Best practices

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Маї Коріца «Як викладач відповідального бізнесу, я забороняю GenAI у своєму класі».

У ній автор зазначає, що викладач має забезпечити, щоб студенти розвивали інтелектуальну допитливість, поважали одне одного настільки, щоби хотіли чути одне одного, та стали обізнаними й вдумливими громадянами. Генеративний штучний інтелект заважає цьому, тому вона намагається наочно пояснювати своїм студентам, що саме вчені розуміють під  академічною етикою та відповідальністю, а також як сучасний корпоративний світ відповідає цим визначенням (чи ні). Для неї важливо, щоб здобувачі освіти були здатні критично розглядати контекст, припущення та наслідки своїх відповідей. Але значна кількість студентів продовжує використовувати ШІ, тому вона залишає можливість для його задіяння при виконанні рефлексивних групових вправ та індивідуального позааудиторного навчання. Мая говорить, що навіть найкращий викладач не зможе протистояти спокусливій легкості, яку пропонують студентам інструменти штучного інтелекту на основі великих мовних моделей.  Студентам простіше ввести запитання до чатботу і отримати відповідь у лічені секунди, зекономивши таким чином час на інші свої потреби і задоволення замість того, щоб  брати участь у тривалій і непростій дискусії з іншими студентами під час занять. Проблема тут не просто у неправомірній поведінці, а у відсутності навчання як такого.  Поширений і зростаючий антиінтелектуалізм посилює проблему використання штучного інтелекту в навчанні, як і  сучасне формальне навчання. Наступного року Мая вирішила повернутись до повністю очного навчання, рукописних конспектів, обговорень у невеликих групах та очних іспитів. Це менш ефективно і більш обтяжливо для викладача й не сподобається студентам, але її  завдання – навчання, а не профанація.  

Детальніше: https://qrpage.net/qr/0MX7V

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_Освітянам_КращіПрактики

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Елізи Комптон «Штучний інтелект та оцінювання у вищій освіті».

У ній автор задається питанням «чи становить ШІ загрозу для освіти,  чи – нову можливість?» і надає власні поради щодо використання, управління упровадження штучного інтелекту в університетські системи оцінювання, а також розвиток навичок у студентів та розробку навчальних завдань. Наразі інструменти ГШІ викликають занепокоєння в університетах щодо ризиків для  практики оцінювання та академічної доброчесності. Викладачі почали розробляти способи використання ШІ для економії часу та збагачення навичок студентів, таких як критичне мислення та аналіз. Це вимагало відповідного досвіду, аналізу того, як використовується штучний інтелект і як він може бути задіяний у майбутньому оцінюванні, переосмислення звичних академічних практик складання іспитів, виконання завдань та оцінювання. Еліза пропонує скористатись колекцією ресурсів різних авторів щодо того, як розробляти підказки, використовувати ШІ для автентичного дизайну оцінювання, які задіяти інструменти виявлення ШІ, як розвивати цифрову грамотність та змінювати роль ШІ у м’яких навичках студентів та їхній адаптації до навчання упродовж життя. Вона радить спробувати оцінити вплив штучного інтелекту на розробку формувального та підсумкового оцінювання (розвиток навичок та рефлексії студентів),  застосувати чотирьохетапний процес трансформації оцінювання, розглядати ШІ як допоміжний засіб розвитку критичного мислення, навчати студентів розрізнити контент, створений людиною та згенерованого штучним інтелектом,  довідатись про можливості протидії академічній недоброчесності та шахрайству в навчанні, переосмислити інтеграцію ШІ в університетське життя та інклюзивне оцінювання і організацію зворотного зв’язку, розвиток ШІ-грамотності, покращення письмових робіт студентів, забезпечення «глибокого навчання».

Детальніше: https://qrpage.net/qr/k0fbZ

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_Освітянам_КращіПрактики

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті Times Higher Education опублікований матеріал «Чи чат-боти знищили студентське есе?».

У ній зазначається, що практика навчального року, що завершився, наочно продемонструвала новітні технологічні зміни в освіті. Менш, ніж за три роки від моменту запуску ChatGPT, використання штучного інтелекту студентами стало настільки поширеним, що їхні письмові роботи перестали бути надійним показником того, що вони вивчили в рамках навчання в університеті. Про це розмірковують три науковці і пропонують власне бачення перспектив. Зокрема, у статті «Вища освіта явно перебуває на переломному етапі» Марк Шанахан розповідає про використанняя генеративного  штучного інтелекту в Університеті Суррея, де він веде модулі з політики та міжнародних відносин. Цьогоріч вперше у його практиці 40 робіт (з 900) були офіційно вилучені за академічні порушення, причому більшість з них була згенерована штучним інтелектом. Він проводив роз’яснювальну роботу серед студентів, досліджував їхні есе на предмет розуміння та оригінальності і упевнений, що необхідно користатися перевагами ГШІ, але спочатку студенти мають засвоїти основні навички критичного мислення, комунікації та творчої співпраці. Лише тоді вони зможуть використовувати ШІ як допоміжний інструмент, але не як повну собі заміну.  Алан Грін  у публікації «Єдине рішення, яке я бачу, – це повернення до очних іспитів», зазначає, що оцінювання у вищій освіті, яким ми його знали упродовж тривалого часу, більше не працює. Перехід до заочного оцінювання й тестування онлайн, який досяг свого апогею під час пандемії, був популярним як серед студентів, так і серед викладачів. Але запуск ChatGPT наприкінці 2022 року зробив таке оцінювання неприйнятним. ШІ він розглядає як ендемічне явище у вищій освіті, від якого складно позбутись: він занадто спокусливий і при цьому безкоштовний. І його дедалі важче виявити. Відповіді, надані ГШІ, можуть бути вражаюче широкими, та вони, зрештою – поверхневі й позбавлені глибокого аналітичного розуміння, містять «галюцинації» (вигадану інформацію, створену самим штучним інтелектом). В якості альтернативи Алан пропонує повернення до очних іспитів, але вказує на те, що такий перехід  несе додаткові ризики – назадоволення студентів, надмірне навантаження на викладачів. На практиці очні іспити часто заохочують здобувачів освіти до зазубрювання, суворі часові рамки обмежують можливість студентів продемонструвати критичне мислення та аналіз, але принаймні ми можемо бути впевнені, що людина, яка сидить на стільці в екзаменаційній залі, дійсно опанувала навчальний матеріал.  «Штучний інтелект змушує вищу освіту приділяти більше уваги письму, а не менше» говорить Джозеф Мокслі. В університетах викладачі потерпають від поданих студентами безглуздих і безголосих творів, написаних у співавторстві з ChatGPT, Claude, Perplexity та іншими великими мовними моделями. Навіть ті старанні викладачі, які використовують детектори ШІ або залучали інші заходи контролю (наприклад, просили студентів записувати свої сесії), усвідомлюють, що студенти знаходять способи звести ці зусилля нанівець. Руйнівного удару також зазнають практики читання первинних академічних джерел: раніше студенти мали їх прочитати, щоб скласти уявлення про суть підходів, а зараз ШІ робить резуюме довідкових матеріалів, статей і книг. Поколіннями викладачі академічного письма посилалися на слова Ісаака Ньютона «якщо я бачив більше, ніж інші, то лише тому, що стояв на плечах велетнів», щоб надихнути студентів до глибокого наукового пошуку й дискусії. Академічне письмо є фундаментальним способом, за допомогою якого пізнається світ навколо і всередині нас. Але нині в епоху ГШІ ця цінність зникає.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/dq8v9

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_Освітянам_КращіПрактики

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Лакшмі Гоел  «Вісім способів використати гнучкість штучного інтелекту для об’єднання різних команд».

У ній автор зазначає, що генеративний штучний інтелект швидко перейшов зі сфери інформатики у повсякденне життя університетських співробітників та викладачів. Але, запитує він у читача,  чи слід приєднуватися до цих змін у вищій освіті?  ШІ (ChatGPT, DALLE та інші) можна використовувати для руйнування бар’єрів між командами. Інструменти генеративного штучного інтелекту здатні звільняти від рутинних завдань співробітників, викладачів та адміністраторів університетів, зокрема –написання листів, створення зображень, розроблення моделей, аналіз даних, формування планів уроків тощо. Однак ГШІ – це більше, ніж просто інструмент підвищення особистої продуктивності. Він спричиняє глибокі соціально-технічні трансформації у тому, як ми працюємо, обмінюємося знаннями та співпрацюємо, перетинаючи дисциплінарні кордони. Фактично слід розглядати його як граничний об’єкт, – концепцію, яка може допомогти міждисциплінарним командам ефективніше спілкуватися, вільніше впроваджувати інновації та переосмислювати традиційні ролі та робочі процеси. Йдеться перш за все про силу інтерпретаційної гнучкості. Як різнородні університетські команди можуть отримати максимальну віддачу від ГШІ? Для подолання прогалин у комунікації, різноманітності, критичного мислення, творчості, переосмислення цифрових інструментів, міждисциплінарності й постійних змін. Здійснюйте моніторинг використання інструментів ШІ, його нових функцій, заохочуйте експерименти, – сприймайте неоднозначність як перевагу. Адже чим більш гнучкий та контекстно-залежний підхід, тим більша ймовірність максимально повного та ефективного використання потенціалу ШІ.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/ANztZ

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_Освітянам_КращіПрактики