Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Тенденції реформування політики охорони здоров’я в ЄС».
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Тенденції реформування політики охорони здоров’я в ЄС».
У ньому зазначається, що системи охорони здоров’я країн Європейського Союзу продовжують стикатися з масштабними проблемами в умовах нових викликів. Епідеміологічні та демографічні зрушення, зростання витрат на оборону та клімат, зростаюча економічна нерівність, а також швидкі технологічні зміни створюють значний тиск на європейські системи соціального забезпечення. Без належної адаптації й трансформації цей тиск ризикує ще більше поглибити нерівність у сфері охорони здоров’я та підірвати стійкість медичної допомоги. Зміцнення ефективності, доступності та стійкості систем охорони здоров’я стає нагальним завданням. Ініціатива «Стан здоров’я в ЄС», що фінансується в рамках програми EU4Health, продовжує бути ключовим джерелом інформації для політиків, дослідників та громадян по всій Європі. У звіті висвітлюються профілі охорони здоров’я країн ЄС, Ісландії та Норвегії у контексті чотирьох міжгалузевих тем: посилення первинної профілактики неінфекційних захворювань; зміцнення первинної медичної допомоги; прискорення впровадження цифрових рішень у сфері охорони здоров’я; сприяння доступності фармацевтичних препаратів та інновацій.
Європейський інститут інновацій і технологій (EIT) оголосив про старт конкурсу «EIT HEI Initiative Call for Proposals 2025», покликаного сприяти посиленню інноваційного та підприємницького потенціалу закладів вищої освіти у STEM-галузях, а також розвитку довгострокової співпраці між університетськими альянсами й інноваційними екосистемами ЄС.
Європейський інститут інновацій і технологій (EIT) оголосив про старт конкурсу «EIT HEI Initiative Call for Proposals 2025», покликаного сприяти посиленню інноваційного та підприємницького потенціалу закладів вищої освіти у STEM-галузях, а також розвитку довгострокової співпраці між університетськими альянсами й інноваційними екосистемами ЄС.
Тематичні напрями конкурсу: Topic 1 – розвиток інноваційної та підприємницької спроможності у STEM-освіті, інтеграція підприємництва, інтелектуальної власності та комерціалізації досліджень у навчальні програми; Topic 2 – побудова стратегічних синергій між європейськими університетськими альянсами та спільнотами знань і інновацій. Взяти участь у конкурсі можуть консорціуми, очолювані закладами вищої освіти, до складу яких обов’язково входять партнери з бізнесу, а також інші організації (наукові або публічного сектору). Проєкти мають поєднувати освіту, науку та бізнес відповідно до підходу «трикутника знань» EIT, сприяти розвитку стартапів, підготовці фахівців із підприємницькими компетентностями та трансформації університетів у центри інноваційного розвитку регіонів. Загальний бюджет конкурсу становить близько 70 млн євро (35-40 проєктів до фінансування). Максимальний обсяг фінансування одного проєкту – до 2 млн євро. Тривалість реалізації – 24 місяці (з вересня 2026 до 2028 року). Міністерство освіти і науки України розглядає участь українських закладів вищої освіти у подібних європейських ініціативах як важливий інструмент інтеграції української науки та освіти до Європейського дослідницького й інноваційного просторів, розвитку університетських інноваційних екосистем і посилення зв’язку між дослідженнями та економікою. Заявку на участь у Конкурсі можна подати до 4 березня 2026 року.
На сайті OpenAI опублікована інформація «Оцінка здатності штучного інтелекту виконувати науково-дослідні завдання».
На сайті OpenAI опублікована інформація «Оцінка здатності штучного інтелекту виконувати науково-дослідні завдання».
У ній представлено новий бенчмарк FrontierScience, який оцінює можливості штучного інтелекту для проведення наукових міркувань експертного рівня у фізиці, хімії та біології. Окрім роботи з фактами вчені генерують гіпотези, перевіряють та уточнюють їх, а також синтезують ідеї. Оскільки моделі ШІ стають більш потужними, центральне питання полягає в тому, чи можуть вони міркувати, щоб зробити свій внесок у наукові дослідження. Упродовж останнього року моделі ГШІ досягли важливих успіхів (перемога на Міжнародній математичній олімпіаді та Міжнародній олімпіаді з інформатики). Разом із тим, найпотужніші моделі, такі як GPT‑5, суттєво пришвидшують реальні наукові робочі процеси. Дослідники використовують ці системи для таких завдань, як пошук літератури з різних дисциплін та мов програмування, робота зі складними математичними доказами. Цей прогрес задокументовано в статті «Ранні експерименти з прискорення науки з GPT‑5», опублікованій у листопаді 2025 року. У ній представлені докази того, що GPT‑5 може помітно пришвидшити наукові робочі процеси. Оскільки можливості міркування та знань моделей продовжують масштабуватися, складніші тести будуть важливими для вимірювання та прогнозування здатності моделей пришвидшувати наукові дослідження. Попередні наукові тести значною мірою зосереджені на питаннях з множинним вибором, є перенасиченими або не зосереджені центрально на науці. Щоб подолати цю проблему, FrontierScience створений для вимірювання наукових можливостей експертного рівня. FrontierScience написаний та перевірений експертами з фізики, хімії та біології і складається з сотень питань, розроблених таким чином, щоб бути складними, оригінальними й змістовними. Він включає два треки питань: Olympiad (вимірює можливості наукового мислення в стилі олімпіади) та Research (вимірює здібності до реальних наукових досліджень). Згідно з початковими оцінками, GPT‑5.2 є найкращою моделлю на FrontierScience-Olympiad (77%) та Research (25%), випереджаючи інші моделі у галузі досліджень. Спостерігається значний прогрес у вирішенні питань експертного рівня, залишаючи при цьому простір для подальшого прогресу, особливо у завданнях відкритого дослідницького типу. Для науковців це означає, що сучасні моделі вже можуть частково підтримувати дослідження, які передбачають структуроване мислення, але ще потрібно попрацювати над покращенням їхньої здатності здійснювати відкрите мислення. Отримані результати узгоджуються з тим, як науковці вже використовують сучасні моделі: для прискорення дослідницьких робочих процесів, покладаючись на людське судження для формулювання та перевірки проблем, а також для все більшого дослідження ідей та зв’язків, розкриття яких в іншому випадку зайняло б набагато більше часу, включаючи, в деяких випадках, внесення нових висновків, які потім оцінюють та перевіряють експерти. Найважливішим орієнтиром для наукових можливостей ШІ є нові відкриття, які він допомагає створювати: саме вони зрештою мають значення для науки та суспільства. FrontierScience дає орієнтир для наукових міркувань експертного рівня, дозволяючи тестувати моделі на стандартизованому наборі питань, бачити, де вони успішні, а де невдалі, а також визначати, де потрібно їх покращити. FrontierScience є вузькою програмою та має обмеження в ключових аспектах (зосередження на обмежених, написаних експертами проблемах) і не охоплює все, що роблять вчені у своїй повсякденній роботі. Ця галузь потребує більш складних, оригінальних та змістовних наукових орієнтирів, а FrontierScience робить крок вперед у цьому напрямку.
На сайті Європейської асоціації університетів опублікована стаття Серджіу-Матей Лукачі «Безпека досліджень та університети: склянка все ще наполовину повна?».
На сайті Європейської асоціації університетів опублікована стаття Серджіу-Матей Лукачі «Безпека досліджень та університети: склянка все ще наполовину повна?».
У ній зазначається, що питання безпеки наукових досліджень займають важливе місце у політичному порядку денному Європейського Союзу, особливо після травневого 2024 року рішення міністрів держав-членів. Розглядаються чинники, заходи та виклики безпеки, які впливають на розвиток університетів як міжнародно-орієнтованих установ з широким колом партнерських відносин. Проблема безпеки та можливі наслідки бездіяльності для наукової співпраці насправді не нова, – завжди існували винятки у просторі відкритої науки, спричинені необхідністю збереження даних та комерційного захисту. Необхідно нарощувати потенціал європейської безпеки у галузі досліджень. Для цього можна використати досвід, накопичений країнами північно-західної Європи. Слід також напрацьовувати спільні ініціативи щодо безпеки досліджень та узгоджувати їх на загальноєвропейському рівні. У зв’язку з цим Єврокомісія оголосила про наступні кроки: створення Європейського центру експертизи з питань безпеки досліджень; створення платформи належної перевірки, яка допоможе дослідникам оцінити ризики міжнародної співпраці; формування нової методології перевірки стійкості дослідницьких організацій для використання усіма державами-членами. Дискусії щодо безпеки досліджень ведуться на високому рівні та в експертному середовищі, але їх значущість ще неоднозначно сприймається окремими дослідниками. Останні можуть добре розуміти, які ризики є поширеними у відповідних галузях, але за відсутності систематичного навчання та підвищення обізнаності (спричинених обмеженими ресурсами) залишається відкритим питання, чи можуть вони насправді проводити належну перевірку своїх проектів. Спонсори досліджень та урядові структури можуть зробити процес подання та відбору заявок більш вимогливим з точки зору аналізу можливих ризиків, але при цьому не перетворюватись на ще один адміністративний тягар. Наприкінці жовтня 2025 року Європейська Комісія та зацікавлені сторони з сектору досліджень та інновацій (включаючи EUA), організували першу Європейську флагманську конференцію з питань безпеки досліджень. У цьому заході взяли участь понад 500 осіб з Європи та інших країн, він став прекрасною можливістю для університетського сектору представити свої досягнення, обговорити цілі та виклики. EUA скликала конференцію на тему «Роль організацій-парасольок у безпеці досліджень: національні конференції ректорів як інтерфейси між урядами та університетами» за участю експертів з університетів Нідерландів, Фламандської міжуніверситетської ради та Німецької конференції ректорів.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Оцінка державних витрат у країнах ОЕСР та пошук можливостей для економії» із серії «Робочі документи департаменту економіки ОЕCР».
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Оцінка державних витрат у країнах ОЕСР та пошук можливостей для економії» із серії «Робочі документи департаменту економіки ОЕCР».
У ньому зазначається, що державні витрати в країнах ОЕСР у середньому становлять близько 40% ВВП, причому ці кошти спрямовуються на надання суспільних благ і послуг, трансферти й погашення боргів. Пандемія COVID-19 та енергетична криза посилили фіскальний тиск на країни ОЕСР, що призвело до погіршення бюджетного дефіциту та зростання рівня державного боргу тоді як існуючі фіскальні проблеми (фінансування пенсій для старіючого населення, потреба у витратах на оборону та витрати, пов’язані зі зміною клімату) – посилюються. Як досягти фіскальної консолідації в країнах ОЕСР таким чином, щоб це не підривало економічне зростання та соціальні цілі й забезпечити переорієнтацію витрат з урахуванням історично високого податкового навантаження у багатьох країнах. Оцінка ефективності державних витрат на основі аналізу взаємозв’язку між витратами та іншими ресурсами може бути основою для виявлення способів ефективного використання коштів. Фінляндія, Франція, Греція та Італія витрачають понад 14% ВВП на державні пенсії порівняно з середнім показником 8,5% серед 29-ти країн ОЕСР. Проведений експертами аналіз зосереджує увагу на демографічних відмінностях між названими трьома країнами та рештою країн ОЕСР, але вони не можуть пояснити таку велику різницю. У документі використовується класифікація функцій уряду COFOG для аналізу державних витрат за 13 ключовими категоріями витрат за період 1995-2019 років для 28-ми країн ОЕСР.
Каліфорнійський університет разом з рядом провідних світових технологічних компаній (зокрема – Adobe, Alphabet /Google, AWS IBM, Instructure, Intel, LinkedIn, Microsoft, NVIDIA, OpenAI) та офісом губернатора Каліфорнії у 2025 році започаткували державно-приватну ініціативу з використання інструментів штучного інтелекту для створення нової моделі вищої освіти.
Каліфорнійський університет разом з рядом провідних світових технологічних компаній (зокрема – Adobe, Alphabet /Google, AWS IBM, Instructure, Intel, LinkedIn, Microsoft, NVIDIA, OpenAI) та офісом губернатора Каліфорнії у 2025 році започаткували державно-приватну ініціативу з використання інструментів штучного інтелекту для створення нової моделі вищої освіти.
Наразі OpenAI та Каліфорнійський державний університет забезпечили доступ понад 460 тис. студентів та понад 63 тис. співробітників і викладачів до ChatGPT Edu – версії ChatGPT, адаптованої для використання у навчальних закладах. Широкий доступ до ChatGPT дозволив студентам інтегрувати штучний інтелект у своє навчання, а викладачам надав можливість використовувати його для оптимізації адміністративних завдань, вивільняючи час для викладання та досліджень. Ця ініціатива покращить досвід CSU та надасть студентам необхідні навички у сфері штучного інтелекту для досягнення успіху в умовах дедалі більшої грамотності в галузі штучного інтелекту та сприятиме кращому працевлаштуванню. Ця стратегія дозволить упровадити трансформаційні методи навчання, сприяти новаторським дослідженням та вирішувати ключові проблеми використання штучного інтелекту в академічному середовищі, при підготовці кадрів, програмах стажування.
Міністерство освіти і науки України оголосило про старт проєкту «Підтримка кампусів досконалості» (CampeX), який реалізується у межах спільного з Міжнародним банком реконструкції та розвитку інвестиційного проєкту «Удосконалення вищої освіти в Україні заради результатів».
Міністерство освіти і науки України оголосило про старт проєкту «Підтримка кампусів досконалості» (CampeX), який реалізується у межах спільного з Міжнародним банком реконструкції та розвитку інвестиційного проєкту «Удосконалення вищої освіти в Україні заради результатів».
Кампуси досконалості розглядаються як синергійні міждисциплінарні кластери академічних і дослідницьких підрозділів провідних університетів, що демонструють високу якість освіти, інновацій і наукових досліджень у спеціалізованих пріоритетних напрямах, роблять відчутний внесок у розвиток суспільства та мають потенціал до постійного вдосконалення й реагування на нові виклики. Взяти участь у конкурсі можуть державні заклади вищої освіти, що перебувають у сфері управління МОН, мають свою стратегію розвитку, узгоджену з цілями реформи вищої освіти, створюють умови для безпечного навчального та дослідницького середовища й реалізують акредитовані освітні програми за відповідними спеціальностями, відповідають національним та/або міжнародним стандартам забезпечення якості та вимогам безпеки. Інвестиції, отримані в рамках CampeX, мають бути спрямовані на довгострокове посилення спроможності ЗВО: ремонт і реконструкцію будівель та навчального середовища, енергомодернізацію, закупівлю наукового й навчального обладнання та матеріалів, ІТ- і мережевого обладнання, спеціалізованого програмного забезпечення, міжнародну сертифікацію та акредитацію, технічну допомогу, спеціальні тренінги й конференції, відрядження та управління проєктом. Співпраця відбуватиметься на основі партнерських угод між МОН і закладами вищої освіти, у яких будуть чітко визначені зобов’язання щодо досягнення ключових показників ефективності кампусів досконалості, умовами надання інвестицій та розподілом відповідальності сторін. Подати заявку на конкурс можна до 1 січня 2026 року.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Оцінка відповідності фінансування ДіР суспільним цілям: аналітика за новими джерелами даних та методами із застосуванням штучного інтелекту» із серії «Робочі документи ОЕСР з питань науки, технологій та промисловості».
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Оцінка відповідності фінансування ДіР суспільним цілям: аналітика за новими джерелами даних та методами із застосуванням штучного інтелекту» із серії «Робочі документи ОЕСР з питань науки, технологій та промисловості».
У ньому зазначається, що традиційно питання про розмір внеску державних інвестицій у дослідження та розробки в країнах ОЕСР розглядалося виключно крізь призму встановлених класифікацій на високому рівні агрегації. Наявна статистика, хоча й забезпечує всебічну картину, залишає без відповіді ряд питань актуальності фінансування для досягнення конкретних суспільних цілей, що постійно змінюються. ОЕСР розробила аналітичну інфраструктуру Fundstat для роботи з адміністративними мікроданими ДіР та інструментами штучного інтелекту в рамках аналізу кількісних та якісних даних у поєднанні з традиційними методами дослідження. У документі представлено глибокий погляд на Fundstat та інструменти, які можуть допомогти коректно визначати спрямованість та актуальність фінансування ДіР, оцінювати релевантність державного фінансування досліджень і розробок для досягнення суспільних цілей. Новий підхід базується на методах машинного навчання для описів діяльності у галузі досліджень і розробок на основі даних самооцінювання дослідників щодо релевантності їхньої діяльності для досягнення Цілей сталого розвитку. Застосована до описів дослідницьких проектів у базі даних Fundstat ОЕСР модель показує, як фінансування, зокрема – в частині фундаментальних досліджень, сприяє досягненню суспільних цілей. Аналіз дозволяє порівнювати портфелі фінансування та надає докази взаємозалежності між суспільними цілями, яким слугує фінансування досліджень і розробок.
Міністерство розвитку громад та територій України затвердило «Типову освітню програму підвищення кваліфікації «Фахівець із безбар’єрності»».
Міністерство розвитку громад та територій України затвердило «Типову освітню програму підвищення кваліфікації «Фахівець із безбар’єрності»».
Це має збільшити кількість підготовлених фахівців у сфері доступності, які зможуть кваліфіковано проводити якісну оцінку безбар’єрності різних типів будівель і споруд й сформувати базис для запуску нової спеціалізованої підготовки у закладах вищої освіти починаючи з 2026 року. Програма розроблена у співпраці з провідними профільними університетами країни та погоджена Міністерством освіти і науки. Вона визначає єдині стандарти відповідних освітніх програм із підвищення кваліфікації. Програма складається з п’яти навчальних модулів, які охоплюють усі ключові аспекти фізичної безбар’єрності: теоретична частина (законодавча складова, основні положення державної політики зі створення безбар’єрного простору в Україні, міжнародний досвід); практична частина (моніторинг та оцінка ступеня фізичної безбар’єрності об’єктів урбанізованого середовища – транспортної інфраструктури, вулично-дорожньої мережі, об’єктів благоустрою тощо); підготовка звітів (підготовка звітів обстеження та надання фахових рекомендацій щодо забезпечення фізичної безбар’єрності об’єкта). Пройти відповідне навчання зможуть фахівці, які вже мають освітній рівень бакалавра за спеціальностями «Архітектура та містобудування» або «Будівництво та цивільна інженерія». Підтвердженням здобуття компетентності «Фахівець із безбар’єрності» стане сертифікат, виданий освітнім закладом за результатами підвищення кваліфікації.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Ринок мікросхем: географічне розподілення потужностей з виробництва кремнієвих пластин» із серії «Документи ОЕСР з науково-технічної та промислової політики».
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Ринок мікросхем: географічне розподілення потужностей з виробництва кремнієвих пластин» із серії «Документи ОЕСР з науково-технічної та промислової політики».
У ньому зазначається, що підвищення стійкості ланцюга створення вартості напівпровідників вимагає кращих та більш детальних даних для того, щоб політики могли своєчасно виявляти залежності й вузькі місця та краще реагувати на потенційні збої у цьому сегменті. У документі проводиться картування глобальних потужностей з виробництва напівпровідникових пластин, щільності технологічних вузлів, технологій виробництва та бізнес-моделей на основі нової бази даних ОЕСР, яка гармонізує інформацію про світові потужності з виробництва напівпровідникових пластин, спираючись на таксономію напівпровідників, розроблену у 2024 році. Представлений аналіз, заснований на цій базі даних показує обмеженість можливостей взаємозамінності виробництва, що створює вузькі місця, які можуть посилювати вплив збоїв у поставках та обмежувати вжиття заходів щодо їх усунення. Підвищення стійкості глобального ланцюжка створення вартості у напівпровідниковій галузі вимагатиме подальшої співпраці між країнами та спільної роботи над диверсифікацією з метою зниження системних ризиків.
Збереження набору наукових даних відбувається в два етапи:
1.) Створення набору даних
Введіть назву набору, короткий опис набору (анотацію) та натисніть кнопку «Створити набір». Після цього автоматично буде створено чернетку набору даних, яку Ви можете зберігати для подальшої роботи з набором. Система перенаправить Вас на сторінку «Інформація про набір даних».
2.) Заповнення даних
На сторінці «Інформація про набір даних» Вам необхідно заповнити всі поля щодо набору даних і завантажити файли.
Зверніть увагу! Кожен файл завантажується окремо. Це зроблено для стабільної роботи системи.
Після того як Ви заповнили інформацію про набір наукових даних та додали необхідні файли, Ви можете зберегти чернетку або відправити дані в систему.
Зверніть увагу! Якщо дані відправлені Ви не можете їх змінювати.
Чернетки необхідні для зберігання набору даних і його редагування до моменту відправки.
Верифікація акаунту за афіліацією
Всі акаунти на сайті НРАТ проходять стандартну процедуру реєстрації і є верифікованими. Однак для того, щоб отримати додаткові можливості, такі як публікація відкритих рецензій на академічні тексти, необхідна верифікація за афіліацією.
В особистому кабінеті відображається поточний статус верифікації за афіліацією.
Щоб отримати статус «верифікований», необхідно змінити основну адресу електронної пошти на корпоративну, яка прив’язана до наукової установи або закладу освіти.
Наприклад: user@ukrintei.ua, user@nas.gov.ua
Для завершення процесу верифікації за афіліацією необхідно заповнити інформацію про себе в персональному кабінеті.
Обов’язковими є такі поля:
– ім’я,
– прізвище,
– науковий ступінь,
– вчене звання.
Всі інші поля є необов’язковими, але бажано їх заповнювати.
Після підтвердження корпоративної електронної скриньки та заповнення обов’язкових полів ваш акаунт буде автоматично верифіковано за афіліацією.
Якщо статус верифікаціїї не змінився одразу, спробуйте перезавантажити сторінку.
Якщо ваша електронна адреса є корпоративною і всі обов’язкові поля заповнені, але акаунт не має позначки верифікації, вам необхідно написати нам на електронну скриньку NRAT@ukrintei.ua. Після перевірки ми додамо вашу адресу в базу даних, і ваш акаунт буде верифіковано.
Після проходження процедури верифікації за афіліацією Ви можете змінити основну адресу електронної скриньки на зручну для вас, не втративши при цьому статусу верифікації.
Проходити верифікацію за афіліацією необхідно лише один раз.
* Ми використовуємо корпоративні адреси з Єдиної державної бази з питань освіти та Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави
Інструкція зі складання пошукового запиту
Для пошуку новин, опублікованих на офіційному вебпорталі НРАТ у розділі «Новини» необхідно ввести у пошукове поле одне слово, декілька слів або точну фразу. Окремі слова розділяються проміжками.
Пошук виконується всюди – як у назві, так і у тексті новини.
Для отримання більш повного результату рекомендується використовувати основу слів (частини слів без закінчення).
При використанні для пошуку декількох слів вони поєднуються одним з логічних способів, описаних нижче.
За замовчуванням встановлено логічний сполучник “та”. У такому випадку результати пошуку будуть охоплювати усі публікації новин, де є вказані слова, навіть якщо вони розташовані окремо одне від одного і знаходяться у різних частинах тексту.
Приклад.Пошукова фраза: звіт ОЕСР. Результат пошуку: всі новини, які містять слово «звіт» та слово «оеср» як разом, так і окремо в тексті і в назві.
Якщо словосполучення чи фразу взяти у лапки (“), то результати будуть містити усі публікації, де зустрічається саме це словосполучення або фраза.
Приклад. Пошукова фраза: «звіт ОЕСР». Результат пошуку: всі новини, які містять точну фразу «звіт оеср».
Якщо Вам відома дата публікації новини або цікавить певний проміжок часу, в який вони були опубліковані на сайті, можна обрати таку дату чи інтервал дат у додатковому полі, що має вигляд календаря. Напис дати здійснюється у форматі рік-місяць-день і підтверджується натисканням на відповідну дату у випадаючому полі календаря. Можна вписувати дату або обирати, гортаючи сторінки календаря за місяцями та роками. За замовчуванням інтервал починається з більш давньої дати (2018-01-23) та завершується поточною.
Також Ви можете використовувати один або декілька хештегів, які розташовані під полем пошуку у правій частині екрану сторінки «Новин».
