Times Higher Education

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Еллен Белл «Чотири речі, на які слід звернути увагу при навчанні студентів грамотності у галузі даних». 

У ній наголошується, що успішне опанування здобувачами освіти науки про дані вимагає цілісного підходу, який органічно поєднує теоретичні та практичні питання. Формування навичок роботи з даними вимагає знайомства з різними наборами даних та аналітичними методологіями. Здається на перший погляд, що ініціативи зі збільшення практичного досвіду щодо аналізу та інтерпретації даних реалізувати нескладно. Тим не менш, якщо вони недостатньо продумані, зусилля педагогів та студентів можуть бути нівельовані через те, що тема видається «сухою», не прив’язаною до реального життя і його потреб. Щоб забезпечити високий рівень інклюзії необхідно поліпшити сприйняття, враховуючи чотири наступні позиції: 1) професійні інструменти для аналізу даних; 2) прикладне розуміння – пріоритет візуалізації даних над статистичною теорією; 3) гнучкість ресурсів, придатних для всіх слухачів; 4) послідовний підхід до навчання грамотності у галузі даних. Саме так на думку Еллен Белл можна підвищити розуміння студентами того, що саме вони роблять і чому це необхідно, забезпечивши можливість передавання цих навичок між модулями та контекстами освітніх програм. Адже успішна освіта у галузі науки про дані вимагає цілісного підходу.

Детальніше: http://surl.li/tgzuq, http://surl.li/thamx

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_ВідкритіНаука #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джонатана Петтерса «Відкриваючи двері до знань через доступ до даних».

Наголошується, що відкритий доступ до даних став наріжним каменем прозорої та спільної дослідницької практики. Для того, щоб працювати з даними, потрібні відповідні навички. Поради щодо цього з акцентом на цінностях доступності, відтворюваності та функціональної сумісності й надає автор публікації. Зокрема, він наголошує, що відкриття доступу до даних є фундаментальним кроком у просуванні досліджень і розвитку не лише колаборативної, а й глобальної співпраці. Програма Європейського Союзу «Горизонт 2020» визначила загальний принцип для роботи із дослідницькими даними: «відкрито, наскільки це можливо; закрито, наскільки це необхідно». Відкриті дані передбачають усунення бар’єрів для доступу до інформації, що дозволяє усім зацікавленим вільно використовувати дані, ділитися ними та розвивати їх. Разом із тим, якщо дослідження містить конфіденційну інформацію, її необхідно анонімізувати, отримати згоду від учасників дослідження або навіть обмежити доступ до частин такого дослідження відповідно до чинних правил і процедур. Джонатан Петтерс пропонує поради стосовно здійснення внеску у зростаючий рух прозорих і доступних досліджень. Він говорить про необхідність дослідникам бути чесними, зваженими, сумлінними. Нагадує про необхідність підготовки заяви про доступ до даних з викладенням умов доступу до них та їх використання. Говорить про важливість публікації та просування даних у відкритому доступі, щоб максимізувати їхній вплив.

Детальніше: http://surl.li/tejrg, http://surl.li/tejry

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

На сайті Times Higher Education опублікована добірка статей «Як розвинути грамотність щодо даних на кампусі: ресурси з формування навичок грамотності в роботі з даними для студентів, дослідників і керівництва». 

Основна думка, яка поєднує публікації різних авторів, пов’язана із тим, як можна на практиці підвищити готовність закладів вищої освіти, здобувачів освіти та дослідників до ефективної роботи з даними. Оскільки штучний інтелект, алгоритми та аналітика стали частиною нашого повсякденного життя, університети повинні забезпечити, щоб студенти були належним чином навчені, дослідники весь час перебували на передньому краї стратегії по роботі з даними й мали відповідну кваліфікацію, а керівники закладів розуміли можливості та ризики у цій сфері. Колекція складається з шістнадцяти статей, які містять поради щодо інтеграції у навчальні програми курсів грамотності відносно даних, інструкції з керування дослідницькими даними, їх візуалізації та презентації. Йдеться про загальні питання підготовки робочої сили завтрашнього дня; базові засади формування обчислювальних навичок та навчання обробці даних; підвищення грамотного використання інструментів ШІ; включення фінтеху і Web3 в університетські навчальні програми; пріоритети опанування студентами грамотності щодо даних; нагальні знання і навички на початку кар’єри дослідників.

Детальніше: http://surl.li/sxwwc

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

На сайті Times Higher Education опублікований матеріал Дервала Даллі «Підвищення грамотності у галузі даних: важливі навички для дослідників-початківців».

Це короткий посібник для дослідників-початківців про ефективне управління даними та їх належне представлення. Наголошується, що значення інформаційної грамотності у нинішні часи неможливо переоцінити. Коли справа доходить до досліджень, це вже не просто зведення даних у таблиці чи складання діаграм. Досліднику доводиться працювати з великими наборами даних, опрацьовувати їх, фільтрувати й аналізувати із залученням спеціальних інструментів для виявлення цінних закономірностей і підготовки висновків чи узагальнень. Отже, відразу після збору інформації науковцю важливо представити її в ясній та ефективній формі, гарантуючи, що вона буде одночасно зрозумілою та корисною для роботи. Якщо дослідник лише починає свій науковий шлях, оволодіння цим мистецтвом може означати дуже багато для подальшого вільного плавання в академічних водах. Отже, для ефективного управління даними рекомендується дотримуватись наступних правил: чітко визначатись із типами і форматами даних, оскільки різні сценарії досліджень вимагають різних підходів, і вибір найбільш валідного може зробити роботу максимально ефективною та результативною; коректно здійснювати підготовку даних (дотримання угод про імена, структури папок і метаданих гарантує, що дані будуть добре організовані та їх буде легко знайти); використовувати спеціалізоване програмне забезпечення для виявлення закономірностей і тенденцій під час проведення розширеного аналізу даних; розробити й дотримуватись чітких вимог до візуалізації даних (кругові діаграми – для відображення частки ринку, лінійні графіки – для відстеження змін з плином часу, карти для виокремлення регіональних відмінностей тощо). Важливою є співпраця з іншими науковцями, адже грамотність щодо даних означає не лише розуміння таких даних, а й використання платформ для спільної роботи, наприклад, GitHub (для спільних проєктів) або репозиторіїв даних. Підвищення навичок роботи з даними – безперервний шлях. Його важливо почати з опанування простого алгоритму, зосередившись на основоположних концепціях, перш ніж переходити на більш високий рівень. Для подальшого підвищення грамотності у сфері даних є сенс проходити онлайн-курси, брати участь у семінарах; бажано знайти наставника або приєднатись до профільної спільноти. Необхідно багато читати і практикувати у сфері даних. Адже академічний ландшафт стає дедалі більш орієнтованим на дані, тому важливість грамотності у галузі даних стає дедалі очевиднішою.

Детальніше: http://surl.li/swuip, http://surl.li/swuhz

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини