Освітянам Архіви

ВІД АУДИТОРІЇ ДО ПОЛІТИКИ: ЧОМУ НАУКОВЦІ МАЮТЬ ГОВОРИТИ ПУБЛІЧНО

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Меттью Райза «Публічні виступи: недооцінений шлях до академічного впливу».

У ній автор говорить про те, як публічні виступи та участь у різноманітних заходах за межами академічної спільноти можуть стати вагомим інструментом посилення впливу наукових досліджень та їх позитивного сприйняття поза вузьким колом колег. Важливо не лише проводити гарні дослідження, – слід розповідати про них там, де їх можуть почути люди з іншими поглядами. Він цитує професора М. Мутукрішну з Лондонської школи економіки, який вважає, що багато науковців залишаються поза рамками суспільних подій, не впливаючи на рішення політиків і широку публіку. Досвід цього професора є доволі показовим. Після публікації його книги про людську природу, автор прагнув залучитися до політичних і державних дискусій в рамках кампанії проти корупції, що проводилась Міністерством внутрішніх справ Великобританії та консультацій під егідою Міністерства освіти і Програми розвитку ООН щодо готовності британських дітей до ери штучного інтелекту. Він виявив нові організаційні формати, які допомагають науковцям ефективніше працювати з публікою. Наприклад, Academic Speakers Bureau, створене при Лондонській школі економіки, має на меті зв’язати провідних дослідників з корпоративними та публічними клієнтами, які шукають промовців із глибокою науковою підготовкою. Такі бюро спрощують логістику, узгоджують умови виступів і розширюють аудиторію, що може сприяти сталому впливу дослідницьких ідей. Ще одна ініціатива — PUP Speaks від видавництва Princeton University Press, яка покликана просувати книги й утримувати зв’язок із аудиторією для забезпечення тривалої присутності науковців у публічному дискурсі. Професор Американського університету (Вашингтон) Кантіті Міллер-Ідріс говорить, що вона отримала сотні запрошень на виступи після публічного обговорення її дослідницької роботи, отже вдалі публічні виступи можуть поширювати наукові ідеї серед широкої аудиторії. Традиційні академічні канали самі по собі не забезпечують максимального суспільного впливу. Публічні виступи, участь у дебатах, спікерських проєктах та співпраця з організаціями за межами університетів може стати важливою частиною трансформації наукових знань у ширше суспільне розуміння та забезпечити реальний вплив на політику, бізнес і культуру.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/94xtb

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_TimesHigherEducation #НРАТ_ПопуляризаціяНауки #НРАТ_Валоризаціяя знань

2026-01-24

ГРАНТИ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ ДОКТОРАМ НАУК

Національний фонд досліджень України оголосив старт щорічного конкурсного відбору наукових проєктів для надання грантів Президента України молодим докторам наук на проведення наукових досліджень і розробок.

Мета конкурсу – стимулювання актуальних і значущих наукових досліджень і розробок за пріоритетними напрямами розвитку науки і техніки України. Тематика проєктів, що будуть подані, має відповідати одному з пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки, а саме: національна безпека і оборона; фундаментальні наукові дослідження з найбільш важливих проблем розвитку науково-технічного, соціально-економічного, суспільно-політичного, людського потенціалу для забезпечення конкурентоспроможності України у світі та сталого розвитку суспільства і держави; інформаційні та комунікаційні технології; енергетика та енергоефективність; раціональне природокористування; науки про життя, нові технології профілактики та лікування найпоширеніших захворювань; нові речовини і матеріали. Переможці конкурсного відбору отримають у 2027 році гранти Президента України для проведення наукових досліджень і розробок. Заявку на участь у конкурсі можна подати до 20 лютого 2026 року.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/NVXGu, https://qrpage.net/qr/jKCDD

Фото: ІР офіс

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ГрантиМіжнароднаПідтримка #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2026-01-24

ДОСТУП ДО ASPI ДЛЯ УКРАЇНСЬКИХ КОРИСТУВАЧІВ

Всесвітня організація інтелектуальної власності (ВОІВ) продовжила до кінця 2026 року безкоштовний доступ до сервісів програми Access to Specialized Patent Informatio (ASPI) для українських неприбуткових організацій, академічних, науково-дослідних установ, університетів, державних дослідницьких центрів та експертів Українського національного офісу інтелектуальної власності та інновацій.

Йдеться про можливість користування сучасними інструментами пошуку та аналізу патентних даних, що сприятиме розвитку інноваційної діяльності в Україні. Безкоштовний доступ надано у рамках підтримки національних дослідників та IP сфери на виконання Меморандуму між Мінекономіки та ВОІВ щодо співробітництва у сфері інтелектуальної власності від 7 липня 2025 року. За умовами програми ASPI можна отримати доступ до двох сервісів провайдерів – по одному обліковому запису на кожен продукт: Clarivate Analytics; Questel; LexisNexis; Minesoft; Thomson Reuters та ін. ASPI було започатковано у 2010 році на умовах державно-приватного партнерства з провідними постачальниками патентної інформації для посилення спроможності країн, що розвиваються, брати участь у глобальній економіці знань; активізувати застосування інноваційного потенціалу ІР стейкхолдерів шляхом використання інформації, що міститься в патентних документах та непатентній літературі для розробки нових рішень технічних проблем.

Детальніше: https://nipo.gov.ua/bezkoshtovnyj-aspi-2026/, https://www.wipo.int/en/web/aspi, https://qrpage.net/qr/FYUyj

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_Бібліотекарям

2026-01-24

НОРВЕЗЬКО-УКРАЇНСЬКА СПІВПРАЦЯ У ВИЩІЙ ОСВІТІ

Директорат з питань вищої освіти та навичок Норвегії спільно з Міністерством освіти і науки України оголосили конкурс «Norwegian–Ukrainian Cooperation in Higher Education».

Він покликаний зміцнити потенціал українських закладів вищої освіти у наданні якісної, актуальної та привабливої освіти й підтримати довгострокову співпрацю між норвезькими та українськими вишами. Основні пріоритети: розвиток українських ЗВО; підвищення якості та актуальності освітніх пропозицій вітчизняних університетів; інклюзивна освіта для вразливих груп населення; розвиток безперервної освіти. Гранти в рамках цього конкурсу будуть надані проектам, які забезпечать цифрову трансформацію; захист навколишнього середовища; підтримку фізичного та психічного здоров’я; розвиток правових, соціальних наук, економіки, міського планування, сільського господарства; підготовку педагогів. Взяти участь у конкурсі можуть партнерства, що складаються з одного норвезького та двох українських закладів вищої освіти, які працюють у найбільш постраждалих регіонах, що пропонують акредитовані програми бакалаврату, магістратури або докторантури, а також дослідницькі установи, державні або приватні підприємства, неурядові організації з Норвегії та України. Бюджет програми складає 80 млн норвезьких крон, фінансування одного проєкту становитиме до 5 млн норвезьких крон. Тривалість проєктів – до трьох років, початок – у червні /липні 2026 року. Заявку на участь у конкурсі можна подати до 2 березня 2026 року.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/4lXCj, http://qqml.org/, https://qrpage.net/qr/o4MwI

Фото: МОН

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ГрантиМіжнароднаПідтримка #НРАТ_Інклюзивність #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2026-01-24

ХИБНІ ЗВИНУВАЧЕННЯ В «ШІ-ПЛАГІАТІ»: УРОК ДЛЯ ВИКЛАДАЧА І СТУДЕНТІВ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Девіда Мінґея «Після того, як мене хибно назвали «ШІ-плагіатором», як я можу звинувачувати студентів?».

У ній автор, асоційований викладач Open University, розповідає про випадок із власного життя, коли автоматична перевірка статті, переданої до журналу, хибно визначила його рукопис як такий, що був згенерований інструментами штучного інтелекту. Мінґей разом із колегою подав наукову роботу до журналу і на запит редактора повідомив, що інструмент ШІ не використовувався. Проте автоматичний інструмент аналізу тексту класифікував статтю як переважно створену ШІ, оскільки вважав її занадто плавною та однорідною за стилем, без синтаксичних «аномалій» і «мінімальних відхилень у довжині речень». Навіть додатковий аналіз тексту, який показав, що стиль рукопису має «людські» нерівності, редактор відмовився це враховувати й остаточно відхилив подання. Автоматичні детектори ШІ являють собою комп’ютерні програми, що оцінюють частоту певних лінгвістичних ознак, але жоден із сучасних алгоритмів, на думку Девіда, не здатний надійно відрізнити «поліровану» людську академічну мову від тексту, створеного або обробленого ШІ. Через це є ризик, що авторів можуть карати за те, що вони пишуть надто якісно або «правильно», а не за те, що справді використали ШІ. Цей досвід змушує по-новому поглянути і на процес оцінювання студентських робіт. Спроба «вловити» недоброчесність студента за допомогою наявних інструментів може бути хибною, отже автоматичні інструменти не повинні замінювати людську оцінку щодо методологічної якості, аргументації та оригінальності думок. Тому варто переглядати завдання і формулювання оцінювання таким чином, щоб вони вимагали роботи, ускладненої для автоматичного створення — наприклад, завдання з локальним, контекстним мисленням або критичним аналізом. Це може зменшити залежність від інструментальних рішень. Надмірна довіра до детекторів ШІ може створювати проблеми, особливо для тих, чиєю першою мовою не є англійська, отже вони використовують інструменти ШІ для редагування як 100% легітимну допомогу. Питання щодо меж і визначення академічної доброчесності набуває нової актуальності, – сучасним університетам потрібні нові процедури, які враховують обмеженість використовуваних технологій.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/No1K6

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_TimesHigherEducation #НРАТ_АкадемДоброчесність

2026-01-22

АНТИПЛАГІАТНИЙ СЕРВІС STRIKEPLAGIARISM

StrikePlagiarism.com являє собою хмарну антиплагіатну інтернет-систему, призначену для автоматичної перевірки оригінальності текстових документів

Вона розроблена компанією Plagiat.pl у 2002 році для широкого використання у закладах вищої освіти та наукових установах з метою підтримки академічної доброчесності. Основні можливості системи: пошук запозичень (здійснюється порівняння завантажених документів з джерелами у власній базі даних користувача чи установи, інших університетів, відкритих інтернет джерелах; RefBooks, УкрІНТЕІ та інших- всього понад 3 млн текстів, захищених авторським правом); виявлення контенту, згенерованого ШІ; виявлення маніпуляцій із текстом (різні спроби обійти перевірку, зокрема – заміна літер з інших алфавітів, використання «білих» (невидимих) символів, мікропробілів або перефразування); крос-мовна перевірка перекладених текстів (підтримується понад 200 мовних комбінацій). Послугами сервісу користуються у 60 країнах, серед яких – країни ЄС, США, Канада, Австралія, країни Латинської Америкита Близького Сходу, Індія, Індонезія, Філіппіни, В’єтнам, Сінгапур, Таїланд у понад 1.5 тис. навчальних закладів і видавництв.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/cg6bs, https://qrpage.net/qr/XSPkN

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_АкадемДоброчесність #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_НауковіВидання_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект

2026-01-22

ОЦІНКА ЗРІЛОСТІ ВІДКРИТИХ ДАНИХ У 2025 РОЦІ

На офіційному порталі європейських даних Europеan Data опублікований звіт «Прогрес у сфері відкритих даних: оцінка зрілості відкритих даних у 2025 році».

Він містить актуальний огляд того, як європейські країни просуваються у сфері підвищення доступності, повторного використання та ефективності інформації державного сектору. Результати дослідження показали зростання ефективності в управлінні, підвищення якості даних та збільшення реального впливу відкритих даних у 36 країнах, у т.ч. у всіх 27 державах-членах ЄС, трьох членах Європейської асоціації вільної торгівлі та шести країнах-кандидатах. Прогрес помітний у всіх чотирьох вимірах оцінки: політика, портал, якість даних та вплив. Політика залишається найсильнішим виміром, оскільки країни продовжують зміцнювати довгострокові структури управління та регулярніше оновлювати свої національні стратегії, одночасно здійснюючи упровадження Регламенту про високоцінні набори даних. Національні портали також демонструють гарний прогрес після минулорічного спаду, з більшою кількістю функцій, які допомагають користувачам знаходити та отримувати доступ до наборів даних, сильнішою підтримкою постачальників даних та чіткішими довгостроковими планами щодо сталого розвитку порталів. Покращення якості даних зумовлене кращою практикою роботи з метаданими, ширшим використанням європейських стандартів (таких як DCAT-AP) та більш повними часовими рядами. Вимір впливу продовжує поступово зростати, оскільки все більше країн розробляють способи вимірювання того, як саме відкриті дані приносять користь суспільству, довкіллю та економіці. У звіті висвітлюються практичні кроки – від багатостороннього управління до орієнтованого на користувача дизайну порталів, – які допомагають зміцнювати екосистему відкритих даних Європи. Пропонуються реальні приклади відкритих даних, що мають відчутний вплив: використання даних про здоров’я, повторне використання геопросторових та історичних наборів даних для розумнішого міського планування, перетворення даних перепису населення на дослідження соціальних тенденцій тощо. З оцінкою зрілості відкритих даних за 2025 рік можна ознайомитись завдяки інтерактивній цифровій платформі, де можна обирати показники, країни, визначати тенденції, а також отримувати рекомендації за конкретними вимірами.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/kvbi4, https://qrpage.net/qr/9nhGE, https://qrpage.net/qr/EXGOn

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-01-22

ОЕСР: ПЕРСПЕКТИВИ ЦИФРОВОЇ ОСВІТИ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Прогноз цифрової освіти на 2026 рік. Дослідження ефективних способів використання генеративного штучного інтелекту в освіті».

У ньому зазначається, що генеративний штучний інтелект швидко інтегрується в освітні системи по всьому світу, підвищуючи очікування щодо персоналізованого навчання, удосконалених методів викладання та більш ефективного управління системою. Документ спирається на доступні емпіричні дослідження, проаналізовані освітні експерименти та експертні висновки, щоб визначити перспективні ніші для ГШІ та зацікавлені сторони, здатні керувати його ефективним та відповідальним упровадженням. ГШІ може масштабувати персоналізовану підтримку навчання, підвищувати якість зворотного зв’язку та частково автоматизувати оцінювання. Але ця зручність повинна мати свою міру: коли учні занадто сильно залежать від ГШІ, їх метакогнітивна залученість (розумові процеси та зусилля, які забезпечують розуміння) знижується. Хоча деякі дослідження свідчать про покращення результатів навчання учнів та їхньої успішності, інші – навпаки, звертаючи увагу на небезпечні ситуації, коли інструменти ГШІ надають прямі рішення, а не підтримують справжні процеси навчання. Ефективна інтеграція ГШІ у викладання та навчання вимагає від викладачів заохочування міркувань та справжнього навчання. Гібридні системи, що поєднують ГШI з чіткими педагогічними моделями (наприклад, структуровані стратегії репетиторства або дизайн-оцінювання, орієнтовані на докази), є більш перспективними, ніж універсальні чат-боти. Покращення навчання студентів за допомогою генеративного штучного інтелекту змінює освітній ландшафт, виходячи за рамки викладання та навчання. На відміну від попередніх хвиль освітніх технологій, значна частина ГШІ є вільнодоступною та значною мірою використовується поза межами інституційного контролю завдяки своїй інтуїтивності та універсальності. У звіті аналізуються нові дослідження, які показують, що цей інструмент може підтримувати навчання, якщо керується чіткими принципами викладання, але якщо він використаний без педагогічного керівництва, як буквальний аутсорсинг завдань ГШІ, це шкодить навчанню. У звіті підкреслюються переваги ГШІ як викладача, партнера та помічника, а також наводяться докази щодо необхідності зваженого підходу до проектування освітнього процесу.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/S9h1J, https://qrpage.net/qr/bcrMV, https://doi.org/10.1787/062a7394-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Освітянам_КращіПрактики

2026-01-22

УНІВЕРСИТЕТ БЕЗ СТІН ЗАЛИШАЄТЬСЯ? ЩОСЬ ПІШЛО НЕ ЗА ПЛАНОМ…

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Кріса Хавергала «Що з планами зробити Університет Оклахоми «університетом без стін»…».

У ній автор говорить про рішення відмовитися від ідеї створення нового кампусу і повернутися до фундаментальної місії університету як закладу дистанційного навчання. Ідея перемістити цей заклад вищої освіти на нову площадку, оголошені у 2023 році, а також забезпечення традиційного очного навчання для бакалаврів, – скасовані. Новий віце-канцлер університету Девід Фенікс пояснив, що не може виправдати витрати у сотні мільйонів фунтів на будівництво нового кампусу на тлі надмірної пропозиції традиційних університетських програм і стрімких змін у потребах студентів. Натомість відбуватиметься модернізація наявної бази для проведення обмежених очних навчальних сесій, тоді як основне навчання залишатиметься онлайн. Такий підхід, за словами Фенікса, ближчий до історичної місії цього університету як «університету без стін» і дозволить запропонувати студентам сучасні можливості без традиційної моделі кампусу. У найближчі 20 років потреба у тривалому очному навчанні на кампусі буде зменшуватися, отже університети мають більш гнучко підходити до організації освіти. Це також буде пов’язано і зі зміною демографічних і фінансових умов у секторі вищої освіти в цілому. Партнерства з іншими установами і зараз дозволяють цьому університету мати фізичну присутність у різних регіонах Великої Британії. Розвивається співпраця зі школами, коледжами, місцевими органами влади, бізнесом та іншими університетами, зокрема – в частині спільного використання ресурсів, навчальних центрів.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/xCCSO

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_TimesHigherEducation

2026-01-21

ОЕСР: ПІДГОТОВКА СПІВРОБІТНИКІВ, ГОТОВИХ ДО РОБОТИ З ШІ У ДЕРЖАВНОМУ СЕКТОРІ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичну записку «Підготовка співробітників, готових до роботи з ШІ у державному секторі: наслідки та стратегії».

У ній зазначається, що державні інституції є крупними роботодавцями в країнах ОЕСР, але наразі багато з них стикається з нестачею персоналу, високим робочим навантаженням та фінансовим тиском. До їхніх основних функцій входить виконання адміністративних та допоміжних завдань, зокрема – обробка документів, управління заявами або надання інформації громадянам. Системи штучного інтелекту можуть підтримувати та прискорювати цю діяльність, підвищуючи якість обслуговування та вивільняючи ресурси персоналу для більш складних завдань. Водночас, нестача навичок є одним із найчастіше згадуваних бар’єрів на шляху впровадження ШІ у державному секторі. Отже, підготовка персоналу така ж важлива, як і власне упровадження новітніх технологій. Системи ШІ можуть знизити адміністративне навантаження, оптимізувати надання послуг та звільнити ресурси у державному управлінні. Kela, фінська установа із соціального забезпечення, використовує платформу ШІ для автоматизації класифікації та обробки документів, що додаються до заяв на отримання допомоги: це заощаджує 38 років роботи в еквіваленті повної зайнятості працівників, які займаються розглядом справ. Уряди ретельно вивчають практики упровадження технологій ШІ, оцінюючи витрати, вигоди, ризики, нормативні аспекти та вплив на персонал. Вони діють з обережністю, щоб визначити найкращі варіанти використання ШІ та розробити пілотні проекти, де ці технології приносять користь. Людський контроль, прозорість, підзвітність та довіра залишаються центральними принципами державних процедур та послуг, адже є побоювання, що ШІ погіршить якість робочих місць або замінить співробітників у державному секторі. У документі розглядаються наслідки впровадження ШІ для робочої сили в державних інституціях, викладаються стратегії використання ШІ для зміцнення можливостей персоналі й установ, наводяться приклади навчання різних груп співробітників, стратегії найму фахівців у галузі цифрових технологій і даних, механізми упровадження інновацій та безперервного навчання.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/cLWu3, https://qrpage.net/qr/YjJQ9, https://doi.org/10.1787/b89244c7-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2026-01-21

Національний репозитарій академічних текстів

База даних НРАТ:

Звіти у сфері наукової і науково-технічної діяльності

Дисертації на здобуття наукових ступенів та автореферати

Матеріали видань та локальних репозитаріїв

Освітянам

ВІД АУДИТОРІЇ ДО ПОЛІТИКИ: ЧОМУ НАУКОВЦІ МАЮТЬ ГОВОРИТИ ПУБЛІЧНО

ГРАНТИ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ ДОКТОРАМ НАУК

ДОСТУП ДО ASPI ДЛЯ УКРАЇНСЬКИХ КОРИСТУВАЧІВ

НОРВЕЗЬКО-УКРАЇНСЬКА СПІВПРАЦЯ У ВИЩІЙ ОСВІТІ

ХИБНІ ЗВИНУВАЧЕННЯ В «ШІ-ПЛАГІАТІ»: УРОК ДЛЯ ВИКЛАДАЧА І СТУДЕНТІВ

АНТИПЛАГІАТНИЙ СЕРВІС STRIKEPLAGIARISM

ОЦІНКА ЗРІЛОСТІ ВІДКРИТИХ ДАНИХ У 2025 РОЦІ

ОЕСР: ПЕРСПЕКТИВИ ЦИФРОВОЇ ОСВІТИ

УНІВЕРСИТЕТ БЕЗ СТІН ЗАЛИШАЄТЬСЯ? ЩОСЬ ПІШЛО НЕ ЗА ПЛАНОМ…

ОЕСР: ПІДГОТОВКА СПІВРОБІТНИКІВ, ГОТОВИХ ДО РОБОТИ З ШІ У ДЕРЖАВНОМУ СЕКТОРІ