25 вересня 2025 року відбудеться вебінар «Індексація збірників конференцій у Scopus: вимоги та стандарти наукової якості».
25 вересня 2025 року відбудеться вебінар «Індексація збірників конференцій у Scopus: вимоги та стандарти наукової якості».
Він стане площадкою для обговорення процедур і критеріїв включення збірників матеріалів конференцій до наукометричної бази даних Scopus. Планується розглянути наступні ключові питання: які критерії відбору застосовуються для збірників тез; які редакційні та технічні вимоги потрібно виконати організаторам конференцій; як правильно підготувати метадані та забезпечити належний рівень наукової якості; які типові помилки перешкоджають індексації у Scopus та як їх уникнути; які можливості відкриває індексація для авторів, організаторів конференцій та наукових установ. Організатори: Бібліотека КПІ, Elsevier.
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джульєтти Роуселл під назвою «Зміни в TEF можуть призвести до більшої кількості злиттів або закриття університетів».
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джульєтти Роуселл під назвою «Зміни в TEF можуть призвести до більшої кількості злиттів або закриття університетів».
У ній обговорюється, як попередження про переглянуті правила Teaching Excellence Framework — Рамкової програми досконалості викладання (системи оцінювання, яка допомагає вимірювати ефективність освіти з точки зору студентів) — можуть негативно вплинути на університети. Під загрозою у першу чергу ЗВО, які активно працюють над розширенням т.зв «програм участі» – ініціативи доступної освіти для непривілейованих верств суспільства. Тоді як ця система не дозволить ефективно виявляти та усувати з ринку освіти недобросовісних гравців. Освітні аналітики попереджають, що запропоновані зміни до цієї TEF можуть ще більше ускладнити нинішнє доволі хитке фінансове становище університетів, спричинивши хвилю злиттів між установами або навіть повне закриття деяких з них. Наразі університети, які отримають «золотий» або «срібний» рейтинг згідно оновленій схемі оцінювання якості, зможуть претендувати на додаткове фінансування та проходитимуть перевірки рідше. Натомість установи з «бронзовим» рейтингом можуть зіткнутися з забороною на розширення набору студентів, аж доки не доведуть підвищення своєї якості. Деякі університети останнім часом активно набирали значно більше іноземних студентів, аби підтримати свій бюджет. Пол Ешвін, професор вищої освіти в Ланкастерському університеті, зазначає, що нові обмеження можуть мати серйозні наслідки для університетів, чия стратегія полягає у збільшенні набору студентів. Це підтверджують дані про злиття університетів Кента та Грінвіча через фінансові труднощі. Значна кількість британський університетів перебуває у фінансово нестабільному періоді, у зоні турбулентності, і якщо дозволити стягувати вищу плату за навчання лише закладам із «золотим» чи «срібним» рейтингом, то це стане сигналом суспільству про недооцінку університетів із сильним акцентом на розширення участі, що суперечить принципам соціальної еволюції в освіті. Студенти очікують високоякісного навчання. Потрібно заохочувати заклади з нижчою якістю до покращень, щоб гарантувати гарне викладання та відповідальність університетів за невідповідність нормам, для чого мають бути задіяні справді ефективні механізми контролю.
На ютуб-каналі «Дія.Відкриті дані» став доступний широкому загалу підготовлений TextyOrgUa у партнерстві з Міністерством цифрової трансформації України перший випуск підкасту «Хроніки відкритих даних».
На ютуб-каналі «Дія.Відкриті дані» став доступний широкому загалу підготовлений TextyOrgUa у партнерстві з Міністерством цифрової трансформації України перший випуск підкасту «Хроніки відкритих даних».
У ньому йдеться про те, як українці щодня користуються відкритими даними при перевірці забудовників, відстеженні витрат бюджету або пошуку маршрутів громадського транспорту. Показано стан розвитку відкритих даних в Україні за останні 10 років. Наводяться й розглядаються наступні факти: Україна стала третьою країною в Європі за розвитком відкритих даних; найбільші виклики у сфері відкритих даних під час війни; перспективи відкритих даних та їхнє майбутнє.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Державні підприємства і сталий розвиток: лідерство власним прикладом».
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Державні підприємства і сталий розвиток: лідерство власним прикладом».
У ньому зазначається, що державні підприємства є важливими гравцями у світовій економіці та ключовими для досягнення цілей сталого розвитку. У 2023 році вони становили 126 із 500 найбільших компаній світу за обсягом доходу та мали 12% світової ринкової капіталізації. Багато з цих підприємств працюють у стратегічних секторах, таких як енергетика, транспорт або важка промисловість і є вразливими до екологічних, соціальних та управлінських ризиків. Вони вимушені реагувати на зміну клімату та використовувати ресурси згідно регуляторних очікувань, за поганого управління вони можуть створювати навантаження на державні бюджети, погіршувати інфраструктуру та якість надання послуг, наражати державу на репутаційну шкоду. Разом із тим, вони мають унікальні можливості для просування сталого розвитку та відповідального ведення бізнесу. Вони мають всі можливості стати прикладом відповідальних практик, упровадження інновацій та сильного управління. Уряди, як їхні власники, а також самі державні підприємства повинні подавати приклад ефективного управління ризиками задля просування сталого розвитку, підтримання стійкості та створення довгострокової цінності. Для цього політика та практика повинні бути узгоджені з національними й міжнародними зобов’язаннями щодо сталого розвитку та забезпечувати їх належне виконання. Спираючись на міжнародний досвід та «Керівні принципи ОЕСР щодо корпоративного управління державними підприємствами», цей звіт пропонує практичні рекомендації щодо того, як державні підприємства та їхні власники можуть діяти у сфері сталого розвитку.
У вересні–жовтні 2025 року в онлайн-форматі відбудеться серія вебінарів з розвитку вищої освіти.
У вересні–жовтні 2025 року в онлайн-форматі відбудеться серія вебінарів з розвитку вищої освіти.
Заходи будуть присвячені питанням створення інноваційного освітнього простору за активної участі студентів. Заплановані заходи: «Переосмислення навчального середовища для захопливого досвіду» (будуть представлені новітні дослідження щодо використання віртуальної та розширеної реальності у системі вищої освіти, а також надані приклади успішного створення занурених освітніх середовищ у кампусах) (29 вересня 2025 року); «Вебінар для членів EURASHE» (переваги участі у мережі – від спільного формування освітньої політики до партнерств і професійного розвитку) (3 жовтня 2025 року); «Залучайтеся та навчайтеся» (презентація рамкової моделі оцінювання громадянської активності студентів у ЗВО) (6 жовтня 2025 року). Організатор – Європейська асоціація вищої освіти прикладного спрямування (EURASHE).
14 жовтня 2025 року відбудеться вебінар «Вартові інформації: підготовка бібліотек до кіберзагроз – саміт з безпеки SNSI».
14 жовтня 2025 року відбудеться вебінар «Вартові інформації: підготовка бібліотек до кіберзагроз – саміт з безпеки SNSI».
Захід покликаний надатЗахід покликаний надати бібліотекарям та співробітникам, відповідальним у бібліотеках за захист даних, інформацію про кіберзагрози. Слухачі дізнаються про різноманітні форми кібератак, а також про стратегію і тактику проактивних дій щодо попередження кібератак, й протидії ним, які мають здійснювати академічні бібліотеки, розглянуть конкретні приклади такої успішної роботи. Організатори: Сhoice, Ініціатива безпеки наукових мереж (SNSI).
#НРАТ_НауковіЗаходии бібліотекарям та співробітникам, відповідальним у бібліотеках за захист даних, інформацію про кіберзагрози. Слухачі дізнаються про різноманітні форми кібератак, а також про стратегію і тактику проактивних дій щодо попередження кібератак, й протидії ним, які мають здійснювати академічні бібліотеки, розглянуть конкретні приклади такої успішної роботи. Організатори: Сhoice, Ініціатива безпеки наукових мереж (SNSI).
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Стива Хіла та Квинтуса Штирсторфера «Чи може штучний інтелект забезпечити персонального тьютора 24/7».
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Стива Хіла та Квинтуса Штирсторфера «Чи може штучний інтелект забезпечити персонального тьютора 24/7».
У ній йдеться про те, що сучасна вища освіта у Великій Британії переживає складні часи: співвідношення студентів до викладачів зростає, задоволеність студентів падає, а їхні фінансові ресурси – все більше обмежені. Багато студентів змушені працювати неповний робочий день, що призводить до пропусків занять, тоді як викладачі страждають від надмірного навантаження, що спонукає їх залишати академічну сферу. У таких умовах традиційні методи викладання не завжди відповідають потребам студентів і суспільства. Генеративний штучний інтелект пропонує інноваційне рішення для подолання цих викликів. ШІ-тьютори, інтегровані в системи університетів, можуть надавати персоналізовану підтримку студентам у реальному часі, відповідаючи на їхні запитання та пропонуючи власні для поглиблення знань. Такі інструменти, як Syntea, уже застосовуються в деяких закладах, наприклад, у Walbrook Institute London. Вони здатні обробляти базові питання, використовуючи матеріали курсу та доповнені дані з великих мовних моделей за умови належного контролю з боку викладачів для забезпечення точності. ШІ може значно полегшити рутинні завдання, такі як створення тестів та їх перевірка, відстеження прогресу студентів, адаптація рівня складності завдань до їхньої успішності. Це дозволяє викладачам зосередитися на ключових аспектах навчання, таких як розвиток критичного мислення й творчого підходу. Завдяки ШІ університети можуть відійти від орієнтації на “ідеального студента” та запропонувати гнучкіші освітні підходи, що враховують різноманітні потреби студентів, включно з тими, хто поєднує навчання з роботою чи іншими обов’язками. Використання ШІ-тьюторів не лише підвищує ефективність викладання, але надає персоналізовану підтримку кожному студенту. Хоча ШІ не вирішує всіх проблем і може створювати нові виклики, його розумне застосування у системі вищої освіти дозволяє оптимізувати ресурси університетів, роблячи освіту доступнішою та ефективнішою.
Уряд ухвалив оновлені правила роботи з відкритими даними з метою забезпечення максимальної доступності їх громадянам, бізнесу та громадським організаціям та підтримки використання даних, що становлять суспільну цінність, для цілей аналітики, створення різноманітних сервісів й забезпечення контролю за діяльністю влади.
Уряд ухвалив оновлені правила роботи з відкритими даними з метою забезпечення максимальної доступності їх громадянам, бізнесу та громадським організаціям та підтримки використання даних, що становлять суспільну цінність, для цілей аналітики, створення різноманітних сервісів й забезпечення контролю за діяльністю влади.
Відповідна постанова від 10 вересня 2025 р. № 1151 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 р. № 835 і від 30 листопада 2016 р. № 867» розміщена на урядовому порталі. Запроваджені чіткі рекомендації стосовно завантаження інформації на Єдиний портал відкритих даних, що зменшить простір для зловживань з боку чиновників. Також здійснене оновлення єдиного переліку даних; запроваджені процедури щорічного оцінювання даних; спрощено знаходження потрібної користувачам інформації для проведення аналітики, створення цифрових сервісів, контролю за витратами бюджету. Прийняття урядової постанови сприятиме створенню прозорої та підзвітної держави, а також зменшить простір для зловживань.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Рушійні сили скорочення державного боргу: уроки країн ОЕСР» із серії «Робочі документи департаменту економіки ОЕСР».
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Рушійні сили скорочення державного боргу: уроки країн ОЕСР» із серії «Робочі документи департаменту економіки ОЕСР».
У ньому зазначається, що державні борги знаходяться на історично високому рівні та з урахуванням поточної політики, будуть продовжувати зростати. За відсутності будь-яких компенсаційних заходів з боку фіскальної політики, співвідношення державного боргу до ВВП у середньому по країнах G7 буде погіршуватись аж до 2040 року, що стане наслідком зростання витрат на обслуговування боргу, старіння населення, збільшення видатків на оборону, політики протидії змін клімату. У процесі вирішення цих проблем та прагненні зберегти стійкість боргу уряди можуть скористатися уроками минулого, коли країни досягли значного та стійкого зниження співвідношення боргу до ВВП. У документі аналізується 34 епізоди скорочення боргу, що мали місце у країнах ОЕСР з кінця 1970-х років. Аналіз проводився з урахуванням розподілу на три компоненти (циклічний, дискреційний та одноразовий), а також на детальний набір статей бюджету як з боку доходів, так і з боку видатків. Експерти наголошують, що сприятливий економічний цикл був основним чинником зниження співвідношення боргу до ВВП. Зусилля щодо фіскальної консолідації (переважно з боку видатків) стали доволі скромним внеском у скорочення боргу під час самих епізодів, але відбувалися у більших масштабах напередодні цих епізодів. Скорочення боргу і загальне обмеження витрат супроводжувалося сприятливими для зростання змінами у складі державних витрат на користь формування людського капіталу (загальне збільшення витрат на охорону здоров’я, стримування витрат на пенсії та субсидії). Щодо доходів, податки на прибуток підприємств зробили найбільший внесок у покращення первинних сальдо.
8 жовтня 2025 року відбудеться вебінар «Навігація зі штучним інтелектом в академічних бібліотеках: етика, політика та практичні стратегії впровадження».
8 жовтня 2025 року відбудеться вебінар «Навігація зі штучним інтелектом в академічних бібліотеках: етика, політика та практичні стратегії впровадження».
Він покликаний поінформувати учасників про те, як саме академічні бібліотеки можуть відповідально упроваджувати інструменти штучного інтелекту без шкоди для академічної доброчесності. Планується обговорити наступні питання: які є вдалі підходи упровадження інструментів ШІ в діяльність бібліотек; як в епоху ШІ дотримуватись наукової доброчесності та етичних норм; виклики, з якими стикаються академічні бібліотекарі внаслідок трансформації під впливом ШІ дослідницьких робочих процесів; як проводити порівняльний аналіз різних моделей великих мовних моделей, зосереджуючи увагу на сильних рисах, обмеженнях та перевагагх; як виявити та усунути упередженість, властиву інструментам ШІ; Scite Assistant як одне з найкращих та надійних рішень для роботи з ШІ в університетах; практики підтримки викладачів в адаптації педагогіки до інструментів штучного інтелекту; розроблення інституційної політики ШІ, яка мінімізує правові та етичні ризики; збалансування інновацій з доброчесністю у контексті бібліотечної, освітньої та науковоїдіяльності. Організатори: Сhoice, Research Solutions.
