Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опублікована стаття «Розмови у кампусі: використання соціальних мереж не як інструменту, а як методу навчання у сфері вищої освіти».
Sorry, this entry is only available in Українська.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття «Розмови у кампусі: використання соціальних мереж не як інструменту, а як методу навчання у сфері вищої освіти».
Автори дискутують з приводу навчання викладачів ефективній роботі у соціальних мережах для цілей викладання та забезпечення взаємодії зі студентською аудиторією. Два експерти (психолог і фахівець зі зв’язків з громадськістю) пропонують стратегії залучення студентів, розширення аудиторії для вузькоспеціалізованих досліджень і боротьби з дезінформацією. Слід зважати на те, що соцмережі сприймаються неоднозначно: їх люблять, терплять та використовують по-різному, вони стали невід’ємною частиною академічного середовища. З одного боку, науковці використовують їх для формування й підтримання свого академічного профілю, поширення результатів власних досліджень, інформування про публікації, спілкування з академічною спільнотою та колегами. З іншого боку, соціальні мережі також можуть бути джерелом політичної поляризації, дезінформації та цькування. Тим не менш, не викликає сумнівів здатність соціальних мереж захоплювати й утримувати нашу увагу. Отже, як можна використовувати їх у вищій освіті для поліпшити викладання, навчання критичному мисленню й взаємодії? Як найкраще розповісти студентам про правила орієнтації в контенті, створеному ШІ, відношенню до дипфейків тощо? Що людські онлайн-звички говорять про їх бажання і стиль мислення?
Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опублікована стаття Ізабель Фішер «Як оцінювачам слід використовувати ШІ для виставлення оцінок та отримання відгуків?».
Sorry, this entry is only available in Українська.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Ізабель Фішер «Як оцінювачам слід використовувати ШІ для виставлення оцінок та отримання відгуків?».
У ній автор зазначає, що наразі студенти приділяють значну увагу використанню ГШІ, але його суттєвий потенціал для підтримки систем оцінювання здебільшого ігнорується викладачами з різних причин. Ізабель пропонує своє бачення застосування керівництва з відповідального використання ШІ в оцінюванні. Відкриття ГШІ для широкого загалу ознаменувалось у вищій освіті тим, що одні навчальні заклади запровадили повну його заборону, а інші – дозволили використання за умов дотримання принципів прозорого та педагогічно обґрунтованого використання ШІ. Йдеться про наступні принципи: узгодженості оцінювання в межах одного й того ж завдання (екзаменатор або «оцінювач» відповідає за нагляд за загальним оцінюванням модулю та повинен забезпечити узгодженість практики оцінювання та зворотного зв’язку); цілеспрямованого покращення навчання («оцінювач», який вирішив використовувати штучний інтелект, його застосування в оцінюванні, виставленні оцінок та зворотному зв’язку, має передусім покращити навчальний досвід студентів та покращити академічне середовище для всіх зацікавлених сторін); непохитна людська відповідальність (кінцева відповідальність за якість, точність, справедливість та педагогічну цінність усіх видів оцінювання залишається за людиною); інформована автономія оцінювачів та професійний розвиток («оцінювачі» зберігають автономію у вирішенні питання про те, чи впроваджувати інструменти штучного інтелекту у свої процеси оцінювання, виставлення оцінок та надання зворотного зв’язку, і в який саме спосіб); прозорість та довіра (інтеграція ШІ в оцінювання, виставлення оцінок та надання зворотного зв’язку має бути повністю прозорим процесом для побудови та підтримки довіри); конфіденційність та безпека даних (обов’язкове правило – суворе дотримання конфіденційності даних, безпеки та захисту інтелектуальної власності, що має першорядне значення під час обробки студентських робіт та персональних даних за допомогою інструментів штучного інтелекту); спільна практика, рівний доступ та постійна адаптація (університет повинен активно сприяти розвитку культури відкритого діалогу та спільного обміну досвідом між співробітниками щодо ефективного, етичного та відповідального використання штучного інтелекту в оцінюванні, перевірці та зворотному зв’язку, забезпечуючи при цьому постійний професійний розвиток та підтримку). Звісно, кожен освітній заклад може розробити власні інституційні принципи для використання ШІ.
Sorry, this entry is only available in Українська. На сторінці блогу Міжнародного центру академічної доброчесності опублікована стаття Корі Скарр і Карла Мангаїса «Усунення перешкод, що заважають викладачам запобігати порушенням академічної чесності».
Sorry, this entry is only available in Українська.
На сторінці блогу Міжнародного центру академічної доброчесності опублікована стаття Корі Скарр і Карла Мангаїса «Усунення перешкод, що заважають викладачам запобігати порушенням академічної чесності».
У ній йдеться про те, що для багатьох викладачів боротьба з академічними проступками є одніює з найскладніших і найневдячніших частин їхньої роботи. Опитування викладачів політехнічного коледжу Онтаріо, висвітлює бачення викладачами загальної ситуації з виявленням академічних порушень. Робоче навантаження є головною перешкодою, що гостро проявляється особливо серед викладачів, які працюють неповний робочий день і яким не компенсують додаткові години, необхідні для розслідування такого роду справ. У більшості досліджень викладачі розглядаються як однорідна група, ігнорується їхній реальний досвід, мотивація, педагогічний стаж. Але саме досвід формує сприйняття: викладачі з більш, ніж десятирічним стажем, частіше вважають, що навчальний заклад не ставиться до академічної добросовісності серйозно. Викладачі з одним або менше роками викладацького досвіду повідомляли про бар’єри, пов’язані з критикою їхньої педагогічної практики з боку інших, а також про страх зіпсувати стосунки зі студентами. На підставі цих результатів автори рекомендують наступні стратегії: створення безпечного простору для діалогу з питань недоброчесної академічної поведінки під керівництвом експерта з викладання та навчання, який спрямує розмову в позитивне і продуктивне русло; зміцнення відносин між викладачами та їхнім керівництвом із підтвердженням того, що подання заяв про порушення академічної доброчесності не матиме негативного впливу на карєру; створення позитивної синергії всередині колективу шляхом визнання і підтвердження наявних проблем і заохочення співпраці для підвищення академічної добчесності; оприлюднення результатів розгляду справ, пов’язаних з випадками серйозних академічних проступків, щоб посилити прихильність установи до підтримки академічної добчесності.
Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джульєтти Роуселл «Функція «режиму навчання» ChatGPT спрямована на заохочення критичного мислення».
Sorry, this entry is only available in Українська.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джульєтти Роуселл «Функція «режиму навчання» ChatGPT спрямована на заохочення критичного мислення».
У ній автор зазначає, що OpenAI створює інструмент для боротьби із залежністю студентів від відповідей ШІ та наполягає, що протидія шахрайству вимагає «цілісного» підходу від університетів та технологічних компаній. OpenAI запустив нову функцію «режиму навчання» на ChatGPT, щоб допомогти заохотити «когнітивне навчання», намагаючись зарадити гострому занепокоєнню спільноти щодо того, що широке використання штучного інтелекту шкодить освіті. Нові дослідження показують, що дев’ять із десяти студентів використовують штучний інтелект у своєму навчанні і це відбулось стрімко – менш ніж через три роки після популяризації великих мовних моделей. Опція «режим навчання» має заохочувати студентів «покроково розбиратися з питаннями, а не просто отримувати готову відповідь». Науковці зі Стенфордського університету допомогли OpenAI розробити функцію, яка «поєднує сократівські питання, підказки та питання для саморефлексії, щоб спрямувати розуміння та сприяти активному навчанню» користувачів, яку студенти можуть адаптувати відповідно до свого рівня досягнень. Звісно, цей інструмент навряд чи запобігатиме обману з боку студентів, але слід погодитись, що його запуск стався внаслідок тиску з боки спільноти, метою якого було створення певних захисних бар’єрів. Роббі Торні, старший директор програм штучного інтелекту в Common Sense Media, яка працювала разом з OpenAI над розробленням цього інструменту, говорить, що режим наочного навчання «заохочує студентів критично мислити … замість того, щоб просто отримати готову роботу, виконану ШІ замість них. Такі функції є позитивним кроком до ефективного використання штучного інтелекту для навчання». Джеймс Донован, керівник досліджень у галузі освіти та когнітивних результатів в OpenAI вважає, що цей «інструмент зосереджений на покращенні когнітивних результатів запам’ятовування інформації і може допомогти упровадити належну освітню практику в навчальний процес. Функція навчального режиму дещо компенсує ризик списування, оскільки вона примушує до когнітивної взаємодії. Весь сенс полягає у тому, щоб використовувати сократівський діалог і переконатися, що люди дійсно роблять те, що вони мають робити. Але довгострокова мета боротьби з обманом у навчальному класі, ймовірно, є цілісним процесом, у якому мають брати участь кафедри та установи, а не лише окремі особистості. Ми сподіваємося, що як тільки ви почнете використовувати режим навчання, виникне цикл зворотного зв’язку, завдяки якому ви краще засвоїте інформацію, і побачите, що насправді навчаєтесь швидше, ніж раніше. Я вважаю, що чим більше люди використовують режим навчання, тим упевненіше вони засвоюють матеріал». Наразі OpenAI працює над іншими функціями, які допоможуть виявляти шахрайство з боку ШІ.
Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опублікована стаття Попі Сотіріду та Дані Логан-Флемінг «Керівництво з інтерактивних усних іспитів пропонує вирішення проблеми надмірної залежності від штучного інтелекту у вищій освіті».
Sorry, this entry is only available in Українська.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Попі Сотіріду та Дані Логан-Флемінг «Керівництво з інтерактивних усних іспитів пропонує вирішення проблеми надмірної залежності від штучного інтелекту у вищій освіті».
У ній зазначається, що таке «Керівництво…» пропонує традиційний метод оцінювання на основі сценарію, який сприяє автентичному навчанню, знижує надмірну залежність від ШІ та підтримує у студентів розвиток навичок професійного спілкування. Стрімкий розвиток штучного інтелекту вимагає змін підходів до систем оцінювання, оскільки зростаючі масштаби його використання зробили письмові та попередньо записані оцінювання надзвичайно вразливими до підробки та використання недостовірного контенту. Інтерактивні усні оцінки – практична та орієнтована на людину альтернатива, здатна зміцнити академічну чесність і розвинути навички реального спілкування. Він дозволяє студентам практикувати спілкування, швидку адаптацію та прийняття обґрунтованих рішень у реальних ситуаціях. Цей підхід упроваджений у 30 університетах Австралії, Європи та Південно-Східної Азії. Дана стаття відкриває нову серію публікацій з питань інтерактивних усних іспитів, в яких будуть розглядатись принципи, методи, особливості нової системи перевірки набутих студентами знань.
Sorry, this entry is only available in Українська. За даними інформаційної системи «ВступОсвітаUа» до закладів вищої та фахової передвищої освіти України вже подано понад 1 млн 143 тисяч заяв від абітурієнтів.
Sorry, this entry is only available in Українська.
За даними інформаційної системи «ВступОсвітаUа» до закладів вищої та фахової передвищої освіти України вже подано понад 1 млн 143 тисяч заяв від абітурієнтів.
Зокрема, 823 тисячі заяв подали на вступ для здобуття бакалавра та медичного магістра за всіма формами навчання на базі повної загальної середньої освіти. Прийом заяв від абітурієнтів, які вступають на навчання для здобуття ступеня бакалавра (магістра медичного, фармацевтичного або ветеринарного спрямувань), завершено 1 серпня 2025 року. Цьогоріч найбільш популярними (за кількістю поданих заяв) стали Національний університет «Львівська політехніка», Львівський національний університет ім. Івана Франка, Київський національний університет ім. Тараса Шевченка, Київський політехнічний інститут ім. Сікорського, Державний торговельно-економічний університет. До двадцятки ЗВО-лідерів також традиційно увійшли заклади вищої освіти Чернівців, Івано-Франківська, Харкова, Луцька, Ужгорода, Тернополя, Одеси.
Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опублікована стаття Кріс Гавергал «Студенти виграють апеляцію у справі про плагіат з інструментом виявлення використання технології генеративного ШІ».
Sorry, this entry is only available in Українська.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Кріс Гавергал «Студенти виграють апеляцію у справі про плагіат з інструментом виявлення використання технології генеративного ШІ».
У ній автор наголошує на необхідності університетам брати до уваги недосконалість сучасних інструментів виявлення ГШІ та їх вразливість (упередженість) щодо робіт іноземних студентів. Університети, які занадто покладалися на програмне забезпечення для виявлення фактів використання студентами генеративних інструментів штучного інтелекту для написання освітніх завдань, отримали на практиці багато проблем від освітнього омбудсмена Англії та Уельсу. Офіс незалежного арбітра опублікував нові рекомендації, в яких закликає навчальні заклади пам’ятати про «обмеженість» інструментів виявлення ГШІ та ретельно перевіряти випадки, коли йдеться про роботи студентів, для яких англійська не є рідною мовою, а також учнів з інвалідністю. Офіс опублікував короткий виклад шести скарг, що стосуються ймовірного використання штучного інтелекту, багато з яких зосереджувалися на ролі програмного забезпечення для виявлення ГШІ від технологічної компанії Turnitin. В одному випадку студент з аутизмом, якому поставили нульову оцінку після того, як дисциплінарна комісія постановила, що він використовував штучний інтелект, звернувся до омбудсмена, стверджуючи, що програмне забезпечення університету для виявлення було «упередженим щодо його стилю письма». Підтримуючи скаргу студента, офіс заявив, що університет «належним чином не розглянув усі пункти, порушені студентом щодо його доказів стосовно планування та підготовки есе». В іншому випадку офіс задовольнив апеляцію іноземного студента, якому поставили нульову оцінку після того, як Turnitin виявив «значну кількість» контенту, створеного штучним інтелектом, тоді як студент використовував Grammarly (помічника з письма на базі штучного інтелекту), оскільки англійська не була його рідною мовою. Автор наводить висловлювання Офісу незалежного арбітра, який заявив: «Ми вирішили, що було б розумно надати більше ваги інформації від співробітника про те, як він оцінив роботу, і менше ваги приділяти результатам, отриманим від інструмента виявлення контенту, згенерованого штучним інтелектом. Адже інструменти виявлення ШІ можуть бути ненадійними».
Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опублікована стаття Терези Берд «Фейкові новини, обґрунтовані погляди та практичні поради: соціальні мережі для навчання і досліджень».
Sorry, this entry is only available in Українська.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Терези Берд «Фейкові новини, обґрунтовані погляди та практичні поради: соціальні мережі для навчання і досліджень».
У ній автор ділиться своїми ідеями щодо використання найпопулярніших платформ соціальних мереж для підтримки викладання і досліджень. Соціальні мережі, як правило, розглядаються виключно з позицій повсякденного інтересу до особистого життя і обміну інформацією молодих людей або як джерело фейкових новин. Обидва варіанти мають право на існування, але не охоплюють повної картини. Дійсно, соціальні мережі стали зброєю для впливу на вибори та формування громадської думки. Але одночасно вони слугують і для вільного та далекосяжного академічного обговорення, заохочують творчість, яка може стимулювати навчання та дослідження. Науковці використовують соціальні мережі для поширення результатів досліджень та їх обговорення. Тереза пропонує поради щодо того, як можна використовувати найбільш популярні платформи соціальних мереж для навчання та досліджень. Зокрема, у Facebook можна створити закриту групу для обміну новинами та обговорення тем заняття, запросивши до неї зовнішніх експертів. Закритість групи допомагає учням почуватися в безпеці, водночас даючи їм змогу звертатися до експертів, що може бути досить захопливо. Також студенти створюють групи для свого навчання, до якої не входять викладачі та обмінюватись цінними новинами. Х (колишній Twitter) надає можливість публікувати повідомлення довжиною до 280 символів (без урахування хештегів та посилань), що створює можливість для дискусій і змістовного обговорення. Дайте учням завдання шукати за словами чи фразами, щоб дізнатися, що «твітять» на певну тему, доручіть знайти кращих експертів та задіяти їхню аргументацію під час класного обговорення. Слід постійно нагадувати здобувачам освіти, що необхідно критично аналізувати те, що вони читають у соціальних мережах, адже критичне мислення – необхідна навичка. WhatsApp вимагає обміну номерами мобільних телефонів і може бути недостатньо приватним для усіх, інший варіант – група у MS Teams. WhatsApp зручний для перегляду швидких повідомлень у рамках груп дослідницьких проектів, модулів або курсів. Instagram ідеально підходить для тем, пов’язаних із зображеннями – мистецтво, археологія, музейні дослідження, біологія, радіологія, а також для поширення коротких відео. Це соціальна платформа для 18-річних. ТікТок з можливістю публікації та перегляду відео тривалістю до трьох хвилин навчає лаконічності та яскравості. YouTube дозволяє за допомогою відео роз’яснювати складні концепції, що стане гарним доповненням до основних лекцій курсу. Вони привернуть увагу і стануть інструментом «м’якого маркетингу». Студенти можуть отримати користь від навчання на гарних прикладах використання соціальних мереж у академічних колах та долучитись навіть до їх створення.
Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опублікована стаття Даніелли Сіукаран «Щоб боротися із «зомбі-скроллінгом» інтегруйте соціальні мережі у своє викладання».
Sorry, this entry is only available in Українська.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Даніелли Сіукаран «Щоб боротися із «зомбі-скроллінгом» інтегруйте соціальні мережі у своє викладання».
Автор стверджує, що перетворити студентів покоління Z з бездумних скролерів на уважних студентів можливо за допомогою максимального ефективного використання у викладанні та навчанні в університеті можливостей різних платформ соціальних мереж. Покоління Z, найпоширеніша аудиторія серед студентів, – цифрові аборигени, які постійно перебувають в мережі інтернет. За даними опитування дослідницького центру Pew вони не лише регулярно використовують соціальні мережі, а 74% постійно працюють щонайменше з п’ятьма платформами. Застарілі підходи до навчання можуть залишити їх у відчуженому стані, тому потрібно задіяти соціальні мережі, які можуть стати допоміжним інтерактивним інструментом для спільного та активного навчання, розвитку навичок студентів та досягнення ними високих результатів. Кожна платформа адаптована для певних цілей, що треба враховувати. Ютуб – творець контенту, отже його слід використовувати для створення та просування контенту довгоформатних відео. Instagram – візуальний оповідач завдяки зображенням та коротким відео, які поширюються як «історії». Фейсбук – це інструмент для створення спільнот – він найкраще підходить для обговорення, поширення навчальних ресурсів, проведення опитувань. TikTok – креативний активіст і може стати точкою перегляду коротких відео. X або Bluesky – це поінформований філософ, що добре підходить для академічного дискурсу та поширення новин, обговорення актуальних питань. LinkedIn – винахідливий інструмент для встановлення професійних зв’язків і наставництва. Pinterest – вдумливий куратор, який буде корисний для обміну інформацією для натхнення. Упровадження цілеспрямованих та захопливих практик використання соціальних мереж у навчання допоможе захистити від бездумного «зомбі-скролінгу», спричинити інтерес до навчання, надихнути до критичного мислення, творчого самовираження.
Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опублікована стаття Маї Коріца «Як викладач відповідального бізнесу, я забороняю GenAI у своєму класі».
Sorry, this entry is only available in Українська.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Маї Коріца «Як викладач відповідального бізнесу, я забороняю GenAI у своєму класі».
У ній автор зазначає, що викладач має забезпечити, щоб студенти розвивали інтелектуальну допитливість, поважали одне одного настільки, щоби хотіли чути одне одного, та стали обізнаними й вдумливими громадянами. Генеративний штучний інтелект заважає цьому, тому вона намагається наочно пояснювати своїм студентам, що саме вчені розуміють під академічною етикою та відповідальністю, а також як сучасний корпоративний світ відповідає цим визначенням (чи ні). Для неї важливо, щоб здобувачі освіти були здатні критично розглядати контекст, припущення та наслідки своїх відповідей. Але значна кількість студентів продовжує використовувати ШІ, тому вона залишає можливість для його задіяння при виконанні рефлексивних групових вправ та індивідуального позааудиторного навчання. Мая говорить, що навіть найкращий викладач не зможе протистояти спокусливій легкості, яку пропонують студентам інструменти штучного інтелекту на основі великих мовних моделей. Студентам простіше ввести запитання до чатботу і отримати відповідь у лічені секунди, зекономивши таким чином час на інші свої потреби і задоволення замість того, щоб брати участь у тривалій і непростій дискусії з іншими студентами під час занять. Проблема тут не просто у неправомірній поведінці, а у відсутності навчання як такого. Поширений і зростаючий антиінтелектуалізм посилює проблему використання штучного інтелекту в навчанні, як і сучасне формальне навчання. Наступного року Мая вирішила повернутись до повністю очного навчання, рукописних конспектів, обговорень у невеликих групах та очних іспитів. Це менш ефективно і більш обтяжливо для викладача й не сподобається студентам, але її завдання – навчання, а не профанація.
Saving a scientific data set occurs in two stages:
1.) Creating a data set
Enter the name of the set, a brief description of the set (annotation), and click the “Create set” button. After that, a draft data set will be automatically created, which you can save for further work with the set. The system will redirect you to the “Data set information” page.
2.) Filling in the data
On the “Data set information” page, you need to fill in all the fields related to the data set and upload the files.
Please note! Each file is uploaded separately. This is done to ensure the stable operation of the system.
Once you have filled in the information about the scientific data set and added the necessary files, you can save the draft or send the data to the system.
Please note! Once the data has been sent, you cannot change it.
Drafts are necessary for storing the data set and editing it before sending.
Account verification by affiliation
All accounts on the NRA website go through a standard registration procedure and are verified. However, in order to obtain additional features, such as publishing open reviews of academic texts, verification by affiliation is required.
To obtain the status “verified”, you must change your primary email address to a corporate one, which is tied to a scientific or educational institution.
For example: user@ukrintei.ua, user@nas.gov.ua
After confirming your corporate email address, your account will be automatically verified by affiliation.
If your email address is corporate, but your account does not have a verification mark, you need to write to us at the email address NRAT@ukrintei.ua. After verification, we will add your address to the database, and your account will be verified.
After completing the verification procedure for affiliation, you can change the primary email address to a convenient one for you, without losing your status during the current verification.
You only need to verify for affiliation once.
* We use corporate addresses from the Unified State Database on Education and the State Register of Scientific Institutions Supported by the State
Search Instructions
To search for news published on the official website of NRАT in the “News” section, you need to enter one word, several words, or an exact phrase in the search field. Different terms are separated by spaces.
The search is performed everywhere – in the title and the news text.
For a more comprehensive result, it is recommended to use word stems (parts of words without endings).
When using multiple words for the search, they are combined using one of the logical methods described below.
By default, the logical connector “and” is used. In this case, search results will include all news releases that contain the specified words, even if they are located separately from each other and are in different parts of the text.
Example: Search phrase: OECD report. Search result: all news containing the words “report” and “OECD” in the text and in the title, both together and separately.
If a phrase or phrase is enclosed in quotation marks (“), the results will include all publications where this exact phrase or phrase is found.
Example: Search phrase: “OECD report.” Search result: all news containing the exact phrase “OECD report.”
If you know the publication date of the news or are interested in a specific time frame in which they were published on the website, you can select such a date or date range in the additional field that looks like a calendar. The date is entered in the format year-month-day and confirmed by clicking on the corresponding date in the calendar dropdown. You can enter a date or choose one by browsing through the calendar by months and years. By default, the interval starts from the oldest date (2018-01-23) and ends with the current date.
You can also use one or more hashtags, which are located under the search field on the right side of the “News” page.
Please note: The search for academic texts is carried out in a separate search window at the following link https://nrat.ukrintei.ua/searchdb.