На сайті Times Higher Education опублікована добірка статей від Університету Аль-Мустакбал.
На сайті Times Higher Education опублікована добірка статей від Університету Аль-Мустакбал.
У них розглядаються поради щодо найкращої презентації дослідницького впливу; управління конфліктами; як підтримати зростання; як ефективно взаємовидіяти з реальним сектором; як говорити про результати дослідження у різних аудиторіях; яким чином можна максимізувати переваги відкритого дослідження; як збалансувати навчальну та дослідницьку діяльність; як зробити лекцію більш жвавою; як допомогти учням визначати власні пріоритети; як знову привернути увагу нудьгуючих студентів.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Кірін Ліонг «Перехід від експерта до гіда завдяки використанню генеративного штучного інтелекту».
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Кірін Ліонг «Перехід від експерта до гіда завдяки використанню генеративного штучного інтелекту».
У ній автор наголошує, що коли їй необхідно було адаптуватися до використання ШІ, вона, доцент Сінгапурського технологічного інституту, відчула себе студентом. Але, як і у випадку з будь-яким революційним інструментом, її бентежило питання «як вплине ГШІ на її роль як педагога і дослідника»? Разом з колегами, які поділяли це почуття, вони розпочали пошук способу якнайкращого використання цього інструменту у своїх інтересах, при цьому навчаючи студентів по-новому. Треба ураховувати такі три ключових моменти: визнаючи свою власні помилки, педагог демонструє свою вразливість і таким чином створює довіру; ділячись найсміливішими ідеями, педагог створює простір для навчання, в якому студенти почуваються досить комфортно, щоби також поділитися своїми ідеями; завдяки більшій відкритості можна допомогти студентам краще зрозуміти свої сильні сторони, що спонукає їх звертатись до викладачів зі своїми ідеями. Таким чином педагог перетворюється на досвідченого гіда, а не просто експерта у предметній галузі. Він може запропонувати свої погляди на прогрес студентів і донести до них, що ШІ – це не заміна звичного навчання, а інструмент, який покращує їхні навички.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Чжен Фей Ма та Антонія Хілла «Чотири кроки для інтеграції генеративного ШІ у навчання та викладання».
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Чжен Фей Ма та Антонія Хілла «Чотири кроки для інтеграції генеративного ШІ у навчання та викладання».
У ній автори наголошують, що такі кроки охоплюють шлях від моменту підготовки викладача до уроку і до моменту критичного обговорення результатів, що в сукупності допоможе підтримати етичне та усвідомлене використання інструментів штучного інтелекту у навчанні. ГШІ є потужним інструментом, який можна використовувати для полегшення навчання. Однак ключовим викликом для університетів є те, як саме здійснювати адаптацію до масового використання студентами цього інструменту і як подолати ризики для академічної доброчесності. Автори пропонують використовувати завдання вищого рівня мислення, такі як оцінка та аналіз. Зокрема, інструменти ГШІ можуть допомагати інклюзивному, інтерактивному, персоналізованому навчанню. Вони побудовані на обробці природної мови, що робить більш інтуїтивно зрозумілим та привабливим інтерактивне навчання, ніж використання асинхронних навчальних матеріалів (наприклад, записаних лекцій). Вчителі можуть завдяки ГШІ отримати більше часу для розвитку активної та інтерактивної динаміки класу; оцінки ієрархії доказів і точності контенту, створеного ШІ (він часто є неточним, застарілим, обмеженим, відображає соціальні упередження та нерівність даних, які використовуються для його навчання, у т.ч. мовні обмеження). Це можна використати для розвитку у учнів критичного мислення та аналітичних навичок; запропонувати альтернативні підходи до вирішення проблем поза відповідями ГШІ (створювати та аналізувати контраргументи). Наприклад, студенти надають ГШІ якомога більше інформації щодо суперечливої теми охорони здоров’я, запитують у нього контраргументи або альтернативні сценарії подій. Так студенти формулюють власне судження, аналізують інформацію, навчаються обговорювати проблеми та обґрунтовувати ті чи інші рішення.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Мелвіна Сміта «Витрачати шість місяців на невдалу заявку на отримання гранту – це забагато. Все має змінитися».
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Мелвіна Сміта «Витрачати шість місяців на невдалу заявку на отримання гранту – це забагато. Все має змінитися».
У ній автор наголошує, що фінансування досліджень у Великій Британії має терміново стати менш обтяжливим і менш несправедливим. Він стурбований тим, що багато талановитих і амбітних дослідників на початку своєї кар’єри залишили країну або навіть взагалі залишили університетський сектор, тому що не хотіли витрачати час на те, що вони вважають грою в гурток – подання заявок на фінансування. Мелвін Сміт виходить у своїх оцінках зі статистичних даних щодо подання заявок і отримання грантів, власного багаторічного досвіду роботи у якості заявника, рецензента та члена комісії з відбору проєктів. Він пропонує скоротити втрати (як для заявників, так і для рецензентів), для чого потрібно упровадити двоетапний процес торгів. За початковим легким форматом опису проєкту має слідувати наступний етап із повноцінним описом пропозиції, який розпочинається після початкового відсіювання претендентів. Подвійний сліпий метод рецензування на початковому етапі допоможе усунути будь-який фаворитизм, пов’язаний з тим, ким є заявник або де він працює. Наразі упередженість з цих питань призводить до того, що одні й ті самі люди та інституції отримують основну частину фінансування. Також усі заявки повинні проходити однакову кількість перевірок (тепер у деяких випадках їх переглядають двічі, а в інших – п’ять разів), а їх огляди мають бути ретельнішими. Урешті-решт пропозиціям, які отримали оцінку «відмінно» або дві чи більше оцінки «виключно» від рецензентів, може бути дозволено одноразове повторне подання, якщо у першому раунді вони не мали підтримки. Це, на думку експерта, допоможе звести до мінімуму викривлення результатів оцінювання та полегшить роботу науковців.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Пола Баскена «Після запровадження edX Гарвард і Массачусетський технологічний інститут зайнялися онлайн-доступом».
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Пола Баскена «Після запровадження edX Гарвард і Массачусетський технологічний інститут зайнялися онлайн-доступом».
У ній автор наголошує, що елітні університети прагнуть сприяти інноваціям, а не створювати їх, заощаджуючи на цьому до 800 млн дол. США. Однак через три роки після відмови від edX Гарвардський університет та МТІ почали перенаправляти частину своїх коштів на фінансування проектів із надання допомоги студентам з низькими доходами. Стефані Хурана, експерт у галузі соціальної венчурної філантропії та технологічних інновацій займається пошуком партнерів серед університетів з позитивним досвідом використання технологій задля покращання успішності навчання студентів. Массачусетський технологічний інститут, Університет штату Джорджія та Громадський коледж Квінсігамонд наразі тестують засновану на штучному інтелекті систему репетиторства для студентів. Університет штату Аризона співпрацює з Південно-Західним округом громадських коледжів у Каліфорнії, щоб допомогти недостатньо представленим студентам, поєднуючи очні та онлайн-послуги.
На сайті Times Higher Education опублікована тематична добірка статей «Винесіть свої дослідження за межі академії: поради щодо того, як максимально залучити громадськість до вашого дослідження».
На сайті Times Higher Education опублікована тематична добірка статей «Винесіть свої дослідження за межі академії: поради щодо того, як максимально залучити громадськість до вашого дослідження».
У ній зазначається, що повідомлення про цінність та вплив академічних досліджень є частиною відповідальності дослідників. У світі сучасних комунікацій ця мета є більш досяжною, ніж будь-коли. Але виведення досліджень за межі інституції вимагає стратегічного, зваженого підходу. Опубліковані матеріали містять поради щодо створення привабливого публічного профілю, а також підготовки інформації для широкої публіки. Двадцять дві статі охоплюють питання рекламування робіт для досягнення максимального ефекту, демонстрації дослідницького впливу, ефективного інформування різних спільнот, проактивної позиції, залучення громадськості, співробітництва заради змін у політиці, створення дослідницького профілю тощо.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джона Моргана «Дослідження «золотого трикутника»: таке саме золото, як і скрізь у Великій Британії».
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джона Моргана «Дослідження «золотого трикутника»: таке саме золото, як і скрізь у Великій Британії».
У ній автор розглядає питання якості досліджень, які виконуються у всій країні та робить висновок, що вона приблизно однакова скрізь, тоді як фінансування здійснюється переважно у «золотий трикутник» Лондон-Кембридж-Оксфорд. Він вказує, що причина може полягати у «токсичній культурній упередженості». І говорить, що цей трикутник по фактичних результатах не є «більш золотим», ніж інші регіони. Свої висновки Джон побудував на звіті про роль регіональних досліджень у підвищенні рівня якості, опублікованому Інститутом політики вищої освіти (Hepi). Згідно з цим документом близько половини загального обсягу фінансування досліджень у Великій Британії у 2021 році в межах програми Research Excellence Framework (REF), було спрямовано в установи, розташовані у радіусі 140 км від Лондона. Однак сукупний загальний середній бал (GPA), що присуджується експертними комісіями в рамках REF, який є показником якості досліджень, більш рівномірно розподіляється з відстанню від Вестмінстера, ніж вихідний показник. Так званий «Золотий трикутник» поглинає більшу частину інвестицій у дослідження, але він, очевидно, не забезпечує більш якісні результати і не збільшує відносний ВВП регіону. Доктор Адамс з Інституту наукової інформації Clarivate, який брав участь у досліджені, вважає, що «новий аналіз відстані показує: якість у регіонах така ж гарна, як і на південному сході, але там менша активність через менші інвестиції». Також аналіз показав, що «невелике поширення досліджень за межами «гарячих точок» здійснюють великі університети, які більш активно співпрацюють і більше поширюють інтелектуальну власність за кордоном, ніж у Великій Британії. Тому є сенс у пропозиціях щодо «делегованого регіонального уряду, пов’язаного з децентралізованими витратами та повноваженнями».
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Фіони Грейг про відкритий доступ та інституційні сховища.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Фіони Грейг про відкритий доступ та інституційні сховища.
Автор висловлює занепокоєння кібератакою на Британську бібліотеку, яка призвела до ймовірної втрати великої кількості даних і наголошує, що технології та політика ряду закладів вищої освіти і наукових бібліотек може наражати користувачів на небезпеку. Багато цифрових сервісів Британської бібліотеки було відключено продовж кількох тижнів після руйнівної кібератаки, став недоступним архіву EThOS, що містить 600 тис. докторських дисертацій. А саме цей архів був по суті першою відкритою ініціативою Великої Британії та має величезне значення для вчених. Аналізуючи проблемі, які виникли внаслідок кібератаки, Фіона на перший план виводить питання полювання шахраїв на інтелектуальну власність університетів, ризик втрати персональної та фінансової інформації, втрату довіри до продуктів, створених на основі відкритого коду та інструментів, розроблених на їх основі. Міністерство досліджень та інновацій Великої Британії постійно наголошує на необхідності створення «трансформаційної інфраструктури» для зміни дослідницького шляху, у тому числі – щоб зробити дослідження відкритими. Фіона Грейг пропонує перейти на використання програмного забезпечення як послуги (SaaS), розміщеного у безпечних і захищених центрах обробки даних. Вона нагадує, що Jisc намагався створити «репозиторії наступного покоління, сховища дослідницьких даних і засоби цифрового архівування», але, на жаль, завдання це виявилося занадто складним..
На сайті Times Higher Education опублікована тематична добірка статей «Ваша академічна кар’єра готова до зльоту».
На сайті Times Higher Education опублікована тематична добірка статей «Ваша академічна кар’єра готова до зльоту».
Вона містить ресурс, який допоможе академічній спільноті побудувати майбутній кар’єрний шлях, незалежно від того, чи є прагнення отримати посаду або піти менш протоптаною дорогою. Двадцять шість статей присвячені розвитку навичок письма, побудові мережі контактів, найкращім способам рекламування свого таланту, зльоту кар’єри, отриманню посади за кордоном. Зокрема, читачі можуть ознайомитись зі статтями: «Готуйтеся до просування: як розробити стратегію успіху», «Шляхи до процвітання у випадковій академії», «Що таке володіння – і як його отримати», «Хто хоче бути деканом?», «Відточіть історію своєї кар’єри, щоб мати підстави для підвищення», «Написання академічного резюме, що можна і чого не можна робити», «Навіщо отримувати ступінь доктора філософії за публікацією» та інші поради щодо кар’єри.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Лорен Аспері «Як спільно зі студентами створювати навчальні ресурси».
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Лорен Аспері «Як спільно зі студентами створювати навчальні ресурси».
У ній наголошується: для підвищення ефективності і рівня залученості навчальних ресурсів, залучайте студентів на кожному етапі процесу їх розробки. Ніхто краще за самих студентів не знає, чого вони хочуть. Щоб навчальні ресурси використовувалися і цінувалися, залучення студентів до процесу розробки ресурсів може значно підвищити їхню ефективність. Прислухаючись до думки студентів, можна переконатися, що робота викладача того варта, і бути впевненими, що він на правильному шляху. Автор в якості прикладу наводить реалізацію проєкту під керівництвом студентів «Подолання розриву» у бібліотеці Університету Ньюкасла з 2022 року, який об’єднує команди по роботі з питань освіти та академічних навичків для створення онлайн-ресурсів з навичок навчання для підтримки студентів у перехідний період. Виходячи з цього досвіду, Лорен Аспері радить розпочати роботу з ознайомлення зі своєю аудиторією; сприймати студентів як рівноправних партнерів; враховувати правки та відгуки студентів; надавати можливість студентам представляти контент. Також автор ділиться висновками, зробленими за результатами проєкту: планування має вирішальне значення. – записуючи зустрічі в щоденниках студентів заздалегідь, можна майже гарантувати кращу відвідуваність і залученість; спілкування є ключовим моментом – щоб успішно залучити студентів у свою роботу, важливо залишатися на зв’язку та бути відкритими для змін; необхідно визнання цього процесу непростим та використовувати метод проб і помилок; ведення чесних розмов
– надавати можливість студентам поділитися своїми почуттями; варто спробувати залучати студентів
скрізь, де тільки можете.
