ВІДКРИТЕ РЕЦЕНЗУВАННЯ В OPEN RESEARCH EUROPE

ВІДКРИТЕ РЕЦЕНЗУВАННЯ В OPEN RESEARCH EUROPE

На сайті Європейської Комісії у блозі, де обговорюються «Дослідження та інновації», опубліковано статтю Джека Неша «Відкрите рецензування у рамках Open Research Europe: 7 ключових моментів, які потрібно знати».

На сайті Європейської Комісії у блозі, де обговорюються «Дослідження та інновації», опубліковано статтю Джека Неша «Відкрите рецензування у рамках Open Research Europe: 7 ключових моментів, які потрібно знати».

Зазначається, що відкрите рецензування стає дедалі важливішою частиною відкритих досліджень. Пропонуючи більш прозору альтернативу традиційним моделям рецензування, воно допомагає змінити підхід до оцінювання досліджень. Відкритість не лише допомагає читачам краще зрозуміти дослідження, але й заохочує до конструктивного зворотного зв’язку та надає рецензентам площадку для публічного фахового визнання, на яке вони заслуговують. Сім ключових аспектів відкритого рецензування: 1) термінологія доволі гнучка (відкрите рецензування не має єдиного, універсально узгодженого визначення); 2) рецензії публікуються з унікальними DOI, що дозволяє забезпечити видимість і прозорість (звіти рецензентів доступні разом із самим дослідженням, що підлягало рецензуванню); 3) відкрите рецензування передбачає відкритість авторів (публікація імен рецензентів та їхньої афіліації); 4) відкрите рецензування виходить за рамки традиційних дослідницьких публікацій (воно застосовується не лише до статей чи монографій, а до широкого кола дослідницьких результатів); 5) рецензування може відбуватися після публікації (однією з проблем традиційного рецензування є час, необхідний для переходу від подання статті до публікації); 6) участь спільноти у рецензуванні

(можливість ширшого обговорення у науковій спільноті, коли завдяки відкритому коментуванню будь-хто може зробити свій внесок у процес рецензування, сприяючи більш інклюзивному та заснованому на співпраці підходу до наукової дискусії); 7) ітеративність процесу  рецензування  завдяки розгортанню публічної дискусії (автори можуть представляти переглянуті версії своїх статей у відповідь на відгуки рецензентів або для опублікування нових результатів). Такі платформи, як Open Research Europe, заохочують авторів публічно відповідати на коментарі рецензентів, сприяючи конструктивному діалогу, який приносить користь як авторам, так і науковій спільноті загалом. Кожна нова версія статті відбувається подальше відкрите рецензування, що гарантує сувору оцінку внесених змін. На Open Research Europe статті чітко позначені статусом рецензування, тому читачі точно знають, на якому етапі процесу рецензування вони знаходяться. Відкрите рецензування змінює спосіб оцінювання та обміну дослідженнями, надаючи пріоритет прозорості та співпраці, воно підвищує цілісність, доступність та вплив наукової комунікації.

Детальніше: https://open-research-europe.ec.europa.eu/blog/open-peer-review-on-open-research-europe-7-key-insights-you-need-to-know, https://open-research-europe.ec.europa.eu/for-authors/peer-review

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_Рецензування

2026-04-27
Поширити
ОЕСР: МАСШТАБНИЙ ШІ

ОЕСР: МАСШТАБНИЙ ШІ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала інформацію про дослідження «Масштабний ШІ (Канада)».

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала інформацію про дослідження «Масштабний ШІ (Канада)».

У ньому йдеться про державно-приватне партнерство із Scale AI за підтримки Міністерства інновацій, науки та економічного розвитку Канади, яке реалізується у рамках ініціативи Глобальних інноваційних кластерів. Компанія Scale AI, розташована в Монреалі, підтримує малі та середні підприємства, наукові та освітні установи, що займаються розвитком технологій штучного інтелекту в ланцюжках постачання та пов’язаних з ними додатках. Завдяки міжнародним партнерствам Scale AI позиціонує Канаду як лідера в галузі інновацій у ланцюжках поставок на основі ШІ, забезпечує співпрацю з провідними світовими дослідницькими інститутами та глобальними партнерами у сфері цієї екосистеми, сприяє впровадженню ШІ в різні сектори, а також  підготовку кваліфікованих кадрів. Scale AI є одним із п’яти глобальних кластерів, що займаються стимулюванням застосування та поширення штучного інтелекту в промисловому та сервісному секторах Канади. Він допомагає скоротити розрив між дослідженнями у галузі штучного інтелекту та їхнім комерційним впровадженням, підтримуючи доконкурентні проекти, які зміцнюють національний потенціал в інфраструктурі даних у різних галузях (роздрібна торгівля, виробництво, транспорт, інфраструктура, охорона здоров’я, аерокосмічна промисловість, енергетика, сільське господарство, фінансові послуги).

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/science-technology-and-innovation-policy-case-studies_089a31c7-en/scale-ai-canada_cd1e2c76-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2025/10/science-technology-and-innovation-policy-case-studies_ce5ab8f1/scale-ai-canada_373915a6/cd1e2c76-en.pdf

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-04-27
Поширити
СЕРТИФІКАЦІЯ GOOGLE З ПРОФЕСІЙНОГО ВИКОРИСТАННЯ ШІ

СЕРТИФІКАЦІЯ GOOGLE З ПРОФЕСІЙНОГО ВИКОРИСТАННЯ ШІ

Google та EdEra оголосили про старт ініціативи «Сертифікація Google з професійного використання ШІ» для українців, які прагнуть опанувати актуальні ШІ-навички та адаптуватися до змін на ринку праці.

Google та EdEra оголосили про старт ініціативи «Сертифікація Google з професійного використання ШІ» для українців, які прагнуть опанувати актуальні ШІ-навички та адаптуватися до змін на ринку праці.

Програма складається із шести курсів та фінального проєкту, розробленого слухачами за менторської підтримки. Учасники дізнаються, як використовувати ШІ відповідально та безпечно; як перетворити ШІ на надійного співробітника за допомогою встановлення чітких інструкцій; як створити власні застосунки навіть не маючи досвіду програмування; як генерувати креативні ідеї за допомогою ШІ; як створювати зображення, відео та генерувати тексти; як проводити дослідження та збирати інформацію; як здійснювати візуалізацію даних. Навчання безкоштовне та буде доступне для всіх, хто цікавиться темою штучного інтелекту і пройде попередній відбір. Подати заявку на участь можна до 5 травня 2026 року.

Детальніше: https://ed-era.com/google-ai-essentials/?utm_source=octopus&utm_medium=link&utm_campaign=email&utm_content=release

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_Бібліотекарям  #НРАТ_ОсвітаОнлайн

2026-04-24
Поширити
СТВОРЕННЯ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ СПІЛЬНОТИ ПРАКТИКІВ З ПИТАНЬ ДОВІРИ ДО НАУКИ

СТВОРЕННЯ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ СПІЛЬНОТИ ПРАКТИКІВ З ПИТАНЬ ДОВІРИ ДО НАУКИ

На сайті Європейської Комісії у розділі «Дослідження та інновації» опубліковано матеріал «Ініціювання створення Європейської спільноти практиків з питань довіри до науки».

На сайті Європейської Комісії у розділі «Дослідження та інновації» опубліковано матеріал «Ініціювання створення Європейської спільноти практиків з питань довіри до науки».

У ньому зазначається, що довіра до науки залишається високою по всій Європі, але її не можна сприймати як належне.  Опитування Євробарометра-2025 року показує, що більшість громадян продовжують довіряти науковим дослідженням, проте публічні дебати все частіше свідчать про сумніви у цінності наукових рекомендацій. Опитування також вказує на очікування громадян, що дослідження та інновації будуть інклюзивними та соціально відповідальними, а також що вчені будуть приділяти більше часу презентації своєї роботи для широкої громадськості. У рамках завдань із вирішення цих проблем та підтримки більшої участі громадськості нещодавно розпочалася робота з впровадження «Порядку денного Європейського дослідницького простору» – структурної політики, націленої на підвищення довіри до науки шляхом участі громадян, їхнього залучення та активізації наукової комунікації. Робота зі створення загальноєвропейської спільноти практиків з питань довіри до науки розпочалася у грудні 2025 року за сприяння Європейської Комісії зусиллями ряду країн (Німеччини, Швеції) та Європейської федерації академій наук і гуманітарних наук (ALLEA). Програма «Горизонт Європа» продовжує традицію фінансування проектів у сфері залучення громадськості, громадянської науки та наукової комунікації. У 2026 ріці робоча програма WIDERA зосередиться на таких пріоритетах, як посилення демократичного управління через громадянську науку та розроблення керівних принципів інклюзивної участі громадськості в дослідженнях та інноваціях. У 2027 році планується надавати підтримку проектам, що залучають молодь до науки та сприяють науковій грамотності, а також масштабуванню успішних ініціатив залучення науки.

Детальніше: https://research-and-innovation.ec.europa.eu/news/all-research-and-innovation-news/initiating-european-community-practice-trust-science-2026-02-19_en, https://europa.eu/eurobarometer/surveys/detail/3227, https://ec.europa.eu/info/funding-tenders/opportunities/docs/2021-2027/horizon/wp-call/2026-2027/wp-11-widening-participation-and-strengthening-the-european-research-area_horizon-2026-2027_en.pdf

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ЄС #НРАТ_Громадська наука #НРАТ_ПопуляризаціяНауки #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-04-24
Поширити
ВІДКРИТІ  МОНОГРАФІЇ: МІЖ АМБІЦІЯМИ ТА РЕСУРСАМИ

ВІДКРИТІ  МОНОГРАФІЇ: МІЖ АМБІЦІЯМИ ТА РЕСУРСАМИ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Патріка Джека «Для уникнення «фрагментації» потрібна стратегія відкритого доступу до книг».

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Патріка Джека «Для уникнення «фрагментації» потрібна стратегія відкритого доступу до книг».

Обговорюються висновки дослідження розвитку відкритого доступу до академічних книг, підготовленого на замовлення Британської академії, зокрема щодо необхідності розроблення та запровадження  національної стратегії підтримки цього процесу. Експерти засвідчують зростання використання відкритих репозитаріїв для розміщення великоформатних наукових праць – монографій та розділів книг. Але разом із тим практика «зеленого» відкритого доступу, коли автори самостійно розміщують версії текстів у репозитаріях, залишається недостатньо поширеною.  Більшість університетів поки не мають окремої політики відкритого доступу саме для книг і переважно адаптують підходи, створені для наукових статей. Патрік підкреслює, що така модель не завжди враховує специфіку великоформатних публікацій, особливо у гуманітарних і соціальних науках, де монографії залишаються ключовою формою наукової комунікації. Існують і фінансові обмеження. Так, один з університетів, згаданих у дослідженні, оцінив додаткові витрати на забезпечення відкритого доступу до всіх монографій у кілька мільйонів фунтів на рік. Багато учасників опитування вказували на суперечність між прагненням до відкритості та обмеженими ресурсами для реалізації таких змін. Не можна обійти увагою і той факт, що зберігається стримане ставлення частини дослідників до «зеленого» відкритого доступу. Дехто розглядає його як вимушений компроміс, а не як повноцінний спосіб поширення знань, посилаючись на проблеми з видимістю матеріалів у пошукових системах, відмінностях між авторськими рукописами та фінальними видавничими версіями, обмеженими можливостями репозитаріїв для роботи з великоформатними текстами.  Отже, подальший розвиток відкритого доступу до академічних книг потребує не окремих локальних рішень, а узгодженого підходу за участю університетів, бібліотек, видавців, фондів і дослідницьких спільнот. Саме координація позицій усіх учасників стане основою для формування стійкої та нефрагментованої системи відкритої наукової комунікації.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/news/strategy-open-access-books-needed-avoid-fragmentation

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_НауковіВидання_новини #НРАТ_TimesHigherEducation

2026-04-23
Поширити
ОЕСР: ІННОВАЦІЇ ДЛЯ ЗБЕРЕЖЕННЯ БІОРІЗНОМАНІТТЯ

ОЕСР: ІННОВАЦІЇ ДЛЯ ЗБЕРЕЖЕННЯ БІОРІЗНОМАНІТТЯ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала короткий огляд «Як інновації можуть сприяти збереженню біорізноманіття?» із серії «Аналітичні огляди ОЕСР».

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала короткий огляд «Як інновації можуть сприяти збереженню біорізноманіття?» із серії «Аналітичні огляди ОЕСР».

У ньому зазначається, що інновації є потужним інструментом  захисту та відновлення біорізноманіття. Він також здатний генеруювати нові види економічної діяльності, засновані на технологічних інноваціях (використання дронів для моніторингу та відновлення біорізноманіття) та нетехнологічних інноваціях (нові бізнес-моделі, сприятливі для біорізноманіття, нові схеми маркування чи сертифікації, які враховують аспекти біорізноманіття у продуктах для створення ринкового попиту на товари та послуги, що позитивно впливають на біорізноманіття). Експерти розглядають цифрові технології та інструменти, які забезпечують  трансформації в широкому спектрі – від моніторингу до розуміння та управління біорізноманіттям. Такі технології, як штучний інтелект, дрони та супутникові знімки, покращують збір даних, аналіз ситуації та прийняття обґрунтованих рішень задля збереження та відновлення екосистем, зокрема у віддалених або важкодоступних районах. Вони також пропонують можливості для відповідної масштабної співпраці між вченими та громадянами, дозволяючи створювати віртуальні платформи та сховища. Інновації у галузі біорізноманіття виграють від співпраці між різними секторами та дисциплінами, поєднуючи знання в галузі екологічних та біологічних наук, робототехніки, біотехнологій, штучного інтелекту, аналізу великих даних тощо. Така співпраця та широке залучення громадян відбувається через платформи громадянської науки, які забезпечують безперервний, масштабніший моніторинг видів та екосистем. Сільськогосподарські інновації відіграють ключову роль у протидії втраті біорізноманіття та забезпеченні відновлення екосистем. Технологічні та нетехнологічні рішення можуть допомогти підвищити ефективність використання ресурсів, відновити ґрунти, покращити біорізноманіття та зменшити вплив на навколишнє середовище. Політика, що підтримує поширення та місцеву адаптацію інновацій, може мати позитивний вплив не лише у локальному масштабі.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/how-can-innovation-support-biodiversity_a78dc611-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/04/how-can-innovation-support-biodiversity_e3696431/a78dc611-en.pdf, https://doi.org/10.1787/a78dc611-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_ЦСР_SDG #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини  #НРАТ_Громадська наука

2026-04-23
Поширити
ВИДАННЯ ДЛЯ ФАХІВЦІВ ВІД КНИЖКОВОЇ ПАЛАТИ УКРАЇНИ

ВИДАННЯ ДЛЯ ФАХІВЦІВ ВІД КНИЖКОВОЇ ПАЛАТИ УКРАЇНИ

Книжкова палата України на власному сайті у розділі «Видання для фахівців» оновила інформацію про нові надходження книг і брошур.

Книжкова палата України на власному сайті у розділі «Видання для фахівців» оновила інформацію про нові надходження книг і брошур.

Тут представлені публікації з видавничої справи та редагування, книгознавства, документознавства, бібліології, бібліографії та бібліографознавства, а також галузеві науково-методичні та методичні розробки. Список видань формується на основі електронної бази даних обов’язкового примірника документів.

Детальніше: http://www.ukrbook.net/, http://www.ukrbook.net/gallery1/ThumbnailGridExpandingPreview/index.html

Фото: Книжкова палата

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_НауковіВидання_новини #НРАТ_Бібліотекарям

2026-04-22
Поширити
ВСЕ АБО НІЧОГО: ДИЛЕМА РЕФОРМ У СИСТЕМІ  ДОСЛІДЖЕНЬ

ВСЕ АБО НІЧОГО: ДИЛЕМА РЕФОРМ У СИСТЕМІ  ДОСЛІДЖЕНЬ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джона Росса «Реформи досліджень і розробок за принципом «усе або нічого» запобігатимуть стагнації Австралії».

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джона Росса «Реформи досліджень і розробок за принципом «усе або нічого» запобігатимуть стагнації Австралії».

У статті йдеться про рекомендації, підготовлені за результатами масштабного огляду системи досліджень і розробок в Австралії та наводяться аргументи на користь їх комплексного, а не часткового впровадження. Автор повідомляє, що експертами було запропоновано низку взаємопов’язаних змін, серед яких пом’якшення вимог до університетських досліджень, посилення фінансування через конкурентні гранти, забезпечення стабільності дослідницької інфраструктури та розроблення підходів до більш точного визначення повної вартості досліджень. Ці заходи мають розглядатись як єдина система, де ефективність кожного елемента залежить від реалізації інших. Джон наголошує, що вибіркове запровадження окремих рекомендацій може не лише знизити їхню результативність, а й поглибити наявні дисбаланси. Зокрема, без комплексного перегляду фінансування та організації досліджень є ризик збереження структурних обмежень, які наразі стримують розвиток інновацій та продуктивності наукової діяльності. Запропоновані зміни спрямовані на довгострокове зміцнення наукової системи, а не на короткострокові та часткові коригування. Слід мати на увазі ширший політичний контекст: дискусія стосується не лише обсягу інвестицій, а й принципів організації наукової діяльності, збалансування фундаментальних досліджень і прикладних розробок із потребами економіки. Саме така узгодженість визначатиме здатність країни подолати загрозливі тенденції до академічної стагнації. Необхідне переосмислення ролі досліджень у національному розвитку та провести системні реформи, які забезпечать на практиці підвищення ефективності наукової системи та її здатності відповідати на довгострокові виклики.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/news/all-or-nothing-rd-reforms-will-prevent-australias-stagnation

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_TimesHigherEducation

2026-04-21
Поширити
ВІД ШІ-АСИСТЕНТІВ ДО ШІ-АГЕНТІВ

ВІД ШІ-АСИСТЕНТІВ ДО ШІ-АГЕНТІВ

Міністерство цифрової трансформації України оприлюднило «Рекомендації з відповідального використання систем штучного інтелекту для публічного та приватного секторів».

Міністерство цифрової трансформації України оприлюднило «Рекомендації з відповідального використання систем штучного інтелекту для публічного та приватного секторів».

Документ покликаний надати пояснення щодо того, як зі зміною рівня автономності ШІ змінюються функціональні можливості систем, відповідальність та ризики. У ньому викладені підходи до класифікації рівнів автономності систем ШІ, описані їхні характеристики, можливості, обмеження, ризики, а також містяться поради стосовно упровадження. Наприклад, Американська медична асоціація розробила трирівневу таксономію ШІ для клінічного використання: assistive (допоміжний), augmentative (доповнювальний) та autonomous (автономний), де кожен рівень має різний ступінь втручання людини. У сфері транспорту найбільш поширеною є класифікація за стандартом SAE International, де представлені шість рівнів автономності: від нульового (повна залежність від водія) до п’ятого (повна автономність без потреби втручання людини). У посібнику Мінцифри систематизовано інформацію про рівні автономності ШІ, їх ключові відмінності, а також умови, за яких застосування того чи іншого рівня є доцільним. Показано, яких управлінських, операційних або стратегічних результатів може досягти користувач, організація чи установа залежно від обраного ступеня автономності ШІ; як оцінювати рівні автономності систем та керувати ризиками; як захистити свої дані під час роботи з АІ; які існують практичні інструменти для впровадження ШІ у діяльність.

Детальніше: https://storage.thedigital.gov.ua/files/4/b4/db247c50df4a1f37f8b716dff1121b4f.pdf, https://www.facebook.com/mintsyfra/posts/pfbid02rHZXyhFzgL9cu7rQa9RPjbUiagJNA24Uu71ER5nAtirdbk882nW62ZutHiHeHAJ5l

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_НауковіВидання_новини #НРАТ_Бібліотекарям

2026-04-21
Поширити
НАУКОВІ АМБАСАДОРИ УКРАЇНИ

НАУКОВІ АМБАСАДОРИ УКРАЇНИ

Міністерство освіти і науки України поширило інформацію про створення інституту наукових амбасадорів як нового інструменту розвитку міжнародної наукової співпраці.

Міністерство освіти і науки України поширило інформацію про створення інституту наукових амбасадорів як нового інструменту розвитку міжнародної наукової співпраці.

Ініціатива покликана  підтримати процеси формування сталих зв’язків між українськими та зарубіжними вченими та міжінституційну взаємодію. Йдеться про запуск спільних дослідницьких проєктів, пошук нових партнерств для закладів вищої освіти та наукових установ, а також системне посилення присутності української науки у світовому академічному просторі. «Примірне положення про наукового амбасадора» було затверджене наказом МОН № 568 від 03.04.2026. У ньому визначається,  хто такий науковий амбасадор, які завдання він виконує та як сприяє налагодженню сталих професійних контактів між українськими та міжнародними науковими спільнотами, механізми взаємодії формати співпраці та можливості залучення до міжнародних програм, проєктів і консорціумів.

Детальніше: https://kno.rada.gov.ua/news/about_main/77630.html, https://mon.gov.ua/news/ukraina-formuie-hlobalnu-naukovu-prysutnist-mon-prezentuvalo-instytut-naukovykh-ambasadoriv, https://mon.gov.ua/npa/pro-zatverdzhennia-prymirnoho-polozhennia-pro-naukovoho-ambasadora-zakladu-vyshchoi-osvity-naukovoi-ustanovy

Фото: МОН

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_Інноваторам_новини  #НРАТ_ПопуляризаціяНауки

2026-04-21
Поширити