Національний репозитарій академічних текстів

ОЕСР: КАРТУВАННЯ МЕХАНІЗМІВ ЗБОРУ ДАНИХ ДЛЯ НАВЧАННЯ ШІ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Картування механізмів збору даних для навчання ШІ» із серії «Документи ОЕСР про штучний інтелект».

У ньому зазначається, що створення моделей машинного навчання ШІ вимагає великих обсягів даних, які можуть навмисно або ненавмисно містити персональні дані. Звісно, конкретні потреби в даних варіюються залежно від типу та призначення великої мовної моделі, а доступ до даних дозволяє ШІ працювати більш ефективно, навчаючись на основі даних, виявляючи закономірності в ітеративному процесі. Наявність різноманітних і високоякісних даних (їх точність, повнота, узгодженість, надійність, валідність, своєчасність) є надзвичайно важливою умовою підтримки розвитку надійних і достовірних систем ШІ, оскільки кращі дані дозволяють усувати упередженості, зменшувати кількість помилок і обмежувати небажані результати. Під час розроблення систем штучного інтелекту фахівці зосереджуються на побудові моделей, недооцінюючи важливість аналізу різноманітних механізмів збору даних. Однак саме різноманітність механізмів, що використовуються для збору даних, заслуговує на більш пильну увагу, оскільки кожен з них має різні наслідки для розробників ШІ, суб’єктів даних та інших правовласників, чиї дані були зібрані. У цьому політичному документі ОЕСР описано механізми, які наразі використовуються для отримання даних задля цілей навчання систем ШІ, запропонована їх таксономія, наведені необхідні матеріали для підтримки політичних дискусій щодо конфіденційності, управління даними та відповідальної розробки ШІ.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/x10xx, https://qrpage.net/qr/ALI76, https://doi.org/10.1787/3264cd4c-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2025-10-10

ПАСТКА НАДЛИШКУ ЗНАНЬ: ІНФОРМАЦІЙНА ПЕРЕНАСИЧЕНІСТЬ ЗАВАЖАЄ НАУЦІ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Діші «Надлишок інформації лише робить наукову значущість ще більш недосяжною».

У ній містяться міркування щодо того, наскільки сучасне академічне середовище перенасичене знаннями і даними і як це ускладнює розвиток науки. Діша зазначає, що цифровізація зробила доступ до інформації безпрецедентно легким, однак цей прогрес спричинив виникнення нової проблеми — втрату орієнтирів у потоці даних. Кількість наукових публікацій, препринтів і звітів зростає швидше, ніж здатність дослідників їх опрацьовувати, і навіть досвідченим науковцям важко відрізнити справді значиме від вторинного. Сучасна наука дедалі частіше вимірюється кількісними показниками — кількістю статей, цитувань, грантів — а не якістю ідей. Такий підхід заохочує поверховість, розпорошує увагу та знижує глибину мислення. У результаті академічна продуктивність перетворюється на самодостатній процес продукування публікацій, а не змістовних речей, віддаляючи її від початкового призначення — пошуку істини. Діша закликає повернути пріоритет критичному мисленню, вибірковості й аналітичній зосередженості. На її думку, саме здатність відсіювати надлишкове, шукати зв’язки між знаннями та формулювати запитання – найбільш цінна компетенція дослідника. Лише усвідомлене ставлення до знань може перетворити інформаційний хаос на інтелектуальний ресурс. Без цього наука ризикує втратити своє головне призначення — не лише орієнтувати людство у складній реальності, а й утримувати його від розгубленості в її нескінченних віддзеркаленнях.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/I7EB2

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_НауковіВидання

2025-10-09

КОНКУРС СПІЛЬНИХ УКРАЇНСЬКО-СЛОВАЦЬКИХ НАУКОВО-ДОСЛІДНИХ ПРОЄКТІВ

Міністерство освіти і науки України спільно зі Словацьким агентством з досліджень і розвитку та Міністерством освіти, досліджень, розвитку та молоді Словацької Республіки оголосили конкурс спільних українсько-словацьких науково-дослідних проєктів для реалізації у 2026-2027 роках.

Взяти участь у конкурсі можуть заклади вищої освіти, наукові установи обох країн без обмеження наукових дисциплін і тематичних напрямів. Головне – оригінальність і новизна ідеї; актуальність та потенціаля для сприяння розвитку наукового напряму; міжнародні співпраця та обмін досвідом; залучення молодих вчених; компетентність наукових керівників проекту; якість наукової інфраструктури. Проєктна пропозиція має бути розрахована на 2 роки з фінансуванням по роках (витрати на проїзд, проживання, добові, оплата візи, заробітна плата українських учасників, витрати на закупку матеріалів та накладні витрати організації, де виконується проєкт). Подання документів здійснюється у функціональному модулі Національної електронної науково-інформаційної системи. Заявку на участь можна подати до 8 грудня 2025 року.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/Uek6D, https://nauka.gov.ua/information/ul2025/, https://qrpage.net/qr/RnfI7, https://qrpage.net/qr/vt6SJ

Фото: МОН

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ГрантиМіжнароднаПідтримка #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2025-10-09

БЕЗОПЛАТНИЙ ДОСТУП ДО GEMINI

Google, Міністерство цифрової трансформації України та Міністерство освіти і науки України повідомляють про старт проєкту забезпечення безкоштовного доступу здобувачів вищої освіти України до інструментів штучного інтелекту в межах підписки Google AI Pro.

Такий доступ передбачає користування упродовж року безкоштовними ресурсами Gemini 2.5 Pro, а саме: необмежений чат із можливістю завантажувати зображення для аналізу; Deep Research – глибокий аналіз інформації (опрацювання інформаційних джерел і підготовка структурованого звіту); NotebookLM (персональний асистент для підготовки конспектів та продукування ідей); Veo 3 для креативних проєктів (інструмент створення 8-секундних відео зі звуком на основі тексту або фотографії ); Jules (ШІ-асистент для програмування); 2 ТБ хмарного сховища (місце для навчальних матеріалів, проєктів, фото, документів). Очікується, що українські студенти зможуть працювати з ГШІ для отримання допомоги у навчанні, а також відкриють для себе нові можливості для самореалізації та майбутньої кар’єри. Також Google проведе безоплатний практичний онлайн-вебінар «Gemini Академія для студентів», який відбудеться 21 жовтня 2025 року, на якому слухачі дізнаються про те, як Gemini може бути корисним для навчання, підготовки до іспитів та професійного розвитку. Активувати доступ можна до 9 грудня 2025 року.

Детальніше: https://curly.click/r/22cc, https://qrpage.net/qr/bCCX2, https://qrpage.net/qr/aJEEz, https://qrpage.net/qr/HqyXX

Фото: Мінцифра

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2025-10-09

ОЕСР: ВИМІРЮВАННЯ СУБ’ЄКТИВНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Керівні принципи ОЕСР щодо вимірювання суб’єктивного благополуччя». ОЕСР регулярно випускає оновлення до «Керівних принципів…» з метою удосконалення підходів до вимірювання людського благополуччя.

У 2013 році було уперше опубліковано бачення ОЕСР принципів вимірювання суб’єктивного благополуччя, що мало на меті забезпечити підвищення якості та можливість здійснення коректних міжнародних порівнянь даних про суб’єктивне благополуччя. У документі містились чіткі рекомендації щодо формулювання питань, дизайну опитувань та методології проведення, побудованої на узагальненні передових практик. Суб’єктивне благополуччя охоплює те, як люди сприймають та оцінюють своє життя. Відповідні дані можуть бути важливим доповненням до об’єктивних показників економічного і соціального прогресу, містять політично значущу інформацію. Оновлене видання 2025 року базується на рекомендаціях першого видання та пропонує інструменти вимірювання суб’єктивного благополуччя надійним, добре перевіреним і порівнянним на міжнародному рівні способом. У ньому є три ключові зміни: скорочений основний модуль із трьох пріоритетних показників суб’єктивного благополуччя, оптимізовані розширені модулі для кожного компонента суб’єктивного благополуччя і новий наскрізний експериментальний модуль для даних для розширення охоплення концепцій суб’єктивного благополуччя, які досі були недостатньо вивчені. Кожен модуль опитування супроводжується докладними інструкціями щодо впровадження, тривалості, рекомендації для організації опитування, інформацією про вихідне джерело даних та інструкції щодо зведення отриманих даних. У вступному розділі пропонується огляд передових практик вимірювання суб’єктивного благополуччя для кожного названих модулів, включно з описом дизайну опитування, вибіркою і цільовою групою, методами, формулюваннями питань, розробленням шкали відповідей, аналізом та інтерпретацією даних.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/ggXr5, https://qrpage.net/qr/aBIGK, https://doi.org/10.1787/9203632a-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2025-10-09

ПРАВИЛА ДЛЯ ШІ: ЯК БУТИ ДОБРОЧЕСНИМИ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джорджа Шалхуба «Ми повинні встановити правила використання ШІ у наукових роботах і рецензуванні».

У ній автор наголошує, що без чітких правил використання інструментів генеративного штучного інтелекту у наукових текстах і процесі рецензування може бути втрачена довіра до самої системи академічної комунікації. Шалхуб зазначає, що великі мовні моделі дедалі частіше стають невидимими співавторами наукових текстів. Уже траплялися випадки, коли до наукових статей потрапляли фрази, очевидно породжені ШІ, або навіть цілі абзаци, які не мали жодного стосунку до змісту дослідження. Окремі журнали змушені були відкликати публікації після виявлення таких фактів. Дослідження показують, що ознаки машинного тексту присутні щонайменше у кожній восьмій науковій анотації, а в галузі комп’ютерних наук — майже у 20% робіт. Такі самі тенденції мають місце і в рецензуванні: до 17 % рецензій містять фрази, сформовані штучним інтелектом. Проблема посилюється через зростання кількості наукових рукописів, які потребують рецензування. Академічне середовище заохочує кількість публікацій, тоді як сама процедура оцінювання залишається неоплачуваною і надмірно перевантаженою. Це створює спокусу використовувати штучний інтелект, аби скоротити час підготовки текстів чи рецензій. Водночас з’являються нові форми маніпуляцій — автори іноді приховують у документах інструкції для ШІ, які впливають на оцінювання наукової роботи. Автор переконаний, що ця ситуація вимагає невідкладного врегулювання. Передусім наукові журнали та організатори конференцій мають ухвалити політики, які зобов’язують декларувати будь-яке використання штучного інтелекту. Має бути чітко вказано, який саме інструмент застосовано, з якою метою і яку роль він відіграв у створенні тексту. Відповідальність за зміст і достовірність завжди залишається за людьми, тому ШІ не може бути вказаний як співавтор. Рецензенти повинні ретельно перевіряти подані матеріали (зокрема – на предмет прихованих інструкцій) і користуватися лише перевіреними інструментами. Одночасно потрібно створювати механізми аудиту та контролю, які передбачатимуть не лише виявлення порушень, а й послідовну систему відповідальності: від попередження у разі ненавмисних помилок до суворих санкцій за повторні або свідомі порушення. Така регламентація не повинна зупиняти використання ШІ, а має зробити його безпечним і відповідальним. Загальний висновок автора полягає в тому, що стрімкий технологічний прогрес потребує нової культури академічної доброчесності. Штучний інтелект може бути корисним інструментом для науковців, але лише тоді, коли його застосування буде прозорим, підзвітним і підконтрольним. Тільки за цієї умови можливо зберегти довіру до наукового знання як колективного людського надбання.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/zLdGz

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_АкадемДоброчесність #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_НауковіВидання_новини

2025-10-08

ОЕСР: БАЗА ДАНИХ СТРУКТУРНОГО АНАЛІЗУ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала оновлену Базу даних структурного аналізу (STAN), – комплексний інструмент вивчення показників розвитку промисловості.

Вона охоплює річні показники обсягу виробництва, доданої вартості та її компонентів, витрат праці, інвестицій та основного капіталу за період з 1970 року, що дозволяє досліджувати динаміку продуктивності, конкурентоспроможності та загальні структурні зміни у промисловості. Для її побудови використовується система національних рахунків та стандартний список галузей, що дозволяє проводити міжнародні порівняння – як в цілому по галузі, так і по окремих секторах, долучаються відомості, отримані у рамках національних опитувань, переписів ОЕСР, Євростату та з національних джерел. Вони доповнюють дані торгівлі доданою вартістю та показники переходу на цифрові технології. STAN використовується аналітиками і дослідниками, зацікавленими у вимірюванні ключових економічних тенденцій та вивченні структурних змін.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/5wACQ, https://qrpage.net/qr/4vNRO

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2025-10-08

УНІВЕРСИТЕТИ ПІД ТИСКОМ РИНКУ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Емілі Діксон «Працевлаштування студентів – головний пріоритет для рад університетів».

У ній автор аналізує результати дослідження пріоритетів керівних рад університетів, які засвідчили найвищий рівень зацікавленості у працевлаштуванні випускників, що розглядається як головний показник ефективності вищої освіти. Йдеться про вивчення позицій майже восьмисот членів університетських рад у Фінляндії, Польщі, Португалії та Швеції. Питання працевлаштування студентів посіло за результатами опитування перше місце серед усіх стратегічних пріоритетів університетів. Незалежно від того, чи є респондент представником академічної спільноти, чи запрошеним членом ради, більшість назвала підготовку випускників до професійного життя ключовим завданням закладу вищої освіти. Академічна свобода стоїть на другому місці, а державні політичні орієнтири, зовнішні рейтинги та пошук додаткового фінансування – на наступних. Такий розподіл пріоритетів свідчить про зміщення акцентів у діяльності університетів: вони дедалі більше орієнтуються на конкретні результати освіти і на здатність студентів максимально повно реалізувати свій потенціал на ринку праці. Дослідження спростовує поширене припущення, що зовнішні члени рад віддалені від академічних питань: їхнє бачення розвитку університету загалом збігається з поглядами представників академічного середовища.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/rhAkZ

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2025-10-07

РОЗШИРЕННЯ МОЖЛИВОСТЕЙ ДЛЯ ДОСЛІДНИКІВ

На сайті Європейської асоціації університетів опубліковано матеріал «Розширення можливостей у Європі для дослідників, які перебувають у групі ризику: рекомендації Inspireurope+».

У ньому зазначається, що академічна свобода у світі скорочується, а вчені з усього світу все частіше стикаються з загрозами дослідницькій кар’єрі. Але це проблема не лише науковців, оскільки наражає на небезпеку майбутнє досліджень в цілому. Європейські програми захисту можуть допомогти таким дослідникам зберегти інтелектуальний простір, необхідний для продовження роботи. З 2019 року «Ініціатива з підтримки, просування та інтеграції дослідників, які перебувають у групі ризику» (Inspireurope+) здійснювала фіксацію та аналіз різноманітних дій з підтримки дослідників, які перебувають у групі ризику. Підготовлені на основі цих даних рекомендації, вперше опубліковані у 2022 році, нещодавно були оновлені з урахуванням змін у політичному контексті та досягнутого прогресу. Вони адресовані урядовим структурам, керівництву наукових та освітніх установ та містять поряд із загальними рекомендаціями збірник ресурсів та матеріалів Inspireurope+, додаткову інформацію, приклади кращого досвіду та посилання на відповідні політичні документи.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/s2xmm, https://qrpage.net/qr/GMuG9

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2025-10-07

ОЕСР: КЕРІВНИЦТВО ЩОДО ЗМІШАНОГО ФІНАНСУВАННЯ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Як дослідницькі установи та заклади початкової педагогічної освіти можуть підтримувати використання досліджень?» із серії «Перспективи освітньої політики ОЕСР».

У ньому зазначається, що науково-дослідні інститути та установи початкової педагогічної освіти є одними з найбільш активних організацій, що сприяють використанню результатів досліджень в освітньому процесі. Однак у багатьох системах ОЕСР їхній потенціал в частині підтримки продуманого і систематичного використання результатів досліджень в освітній політиці та практиці досі не повністю реалізований. Небагато установ активно підтримують розвиток навичок дослідницької діяльності у майбутніх вчителів і викладачів, а професійні дослідники часто не мають стимулів для участі у спільних дослідженнях або поширення результатів своїх досліджень серед політиків, фахівців-практиків або широкої громадськості. Спираючись на нові дані дослідження мобілізації знань, проведеного ОЕСР у 2023 році, у даній роботі представлені приклади та рекомендації щодо мобілізації знань. По-перше, установи, які мають формальний мандат на мобілізацію знань, значно активніше підтримують використання результатів досліджень, ніж ті, у яких його немає. По-друге, необхідна підготовка вчителів, заснована на наукових дослідженнях: наразі більшість закладів освіти повідомляють, що випускники (наприклад, зі сфери ІТ), не мають достатніх навичок для участі у дослідницькій діяльності, – тому необхідно систематично розвивати відповідні дослідницькі навички у навчальні програми. По-третє, викладачам педагогічних спеціальностей також необхідні спеціальні стимули та підтримка для участі в педагогічних дослідженнях. По-четверте, щоб розвивати спільні дослідження та активно поширювати результати науково-дослідним установам бракує спеціальної підготовки, стимулів та структур, які допомагали б дослідникам проводити та поширювати результати, цінні для політиків та практиків. По-п’яте, слід підтримувати й розвивати міждисциплінарну співпрацю й більш тісне партнерство між дослідниками та практиками, особливо – у закладах вищої освіти. Уряди можуть відігравати важливу роль у створенні ефективних рамкових умов для мобілізації знань.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/axwKg, https://qrpage.net/qr/fdM6z, https://doi.org/10.1787/7a197444-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_ПопуляризаціяНауки

2025-10-07