Архів Facebook Архіви

ІНТЕГРАЦІЯ УКРАЇНИ ДО ЄВРОПЕЙСЬКОГО ДОСЛІДНИЦЬКОГО ПРОСТОРУ

15 травня 2026 року в рамках заходів з нагоди Дня науки в Україні відбудеться інформаційний захід «Інтеграція України до Європейського дослідницького простору».

Він покликаний стати площадкою з популяризації науки та інновацій, сприяти розумінню слухачами синергії європейських програм, поширення знань щодо об’єднань та ініціатив, спрямованих на посилення міжгалузевої та міждисциплінарної наукової мобільності та наукової співпраці. Планується обговорити наступні питання: можливості українських дослідників та інноваторів у європейському та глобальному дослідницьких просторах; роль України в європейському дослідницькому просторі; внесок українських науковців, дослідників та інноваторів у розвиток науки й суспільства. Організатор – Національний фонд досліджень України.

Детальніше: https://nrfu.org.ua/news/den-nauky-2026-integracziya-ukrayiny-do-yevropejskogo-doslidnyczkogo-prostoru/, https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSdDR49YghkXbfNI69Dy-KBslI8pXLb_mR739lgPZ46fWPOliw/viewform

Фото: скріншот

#НРАТ_НауковіЗаходи

2026-05-08

КРИЗА СКОРОЧЕНЬ У БРИТАНСЬКИХ УНІВЕРСИТЕТАХ: ЛЮДСЬКИЙ ВИМІР АКАДЕМІЧНИХ ЗВІЛЬНЕНЬ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Пола Джампа «Я не думаю, що колись зможу бути поряд з колишніми колегами».

У ній аналізуються результати опитування THE щодо масових скорочень у британських університетах та їхнього впливу на професійний і психологічний стан працівників вищої освіти. Автор зазначає, що хвиля скорочень у британському секторі вищої освіти набула масштабного характеру: упродовж останніх трьох років університети Великої Британії втратили понад 30 тисяч робочих місць. Опитування, проведене навесні 2026 року, охопило університетських викладачів, дослідників, адміністративний персонал і менеджерів. Його результати засвідчують не лише фінансові чи організаційні наслідки скорочень, а й глибокий особистий вплив на працівників (атмосфера страху, виснаження, втрата професійної гідності). Частина респондентів описує сучасне університетське середовище як «токсичне», а окремі працівники повідомляють про серйозне погіршення психічного здоров’я після звільнення або вимушеного переходу на іншу роботу. Найбільш уразливими виявилися працівники гуманітарних дисциплін, а також співробітники з нестабільними або викладацько-орієнтованими контрактами. Значна частина тих, хто залишив університетський сектор, повідомили, що не прагнуть повернення до нього, що пов’язано з недовірою до керівництва університетів, перевантаженням та втратою сенсу академічної праці. Скорочення негативно вплинули на кар’єрні перспективи та особисте життя працівників внаслідок вимушеного переходу на нижче оплачувані посади, втрати можливостей для досліджень або необхідності змінювати професію. Навіть ті працівники, які зберегли роботу, часто демонструють низький рівень довіри до керівництва університетів й доволі песимістично оцінюють майбутнє цього сектору. Усі кажуть про зростання перевантаження, моральне виснаження та підвищення внутрішньої напруги, що відчувають навіть ті, хто залишився працювати в університетах. Автор робить висновок, що проблема – у нинішньому стані академічної культури, довірі до університетів як освітніх інституцій та нездатності сектору зберігати професійну солідарність в умовах тривалого фінансового й організаційного тиску.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/depth/i-dont-think-ill-ever-be-able-be-same-room-former-colleagues

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_TimesHigherEducation

2026-05-08

ЕКОНОМІЧНИЙ ВПЛИВ ПОШИРЕННЯ ЗНАНЬ

На сайті Європейської Комісії у розділі «Дослідження та інновації» опубліковано матеріал «Підвищення рівня розповсюдження знань: нове дослідження економічного впливу можливих заходів».

Йдеться про матеріали дослідження економічного впливу від покращення доступу до публікацій і даних та їх повторного використання для наукових цілей. Воно розвиває і доповнює раніше проведене дослідження, опубліковане у травні 2024 року, де наводились докази наявних бар’єрів доступу та повторного використання досліджень, що фінансуються з державного бюджету, оцінювалось законодавство ЄС про авторське право, дані та цифрові технології, а також пропонувались політичні рішення, спрямовані на покращення обігу наукових знань. Нинішнє дослідження є важливим кроком у напрямку впровадження Структурної політики «Сприяння відкритій науці» Порядку денного політики Європейського наукового простору на 2025-2027 роки. Воно націлене на підтримку досягнення цільового результату – забезпечення законодавчої та регуляторної бази ЄС щодо авторського права та даних досліджень. Досліджується поточний стан розвитку економіки та у цьому контексті – екосистема наукових публікацій з фокусом на динаміку відкритого доступу і вплив національного законодавства щодо наукових публікацій, економічний вплив різних моделей наукових видань, прогнозується їх вплив на конкурентоспроможність ЄС. Автори дослідження наголошують, що відкритий доступ, повторне використання та правова визначеність забезпечують суттєві переваги для європейської системи досліджень та інновацій. Дослідження не надає одне оптимальне рішення, а пропонує набір політичних компромісів, які необхідно ретельно зважити з урахуванням цілей розвитку ЄС у контексті забезпечення досконалості досліджень, підвищення інноваційного потенціалу та сталої системи наукової комунікації.

Детальніше: https://research-and-innovation.ec.europa.eu/news/all-research-and-innovation-news/boosting-knowledge-circulation-new-study-economic-impact-possible-measures-2026-04-30_en, https://op.europa.eu/en/publication-detail/-/publication/21f59332-443a-11f1-8095-01aa75ed71a1/language-en, https://research-and-innovation.ec.europa.eu/news/all-research-and-innovation-news/enhancing-research-accessibility-and-reuse-new-study-outlines-strategic-measures-2024-05-16_en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ЄС #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-05-08

ОЕСР: ЗАСТОСУВАННЯ НАВИЧОК НА ПРАКТИЦІ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний огляд «Застосування навичок на практиці».

У ньому зазначається, що навички самоорганізації та співробітництва є найчастіше використовуваними навичками на сучасних робочих місцях. Майже у всіх країнах, які брали участь у дослідженні навичок дорослих, найчастіше мова йшла про свободу дій під час виконання завдань та про самоорганізацію, що полягає у самостійному плануванні завдань, організації робочого часу та коригуванні темпу роботи. Навички співробітництва широко використовуються, демонструючи центральну роль в організації командної роботи, забезпеченні комунікації та міжособистісної координації. Навпаки, завдання, які явно вимагають математичних навичок (обчислення, вимірювання, використання інфографіки), були найменш часто згадуваними в опитуваннях у більшості країн. Технології змінюють способи використання навичок на робочому місці. За останнє десятиліття використання навичок еволюціонувало під впливом глибоких змін у технологіях, організації праці та економічній структурі. Завдання, пов’язані з навичками обробки інформації, особливо – з ІКТ, виконуються частіше в більшості країн та професій, тоді як фізичні завдання та завдання, що потребують спритності, – скоротилися. Ці зміни відбулися в основному всередині професій, а не за рахунок змін у професійній структурі, що підкреслює центральну роль перепроектування робочих місць, упровадження технологій та практики на робочому місці у формуванні вимог до навичок. За останнє десятиліття низькокваліфіковані працівники стали частіше використовувати широкий спектр навичок, скорочуючи розрив з найбільш кваліфікованими працівниками у багатьох країнах. Ця конвергенція відображає широке підвищення рівня складності завдань усередині робочих місць, а не перехід працівників до інших професії. У результаті робочі місця, які традиційно вважалися низькокваліфікованими, все частіше вимагають більшого використання навичок обробки інформації та загальних навичок, що наголошує на важливості навчання для всіх категорій працівників.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/putting-skills-to-work_84449b02-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/03/putting-skills-to-work_7e26c681/84449b02-en.pdf, https://doi.org/10.1787/84449b02-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2026-05-08

КРІЗЬ ІНФОРМАЦІЙНИЙ ШУМ

11 червня 2026 року відбудеться вебінар «Як пробитися крізь інформаційний шум ШІ: практичні шляхи для академічних бібліотек».

Захід стане площадкою для обговорення питань використання інструментів штучного інтелекту в академічних бібліотеках, складності відокремлення реальних можливостей ШІ від загального «інформаційного шуму» та способів, якими академічні бібліотеки можуть використовувати ШІ, не порушуючи свої цінності. Планується розглянути, як бібліотеки можуть відповідально упроваджувати ШІ у свою роботу; які приклади використання бібліотеками ШІ можуть бути корисні для наслідування; як покращити доступність та забезпечити етичне використання ШІ і що можуть зробити бібліотечні працівники для розроблення загальних рекомендацій стосовно інструментів штучного інтелекту у бібліотеці. Організатори: Сhoice, Springer Nature.

Детальніше: https://www.choice360.org/webinars/cutting-through-the-ai-noise-practical-pathways-for-academic-libraries/?utm_source=Choice+eNewsletter+signup&utm_campaign=6cc658abe6-061126_Springer&utm_medium=email&utm_term=0_7ef534065e-6cc658abe6-538952417

Фото: скріншот

#НРАТ_НауковіЗаходи

2026-05-07

ПРЕЗЕНТАЦІЯ STARTAID UKRAINE

18 травня 2026 року в межах відзначення Дня науки в Україні і Тижня Відкритого Уряду відбудеться вебінар «Презентація національного сайту StartAid Ukraine».

Він стане площадкою для демонстрації можливостей е-ресурсу StartAid Ukraine, створеного в рамках проєкту з підтримки розвитку цифрових навичок, інновацій та підприємництва в Україні. Цей ресурс покликаний стати цифровим простором доступу до інформації про гранти, можливості навчання, працевлаштування та інновації. Слухачі дізнаються про стан цифрової освіти, виклики цифрової нерівності, інтеграцію освіти у цифрову економіку, підтримку стартапів, роль інтелектуальної власності, розвиток цифрових навичок, підтримку національних коаліцій, роль StartAid в європейській цифровій екосистемі та інтеграцію з європейською платформою DSJP, безпеку цифрових платформ, захист даних і цифрову довіру, ринок праці та навички майбутнього, доступ до знань та роль бібліотек у цифровій економіці, підтримку освіти та наукових досліджень. Організатори: ДНТБ, ГС «Українська асоціація стартапів», Національна коаліція StartAid Ukraine.

Детальніше: https://dntb.gov.ua/news/a90264cdbde, https://us02web.zoom.us/meeting/register/O7R61xT4S-iQ0qrjYLUyPw#/registration, https://www.facebook.com/events/948430717987574/

Фото: скріншот

#НРАТ_НауковіЗаходи

2026-05-07

КІНЕЦЬ ЕПОХИ ЛЕКЦІЙ ТА ЕСЕ: КЛАСИЧНА МОДЕЛЬ ВИКЛАДАННЯ ВТРАЧАЄ АКТУАЛЬНІСТЬ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Патріка Джека «Модель лекцій та есе – не виживе…».

Автор пропонує обговорити майбутнє університетського навчання і неминучу докорінну трансформацію традиційних форм викладання й оцінювання. На думку ректора Університету Кента Карен Кокс модель, заснована переважно на лекціях і письмових есе, не відповідає новим потребам студентів, оскільки під впливом розвитку цифрових технологій і способів отримання знань відбуваються зміни поза університетськими стінами, які не можна ігнорувати. Університети будуть вимушені пропонувати більш інтерактивні та різноманітні формати навчання, які поєднують різні види діяльності й краще відповідають сучасним освітнім очікуванням. Звісно, не йде мова про повну відмову від лекцій, а лише про їхнє переосмислення у новій системі навчання, які і про необхідність перегляду підходів до оцінювання. Традиційні письмові роботи дедалі частіше ставляться під сумнів у контексті поширення цифрових інструментів, зокрема – генеративного штучного інтелекту, який змінює практики академічного письма. Ці зміни відбуваються на тлі більш глобальних викликів, пов’язаних із фінансуванням та конкуренцією між університетами, очікуваннями студентів. Отже, адаптація освітніх моделей – необхідна умова збереження актуальності вищої освіти. Дискусія про майбутнє лекцій та есе є частиною масштабного процесу трансформації вищої освіти, який розгортається на наших очах. Вона відображає зміну уявлень про те, як створюється і передається знання, а також про роль університетів в цифровому середовищі.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/news/lectures-and-essays-model-will-not-survive-says-departing-v-c

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_TimesHigherEducation

2026-05-07

ПОВІДОМЛЕННЯ ЩОДО ЗАХИСТІВ ДИСЕРТАЦІЙ ДОКТОРІВ ТА КАНДИДАТІВ НАУК

Міністерство освіти і науки України 5 травня 2026 року оприлюднило повідомлення про захисти на здобуття наукового ступеня кандидата і доктора наук.

Публікація здійснена відповідно до чинного порядку, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 20 листопада 2019 року № 943.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/3swlL, https://qrpage.net/qr/yx6sa, https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/atestatsiya-kadriv-vyshchoi-kvalifikatisii/2026/05/05/kandydaty-nauk-05052026.pdf, https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/atestatsiya-kadriv-vyshchoi-kvalifikatisii/2026/05/05/doktory-nauk-0505-2026.pdf

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2026-05-07

КОНКУРС СПІЛЬНИХ УКРАЇНСЬКО-ЛАТВІЙСЬКИХ НАУКОВО-ДОСЛІДНИХ ПРОЄКТІВ НА 2027–2028 РОКИ

Міністерство освіти і науки Латвійської Республіки, Латвійська рада науки та Міністерство освіти і науки України оголосили про старт конкурсу спільних українсько-латвійських науково-дослідних проєктів, які планується реалізувати у 2027–2028 роках.

Пріоритетними напрямами для них визначені наступні: сталий розвиток та відновлювана енергетика; штучний інтелект і машинне навчання; інноваційні системи кіберзахисту; біологічні та генно-інженерні технології; сучасна електроніка та передові матеріали. Подані заявки будуть оцінюватись за наступними критеріями: наукова якість та інноваційність проєкту, відповідність пріоритетам, спроможність команди реалізувати дослідження, досвід міжнародної співпраці, якість інфраструктури, участь молодих науковців і жінок-дослідниць, перспективи практичного використання результатів. Орієнтовний обсяг фінансування учасників з української сторони становить 199 тис. грн на рік і залежить від затвердженого бюджету проєкту. , який може покривати витрати на візити до Латвії, оплату праці дослідників, закупівлю матеріалів. Заявку на участь у конкурсі можна подати до 10 липня 2026 року.

Детальніше: https://mon.gov.ua/news/mon-oholoshuie-konkurs-spilnykh-ukrainsko-latviiskykh-naukovo-doslidnykh-proiektiv-na-20272028-roky, https://mon.gov.ua/news/oholosheno-konkurs-spilnykh-ukrainsko-latviiskykh-naukovo-doslidnykh-proiektiv-dlia-realizatsii-u-2027-2028-rr

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ГрантиМіжнароднаПідтримка #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-05-07

ОЕСР: НОВІ ОЧІКУВАННЯ ТА ВИМОГИ ДО НАУКИ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Нові очікування та вимоги до науки: переосмислення рамок оцінювання наукових досліджень».

У ньому зазначається, що оцінювання наукових досліджень та їхнє стимулювання – дві сторони однієї медалі. Спосіб оцінювання ефективності наукових досліджень та методи, які для цього застосовуються, залежать від типу досліджень та здійснюють визначальний вплив на інституційну та дослідницьку поведінку – розподіл ресурсів, спрямованість наукової діяльності, роботу дослідників. Переважання кількісного підходу спричинило широке використання бібліометричних показників (кількість публікацій, показники цитування тощо), і для цього були вагомі причини. Вони мають певні переваги (дозволяють проводити масштабні порівняння, вважаються більш «об’єктивними», ніж рецензування). Проте надмірна залежність від цих показників призводить до непродуктивного обмеження погляду на розвиток науки, підживлює культуру «публікуй або помри», яка змушує дослідників йти протореним шляхом, не ризикувати при обранні складних тем для вивчення; обмежує вибір напрямів досліджень, віддаючи перевагу усталеним областям, де можна надійно прогнозувати короткострокові результати. Але наука та очікування щодо неї з боку громадськості і політиків виходять за рамки академічних публікацій. Наразі формується новий широкий консенсус щодо необхідності нових підходів та стимулів для розвитку науки. Йдеться передусім про відкриту науку, залученість громадськості, більшу готовність до ризику, підтримку міждисциплінарних досліджень та досліджень, спрямованих на вирішення нагальних соціальних проблем. Все це критично важливо для ефективних соціально-економічних перетворень. У документі подано системний огляд підходів до оцінювання наукових досліджень, висвітлюються ключові протиріччя, описуються основні учасники та рушійні сили, а також пропонується набір загальних принципів реформи системи оцінювання, обґрунтовується необхідність розробки нової системи, яка краще відповідає запиту до науки з боку суспільства.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/new-expectations-and-demands-from-science_0c685800-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/04/new-expectations-and-demands-from-science_6ef0c59c/0c685800-en.pdf, https://doi.org/10.1787/0c685800-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Валоризація знань #НРАТ_ПопуляризаціяНауки #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-05-07