Національний репозитарій академічних текстів

ВЕЛИКА БРИТАНІЯ ВІДМОВЛЯЄТЬСЯ ВІД ПОРОГУ 50 %

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джека Гроува «Стармер: мета в 50 відсотків для університетів не на часі».

У ній автор аналізує рішення прем’єр-міністра Великої Британії Кіра Стармера стосовно перегляду однієї з найвідоміших освітніх цілей країни, за якою половина молодих людей має здобути університетський ступінь. Гроув зазначає, що започаткована ще у 1999 році ініціатива Тоні Блера колись символізувала віру в університет як головний соціальний ліфт і рушійну силу економічного розвитку. Проте за чверть століття контекст змінився: сучасний ринок праці потребує не лише випускників із дипломами, а й висококваліфікованих фахівців, які здобувають освіту через професійні коледжі, технічні програми чи стажування. Саме тому, на переконання Стармера, мета «50 %» більше не відповідає викликам сьогодення. Вибір професійно-технічної освіти має бути не «другим варіантом», а рівнозначним шляхом до кар’єрного успіху. Прем’єр-міністр анонсував нову стратегію, відповідно до якої дві третини молодих людей у віці до 25 років повинні мати вищий рівень кваліфікації, незалежно від того, здобутий він в університеті чи в межах системи стажувань. Таке бачення уряд вважає більш справедливим і реалістичним, оскільки воно визнає цінність різних форм навчання та шляхів отримання практичних навичок. Нова політика супроводжується масштабними інвестиціями: уряд виділяє додатково 800 млн фунтів на освіту для молоді віком від 16 до 19 років і підтримку мережі сучасних технічних коледжів. Ці заклади мають забезпечити якісну підготовку з урахуванням запитів економіки, а також стати альтернативою університетам у тих регіонах, де традиційна вища освіта малодоступна. Це рішення викликало неоднозначну реакцію в академічному середовищі: частина університетських лідерів сприйняла його як сигнал про зменшення політичного пріоритету вищої освіти. Вони застерігають, що об’єднання університетського й професійного секторів у межах однієї цілі може розмити уявлення про специфічну роль університетів як осередків наукового пошуку й інтелектуального розвитку. Також без стабільного державного фінансування й перегляду системи оплати навчання жодна з моделей не зможе стати справді інклюзивною. Відбувається переосмислення самої суті освітньої амбіції: тепер важливо не лише скільки молодих людей отримає диплом, а яким чином вони зможуть реалізувати свій потенціал. Такий підхід ставить у центр уваги не університет як інституцію, а людину — її здібності, практичні навички й можливість знайти своє місце у змінному світі. Нова урядова стратегія є спробою адаптувати систему освіти до реалій постіндустріальної економіки. Якщо раніше університет був головним критерієм успіху, то сьогодні акцент робиться на компетентності та гнучкості.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/tPMAJ

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2025-10-14

ФІНАНСОВА ПІДТРИМКА ПРОВІДНИХ УКРАЇНСЬКИХ НАУКОВИХ ВИДАНЬ

Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про запровадження державної фінансової підтримки для найкращих українських наукових видань.

Відповідна постанова від 8 жовтня 2025 р. № 1278 «Про внесення змін до Порядку проведення конкурсного відбору для надання фінансової підтримки науковим фаховим виданням України, які індексуються міжнародними наукометричними базами даних», оприлюднена на урядовому порталі. Донедавна найкращі українські наукові журнали не мали державної фінансової підтримки, попри те, що значна частина з них безоплатно публікує наукові праці українських освітян та дослідників, забезпечуючи вимоги до індексації провідними міжнародними базами даних Scopus і Web of Science. Це – велика і складна робота, особливо для журналів, які працюють без будь-якої плати для авторів. Фактично, робота редакційних колегій є волонтерською, обтяжливою та часто призводить до втрат у складі редакційних колегій і емоційного вигоряння рецензентів, через що журнали можуть втратити високий рівень якості та індексацію у МНБД, а українська наука – свої позиції у світовому дослідницькому просторі. Згідно урядового рішення тепер у конкурсному відборі зможуть брати участь наукові видання, які індексуються базами даних Scopus і Web of Science Core Collection та віднесені до першого–четвертого квартилів (Q1-Q4) відповідно до класифікації SCImago Journal and Country Rank або Journal Citation Reports. Це близько 200 українських журналів, які мають міжнародне індексування. Обов’язковою умовою для участі в конкурсі є згода учасника конкурсу забезпечити публікацію статей українських авторів у разі перемоги у конкурсі на безоплатній основі. Також із порядку вилучено норму, що забороняла повторну участь у конкурсі виданням, які вже отримували державну підтримку, що сприятиме розвитку найякісніших видань. Крім того, електронні наукові журнали (онлайн-медіа), індексовані в міжнародних базах даних, відтепер також зможуть брати участь у конкурсному відборі на рівних умовах із друкованими виданнями. Конкурс буде проводитись щороку. Переможці конкурсу отримують до 350 тис. грн щорічно упродовж двох років поспіль. У 2026 році планується підтримати 19 видань, відібраних у 2025 році за результатами оцінювання якості та впливу. Основні критерії відбору: рівень впливовості видання, визначений міжнародними наукометричними базами та рейтингами (Index, Journal Impact Factor, JIF Rank, JIF Quartile, JIF Percentile, Journal Citation Indicator, CiteScore, CiteScore Rank, CiteScore Quartile, CiteScore Percentile, SCImago Journal Rank (SJR), SJR Quartile, Source Normalized Impact per Paper (SNIP)), за останні два роки; відповідність редакційної політики та публікаційної етики видання принципам транспарентності, відкритого доступу та найкращих видавничих практик (Principles of Transparency and Best Practice іn Scholarly Publishing), сформульованим COPE (Committee on Publication Ethics), DOAJ (Directory of Open Access Journals), OASPA (Open Access Scholarly Publishing Association), EASE (European Association of Science Editors), для медичних видань — WAME (World Association of Medical Editors); дотримання принципів DORA (San Francisco Declaration on Research Assessment); наявність в директорії видань відкритого доступу (Directory of Open Access Journals (DOAJ) та категорії «А» в переліку фахових видань України, затвердженого наказом МОН та чинного на рік проведення конкурсу; дотримання принципів відкритої науки, зокрема -Budapest Open Access Initiative, Initiative for Open Citations (I4OC), Initiative for Open Abstracts (I4OA), Barcelona Declaration on Open Research Information; дотримання принципів академічної доброчесності, зокрема -відсутність будь-якої співпраці з недоброчесними організаціями, які пропонують ученим послуги з написання (підготовки) дисертацій, монографій, наукових статей, тез доповідей, підручників тощо на замовлення, продаж співавторства в публікаціях, продаж членства в редакційних колегіях, штучне забезпечення цитувань публікацій, інших наукометричних показників, швидке оприлюднення рукопису та інші маніпуляції з процесом опублікування з метою отримання фінансової вигоди. Ухвалення постанови має стати додатковим стимулом для удосконалення видавничих політик фахових видань, їхнього індексування в базах Scopus і Web of Science, посилить якість українських наукових публікацій і зміцнить присутність України в Європейському та світовому дослідницькому просторі.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/XIFJo, https://qrpage.net/qr/ETiNx, https://qrpage.net/qr/GyR36

Фото: МОН

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_НауковіВидання_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Бібліотекарям

2025-10-14

ОЕСР: ОЦІНКА СПРИЯТЛИВИХ УМОВ ДЛЯ ІНВЕСТИЦІЙ У ВОДНУ БЕЗПЕКУ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Оцінка сприятливих умов для інвестицій у водну безпеку в країнах Східного партнерства ЄС» із серії «Робочі документи ОЕСР з охорони навколишнього середовища».

У ньому зазначається, що експерти організації узагальнили результати оцінювання наявних умов для інвестицій у водну безпеку в Азербайджані, Вірменії, Грузії, Молдові та Україні у рамках фінансованої програми ЄС EU4Environment. Визначені спільні риси у доступі до інфраструктурних послуг і нормативно-правовій базі, а також відмінності у забезпеченості ресурсами і прогресі на шляху до вступу в ЄС. За останні два десятиліття кожна країна створила політичну основу для інвестицій у водні ресурси та управління ними, хоча ступінь зрілості ключових факторів – різний. Серед проблем – нерівномірне застосування економічних інструментів і стандартів стічних вод, істотно обмежені можливості планування. Разом із тим є гарні приклади, коли великі міські комунальні служби залучили приватне фінансування, але дрібні та сільські постачальники стикаються з обмеженнями при підготовці проектів і дотриманні нормативних вимог. Використання досвіду ЄС, розроблення послідовних національних інвестиційних планів, зміцнення економічних і нормативних інструментів, залучення диверсифікованого фінансування, а також задіяння підходів, заснованих на захисту клімату та природнього середовища, можуть підвищити здатність досліджених країн мобілізувати стійкі інвестиції у забезпечення водної безпеки.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/9yWQl, https://qrpage.net/qr/B5aKE, https://doi.org/10.1787/3f5d9a13-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ЦСР_SDG #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2025-10-14

ОКСФОРД ЗРОБИВ ВЕЛИЧЕЗНИЙ КРОК НА ПІДТРИМКУ ГУМАНІТАРНИХ НАУК

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Тома Вільямса «Найбільший проєкт Оксфорда демонструє, на що здатні гуманітарні науки».

У ній йдеться про відкриття нового проєкту в Оксфорді для демонстрації значимості гуманітарних наук у ХХІ столітті. Центр Шварцмана для гуманітарних наук став найбільшим проєктом в історії Оксфордського університету, що являє собою не лише видатну інфраструктурну будівлю, а й символ інтеграції різних наукових дисциплін. Відбулось об’єднання дев’яти факультетів та інститутів гуманітарного профілю – з англійської літератури, історії, філософії, інтернет-інституту Оксфорда, факультету етики ШІ. Нова будівля має концертну залу на 500 місць, театральну залу на 250 місць, кінотеатр на 100 місць, а також можливості реалізації культурних проєктів у сфері мистецтва, музики, танців. Нова будівля не лише покращить умови для освітньої та викладацької діяльності, вона фактично ставить гуманітарні науки у центр системи. Проєкт має значення для всього академічного сектору, – не лише для Оксфорда. 185 мільйонів фунтів стерлінгів були надані щедрим донором, який побажав залишитись невідомим. Університет доклав значних зусиль, щоб будівля не виглядала ізольованою або «чужою» в історичному контексті. Замість вікторіанських будівель, які не були призначені для навчання, для студентів і дослідників створено нові умови: вони тепер працюють у сучасних спеціально спроектованих приміщеннях, серед яких сім міждисциплінарних бібліотек з великою заллю. Новий центр — не просто велика будівля, а фактично послання: гуманітарні науки здатні не лише існувати, а бути активним чинником у вирішенні суспільних і глобальних викликів.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/4GckK

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_ПопуляризаціяНауки

2025-10-13

ГРОМАДСЬКЕ ОБГОВОРЕННЯ ПРОЄКТУ ПРОГРАМИ ПРЕДМЕТНОГО ТЕСТУ З ЕКОНОМІКИ ТА МІЖНАРОДНОЇ ЕКОНОМІКИ

Міністерство освіти і науки України пропонує до громадського обговорення проєкт програми предметного тесту з економіки та міжнародної економіки єдиного фахового вступного випробування для вступу на навчання для здобуття ступеня магістр на основі НРК 6 та НРК 7.

Проєкт містить два розділи – «Узагальнена структура предметного тесту» (мікроекономіка, макроекономіка, економіка підприємства, система міжнародних економічних відносин) та «Деталізована структура – напрями узагальненої структури» (25 детальних піднапрямів). Планується, що реалізація проєкту підтримає права вступників, здобувачів вищої освіти, заклади вищої освіти (наукові установи) та ознайомить заінтересовані сторони з програмою предметного тесту з економіки та міжнародної економіки єдиного фахового вступного випробування. Зауваження та пропозиції до проєкту можна подати до 22 жовтня 2025 року.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/p8Y4l, https://qrpage.net/qr/S3kGv

Фото: МОН

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_обговоркеея #НРАТ_Освітянам_обговорення

2025-10-13

ОЕСР: УДОСКОНАЛЕННЯ ВИМІРЮВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙ У ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Удосконалення вимірювання інвестицій у штучний інтелект» із серії «Документи ОЕСР щодо штучного інтелекту».

У ньому зазначається, що незважаючи на зростаючий глобальний інтерес до кількісної оцінки інвестицій у розвиток технологій штучного інтелекту, відсутність стандартизованих рамок та невідповідність даних ускладнюють отримання надійних оцінок, придатних для порівняння. У цьому звіті експерти ОЕСР пропонують надійну та прозору систему вимірювання для вирішення цієї проблеми та здійснення коректних оцінок інвестицій у ШІ як в країнах ЄС, так і інших країнах. ШІ визначається як технологія загального призначення з потенціалом трансформації в різних секторах, що вимагає значних інвестицій не лише в розвиток цієї технології, але й у допоміжні активи, – навички, дані, апаратне забезпечення, організаційний капітал. Пропонується класифікувати інвестиції за чотирма основними групами: навички, дослідження та розробки, дані та обладнання, інші продукти інтелектуальної власності. Методологія базується на двоступеневому підході. Спочатку збираються агреговані дані по всій економіці з офіційних джерел, включаючи Євростат та бази даних EUKLEMS & INTANProd. Надалі, використовуючи загальнодоступні національні рахунки та галузеві джерела, інвестиції у ШІ оцінюються шляхом застосування коефіцієнтів інтенсивності ШІ, отриманих з патентних даних, академічних програм та статистики робочої сили. Методологія деталізує інвестиції за такими напрямками, як інформаційно-комунікаційні технології, винагорода спеціалістів, корпоративне навчання, програмне забезпечення та бази даних, а також телекомунікаційне обладнання. Це дозволяє визначити, як інвестиції у ШІ розподілені між країнами ЄС.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/TmIWb, https://qrpage.net/qr/mSn3f, https://doi.org/10.1787/13e0da2f-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2025-10-13

ЗАХИСТ АКАДЕМІЧНОЇ СВОБОДИ ТА ЕРОЗІЯ ДОВГОСТРОКОВИХ КОНТРАКТІВ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Патрика Джека «Захист академічних свобод не допомагає у «війні з постійними посадами».

У ній йдеться про проблеми забезпечення академічної свободи та аргументи, які можуть бути знайдені для подальшої підтримки довгострокових контрактів. Такі довгострокові контракти для викладачів, які мають забезпечити їхній захист від звільнення, останнім часом все частіше стають об’єктом критики як ознака заохочення лінощів, застою та небажання змін. Політичні діячі та адміністрації ряду університетів намагаються обмежити або скасувати такі контракти, аргументуючи це необхідністю підвищення ефективності. Традиційна стратегія захисту цих контрактів як засобу забезпечення академічних свобод (мовляв, без цього неможливі вільні дослідження) виявилась недостатньо переконливою для широкої публіки. В США, де трудове право часто передбачає можливість звільнення працівника практично з будь-якої причини, захист довгострокових контрактів як важливої складової трудового права, набуває особливого значення. У новій книзі «The War on Tenure» наголошується, що довгостроковий контракт не є чимось виключним або елітарним, – він є формою соціального захисту працівника перед системними загрозами. Академічна спільнота часто використовує оборонні наративи про «унікальність академічної професії», що інколи сприймається у суспільстві як привілей. Це підживлює критику, бо у суспільстві посилюється враження, що академія — закрита кастова система, яка є «ворогом» трудових реформ. Тому дискусія про такі контракти не повинна обмежуватись лише професійними рамками, адже навіть ті, з ким ці контракти укладені, залишаються вразливими до змін у структурі університетів, скорочень бюджетів, конкурсів чи реорганізацій. Довгостроковий контракт на думку автора приносить користь не лише окремим викладачам, а й всій системі вищої освіти, оскільки стимулює стабільність, довіру й здатність до інтелектуального ризику, що насправді вигідно також і студентам і ЗВО. Отже, говорячи про довгострокові контракти, немає сенсу обмежуватись аргументами академічної свободи, – слід розглядати їх у більш широкому контексті – трудовому, соціальному вимірі, справедливості, стабільності.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/VIPQy

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2025-10-10

АНТИПЛАГІАТНИЙ СЕРВІС PLAGSCAN

PlagScan являє собою сервіс виявлення плагіату, створений у 2009 році у Німеччині.

PlagScan являє собою сервіс виявлення плагіату, створений у 2009 році у Німеччині.

Він орієнтований на задоволення у першу чергу потреб академічного середовища і дозволяє студентам, викладачам та дослідникам оцінювати оригінальність текстів та підтримувати на високому рівні академічне письмо і критичне мислення. Сервіс працює з поширеними форматами файлів і застосовує двоетапний алгоритм для порівняння текстів з мільйонами веб-джерел та великими власними архівами. Виявлення збігів відбувається, щойно фіксується щонайменше три послідовні слова з іншого джерела. Аналізується чотири типи джерел: інтернет-контент, інституційні репозитарії, бази даних видавців-партнерів та ексклюзивний спільний архів, де документи, надіслані іншими клієнтами, використовуються для перевірки нових матеріалів. В останньому випадку користувачі бачать лише локацію збігів, а не повний текст, що дозволяє зберігати конфіденційність. Ця база постійно поповнюється внесками від установ та видавців, що розширює спектр порівнянь і запобігає повторному використанню попередніх робіт студентами чи авторами. Преміум-версія PlagScan Pro дозволяє здійснювати порівняння з текстами обширної колекції наукових журналів від кращих видавців (BMJ, Springer, Wiley). Результати аналізу подаються у формі звіту з маркерами збігів та потенційних проблем. Сервіс легко інтегрується з системами управління навчанням, такими як Moodle, Canvas чи Schoology, через API та LTI-протокол. Він відповідає сучасним вимогам захисту даних ЄС (GDPR), а також іншим європейським нормам щодо безпеки даних і конфіденційності. Використання сервісу сприяє підвищенню обізнаності щодо плагіату й академічної доброчесності, підтримує унікальність контенту, забезпечує моніторинг авторських прав.

Детальніше: https://www.plagscan.com, https://qrpage.net/qr/6Nnrv, https://qrpage.net/qr/BiuX5

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_АкадемДоброчесність_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_НауковіВидання_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Бібліотекарям

2025-10-10

ОЕСР: КАРТУВАННЯ МЕХАНІЗМІВ ЗБОРУ ДАНИХ ДЛЯ НАВЧАННЯ ШІ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Картування механізмів збору даних для навчання ШІ» із серії «Документи ОЕСР про штучний інтелект».

У ньому зазначається, що створення моделей машинного навчання ШІ вимагає великих обсягів даних, які можуть навмисно або ненавмисно містити персональні дані. Звісно, конкретні потреби в даних варіюються залежно від типу та призначення великої мовної моделі, а доступ до даних дозволяє ШІ працювати більш ефективно, навчаючись на основі даних, виявляючи закономірності в ітеративному процесі. Наявність різноманітних і високоякісних даних (їх точність, повнота, узгодженість, надійність, валідність, своєчасність) є надзвичайно важливою умовою підтримки розвитку надійних і достовірних систем ШІ, оскільки кращі дані дозволяють усувати упередженості, зменшувати кількість помилок і обмежувати небажані результати. Під час розроблення систем штучного інтелекту фахівці зосереджуються на побудові моделей, недооцінюючи важливість аналізу різноманітних механізмів збору даних. Однак саме різноманітність механізмів, що використовуються для збору даних, заслуговує на більш пильну увагу, оскільки кожен з них має різні наслідки для розробників ШІ, суб’єктів даних та інших правовласників, чиї дані були зібрані. У цьому політичному документі ОЕСР описано механізми, які наразі використовуються для отримання даних задля цілей навчання систем ШІ, запропонована їх таксономія, наведені необхідні матеріали для підтримки політичних дискусій щодо конфіденційності, управління даними та відповідальної розробки ШІ.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/x10xx, https://qrpage.net/qr/ALI76, https://doi.org/10.1787/3264cd4c-en

Фото: скріншот

2025-10-10

ПАСТКА НАДЛИШКУ ЗНАНЬ: ІНФОРМАЦІЙНА ПЕРЕНАСИЧЕНІСТЬ ЗАВАЖАЄ НАУЦІ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Діші «Надлишок інформації лише робить наукову значущість ще більш недосяжною».

У ній містяться міркування щодо того, наскільки сучасне академічне середовище перенасичене знаннями і даними і як це ускладнює розвиток науки. Діша зазначає, що цифровізація зробила доступ до інформації безпрецедентно легким, однак цей прогрес спричинив виникнення нової проблеми — втрату орієнтирів у потоці даних. Кількість наукових публікацій, препринтів і звітів зростає швидше, ніж здатність дослідників їх опрацьовувати, і навіть досвідченим науковцям важко відрізнити справді значиме від вторинного. Сучасна наука дедалі частіше вимірюється кількісними показниками — кількістю статей, цитувань, грантів — а не якістю ідей. Такий підхід заохочує поверховість, розпорошує увагу та знижує глибину мислення. У результаті академічна продуктивність перетворюється на самодостатній процес продукування публікацій, а не змістовних речей, віддаляючи її від початкового призначення — пошуку істини. Діша закликає повернути пріоритет критичному мисленню, вибірковості й аналітичній зосередженості. На її думку, саме здатність відсіювати надлишкове, шукати зв’язки між знаннями та формулювати запитання – найбільш цінна компетенція дослідника. Лише усвідомлене ставлення до знань може перетворити інформаційний хаос на інтелектуальний ресурс. Без цього наука ризикує втратити своє головне призначення — не лише орієнтувати людство у складній реальності, а й утримувати його від розгубленості в її нескінченних віддзеркаленнях.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/I7EB2

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_НауковіВидання

2025-10-09