Інститут наукової інформації (The Institute of Scientific Information) опублікував глобальний рейтинг університетів «Топ-50 глобальних інновапційних університетів».
Інститут наукової інформації (The Institute of Scientific Information) опублікував глобальний рейтинг університетів «Топ-50 глобальних інновапційних університетів».
Він ґрунтується на даних щодо цитування унікальних винаходів, які отримали патенти за період 2018-2022 років. До п’ятдесяти інноваційних університетів світу наразі увійшли переважно заклади вищої освіти США (тридцять установ), за якими слідують у порядку спадання впливовості ЗВО Франції та Великобританії (по чотири університети), Японія (три університети), Канада та Швейцарія (по два університети), а також Бельгія, Китай, Німеччина, Сінгапур і Південна Корея (по одному ЗВО). У топ-10 найбільш інноваційних університетів світу – Гарвард, Стенфорд, Массачусетський технологічний інститут, Каліфорнійський університет Берклі, Університет Париж Сіте, Кембриджський університет, Університет Вашингтона у Сіетлі, Каліфорнійський університет Сан-Дієго, Мічиганський університет, Університет Торонто.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Шайфа Уддін Ахаммеда «Як розвинути мислення дослідника в аспірантурі».
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Шайфа Уддін Ахаммеда «Як розвинути мислення дослідника в аспірантурі».
Автор говорить, що вступ до аспірантури – це початок зовсім нового етапу, який дозволяє відточити мислення майбутнього доктора філософії. Життя аспіранта є доволі непростим, і одне з найбільших випробувань пов’язане саме із розвитком мислення. Переходячи від студентського статусу «споживача знань» до їх виробника, аспірант переходить від пасивного поглинання інформації до активного генерування нових ідей у процесі власних досліджень. Для цього потрібно розвивати мислення дослідника. По-перше, аспіранту необхідно сформувати план власної кар’єри, адже підготовка докторської дисертації – складний довгий шлях, який трохи лякає новачків. По-друге, потрібно використовувати кожну можливість, щоб навчитися – якщо вступив на шлях навчання в аспірантурі, то напевне ти маєш бажання вчитися, його треба плекати й підтримувати. По-третє, слід розвивати свій досвід викладання, активно шукати можливості для роботи в університеті та за його межами, що розвиватиме інтуїцію, дозволить безпосередньо застосовувати нові навички у співпраці зі студентами, надасть усвідомлення себе як дослідника. По-четверте, потрібно постійно відвідувати конференції та активно й багато читати наукові журнали, – без цього робота аспіранта не матиме бажаного рівня та впливу. Конференції пропонують платформу для зворотного зв’язку, експертної оцінки, підвищення видимості досліджень і безцінного спілкування. Так само публікації можуть надихнути на нові ідеї та показати несподівані перспективи подальших досліджень. «Докторська подорож» ніколи не буває легкою, враховуючи кількість пов’язаних із цим зобов’язань. Необхідно весь час пам’ятати, що ви дослідник і вчений, і що ваша робота може продукувати нові знання.
Опубліковано рейтинг університетів за кількістю цитувань у профілях дослідників Google Scholar за січень 2025 року.
Опубліковано рейтинг університетів за кількістю цитувань у профілях дослідників Google Scholar за січень 2025 року.
Він побудований за ініціативою Cybermetrics Lab, іспанської дослідницької групи Instituto de Politicas y Bienes Públicos del Consejo Superior de Investigaciones Sientíficas. Рейтинг відображає прихильність університетів до принципів відкритої науки і враховує цитованість 310 профілів авторів у Google Scholar. При побудові рейтингу використані відомості понад 6,3 тис. закладів вищої освіти, дані стосовно яких були упорядковані за кількістю цитат, отриманих найкращими дослідниками кожної установи. До топ-5 українських ЗВО у рамках цього рейтингу увійшли: Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»», Сумський державний університет, Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Лінсі Тодд і Джеймс Лейтон «Турбуєтесь про публічні виступи?
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Лінсі Тодд і Джеймс Лейтон «Турбуєтесь про публічні виступи?
Спробуйте ці театральні поради». У ній автори пропонують працювати над своїми виконавськими навичками за допомогою прийомів, які використовують актори. Для великої кількості людей страх сцени є одним з найбільших. Він може вразити кожну людину несподівано, коли необхідність вийти на сцену видається такою ж привабливою, як і занурення у воду, повну акул. «Страх сцени» – це оманливий термін. Насправді йдеться не лише про сцену, а про будь-які переживання при публічному виступу, – у невеликій аудиторії або навпаки. Спікер повинен адаптувати свою поведінку відповідно до специфіки слухачів; не повинен недооцінювати значення вокальної розминки для голосових зв’язок, яка готує голос до максимальної потужності перед публічним виступом; вміти користуватись технікою дихання для зменшення стресу та регулювати нервову систему. Для підвищення концентрації, енергетичного потенціалу та мотивації потрібно підвищувати самосвідомість. Якщо вдається викликати зворотню реакцію від аудиторії слухачів, виникає натхнення і відчуття влади, знизити рівень кортизолу та підвищити рівень тестостерону. Щоб під час промови заспокоїтись та відчути безпеку, потрібно дозволити собі робити помилки. Нервувати під час публічних виступів – це абсолютно нормально. Виконавці та науковці з десятиліттями досвіду все одно стикаються зі сценічним страхом. Немає сенсу соромитися, адже є багато методів, за допомогою яких можна значно полегшити свої публічні виступи: не потрібно багато зусиль, щоб напрацювати упевненість у собі та почати відчувати ритм цільової аудиторії.
На офіційному порталі європейських даних DataEuropaEu опублікована інформація «Навчання, кероване даними: як відкриті дані забезпечують майбутнє освіти».
На офіційному порталі європейських даних DataEuropaEu опублікована інформація «Навчання, кероване даними: як відкриті дані забезпечують майбутнє освіти».
Вона присвячена розширенню можливостей викладачів і студентів при використанні відкритого доступу до освітніх даних. Наголошується, що відкриті дані революціонізують освітній сектор, надаючи безпрецедентний доступ до інформації. Школи та університети по всій Європі все більше використовують відкриті дані для покращення навчального досвіду та підвищення освітніх результатів. Наразі Data.europa.eu пропонує понад 37 тис. наборів даних, пов’язаних з освітою, культурою та спортом. Ці набори даних дозволяють викладачам адаптувати свої методики навчання, роблячи освіту більш інтерактивною. Карта впливу відкритих даних показує, як вони використовуються в усьому світі, – йдеться про відкриті дані 90-та країн і понад 1,6 тис. організацій. Інфографіка даних, представлених на цій платформі, демонструє різноманітність типів даних і типів організацій, варіанти їх використання (TuvaLabs) та інструменти підвищення грамотності стосовно даних і навичок студентів. Міжнародний інститут планування освіти ЮНЕСКО вважає відкриті дані чинником підвищення прозорості, підзвітності та контролю громадян за освітніми ресурсами. Синергія між відкритими даними та освітою підтримує більш поінформоване та справедливе суспільство, що робить важливим включення відкритих даних у майбутнє освіти, в якому розвивається співпраця між навчальними закладами, урядами та приватним сектором.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Каллума Рассела «Як збалансувати навчання та дослідження». У ній автор ділиться своїми міркуваннями про поєднання викладання та дослідження на основі саморозвитку.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Каллума Рассела «Як збалансувати навчання та дослідження». У ній автор ділиться своїми міркуваннями про поєднання викладання та дослідження на основі саморозвитку.
Він вважає, що для створення стимулюючого навчального середовища для студентів, та підтримки інтересу до оригінальних досліджень, необхідно навчитися ефективно керувати часом. І тут традиційні стратегії, такі як ретельне планування та визначення пріоритетів, залишаються безцінними. Встановлення чітких, досяжних цілей як для викладацької, так і для дослідницької діяльності та створення структурованого розкладу може значно зменшити дублювання і стрес. Ще один важливий момент – інтеграція своїх досліджень у процес навчання, коли вони розглядаються не як окремі одиниці, а як взаємодоповнюючі аспекти академічного середовища. Наступна порада – не боятися технологій, адже цифрова ера надає нам безліч інструментів, які можуть полегшити балансування між навчанням і дослідженнями. Платформи для співпраці спрощують комунікацію та управління проектами в дослідницьких групах, дозволяючи ефективніше використовувати час і ресурси. Штучний інтелект став цінним цифровим інструментом, який надихає та генерує ідеї як для навчання, так і для досліджень. Необхідно розвивати мережу підтримки, налагоджувати стосунки з колегами, які можуть розділити навантаження з навчання, запропонувати відгук і співпрацювати у дослідницьких проектах, використовувати доступну інституційну підтримку. Неоціненною може стати допомога спеціальних університетських підрозділів, до яких можна звернутися за порадою, керівництвом і підтримкою. Крім того, воркшопи та семінари з ефективних методів навчання і дослідження відкривають нові перспективи та стратегії, сприяючи процвітаючій мережі співпраці між багатьма різними галузями академічного середовища. Важливо проявляти гнучкість і бути відкритим для коригування своїх стратегій. Вимоги академічних кіл не повинні наносити шкоду особистому добробуту викладача чи дослідника, тому обов’язково слід знаходити час для відпочинку та хобі за межами університету, щоб підвищити загальну продуктивність і задоволення від життя.
На сайті Європейського комісії у розділі «Європейський освітній простір» опубліковано «Ініціативу європейських університетів».
На сайті Європейського комісії у розділі «Європейський освітній простір» опубліковано «Ініціативу європейських університетів».
Документ містить узагальнення досвіду 65 альянсів європейських університетів, висвітлює історії успіху, отримані результати та наявний трансформаційний потенціал. Ініціатива, що фінансується Erasmus+, об’єднує понад 570 закладів вищої освіти з 35 країн, у т.ч. – усіх країн ЄС. Автори дослідження розглядають різноманітні аспекти ініціативи та надає політичні орієнтири для підтримки подальшого розвитку в довгостроковій перспективі. В основу документу покладено аналіз даних моніторингу ініціативи Європейських університетів, документів зацікавлених сторін вищої освіти ЄС, матеріали національних досліджень впливу ініціативи на регіональному та національному рівні. Визначаються переваги для студентів та освітньої системи в цілому (спільне навчання, колаборативні програми, підвищення мобільності, можливості інтернаціоналізації; отримання перспективних навичок та компетенцій, зокрема підприємницьких, цифрових, зелених, міжкультурних, мовних, активного громадянства тощо).
На сайті Times Higher Education опублікований предметний рейтинг університетів Times Higher Education.
На сайті Times Higher Education опублікований предметний рейтинг університетів Times Higher Education.
Він побудований на основі аналізу 18 показників, які згруповані за 5-ма ключовими ознаками якості вищої освіти. Йдеться про показники якості викладання, дослідницького середовища, рівня досліджень, співпраці з реальним сектором, міжнародної співпраці. Вивчались 11 базових предметів рейтингу: бізнес та економіка; комп’ютерні науки; освіта; інженерія; право; науки про життя; медицина та здоров’я; фізичні науки; психологія; мистецтво та гуманітарні науки; соціальні науки. За даними ранжування Стенфордський університет посів перше місце за освітою, правом і психологією, Гарвард зайняв перше місце за інженерією та науками про життя, Каліфорнійський технологічний інститут (Caltech) отримав перше місце у галузі фізики. У галузі інформатики, медицини та здоров’я першим став Оксфордський університет. Заклади вищої освіти України були представлені у 9-ти предметних категоріях рейтингу. Найкращими за даними Times Higher Education вітчизняними ЗВО є наразі Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Сумський державний університет, Львівський національний університет імені Івана Франка, НУ «Львівська політехніка», Національний авіаційний університет.
Міжнародне агентство з оцінювання вищої освіти опублікувало Eduniversal Best Masters & MBAs Ranking 2024 – рейтинг найкращих програм магістратури та MBA.
Міжнародне агентство з оцінювання вищої освіти опублікувало Eduniversal Best Masters & MBAs Ranking 2024 – рейтинг найкращих програм магістратури та MBA.
В його основу покладено наступні критерії: репутація програми (бали присуджуються за оцінкою менеджерів з персоналу та залежно від відзнак рейтингу Eduniversal Business Schools Ranking), заробітна платня на першому робочому місці випускників, задоволеність студентів (за даними онлайн-опитування випускників). Також магістерська програма може отримати додаткові бали за навчання на програмі іноземних студентів та студентів з досвідом роботи, можливість стажування студентів або їх роботи за кордоном, організацію дистанційного навчання тощо. Загалом у рейтингу 2024 року представлено 5820 кращих магістерських і МВА програм з 56 галузей знань, що пропонуються університетами 153 країн світу. Серед цих закладів вищої освіти також представлені ЗВО України, а саме: Київський національний економічний університет, Міжнародний інститут бізнесу, Києво-Могилянська бізнес-школа (KMBS), Бізнес-школа Університету «Крок», Міжнародний інститут менеджменту, Київська школа економіки, Львівська бізнес-школа Українського католицького університету.
На сайті Times Higher Education опублікована тематична добірка статей від Університету технологій Петронас у Малайзії.
На сайті Times Higher Education опублікована тематична добірка статей від Університету технологій Петронас у Малайзії.
ЗВО пропонує здобувачам освіти широкий спектр галузевих інженерних та науково-технічних програм, прагне забезпечити інклюзивне навчальне середовище для підготовки всебічно розвинених інноваційних випускників із сильними лідерськими навичками. Доступний для ознайомлення ресурс наразі містить сімнадцять статей, які присвячені актуальним питанням організації навчання з використанням міждисциплінарного підходу, надання допомоги студентам, які мають психологічні проблеми, управління лабораторіями для кращого навчання і досліджень, розумне сприйняття невдач під час навчання та поза університетом, аналітичне тестування – що це і для чого, як пов’язати дослідження з потребами ринку, як підтримати студентів під час дистанційного навчання.
Всі акаунти на сайті НРАТ проходять стандартну процедуру реєстрації і є верифікованими. Однак для того, щоб отримати додаткові можливості, такі як публікація відкритих рецензій на академічні тексти, необхідна верифікація за афіляцією.
Щоб отримати статус «верифікований», необхідно змінити основну адресу електронної пошти на корпоративну, яка прив’язана до наукової установи або закладу освіти.
Наприклад: user@ukrintei.ua, user@nas.gov.ua
Після підтвердження корпоративної електронної скриньки ваш акаунт буде автоматично верифіковано за афіляцією.
Якщо ваша електронна адреса є корпоративною, але акаунт не має позначки верифікації, вам необхідно написати нам на електронну скриньку nrat_portal@ukrintei.ua. Після перевірки ми додамо вашу адресу в базу даних, і ваш акаунт буде верифіковано.
Після проходження процедури верифікації за афіляцією ви можете змінити основну адресу електронної скриньки на зручну для вас, не втративши при цьому статусу верифікації.
Проходити верифікацію за афіляцією необхідно лише один раз.
* Ми використовуємо корпоративні адреси з Єдиної державної бази з питань освіти та Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави
