ШЛЯХИ ПОКРАЩЕННЯ ПІДТРИМКИ ІНВАЛІДІВ У ВИЩІЙ ОСВІТІ
Матеріали висвітлюють університетське життя людей з інвалідністю та кроки, які можна зробити як на інституційному, так і на індивідуальному рівні, щоб краще адаптувати їх до студентської спільноти, надати можливість комфортно вчитися. Поради охоплюють широкий спектр питань – від інклюзивного дизайну кампусів і адаптивної практики набору персоналу, до доступності навчальних матеріалів, справедливого працевлаштування, підтримки працівників з аутизмом, запровадження позакласної роботи тощо.
Детальніше: https://bit.ly/3YZp6AI, https://bit.ly/40076HK, https://bit.ly/3lsZ1fE, https://bit.ly/3yOS2k6, https://bit.ly/4039X2D, https://bit.ly/42uXt5A, https://bit.ly/3JtTkpO
Фото: pixabay.com
#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини
СТИПЕНДІЯ YTILI: РОЗШИРЕННЯ МОЖЛИВОСТЕЙ ЄВРОПЕЙСЬКИХ ПІДПРИЄМЦІВ
ЗРОСТАЄ ФІНАНСУВАННЯ ЩОРІЧНОЇ РОБОЧОЇ ПРОГРАМИ ЕРАЗМУС+ НА 2023 РІК
ЗРОСТАЄ ФІНАНСУВАННЯ ЩОРІЧНОЇ РОБОЧОЇ ПРОГРАМИ ЕРАЗМУС+ НА 2023 РІК
НАВЧАЛЬНИЙ ДИЗАЙН І CHATGPT
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Доун Гілмор, Анітри Ноттінгем та Марсело Зервеса «ChatGPT і навчальний дизайн: які можливості для створення онлайн-контенту він пропонує?».
У ній розглядаються прикладні питання використання ChatGPT та інших програм штучного інтелекту для формування найкращого дизайну освітніх програм та допомоги викладачам більш ефективно працювати над розробкою навчальних курсів. Точилось багато дискусій з приводу задіяння ШІ, які не втрачають актуальності. Основна їх увага була зосереджена на перепроєктуванні та створенні стійкого до шахрайства оцінювання. Вища освіта починає розуміти, що ChatGPT та інші засоби штучного інтелекту в широкому плані можна використовувати як цифрову допомогу для удосконалення навичок письма та розроблення систем оцінювання, орієнтованих на розвиток та інклюзивність. У статті наводяться корисні приклади того, як штучний інтелект можна використовувати для створення контенту під час розробки курсу: написання плану, підготовка першої чернетки змісту, створення сценаріїв, редагування відео та підкастів.
Детальніше: https://bit.ly/3ILjkxK, https://bit.ly/3klPzKg, https://bit.ly/3ImucAD, https://bit.ly/3KqHGxN
ОЕСР: ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ НАВЧАЛЬНИХ ПРОГРАМ З ІНКЛЮЗИВНОГО ТА СОЦІАЛЬНОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА
На сайті Організації економічного співробітництва та розвитку опублікована аналітична записка «Підвищення ефективності навчальних програм з інклюзивного та соціального підприємництва» із серії «Доповіді ОЕСР про розвиток місцевої економіки та зайнятості».
Документ підготовлений у рамках Програми місцевої зайнятості та економічного розвитку за участі Генерального директорату з питань зайнятості, соціальних питань та інклюзивності Європейської Комісії. У ньому обговорюється важливість навчальних програм відповідного спрямування, представлено огляд типів навчальних програм, поданий аналіз заходів, які можуть реалізувати місцеві уряди для посилення ефективності цих навчальних програм. Також у документі містяться рекомендації щодо того, як розробити більш ефективні навчальні програми з інклюзивного та соціального підприємництва.
Детальніше: https://bit.ly/3YG62Yi, https://bit.ly/3XwIQe6, https://doi.org/10.1787/8386c4de-en
ІНКЛЮЗИВНІ СПИСКИ ЛІТЕРАТУРИ ДЛЯ ДИСТАНЦІЙНОГО ТА ЗМІШАНОГО НАВЧАННЯ
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джуд Вілсон «Як розробити інклюзивні списки літератури для дистанційного та змішаного навчання».
У ній автор розмірковує, як викладачі можуть співпрацювати з командами університетських бібліотек, щоб забезпечити доступність та інклюзивність списків літератури для всіх студентів. За останні 10 років академічний видавничий ландшафт став більш складним, оскільки видавництва продовжують раціоналізувати власні моделі отримання прибутку, переходять від друкованих видань до цифрових і дуже повільно просуваються до відкритого доступу. Люди, що перебувають за межами сектору бібліотек вищих навчальних закладів Великої Британії, не уявляють, наскільки приголомшливими є витрати ЗВО для надання студентам електронного доступу до академічних джерел. Щоб найкращим чином забезпечити доступ здобувачів освіти до наукової та освітньої літератури, бібліотечні команди мають тісно співпрацювати з авторами лекційних курсів, щоб посилання на літературу в межах навчальних модулів були безперешкодно доступні для студентів. Разом із тим, не можна нехтувати такими надзвичайно важливими аспектами, як лаконічність джерел, їх цінність, повага до часу студентів, належна структурованість списку літератури, його гнучкість та готовність до альтернативних джерел. Добре складений, доступний список літератури має надзвичайно важливе значення для покращення досвіду студентів у навчанні (особливо – онлайн), допомагає їм бути ефективними в опануванні нових знань.
Детальніше: https://bit.ly/3Iim850, https://bit.ly/40Pzvkt
СТВОРЕННЯ ЦИФРОВИХ КУРСІВ ІЗ ВІДКРИТИМ ДОСТУПОМ
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Еріки Варнач «Поради щодо створення цифрових курсів з відкритим доступом, присвячених проблемам кліматичної кризи».
Автор наголошує, що подолання кліматичної кризи, як і більшість глобальних викликів, має в своїй основі відповідну освіту. Знання глобального та місцевого клімату і того, як він змінюється, може не лише розширити можливості окремих людей, громад та підприємств у боротьбі з причинами та наслідками цієї проблеми, але й допомогти їм адаптуватися до змін, підвищити стійкість та зменшити ризики. Подаються поради для тих, хто має намір розробляти, планувати, створювати та впроваджувати курси з кліматичної освіти. Зокрема, пропонується розробляти безкоштовні ресурси з відкритим доступом; робити зручним їх дизайн для різних категорій слухачів; зміст курсів має бути зрозумілим для глобальної аудиторії; бажано передбачити декілька засобів взаємодії зі слухачами; забезпечити інклюзивність, підтримувати співпрацю та взаємодію; орієнтуватись на цільову аудиторію. Крім того, потрібне широке інформування громадськості про створений освітній ресурс та задіяння усіх доступних інструментів комунікації (від соціальних медіа до професійних мереж і спеціальних маркетингових каналів) задля охоплення якомога більшої кількості людей.
Детальніше: https://bit.ly/3kjXkQB, https://bit.ly/3w9hwrd
НОВИЙ ОСВІТНІЙ СЕРІАЛ НА «ДІЯ.ЦИФРОВА ОСВІТА»
На порталі «Дія.
Цифрова освіта» став доступний новий освітній серіал «Базові принципи працевлаштування та фінансової грамотності». Він покликаний допомогти у пошуку роботи та підвищені цифрової грамотності, щоб люди могли адаптуватися до нових умов. Розглядаються наступні питання: з чого варто почати пошук роботи, якщо попередня робота була втрачена чи у разі бажання зміни роду діяльності; ситуація на ринку праці; як зареєструватись на біржі праці, отримати роботу, обрати сферу діяльності; як правильно написати резюме, скласти мотиваційний лист та підготуватись до ти співбесіди; теорія життєвого циклу людського капіталу, формула багатства; персональний бюджет (види та правила ведення); кредити та інфляція; фінансове планування; депозити та кредити. Курс розроблено студентами Київської школи економіки в рамках програми UPSHIFT за підтримки ЮНІСЕФ та Міністерства цифрової трансформації України.
Детальніше: https://bit.ly/3ZGrzl1, https://bit.ly/3IViRJD
ПОЛІТИКА АКАДЕМІЧНОЇ ДОБРОЧЕСНОСТІ
У «Міжнародному журналі доброчесності в освіті» (International Journal for Educational Integrity) у відкритому доступі опублікована стаття Мері Девіс «Вивчення та вдосконалення інклюзивної практики інституційної політики академічної доброчесності, процедур, навчання та підтримки».
У ній автор наводить результати власного дослідження інклюзивної практики академічної доброчесності в одному з британських закладів вищої освіти на основі інтерв’ю зі студентами, що перебувають у складних життєвих обставинах, а також співробітниками, які відіграють ключову роль у забезпеченні академічної чесності (викладання, підтримка студентів, бібліотека, розслідування, найвище керівництво, студентська спілка). Крім того, було проаналізовано інституційні документи про академічну доброчесність з метою встановлення їх відповідності принципам універсального дизайну інклюзивного навчання. Встановлено, що академічна поведінка викликає у студентів високий рівень занепокоєння; студенти мають труднощі з розумінням документів про академічну доброчесність, оскільки ці документи не є послідовними та не відповідають критеріям інклюзивності (тоді як співробітники прагнуть до більш інклюзивної практики); студенти з недостатнім рівнем підготовки, з обмеженими можливостями та іноземні студенти, які не є носіями мови, потребують більшої інституційної підтримки для опанування принципів академічної доброчесності та дотримання академічної етики.
Детальніше: https://bit.ly/3GO5KZf, https://bit.ly/3ZnKIYI