ВСТАНОВЛЕННЯ МЕЖ НЕОБХІДНЕ ДЛЯ БЛАГОПОЛУЧЧЯ ВИКЛАДАЧІВ

ВСТАНОВЛЕННЯ МЕЖ НЕОБХІДНЕ ДЛЯ БЛАГОПОЛУЧЧЯ ВИКЛАДАЧІВ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Чонг Фан «Встановлення меж необхідне для благополуччя викладачів».

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Чонг Фан «Встановлення меж необхідне для благополуччя викладачів».

У ній наголошується, що практика турботи про себе та уміння говорити «ні» є надзвичайно цінною та може допомогти викладачам університетів впоратися зі зростаючими вимогами щодо викладання, знайти сталий баланс між роботою та особистим життям.  Межа, що розділяє життя та роботу, стає дедалі більш розмитою. Мобільні засоби зв’язку – ноутбуки, смартфони, планшети –  змінили методи роботи та надали багатьом людям більш гнучкий робочий графік і мобільність на робочому місці. Разом із тим, вони розмили межі між роботою та відпочинком. Наразі переважна більшість педагогів та  науковців працюють більше встановлених норм, причому з більш високою інтенсивністю, ніж раніше. Вони беруть роботу додому та постійно перевіряють службову електронну пошту, не обмежуючись лише  робочим графіком, що є наразі одним з провідних чинників виснаження. Дехто вважає, що така гнучкість дозволяє їм поєднувати роботу та особисте життя, щоб найкраще задовольнити свої потреби. Але більшість говорить, що відчуває стрес, виснаження та перевантаження. Сучасні вимоги  щодо педагогічного навантаження роблять викладачів вразливими до виснаження,  яке є емоційною реакцією на тривалий тиск. Його симптоми: деперсоналізація (відчужене та песимістичне ставлення до оточення); емоційне виснаження (брак розумових ресурсів внаслідок емоційного перевантаження); зниження особистих досягнень; низька продуктивність; зниження відданості викладанню;  висока плинність кадрів; фізичні захворювання. Встановлення меж – це один зі способів підтримувати здоровий баланс між роботою та життям поза роботою. Необхідно в першу чергу самостійно проаналізувати ситуацію та визначити, де найбільше потрібні зміни; встановити  збалансовані відносини з людьми; захистити себе від нереалістичних очікувань. Сприймайте межі як необхідні для життя чітко визначені правила або обмеження, встановлені для безпеки та благополуччя. Їх необхідно не лише визначити для себе, а й повідомити про це інших. Необхідно прикласти зусилля для створення комфортної атмосфери.

Детальніше: https://ukrintei.ua/y/EipdD

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини#НРАТ_Науковцям_КращіПрактики #НРАТ_Освітянам_КращіПрактики

2025-05-28
Поширити
13 КРОКІВ НАВЧАННЯ

13 КРОКІВ НАВЧАННЯ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Бейтінг Хе «Навчання від щирого серця за 13 кроків».

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Бейтінг Хе «Навчання від щирого серця за 13 кроків».

У ній наголошується, що залучення студентів до навчання через емпатію вимагає від викладачів, щоб вони щиро ділилися  власними історіями, відверто говорили про вразливості і при цьому всебічно безпечний простір для навчання. Автор  надає власні поради щодо створення відповідної атмосфери у навчальній аудиторії. Викладач, який проявляє емпатію, на думку Бейтінг, стає на місце своїх студентів, орієнтуючись у їхніх емоціях, страхах та прагненнях. Окрім традиційної ролі інструктора, він також стає провідником, культивуючи атмосферу довіри та відкритості, що розвиває як інтелект, так і характер. Співчутливий викладач – це вмілий оповідач, який використовує наративи, щоб поєднати знайоме з невідомим, відоме з тим, що потребує відкриття. У цьому просторі  лекції та семінари не можуть бути звичайним монологом, а мають ставати динамічними розмовами, що адаптуються до ритму студентів. Труднощі навчання з емпатією Бейтінг бачить у тому, що  у світі, який швидко змінюється, де технологічний прогрес та інформаційне перевантаження надвисокі, – вони можуть затьмарити людський дотик. 13 способів привнесення емпатії до занять, які пропонує Бейтінг, дозволять більше ефективно залучати здобувачів освіти, використовуючи емпатію. Йдеться про пізнання  своїх учнів; практику активного слухання; використання власних особистих історій; виявлення співчуття у діалогах; створення безпечного простору, де кожен може проявити себе;  формування інклюзивного середовища, де студенти почуватимуться комфортно, не боячись осуду власної точки зору; надання студентам можливості вибору завдань або проектів; організацію активного обговорення у малих групах; призначення завдань на рефлексію; використання рольових ігор або симуляцій; ув’язка навчальних матеріалів із реальними життєвими проблемами; заохочення підтримки з боку класу.  Використання цих підходів допоможе створити у класі середовище, яке сприяє емпатії та емоційному зв’язку, що призводить до більшої зацікавленості та мотивації студентів. Навчання від щирого серця через емпатію – це надзвичайно важливий трансформаційний досвід, який формує не лише інтелект, а й дозволяє достукатись до кожного учня.

Детальніше: https://ukrintei.ua/y/fOqVD

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини#НРАТ_Науковцям_КращіПрактики #НРАТ_Освітянам_КращіПрактики

2025-05-26
Поширити
КРИТИЧНЕ МИСЛЕННЯ ПРИ РОЗРОБЛЕННІ КУРСУ ТА ЙОГО ВИКЛАДАННІ

КРИТИЧНЕ МИСЛЕННЯ ПРИ РОЗРОБЛЕННІ КУРСУ ТА ЙОГО ВИКЛАДАННІ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття М. Чжан «Як упровадити критичне мислення: від розроблення курсу до оцінювання».

На сайті Times Higher Education опублікована стаття М. Чжан «Як упровадити критичне мислення: від розроблення курсу до оцінювання».

У ній автор наголошує, що критичне мислення – це надзвичайно важлива людська навичка, її треба формувати й підтримувати під час навчання. Отже, викладачам можуть стати у нагоді практичні поради, як на всіх етапах навчання розвивати та покращувати здатність студентів аналізувати й оцінювати інформацію. Критичне мислення виходить за межі виключно академічних цінностей. В епоху глобальних викликів та інформаційного перевантаження здатність аналізувати дані, ставити під сумнів припущення, генерувати інноваційні рішення та долати складнощі є надзвичайно важливою. Освітяни повинні моделювати критичне мислення, створюючи унікальний навчальний досвід, який спонукає студентів ставити під сумнів, аналізувати та розмірковувати над інформацією.  Тому потрібно  цілеспрямовано виховувати культуру критичного мислення, заохочувати навчання на основі дослідницьких здібностей,  упроваджувати «проблемне навчання»,  сприяти рефлексивній практиці. Також автор радить більш активно обговорювати матеріал зі здобувачами освіти, наголошувати на етичному вимірі в дискусії, аналізі та прийнятті рішень. Студенти мають навчитись ставити запитання, які стимулюють більш глибоке мислення, аудиторія повинна бути готова до цього, клас має стати безпечним простором, де учні почуваються комфортно, вивляючи власну допитливість.  Наразі недостатньо бути просто поінформованим: критичне мислення стосується сутнісних речей.

Детальніше: https://ukrintei.ua/y/Qdym1

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Науковцям_КращіПрактики #НРАТ_Освітянам_КращіПрактики

2025-05-23
Поширити
WORLD UNIVERSITIES WEB RANKING 2025

WORLD UNIVERSITIES WEB RANKING 2025

Оприлюднено черговий рейтинг університетів за рівнем їх популярності в мережі інтернет, раніше відомий як 4ICU.

Оприлюднено черговий рейтинг університетів за рівнем їх популярності в мережі інтернет, раніше відомий як 4ICU.

Він представляє собою неакадемічний рейтинг ЗВО за якістю  представлення та популярністю в  цифровому просторі і базується на даних незалежних вебометричних показників з авторитетних джерел. Рейтинг покликаний надати студентам, викладачам та науковцям інформацію про мережеву популярність 14 тис. навчальних закладів усіх країн світу. Згідно з методикою використовуються оцінки доменів з мінімальним трастовим потоком (55%),  дані глобального рейтингу Similarweb (35%),  відомості про доменний авторитет Moz (5%),  а також  Majestic Trust Flow (5%). Цьогоріч в рамках складання UniRank оцінювались біля 200 українських ЗВО. Найпопулярнішими з них виявились: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Національний технічний університет «Київський політехнічний інститут ім. Сікорського», Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Львівський національний університет імені Івана Франка, Національний університет «Львівська політехніка, Національний університет «Києво-Могилянська академія», Сумський державний університет, Національний університет біоресурсів і природокористування України, Український католицький університет, Прикарпатський національний університет.    

Детальніше: https://www.unirank.org/ua/, https://ukrintei.ua/y/Oxx3r, https://ukrintei.ua/y/gYyJH, https://ukrintei.ua/y/l0mGE

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Освітянам_КращіПрактики

2025-05-23
Поширити
РЕЙТИНГ ЗВО УКРАЇНИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ АКРЕДИТАЦІЙНИХ ЕКСПЕРТИЗ 2019-2024

РЕЙТИНГ ЗВО УКРАЇНИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ АКРЕДИТАЦІЙНИХ ЕКСПЕРТИЗ 2019-2024

Центр міжнародних проєктів «Євроосвіта» опублікував рейтинг ЗВО України, побудований за даними результатів їх акредитаційних експертиз у період 2019-2024 років.

Центр міжнародних проєктів «Євроосвіта» опублікував рейтинг ЗВО України, побудований за даними результатів їх акредитаційних експертиз у період 2019-2024 років.

Йдеться про акредитаційні експертизи Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти. Укладачі рейтингу вважають що така експертиза, проведена у закладах вищої освіти України, є комплексним та найбільш об’єктивним інструментом оцінювання ефективності роботи ЗВО, оскільки в рамках оцінювання аналізується не лише якість реалізації освітнього процесу, а й результати міжнародної проєктно-грантової діяльності, науково-інноваційної роботи, академічної мобільності, навчально-методичного забезпечення, кадровий потенціал. А вони, у свою чергу, є тими ключовими компонентами, які визначають позиції ЗВО у національних та міжнародних рейтингах. У поточному виданні  рейтингу ураховані усі рішення НАЗЯВО  щодо тих закладів, у яких було здійснено п’ять або більше акредитаційних експертиз за останні п’ять років. У методиці, яка традиційно використовується при побудові цього рейтингу, було уточнено ряд вагових коефіцієнтів (підвищено вагу показника загальної кількості акредитованих освітніх програм і, відповідно, зменшено вагу показника умовних акредитацій, що стосуються річних програм або акредитацій зі зниженою тривалістю). Наразі до топ-5 закладів вищої освіти входять Київський національний університет ім. Шевченка, Національний технічний університет «Київський політехнічний інститут ім. Сікорського», Національний університет «Львівська політехніка»,  Національний університет біоресурсів і природокористування України, Харківський національний університет ім. Каразіна.

Детальніше: https://ukrintei.ua/y/cpMem, https://ukrintei.ua/y/v1uJB

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Освітянам_КращіПрактики

2025-05-21
Поширити
АВТЕНТИЧНЕ ОЦІНЮВАННЯ

АВТЕНТИЧНЕ ОЦІНЮВАННЯ

На сайті Times Higher Education опублікована добірка практичних порад щодо оцінювання навичок студентів та застосування отриманих знань «Еволюція автентичної оцінки».

На сайті Times Higher Education опублікована добірка практичних порад щодо оцінювання навичок студентів та застосування отриманих знань «Еволюція автентичної оцінки».

У ній йдеться про важливість набуття навичок,  необхідних для успіху після завершення навчання, а також про те, як викладачам слід їх оцінювати, та як їх призначення і цінність бачать безпосередньо здобувачі вищої освіти і як вони збираються їх використовувати у майбутньому житті. Основний акцент зроблено на автентичному оцінюванні – цілісному підході, який оцінює здатність студента застосовувати свої знання у змістовних, реальних контекстах. Але як зробити так, щоб це працювало в різних університетських програмах? Як викладачі можуть інтегрувати цифрові технології та генеративний штучний інтелект в автентичне оцінювання, замість того, щоб боротися з ним? І, що найважливіше, як мінімізувати суб’єктивність оцінювання і зробити його справедливим? Ця добірка  пропонує погляди різних авторів на зазначені вище та інші питання, пропонуючи практичні поради щодо того, як зробити автентичне оцінювання ефективним для студентів та викладачів. Ресурс містить  двадцять вісім статей, в яких розглядаються основи автентичного оцінювання; особливості автентичного оцінювання для конкретних курсів; маркування автентичної оцінки та налагодження партнерств з промисловістю; вплив ГШІ на дизайн оцінювання.

Детальніше: https://ukrintei.ua/y/AshKt

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Науковцям_КращіПрактики #НРАТ_Освітянам_КращіПрактики

2025-05-20
Поширити
НОВИЙ РЕЙТИНГ ЗВО ВІД ОСВІТАUA

НОВИЙ РЕЙТИНГ ЗВО ВІД ОСВІТАUA

ОсвітаUa оприлюднила результати власного рейтингу українських закладів вищої освіти, побудованого на основі даних МНБД Scopus.

ОсвітаUa оприлюднила результати власного рейтингу українських закладів вищої освіти, побудованого на основі даних МНБД Scopus.

Методика цього рейтингу використовує ранжування за індексом Гірша даних наукових статей українських наукових та науково-педагогічних працівників на підставі інформації про суб’єктів науково-видавничої діяльності України та БД SciVerse Scopus, якою індексується понад 30 тисяч періодичних і неперіодичних наукових видань з технічних, медичних і гуманітарних наук. Наразі у топ-10 рейтингу українських закладів вищої освіти представлені:  Київський національний університет ім. Шевченка, Харківський національний університет ім. Каразіна, Львівський національний університет ім. Франка,  Сумський державний університет, Національний технічний університет «Київський політехнічний інститут ім. Сікорського», Одеський національний університет ім. Мечникова, Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, Чернівецький національний університет ім. Федьковича, Національний університет «Львівська політехніка»,  Прикарпатський національний університет ім. Стефаника.

Детальніше: https://osvita.ua/vnz/rating/94650/

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Освітянам_КращіПрактики

2025-05-20
Поширити
ГШІ ЗАМІСТЬ ЖИВИХ КОНСУЛЬТАЦІЙ З ФАХІВЦЕМ

ГШІ ЗАМІСТЬ ЖИВИХ КОНСУЛЬТАЦІЙ З ФАХІВЦЕМ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття групи викладачів Саутгемптонського університету «Використовувати ГШІ простіше, ніж звертатися за підтримкою до мого керівника».  

На сайті Times Higher Education опублікована стаття групи викладачів Саутгемптонського університету «Використовувати ГШІ простіше, ніж звертатися за підтримкою до мого керівника».  

У ній наголошується, що докторанти звертаються до генеративного штучного інтелекту у своїх дослідженнях щоб отримати відповіді на питання, які раніше задавали б науковим керівникам.  Вони використовують ГШІ як простий, доступний у будь-який час інструмент, якому вони довіряють. Отже, науковим керівникам та здобувачам освіти нагально необхідно почати відверту розмову про межі та етичні норми роботи з ГШІ, відповідальне використання цього інструменту який не можу бути заміною живій людині. Сьогодні аспіранти й докторанти звертаються до ГШІ, щоб генерувати дослідницькі ідеї, знайти необхідну наукову літературу, генерувати текст, редагувати його або викласти у певному стилі, щоб він виглядав «більш академічно». Автори статті провели опитування  75-ти аспірантів з 19-ти установ Великої Британії, щоб зрозуміти, чому і як вони використовують ГШІ у своїх дослідженнях. Опитування надає уявлення про їхнє сприйняття ГШІ, цілі та способи його використання. Більше половини опитаних респондентів (52 %) використовують ГШІ у своїх дослідженнях та/або написанні наукових робіт, причому ChatGPT виявився основним серед різних подібних інструментів. Дехто зазначив, що включив текст, згенерований штучним інтелектом, до своїх робіт (12 %), а  9% залучали ГШІ під час проходження оцінювання, – і все це без відповідних прозорих заяви про залучення ГШІ. Частина респондентів вважає, що за певних умов «ГШІ можна використовувати для будь-яких цілей», оскільки він є цінним зручним інструментом, навіть «людиноподібним», майже колегою, який насправді допомагає пришвидшити прогрес у роботі.  Разом з тим дехто висловився, що «ГШІ досить дурний, але завжди доступний партнер для мозкового штурму» і  багато підтвердив, що є підстави для стурбованості щодо використання ГШІ у докторських дослідженнях. Існує проблема етики та відповідального використання, безпеки даних, потенційної упередженості, властивої алгоритмам, що лежать в основі ГШІ. Наукові керівники та докторанти повинні відкрито і відверто обговорювати використання ГШІ в освітньому та науковому процесі.

Детальніше: https://ukrintei.ua/y/0EceY

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Науковцям_КращіПрактики #НРАТ_Освітянам_КращіПрактики

2025-05-19
Поширити
ВИКОРИСТАННЯ ШІ ДЛЯ РОЗШИРЕННЯ ЛЮДСЬКИХ МОЖЛИВОСТЕЙ

ВИКОРИСТАННЯ ШІ ДЛЯ РОЗШИРЕННЯ ЛЮДСЬКИХ МОЖЛИВОСТЕЙ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Стефані Маршалл «Університети повинні сприяти розвитку штучного інтелекту, а не автоматизації».

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Стефані Маршалл «Університети повинні сприяти розвитку штучного інтелекту, а не автоматизації».

У ній зазначається, що коли технології використовуються для розширення можливостей людей, вони зберігають силу впливати на соціальні та політичні результати. З часу запуску ChatGPT у листопаді 2022 року більшість науковців намагаються забезпечити цілісність навчання та оцінювання. Однак керівники університетів зосереджуються на передбаченні та пом’якшенні екзистенційних ризиків, що виникають у їхніх закладах через поширення інструментів штучного інтелекту. Такі загрози пов’язані зі зміною очікувань студентів, реструктуризацією робочої сили та зміною урядових пріоритетів. Раніше уряд Великої Британії підтвердив свої амбіції зробити країну надпотужною у сфері штучного інтелекту та з цією метою інтегрувати штучний інтелект в освіту. Ерік Бріньйольфсон, директор Лабораторії цифрової економіки Стенфордського інституту штучного інтелекту, орієнтованого на людину, стверджує, що насправді економічне зростання пов’язане з тим, чи технології доповнюють людську працю, чи автоматизують її. Автор аналізує  приклади, коли технології використовуються лише для автоматизації та заміни людей, а люди відповідно втрачають як дохід, так і політичну стабільність.  Тоді ж,  коли технології використовуються для розширення можливостей людей, останні не лише отримують контроль над безпосередніми результатами, але й зберігають владу формувати бажані соціальні та політичні результати. Університети повинні забезпечувати, щоб студенти ставали кращими юристами, дослідниками, письменниками, інженерами, стратегами та підприємцями, використовуючи штучний інтелект. Академічний персонал повинен відповідно змінити й  покращити викладання за допомогою нових інструментів освітніх технологій, сприяти глибшому навчанню.  ШІ – це і стимул, і додатковий функціонал і одночасно – велика  відповідальність не замінити людський внесок та інтелект, а розширити індивідуальні та колективні можливості.  Стійкість закладів вищої освіти зрештою залежатиме від узгодження поточних амбіцій з можливостями ШІ: спільне економічне процвітання, покращення державних послуг та розширення особистих можливостей.

Детальніше: https://ukrintei.ua/y/Ma27M

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Освітянам_КращіПрактики

2025-05-16
Поширити
ВИКОРИСТАННЯ ГШІ ДЛЯ ПІДТРИМКИ СТУДЕНТІВ

ВИКОРИСТАННЯ ГШІ ДЛЯ ПІДТРИМКИ СТУДЕНТІВ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Святослава Георгієва  «Ідея студентів може впливати на те, як ми використовуємо ГШІ у навчанні».

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Святослава Георгієва  «Ідея студентів може впливати на те, як ми використовуємо ГШІ у навчанні».

Автор звертає увагу на той факт, що студенти зазвичай  більш комфортно почуваються, коли викладачі використовують ГШІ для підтримки навчального процесу, а не для повного передавання ШІ навчальних матеріалів. Потрібно цей інструмент використовувати ефективно та прозоро доносити свій підхід. Проведене дослідження щодо вивчення сприйняття студентами створення презентацій PowerPoint за допомогою штучного інтелекту, хоча і базується на невеликій виборці студентів випускних курсів, дає цінну інформацію. Аналізуючи її, Святослав робить чотири ключові висновки, які доцільно ураховувати викладачам. По-перше, слід використовувати ШІ як помічника і повсякчасно контролювати ризики, пов’язані з «галюцинаціями» ГШІ, адже саме викладач, а не технологія є основним творцем контенту. По-друге, треба забезпечити  чітку логіку та узгодженість зображень і тексту під час створення візуальних посібників. По-трете, необхідно забезпечити послідовний підхід з відкритим діалогом, обранням кращих варіантів та критичною оцінкою отриманих результатів. По-четверте, необхідно постійно розвивати свої навички роботи з ГШІ, а це вимагає постійних інвестицій часу задля вивчення теоретичних, методичних питань та набуття практичного досвіду роботи з конкретними інструментами, вони схожі, але кожен має свої особливості, сильні сторони та недоліки. Ретельне планування освітніх завдань, програми та діалог зі студентами можуть допомогти зменшити навантаження на науково-педагогічних працівників і покращити персоналізацію та доступність курсів для студентів.

Детальніше: https://ukrintei.ua/y/yWdX7

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Освітянам_КращіПрактики

2025-05-15
Поширити