, у ньому висвітлюється передовий досвід та містяться практичні рекомендації. Завдяки стратегії «Глобальний шлюз» та диверсифікованому інструментарію фінансування Європейський Союз використовує офіційну допомогу розвитку як каталізатор структурних реформ та інвестицій в інфраструктуру. Однак залишається ряд критичних питань: як підтримувати взаємодію з найменш розвиненими країнами в умовах високої нестабільності, як підтримувати лідерство у зміцненні інституцій та розвитку людського потенціалу, як ефективно мобілізувати досвід та ресурси приватного сектору, як збалансувати стратегічні інтереси з цілями розвитку?

Детальніше: https://qrpage.net/qr/qglzA, https://qrpage.net/qr/PHWhe, https://doi.org/10.1787/7adcf387-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ЦСР_SDG #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Іноваторам_новини

2026-01-30

ЛІТЕРАТУРНІ ОГЛЯДИ, ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ ТА ЦИТУВАННЯ: У ЧОМУ ПРОБЛЕМА

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Девіда Джойнера «Від колапсу моделей до колапсу цитування: ризики надмірної залежності від ШІ в академічному середовищі».

У ній автор розглядає потенційні негативні наслідки, які можуть виникати у науковій роботі через надмірну довіру до генеративного штучного інтелекту при написанні оглядів літератури та пошуку джерел для досліджень. Явище, відоме як колапс, характерне для генеративних моделей штучного інтелекту, коли вони дедалі частіше навчаються на власних матеріалах замість людських даних. Це призводить до втрати різноманітності відповідей, посилення помилок, упереджень і зниження якості генерації. Дослідники пишуть огляди літератури, причому дедалі частіше користуються сучасними інструментами штучного інтелекту, які знаходять джерела із великою кількістю цитувань, пропонувати передусім саме їх. У результаті посилюється так званий «ефект Матфея», коли вже відомі й цитовані роботи отримують ще більше уваги, незалежно від їхньої актуальності чи новизни. Як наслідок, посилюється ризик, що наукові огляди дедалі більше будуть спиратись на роботи, які були популярними на момент створення вихідних даних моделей (зазвичай це матеріали до 2022 року), і менше будуть враховувати сучасні відкриття та нові підходи. Це може призвести до «колапсу цитування» — ситуації, коли літературні огляди дедалі частіше посилаються на старі та широко цитовані джерела, створюючи замкнений цикл, який стримує розвиток нових ідей. Автор підкреслює, що контроль дослідника у цьому процесі є критично важливим: роль людини полягає не в тому, щоб просто приймати перші результати, які пропонує штучний інтелект, а фільтрувати їх, критично оцінювати їхню релевантність, перевіряти, піддавати сумніву, залучати нові публікації. Це стає важливою умовою для підтримки динамічного розвитку науки, а не застою в рамках минулого. Також автор звертає увагу на роль журнального рецензування і академічних видань у протидії цим трендам. Він наголошує, що процеси рецензування мають заохочувати використання актуальних і значущих джерел, а не лише покладатися на автоматизовані пошукові стратегії. Науковці можуть уникнути ситуації, коли надмірна залежність від технологій штучного інтелекту призводить не до розширення знань, а до закріплення домінування усталених джерел, що може гальмувати інновації і формування нових теоретичних підходів у науці.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/YBgYT

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_TimesHigherEducation

2026-01-29

П’ЯТИКРАТНЕ ЗБІЛЬШЕННЯ ПРЕЗИДЕНТСЬКИХ ГРАНТІВ ДЛЯ МОЛОДИХ УЧЕНИХ І ДОКТОРІВ НАУК

Президент України підписав оновлений порядок надання щорічних грантів для молодих учених і докторів наук.

Президент України підписав оновлений порядок надання щорічних грантів для молодих учених і докторів наук.

Відповідний Указ від 26 січня 2026 року №81/2026 опублікований на офіційному вебпорталі. Документом майже у 5 разів збільшено розмір грантової підтримки, а також модернізовано конкурсні процедури та скасовано застарілі нормативні акти, що регулювали надання таких грантів у 2002–2009 роках. Зміни застосовуються вже з 2026 року та поширюються на науковців, що є громадянами України й провадять наукову діяльність на території України на постійній основі. Конкурсний відбір і наукову експертизу заявок проводить Національний фонд досліджень України, який формує рейтингові списки проєктів та проводить верифікацію заявників. Уперше з моменту запровадження президентських грантів їхні розміри суттєво переглянуто з урахуванням інфляційних процесів і реальних потреб сучасних наукових досліджень. Доктори наук віком до 40 років (включно) можуть отримати 7 грантів по 500 тис. грн кожен; докторанти (віком до 35 років) – 20 грантів по 400 тис. грн; доктори філософії, кандидати наук (віком до 35 років включно) – 50 грантів по 300 тис. грн. Оновлений порядок чітко визначає пріоритети – дослідження й розробки, результати яких спрямовані на зміцнення обороноздатності та безпеки держави, економічний розвиток і підвищення конкурентоспроможності, подолання суспільних викликів, створення нових технологій та інновацій для реального сектору економіки. Подання заявок здійснюється відтепер до 1 березня року, що передує року надання грантів. Оновлена система президентських грантів створює сучасні, прозорі та конкурентні умови підтримки молодих українських учених. Наразі Національним фондом досліджень України вже оголошено конкурсний добір на одержання щорічних грантів Президента України докторам наук на 2027 рік.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/Uv8By, https://qrpage.net/qr/jUcLf, https://qrpage.net/qr/XB8B8

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ГрантиМіжнароднаПідтримка #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2026-01-29

ОСНОВИ РОБОТИ З ВІДКРИТИМИ ДАНИМИ

На порталі «ДіяОсвіта» доступний для ознайомлення новий серіал «Основи роботи з відкритими даними». Він розповідає про світ відкритих даних – можливості їх пошуку, цінність аналізу та використання для професійних цілей, у бізнесі та для суспільно корисних справ.

Серіал складається з восьми серій, які наочно і зрозуміло пояснюють, що таке відкриті дані, як працює інфраструктура даних в Україні та світі, де шукати надійні джерела відкритих даних, як ефективно з ними працювати, якими є правові основи доступу до публічної інформації у формі відкритих даних, де можна знайти відкриті дані України та світу. Також слухачі дізнаються, у чому сутність поняття машиночитаності, що таке структура та «чистота» даних, які існують методи обробки та автоматизації роботи з даними, порталами відкритих даних, публічними реєстрами та API, як можна використовувати технології штучного інтелекту для створення, обробки та аналізу відкритих даних. Серіал створений ГО «Агенція журналістики даних» у співпраці з Міністерством цифрової трансформації України у межах проекту «Сприяння належному врядуванню та позитивному бізнес-клімату в регіоні ОБСЄ через цифровізацію та використання відкритих даних».

Детальніше: https://qrpage.net/qr/NCYi1, https://qrpage.net/qr/TkTCu

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Іноваторам_новини #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_ОсвітаОнлайн

2026-01-29