Освітянам

28 грудня 2021 року Кабінетом Міністрів України затверджено План заходів щодо створення мережі екзаменаційних центрів на період до 2030 року.

Створення таких центрів сприятиме ефективному розвитку національної системи освітніх вимірювань і проведення оцінювання з використанням цифрових технологій.

Наразі система зовнішнього освітнього оцінювання в Україні залежить від багатьох чинників і вимагає складної логістики, чималих витрат на друк та доставку тестових матеріалів.

Використання комп’ютерних технологій для оцінювання у зарубіжних країнах демонструє позитивні результати: уряди отримують об’єктивні дані про стан національної системи освіти та успішні освітні політики завдяки Програмі міжнародного оцінювання учнів PISA. Це – міжнародне дослідження якості освіти, започатковане у 1997 році.  Інструментом для оцінювання здатності учнями використовувати здобуті знання, вміння та навички у реальному житті слугують тести. Вони визначають, наскільки учні володіють трьома ключовими компетентностями: читацькою, математичною та природничо-науковою. У 2021 році провідною компетентністю для дослідження PISA стала математична.

Україна вперше взяла повноцінну участь у цьому дослідженні у 2018 році. Для проведення реформи «Нова українська школа» та здійснення системних змін шкільної освіти необхідні були відповідні дані. 

Завдяки участі у PISA-2021 країни-учасниці отримали:
– дані про читацьку, математичну та науково-природничу грамотність у 15-річних підлітків;
– характеристику освітнього середовища, умов життя та навчання підлітків;
– індикатори, що вказують на динаміку результатів тощо.

Створити мережу екзаменаційних центрів планується у вигляді відокремлених структурних підрозділів регіональних центрів оцінювання якості освіти у кожному обласному центрі та місті Києві. Вони повинні забезпечити проведення наступних видів освітніх оцінювань з використанням ІКТ-технологій:
– міжнародні порівняльні оцінювання, зокрема PISA;
– моніторингові дослідження якості освіти регіонального та локального рівнів;
– іспити для визначення рівня володіння державною мовою.

Стандартизовані умови для уніфікованого, прозорого та об’єктивного оцінювання будуть створені саме завдяки використанню цифрових технологій. У випадку поширення територією України інфекційних хвороб або запровадження карантинних обмежень, використання цифрових технологій гарантуватиме безпеку учасників освітніх оцінювань і тестувань.

У довгостроковій перспективі передбачається здійснити розбудову мережі екзаменаційних центрів на базі закладів освіти. Це надасть можливість перевести в цифровий формат національні зовнішні оцінювання з великою кількістю учасників.

Детальніше: https://mon.gov.ua/ua/tag/pisa, https://bit.ly/3JqWklT

Фото: МОН

Unicheck-Україна пропонує для ознайомлення алгоритм проведення аналізу інформації, отриманої після завершення атестації студентів, застосування різних видів оцінювання та проведених іспитів.

Учителі у результаті проведеного оцінювання знань отримують інформацію про наступне: успішність учнів, прогалини в їхніх знаннях, якість розробки іспиту та викладання, дотримання академічної доброчесності. Студенти у результаті оцінювання мають інформацію, яка може бути використана для усунення прогалин у навчанні, визначення сильних і слабких сторін, планування подальших кроків у навчанні.

Щоб правильно використати результати оцінювання знань, викладачі мають зробити наступне:
– надавати студентам актуальний, конкретний і практичний зворотний зв’язок впродовж усього навчального курсу при використанні різних форм навчання;
– підсумкові оцінки не орієнтовані на студента, але такі оцінки, як проміжні іспити, можуть супроводжуватися зворотним зв’язком і стати формотворчими;
– аналіз завдань може бути корисний викладачам для отримання уявлення про ефективність процесу навчання та проведення іспиту.

Це у сукупності здійснюватиме вплив на навчальні програми та процес оцінювання. Отже, оцінка й подальший аналіз результатів можуть підвищити ефективність навчання студентів.

Детальніше: https://bit.ly/3EBrmDV

Фото: Unicheck

На офіційному сайті Організації економічного співробітництва та розвитку оприлюднено результати дослідження «Фіскальні наслідки стратегічних інвестиційних фондів».

Документ належить до серії матеріалів «Документи ОЕСР з політики в сфері розвитку». Стратегія розвитку ОЕСР спрямована на підсилення внеску Організації в інклюзивне та стійке зростання в багатьох країнах. Вона заснована на науково-обґрунтованих підходах, політичному діалозі та обміні знаннями ОЕСР для вдосконалювання розробки політики та економічних реформ.

Стратегією визначено наступні чотири взаємопов’язані тематичні розділи:
– інноваційні та сталі джерела зростання;
– мобілізація ресурсів для розвитку;
– управління в інтересах сталого розвитку;
– вимірювання прогресу в розвитку.

Документи ОЕСР з політики в сфері розвитку розраховані на широке коло читачів, покликані стимулювати обговорення та аналіз цих тем.

Стратегічні інвестиційні фонди (СІФ) є інструментами економічної та фінансової політики. Операції цих фондів мають важливі фіскальні наслідки, які охоплюють повний цикл операцій СІФ, від фінансування та розподілу капіталу до експлуатації та обслуговування інвестованих активів. СІФ, маючи здатність ефективно використовувати капітал, можуть підвищити ефективність програм державних витрат у відповідних країнах походження СІФ. 

У той же час, створення та діяльність СІФ пов’язані з серйозними фіскальними ризиками, котрі необхідно брати до уваги та усувати. У даному дослідженні розглядаються потоки капіталу як у СІФ, так і з них, а також взаємозв’язок цих потоків з податково-бюджетною структурою та макрофіскальним контекстом у країнах походження СІФ.

Детальніше: https://bit.ly/32jUxhV, https://doi.org/10.1787/e7e43a82-en

Фото: скріншот