Кращі практики

.. Використання цифрових квестів для залучення учнів». Наголошується, що навчання на основі ігор може підвищити мотивацію до навчання та розвинути такі навички, як критичне мислення, робота у команді та розв'язання проблем. На власному досвіді автор упевнився, що педагогічний консерватизм викладання юридичної дисципліни призвів до безликого, нудного та незв'язного навчання студентів, яке не відповідає сучасним підходам в освіті. Запровадженню ситуативного та експериментального навчання перешкоджає опір з боку органів з акредитації, обмеження у розкладі, інституційна інерція. Навчання на основі ігор (GBL) – це інноваційний педагогічний підхід до активного навчання, який використовує ігри для надання предметного контенту та досягнення ключових результатів навчання. GBL привернуло увагу викладачів-юристів завдяки здатності залучати та мотивувати учнів, сприяти їх творчості, полегшувати збереження та передачу знань, розвивати навички прийняття рішень. Стівен розглядає квест-кімнату в якості імерсивної гри, де учасники спільно розв'язують головоломки і долають труднощі продовж обмеженого часу. Чи можна використовувати цифрові квести для викладання права? Яку цінність цифровий квест може привнести у навчання? Як спроектувати освітній квест, використати його для оцінювання? На ці та інші питання відповідає автор статті, виходячи з власного досвіду та проведених досліджень. Він наголошує, що використання можливостей GBL дозволяє створювати більш динамічний та ефективний навчальний процес.

Детальніше: https://is.gd/TICdX9, https://is.gd/kQAjuZ, https://is.gd/AnKKk2, https://is.gd/IsXDzT, https://is.gd/9HqLEh

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Освітянам_КращіПрактики

У ньому представлені 1,5 тис. закладів вищої освіти зі 104 міст, які оцінені за показниками 17,5 млн наукових робіт та думками 240 тис. експертів – викладачів і роботодавців. Рейтинг ураховує можливості працевлаштування студентів після закінчення навчання, сталий розвиток університетів, міжнародну дослідницьку мережу, репутацію в академічному середовищі, цитованість наукових публікацій, співвідношення кількості викладачів і студентів, ставлення роботодавців до випускників, залучення іноземних викладачів і студентів. З числа українських університетів до нього увійшли: Київський національний університет імені Тараса Шевченка; Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна; Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»; Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»; НУ «Львівська політехніка»; Сумський державний університет; Національний університет «Києво-Могилянська академія»; Одеський національний університет імені І.І.Мечникова; Львівський національний університет імені Івана Франка; Харківський національний університет радіоелектроніки; Національний університет біоресурсів і природокористування України.

Детальніше: https://is.gd/aVHAqP, https://is.gd/x4qyVl

Фото: QS World University Rankings

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Освітянам_КращіПрактики #НРАТ_Освітянам_новини

Він охоплює інформацію про 239 закладів вищої освіти України, структуровану за тематичними напрямками: класичні університети, технічні, аграрні, педагогічні, медичні, мистецькі, приватні ЗВО, а також київські виші, ЗВО регіонів України та областей. При складанні рейтингу використано експертні оцінки та матеріали національних рейтингів «Топ-200 Україна», «Scopus», «Бал НМТ на контракт». Цьогоріч лідером вищої освіти став Київський національний університет імені Тараса Шевченка (він очолює перелік найкращих університетів України усьоме). Друге місце посідає Львівський національний університет імені Івана Франка. Третє і четверте місця поділили між собою Національний університет «Львівська політехніка» і Національний технічний університет «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського». Ці заклади також визнано найкращими технічними університетами країни. П’яте місце серед найкращих ЗВО належить Харківському національному університету імені Каразіна. Найкращим аграрним університетом став Національний університет біоресурсів і природокористування; педагогічним – Тернопільський національний педагогічний університет ім. Гнатюка; медичним – Національний медичний університет ім. Богомольця; мистецьким – Київський національний університет культури і мистецтв. Кращий приватний ЗВО – Київська школа економіки.

Детальніше: https://is.gd/D3HA4I, https://is.gd/74uGdk, https://is.gd/yiwXMx, https://is.gd/SO1FEO, https://is.gd/bvBV5a, https://is.gd/ljQAGZ

Фото: Освіта.ua

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Освітянам_КращіПрактики #НРАТ_Освітянам_новини

Він охоплює період з 1 січня по 31 грудня 2022 року та побудований на даних аналізу робіт у 146 високорейтингових журналах, що включають науки про життя, фізику, хімію, науки про Землю та навколишнє середовище, які були відібрані на основі репутації незалежною групою провідних вчених у своїх галузях. У 2023 році до індексу додано 64 журнали про здоров’я. База даних Nature Index регулярно оновлюється, виправляється, коригується інституційна ієрархія та видаляються відкликані документи. До числа п’яти найкращих українських установ в Nature Index 2023 відносить Національну академію наук України, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Харківський національний університет імені В.Н.Каразіна, Львівський національний університет імені Івана Франка, ТОВ «Єнамін».

Детальніше: https://is.gd/jrLAkp, https://is.gd/dkXTN5, https://is.gd/8E6D2x

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Освітянам_КращіПрактики

Рейтинг побудовано з урахуванням базових принципів, затверджених учасниками другої наради IREG (Берлін, Німеччина, 18-20 травня 2006 року), які передбачають забезпечення відкритості, прозорості, об’єктивності, незалежності ранжування, урахування різних аспектів діяльності університетів, пріоритетність євроінтеграційних процесів. Для визначення зведених показників використовувались дані QS World University Rankings, Scopus, Webometrics, THE University Impact Rankings, Times Higher Education World University Rankings, UniRank, а також відомості про ефективність участі в конкурсах наукових проектів, премії Президента України та Верховної Ради України для молодих вчених, кількість отриманих патентів, інформація про кількість поданих заяв абітурієнтами та середній конкурсний бал. До першої п’ятірки найкращих вітчизняних закладів вищої освіти увійшли: Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Національний університет «Львівська політехніка», Львівський національний університет імені Івана Франка.

Детальніше: https://is.gd/fWc5w6, https://is.gd/qRSERW, https://is.gd/oMbJ2w, https://is.gd/y8Y7eN, https://is.gd/IylcL0

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Освітянам_КращіПрактики

У ній наголошується, що стрімкий перехід до онлайн-навчання під час COVID-19 призвів з одного боку до прогресу у вигляді цифровізації навчання, а з іншого створив ряд складнощів. Непослідовніcть та заплутаність просторів віртуального навчального середовища (virtual learning environment /VLE), як виявило опитування, є значною проблемою для студентів. Як цьому зарадити? По-перше, потрібно реформувати VL- простір. Для цього слід подолати недоліки навігації на різних сторінках, де представлені навчальні модулі, ресурси для вивчення, а також їх представлення («упаковку»), щоб для здобувачів освіти пошук потрібної інформації не був обтяжливим. Зокрема, можна визначити й дотримуватись мінімальних стандартів VLE, узгодити єдиний шаблон сторінки, запровадити Active Digital Design та ураховувати різний рівень цифрових навичок учасників освітнього процесу. По-друге, потрібно упроваджувати інституційну модель навчання, поступово переходячи до платформи активної взаємодії в рамках циклічної моделі поєднання синхронного та асинхронного онлайн та офлайн навчання. Це в сукупності може задовольнити студентів, які в рамках опитування звертали увагу на те, що потребують забзепечення послідовної структури курсу, простоти навігації, доступності інформації, доброзичливого середовища, чіткості поставлених завдань. Отже, при розгортанні VLE університет повинен проектувати єдиний чітко визначений і зрозумілий для усіх учасників комфортний цифровий простір, який полегшить процес навчання.

Детальніше: https://is.gd/yrvtPD, https://is.gd/SPkU2z

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Освітянам_КращіПрактики

Він у глобальному масштабі оцінює університети з позицій Цілей сталого розвитку ООН у чотирьох сферах – дослідження, управління, охоплення та викладання. Аналіз проводиться за показниками, які описують 17 ЦСР. Нинішній рейтинг включає 1591 університет із 112 країн/регіонів світу. Лідером другий рік поспіль є університет Західного Сіднея (Австралія), за яким слідують Університет Манчестера (Велика Британія), Університет Квінс (Канада). Серед країн з економікою, що розвивається, найкращі позиції має Університет Сейнс (Малазія). Країною, яка найбільшою мірою представлена у рейтингу і у топ-100, є Великобританія (26 ЗВО), з певним відривом від неї слідують Австралія (16 ЗВО) та Канада (15 ЗВО). У The Impact Rankings 2023 представлені 32 українськи університети, лідерами серед яких є Сумський державний університет, Національний університет «Львівська політехніка», Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», Ужгородський національний університет.

Детальніше: https://is.gd/MNfBKd, https://is.gd/v93Tvp, https://is.gd/RMhane, https://is.gd/R2V0fy

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Освітянам_КращіПрактики

Він демонструє результати оцінювання якості та ефективності роботи університетів та їх ректорів з позицій інтересів студентів та роботодавців. Зокрема, беруться до уваги відомості про рівень професійного розвитку співробітників; участь у міжнародній співпраці; результати наукової діяльності; вплив університету на розвиток країн та регіонів, де вони знаходяться; внесок у розвиток економіки країни; наявність видатних випускників. До нинішнього рейтингу увійшла тисяча університетів. Лідерами стали Массачусетський технологічний інститут, Гарвардський, Оксфордський, Єльський та Стендфордський університети. Україна представлена у рейтингу 30-ма ЗВО та займає 34-ту позицію у ТОП-50 країн світу, де рівень якості й результативності ректорів та університетів на користь громадян був найвищим. Найкращими вітчизняними закладами вищої освіти стали: Київський національний університет імені Тараса Шевченка (589 місце); Луцький національний технічний університет (609 місце); Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» (627 місце); Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ (635 місце); Сумський державний університет (685 місце).

Детальніше: https://ihbiagency.org, https://bit.ly/3ohvneB

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Освітянам_КращіПрактики