Національний репозитарій академічних текстів

ПОЛІТИЧНІ РИЗИКИ ТА AI-ІННОВАЦІЇ: НОВИНИ АКАДЕМІЧНОГО СВІТУ

Експерти Choice відмічають посилення ризиків регуляторних обмежень в академічній сфері у контексті технологічних інновацій, що визначатимуть майбутнє відкритої науки.

Вони звертають увагу на загрози академічній свободі через нові вимоги до фінансування закладів вищої освіти у США, інтеграцію штучного інтелекту до академічної сфери, необхідність реформування видавничих моделей та удосконалення інструментів оцінювання впливу досліджень. Це посилює занепокоєння щодо збереження та розвитку етичної екосистеми, де дані та знання стають доступними, але вимагають балансу між інноваціями та доброчесністю. У США “пакт” для закладів вищої освіти (який регламентує федеральне фінансування в обмін на обмеження доступу для іноземних студентів та повернення стандартизованих тестів) було доповнено вимогами скорочення «провокативних» кафедр гуманітарних наук. Асоціація університетських видавництв сприйняла це як загрозу академічній свободі та гуманітаристиці. Новий рейтинг Publishers Weekly показав, що Thomson Reuters (з доходом 6,43 млрд дол. у 2024 році) посіла перше місце, обійшовши постійного лідера – RELX Group (6,2 млрд дол.), а McGraw Hill знов увійшла до топ-10 видавців світу. Разом із тим, зафіксоване падіння доходів видавничої галузі на 2,1% – до 7,6 млрд дол. згідно звіту StatShot від Американської асоціації видавців. У контексті відкритого доступу це сигналізує про потребу в еволюції комерційних моделей для підтримки суспільної користі. Wiley повідомила про запуск платформи AI Gateway, яка інтегрує рецензовані статті з інструментами штучного інтелекту, такими як Claude від Anthropic (наразі працює бета-версія, створена з участі Sage та Американського товариства мікробіології). У підготовлених до третьої річниці ChatGPT аналітичні звіти від OpenAI, Harvard та Duke було досліджено 1,5 мільйони запитів користувачів до ChatGPT. За допомогою автоматизованих інструментів вивчались «патерни» запитів задля їхньої класифікації. З’ясовано, що близько 49% становили «запитання» (на кшталт «поясни»); біля 40% – «дії» (прохання згенерувати текст, план чи код, наприклад, «напиши чернетку статті» або «склади план експерименту»), 11% – особисті роздуми, пошук ідей для наукової роботи, особистих справ, навчання чи творчості. Отже, ChatGPT зазвичай використовують для написання текстів, планування досліджень чи пошуку знань — це ключові етапи академічної роботи (статті, есе, дисертації). Altmetric від Digital Science включила підкасти до джерел, які варті уваги (поряд із соцмережами та патентами), для більш точного відображення впливу досліджень. Такі інструменти посилюють видимість і FAIR-доступ до наукових даних. Ці жовтневі події ілюструють динаміку видавничої галузі та академічної сфери – від регуляторних ризиків, що обмежують свободу, до технологічних проривів, які розширюють доступ. Академічна спільнота може трансформувати виклики у можливості для етичної, відкритої науки, де ШI слугує інструментом, а не бар’єром, а економічні моделі еволюціонують на користь суспільства.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/acgGK

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_НауковіВидання_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Бібліотекарям

2025-10-29

ОЕСР: КЕРІВНІ ПРИНЦИПИ УПРАВЛІННЯ ДЕМОГРАФІЧНИМИ ЗМІНАМИ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Керівні принципи ОЕСР щодо багаторівневого управління демографічними змінами» із серії «Документи ОЕСР з регіонального розвитку».

У ньому зазначається, що під впливом старіння населення, скорочення його чисельності та активізації міграції уряди стикаються зі зростаючою необхідністю адаптувати методи планування, інвестування та надання послуг. Опубліковані «Керівні принципи…» надають національним та субнаціональним органам влади практичні рекомендації щодо прогнозування та управління цими змінами. Спираючись на міжнародний досвід та визначені сім керівних принципів експерти пропонують набір ключових дій, які допоможуть в узгодженні політики та інвестицій з демографічними реаліями. Кожна рекомендація містить чітке обґрунтування, опис практичних дій, очікуваних переваг, поширених помилок, яких слід уникати, а також спирається на конкретні приклади передової практики. Йдеться про питання інтеграції демографічних прогнозів у стратегічне планування, адаптацію галузевої політики до місцевих потреб, посилення координації на різних рівнях управління, розширення участі населення, залучення та утримання кваліфікованих державних службовців, адаптацію податково-бюджетної системи, коригування надання послуг та інфраструктури. Документ допоможе країнам та регіонам залишатися стійкими, інклюзивними та фінансово стійкими в умовах демографічних змін, слугуючи цінним ресурсом для політиків та фахівців-практиків, які працюють у сфері регіонального розвитку, державних фінансів й надання послуг.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/20TAu, https://qrpage.net/qr/JsC2U, https://doi.org/10.1787/f66426ea-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2025-10-29

ОНЛАЙН-ОСВІТА І «М’ЯКІ НАВИЧКИ»: ВИКЛИК ЧИ МОЖЛИВІСТЬ?

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Емілі Ратледж та Джонкіла Лоу «Чи можна навчити універсальних навичок у дистанційному форматі?».

У ній автори пропонують поговорити про те, наскільки ефективно можна розвивати так звані трансферні навички (комунікацію, командну взаємодію, критичне мислення та самоменеджмент) у середовищі онлайн-освіти. Розширення дистанційних і гібридних форм навчання поставило викладачів перед необхідністю створювати умови не лише для засвоєння змісту, а й для розвитку соціальної взаємодії між студентами. Така взаємодія традиційно сприяє формуванню комунікативних і міжособистісних компетентностей. Дослідження, проведене у 2022 році, засвідчило, що різниця між очною та синхронною дистанційною формою навчання у результатах не є суттєвою, проте в онлайні спостерігається менша когнітивна залученість і слабше відчуття належності до спільноти. Водночас цифрові платформи здатні створювати автентичне середовище для формування навичок віддаленої комунікації, самостійного мислення та глобальної співпраці — саме тих, які все більше цінуються на ринку праці. Автори радять викладачам приділяти особливу увагу підтримці інтеракції: бути присутніми з увімкненою камерою, починати заняття з короткого неформального обміну, використовувати інтерактивні інструменти — дошки, опитування, підгрупову роботу. Асинхронні формати можуть включати колективну підготовку матеріалів, обговорення кейсів, взаємооцінювання. Навчальні плани варто вибудовувати так, щоб універсальні навички інтегрувалися у професійний контекст, а оцінювання відтворювало реальні робочі ситуації, як наприклад, підготовку аналітичних матеріалів чи текстів для блогів із подальшою рефлексією щодо застосування отриманих навичок. Дистанційне навчання не обмежує розвиток універсальних компетентностей, а за належного педагогічного дизайну може навіть посилити їх, формуючи готовність до праці у гібридному, технологічно насиченому світі.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/gHTVG

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Інклюзивність #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2025-10-28

ДОДАТКОВИЙ КОНКУРС ДЕРЖАВНОГО ЗАМОВЛЕННЯ НА НАУКОВО-ТЕХНІЧНІ РОЗРОБКИ

Міністерство освіти і науки України оголошує додатковий конкурсний добір на науково-технічні (експериментальні) розробки за державним замовленням, виконання яких розпочнеться у 2026 році за кошти державного бюджету.

Відповідний наказ від 24 жовтня 2025 року №1393 розміщено на офіційному порталі МОН. Метою проведення конкурсу є формування пропозицій щодо державного замовлення на науково-технічні (експериментальні) розробки та науково-технічну продукцію відповідно до статей 42, 48, 57, 58 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність». Відбір розробок здійснюватиметься у рамках 11 пріоритетних тематик, які разом із вихідними технічними завданнями на виконання науково-технічних робіт сформовані органами виконавчої влади – Міноборони, Мінцифри, МОН, Службою безпеки України, Адміністрацією Держспецзв’язку. Додатковий конкурс має скорочений термін виконання розробок (до 12 місяців) та підвищені вимоги до рівня технологічної готовності до мінімум ТRL 5 (технологію перевірено у відповідному середовищі). Зазначені розробки спрямовані на отримання прикладних результатів, максимально наближених до можливості впровадження та масштабування. Очікується. що їх реалізація сприятиме підвищенню технологічної спроможності країни та стійкості критичної інфраструктури; забезпеченню кіберзахисту в інформаційних системах та мережах; удосконаленню процесів цифровізації та обміну науково-технічною інформацією; формуванню переліків пріоритетних напрямів наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності в Україні. Участь у конкурсі можуть брати підприємства, установи й організації незалежно від форми власності, які мають працівників відповідної кваліфікації, обладнання та матеріально-технічну базу для виконання науково-технічної розробки. Основними принципами організації та проведення Конкурсу є створення рівних умов для його учасників, прозорість та об’єктивність оцінювання заявок, поданих для участі у конкурсному відборі науково-технічних (експериментальних) розробок за державним замовленням. Заявку на участь у конкурсі можна подати до 24 листопада 2025 року.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/Kcu2U, https://nauka.gov.ua/information/dz2025-2/, https://qrpage.net/qr/n4Mqz, https://qrpage.net/qr/Zaopp

Фото: МОН

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2025-10-28

НОВИЙ КОНКУРС ІЗ БЛАКИТНОЇ ЕКОНОМІКИ

Проєкт «Стале партнерство у сфері блакитної економіки» програми ЄС «Горизонт Європа» оголосив конкурс «Цифровізація та інновації для стійких морських екосистем, підприємств і громад з метою зміцнення конкурентоспроможності блакитної економіки ЄС».

Його мета – розроблення, управління і підтримка справедливого та інклюзивного переходу до регенеративної, стійкої і стабільної блакитної економіки, прискорення перетворень у напрямку кліматично нейтральної, продуктивної та конкурентоспроможної економіки до 2030 року, а також створення та підтримка умов для сталого розвитку океану до 2050 року. Українські науковці, університети та неурядові організації можуть долучитися до міжнародної ініціативи, запропонувавши проєкти тривалістю до 36 місяців, зосереджені на наступних пріоритетах: цифрові двійники океану; перехід до блакитної економіки та розвиток багатофункціональної морської інфраструктури; кліматично орієнтоване планування та управління використанням морських ресурсів на регіональному рівні; блакитні біоресурси – стале рибальство, аквакультура, нові біопродукти; сталі прибережні громади та підприємства. Подані на конкурс проєкти повинні пропонувати вагомий внесок у справу переходу до блакитної економіки на основі підходу «шлях впливу» для басейнів ЄС (Атлантичний океан, Балтійське море, Чорне море, Середземне море та Північне море), а також мати перспективи тиражування /масштабування. Заявку на участь у конкурсі можна подати до 16 червня 2026 року.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/FBGw0, https://qrpage.net/qr/RBUD8, https://qrpage.net/qr/bq52E

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ЄC #НРАТ_ЦСР_SDG #НРАТ_ГрантиМіжнароднаПідтримка #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2025-10-28

ОЕСР: ГЛОБАЛЬНІ ПЕРСПЕКТИВИ ТРИСТОРОННЬОЇ СПІВПРАЦІ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Глобальні перспективи тристоронньої співпраці».

У ньому зазначається, що всесвітній ландшафт співробітництва у сфері розвитку переживає період глибоких перетворень. Численні кризи, скорочення бюджету, зростаюча нерівність та інші проблеми вимагають більших зусиль, але для їх вирішення є менша кількість ресурсів. Реформи у цій сфері спрямовані на переосмислення співробітництва у сфері розвитку відповідно до закликів, що містяться в Севільському зобов’язанні та Пакті про майбутнє. Співпраця з метою розвитку перебуває на роздоріжжі. Геополітичні зрушення й скорочення бюджетів вимагають нових інклюзивних, стійких методів роботи і відповідальних партнерств. Потрібно зламати традиційну динаміку відносин донорів та одержувачів допомоги, зміцнити довіру, подолати розбіжності та мобілізувати як фінансування, так і знання та інновації від різних партнерів. Це має стати основою для формування платформи спільного розроблення рішень для глобальних проблем. У цьому звіті розглядається майбутнє співробітництва, аналізуються глобальні тенденції щодо даних, висвітлюються тристоронні партнерства в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні та розглядаються можливості залучення приватного сектору. Документ покликаний не просто бути джерелом новітніх даних та основою розгортання тематичних дискусій, а й надихнути на суттєві зміни, переосмислення співпраці з метою розвитку, просування системних перетворень та заохочення тристороннього й інклюзивного партнерства.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/tUuyG, https://qrpage.net/qr/D24Yd, https://doi.org/10.1787/f713f2ce-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ЦСР_SDG #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2025-10-28

ШІ ЯК ІНСТРУМЕНТ ЗМЕНШЕННЯ КОГНІТИВНОГО НАВАНТАЖЕННЯ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Ванесси Мар-Молінеро «ШI як інструмент доступу для нейрорізноманітного та міжнародного персоналу».

У ній розглядається, як генеративний штучний інтелект може слугувати інструментом підтримки та зменшення когнітивного навантаження на рутинні завдання. Форматування документів, сортування пошти, редагування письмових звернень створюють енергетичне навантаження. Використання ГШІ може його зменшувати, якщо застосовувати його прозоро та етично. Наприклад, штучний інтелект може взяти на себе підготовку чернеток листів чи резюме, допомагати з мовними питаннями, розробляти шаблони та робити альтернативний текст для зображень. Багато працівників мають сумніви щодо доцільності використання ШІ, щоб це не виглядало як «обман» або прояв невмілості, особливо – в академічному середовищі, де цінується власна експертиза й чистота авторства. Щоб протидіяти цьому, інституції мають забезпечити чіткі етичні керівництва, а також відкритий і комфортний простір для обговорення. Доцільно скористатись наступними стратегіями: обмін досвідом; надання шаблонів, чек-лістів, прикладів та політик доступності; навчальні сесії для завдань типу «з чернеток до листів», «структура змісту», «редагування стилю»; моделі прозорого використання (наприклад, необхідні примітки на кшталт «чернетка з ШI-допомогою, відредаговано людиною») для нормалізації практики; наставництво та надання часу на тестування й опанування ШІ-інструментів. Коли ГШІ вбудовується як інструмент доступності, а не як заміна експертизи, він може значно зменшити бар’єри для нейрорізноманітного та міжнародного персоналу, надаючи їм більше ресурсів для фокусування на змістовній роботі, допомагаючи долати нерівність у кар’єрному зростанні, підвищити якість комунікацій і прискорити адміністративні процеси без втрати академічного контролю.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/XIfVd

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Інклюзивність #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2025-10-27

ГРОМАДСЬКЕ ОБГОВОРЕННЯ ПРОЄКТУ РЕАЛІЗАЦІЇ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО ПРОЄКТУ З ПІДГОТОВКИ ОСІБ, ЯКІ ЗДОБУВАЮТЬ СТУПІНЬ ДОКТОРА ФІЛОСОФІЇ, ЧЕРЕЗ ПРОЄКТНУ АСПІРАНТУРУ

Міністерство освіти і науки України пропонує для громадського обговорення проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Про реалізацію експериментального проєкту з підготовки осіб, які здобувають ступінь доктора філософії, через проєктну аспірантуру».

Він розроблений відповідно до Плану пріоритетних дій Уряду на 2025 рік, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2025 р. № 1003-р. Основні новації, які пропонуються у проєкті: новий спосіб здобуття ступеня доктора філософії через проєктну аспірантуру – систему організаційно-наукового забезпечення підготовки здобувачів ступеня доктора філософії на третьому рівні вищої освіти, у межах якої здобувач виконує власне дослідження та отримує фінансування за рахунок PhD-проєкту; подання спільного PhD-проєкту потенційного здобувача ступеня доктора філософії разом із науковим керівником, як окремого дослідницького проєкту терміном до 48 місяців із грошовим забезпеченням у розмірі понад 25 тис грн із відповідною доплатою науковому керівнику; пілот у галузі знань «Природничі науки, математика та статистика»; здобуття ступеня доктора філософії у проєктній аспірантурі на робочому місці у рамках PhD-проєкту. Зауваження та пропозиції до проєкту можна подати до 4 листопада 2025 року.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/9WnFm, https://qrpage.net/qr/PWJjl

Фото: МОН

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_обговорення #НРАТ_Освітянам_обговорення

2025-10-27

ОЕСР: КЕРУВАТИ РИЗИКАМИ Й ПІДТРИМУВАТИ ЗРОСТАННЯ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Ліцензування та дозвіл: як керувати ризиками, підтримуючи зростання» із серії «Передові практики ОЕСР для регуляторної політики».

Наголошується, що наразі уряди різних країн стикаються з низкою складних економічних, соціальних та екологічних проблем. У той же час громадська довіра до них перебуває під загрозою. Продумана, проста та ефективна нормативно-правова база має вирішальне значення для своєчасного вжиття заходів та управління ризиками. Ліцензування й видача дозволів є одним з інструментів, доступних урядам для управління ризиками та одночасного сприяння економічному зростанню. При правильному використанні вони можуть допомогти запобігти збитків для системи здоров’я, безпеки або довкілля, які неможливо ефективно контролювати іншим способом. Цілеспрямоване ліцензування та видача дозволів забезпечує встановлення чітких стандартів виходу на ринок, дотримання вимог конкуренції, сприяти інвестиціям та економічному зростанню. У звіті описано шість стратегій для урядів та ліцензуючих органів, які допоможуть зробити ліцензії та дозволи змістовними, ефективними і дієвими інструментами регулювання, які допомагають захистити людей та навколишнє середовище. Якщо ці системи обтяжливі, повільні, незрозумілі або використовуються неправильно чи надмірно, вони можуть перешкоджати зростанню та інноваціям, замість тому, щоб ефективно захищати суспільні інтереси. Підхід, заснований на оцінюванні ризиків та орієнтований на результати, може допомогти гарантувати, що ліцензії та дозволи будуть використовуватися лише там, де це необхідно, й у такий спосіб, який має сенс.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/Q8Eac, https://qrpage.net/qr/ootb1, https://doi.org/10.1787/68fc3301-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2025-10-27

ХВИЛЯ ПСЕВДОНАУКОВИХ ТЕКСТІВ, ЯКИМИ ЗАВАЛЮЮТЬ ВИДАВНИЦТВА

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джека Гроува «Низькоякісні статті та статті, створені за допомогою штучного інтелекту, можуть захлеснути видавництва».

У ній обговорюються результати проведеного Cambridge University Press опитування понад трьох тисяч дослідників щодо впливу ШІ наакадемічний процес. Вони висловили занепокоєння, що зростання кількості публікацій з низькою якістю чи з використанням контенту, згенерованого ШІ, може перевантажити систему рецензування і підірвати довіру до видавничої екосистеми. Зокрема, 53% вважають, що вплив ШІ на систему академічних публікацій буде негативним, і лише 18 % вбачають в ньому потенціал для покращення. Опитані висловлювали побоювання, що ШІ сприятиме збільшенню текстів, основаних на сумнівних наборах даних, що містять «галюцинації» (вигадування джерел і тверджень) у тексті й порушенню права інтелектуальної власності. Близько третини опитаних сказали, що через поширення ШІ буде важче отримати належне визнання власних наукових здобутків. Окрм того, посилюється загальний тиск на систему публікацій через зростання обсягу відкритого доступу і число проіндексованих статей: між 2016 і 2022 роком кількість статей зросла приблизно на 897 тис. (біля 6% на рік). 81% опитаних вважає, що обсяг робіт перевантажив систему рецензування, а 50 % пов’язують погіршення якості рецензії з масовістю поданих статей. Отже, слід припинити гонитву за кількісними показниками в академічному середовищі, а натомість переорієнтувати мотивацію на якість результатів. Необхідна декомпозиція оцінювання наукової діяльності, визнання інших форм внеску (наприклад, даних, програмного забезпечення, рецензій, викладацької роботи), використання альтернативних форматів публікацій і зменшення залежності від метрик журналів. Також видавці мають розробляти низьковартісні, масштабовані альтернативні шляхи публікації, які були б визнані науковою спільнотою. Автор попереджає про системну кризу наукової та видавчничої діяльності: коли кількість витісняє сенс, рецензування стає втратою часу, а наукова довіра — надто тонкою ниткою. Якщо університети, наукові журнали й фінансуючі інституції не переглянуть моделі мотивацій, система може зруйнуватися зсередини.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/hLeBX

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_НауковіВидання_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Бібліотекарям

2025-10-24