Міністерство освіти і науки України інформує про надання українським закладам освіти безоплатного доступу до платформи зі створення відеоконтенту з використанням технологій штучного інтелекту.
Міністерство освіти і науки України інформує про надання українським закладам освіти безоплатного доступу до платформи зі створення відеоконтенту з використанням технологій штучного інтелекту.
Ініціатива реалізується в межах співпраці МОН з компанією Colossyan та спрямована на підтримку освітнього процесу. Colossyan являє собою платформу для створення відео на основі інструментів штучного інтелекту безпосередньо з тексту. Педагоги матимуть можливість перетворювати наявні конспекти, презентації та методичні матеріали на відеоуроки, таким чином скорочувати витрати часу на підготовку навчального контенту та навантаження, гнучко трансформувати текстові навчальні матеріали у відеоформат, більш ефективно організовувати освітній процес без втрати якості та змісту, підтримувати асинхронне навчання та повторне використання матеріалів, що є особливо важливим в умовах перебоїв з електропостачанням та нестабільного доступу до зв’язку. Учні й студенти можуть повертатися до відеоуроків у зручний для себе час, а заклади освіти – забезпечувати безперервність навчання навіть за складних обставин.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Тенденції реформування політики охорони здоров’я в ЄС».
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Тенденції реформування політики охорони здоров’я в ЄС».
У ньому зазначається, що системи охорони здоров’я країн Європейського Союзу продовжують стикатися з масштабними проблемами в умовах нових викликів. Епідеміологічні та демографічні зрушення, зростання витрат на оборону та клімат, зростаюча економічна нерівність, а також швидкі технологічні зміни створюють значний тиск на європейські системи соціального забезпечення. Без належної адаптації й трансформації цей тиск ризикує ще більше поглибити нерівність у сфері охорони здоров’я та підірвати стійкість медичної допомоги. Зміцнення ефективності, доступності та стійкості систем охорони здоров’я стає нагальним завданням. Ініціатива «Стан здоров’я в ЄС», що фінансується в рамках програми EU4Health, продовжує бути ключовим джерелом інформації для політиків, дослідників та громадян по всій Європі. У звіті висвітлюються профілі охорони здоров’я країн ЄС, Ісландії та Норвегії у контексті чотирьох міжгалузевих тем: посилення первинної профілактики неінфекційних захворювань; зміцнення первинної медичної допомоги; прискорення впровадження цифрових рішень у сфері охорони здоров’я; сприяння доступності фармацевтичних препаратів та інновацій.
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю «План освіти після 16 років — не рецепт для домінування Russell Group…».
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю «План освіти після 16 років — не рецепт для домінування Russell Group…».
У ній аналізується реакція міністра науки Великої Британії Патріка Валанcа на критичні застереження щодо нового урядового підходу до фінансування досліджень і ролі освіти. Тема стала надзвичайно актуальною після публікації «White Paper» — урядового документу, що пропонує зосередити ресурси на «робили менше, але краще», тобто посилювати пріоритетні напрями, де університети мають сильні позиції, і стимулювати частину закладів усе більше орієнтуватися на викладацьку діяльність. Скептики стверджують, що такий підхід може змістити фінансування в бік невеликої кількості великих дослідницьких університетів (особливо тих, що входять до Russell Group), а іншим залишити роль «лише викладачів» без будь-якої дослідницької активності. Валанc категорично відкидає ці побоювання як «дуже дивні» і пояснює, що White Paper не забороняє університетам виконувати дослідження, а радше визнає реалії: не кожен заклад може бути «усім і одразу» у кожному напрямі. Університетам пропонується зосередитися на тих сферах, де вони мають явні сильні сторони. При цьому студенти повинні мати можливість у межах свого курсу підтримувати контакт із науково активними викладачами, навіть якщо інші дисципліни викладаються «лише» педагогами. Крім того, Валанc пропонує розглядати можливість колаборації між університетами у регіонах, коли кілька закладів спільно забезпечують дослідницьке та викладацьке покриття всіх необхідних сфер. Це, на його думку, дозволить уникнути перевантаження ресурсів і забезпечити якісну науково-навчальну пропозицію без необхідності, щоб кожен університет був одночасно і дослідницьким, і викладацьким центром у всіх предметних областях. Міністр також пояснив, що пріоритети уряду передбачають не лише перерозподіл грошей у бік великих грантів, а й забезпечення початкового фінансування для дослідників на початку їхньої кар’єри, підтримку міждисциплінарних проєктів, які об’єднують ресурси декількох університетів для вирішення великих проблем. Це має поєднувати інтереси фундаментальних досліджень, прикладних наукових розробок і практичних завдань, важливих для національної стратегії. Очікується, що новий підхід до освіти і дослідницького фінансування зробить систему більш сфокусованою та ефективною, зосередженою на якості, а не на кількості, забезпечить баланс і допоможе зберегти можливості для всіх університетів, водночас підтримуючи високу якість викладання та наукової діяльності.
Європейський інститут інновацій і технологій (EIT) оголосив про старт конкурсу «EIT HEI Initiative Call for Proposals 2025», покликаного сприяти посиленню інноваційного та підприємницького потенціалу закладів вищої освіти у STEM-галузях, а також розвитку довгострокової співпраці між університетськими альянсами й інноваційними екосистемами ЄС.
Європейський інститут інновацій і технологій (EIT) оголосив про старт конкурсу «EIT HEI Initiative Call for Proposals 2025», покликаного сприяти посиленню інноваційного та підприємницького потенціалу закладів вищої освіти у STEM-галузях, а також розвитку довгострокової співпраці між університетськими альянсами й інноваційними екосистемами ЄС.
Тематичні напрями конкурсу: Topic 1 – розвиток інноваційної та підприємницької спроможності у STEM-освіті, інтеграція підприємництва, інтелектуальної власності та комерціалізації досліджень у навчальні програми; Topic 2 – побудова стратегічних синергій між європейськими університетськими альянсами та спільнотами знань і інновацій. Взяти участь у конкурсі можуть консорціуми, очолювані закладами вищої освіти, до складу яких обов’язково входять партнери з бізнесу, а також інші організації (наукові або публічного сектору). Проєкти мають поєднувати освіту, науку та бізнес відповідно до підходу «трикутника знань» EIT, сприяти розвитку стартапів, підготовці фахівців із підприємницькими компетентностями та трансформації університетів у центри інноваційного розвитку регіонів. Загальний бюджет конкурсу становить близько 70 млн євро (35-40 проєктів до фінансування). Максимальний обсяг фінансування одного проєкту – до 2 млн євро. Тривалість реалізації – 24 місяці (з вересня 2026 до 2028 року). Міністерство освіти і науки України розглядає участь українських закладів вищої освіти у подібних європейських ініціативах як важливий інструмент інтеграції української науки та освіти до Європейського дослідницького й інноваційного просторів, розвитку університетських інноваційних екосистем і посилення зв’язку між дослідженнями та економікою. Заявку на участь у Конкурсі можна подати до 4 березня 2026 року.
На сайті OpenAI опублікована інформація «Оцінка здатності штучного інтелекту виконувати науково-дослідні завдання».
На сайті OpenAI опублікована інформація «Оцінка здатності штучного інтелекту виконувати науково-дослідні завдання».
У ній представлено новий бенчмарк FrontierScience, який оцінює можливості штучного інтелекту для проведення наукових міркувань експертного рівня у фізиці, хімії та біології. Окрім роботи з фактами вчені генерують гіпотези, перевіряють та уточнюють їх, а також синтезують ідеї. Оскільки моделі ШІ стають більш потужними, центральне питання полягає в тому, чи можуть вони міркувати, щоб зробити свій внесок у наукові дослідження. Упродовж останнього року моделі ГШІ досягли важливих успіхів (перемога на Міжнародній математичній олімпіаді та Міжнародній олімпіаді з інформатики). Разом із тим, найпотужніші моделі, такі як GPT‑5, суттєво пришвидшують реальні наукові робочі процеси. Дослідники використовують ці системи для таких завдань, як пошук літератури з різних дисциплін та мов програмування, робота зі складними математичними доказами. Цей прогрес задокументовано в статті «Ранні експерименти з прискорення науки з GPT‑5», опублікованій у листопаді 2025 року. У ній представлені докази того, що GPT‑5 може помітно пришвидшити наукові робочі процеси. Оскільки можливості міркування та знань моделей продовжують масштабуватися, складніші тести будуть важливими для вимірювання та прогнозування здатності моделей пришвидшувати наукові дослідження. Попередні наукові тести значною мірою зосереджені на питаннях з множинним вибором, є перенасиченими або не зосереджені центрально на науці. Щоб подолати цю проблему, FrontierScience створений для вимірювання наукових можливостей експертного рівня. FrontierScience написаний та перевірений експертами з фізики, хімії та біології і складається з сотень питань, розроблених таким чином, щоб бути складними, оригінальними й змістовними. Він включає два треки питань: Olympiad (вимірює можливості наукового мислення в стилі олімпіади) та Research (вимірює здібності до реальних наукових досліджень). Згідно з початковими оцінками, GPT‑5.2 є найкращою моделлю на FrontierScience-Olympiad (77%) та Research (25%), випереджаючи інші моделі у галузі досліджень. Спостерігається значний прогрес у вирішенні питань експертного рівня, залишаючи при цьому простір для подальшого прогресу, особливо у завданнях відкритого дослідницького типу. Для науковців це означає, що сучасні моделі вже можуть частково підтримувати дослідження, які передбачають структуроване мислення, але ще потрібно попрацювати над покращенням їхньої здатності здійснювати відкрите мислення. Отримані результати узгоджуються з тим, як науковці вже використовують сучасні моделі: для прискорення дослідницьких робочих процесів, покладаючись на людське судження для формулювання та перевірки проблем, а також для все більшого дослідження ідей та зв’язків, розкриття яких в іншому випадку зайняло б набагато більше часу, включаючи, в деяких випадках, внесення нових висновків, які потім оцінюють та перевіряють експерти. Найважливішим орієнтиром для наукових можливостей ШІ є нові відкриття, які він допомагає створювати: саме вони зрештою мають значення для науки та суспільства. FrontierScience дає орієнтир для наукових міркувань експертного рівня, дозволяючи тестувати моделі на стандартизованому наборі питань, бачити, де вони успішні, а де невдалі, а також визначати, де потрібно їх покращити. FrontierScience є вузькою програмою та має обмеження в ключових аспектах (зосередження на обмежених, написаних експертами проблемах) і не охоплює все, що роблять вчені у своїй повсякденній роботі. Ця галузь потребує більш складних, оригінальних та змістовних наукових орієнтирів, а FrontierScience робить крок вперед у цьому напрямку.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Використання мудрості натовпу для оцінювання ризиків рецесії в країнах ОЕСР» із серії «Робочі документи департаменту економіки ОЕCР».
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Використання мудрості натовпу для оцінювання ризиків рецесії в країнах ОЕСР» із серії «Робочі документи департаменту економіки ОЕCР».
У ньому зазначається, що макроекономічне прогнозування рецесії зазнає складнощів: один з найбільш поширеніших методів використовує логістичні моделі для визначення ймовірності рецесії з використанням різних фінансових та економічних показників. Однак більшість існуючих досліджень обмежені даними окремих країн (в основному – США) або охоплюють невелику кількість країн (16 розвинених країн та 9 країн, що розвиваються). Дослідження відносно більшої кількості країн були зосереджені на окремих кризових епізодах, таких як фіскальні чи фінансові кризи, при цьому використовувались моделі, що об’єднують країни і припускають однорідний вплив єдиного набору змінних. Нещодавнє дослідження МВФ, ЄЦБ та Банку Англії пропонує новий метод прогнозування кризових епізодів, який перевершує традиційні підходи моделювання. Налаштований алгоритм, який сам обирає моделі, зіставляє ефективність методу у позавибіркових квартальних прогнозах, використовуючи дані в режимі реального часу упродовж дворічного періоду, включаючи період світової фінансової кризи. Більш висока ефективність методу пояснюється функцією «мудрості натовпу», завдяки якій прогнози усереднюються з багатьох добре підібраних рівнянь. Так можна працювати з даними специфічних для країн ситуацій.
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю «Половина студентів Манчестерського університету через 10 років навчатиметься онлайн».
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю «Половина студентів Манчестерського університету через 10 років навчатиметься онлайн».
У ній міститься аналіз нової стратегії одного з найбільших університетів Великої Британії, який планує радикально розширити цифрові та гібридні моделі навчання, щоб зробити вищу освіту більш гнучкою й доступною. У стратегічному плані до 2035 року університет заявив про створення «цифрового кампусу без кордонів», де суттєва частина навчального процесу буде доступна в онлайн-форматі. План передбачає, що 20 % студентів навчатимуться виключно онлайн, а ще 30 % — у гібридному форматі, поєднуючи онлайн та офлайн. Це стосується бакалаврських, магістерських програм, а також нових форматів «навчання у робочому середовищі», які університет розробляє спільно з бізнес-партнерами для підтримки безперервного професійного розвитку. Ініціатива має на меті розширити доступ до освіти, знявши бар’єри, пов’язані з місцем, часом і етапом життєвого шляху. За її словами, університет хоче створити систему, де будь-хто, незалежно від стадії та рівня навчання або кар’єри, матиме можливість здобувати знання без необхідності змінювати життя та забезпечувати обов’язкову присутність у кампусі. Залишаються невизначеними питання оплати навчання онлайн та оффлайн, але пріоритет залишається за створенням якісної пропозиції, яка відповідає очікуванням різних груп здобувачів освіти. Університет не прагне відмовитися від традиційного кампусного досвіду для тих, хто його цінує, але хоче «розширити цей досвід на цифрову сферу» з інтерактивними онлайн-інструментами, цілодобовою підтримкою й просторами для віртуальної взаємодії. Нова стратегія Манчестера віддзеркалює нові тенденції у вищій освіті, де гібридні та цифрові моделі забезпечують реалізацію студентських очікувань, максимально використовуючи ІКТ-технології й сучасні запити ринку праці. Такий підхід може дозволити університету залишатися конкурентоспроможним й водночас підтримувати безперервне навчання упродовж усього життя. Нова модель навчання, орієнтована на онлайн-формат, може стати ключовим елементом майбутнього університетської освіти, дозволить поєднати традиційні цінності академічної спільноти з гнучкістю, доступністю та інноваційністю цифрових рішень.
На сайті Європейської асоціації університетів опублікована стаття Серджіу-Матей Лукачі «Безпека досліджень та університети: склянка все ще наполовину повна?».
На сайті Європейської асоціації університетів опублікована стаття Серджіу-Матей Лукачі «Безпека досліджень та університети: склянка все ще наполовину повна?».
У ній зазначається, що питання безпеки наукових досліджень займають важливе місце у політичному порядку денному Європейського Союзу, особливо після травневого 2024 року рішення міністрів держав-членів. Розглядаються чинники, заходи та виклики безпеки, які впливають на розвиток університетів як міжнародно-орієнтованих установ з широким колом партнерських відносин. Проблема безпеки та можливі наслідки бездіяльності для наукової співпраці насправді не нова, – завжди існували винятки у просторі відкритої науки, спричинені необхідністю збереження даних та комерційного захисту. Необхідно нарощувати потенціал європейської безпеки у галузі досліджень. Для цього можна використати досвід, накопичений країнами північно-західної Європи. Слід також напрацьовувати спільні ініціативи щодо безпеки досліджень та узгоджувати їх на загальноєвропейському рівні. У зв’язку з цим Єврокомісія оголосила про наступні кроки: створення Європейського центру експертизи з питань безпеки досліджень; створення платформи належної перевірки, яка допоможе дослідникам оцінити ризики міжнародної співпраці; формування нової методології перевірки стійкості дослідницьких організацій для використання усіма державами-членами. Дискусії щодо безпеки досліджень ведуться на високому рівні та в експертному середовищі, але їх значущість ще неоднозначно сприймається окремими дослідниками. Останні можуть добре розуміти, які ризики є поширеними у відповідних галузях, але за відсутності систематичного навчання та підвищення обізнаності (спричинених обмеженими ресурсами) залишається відкритим питання, чи можуть вони насправді проводити належну перевірку своїх проектів. Спонсори досліджень та урядові структури можуть зробити процес подання та відбору заявок більш вимогливим з точки зору аналізу можливих ризиків, але при цьому не перетворюватись на ще один адміністративний тягар. Наприкінці жовтня 2025 року Європейська Комісія та зацікавлені сторони з сектору досліджень та інновацій (включаючи EUA), організували першу Європейську флагманську конференцію з питань безпеки досліджень. У цьому заході взяли участь понад 500 осіб з Європи та інших країн, він став прекрасною можливістю для університетського сектору представити свої досягнення, обговорити цілі та виклики. EUA скликала конференцію на тему «Роль організацій-парасольок у безпеці досліджень: національні конференції ректорів як інтерфейси між урядами та університетами» за участю експертів з університетів Нідерландів, Фламандської міжуніверситетської ради та Німецької конференції ректорів.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Оцінка державних витрат у країнах ОЕСР та пошук можливостей для економії» із серії «Робочі документи департаменту економіки ОЕCР».
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Оцінка державних витрат у країнах ОЕСР та пошук можливостей для економії» із серії «Робочі документи департаменту економіки ОЕCР».
У ньому зазначається, що державні витрати в країнах ОЕСР у середньому становлять близько 40% ВВП, причому ці кошти спрямовуються на надання суспільних благ і послуг, трансферти й погашення боргів. Пандемія COVID-19 та енергетична криза посилили фіскальний тиск на країни ОЕСР, що призвело до погіршення бюджетного дефіциту та зростання рівня державного боргу тоді як існуючі фіскальні проблеми (фінансування пенсій для старіючого населення, потреба у витратах на оборону та витрати, пов’язані зі зміною клімату) – посилюються. Як досягти фіскальної консолідації в країнах ОЕСР таким чином, щоб це не підривало економічне зростання та соціальні цілі й забезпечити переорієнтацію витрат з урахуванням історично високого податкового навантаження у багатьох країнах. Оцінка ефективності державних витрат на основі аналізу взаємозв’язку між витратами та іншими ресурсами може бути основою для виявлення способів ефективного використання коштів. Фінляндія, Франція, Греція та Італія витрачають понад 14% ВВП на державні пенсії порівняно з середнім показником 8,5% серед 29-ти країн ОЕСР. Проведений експертами аналіз зосереджує увагу на демографічних відмінностях між названими трьома країнами та рештою країн ОЕСР, але вони не можуть пояснити таку велику різницю. У документі використовується класифікація функцій уряду COFOG для аналізу державних витрат за 13 ключовими категоріями витрат за період 1995-2019 років для 28-ми країн ОЕСР.
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джейн Квоніані «Чому чіткі настанови щодо ШI важливі для нейрорізноманітних студентів, і як робити це правильно».
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джейн Квоніані «Чому чіткі настанови щодо ШI важливі для нейрорізноманітних студентів, і як робити це правильно».
У ній автор, який має гарний досвід реалізації STEM-програми з інклюзії в Единбурзькому університеті, розглядає проблему різниці у вимогах щодо використання генеративного штучного інтелекту в освіті та пояснює, чому прозорі, послідовні й доступні вказівки мають важливе значення для студентів із нейрорізноманітністю, а також для всіх інших студентів. Поширення ШI у системі вищої освіти призвело до того, що студенти часто отримують суперечливі або нечіткі інструкції стосовно використання цих інструментів, що врешті-решт як і будь-яка інша невизначеність, може викликати психологічну тривогу, невпевненість і когнітивне перевантаження, особливо у нейрорізноманітних студентів (наприклад, з аутизмом чи синдромом дефіциту уваги та гіперактивності). Нечіткість формулювань, різні формати й місця розміщення правил щодо ГШІ на навчальних платформах можуть призвести до того, що студенти не знають, де шукати необхідну інформацію та як правильно її застосовувати, щоб не порушити академічні правила. Якщо вказівки щодо ГШI розкидані по різних каналах або подані неструктуровано, студенти витрачають зайву ментальну енергію на розшифровування правил замість зосередження на навчанні. Це не лише шкодить їхній успішності, а й поглиблює нерівність у навчальному процесі. Щоб уникнути таких проблем, університетам слід упроваджувати зрозумілі й доступні настанови, використовуючи принципи універсального дизайну для навчання. Це передбачає створення чітких, послідовних правил щодо ШI, розміщення їх у передбачуваному місці на навчальних платформах, а також однакову мову й структуру для всіх курсів. Акцент робиться не на контролі, а на довірі й підтримці студентів: роз’яснення дозволених і недозволених способів використання ГШI має бути простим для сприйняття і доповненим прикладами, щоб уникати абстрактності. Також необхідні безпечні канали для запитань і обговорення ситуацій, у яких студенти можуть анонімно ставити запитання й отримувати роз’яснення без страху неправильного тлумачення. Чіткі, доступні та послідовні настанови не лише сприятимуть підвищенню академічної впевненості нейрорізноманітних студентів, а й створюватимуть справедливі умови для всіх, знижуватимуть когнітивне навантаження, зменшуватимуть тривожність і забезпечуватимуть рівні можливості для успіху у цифровому навчальному середовищі.
Збереження набору наукових даних відбувається в два етапи:
1.) Створення набору даних
Введіть назву набору, короткий опис набору (анотацію) та натисніть кнопку «Створити набір». Після цього автоматично буде створено чернетку набору даних, яку Ви можете зберігати для подальшої роботи з набором. Система перенаправить Вас на сторінку «Інформація про набір даних».
2.) Заповнення даних
На сторінці «Інформація про набір даних» Вам необхідно заповнити всі поля щодо набору даних і завантажити файли.
Зверніть увагу! Кожен файл завантажується окремо. Це зроблено для стабільної роботи системи.
Після того як Ви заповнили інформацію про набір наукових даних та додали необхідні файли, Ви можете зберегти чернетку або відправити дані в систему.
Зверніть увагу! Якщо дані відправлені Ви не можете їх змінювати.
Чернетки необхідні для зберігання набору даних і його редагування до моменту відправки.
Верифікація акаунту за афіліацією
Всі акаунти на сайті НРАТ проходять стандартну процедуру реєстрації і є верифікованими. Однак для того, щоб отримати додаткові можливості, такі як публікація відкритих рецензій на академічні тексти, необхідна верифікація за афіліацією.
В особистому кабінеті відображається поточний статус верифікації за афіліацією.
Щоб отримати статус «верифікований», необхідно змінити основну адресу електронної пошти на корпоративну, яка прив’язана до наукової установи або закладу освіти.
Наприклад: user@ukrintei.ua, user@nas.gov.ua
Для завершення процесу верифікації за афіліацією необхідно заповнити інформацію про себе в персональному кабінеті.
Обов’язковими є такі поля:
– ім’я,
– прізвище,
– науковий ступінь,
– вчене звання.
Всі інші поля є необов’язковими, але бажано їх заповнювати.
Після підтвердження корпоративної електронної скриньки та заповнення обов’язкових полів ваш акаунт буде автоматично верифіковано за афіліацією.
Якщо статус верифікаціїї не змінився одразу, спробуйте перезавантажити сторінку.
Якщо ваша електронна адреса є корпоративною і всі обов’язкові поля заповнені, але акаунт не має позначки верифікації, вам необхідно написати нам на електронну скриньку NRAT@ukrintei.ua. Після перевірки ми додамо вашу адресу в базу даних, і ваш акаунт буде верифіковано.
Після проходження процедури верифікації за афіліацією Ви можете змінити основну адресу електронної скриньки на зручну для вас, не втративши при цьому статусу верифікації.
Проходити верифікацію за афіліацією необхідно лише один раз.
* Ми використовуємо корпоративні адреси з Єдиної державної бази з питань освіти та Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави
Інструкція зі складання пошукового запиту
Для пошуку новин, опублікованих на офіційному вебпорталі НРАТ у розділі «Новини» необхідно ввести у пошукове поле одне слово, декілька слів або точну фразу. Окремі слова розділяються проміжками.
Пошук виконується всюди – як у назві, так і у тексті новини.
Для отримання більш повного результату рекомендується використовувати основу слів (частини слів без закінчення).
При використанні для пошуку декількох слів вони поєднуються одним з логічних способів, описаних нижче.
За замовчуванням встановлено логічний сполучник “та”. У такому випадку результати пошуку будуть охоплювати усі публікації новин, де є вказані слова, навіть якщо вони розташовані окремо одне від одного і знаходяться у різних частинах тексту.
Приклад.Пошукова фраза: звіт ОЕСР. Результат пошуку: всі новини, які містять слово «звіт» та слово «оеср» як разом, так і окремо в тексті і в назві.
Якщо словосполучення чи фразу взяти у лапки (“), то результати будуть містити усі публікації, де зустрічається саме це словосполучення або фраза.
Приклад. Пошукова фраза: «звіт ОЕСР». Результат пошуку: всі новини, які містять точну фразу «звіт оеср».
Якщо Вам відома дата публікації новини або цікавить певний проміжок часу, в який вони були опубліковані на сайті, можна обрати таку дату чи інтервал дат у додатковому полі, що має вигляд календаря. Напис дати здійснюється у форматі рік-місяць-день і підтверджується натисканням на відповідну дату у випадаючому полі календаря. Можна вписувати дату або обирати, гортаючи сторінки календаря за місяцями та роками. За замовчуванням інтервал починається з більш давньої дати (2018-01-23) та завершується поточною.
Також Ви можете використовувати один або декілька хештегів, які розташовані під полем пошуку у правій частині екрану сторінки «Новин».
