Національний репозитарій академічних текстів

УНІВЕРСИТЕТИ ПОВИННІ УРАХУВАТИ НОВІ ПРАВИЛА РОБОТИ З ШІ ПІД ВПЛИВОМ EU AI ACT

На сайті Times Higher Educationопубліковано статтю Сегер Асаф «Новий закон ЄС про ШІ може змусити університети «змінити все»».

У ній розглядаються можливі наслідки упровадження Європейського акта про штучний інтелект (EU AI Act) для університетів та виклики, пов’язані з використанням генеративного ШІ у навчанні, оцінюванні й дослідженнях. Автор зазначає, що нове європейське регулювання може суттєво вплинути на вже сформовані практики використання ШІ у вищій освіті. Він посилається на позицію директора з координації політики та форсайту Європейської асоціації університетів Томаса Йоргенсена, який попереджає: частина нинішніх підходів університетів не відповідає новим вимогам законодавства, зокрема – в частині оцінювання результатів навчання. Відповідно до EU AI Act системи штучного інтелекту, які застосовуються для оцінювання студентів, належать до категорії високого ризику, що означає необхідність дотримання надзвичайно жорстких вимог щодо прозорості, контролю даних і відповідальності. Остаточні рекомендації від офісу ШІ Європейської Комісії ще не оприлюднені, однак уже зараз існує обґрунтований сумнів щодо законності окремих форм використання ГШІ викладачами. Після появи генеративних ШI-інструментів у 2022–2023 роках багато університетів створили робочі групи, розробили внутрішні політики та оприлюднили власні рекомендації щодо відповідального використання ГШІ. Наступним етапом стане їх адаптація до нових регуляторних вимог ЄС, що вимагатиме масштабного перегляду вже запроваджених практик щодо ШІ як в освіті, так і в наукових дослідженнях. Наразі ШI активно застосовується у STEM-галузях для роботи з великими масивами даних, але залишається відкритим питання конфіденційності й захисту даних, особливо – у сфері медицини та охорони здоров’я. Крім того, існує проблема залежності європейських університетів від американських мовних моделей. У звіті EUA наголошується, що домінування англомовних моделей, натренованих переважно на американських даних, може послаблювати інтелектуальне різноманіття європейського академічного простору. В якості альтернативи пропонується проєкт EuroLLM, орієнтований на створення європейських мовних моделей. Таким чином, упровадження EU AI Act може стати для університетів не лише юридичним чи технічним викликом, а й чинником трансформації системи академічного управління в цілому.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/news/looming-eu-ai-act-could-force-universities-change-everything

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_TimesHigherEducation

2026-05-11

ГРОМАДСЬКЕ ОБГОВОРЕННЯ ПРОЄКТУ МЕТОДИЧНИХ РЕКОМЕНДАЦІЙ ЩОДО ВИКОРИСТАННЯ ПУБЛІЧНИХ ЛІЦЕНЗІЙ В ОСВІТНІЙ ТА НАУКОВІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій запрошує представників наукової та освітньої спільноти долучитися до обговорення проєкту «Методичних рекомендацій щодо використання публічних ліцензій в освітній та науковій діяльності».

Документ розроблено ІР-офісом спільно з профільними експертами у сфері інтелектуальної власності задля формування єдиних підходів до використання публічних ліцензій у діяльності закладів вищої освіти та наукових установ України. Проєкт охоплює, зокрема, поняття публічної ліцензії, правові інструменти захисту авторського права і суміжних прав, передбачені Законом України «Про авторське право і суміжні права», у частині використання публічних ліцензій, а також розкриває особливості застосування різних типів ліцензій Creative Commons, використання публічних ліцензій, що дозволяють використання твору у некомерційних та комерційних цілях тощо. Окрему увагу приділено положенням таких ліцензій, які можуть не повністю відповідати вимогам національного законодавства та, відповідно, створюють потенційні правові ризики у діяльності закладів освіти і науки. Методичні рекомендації покликані сприяти коректному та безпечному використанню об’єктів авторського права в освітній та науковій діяльності; уніфікувати практику застосування публічних ліцензій у закладах вищої освіти та наукових установах; підвищити рівень правової обізнаності щодо можливостей і обмежень використання відкритих ліцензій; мінімізувати ризики порушення прав інтелектуальної власності при створенні, використанні та поширенні освітнього і наукового контенту. Зауваження та пропозиції до проєкту можна подати до 15 травня 2026 року.

Детальніше: https://nipo.gov.ua/anons-proiekt-metod-rekomendatsij/, https://nipo.gov.ua/wp-content/uploads/2026/05/Proiekt_rekomendatsii_publichni_litsenzii_05_2026.pdf

Фото: ІР офіс

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_обговорення #НРАТ_Освітянам_обговорення #НРАТ_Інноваторам_обговорення

2026-05-11

НАВЧАННЯ У ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ КАЗАХСТАНУ

Уряд Республіки Казахстан відповідно до Угоди між Міністерством освіти і науки Республіки Казахстан та Міністерством освіти і науки України про співпрацю в галузі освіти і науки від 14 вересня 2010 року оголосив про старт конкурсу стипендій на 2026/2027 навчальний рік.

Конкурс оголошений на здобуття 40 стипендій для громадян України, з яких за ступенем «Бакалавр» -30, за ступенем «Магістр» – 10. Претенденти на отримання стипендії повинні бути громадянами України, постійно проживати в Україні, здобувати відповідний ступень вищої освіти за рахунок такої стипендії вперше; знати англійську мову (для кандидатів, які плануються навчатися на англомовних програмах). Заявку на навчання за грантом можна подати до 29 травня 2026 року.

Детальніше: https://mon.gov.ua/news/mon-pryimaie-dokumenty-vid-kandydativ-na-navchannia-u-zakladakh-vyshchoi-osvity-kazakhstanu, https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/mizhnarodna/2026/anketa-kazaxstan-2026.pdf

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2026-05-11

ОЕСР: ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В ДЕРЖАВНОМУ АУДИТІ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Використання штучного інтелекту в державному аудиті: дані окремих країн та Європейського союзу».

У ньому зазначається, що штучний інтелект у державному аудиті – нове середовище, яке швидко розвивається та змінює систему аудиту у державному секторі. У період з березня по липень 2025 року ОЕСР було проведено серію консультацій з 15 аудиторськими установами у 14 країнах та ЄС, щоб оцінити поточний стан упровадження ШІ у державному аудиті. Отримані результати засвідчують зростаючу зацікавленість інституцій у ШІ: дві третини мають формальну стратегію у галузі запровадження ШІ, 80% мають внутрішні посібники з ШІ, 87% пропонують навчання персоналу. Тим не менш, рівні зрілості процесу запровадження ШІ дуже різняться, багато упроваджень залишаються на стадії пілотного проекту. При цьому установи цілеспрямовано інвестують у створення системи управління, навичок та технічних засад, необхідних для ширшого впровадження ШІ. З’ясовано, що застосування ШІ в державному аудиті забезпечує виявлення аномалій, передиктивне моделювання, інтелектуальну обробку документів, отже робота з ГШІ пов’язана з доступом до надійних, безпечних та сумісних технологічних середовищ. Декілька вищих органів аудиту досягли значного прогресу у створенні інфраструктури, готової до ШІ, але наразі зберігається помітний розрив між ранніми експериментами та масштабованими середовищами виробничого рівня, необхідними для того, щоб ШІ повністю розкрив свій потенціал. Подолання цього розриву стане одним із визначальних інвестиційних пріоритетів найближчих років. У документі розглядається, як установи державного аудиту досліджують використання штучного інтелекту для посилення нагляду та вдосконалення процесів аудиту; якими є нові застосування ШІ для виявлення аномалій, обробки документів, управління знаннями та прогнозної оцінки ризиків. Ключові проблеми, виявлені під час дослідження: фрагментованість систем даних, обмеженість внутрішньої технічної експертизи та систем управління. Зміцнення управління даними, цифрової інфраструктури та внутрішнього потенціалу розвитку матиме вирішальне значення для аудиторських установ, які прагнуть відповідально масштабувати ШІ, зберігаючи при цьому прозорість, підзвітність та довіру громадськості.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/the-state-of-artificial-intelligence-in-public-audit_f4a6c658-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/05/the-state-of-artificial-intelligence-in-public-audit_35d068d9/f4a6c658-en.pdf, https://doi.org/10.1787/f4a6c658-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-05-11

КРИЗА СКОРОЧЕНЬ У БРИТАНСЬКИХ УНІВЕРСИТЕТАХ: ЛЮДСЬКИЙ ВИМІР АКАДЕМІЧНИХ ЗВІЛЬНЕНЬ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Пола Джампа «Я не думаю, що колись зможу бути поряд з колишніми колегами».

У ній аналізуються результати опитування THE щодо масових скорочень у британських університетах та їхнього впливу на професійний і психологічний стан працівників вищої освіти. Автор зазначає, що хвиля скорочень у британському секторі вищої освіти набула масштабного характеру: упродовж останніх трьох років університети Великої Британії втратили понад 30 тисяч робочих місць. Опитування, проведене навесні 2026 року, охопило університетських викладачів, дослідників, адміністративний персонал і менеджерів. Його результати засвідчують не лише фінансові чи організаційні наслідки скорочень, а й глибокий особистий вплив на працівників (атмосфера страху, виснаження, втрата професійної гідності). Частина респондентів описує сучасне університетське середовище як «токсичне», а окремі працівники повідомляють про серйозне погіршення психічного здоров’я після звільнення або вимушеного переходу на іншу роботу. Найбільш уразливими виявилися працівники гуманітарних дисциплін, а також співробітники з нестабільними або викладацько-орієнтованими контрактами. Значна частина тих, хто залишив університетський сектор, повідомили, що не прагнуть повернення до нього, що пов’язано з недовірою до керівництва університетів, перевантаженням та втратою сенсу академічної праці. Скорочення негативно вплинули на кар’єрні перспективи та особисте життя працівників внаслідок вимушеного переходу на нижче оплачувані посади, втрати можливостей для досліджень або необхідності змінювати професію. Навіть ті працівники, які зберегли роботу, часто демонструють низький рівень довіри до керівництва університетів й доволі песимістично оцінюють майбутнє цього сектору. Усі кажуть про зростання перевантаження, моральне виснаження та підвищення внутрішньої напруги, що відчувають навіть ті, хто залишився працювати в університетах. Автор робить висновок, що проблема – у нинішньому стані академічної культури, довірі до університетів як освітніх інституцій та нездатності сектору зберігати професійну солідарність в умовах тривалого фінансового й організаційного тиску.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/depth/i-dont-think-ill-ever-be-able-be-same-room-former-colleagues

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_TimesHigherEducation

2026-05-08

ЕКОНОМІЧНИЙ ВПЛИВ ПОШИРЕННЯ ЗНАНЬ

На сайті Європейської Комісії у розділі «Дослідження та інновації» опубліковано матеріал «Підвищення рівня розповсюдження знань: нове дослідження економічного впливу можливих заходів».

Йдеться про матеріали дослідження економічного впливу від покращення доступу до публікацій і даних та їх повторного використання для наукових цілей. Воно розвиває і доповнює раніше проведене дослідження, опубліковане у травні 2024 року, де наводились докази наявних бар’єрів доступу та повторного використання досліджень, що фінансуються з державного бюджету, оцінювалось законодавство ЄС про авторське право, дані та цифрові технології, а також пропонувались політичні рішення, спрямовані на покращення обігу наукових знань. Нинішнє дослідження є важливим кроком у напрямку впровадження Структурної політики «Сприяння відкритій науці» Порядку денного політики Європейського наукового простору на 2025-2027 роки. Воно націлене на підтримку досягнення цільового результату – забезпечення законодавчої та регуляторної бази ЄС щодо авторського права та даних досліджень. Досліджується поточний стан розвитку економіки та у цьому контексті – екосистема наукових публікацій з фокусом на динаміку відкритого доступу і вплив національного законодавства щодо наукових публікацій, економічний вплив різних моделей наукових видань, прогнозується їх вплив на конкурентоспроможність ЄС. Автори дослідження наголошують, що відкритий доступ, повторне використання та правова визначеність забезпечують суттєві переваги для європейської системи досліджень та інновацій. Дослідження не надає одне оптимальне рішення, а пропонує набір політичних компромісів, які необхідно ретельно зважити з урахуванням цілей розвитку ЄС у контексті забезпечення досконалості досліджень, підвищення інноваційного потенціалу та сталої системи наукової комунікації.

Детальніше: https://research-and-innovation.ec.europa.eu/news/all-research-and-innovation-news/boosting-knowledge-circulation-new-study-economic-impact-possible-measures-2026-04-30_en, https://op.europa.eu/en/publication-detail/-/publication/21f59332-443a-11f1-8095-01aa75ed71a1/language-en, https://research-and-innovation.ec.europa.eu/news/all-research-and-innovation-news/enhancing-research-accessibility-and-reuse-new-study-outlines-strategic-measures-2024-05-16_en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ЄС #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-05-08

ОЕСР: ЗАСТОСУВАННЯ НАВИЧОК НА ПРАКТИЦІ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний огляд «Застосування навичок на практиці».

У ньому зазначається, що навички самоорганізації та співробітництва є найчастіше використовуваними навичками на сучасних робочих місцях. Майже у всіх країнах, які брали участь у дослідженні навичок дорослих, найчастіше мова йшла про свободу дій під час виконання завдань та про самоорганізацію, що полягає у самостійному плануванні завдань, організації робочого часу та коригуванні темпу роботи. Навички співробітництва широко використовуються, демонструючи центральну роль в організації командної роботи, забезпеченні комунікації та міжособистісної координації. Навпаки, завдання, які явно вимагають математичних навичок (обчислення, вимірювання, використання інфографіки), були найменш часто згадуваними в опитуваннях у більшості країн. Технології змінюють способи використання навичок на робочому місці. За останнє десятиліття використання навичок еволюціонувало під впливом глибоких змін у технологіях, організації праці та економічній структурі. Завдання, пов’язані з навичками обробки інформації, особливо – з ІКТ, виконуються частіше в більшості країн та професій, тоді як фізичні завдання та завдання, що потребують спритності, – скоротилися. Ці зміни відбулися в основному всередині професій, а не за рахунок змін у професійній структурі, що підкреслює центральну роль перепроектування робочих місць, упровадження технологій та практики на робочому місці у формуванні вимог до навичок. За останнє десятиліття низькокваліфіковані працівники стали частіше використовувати широкий спектр навичок, скорочуючи розрив з найбільш кваліфікованими працівниками у багатьох країнах. Ця конвергенція відображає широке підвищення рівня складності завдань усередині робочих місць, а не перехід працівників до інших професії. У результаті робочі місця, які традиційно вважалися низькокваліфікованими, все частіше вимагають більшого використання навичок обробки інформації та загальних навичок, що наголошує на важливості навчання для всіх категорій працівників.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/putting-skills-to-work_84449b02-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/03/putting-skills-to-work_7e26c681/84449b02-en.pdf, https://doi.org/10.1787/84449b02-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2026-05-08

КІНЕЦЬ ЕПОХИ ЛЕКЦІЙ ТА ЕСЕ: КЛАСИЧНА МОДЕЛЬ ВИКЛАДАННЯ ВТРАЧАЄ АКТУАЛЬНІСТЬ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Патріка Джека «Модель лекцій та есе – не виживе…».

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Патріка Джека «Модель лекцій та есе – не виживе…».

Автор пропонує обговорити майбутнє університетського навчання і неминучу докорінну трансформацію традиційних форм викладання й оцінювання. На думку ректора Університету Кента Карен Кокс модель, заснована переважно на лекціях і письмових есе, не відповідає новим потребам студентів, оскільки під впливом розвитку цифрових технологій і способів отримання знань відбуваються зміни поза університетськими стінами, які не можна ігнорувати. Університети будуть вимушені пропонувати більш інтерактивні та різноманітні формати навчання, які поєднують різні види діяльності й краще відповідають сучасним освітнім очікуванням. Звісно, не йде мова про повну відмову від лекцій, а лише про їхнє переосмислення у новій системі навчання, які і про необхідність перегляду підходів до оцінювання. Традиційні письмові роботи дедалі частіше ставляться під сумнів у контексті поширення цифрових інструментів, зокрема – генеративного штучного інтелекту, який змінює практики академічного письма. Ці зміни відбуваються на тлі більш глобальних викликів, пов’язаних із фінансуванням та конкуренцією між університетами, очікуваннями студентів. Отже, адаптація освітніх моделей – необхідна умова збереження актуальності вищої освіти. Дискусія про майбутнє лекцій та есе є частиною масштабного процесу трансформації вищої освіти, який розгортається на наших очах. Вона відображає зміну уявлень про те, як створюється і передається знання, а також про роль університетів в цифровому середовищі.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/news/lectures-and-essays-model-will-not-survive-says-departing-v-c

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_TimesHigherEducation

2026-05-07

ПОВІДОМЛЕННЯ ЩОДО ЗАХИСТІВ ДИСЕРТАЦІЙ ДОКТОРІВ ТА КАНДИДАТІВ НАУК

Міністерство освіти і науки України 5 травня 2026 року оприлюднило повідомлення про захисти на здобуття наукового ступеня кандидата і доктора наук.

Публікація здійснена відповідно до чинного порядку, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 20 листопада 2019 року № 943.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/3swlL, https://qrpage.net/qr/yx6sa, https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/atestatsiya-kadriv-vyshchoi-kvalifikatisii/2026/05/05/kandydaty-nauk-05052026.pdf, https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/atestatsiya-kadriv-vyshchoi-kvalifikatisii/2026/05/05/doktory-nauk-0505-2026.pdf

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2026-05-07

КОНКУРС СПІЛЬНИХ УКРАЇНСЬКО-ЛАТВІЙСЬКИХ НАУКОВО-ДОСЛІДНИХ ПРОЄКТІВ НА 2027–2028 РОКИ

Міністерство освіти і науки Латвійської Республіки, Латвійська рада науки та Міністерство освіти і науки України оголосили про старт конкурсу спільних українсько-латвійських науково-дослідних проєктів, які планується реалізувати у 2027–2028 роках.

Пріоритетними напрямами для них визначені наступні: сталий розвиток та відновлювана енергетика; штучний інтелект і машинне навчання; інноваційні системи кіберзахисту; біологічні та генно-інженерні технології; сучасна електроніка та передові матеріали. Подані заявки будуть оцінюватись за наступними критеріями: наукова якість та інноваційність проєкту, відповідність пріоритетам, спроможність команди реалізувати дослідження, досвід міжнародної співпраці, якість інфраструктури, участь молодих науковців і жінок-дослідниць, перспективи практичного використання результатів. Орієнтовний обсяг фінансування учасників з української сторони становить 199 тис. грн на рік і залежить від затвердженого бюджету проєкту. , який може покривати витрати на візити до Латвії, оплату праці дослідників, закупівлю матеріалів. Заявку на участь у конкурсі можна подати до 10 липня 2026 року.

Детальніше: https://mon.gov.ua/news/mon-oholoshuie-konkurs-spilnykh-ukrainsko-latviiskykh-naukovo-doslidnykh-proiektiv-na-20272028-roky, https://mon.gov.ua/news/oholosheno-konkurs-spilnykh-ukrainsko-latviiskykh-naukovo-doslidnykh-proiektiv-dlia-realizatsii-u-2027-2028-rr

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ГрантиМіжнароднаПідтримка #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-05-07