Національний репозитарій академічних текстів

ОЕСР: ЯК УРЯДИ ПІДТРИМУЮТЬ ІННОВАЦІЇ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Як уряди спрямовують підтримку інновацій?

Уроки нещодавньої роботи ОЕСР з вимірювання та аналізу впливу» із серії «Аналіз політики ОЕСР». Наголошується, що урядові структури прагнуть знайти найкращий рівень і забезпечити баланс фінансової підтримки інновацій для вирішення нагальних економічних і політичних завдань, зокрема – підвищення продуктивності та подолання кліматичної кризи. Державна фінансова підтримка інновацій може бути спрямована на політичні та суспільні пріоритети, що в кінцевому рахунку визначає вибір інструментів політики, бенефіціарів та умов підтримки. Такий вибір обмежений бюджетними та адміністративними можливостями, а також внутрішніми та міжнародними правилами, які спрямовані на збереження відкритих і рівних правил гри, але зменшують реальний простір для внутрішньополітичних рішень. У документі представлені актуальні дані ОЕСР щодо урядової підтримки інновацій, а також рекомендації з коригування заходів такої підтримки та подолання прогалин в системі моніторингу, яка грає надзвичайно важливу роль в управлінні трансформацією інноваційних систем.

Детальніше: http://surl.li/vzchfs, http://surl.li/yvtlul, https://doi.org/10.1787/c1d93d1c-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Інноваторам_КращіПрактики

2024-09-20

ОЦІНКА ПРАВ НА ОБ’ЄКТИ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ ТА ЗДІЙСНЕННЯ ЇХНЬОГО ОБЛІКУ

National IP&Innovations Hub оприлюднив власні матеріали, у яких висвітлюються питання доцільності проведення оцінки прав інтелектуальної власності на об’єкти та важливість їхнього обліку у складі нематеріальних активів.

Окремо розглядається постановка на бухгалтерський облік, що дозволяє підприємству ефективно комерціалізувати інтелектуальну власність й отримувати додатковий прибуток від володіння правами на об’єкти інтелектуальної власності або від надання їх у використання. Наголошується, що підприємство може використовувати об’єкти інтелектуальної власності при виробництві власної продукції, передавати майнові права на використання об’єктів інтелектуальної власності третім особам та комбінувати обидва варіанти. За допомогою оцінки прав на об’єкти інтелектуальної власності можна визначити, який з цих варіантів є більш доцільним у конкретних умовах. Надаються роз’яснення щодо призначення оцінки прав на об’єкти інтелектуальної власності, процедури її проведення та цілей, можливостей, які підприємству надає постановка об’єктів інтелектуальної власності на бухгалтерський облік, отримання охоронного документу (патенту, свідоцтва) на об’єкти інтелектуальної власності, визначення вартості прав на об’єкти інтелектуальної власності при зарахуванні на баланс суб’єкта господарювання, необхідності здійснення переоцінки прав на об’єкти інтелектуальної власності, які вже поставлені на баланс.

Детальніше: http://surl.li/evujnf, http://surl.li/oavwlz

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2024-09-19

КОРИСНІ ПОРАДИ ДЛЯ ОСВІТЯН ТА НАУКОВЦІВ ВІД GENESIS

Команда ІТ-компанії Genesis оприлюднила корисні поради для освітян та науковців, які допоможуть більш ефективно поєднувати викладацьку діяльність, науково-дослідну роботу, участь в освітніх заходах, підготовку публікацій тощо.

Пропонуються рішення для розвитку управлінських навичок з використанням

матриці Ейзенхауера, методу «помідорок» та матриці «вплив / зусилля». Кожен з названих інструментів коротко описаний, щоб кожен міг обрати для себе наукращий варіант. Зокрема, матриця Ейзенхауера є способом швидкого сортування завдань і справ, при якому потрібно відповісти на два прості запитання: «чи це терміново?» та «чи це важливо?». У межах цієї матриці завдання розподіляються на чотири квадранти: термінові та важливі (їх потрібно виконати негайно); важливі, але не термінові (бажано віднести їх виконання ненадовго); термінові, але не важливі (пропонується делегувати їх виконання або мінімізувати зусилля щодо них); не термінові та не важливі (відмовитися від них). Метод «помідорок» пропонує поділяти час на певні проміжки з їх чергуванням: 25 хвилин – на концентрацію уваги та виконання завдань; 5 хвилин – на перерву та відпочинок. Impact-Effort Matrix або матриця «вплив/зусилля» являє собою інструмент оцінювання та пріоритезації завдань на основі співвідношення їхнього впливу та необхідних зусиль із реалізації. Завдання розподіляються на чотири квадранти: швидкі перемоги (великий вплив і малі зусилля, – наприклад, оновлення слайдів презентацій з додаванням актуальних прикладів; організація короткої консультації для студентів перед іспитом); великі проєкти (великий вплив і значні зусилля, – наприклад, розроблення нового навчального курсу; написання та публікація наукової монографії); малі завдання (малий вплив і малі зусилля, – наприклад, відповіді на короткі електронні листи; оновлення списку літератури); відволікання (малий вплив і великі зусилля, – наприклад, участь у комітетах або групах, діяльність яких не впливає на вашу роботу; організація заходів, які не пов’язані з вашими професійними обов’язками та не приносять користі). Для візуалізації завдань паралельно можна використовувати Google Sheets, Trello, Notion, Діаграму Ганта. Остання є візуальним інструментом, який демонструє завдання з прив’язкою до часової вісі, допомагаючи відстежувати терміни виконання завдань, здійснювати наочне планування й моніторинг прогресу.

Детальніше: https://t.me/navchai_smilyvo/286, https://t.me/navchai_smilyvo/95, https://bit.ly/4ddH49w, https://bit.ly/3XKFMOJ, https://bit.ly/4gGUQon

Фото: Genesis

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2024-09-19

ОЕСР: ВИМІРЮВАННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ЦІННОСТІ ДАНИХ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Вимірювання економічної цінності даних» із серії «Нотатки ОЕСР з інструментарію переходу на цифрові технології».

Експерти зазначають: екосистема цифрових технологій спирається на дані, які можуть мати як позитивний, так і негативний вплив на людей, компанії та урядові інституції. Дані лежать в основі цифрової трансформації економіки і стають дедалі ціннішим активом для суспільства в цілому та окремих зацікавлених гравців. Доступність і поширеність даних вже спричинили появу нових або значно удосконалених продуктів, послуг та бізнес-моделей, сприяла підвищенню продуктивності. Оскільки дані стали соціальним та економічним ресурсом, надзвичайно важливим для прийняття рішень, розвитку інновацій та виробництва, виникла низка проблем, зокрема – щодо вимірювання економічної цінності даних задля забезпечення надійної доказової бази розроблення політики. У звіті розкривається зміст поняття «дані» та подаються пропозиції концептуального плану щодо визначення їхньої цінності; узагальнюються практичні проблеми вимірювання, з якими стикаються різноманітні інноваційні ініціативи у контексті майбутнього перегляду Системи національних рахунків.

Детальніше: http://surl.li/vmshnv, http://surl.li/dblcxk, https://doi.org/10.1787/f46b3691-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ВідкритіДані

2024-09-19

ТРАНСФОРМАЦІЯ БІБЛІОТЕК ЗА 25 РОКІВ

На сайті компанії Elsevier опублікована стаття Сьюзани Дженкінс «Як змінилися бібліотеки за 25 років цифрових інновацій».

У ній йдеться про цифровізацію діяльності бібліотек та забезпечення відкритого доступу до оцифрованих архівів починаючи з 90-років минулого століття. Розглядається ScienceDirect, консолідація відкриттів і надання доступу до широкого масиву оцифрованих досліджень, експериментальні «е-бібліотеки» сканованих статей без інтерактивних функцій, стандарт Portable Dтакихocument Format (PDF) і алгоритми пошуку як основа дослідницьких платформ. Сьюзани звертає увагу на те, як змінились бібліотечні послуги, коли дослідники та викладачі адаптувалися до нового цифрового інформаційного середовища, зосередившись на навчанні бібліотечних співробітників та дослідницьких спільнот, які вони обслуговували. Цифрова трансформація зняла багато операційних завдань, пов’язаних із керуванням паперовими документами, але створила потребу у багатьох нових навичках і ролях. Тепер науковий бібліотекар допомагає у створенні навчальних модулів для семінарів, робить внесок у онлайн-ресурси LibGuides та вивчає найкращі практики для підтримки цілісності цифрового дослідницького процесу. Останнім часом зростає обізнаність щодо нових міжнародних стандартів цифрового дизайну веб-сайтів, що дозволяє зробити їх вміст доступним для людей з обмеженими можливостями. Найновішою інновацією, яка поширилася в бібліотеках та установах, є генеративний штучний інтелект. До основних навичок бібліотекаря, пов’язаних із підтримкою цілісності, оцінюванням та поширенням знань, інтегрується ГШІ, що також потягне за собою трансформацію можливостей дослідницьких платформ.

Детальніше: http://surl.li/dcftly, https://www.sciencedirect.com/, https://www.w3.org/TR/WCAG21/

Фото: Elsevier

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_ВідкритаНаука

2024-09-18

Зображення запису ГРОМАДСЬКЕ ОБГОВОРЕННЯ ПРОЄКТУ ЗУ «ПРО ВНЕСЕННЯ ЗМІН ДО ДЕЯКИХ ЗАКОНІВ УКРАЇНИ ЩОДО ОНОВЛЕННЯ СИСТЕМИ ПРІОРИТЕТНИХ НАПРЯМІВ У СФЕРАХ НАУКОВОЇ, НАУКОВО-ТЕХНІЧНОЇ ТА ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ»

ГРОМАДСЬКЕ ОБГОВОРЕННЯ ПРОЄКТУ ЗУ «ПРО ВНЕСЕННЯ ЗМІН ДО ДЕЯКИХ ЗАКОНІВ УКРАЇНИ ЩОДО ОНОВЛЕННЯ СИСТЕМИ ПРІОРИТЕТНИХ НАПРЯМІВ У СФЕРАХ НАУКОВОЇ, НАУКОВО-ТЕХНІЧНОЇ ТА ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ»

Міністерство освіти і науки України пропонує для громадського обговорення проєкт закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо оновлення системи пріоритетних напрямів у сферах наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності».

Він покликаний забезпечити законодавче оновлення системи пріоритетних напрямів у сферах наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності в Україні, що мають бути спрямовані на забезпечення національної безпеки, конкурентоспроможності виробництва, сталого розвитку та підвищення якості життя населення. Законопроєктом передбачене упорядкування системи, яка є занадто розгалуженою; оновлення процедури визначення пріоритетних напрямів розвитку науки і технологій, які затверджуються на рівні закону на довгостроковий період (6 років) та тематичних напрямів наукових досліджень і науково-технічних (експериментальних) розробок, що визначаються постановою Кабінету Міністрів України, на середньостроковий період (3 роки). Пріоритети інноваційної діяльності визначатимуться Кабінетом Міністрів України у стратегічних документах державної політики щодо розвитку сфери інноваційної діяльності в Україні у вигляді переліку галузей, яким надається підтримка, як пріоритети в секторах економіки зі значним інноваційним потенціалом. Пропонується відмовитись від розгалуженої системи пріоритетних напрямів інноваційної діяльності (стратегічних та середньострокових загальнодержавного, галузевого і регіонального). Вносяться зміни до практики фінансування наукових досліджень і науково-технічних (експериментальних) розробок за пріоритетними напрямами. Відповідно до пріоритетів буде підтримуватись виконання досліджень і розробок за кошти державного бюджету на конкурсній основі, тоді як базове фінансування основної діяльності наукових установ та наукових досліджень закладів вищої освіти, отримане за результатами атестації, здійснюватиметься без обмеження їх тематики. При цьому Національному фонду досліджень України буде дозволено фінансувати фундаментальні дослідження, тематика яких не обмежується пріоритетними напрямами. Оновлення пріоритетних напрямів відбуватиметься на основі результатів прогнозно-аналітичних (форсайтних) досліджень, які проводитимуться установами, відібраними на конкурсній основі з числа закладів вищої освіти, наукових установ, інших установ, підприємств та організацій, які мають відповідний кадровий потенціал і досвід проведення прогнозно-аналітичних досліджень. Формування оновленого переліку пріоритетних напрямів, спрямованих на повоєнну відбудову України, за новим порядком передбачено після завершення воєнного стану в Україні. Зауваження та пропозиції до законопроєкту можна надати 03 жовтня 2024 року.

Детальніше: http://surl.li/ycizzg, http://surl.li/oqnazx, http://surl.li/qfbmpp, http://surl.li/qxxbws

Фото: МОН

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_обговорення #НРАТ_Освітянам_обговорення #НРАТ_Інноваторам_обговорення

2024-09-18

ОЕСР: ЦИФРОВІЗАЦІЯ МАЛОГО ТА СЕРЕДНЬОГО БІЗНЕСУ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Цифровізація малого та середнього бізнесу для подолання шоків і змін: 2024 ОЕСР D4SME опитування» із серії «Доповіді ОЕСР про МСП та підприємництво».

Наголошується, що застосування цифрових практик МСП продовжує зростати, але «цифровий розрив» з крупними компаніями – збільшується. Розуміння рушійних факторів і “вузьких місць” цифровізації МСП, а також максимально повне розуміння їхньої практики є надзвичайно важливим чинником прийняття політичних рішень, які допоможуть подолати цей розрив. Для цього проводилось опитування у семи країнах ОЕСР (Франція, Німеччина, Італія, Японія, Корея, Іспанія та Сполучені Штати) у співпраці з цифровими платформами-партнерами OECD. Його результати дозволяють по-новому погляеути на цифровізацію МСП і те, як цифрові інструменти можуть допомогти їм подолати короткострокові виклики і підвищити стійкість у довгостроковій перспективі. Звіт також презентує дані про використання і сприйняття МСП технологій штучного інтелекту (з акцентом на «генеративний штучний інтелект»), застосування ними аналітики даних для відстеження екологічної ефективності та вплив цифрових практик на робочому місці на психічне благополуччя.

Детальніше: http://surl.li/egqrcl, http://surl.li/btbkvm, https://doi.org/10.1787/eb4ec9ac-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ШтучнийІнтелект

2024-09-18

КРИТИЧНА ЦИФРОВА ПЕДАГОГІКА У ПОСТЦИФРОВУ ЕПОХУ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Даніеля Гутьєррес «Ризоматичне навчання та критична цифрова педагогіка у постцифрову епоху».

Наголошується, що вища освіта потребує трансформаційних практик, щоб адекватно відповідати на виклики ХХІ століття. Поєднання експансивного, органічного навчання з активним, критичним використанням технологій може бути надвичайно важливим для університетів. З огляду на невизначеність, з якою наразі стикається світ, вища освіта потребує нової теоретичної та методологічної основи щоб залишатись соціально інклюзивною, технологічно інноваційною та гнучкою стосовно різноманітних потреб сучасного суспільства. Автор наводить результати дослідження, як ризоматичне навчання та критична цифрова педагогіка можуть допомогти створити навчальне середовище постцифрової епохи, оскільки обидва підходи кидають виклик традиціям, активно залучають освітню спільноту до взаємодії та сприяють спільному створенню знань. Контексти навчання стають гнучкими та адаптованими, розширюючи можливості як викладачів, так і студентів у їхньому прагненні до критичного та рефлексивного навчання. Даніель пропонує кілька практичних рекомендацій для створення навчальних ситуацій, які сприяють автономії та критичному мисленню. Цей досвід можна адаптувати до будь-якого університетського ступеня. Потенціал поєднання ризоматичного навчання та критичної цифрової педагогіки автор оцінює як надзвичайно важливий, він підтримує навички критичного мислення, мультимодального спілкування, цифрової грамотності, соціальної та культурної обізнаності. З ними вища освіта набуває нового освітнього досвіду і приносить більшу користь суспільству в цілому.

Детальніше: http://surl.li/hswuks

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2024-09-17

Зображення запису РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ЗАПРОВАДЖЕННЯ БЕЗБАР’ЄРНОСТІ У ЗВО

ОЕСР: ПРАКТИКА УТИЛІЗАЦІЇ ПОБУТОВИХ ВІДХОДІВ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Практика утилізації побутових відходів: нові емпіричні дані та вплив політики на стійку поведінку» із серії «Робочі документи ОЕСР з навколишнього середовища».

Наголошується, що ефективна політика поводження з відходами має вирішальне значення для подолання екологічних проблем, серед яких зміна клімату та забрудненням навколишнього середовища. Новий звіт побудований на даних актуальних опитувань, проведених для з’ясування найважливіших чинників та ключових результатів, пов’язаних з накопиченням та утилізацією відходів на рівні домогосподарств. Встановлено, що саме збір побутових відходів має вирішальне значення, причому для нього важлива схема стягнення плати за змішані відходи та забезпечення сталого управління відходами. Показано, що більшість домогосподарств готові сплачувати надбавку до ціни за продукти з екологічно чистим пакуванням, але разом із тим близько третини домогосподарств потребуватимуть знижки, щоб вибрати самі такі продукти на ринку.

Детальніше: http://surl.li/vpadef, http://surl.li/ngctvu, https://doi.org/10.1787/9e5e512c-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ЦСР_SDG

2024-09-17