Sorry, this entry is only available in Українська. 25 вересня 2025 року в онлайн-форматі відбудеться семінар «Економіка для не економістів».
Sorry, this entry is only available in Українська.
25 вересня 2025 року в онлайн-форматі відбудеться семінар «Економіка для не економістів».
Учасники заходу дізнаються про ряд економічних концепцій, які важливо знати навіть пересічним громадянам, які не є фахівцями у галузі економіки; як нові ідеї дозволяють створювати капітал; як зберегти цінності в епоху генеративного штучного інтелекту. Організатор – Ukraine Global Faculty.
Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джека Гроува під заголовком «Університетам пояснять, як витрачаються кошти REF».
Sorry, this entry is only available in Українська.
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джека Гроува під заголовком «Університетам пояснять, як витрачаються кошти REF».
У статті йдеться про те, що Research England – державний орган у складі національної установи UK Research&Innovation, який розподіляє фінансування досліджень між університетами Великої Британії та відповідає за оцінювання якості науки, – запроваджує пілотний проєкт прозорості витрат дослідницького фінансування. Ця ініціатива презентується організаторами як крок до підвищення підзвітності університетів, тоді як критики висловлюють занепокоєння, що її запровадження може призвести до посилення бюрократії у справі державного контролю за фінансами закладів вищої освіти. Мова йде про кошти, що розподіляються у межах Research Excellence Framework / REF — системи, яка визначає обсяг фінансування для університетів на основі оцінки дослідницької досконалості, впливу та стану дослідницького середовища. Важливо пояснити: ці гроші зазвичай не є цільовими грантами для конкретних проєктів, а надаються закладам у вигляді великих блокових виплат, які університети можуть використовувати на власний розсуд для підтримки своєї дослідницької інфраструктури і стратегій. У межах пілоту університети повинні будуть документально описати принципи, за якими вони розподіляють стратегічне інституційне фінансування досліджень, а це – приблизно 2 млрд фунтів стерлінгів щороку, зокрема базове якісне фінансування, підтримку аспірантів і докторантів, співфінансування досліджень у партнерстві з благодійними та бізнес-організаціями, капітальні інвестиції, пов’язані з дослідженнями, а також низку фондів для взаємодії з політичними процесами та покращення дослідницької культури. Історично так склалося, що від початку оцінювання дослідницької діяльності в 1980-х роках університети, які отримували фінансування за результатами такого оцінювання, не були зобов’язані детально звітувати про те, як саме вони розподіляють отримані кошти. Адже гроші призначалися установі, а не під конкретні проєкти, тож детальна звітність про внутрішній розподіл раніше не вимагалася. Пілотний проєкт, який було анонсовано як частину Стратегічного плану Research England на 2022–2025 роки, має на меті заповнити цю прогалину. Організатори очікують, що зібрані дані допоможуть уряду та суспільству краще зрозуміти «цінність» стратегічного інституційного фінансування і стануть підґрунтям для рішення щодо продовження державної підтримки. Наразі сектор вищої освіти перебуває під зростаючим фінансовим тиском, тому важливо демонструвати конкретні результати й суспільну корисність інвестицій у науку. Разом із тим, існують ризики підвищення адміністративного навантаження на наукові підрозділи та керівні органи університетів, посилення політичного втручання у пріоритети наукової роботи закладів вищої освіти. Потрібно діяти обережно, щоб зберегти баланс між прозорістю й автономією.
Sorry, this entry is only available in Українська. 2 жовтня 2025 року відбудеться вебінар «Від статичного до стратегічного: переосмислення усталених цифрових архівів».
Sorry, this entry is only available in Українська.
2 жовтня 2025 року відбудеться вебінар «Від статичного до стратегічного: переосмислення усталених цифрових архівів».
Захід стане площадкою для обговорення шляхів розвитку існуючих колекцій, а також засобів підтримки інтересу до старих цифрових колекцій у рамках проведення сучасних наукових досліджень і ролі в цьому академічних бібліотекарів. Планується розглянути пріоритети сучасних досліджень, їх трансформацію та розвиток; чи давні колекції цифрових бібліотек можуть залишатись актуальними; «спадкові» колекції, які продовжують по-новому відкриватися та переосмислюватися новим поколінням студентів і науковців; досвід Eighteenth Century Collections Online, цифрова колекція якого продовжує стимулювати нові наукові дослідження; стратегії просування бібліотечних ресурсів в університеті задля підтримки викладачів різних дисциплін; позиціонування старих цифрових колекцій як інструментів сучасних наукових досліджень. Організатори: Choice, Gale.
Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опублікована стаття Мадлен Пауналл «Дослідницька доброчесність потребує порядку денного доброти, інакше ми втратимо покоління молодих дослідників».
Sorry, this entry is only available in Українська.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Мадлен Пауналл «Дослідницька доброчесність потребує порядку денного доброти, інакше ми втратимо покоління молодих дослідників».
У ній автор наголошує, що те, як саме наукова спільнота реагує на помилки чи звинувачення у проступках дослідників, що знаходяться на початку своєї кар’єри, переважно є діями ворожими, а це суперечить самій ідеї відкритої науки. Мадлен описує свій академічний шлях, початок якого припав на період «кризи відтворюваності» у соціальній психології. Ця галузь знань, як і багато інших, зіткнулася з численними сумнівними дослідницькими практиками (Questionable Research Practices / QRP) — від «підгонки» наративу до відвертої фальсифікації даних. Очевидно, що ситуація вимагала рішучих змін. Як і багато інших молодих дослідників, Мадлен спершу з оптимізмом сприйняла критику цих практик і повірила, що їхнє викриття поліпшить науку. Поступово стало зрозуміло, що питання доброчесності стосується не лише методів дослідження, а й культури академічної взаємодії. У 2020 році дослідниці Олівія Гест і Кірсті Вітакер показали, що рух за відкриту науку нерідко зміцнює ієрархії у вищій освіті замість їх руйнування, а відкриті дискусії часто стають показовими, каральними, ворожими й дискримінаційними. Але навіть зараз ці проблеми не визнаються серйозними. Натомість є дані про те, що чимало дослідників уникають практик відкритої науки саме через токсичну атмосферу. Саме тому дослідницька доброчесність потребує «порядку денного доброти». Турбота, колегіальність і співчуття не можуть сприйматися як другорядні, тоді як ворожість та академічне цькування слід визнати проблемами доброчесності. У Великій Британії у рамках оцінювання «Research Excellence Framework» частка розділу «People, Culture and Environment» зросте з 15% у 2021 році до 25% 2029 році, що змусить університети упроваджувати політику й практики, що підтримують не лише якість досліджень, а й культуру взаємоповаги та турботи. Це має підтримати механізми захисту від цькування, запустити прозорі процедури звітності, й винагороджувати колегіальність і співпрацю з молодими дослідниками. Не можна ігнорувати соціальні та емоційні реалії наукових досліджень. Без турботи, доброти й співчуття у сфері просування академічної доброчесності будь-який прогрес зупиниться і ми втрачатимемо талановитих молодих учених.
Sorry, this entry is only available in Українська. Міністерство цифрової трансформації України разом із Міністерством освіти і науки України та міжнародними партнерами UNICEF, ESTDEV, Google for Education та Фондом Східна Європа оголосило про запуск у рамках Стратегії цифрового розвитку інновацій WINWIN до 2030 року платформи освітніх інновацій WINWIN EdTech Center of Excellence.
Sorry, this entry is only available in Українська.
Міністерство цифрової трансформації України разом із Міністерством освіти і науки України та міжнародними партнерами UNICEF, ESTDEV, Google for Education та Фондом Східна Європа оголосило про запуск у рамках Стратегії цифрового розвитку інновацій WINWIN до 2030 року платформи освітніх інновацій WINWIN EdTech Center of Excellence.
Центр покликаний обʼєднати зусилля держави, бізнесу, академічної сфери та громадянського сектору задля створення й масштабування інноваційних рішень у галузі освіти й працюватиме як точка входу для українських і глобальних EdTech-рішень. Головні напрями роботи центру: підтримка інтеграції сучасних технологій в освітню систему; формування нові моделі навчання; сприяння сінергії бізнесу і держави задля створення якісної й конкурентоспроможної освіти для українців. Вивчатимуться глобальні тренди та найновіші освітні інновації; відбуватиметься їх адаптація до українського контексту; розроблятимуться практичні рішення для подолання ключових викликів вітчизняної освіти; здійснюватиметься тестування нових EdTech-рішень; масштабуватимуться найуспішніші практики та здійснюватиметься підготовка рекомендацій для державної політики. Центр об’єднає учнів, вчителів, університети, бізнес і кластери у постійний діалог, щоб разом формувати візію майбутнього освіти.
Sorry, this entry is only available in Українська. Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Маркування для соціальної економіки» із серії «Місцевий економічний розвиток та розвиток зайнятості».
Sorry, this entry is only available in Українська.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Маркування для соціальної економіки» із серії «Місцевий економічний розвиток та розвиток зайнятості».
У ньому зазначається, що суб’єкти соціальної економіки, зокрема – асоціації, кооперативи, фонди, соціальні підприємства та товариства взаємного страхування, прагнуть мати позитивний соціальний та екологічний вплив, одночасно створюючи економічну цінність. Вони є важливими рушіями створення робочих місць, забезпечуючи зайнятість 11,5 млн. людей у країнах ЄС або біля 6,3 % загальної кількості зайнятого населення. Однак визнання організацій як таких, що належать до соціальної економіки, залишається складним завданням через відсутність комплексних правових рамок, спеціальних національних стратегій та відповідних політик. Ця складність підсилюється широким розмаїттям правових структур, цілей, моделей управління та операційних підходів суб’єктів соціальної економіки в різних країнах. Маркування може допомогти ідентифікувати суб’єкти соціальної економіки в широкому спектрі правових форм, цілей, моделей управління та операційних підходів. Більш легка ідентифікація за допомогою маркування підвищує видимість соціальної економіки та підвищує обізнаність серед споживачів, партнерів, інвесторів, політиків. Таким чином, відповідне маркування може полегшити доступ суб’єктів соціальної економіки до фінансування та податкових стимулів, а також до державних та приватних ринків. У звіті представлено широкий спектр специфічних для організацій соціальної економіки етикеток та доступних для них; наведено перелік питань, які розробники політики та управлінці різного рангу повинні враховувати під час розробки та упровадження системи етикеток для соціальної економіки.
Sorry, this entry is only available in Українська. 23 вересня 2025 року у змішаному форматі відбудеться міжнародний круглий стіл «Інтернаціоналізація як рушійна сила розвитку вищої освіти, заснованої на дослідженнях».
Sorry, this entry is only available in Українська.
23 вересня 2025 року у змішаному форматі відбудеться міжнародний круглий стіл «Інтернаціоналізація як рушійна сила розвитку вищої освіти, заснованої на дослідженнях».
Під час заходу планується обговорити наступні питання: інтернаціоналізація вищої освіти відповідно до принципів ЄПВО та національного законодавства; освіта та наукові дослідження як пріоритет сучасного університету; найкращі практики інтеграції досліджень та освіти; європейська політика інтернаціоналізації вищої освіти та можливості для українських університетів. Організатори: Національний Еразмус+ офіс в Україні, Міністерство освіти і науки України, HERE team.
Sorry, this entry is only available in Українська. 18 вересня 2025 року в рамках «Українського форумі якості освіти» відбудеться практичний семінар «Презентація звіту подібності StrikePlagiarism та його функціональні можливості».
Sorry, this entry is only available in Українська.
18 вересня 2025 року в рамках «Українського форумі якості освіти» відбудеться практичний семінар «Презентація звіту подібності StrikePlagiarism та його функціональні можливості».
Під час заходу планується обговорити наступні питання: як виглядає новий звіт подібності та режим коментування, що є засобом зворотного зв’язку викладача зі студентом; які є шаблони коментарів у вигляді тегів, як забезпечується автоматизація роботи та опосередковується зворотній зв’язок зі студентом; які є методи виявлення ШІ-контенту; ризики і можливості поширення сервісів штучного інтелекту; як виглядає звіт StrikePlagiarism про згенерований ШІ контент та як оцінюється надійність його результатів; міжнародний досвід та критерії оцінювання використання ШІ в освіті та науці. Організатори: Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти, Луцький національний технічний університет, Plagiat.pl
Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опублікована стаття Наталії Пастернак «Вища освіта не навчає критичному мисленню за замовчуванням».
Sorry, this entry is only available in Українська.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Наталії Пастернак «Вища освіта не навчає критичному мисленню за замовчуванням».
У ній автор наголошує, що без відповідних освітніх програм студенти можуть закінчити університет, так і не навчившись відокремлювати науку від нісенітниці. В епоху постправди та масштабної інтеграції штучного інтелекту у всі сфери життя, критичне мислення стає ціннішим, ніж будь-коли раніше. Критичне мислення часто представляється як унікальна торгова пропозиція вищої освіти, воно визнано акредитаційними органами основною компетенцією випускників. Але чи справді студенти, які закінчують університет, є більш критичними та більш здатними оцінювати докази? Чи справді вони готові впоратися з потоком дезінформації та антинаукових тверджень? У дослідженні, опублікованому Реєм Холлом та Кеті Дайєр у 2018 році, порівнювалися стійкість необґрунтованих переконань серед студентів університетів, які регулярно відвідували заняття з методології науки, та студентів, які відвідували спеціальний курс на тему «наука та нісенітниця», використовуючи спростовувальний підхід. Зафіксовано значне зниження необґрунтованих переконань. Лауреат Нобелівської премії з фізики Сол Перлмуттер упродовж останніх 10-ти років викладає у Берклі курс під назвою «Розум, чутливість і наука». Його метою є допомогти студентам приймати правильні рішення щодо складних питань, використовуючи критичне наукове мислення. Студентам бакалаврату у США читають багато курсів з критичного мисленням, але далеко не усі використовують спростовувальний підхід та сутнісний аналіз помилкових уявлень. Власні упередження та особисті мотиви легко обманюють нас, тому потрібно навчатись критичному мисленню, пошуку доказів та їх відкритому колективному обговоренню.
Sorry, this entry is only available in Українська. Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Зміцнення регуляторної бази за допомогою стандартів, вимірювань і гарантій: краще використання інфраструктури якості в процесі розробки політики».
Sorry, this entry is only available in Українська.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Зміцнення регуляторної бази за допомогою стандартів, вимірювань і гарантій: краще використання інфраструктури якості в процесі розробки політики».
У ньому йдеться про те, що люди та підприємства постійно роблять вибір, пов’язаний з ризиками, навіть не завжди це усвідомлюючи. Це відбувається під час користування громадським транспортом, купівлі продуктів, вибору житла і всі ці рішення впливають на здоров’я, безпеку й довкілля. Уряди відіграють ключову роль у захисті людей, встановлюючи правила та стандарти, щоб гарантувати безпеку і надійність продуктів та послуг. Їх підтримують різні організації, а разом вони утворюють систему інфраструктури якості. Такі системи допомагають досягати цілей державної політики, зміцнювати захист прав споживачів й будувати довіру в економіці. Забезпечення якості є результатом співпраці між державними органами (наприклад, національними органами стандартизації, акредитації та метрології, державними департаментами безпеки споживачів тощо) та органами приватного сектору (наприклад, органами сертифікації). У цьому звіті досліджуються ключові особливості та взаємозв’язки між регулюванням, стандартами й забезпеченням якості. Звіт містить поради щодо створення більш ефективної системи стандартів, вимірювань та забезпечення якості.
Saving a scientific data set occurs in two stages:
1.) Creating a data set
Enter the name of the set, a brief description of the set (annotation), and click the “Create set” button. After that, a draft data set will be automatically created, which you can save for further work with the set. The system will redirect you to the “Data set information” page.
2.) Filling in the data
On the “Data set information” page, you need to fill in all the fields related to the data set and upload the files.
Please note! Each file is uploaded separately. This is done to ensure the stable operation of the system.
Once you have filled in the information about the scientific data set and added the necessary files, you can save the draft or send the data to the system.
Please note! Once the data has been sent, you cannot change it.
Drafts are necessary for storing the data set and editing it before sending.
Account verification by affiliation
All accounts on the NRA website go through a standard registration procedure and are verified. However, in order to obtain additional features, such as publishing open reviews of academic texts, verification by affiliation is required.
To obtain the status “verified”, you must change your primary email address to a corporate one, which is tied to a scientific or educational institution.
For example: user@ukrintei.ua, user@nas.gov.ua
After confirming your corporate email address, your account will be automatically verified by affiliation.
If your email address is corporate, but your account does not have a verification mark, you need to write to us at the email address NRAT@ukrintei.ua. After verification, we will add your address to the database, and your account will be verified.
After completing the verification procedure for affiliation, you can change the primary email address to a convenient one for you, without losing your status during the current verification.
You only need to verify for affiliation once.
* We use corporate addresses from the Unified State Database on Education and the State Register of Scientific Institutions Supported by the State
