ЕКОНОМІКА ТА OPENDATA

ЕКОНОМІКА ТА OPENDATA

Вийшов черговий випуск підкасту «Хроніки відкритих даних», з яким можна ознайомитись на ютуб-каналі ДіяВідкритіДані.

Вийшов черговий випуск підкасту «Хроніки відкритих даних», з яким можна ознайомитись на ютуб-каналі ДіяВідкритіДані.

Він присвячений тому, як саме відкриті дані використовуються у фінансовому секторі та відображають реальний стан економіки, споживання, заощадження, кредити, ціни та бізнес в Україні. Слухачі дізнаються, що інфраструктура даних Національного банку є фундаментом для розуміння економіки країни, у чому полягає суперсила даних,  про цінність  поєднання оперативних щоденних показників та глибоких масивів статистики, що в сукупності дозволяє бачити миттєву реакцію ринку на події, а також аналізувати глобальні тренди. Експерти  розповідають про те, як розвивалась сфера відкритих даних у Нацбанку України;  які дані збирає регулятор та як вони допомагають бізнесу й державі в ухваленні управлінських рішень; як дані дозволяють побачити зміни в економіці; чому статистика ринку праці перестала відображати реальність.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/RV8OL, https://www.youtube.com/@OpenDataUA/videos, https://www.youtube.com/watch?v=tZyT6LjlI-w

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_ОсвітаОнлайн

2025-12-12
Поширити
ОЕСР: УПРОВАДЖЕННЯ МАЛИМИ ТА СЕРЕДНІМИ ПІДПРИЄМСТВАМИ ТЕХНОЛОГІЙ ШІ

ОЕСР: УПРОВАДЖЕННЯ МАЛИМИ ТА СЕРЕДНІМИ ПІДПРИЄМСТВАМИ ТЕХНОЛОГІЙ ШІ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Упровадження ШІ малими та середніми підприємствами: дискусійний документ ОЕСР для G7».

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Упровадження ШІ малими та середніми підприємствами: дискусійний документ ОЕСР для G7».

У ньому зазначається, що технологія штучного інтелекту має значні перспективи для підвищення продуктивності бізнесу та інновацій, зокрема – серед малих та середніх підприємств. Однак використання ШІ ними є значно нижчим, ніж серед великих фірм у всіх країнах G7. Цей розрив між великими фірмами та МСП очевидний у всіх технологіях та застосуваннях ШІ. Наразі в ОЕСР частка великих фірм, які використовують ШІ (40%) утричі перевищує частку малих фірм (12%). Галузеві відмінності яскраво виражені, причому інформаційно-комунікаційні технології та професійні послуги є лідерами у впровадженні ШІ як в усьому світі, так і в країнах G7. Загалом рівень упровадження ШІ фірмами зростає, але залишається відносно низьким порівняно з іншими цифровими технологіями. Упродовж 2020-2024 років частка фірм, які використовують ШІ, зросла з 5,6% до 14% у країнах-членах ОЕСР. У 2025 році прискорення впровадження ШІ серед МСП було названо ключовим пріоритетом. У документі розглядаються дані щодо поширення ШІ в економіках G7, розриви між МСП та великими фірмами, вводиться таксономія МСП, що впроваджують ШІ (на основі цифрової зрілості, складності використання та сфери застосування) та подаються пропозиції щодо розроблення політики, узгодженої з потребами бізнесу. Документ ілюструє різні шляхи упровадження ШІ та визначає ключові чинники, які сприяють успішному використанню ШІ серед МСП. Урядам необхідно прискорити упровадження ШІ серед МСП та активно сприяти цифровій трансформації через реалізацію диференційованих стратегій підтримки.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/DuiAu, https://qrpage.net/qr/CyGTD, https://doi.org/10.1787/426399c1-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2025-12-12
Поширити
ОЕСР: ОГЛЯД РОЗВИТКУ НАВИЧОК ОЕСР НА 2025 РІК

ОЕСР: ОГЛЯД РОЗВИТКУ НАВИЧОК ОЕСР НА 2025 РІК

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Огляд навичок на 2025 рік: розвиток навичок 21-го століття для всіх» із серії «Огляд розвитку навичок ОЕСР».

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Огляд навичок на 2025 рік: розвиток навичок 21-го століття для всіх» із серії «Огляд розвитку навичок ОЕСР».

У ньому зазначається, що навички обробки інформації, цифрової грамотності, математичні та адаптивного вирішення завдань, як і раніше, нерівномірно розподілені серед населення країн ОЕСР. Дорослі, чиї батьки здобули вищу освіту, демонструють в середньому вищі результати за всіма трьома основними навичками, ніж ті, чиї батьки не здобули вищої освіти. Міське виховання також пов’язано з більш розвиненими навичками, ніж сільське, хоча багато в чому ця різниця відбиває розбіжності у соціально-економічному становищі двох груп. Відмінності між чоловіками і жінками менші і варіюються залежно від навичок: жінки більш грамотні, тоді як чоловіки краще володіють математикою та адаптивним вирішенням завдань. Навички також різняться залежно від походження іммігрантів, що відображає відмінності у можливостях навчання та мовному середовищі, у залежності від віку (мають пікові значення у молодому віці, а потім знижуються). Масштаби і спрямованість цих відмінностей різняться за країнами, системами освіти, ринках праці, соціальних контекстах. У звіті наведені результати досліджень відмінностей залежно від походження, освіти. Різний доступ до розвитку навичок обмежує потенціал багатьох, тим самим стримуючи економічне зростання. Соціально-економічне походження сильно впливає на те, хто розвиває навички, що цінуються на ринку праці, тоді як відмінності між чоловіками та жінками проявляються головним чином у тому, як навички використовуються та винагороджуються. Оскільки попит на навички змінюється швидше, ніж політичні цикли, інвестування у навчання впродовж життя та використання своєчасної інформації про ринок праці мають вирішальне значення, щоб допомогти людям адаптуватися й підвищити продуктивність праці.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/I3hkx,  https://qrpage.net/qr/m89Vq, , https://doi.org/10.1787/26163cd3-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2025-12-11
Поширити
ЕКСПЕРИМЕНТ ЗІ СТВОРЕННЯ ДОСЛІДНИЦЬКИХ ЦЕНТРІВ ПЕРЕДОВОГО ДОСВІДУ

ЕКСПЕРИМЕНТ ЗІ СТВОРЕННЯ ДОСЛІДНИЦЬКИХ ЦЕНТРІВ ПЕРЕДОВОГО ДОСВІДУ

Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про реалізацію експериментального проєкту щодо створення дослідницьких центрів передового досвіду. Відповідний документ опублікований на урядовому порталі.

Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про реалізацію експериментального проєкту щодо створення дослідницьких центрів передового досвіду. Відповідний документ опублікований на урядовому порталі.

Відтепер стартує дворічний проєкт, який підтримає університети у створенні сучасної матеріально-технічної бази прикладних досліджень, розроблення технологій та комерціалізації науково-технічних (прикладних) результатів, що мають значення для державних потреб, зокрема – підвищення обороноздатності. Постановою затверджується механізм реалізації проєкту, порядок конкурсного добору університетів, вимоги до структури та функціоналу центрів, визначаються етапи їхнього створення. Міністерство освіти і науки координуватиме виконання проєкту та  проведе конкурс, а Фонд розвитку інновацій надаватиме інформаційно-консультаційну та експертну підтримку. Міністерство цифрової трансформації, Міністерство оборони, Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України, Акціонерне товариство «Українська оборонна промисловість», Державне підприємство «Конструкторське бюро “Південне” імені М. К. Янгеля», Національна академія наук України надаватимуть необхідну підтримку згідно компетенцій та визначених пріоритетів. Переможці конкурсу отримають кошти для модернізації дослідницької та інноваційної інфраструктури, залучення студентів, аспірантів і вчених до виконання прикладних досліджень. Підприємці зможуть співпрацювати з центрами у форматі спільних проєктів – від замовлення досліджень, тестування й упровадження розробок до залучення фахівців із високим професійним рівнем та досвідом у відповідних галузях, матимуть доступ до новітніх технологій для створення інноваційної продукції з високою доданою вартістю. Очікується обрати 30 проєктів технологічного спрямування, залучити понад 3 тис. студентів, аспірантів і дослідників до роботи із найсучаснішою дослідницькою інфраструктурою.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/lQjLt,  https://qrpage.net/qr/8rPXx

Фото: МОН

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_ новини #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_Науковцям_КращіПрактики #НРАТ_Освітянам_КращіПрактики #НРАТ_Інноваторам_КращіПрактики

2025-12-10
Поширити
ОЕСР: ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ ТА ГЛОБАЛЬНИЙ РОЗРИВ У ПРОДУКТИВНОСТІ

ОЕСР: ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ ТА ГЛОБАЛЬНИЙ РОЗРИВ У ПРОДУКТИВНОСТІ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Штучний інтелект та глобальний розрив у продуктивності: паливо для тих, хто швидко розвивається, чи підтримка для тих, хто відстає?» із серії «Документи ОЕСР щодо штучного інтелекту».

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Штучний інтелект та глобальний розрив у продуктивності: паливо для тих, хто швидко розвивається, чи підтримка для тих, хто відстає?» із серії «Документи ОЕСР щодо штучного інтелекту».

У ньому акцентується увага на глобальній нерівності у доходах між країнами, яка наразі є доволі суттєвою: ВВП на душу населення в країнах з низьким та середнім рівнем доходу становить приблизно одну двадцяту від показника країн з високим рівнем доходу. Додаткове занепокоєння викликає те, що останнім часом зростання продуктивності праці значно сповільнилося в тих самих країнах, тоді як їхня частка у світовому населенні зросте з нинішніх 45% до 55% у 2050 році. Штучний інтелект має потенціал стати важливим рушієм зростання продуктивності упродовж наступного десятиліття. Але країни з низьким та середнім рівнем доходів ризикують отримати менше вигоди від ШІ через низький рівень поширеності наукоємних послуг, внаслідок перешкод для упровадження ШІ (неадекватна цифрова інфраструктура, низький рівень освіти та навичок робочої сили, обмежений доступ до фінансування для покриття високих витрат на впровадження ШІ, нерозвинена регуляторна база). Структурні слабкості в цих країнах ризикують переважити потенційні переваги,  тому надзвичайного значення набуває політика, спрямована на підтримку упровадження ШІ.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/zYiZV, https://qrpage.net/qr/xpm03, https://doi.org/10.1787/c315ea90-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2025-12-10
Поширити
НОВЕ ПОЛОЖЕННЯ ПРО ПРЕМІЮ КМУ ЗА РОЗРОБЛЕННЯ І ВПРОВАДЖЕННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

НОВЕ ПОЛОЖЕННЯ ПРО ПРЕМІЮ КМУ ЗА РОЗРОБЛЕННЯ І ВПРОВАДЖЕННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Кабінет Міністрів України підтримав проєкт постанови «Про внесення змін до Положення про Премію Кабінету Міністрів України за розроблення і впровадження інноваційних технологій».

Кабінет Міністрів України підтримав проєкт постанови «Про внесення змін до Положення про Премію Кабінету Міністрів України за розроблення і впровадження інноваційних технологій».

Документ оновлює умови проведення конкурсу, розширює коло його учасників та удосконалює механізм присудження цієї премії. Зокрема, до участі у конкурсі можуть долучатися суб’єкти інноваційної діяльності та трансферу технологій (як фізичні, так і юридичні особи), до 300 тис. грн збільшений розмір  грошової частини премії, запроваджено чотири номінації – «Наукоємні інновації», «Інноваційні рішення в економічній діяльності», «Інноваційна інфраструктура», «Спеціальна премія», забезпечено повну цифровізацію конкурсного процесу через Національну електронну науково-інформаційну систему (URIS). Оновлений перелік критеріїв оцінювання конкурсних пропозицій за номінаціями й запроваджено багаторівневу систему оцінювання, яка включає наукову та науково-технічну експертизу, роботу експертних груп, здійснення презентації проєктів. Фінансування здійснюватиметься в межах видатків МОН за КПКВК 2201080 «Державні премії, стипендії та гранти в галузі освіти, науки і техніки, стипендії переможцям міжнародних конкурсів». Проведення конкурсного добору сприятиме відновленню престижу науки, популяризації інноваційних технологій, посиленню впровадження та масштабування науково-технічної та інноваційної продукції прикладного спрямування, а також розвитку інноваційної інфраструктури (стартап-шкіл, наукових парків) та співпраці науки з бізнесом.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/YXTG8, https://qrpage.net/qr/y82Zn

Фото: МОН

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини  #НРАТ_ПопуляризаціяНауки

2025-12-09
Поширити
ОЕСР: СИНТЕТИЧНА БІОЛОГІЯ, ШI ТА АВТОМАТИЗАЦІЯ

ОЕСР: СИНТЕТИЧНА БІОЛОГІЯ, ШI ТА АВТОМАТИЗАЦІЯ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Синтетична біологія, ШI та автоматизація: перспективна оцінка технологій» із серії «Документи ОЕСР з питань політики у галузі науки, технологій та промисловості».

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Синтетична біологія, ШI та автоматизація: перспективна оцінка технологій» із серії «Документи ОЕСР з питань політики у галузі науки, технологій та промисловості».

У ньому зазначається, що синтетична біологія обіцяє революціонізувати низку секторів і фактично вже пропонує вкрай необхідні рішення – від лікування інфекційних та неінфекційних захворювань в охороні здоров’я до покращення безпеки продовольчих систем за допомогою посухостійких культур. Розробки у цій галузі здатні сприяти переходу промисловості до сталого біовиробництва й підтримувати екологічну стійкість. Інновації прискорюються завдяки поєднанню синтетичної біології з інструментами штучного інтелекту (такими, як машинне навчання), а також супутніми цифровими технологіями (робототехніка, автоматизація, квантові обчислення тощо). Водночас, виникають нові виклики внаслідок демократизації знань, більшої доступності даних з відкритим вихідним кодом, посилення залежності від цифрових інструментів, автоматизації дослідницького процесу. Потужні інновації можуть бути легше використані зловмисниками, що збільшує ризики біобезпеки, а непрозорі алгоритми та набори навчальних даних можуть посилити існуючі упередження. Рекомендації ОЕСР щодо відповідальних інновацій у синтетичній біології ,мають на меті ідентифікувати і  сприяти пом’якшенню цих ризиків, щоб забезпечити розвиток технологій у позитивному напрямку. Керуючись Рамками ОЕСР з управління новими технологіями, цей звіт надає стратегічну оцінку нинішнього етапу конвергенції, визначає ключові аспекти управління (біобезпека, біозахист, ланцюжок поставок даних, людський нагляд), подає супутні варіанти політики. У звіті також містяться рекомендації стосовно подальшого аналізу низки питань, таких як прогнозний моніторинг розвитку технологій, гнучке та упереджувальне управління, використання можливостей для міжнародного співробітництва.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/gr4Ge, https://qrpage.net/qr/JhBjn, https://doi.org/10.1787/12158721-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_БезпекаДосліджень

2025-12-09
Поширити
ОЕСР: РОЗВИТОК ЕКОСИСТЕМИ ДОСЛІДНИЦЬКОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ

ОЕСР: РОЗВИТОК ЕКОСИСТЕМИ ДОСЛІДНИЦЬКОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Розвиток екосистем дослідницької інфраструктури для вирішення складних наукових та суспільних завдань» із серії «Документи ОЕСР з питань політики у галузі науки, технологій та промисловості».

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Розвиток екосистем дослідницької інфраструктури для вирішення складних наукових та суспільних завдань» із серії «Документи ОЕСР з питань політики у галузі науки, технологій та промисловості».

У ньому зазначається, що дослідницькі інфраструктури відіграють важливу роль у розвитку досліджень у всіх наукових галузях. Звісно, окремі наукові інституції не мають у своєму розпорядженні всього необхідного обладнання та ресурсів, необхідних для вирішення складних наукових і соціальних завдань, особливо якщо йдеться про міждисциплінарні або багатопрофільні дослідження. Розвиток інтегрованих екосистем дослідницьких інфраструктур відкриває нові можливості для розширення сфери діяльності, впливу та ефективності окремих наукових установ, але потребує значних стимулів для подолання практичних проблем, що перешкоджають створенню та сталому розвитку цих інфраструктур. У 2023 році Глобальний науковий форум  доручив Секретаріату ОЕСР та міжнародній експертній групі проаналізувати поточний стан та потенціал дослідницьких екосистем у галузі інженерії. Оприлюднений звіт базується на аналізі інформації, зібраної експертною групою фахівців з 14 країн, представників Європейської Комісії та міжнародних організацій, а також включає результати двох спеціалізованих міжнародних семінарів. Документ містить інформацію про поточний стан співпраці у галузі дослідницької інфраструктури, аналізує передовий досвід підтримки екосистем досліджень, визначає чинники та засоби підтримки, набір рекомендацій для політиків і керівників академічних інституцій щодо підтримки екосистеми дослідницьких інфраструктур у різних дисциплінах.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/qVoAc, https://qrpage.net/qr/KgJzr, https://doi.org/10.1787/34797721-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_БезпекаДосліджень

2025-12-08
Поширити
УКРАЇНСЬКА LLM  НА ОСНОВІ GEMMA ВІД GOOGLE

УКРАЇНСЬКА LLM  НА ОСНОВІ GEMMA ВІД GOOGLE

Міністерство цифрової трансформації України та Київстар повідомляють, що ними обрано велику мовну модель, на якій тренуватимуть національну українську LLM.

Міністерство цифрової трансформації України та Київстар повідомляють, що ними обрано велику мовну модель, на якій тренуватимуть національну українську LLM.

Нею стала загальнодоступна open-source-модель Gemma 3 від Google. Її планується адаптувати до української мови, удосконалити український токенайзер (це покращить роботу моделі з українською мовою, зменшить помилки при створенні україномовних текстів та оптимізує обчислювальні витрати при використанні моделі); донавчити модель на унікальних україномовних текстах, які зараз збирають експерти. Ключовими перевагами у виборі моделі стали наступні: оптимальний баланс продуктивності та ресурсів (Gemma забезпечує високу якість при оптимальних інфраструктурних вимогах, це одна з найкращих серед відкритих моделей з погляду співвідношення розміру та якості); багатомовна підтримка (модель наразі має українську мову у своєму діапазоні та легко адаптується через донавчання); мультимодальність (модель може сприймати й аналізувати не лише текст, а й зображення); розширений токенайзер (обсяг токенів забезпечує точне та ефективне опрацювання текстів та донавчання); довге контекстне вікно (128 тис. токенів); наявність кількох розмірностей (що дозволяє гнучко обирати розмір моделі під конкретну сферу застосування); успішні приклади використання для створення українськомовних LLM (Lapa LLM та MamayLM). 

Детальніше: https://qrpage.net/qr/2Orbs, https://qrpage.net/qr/jOKXY 

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_Бібліотекарям

2025-12-05
Поширити
ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ У КРЕАТИВНИХ ІНДУСТРІЯХ

ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ У КРЕАТИВНИХ ІНДУСТРІЯХ

На порталі «ДіяОсвіта» доступний для ознайомлення новий серіал «Штучний інтелект у креативних індустріях».

На порталі «ДіяОсвіта» доступний для ознайомлення новий серіал «Штучний інтелект у креативних індустріях».

Він містить корисну інформацію про різні інструменти ШІ та їх практичне використання у галузі маркетингу, дизайну, комунікацій, аналітики задля досягнення найкращих професійних і творчих результатів. Ознайомлення з 8-ма короткими серіями дозволить навчитись, як додавати ШІ у робочий процес; які інструменти підтримають креативність; як найкраще використовувати дані; як розподілити автоматизацію процесів і функції людини; як працювати з контентом і залишатися при цьому оригінальним, як працювати безпечно,  уникаючи ризиків; як захищати дані й розпізнавати маніпуляції та використовувати ШІ етично. Серіал створений у співпраці з Міністерством цифрової трансформації  України за підтримки Dentsu Ukraine.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/Q198L

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_ОсвітаОнлайн #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_ новини #НРАТ_Інноваторам_ новини #НРАТ_Бібліотекарям

2025-12-05
Поширити