РІШЕННЯ АТЕСТАЦІЙНОЇ КОЛЕГІЇ  МОН ЩОДО МЕРЕЖІ СПЕЦРАД ТА З КАДРОВИХ ПИТАНЬ

РІШЕННЯ АТЕСТАЦІЙНОЇ КОЛЕГІЇ  МОН ЩОДО МЕРЕЖІ СПЕЦРАД ТА З КАДРОВИХ ПИТАНЬ

Sorry, this entry is only available in Українська. 26 лютого 2026 року відбулося чергове засідання Атестаційної колегії Міністерства освіти і науки України.

Sorry, this entry is only available in Українська.

26 лютого 2026 року відбулося чергове засідання Атестаційної колегії Міністерства освіти і науки України.

Під час засідання ухвалено низку рішень, що стосуються присудження (або скасування) наукових ступенів, присвоєння (або відмови у присвоєні) вчених звань, реалізації рішень Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти щодо встановленого плагіату, утворення докторських спеціалізованих вчених рад тощо. Атестаційна колегія затвердила рішення про присудження 194 наукових ступенів і присвоєння 504 вчених звань. З причини академічного плагіату скасовано (визнано недійсним) рішення спеціалізованої вченої ради щодо присудження одному здобувачу наукового ступеня доктора наук; одну особу позбавлено наукового ступеня на підставі рішення НАЗЯВО.  Щодо Переліку наукових фахових видань України, то з категорії «Б» категорії «А» переведено два наукових періодичних видання. Скасовані рішення двох вчених рад закладів вищої освіти про присвоєння вченого звання професора та доцента через невиконання вимог, визначених законодавством. Прийняті рішення з оновлення системи спецрад, вирішено ураховувати результати державної атестації ЗВО та НУ: у тих, що отримали категорії «А» і «Б», утворено 63 докторські спеціалізовані вчені ради строком на три роки; для категорії «В» утворено 25 спеціалізованих вчених рад строком на два роки. 5-ти установам категорії «Г» у створенні рад відмовлено. Також 22 спеціалізовані вчені ради утворено строком на один рік за умови проходження ними державної  атестації.

Детальніше: https://mon.gov.ua/news/atestatsiina-kolehiia-mon-kadrovi-rishennia-ta-onovlennia-merezhi-spetsrad

Фото: МОН

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_НауковіВидання_новини #НРАТ_АкадемДоброчесність_новини

2026-03-03
Share
ЗАЛУЧЕННЯ ПРАКТИКІВ В ЯКОСТІ РЕЦЕНЗЕНТІВ НАУКОВИХ ПУБЛІКАЦІЙ

ЗАЛУЧЕННЯ ПРАКТИКІВ В ЯКОСТІ РЕЦЕНЗЕНТІВ НАУКОВИХ ПУБЛІКАЦІЙ

Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Цзяньян Ґена «Наукові журнали мають активніше залучати спеціалістів-практиків до рецензування».

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Цзяньян Ґена «Наукові журнали мають активніше залучати спеціалістів-практиків до рецензування».

У ній автор наголошує, що досвід практичної роботи в міжнародних компаніях на різних посадах дає йому унікальну перспективу у галузі рецензування наукових матеріалів, засновану на практичному системному мисленні, знанні операційних реалій та фаховому досвіді,  що стане прекрасним доповненням традиційного  академічного підходу до рецензування.  Він свого часу отримав запрошення виступити рецензентом наукового рукопису і сумнівався, чи може відповідати академічним очікуванням видавця. Але тепер, маючи великий досвід рецензування усвідомив, що коментарі практиків часто резонують з думками академічних рецензентів та цінуються ними, дозволяють будувати діалог між дослідниками та практиками.  Експерти-практики можуть зробити істотний внесок в оцінювання результатів наукових робіт, особливо тих, що мають прикладне спрямування. Практичний досвід дозволяє переосмислити наукові ідеї в реальному контексті, виявляти непомічені науковцями обмеження, уточнювати контекст і таким ином покращувати якість наукової дискусії. Разом із тим не слід хвилюватись, що такі рецензенти просувають корпоративні інтереси, – адже  вони працюють від власного імені й дотримуються професійної етики, використовуючи загальнодоступну інформацію. Наразі практиків у пулі рецензентів надзвичайно мало. Щоб це змінити, журнали мають більш проактивно звертатися до професійних асоціацій і галузевих конференцій, а також прямо вказувати у запрошеннях, що цінуються рецензенти-практики. Було б доречно підготувати коротку ознайомчу програму для новачків-практиків, щоб вони краще розуміли очікування академічного сектору від  їхнього рецензування. Звісно, робота практиків у галузі рецензування може відрізнятись від того, що роблять науковці. Вони частіше зосереджуються на глибокому аналізі проблеми та обґрунтуванні викладенні думки, зазвичай вимагають більше часу на підготовку відгуку. Але чи це є недоліком? Ні, скоріше відображенням їхнього звичного професійного підходу.  Автор закликає редакторів наукових журналів та видавництв цінувати такі внески від практиків та розглядати їх в якості повноцінних учасників процесу рецензування. Така співпраця може сприяти не лише більш якісній науковій оцінці, а й підвищенню впливовості досліджень.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/opinion/journals-should-make-more-use-practitioners-peer-review

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_НауковіВидання_новини #НРАТ_TimesHigherEducation  

2026-03-02
Share
РЕЦЕНЗУВАННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ МАЄ ЛИШАТИСЯ ЛЮДСЬКОЮ СПРАВОЮ

РЕЦЕНЗУВАННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ МАЄ ЛИШАТИСЯ ЛЮДСЬКОЮ СПРАВОЮ

Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Ахкіла Бхардваджа «ШІ не має здійснювати рецензування».

Sorry, this entry is only available in Українська.

РЕЦЕНЗУВАННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ МАЄ ЛИШАТИСЯ ЛЮДСЬКОЮ СПРАВОЮ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Ахкіла Бхардваджа «ШІ не має здійснювати рецензування».

У ній автор розглядає роль генеративного штучного інтелекту у процесі академічного рецензування та наголошує, що повноцінне рецензування досліджень залишається виключно людською функцією, яку машина не здатна виконати з тією ж глибиною розуміння і відповідальністю. Широке упровадження ШІ у різні елементи дослідницької діяльності, такі як пошук та узагальнення матеріалів й підготовка чернеток рецензій, не означає, що генеративні моделі мають епістемний контекст, притаманний лише людині. Справжній рецензент — це досвідчений науковець, який не лише виявляє помилки, а й розуміє аргументацію, знає добре по місце роботи у поточних дебатах у рамках відповідної наукової дисципліни та володіє методологією досліджень, що неможливо відтворити через статистичне узагальнення мовних зразків. Ключова цінність рецензування полягає в діалозі наукової спільноти, коли рецензент звертає увагу на тонкі змістовні речі, слабкі місця аргументації та надає критичні зауваження на основі власного розуміння предметної галузі. Саме цей процес забезпечує творення науки. Застосування ШІ для автоматичного формування оцінок робіт може призвести до перетворення рецензування на технічну послугу, в якій втрачається сенс діалогу та відповідального судження. На відміну від людини-рецензента, штучний інтелект не має жодного «інтелектуального інтересу» в тому, чи є дослідження істинним, переконливим чи новаторським. ШІ не є частиною академічної спільноти, він не бере участі в глибоких дискусіях, отже з особливою гостротою постає проблема відповідальності: коли рішення щодо подальшої видавничої долі рукопису формується алгоритмом, важко визначити, хто несе відповідальність і на основі яких критеріїв прийняте таке рішення. Людське рецензування не ідеальне і має свої недоліки, серед яких  — затримка в реагуванні, упередженості, неякісні оцінки. Але це невід’ємна частина наукового процесу, що сприяє розвитку аргументації та самокритики. Замість того щоб замінювати людей, технології мають підтримувати рецензентів, дозволяючи їм концентруватися на глибших аспектах оцінювання, а кінцеве рішення має залишатися за людиною. Рецензування наукових досліджень – це практика академічного діалогу та відповідального судження людей, не алгоритмів.  Якщо пріоритетом у рецензуванні стане швидкість, зручність та відсутність бар’єрів, це ослабить культуру аргументації, що лежить в основі наукового знання, та поставить під питання саму цінність участі людини в оцінюванні досліджень.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/P5YRV  

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини  #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_НауковіВидання_новини #НРАТ_TimesHigherEducation 

2026-02-11
Share
НОВІ ПРАВИЛА ФОРМУВАННЯ ПЕРЕЛІКУ НАУКОВИХ ФАХОВИХ ВИДАНЬ УКРАЇНИ

НОВІ ПРАВИЛА ФОРМУВАННЯ ПЕРЕЛІКУ НАУКОВИХ ФАХОВИХ ВИДАНЬ УКРАЇНИ

Sorry, this entry is only available in Українська. Міністерство освіти і науки України оприлюднило нові правила формування переліку наукових фахових видань України.

Sorry, this entry is only available in Українська.

НОВІ ПРАВИЛА ФОРМУВАННЯ ПЕРЕЛІКУ НАУКОВИХ ФАХОВИХ ВИДАНЬ УКРАЇНИ

Міністерство освіти і науки України оприлюднило нові правила формування переліку наукових фахових видань України.

Відповідний  наказ МОН від 19 січня 2026 року №56,  зареєстрований у Міністерстві юстиції 28 січня 2026 року за № 129/45523 доступний на офіційному вебсайті МОН. Це рішення спрямоване на підвищення якості вітчизняних наукових видань, публікації у яких зараховуються при здобутті наукових ступенів, отриманні вчених звань, ліцензуванні освітніх програм. Нові правила ґрунтуються міжнародних стандартах  публікаційної етики,  прозорих і чітких критеріях оцінювання та принципах академічної доброчесності. Оновлення правил спричинене значним зниженням якості наукових публікацій та видань, поширенням недоброчесних видавничих практик (продаж авторства публікацій, недоброчесне примусове збільшення цитувань, маніпуляції з метриками, датами публікацій, імітації процесів рецензування) і відсутністю ефективних інструментів моніторингу та контролю. Ключові зміни полягають у цифровізації процесів, оновленні правил рейтингування, запровадженні  кластерного підходу. Чинні наукові періодичні фахові видання категорії «Б» залишаються у  «Переліку…»  до 1 червня 2026 року.  Засновники видань мають подати заявки до МОН через систему URIS до 30 квітня 2026 року, використовуючи інструкції, які будуть розміщені у відкритому доступі  2 лютого 2026 року. Заявки, подані для внесення наукового періодичного видання до категорії «Б» Переліку, перевірятимуться упродовж травня поточного року в системі URIS на відповідність формальним вимогам. Відбуватиметься експертне оцінювання заявок комісією з питань публікаційної етики, ⁠формування рейтингового списку наукових періодичних видань у межах кожного кластеру, а  остаточне рішення про внесення наукових періодичних видань до Переліку та присвоєння категорії «Б» буде затверджуватись на термін три роки.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/Rrwnl, https://qrpage.net/qr/l6cqz, https://nauka.gov.ua/information

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_НауковіВидання_новини #НРАТ_АкадемДоброчесність #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_Бібліотекарям

2026-01-30
Share
ДІАМАНТОВІ ЖУРНАЛИ У ЛАТИНСЬКІЙ АМЕРИЦІ

ДІАМАНТОВІ ЖУРНАЛИ У ЛАТИНСЬКІЙ АМЕРИЦІ

Sorry, this entry is only available in Українська. На сторінці блогу DOAJ опублікована стаття Кароліни Діас, Хімена дель Ріо Ріанде та Івонн Лухано Вільчіс  «Діамантові журнали та APC у Латинській Америці: сталий розвиток у мінливій екосистемі».

Sorry, this entry is only available in Українська.

ДІАМАНТОВІ ЖУРНАЛИ У ЛАТИНСЬКІЙ АМЕРИЦІ

На сторінці блогу DOAJ опублікована стаття Кароліни Діас, Хімена дель Ріо Ріанде та Івонн Лухано Вільчіс  «Діамантові журнали та APC у Латинській Америці: сталий розвиток у мінливій екосистемі».

У ній автори зазначають, що DOAJ відіграє вирішальну роль у підвищенні глобальної видимості регіональних наукових журналів, більшість з яких дотримуються моделі відкритого діамантового доступу та фінансуються державними університетами й дослідницькими установами. Хоча ця модель і залишається наразі домінуючою, динамічно зростає частка  тих, хто впроваджує моделі на основі APC для покриття операційних витрат. Це сигналізує про зміни у ландшафті наукової комунікації та необхідність сталого фінансування. DOAJ – вичерпний каталог журналів відкритого доступу наразі індексує 3240 латиноамериканських журналів з 22 країн. Понад 86% цих журналів публікуються університетами, навчальними закладами та дослідницькими центрами. У період з 2020 року по 2024 рік кількість латиноамериканських журналів у каталозі DOAJ зросла майже на 10% –  з 2951 до 3240.  DOAJ забезпечує глобальну видимість журналів для Латинської Америки, що надзвичайно важливо саме по собі та для включення до індексів відкритого доступу, таких як OpenAlex. У Латинській Америці науковці розвинули сильну академічну культуру публікацій державних університетів, яка відрізняється від корпоративної моделі, що домінує на Глобальній Півночі. Як наслідок, університети стали основними видавцями наукових журналів та книг. Автори також розглядають модель на основі APC у Латинській Америці. Зростання кількості некомерційних видавництв, які стягують плату за APC, вказує на критичну потребу сталого фінансування для забезпечення довгострокової життєздатності і підтримки доступності журналів відкритого доступу в регіоні.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/Cdyqf

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_НауковіВидання_новини

2026-01-26
Share
АНТИПЛАГІАТНИЙ СЕРВІС STRIKEPLAGIARISM

АНТИПЛАГІАТНИЙ СЕРВІС STRIKEPLAGIARISM

Sorry, this entry is only available in Українська. StrikePlagiarism.com являє собою хмарну антиплагіатну інтернет-систему, призначену для автоматичної перевірки оригінальності текстових документів

Sorry, this entry is only available in Українська.

StrikePlagiarism.com являє собою хмарну антиплагіатну інтернет-систему, призначену для автоматичної перевірки оригінальності текстових документів

Вона розроблена компанією Plagiat.pl у 2002 році для широкого використання у закладах вищої освіти та наукових установах з метою підтримки академічної доброчесності. Основні можливості системи: пошук запозичень (здійснюється порівняння завантажених документів з джерелами у власній базі даних користувача чи установи, інших університетів, відкритих інтернет джерелах; RefBooks, УкрІНТЕІ та інших- всього понад 3 млн текстів, захищених авторським правом); виявлення контенту, згенерованого ШІ; виявлення маніпуляцій із текстом (різні спроби обійти перевірку, зокрема – заміна літер з інших алфавітів, використання «білих» (невидимих) символів, мікропробілів або перефразування); крос-мовна перевірка перекладених текстів (підтримується понад 200 мовних комбінацій). Послугами сервісу користуються у 60 країнах, серед яких – країни ЄС, США, Канада, Австралія, країни Латинської Америкита Близького Сходу, Індія, Індонезія, Філіппіни, В’єтнам, Сінгапур, Таїланд у понад 1.5 тис. навчальних закладів і видавництв.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/cg6bs, https://qrpage.net/qr/XSPkN

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_АкадемДоброчесність #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_Бібліотекарям  #НРАТ_НауковіВидання_новини  #НРАТ_ШтучнийІнтелект

2026-01-22
Share
НАУКОВЦІ-ДЕТЕКТИВИ: ПОШУК ФАЛЬСИФІКАЦІЙ В АКАДЕМІЧНИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

НАУКОВЦІ-ДЕТЕКТИВИ: ПОШУК ФАЛЬСИФІКАЦІЙ В АКАДЕМІЧНИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джека Ґроува «Науковий детектив: чи не краще провести вечір за викриттям фальсифікацій, ніж за переглядом Netflix?».

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джека Ґроува «Науковий детектив: чи не краще провести вечір за викриттям фальсифікацій, ніж за переглядом Netflix?».

У ній автор розповідає про наукових дослідників і волонтерів, які у свій вільний час уважно аналізують наукові публікації з метою виявлення маніпуляцій, фальсифікацій та помилок. Му Янг із Колумбійського університету каже, що може проводити до 30 годин на тиждень, аналізуючи зображення та графіки у наукових роботах, шукаючи дублікати або ознаки штучної обробки. Для цього не обов’язково мати глибоку предметну експертизу: як правило, достатньо уважного погляду і базових інструментів роботи із зображеннями. У одному з виявлених випадків один і той самий графік з’являвся у 72 різних публікаціях, що нібито представляли різні дослідження. Результати роботи таких «детективів» не лишаються без наслідків. Їхні публічні зауваження на порталі pubpeer.com привертають увагу до робіт у різних галузях знань. Детективи запропонували свої відгуки на сотні статей, серед яких були праці відомого науковця, який втратив посаду після перевірки. Іноді виявлення фальсифікацій призводить до юридичних наслідків. Так, британський розслідувач Шолто Девід у справі проти дослідників з Dana-Farber Cancer Institute використав закон США про помилкові твердження, що дозволяє подавати позови від імені уряду. Внаслідок позову інститут погодився виплатити компенсацію, частину якої отримав і сам Девід.  Попри те, що більшість розслідувачів працюють без винагороди й часто стикаються з критикою, багато хто сподівається, що їхні успіхи підвищать престиж і визнання цього виду діяльності. Однак щодо «наукових детективів» залишається багато питань: більшість фальсифікацій залишається непоміченими, майже немає централізованого механізму розслідування,  реакції видавців та університетів на виявлені проблеми часто бувають повільними або формальними. Дехто вважає, що для ефективної боротьби з маніпуляціями слід удосконалити первинне рецензування і змінити культуру наукових публікацій, більш активно протидіяти академічним порушенням. Автор статті вважає, що добровільні «наукові детективи» відіграватимуть все більш помітну роль у підтримці академічної етики.

Детальніше:  https://qrpage.net/qr/qkCK2

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ПопуляризаціяНауки #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_НауковіВидання_новини #НРАТ_АкадемДоброчесність #НРАТ_Науковцям_новини  #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_TimesHigherEducation  

2026-01-19
Share
ОПИТУВАННЯ ЩОДО РОЗВИТКУ ВІДКРИТОЇ НАУКИ ТА ПІДТРИМКИ РЕПОЗИТАРІЇВ

ОПИТУВАННЯ ЩОДО РОЗВИТКУ ВІДКРИТОЇ НАУКИ ТА ПІДТРИМКИ РЕПОЗИТАРІЇВ

Sorry, this entry is only available in Українська. Концепція відкритої науки та поширення електронних наукових архівів за останні десятиліття змінили академічний ландшафт.

Sorry, this entry is only available in Українська.

Концепція відкритої науки та поширення електронних наукових архівів за останні десятиліття змінили академічний ландшафт.

Їх цінність та прикладне значення складно переоцінити. Але практика показує, що далеко не всі заклади вищої освіти та наукові установи України мають інституційні репозитарії для збереження і поширення у відкритому доступі результатів наукових досліджень, публікацій, освітніх матеріалів та дослідницьких даних своїх співробітників та здобувачів освіти.  Щоб краще зрозуміти нагальні проблеми у цій сфері та обговорити шляхи їх подолання, команда Національного репозитарію академічних текстів проводить опитування. Інформація про його результати буде використовуватись в агрегованому вигляді при підготовці пропозицій щодо розвитку відкритої науки та підтримки репозитаріїв з науковим контентом, а основні його результати будуть поширені на ресурсах НРАТ.

Долучитись до опитування можна за посиланням: https://forms.gle/EHUSHuT3k2XQmFjQ7

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_НауковіВидання_новини

2026-01-05
Share
ВИКОРИСТАННЯ ІНСТРУМЕНТІВ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ У ДОСЛІДЖЕННЯХ

ВИКОРИСТАННЯ ІНСТРУМЕНТІВ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ У ДОСЛІДЖЕННЯХ

Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Wiley опубліковано «Посібник для авторів досліджень, редакторів та рецензентів».

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті Wiley опубліковано «Посібник для авторів досліджень, редакторів та рецензентів».

У ньому наголошується, що інструменти генеративного штучного інтелекту швидко змінюють дослідницький ландшафт, пропонуючи нові способи аналізу даних, удосконалення написання робіт та пришвидшення відкриттів. Посібник має допомогти авторам наукових публікацій у періодичних виданнях, редакторам журналів та рецензентам незалежно від галузі знань, у прийнятті обґрунтованих рішень щодо прийнятності задіяння ШІ в дослідженнях та написанні робіт. Він окреслює найкращі практики, уточнює очікування щодо розкриття інформації та нагляду за використанням ШІ, а також відповідає на поширені запитання щодо використання інструментів штучного інтелекту, одночасно захищаючи права інтелектуальної власності та зберігаючи цілісність ваших досліджень. Серед порад, які містяться у Посібнику, такі: використовуйте ШІ відповідально – застосовуйте найкращі практики та належним чином розкривайте використання ШІ в рукописах та рецензуванні; захистить свою роботу – зберігайте права інтелектуальної власності та забезпечуйте конфіденційність, захист даних і дотримання ліцензійних вимог; впевнено орієнтуйтеся в правилах – розумійте наслідки авторських прав та вимоги видавців до контенту, створеного штучним інтелектом; оберіть правильні інструменти – оцінюйте, тестуйте та обирайте відповідні технології штучного інтелекту, одночасно розпізнаючи та пом’якшуючи потенційні упередження; зважено та критично використовуйте ШІ для оглядів літератури, написання рукописів, візуалізації даних й просування досліджень, не нехтуйте принципів екологічної стійкості.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/UTksa, https://qrpage.net/qr/O2k4R

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_НауковіВидання_новини

2025-12-29
Share
ДІАМАНТОВИЙ ДОСТУП

ДІАМАНТОВИЙ ДОСТУП

Sorry, this entry is only available in Українська. На сторінці блогу DOAJ опублікований оглядовий матеріал «Підбиваючи підсумки діамантового року для DOAJ».

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сторінці блогу DOAJ опублікований оглядовий матеріал «Підбиваючи підсумки діамантового року для DOAJ».

У ньому зазначається, що у 2025 році завдяки акценту на відкритому діамантовому доступі у DOAJ сформувалася ціла низка проектів – від підтримки нової відкритої інфраструктури в Європі до більш активної співпраці з журналами, що видаються силами спільнот по всьому світу. DOAJ працює з журналами відкритого доступу, незалежно від їхніх бізнес-моделей, проте найбільше опікується невеликими журналами, керованими спільнотою, які не стягують плату за публікацію. Рік, що минає, привернув увагу до численних аспектів роботи журналів. Діяльність DOAJ відбувалась на наступними напрямами: діяльність European Diamond  (завершення двох проектів, що фінансуються програмою Horizon Europe, які надали значний вплив на відкрите середовище та Diamond); участь у запуску Європейського центру розвитку потенціалу Diamond (EDCH), покликаного сприяти подальшому розвитку послуг та функцій підтримки, координації та професіоналізації публікацій Diamond у відкритому доступі по всій Європі; встановлення контактів з регіональними та національними центрами розвитку Diamond по всій Європі (угода з DFG та німецьким національним центром розвитку потенціалу SeDOA щодо підтримки наукових журналів відкритого доступу Diamond у Німеччині); формування нових моделей сталого розвитку (членство в Open Journals Collective дозволяє бібліотекам підтримувати високоякісні журнали відкритого доступу Diamond, керовані спільнотою). Замість того, щоб платити за трансформаційні угоди або моделі, засновані на оплаті друкованих зборів, бібліотеки інвестують в OJC, яка спрямовує підтримку колекцій ретельно відібраних журналів відкритого діамантового доступу. Відбувалась діяльність DOAJ в якості амбасадорів в рамках програми діамантового доступу задля підтримки й просування моделі безкоштовних публікацій та відкритого доступу. Багато зусиль було зосереджено на підтримці покращання видавничої практики невеликих видавництв, багато з яких публікують журнали безкоштовно. Було започатковане нове партнерство з Latindex – найповнішим каталогом іберо-американських журналів, більшість з яких відносяться до діамантового відкритого доступу. Розпочато роботу над проектом ALMASI у рамках програми Horizon Europe для розвитку місцевих наукових журналів у Латинській Америці та Африці. Важливе значення має  налагоджена комунікація за допомогою соціальних мереж для посилення впливу ініціатив Diamond по всьому світу (платформа Tuwhera в Новій Зеландії). Поряд із 14 тис. безкоштовних журналів відкритого діамантового доступу у DOAJ індексується безліч журналів, створених спільнотами, які стягують низьку плату за публікацію, щоб забезпечити свою стійкість, а також індексуються у DOAJ щоб підтвердити свою якість та підвищити видимість.

Детальніше: https://blog.doaj.org/2025/12/19/reflecting-on-a-diamond-year-for-doaj/

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_НауковіВидання_новини

2025-12-22
Share