Національний репозитарій академічних текстів

ЗРОБІТЬ ВИДИМИМ СВІЙ ЖУРНАЛ ВІДКРИТОГО ДОСТУПУ

На сторінці блогу DOAJ опублікована стаття Мартіна Дворжака «Зробіть журнали з відкритим доступом видимими: як ваш журнал може сяяти за допомогою плагінів OJS Diamond».

У ній автор представляє набір безкоштовних інструментів з відкритим кодом, розроблених у рамках проєкту CRAFT-OA. Проєкт покликаний надавати дієву підтримку редакторам журналів за допомогою різноманітних рішень, інструментів та довідкових ресурсів, зокрема: знаннєвих ресурсів («Довідник видавця» та «Посібник з наукових індексів»), технічних інструментів (програмні удосконалення OJS, панель інструментів видавця OpenAIRE) і сервісів із підвищення видимості та просування видань (Diamond Discovery Hub, шість плагінів OJS Diamond). У комплексі вони здатні суттєво покращити видимість журналів у загальному видавничому ландшафті. Основним і найбільш цінним є плагін DISCO (Discoverability Companion), який допомагає редакторам журналів легко орієнтуватися у правилах відкритого діамантового доступу та здійснювати аналіз відповідності вимогам міжнародних наукових баз даних та профільних агрегаторів. Він функціонує одночасно як контрольний список і як мотиваційний інструмент: візуально демонструє, яким критеріям журнал вже відповідає, наскільки він близький до того, щоб бути включеним до конкретних баз даних. Для кожної вимоги DISCO надає чіткий опис та вказує, які сервіси чи бази даних вимагають його виконання. Деякі позначки робляться автоматично (DISCO може перевірити коректність опису, регулярність випусків тощо), інші вимагають участі редактора (чи є журнал академічним, склад редакційної колегії, видавники / засновники). Після того, як всі необхідні поля будуть заповнені, плагін показує, до вимог яких баз даних або агрегаторів журнал може подати заявку, а також які ще вимоги необхідно виконати для інших. Плагін DISCO також включає набір візуальних іконок, які підкреслюють сильні сторони журналу, вони відображаються на головній сторінці вебсайту журналу та повідомляють відвідувачам, що журнал має статус Diamond OA, належить певній спільноті, надає DOI, регулярно публікується тощо. Ці візуальні підказки можуть допомогти залучити нових авторів, рецензентів та читачів, чітко демонструючи цінності та стандарти якості вашого журналу. Інші плагіни покращують сумісність, якість метаданих та видимість, зокрема – OJS-конектор для OpenAIRE Graph, OJS для інтеграції з OpenAIRE Broker. Усі інструменти є загальнодоступними та безкоштовними для використання.

Детальніше: https://blog.doaj.org/2026/03/10/making-open-access-journals-visible-how-your-journal-can-shine-with-ojs-diamond-plugins/

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_НауковіВидання_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2026-03-11

ОЕСР: БАЗА ДАНИХ СТАРТАПІВ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «База даних стартапів ОЕСР: новий погляд на глобальні підприємницькі екосистеми» із серії «Робочі документи ОЕСР з питань науки, технологій та промисловості».

У ньому зазначається, що стартапи, навіть невеликі, відіграють непропорційно значну роль у стимулюванні інновацій, зростанні виробництва та зайнятості. Разом із тим, вивчення цих компаній є доволі непростим завданням, оскільки дані щодо їх функціонування обмежені. Невеликий масштаб стартапів, приватна власність та короткий термін існування перешкоджають систематичному збору даних й ускладнюють міжкраїнні та міжгалузеві порівняння. Крім того, розвиток стартапів не відбувається ізольовано, а залежить від екосистеми, що включає безліч різних учасників. У цій публікації представлена база даних 4,5 млн стартапів, заснованих упродовж 2000-2025 років у вигляді двох глобальних наборів – Crunchbase та Dealroom. Названі платформи збирають та інтегрують інформацію з різних джерел, включаючи контент, створений користувачами, загальнодоступні дані та внесок усіх учасників екосистеми (стартапи, інвестори, засновники, університети та ін.). База даних стартапів ОЕСР збагачена даними про заявки на патенти і товарні знаки (з інфраструктури OECD STI Microdata Lab), фінансовими показниками (Orbis), угодами з виходу з бізнесу (Orbis M&A), а також даними щодо державного і корпоративного венчурного капіталу (опитування ОЕСР та Eikon Refini). У документі описано процес створення бази даних, методологія, процедури валідації, аналіз фактичних даних, тенденції та міжкраїнні порівняння.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/the-oecd-start-ups-database_be8e5317-en.html,https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/03/the-oecd-start-ups-database_6b7828eb/be8e5317-en.pdf, https://doi.org/10.1787/be8e5317-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-03-11

СТАРТ КОНКУРСУ УКРАЇНСЬКО-АВСТРІЙСЬКИХ НАУКОВО-ДОСЛІДНИХ ПРОЄКТІВ

Міністерством освіти і науки України та Федеральним міністерством у справах жінок, науки та досліджень Австрії та Австрійським агентством з питань освіти та інтернаціоналізації оголошено конкурс спільних українсько-австрійських науково-дослідних проєктів для реалізації у 2027-2028 роках.

Участь у Конкурсі можуть взяти будь-які науково-дослідні групи закладів вищої освіти, наукових установ обох країн за всіма науковими дисциплінами і тематичними напрямами, включно із соціальними та гуманітарними науками. Основні критерії відбору: відповідність напрямам конкурсу; наукова якість та інноваційний характер проєкту; здатність та компетентність тимчасових наукових колективів втілити проєкт у життя; можливість проведення спільних досліджень і адекватність наукового методу; досвід участі у міжнародних проєктах та перспективи міжнародного співробітництва; якість інфраструктури установ, що беруть участь у проєкті; участь у проєкті молодих науковців (віком до 35 років) та жінок-дослідників; можливості практичного використання результатів проєкту. Проєктна пропозиція готується на дворічний термін (початок – 1 січня 2027 року). Міністерство освіти і науки України фінансує витрати українських науковців на організацію візиту до Республіки Австрія (витрати на проїзд, проживання, добові, візу за необхідності та медичне страхування), заробітну плату українських учасників науково-дослідного проєкту, витрати на закупівлю матеріалів, накладні витрати організації, де виконується науково-дослідний проєкт. Заявку на участь можна подати до 24 квітня 2026 року.

Детальніше: https://mon.gov.ua/news/oholosheno-konkurs-spilnykh-ukrainsko-avstriiskykh-naukovo-doslidnykh-proiektiv-dlia-realizatsii-u-2027-2028-rr, https://nauka.gov.ua/information/uav2026/,https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/nauka/2026/09-03/1-avstriia-2027-forma-zaiavki-dodatok-1.pdf

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ГрантиМіжнароднаПідтримка #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-03-10

ГРОМАДСЬКЕ ОБГОВОРЕННЯ ПРОЄКТУ НАКАЗУ МОН ЩОДО ФОРМИ ДИПЛОМІВ ПРО ВИЩУ ОСВІТУ ТА ДОДАТКІВ ДО НИХ

Міністерство освіти і науки пропонує до громадського обговорення проєкт наказу Міністерства освіти і науки України «Про внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки України від 25 січня 2021 року № 102».

Проєкт розроблений відповідно до Закону України «Про вищу освіту» та постанови Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2025 р. № 1298. Пропонується запровадити зміни щодо форм дипломів бакалавра, магістра, доктора філософії / доктора мистецтва, а також додатку до диплома європейського зразка, затверджених наказом МОН від 25 січня 2021 року № 102. Дія проєкту поширюватиметься на здобувачів вищої освіти, заклади вищої освіти та наукові установи. Реалізація проєкту забезпечить приведення форми дипломів про вищу освіту та додатка до диплома європейського зразка й зразка академічної довідки у відповідність до норм чинного законодавства. Зауваження та пропозиції до проєкту наказу можна подати до 20 березня 2026 року.

Детальніше: https://mon.gov.ua/news/mon-proponuie-dlia-hromadskoho-obhovorennia-proiekt-nakazu-ministerstva-osvity-i-nauky-ukrainy-pro-vnesennia-zmin-do-nakazu-ministerstva-osvity-i-nauky-ukrainy-vid-25-sichnia-2021-roku-102, https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/gromadske-obgovorennya/2026/03/06/nakaz-zmini-do-nakazu-mon-no-102.docx

Фото: МОН

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Освітянам_обговорення #НРАТ_Науковцям_обговорення

2026-03-10

ОЕСР: ФІНАНСОВИЙ ЗАХИСТ ВІД РИЗИКУ КАТАСТРОФ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Фінансовий захист від ризиків катастроф: повені, пожежі та інші серйозні ризики».

У ньому зазначається, що упродовж життя люди, домогосподарства та підприємства наражаються на широкий спектр соціальних, економічних, технологічних та екологічних ризиків, які у разі їх настання можуть мати значні негативні фінансові наслідки. Доступ до страхування може відігравати надзвичайно важливу роль у захисті від потенційно руйнівних фінансових втрат, забезпечити надійне джерело фінансування післякризового відновлення. Проте страхові ринки можуть бути не в змозі забезпечити необхідний фінансовий захист від деяких видів ризиків, які виникають нечасто, але призводять до серйозних та широкомасштабних наслідків, наприклад – стихійних лих, кіберкатастроф чи пандемій. Для деяких із названих ризиків державно-приватні страхові програми можуть забезпечити доступність недорогого страхування та вирішити проблему незахищених фінансових ризиків. Уряди мають відігравати важливу роль у забезпеченні адекватного фінансового захисту для реагування на катастрофічні ризики. Вони можуть підтримати доступність страхового покриття шляхом створення державно-приватних страхових програм або запровадження державних механізмів компенсації, фінансової допомоги для реагування на незахищені фінансові ризики. Необхідно заздалегідь виявляти ризики, які можуть істотно вплинути на значну частину населення, оцінювати адекватність фінансового захисту від цих ризиків, прогнозувати наслідки, які незахищені фінансові ризики можуть мати для економічної діяльності. Звіт допомагає в оцінюванні потреб у фінансовому захисті, що підтримується урядом, містить опис підходів до підтримки страхового покриття, зосереджуючись на захисті від лісових пожеж та повеней як двох важливих та зростаючих ризиках у багатьох країнах.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/financial-protection-against-catastrophic-risks_32a3acd7-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/03/financial-protection-against-catastrophic-risks_9aa93a38/32a3acd7-en.pdf, https://doi.org/10.1787/32a3acd7-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-03-10

ГУМАНІТАРНА ОСВІТА В ЕПОХУ ШІ: КУЛЬТУРА, ЕМПАТІЯ ТА КРИТИЧНЕ МИСЛЕННЯ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Ренії Лопес-Озіебло «Як “Кармен” та гуманітарні науки можуть формувати навички, яких не має генеративний штучний інтелект».

У ній автор розмірковує про те, як гуманітарна освіта допомагає формувати культурне розуміння, критичне мислення та емоційну чутливість — ті риси, які залишаються принципово людськими навіть у часи стрімкого розвитку штучного інтелекту. Йдеться про освітню ініціативу з вивчення опери Жоржа Бізе «Кармен», яка стала основою для цілої серії культурних і навчальних подій у межах програми європейських студій. Студенти не лише ознайомились із класичним твором, а й побачили, як культурні явища можуть сприяти більш глибокому розумінню історії, суспільства та людської поведінки. Аналіз сюжету опери, історичного контексту та сучасних інтерпретацій твору дозволив молодим людям осмислити універсальні теми свободи, влади, насильства та соціальних ролей. Поширення ГШІ робить більш цінними та актуальними освітні практики, які розвивають людські здібності до інтерпретації, емпатії та морального судження. Алгоритми можуть швидко узагальнювати інформацію або генерувати тексти, однак вони не здатні переживати художній досвід, відчувати емоційний зміст мистецтва чи вести змістовну культурну дискусію. Саме тому гуманітарні дисципліни стають важливим простором для формування інтелектуальних і культурних компетентностей, які дозволяють осмислювати технологічні зміни та їхній вплив на суспільство. Важливою частиною педагогічного підходу є активні й творчі форми навчання. Наприклад, студентам пропонують переосмислити класичні тексти в сучасному контексті, інтерпретувати персонажів з позиції власного досвіду або відтворювати сцени з літературних чи мистецьких творів у формі рольових вправ. Такі завдання сприяють не лише засвоєнню матеріалу, а й розвитку аналітичного мислення, творчості та здатності встановлювати зв’язки між культурними епохами. Вони можуть долучитись до дискусії щодо сучасної цифрової культури (наприклад, популярних мемів), поступово наближаючись до більш глибокого аналізу культурних джерел. Отже, у світі, де штучний інтелект дедалі активніше автоматизує технічні завдання, гуманітарна освіта набуває нової цінності: вона формує здатність інтерпретувати культурні смисли, розуміти інші суспільства і вести змістовний діалог про складні моральні та соціальні питання.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/campus/how-carmen-and-humanities-can-embed-skills-genai-cant

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_TimesHigherEducation

2026-03-09

ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ВІДКРИТИХ ДАНИХ

З 7 по 13 березня 2026 року у світі проходить День відкритих даних.

З 7 по 13 березня 2026 року у світі проходить День відкритих даних.

Цей щорічний захід присвячений поширенню інформації про цінність відкритих даних, коли фахівці та інституції з різних країн проводять лекції, вебінари, воркшопи, конференції та інші заходи для підтримки відкритих даних. Взяти участь у дні відкритих даних можуть усі, хто має відповідні ідеї та бажає поширювати інформацію щодо відкритих даних та різноманітних способів їх використання, може навчити слухачів працювати з відкритими даними, будувати відповідні візуалізації, робити аналіз даних, створювати профільні сервіси, навчати й допомагати зростати світовій спільноті відкритих даних. Саме ініціативна участь проголошена основною цінністю Дня відкритих даних. Список запланованих заходів та результати їх проведення відкриті для ознайомлення. День відкритих даних ініційований та проходить під патронатом Фонду відкритих знань (OKFN) і реалізується завдяки активній участі членів Мережі відкритих знань.

Детальніше: https://opendataday.org/, https://okfn.org/en/network/

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_Бібліотекарям

2026-03-09

ЗАТВЕРДЖЕНЕ ФІНАНСУВАННЯ НА РОЗВИТОК НАУКИ

Кабінет Міністрів України ухвалив постанову про затвердження «Порядку розподілу коштів для фінансування основної діяльності державних наукових установ, а також наукових досліджень і науково-технічних (експериментальних) розробок закладів вищої освіти за результатами державної атестації».

Документ уточнює механізм розподілу додаткових коштів за результатами атестації та запроваджує диференційований підхід до фінансування наукових установ та університетів залежно від результатів їхньої діяльності, фіксуючи дату початку фінансування січнем 2026 року. Загальний обсяг фінансування, розподілений за результатами державної атестації, становить понад 3 млрд грн. Для реалізації цього рішення МОН затвердило розподіл коштів для фінансування наукової та науково-технічної діяльності закладів вищої освіти і наукових установ, які за результатами державної атестації віднесено до груп А і Б. Відповідний наказ опубліковано на сайті МОН. Ним затверджено перелік державних закладів вищої освіти та державних наукових установ із відповідними обсягами фінансування за кожним науковим напрямом у 2026 році, розподіл базового фінансування окремих наукових підрозділів, а також рекомендації (алгоритм) використання бюджетних коштів. Крім того, подовжено строк дії свідоцтв про державну атестацію наукової установи за науковим напрямом «Військові науки» до 31 грудня 2026 року, що дасть їм змогу планово завершити процедуру атестації. Фінансування спрямують за трьома основними напрямами. Майже 2 млрд грн спрямовано на стимулювання наукових та науково-педагогічних працівників шляхом виплати надбавок до заробітної плати (70%); 638 млн грн – на розвиток дослідницької інфраструктури та закупівлю сучасного обладнання (20%); 531 млн грн – на інституційний розвиток наукових установ і закладів вищої освіти, проведення ініціативних науково-дослідних робіт, залучення молодих науковців і підтримку наукових шкіл (10%). На обсяг фінансування надалі впливатимуть такі показники: ефективність залучення зовнішнього фінансування (кошти бізнесу, міжнародні гранти); кількість публікацій найвищого квартилю (Q1) у Scopus/WoS; частка молодих учених; загальний кадровий потенціал установ. Очікується, що новий підхід до фінансування забезпечить спрямування державних ресурсів до тих установ, які демонструють високі результати досліджень і формують науковий потенціал країни.

Детальніше: https://www.kmu.gov.ua/news/ponad-3-mlrd-hrn-na-rozvytok-nauky-zatverdzheno-poriadok-ta-rozpodil-finansuvannia, https://mon.gov.ua/news/ponad-3-mlrd-hrn-na-rozvytok-nauky-zatverdzheno-poriadok-ta-rozpodil-finansuvannia, https://mon.gov.ua/npa/pro-orhanizatsiiu-finansuvannia-ministerstvom-osvity-i-nauky-ukrainy-naukovoi-i-naukovo-tekhnichnoi-diialnosti-zakladiv-vyshchoi-osvity-ta-naukovykh-ustanov-z-urakhuvanniam-rezultativ-ikh-der?v=69aae7052a2ce, https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfCM5givtd04crG0nQgrrcZsJ19irN9mG6k9cJwcxBEu4HWpw/viewform

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-03-09

ГРОМАДСЬКЕ ОБГОВОРЕННЯ ПИТАНЬ ДІЯЛЬНОСТІ ДЕРЖАВНИХ НАУКОВИХ УСТАНОВ

Міністерство освіти і науки України пропонує до громадського обговорення проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання діяльності державних наукових установ».

Документ розроблено на виконання пункту 4 Протоколу наради від 4 грудня 2025 р. «Про деякі питання, пов’язані з розвитком наукової сфери, підвищенням оплати праці науковцям, активізацією інноваційної діяльності Science City». Він покликаний забезпечити умови для комплексної модернізації управління державними науковими установами через запровадження прозорих процедур обрання керівників та посилення їхньої персональної відповідальності за стратегічний розвиток інституцій. Документ спрямований на інтеграцію української науки до міжнародного дослідницького простору та забезпечення відповідності керівних кадрів вимогам щодо академічної доброчесності, володіння державною мовою та управлінської компетентності в умовах безпекових викликів воєнного стану. Усі зацікавлені можуть ознайомитись із проєктом урядової постанови, методичними рекомендаціями щодо особливостей обрання керівника державної наукової установи, типовою форму контракту з керівником державної наукової установи, ключовими показниками ефективності діяльності керівника та рекомендаціями щодо їх формування, переліком рекомендованих ключових та додаткових показників ефективності (за галузевою специфікою), порядком подання та розгляду щорічного звіту і його типовою формою. Очікується, що запровадження трьох взаємопов’язаних механізмів – демократичного конкурсу з можливістю таємного електронного голосування, укладання контракту з чіткими ключовими показниками ефективності та системи щорічного звітування керівника забезпечить посилення ролі вченої (наукової, науково-технічної, технічної) ради та колективу штатних наукових працівників, дозволить органам управління здійснювати об’єктивний моніторинг та оцінювання діяльності державних наукових установ, стимулювати результативність наукової роботи та гарантувати змінність керівника. Зауваження та пропозиції до проєкту можна подати до 20 березня 2026 року.

Детальніше: https://mon.gov.ua/news/ministerstvo-osvity-i-nauky-ukrainy-proponuie-do-hromadskoho-obhovorennia-proiekt-postanovy-kabinetu-ministriv-ukrainy-deiaki-pytannia-diialnosti-derzhavnykh-naukovykh-ustanov, https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/gromadske-obgovorennya/2026/03/06/02/1-postanova1.pdf

Фото: МОН

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_обговорення #НРАТ_Освітянам_обговорення

2026-03-09

ОЕСР: ФІНАНСУВАННЯ АКАДЕМІЧНИХ СТАРТАПІВ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Як неакціонерні інструменти впливають на фінансування академічних стартапів» із серії «Робочі документи ОЕСР з питань науки, технологій та промисловості».

У ньому зазначається, що наукові знання є ключовим чинником довгострокового економічного зростання, а університети та дослідницькі інститути відіграють життєво важливу роль у генерації та розповсюдженні нових ідей. Однак шлях від наукових знань до економічного ефекту потребує проміжного етапу у вигляді інновацій – продуктів, послуг, процесів чи бізнес-моделей, які продукують соціальну цінність. Академічне підприємництво, у рамках якого дослідники комерціалізують свої ідеї через стартапи, є ключовим механізмом перетворення наукових відкриттів у суспільну та економічну практику. Незважаючи на свій потужний потенціал, академічні стартапи через тривалі цикли розробки та специфічну академічну спрямованість стикаються з унікальними проблемами в частині доступу до фінансування. У цьому дослідженні розглядається фінансування академічних стартапів, роль венчурного капіталу та альтернативних інструментів. Проведений експертами організації аналіз охоплює понад 81 тис. стартапів, заснованих у країнах ОЕСР у період з 1990 по 2022 рік, 8 тис. з яких було засновано саме академічними підприємцями. Розглядаються типи фінансування, які залучають ці компанії, їх галузева приналежність, патентна активність, наслідки першого залучення фінансування для довгострокових фінансових результатів. Показано, що академічні стартапи частіше отримують гранти та допомогу, але не залучають більше фінансування, ніж неакадемічні стартапи. Перші джерела фінансування сильно впливають на наступні шляхи отримання коштів, оскільки стартапи, які фінансуються за рахунок грантів, часто стикаються з перешкодами при переході до фінансування на основі пайової участі. Державний венчурний капітал не надає суттєвої підтримки академічним стартапам, які зазвичай орієнтуються на неакціонерне фінансування. Є необхідність у спеціальних інструментах підтримки, таких як акселератори та інкубатори, що надають академічним стартапам не лише фінансування, а й ділові навички та допомагають у налагодженні зв’язків, що полегшує доступ до венчурного капіталу та сприяє вирішенню унікальних проблем академічних стартапів на пізніх етапах, забезпечує комерціалізацію високоефективних інновацій, які приносять суттєву користь суспільству.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/how-do-non-equity-instruments-shape-the-financing-paths-of-academic-start-ups_9cf21625-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/02/how-do-non-equity-instruments-shape-the-financing-paths-of-academic-start-ups_b43303b0/9cf21625-en.pdf, https://doi.org/10.1787/9cf21625-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_Науковцям_КращіПрактики

2026-03-09