Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Соціальні зв’язки та самотність у країнах ОЕСР».

У ньому зазначається, що соціальні зв’язки (те, як люди взаємодіють і ставляться один до одного) мають далекосяжні наслідки для здоров’я, зайнятості, освіти та громадянської активності. Звіт ґрунтується на матеріалах дослідження благополуччя і пропонує поглиблений огляд соціальних зв’язків у країнах ОЕСР, надаючи доказову базу для цього нового політичного пріоритету. Спираючись на офіційні джерела даних, він порівнює кількість та якість соціальних зв’язків між групами населення й відстежує, як ці результати змінювалися з часом. Зокрема, відмічається, що кількість і якість соціальних зв’язків людей має значення  для благополуччя і зниження запобіжних соціальних та економічних витрат. Окрім своєї внутрішньої важливості, соціальні зв’язки (вимірювані як частота та якість взаємодій між людьми) відіграють вирішальну роль у досягненні ширших цілей соціальної, освітньої, фінансової політики, охорони здоров’я. Люди тепер рідше, ніж раніше, зустрічаються особисто, – самооцінка почуттів зв’язку свідчить про погіршення; чоловіки та молодь – групи, які раніше вважалися менш схильними до ризику, зіткнулися з рядом погіршень; позбавлення у соціальних зв’язках часто накладаються на соціально-економічне неблагополуччя, самотність та літній вік; рушійні сили соціальних зв’язків складні та охоплюють соціально-економічні, екологічні та структурні фактори. Зростає розуміння ролі політики у розвитку соціальних зв’язків, але ефективний моніторинг та оцінка процесів, що відбуваються, потребують переконливих доказів. У Великій Британії та Японії були призначені нові міністри з питань самотності; Німеччина, Данія, Фінляндія, Нідерланди, Швеція та Іспанія прийняли національні стратегії боротьби із самотністю; в ряді інших країн було реалізовано відповідні місцеві ініціативи. Соціальна інфраструктура та цифрові технології розглядаються як два приклади факторів, що руйнують зв’язки, саме на їх регулювання доцільно націлювати політику.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/sNP2Q, https://qrpage.net/qr/GlWcZ, https://doi.org/10.1787/6df2d6a0-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

У блозі Організації економічного співробітництва та розвитку опублікована стаття Альваро Піна, Маурісіо Хітшфельда й Такаші Міяхара «Скорочення державного боргу: коли зростання поєднується з розумною фіскальною політикою».

У ній йдеться про те, що в країнах ОЕСР державний борг на кінець 2024 року досяг 112% ВВП (на 40 відс.п. вище, ніж у 2007 році). Відсутність компенсуючого коригування фіскальної політики та зростання тиску на витрати, викликане старінням населення, витратами на оборону та протидією змінам клімату, веде до подальшого погіршення ситуації. Сприятливі циклічні умови можуть стати основною рушійною силою зниження співвідношення боргу до ВВП як за рахунок ефекту знаменника, так і за рахунок позитивного впливу на бюджетний баланс. Аналіз практичних кейсів 33-х розвинених економік країн ОЕСР за період  1976-2019 рр. може бути корисним. Вивчались епізоди скорочення боргу тривалістю не менше п’яти років, що призвели до зниження співвідношення валового боргу до ВВП не менше ніж на 10 відс.п. Сильне економічне зростання стало потужним чинником зниження співвідношення боргу до ВВП, сприяючи швидшому зростанню знаменника, а також збільшенню податкових надходжень та скороченню витрат на деякі соціальні виплати, такі як допомога по безробіттю. Приблизно у 80% періодів первинне сальдо (за винятком чистих відсоткових платежів за боргом) покращилося порівняно з роком, коли співвідношення боргу досягло піку. Поліпшення циклічних умов переважує дві інших компоненти, фігуруючи у 29 з 30 епізодів і вносячи найбільший внесок у поліпшення первинного балансу. Покращення базових первинних балансів було скромнішим, але зусилля з фіскальної консолідації часто готували ґрунт для подальшого скорочення боргу. Консолідація була заснована на витратах, але статті витрат, які зазвичай вважаються сприятливими для зростання (охорона здоров’я, освіта або інвестиції) були відносно збережені. Загальні базові первинні доходи у середньому трохи знизилися на тлі переходу від оподаткування праці до оподаткування прибутку підприємств. Щодо нинішньої ситуації, то експерти вважають, що зниження співвідношення боргу до ВВП може виявитися досить складним завданням, оскільки уряди наразі стикаються з численними видатковими зобов’язаннями, а зростання є доволі стриманим. Нові обставини вимагають і нових підходів до фіскального коригування. Ключовий політичний висновок полягає в тому, що урядам слід використати сприятливі часи для відновлення фіскальних буферів та зниження співвідношення боргу. Слід домогтися значної економії за окремими статтями витрат (субсидії, трансферти, пенсії), що має супроводжуватись покращенням загальної адресності та реалізацією програм підтримки вразливих категорій населення.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/MjHoi

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_Інноваторам_новини