ВИКОРИСТАННЯ ШІ ДЛЯ РОЗВИТКУ ЛЮДСЬКОГО ІНТЕЛЕКТУ

ВИКОРИСТАННЯ ШІ ДЛЯ РОЗВИТКУ ЛЮДСЬКОГО ІНТЕЛЕКТУ

На онлайн-платформі «Голоси експертів» Європейської асоціації університетів опублікована стаття Манфреда Крафчика «Ми можемо використовувати штучний інтелект, щоб розвивати людський інтелект і просувати наші університети уперед».

На онлайн-платформі «Голоси експертів» Європейської асоціації університетів опублікована стаття Манфреда Крафчика «Ми можемо використовувати штучний інтелект, щоб розвивати людський інтелект і просувати наші університети уперед».

В основу статті покладене питання «Чи можуть університети вийти за межі нинішніх дискусій щодо руйнівного впливу штучного інтелекту на вищу освіту та скористатися цією (вимушеною) можливістю щоб переосмислити свою роль у суспільстві майбутнього?». Манфред  говорить, що відповідь на це питання може бути непростою і навіть болісною. Разом із тим, необхідні безпрецедентні дії для глибокої зміни у сучасних інституціях та наукових дисциплінах з огляду на наступні моменти. ШI не обмежується STEM – це виклик стоїть перед кожною дисципліною. Відповідно потенціал ШІ, окрім простого підвищення ефективності, може бути реалізований через глибокі якісні зміни дисциплін і всього освітнього процесу. Чи є ШІ наступним рівнем екстерналізації знань? Слід використовувати розширені можливості для дослідження нових рівнів складності та глибини опанування базових основ відповідних дисциплін. Необхідно інвестувати у захист закладів освіти, зміцнюючи компетенції штучного інтелекту для студентів, викладачів і дослідників, а також адміністративного персоналу, щоб підвищити їх компетентність щодо ШІ та зберегти (або навіть збільшити) при цьому  цифровий суверенітет. І, нарешті, потребою нинішнього часу є розширення фундаментальних та прикладних досліджень щодо інтеграції ШІ до найвищих етичних і наукових стандартів.

Детальніше: http://surl.li/ttexb

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_EUA #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам

2024-05-20
Share
251
КОНКУРС НА ЗДОБУТТЯ ПРЕМІЙ ІМЕНІ ВИДАТНИХ УЧЕНИХ УКРАЇНИ

КОНКУРС НА ЗДОБУТТЯ ПРЕМІЙ ІМЕНІ ВИДАТНИХ УЧЕНИХ УКРАЇНИ

Sorry, this entry is only available in Українська. Національна академія наук України оголосила конкурс 2024 року на здобуття премій видатних учених України.

Sorry, this entry is only available in Українська.

Національна академія наук України оголосила конкурс 2024 року на здобуття премій видатних учених України.

Йдеться про премії імені О.І.Ахієзера (у галузі теоретичної фізики та фізики плазми), О.О.Богомольця (фізіологія та патофізіологія), О.І.Бродського (теорія хімічної будови, кінетики і реакційної здатності), В.Є.Лашкарьова (фізика напівпровідників та напівпровідникового приладобудування), В.М.Глушкова (кібернетика, загальна теорія обчислювальних машин і систем), О.М.Динника (механіка і машинобудування), М.М.Доброхотова (металургія та матеріалознавство), Д.К.Заболотного (мікробіологія, вірусологія, епідеміологія), А.Ю.Кримського (сходознавство), А.Ф.Прихотько (лазерна фізика, оптика та кристалографія), Є.К.Лазаренка (мінералогія, кристалографія і петрографія); Ю.О.Митропольського (теорія диференціальних рівнянь, динамічних систем та нелінійних  коливань), М.В.Остроградського (математика та математичні проблеми механіки та фізики), О.О.Потебні (мовознавство, філософія, мова та народна творчість), К.Д.Синельникова (ядерна фізика), В.І.Трефілова (фізика міцності і пластичності матеріалів), М.І.Туган-Барановського (економіка); М.Г.Холодного (ботаніка, фізіологія та екологія рослин), В.М.Хрущова (електроенергетика та електротехніка), Д.Ф.Чеботарьова (геронтологія та геріатрії), Ф.І.Шміта (мистецтвознавство і культурологія), Є.П.Федорова (теоретична та прикладна астрономія), М.К.Янгеля (прикладна і технічна механіка та ракетно-космічна техніка), Ф.Г.Яновського (терапія, клінічна бактеріологія та імунологія). Взяти участь у конкурсі можуть дійсні члени і члени-кореспонденти НАН України незалежно від місця їх постійної роботи; окремі особи, які працюють у наукових установах, закладах вищої освіти, на підприємствах і в організаціях, розташованих на території України; колективи авторів, які виконали запропоновану на здобуття премії роботу (наукові праці мають бути опубліковані  не раніше, ніж за 6 місяців до висунення претендентів та не більше, ніж за 5 років). Заявку на участь у конкурсі можна подати до 1 листопада 2024 року.

Детальніше: http://surl.li/tsuzs

Фото: НАНУ

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини 

2024-05-17
Share
187
КЕРІВНІ ПРИНЦИПИ РЕГУЛЮВАННЯ ЦИФРОВИХ ПЛАТФОРМ

КЕРІВНІ ПРИНЦИПИ РЕГУЛЮВАННЯ ЦИФРОВИХ ПЛАТФОРМ

Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) опубліковано посібник «Керівні принципи регулювання цифрових платформ: багатосторонній підхід до забезпечення свободи вираження думок і доступу до інформації».

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) опубліковано посібник «Керівні принципи регулювання цифрових платформ: багатосторонній підхід до забезпечення свободи вираження думок і доступу до інформації».

У ньому наголошується, що захист свободи вираження думок і права на доступ до інформації й протидії дезінформації вимагає системного комплексного підходу за участю багатьох сторін. «Керівні принципи…» містять пояснення щодо обов’язків, відповідальності й ролі держав, цифрових платформ, міжурядових організацій, громадянського суспільства, засобів масової інформації, наукових кіл, технічного співтовариства та інших зацікавлених сторін у справі створення середовища, в основу якого покладена свобода вираження поглядів і доступ до інформації. Документ є результатом глобальних консультацій, в рамках яких отримано понад 10 тис. коментарів зі 134 країн світу.

Детальніше: http://surl.li/tsftv

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ЮНЕСКО  #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2024-05-17
Share
228
КОЖЕН ДОСЛІДНИК МАЄ ЗНАТИ ПРО СИНТЕЗ ДОКАЗІВ

КОЖЕН ДОСЛІДНИК МАЄ ЗНАТИ ПРО СИНТЕЗ ДОКАЗІВ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Алессіо Беллато «Чому кожен студент (і дослідник) повинен знати про синтез доказів». 

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Алессіо Беллато «Чому кожен студент (і дослідник) повинен знати про синтез доказів». 

У ній йдеться про те, що здатність збирати, узагальнювати та аналізувати дані особливо важлива для студентів і дослідників у сферах медицини та охорони здоров’я (включаючи психологію), оскільки робота у цих сферах безпосередньо впливає на життя та благополуччя багатьох людей. Автор пояснює, що таке «синтез доказів» та як цьому навчитись. Він зазначає, що в епоху, коли фейкові новини, фотографії та відео, створені штучним інтелектом, наповнюють цифровий світ, здатність розпізнавати, що є дійсними та надійними доказами (а що ними не є), – стає все більш важливою. Студенти та дослідники повинні вміти аналізувати дані з багатьох джерел, узагальнюючи докази, щоб дійти до коректних адекватних обґрунтованих і підтверджених висновків й надалі використовувати їх у своїй роботі. Синтез доказів являє собою процес систематичного відбору, узагальнення та оцінювання даних з багатьох джерел. Він передбачає збір даних із минулих досліджень, щоб зробити висновки, оцінити (підтримати чи спростувати теорію), виявити прогалини у дослідженнях, які необхідно усунути, перш ніж можна буде зробити переконливі висновки. Синтез доказів може здійснюватися за допомогою системного або несистемного підходів, а зображення у ньому використовуються для узагальнення даних, щоб отримати більш широку картину та відповісти на запитання. Алессіо Беллато наголошує, що знання про синтез доказів надає переваги як студентам, так і викладачам, оскільки демонструє їх навички проведення якісних досліджень, розширяє можливість бути залученим до творчих колаборацій.

Детальніше: http://surl.li/truvk, http://surl.li/truvp

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2024-05-16
Share
241
ЯК ВИГРАТИ ГРУ В ЦИТУВАННЯ, НЕ ПЕРЕТВОРЮЮЧИСЬ НА ЦИНІКА

ЯК ВИГРАТИ ГРУ В ЦИТУВАННЯ, НЕ ПЕРЕТВОРЮЮЧИСЬ НА ЦИНІКА

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Адріана Фернхема «Як виграти гру у цитування, не перетворюючись на циніка». 

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Адріана Фернхема «Як виграти гру у цитування, не перетворюючись на циніка». 

У ній наголошується, що підвищення показників цитування публікацій не обов’язково відбувається чесно. Адріан розмірковує над питанням «чи можна поліпшити показники цитування, не ставлячи під загрозу як саме дослідження, так і академічні принципи?». Адже деякі з його найкращих статей мали дуже скромні показники цитування, тоді як інші доволі тривіальні публікації досягли успіху. Він провів невеличке дослідження у сфері наукометрії для вивчення впливу своїх друзів на цитування і зробив висновок, що продумані дії з підвищення показників цитування мають неприємні наслідки, а незначні зміни у фокусі та стратегії автора публікацій можуть принести серйозні плоди. Ось 10 основних висновків/порад Адріана Фернхема: публікація у впливових журналах може справити враження на колег і комітети, але жодним чином не гарантує високих цитувань; інноваційні дослідження, які часто високо цитуються, важче опублікувати; чим вужчим є фокус журналу на методи чи теорію, тим менше цитувань може залучити його зміст; не орієнтуйтесь у власному дослідницькому процесі на конкретний журнал; остерігайтесь хижацьких журналів; прагніть публікувати гарні наукові огляди так само часто, як і дослідницькі статті; публікації повинні бути різнобічними – підручник, тест, методика тощо; проявляйте зваженість при виході на нове поле досліджень; будьте обережні з книгами, оскільки це важка і самотня робота. Те, що вас цитують (незалежно від кількості співавторів), приваблює соціальних ледарів, але в академічних колах завжди є циніки. Щоб не програти їм, зберігайте прагнення до знань, не робіть самоціллю здобуття кредитних балів.

Детальніше: http://surl.li/tqibh http://surl.li/tqiii

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2024-05-14
Share
226
ОНОВЛЕНО ПЕРЕЛІК НАУКОВИХ ФАХОВИХ ВИДАНЬ УКРАЇНИ

ОНОВЛЕНО ПЕРЕЛІК НАУКОВИХ ФАХОВИХ ВИДАНЬ УКРАЇНИ

На офіційному сайті Міністерства освіти і науки України оновлено Перелік наукових фахових видань, в яких можуть публікуватися результати дисертаційних робіт на здобуття наукових ступенів доктора наук, кандидата наук та ступеня доктора філософії

На офіційному сайті Міністерства освіти і науки України оновлено Перелік наукових фахових видань, в яких можуть публікуватися результати дисертаційних робіт на здобуття наукових ступенів доктора наук, кандидата наук та ступеня доктора філософії

Зміни до Переліку внесені на підставі рішення Атестаційної колегії МОН, яке відбулось 24 квітня 2024 року. Актуальний перелік наукових фахових видань, таким чином, містить 151 друкованих і 8 електронних видань категорії «А» та 1391 друкованих і 116 електронних категорії «Б». Рішення щодо оновлення Переліку прийняте відповідно до Порядку формування Переліку наукових фахових видань України, затвердженого наказом МОН України від 15 січня 2018 року № 32, зареєстрованого в Мін’юсті України 6 лютого 2018 року за № 148/21600.

Детальніше: https://bit.ly/3Oc9zIz, http://surl.li/tqfrp, http://surl.li/tqfsk, https://is.gd/T05Y7j

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_НауковіВидання_новини

2024-05-14
Share
587
ЗЕЛЕНІ ТЕХНОЛОГІЇ, ІННОВАЦІЇ ТА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ

ЗЕЛЕНІ ТЕХНОЛОГІЇ, ІННОВАЦІЇ ТА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ

IP офіс оприлюднив звіт «Зелені технології, інновації та інтелектуальна власність». 

IP офіс оприлюднив звіт «Зелені технології, інновації та інтелектуальна власність». 

У ньому йдеться про вплив інтелектуальної власності на процес розвитку, упровадження та комерціалізації «зелених» технологій, а також тенденції та виклики, що існують у цій сфері. Документ містить аналіз ключових аспектів розвитку та поширення екологічних інновацій з акцентом на аналіз законодавчих актів, міжнародних та багатосторонніх екологічних угод, зокрема – Рамкову конвенцію ООН про зміну клімату (1992 рік); Кіотський протокол (1997 рік); Конференцію з питань сталого розвитку ООН РІО+20 «Майбутнє якого ми прагнемо» (2012 рік); Паризьку угоду та Цілі сталого розвитку до 2030 року (2015 рік); Європейський «зелений курс» (2019 рік); Новий план дій з циркулярної економіки (2020 рік). Наголошується на важливості створення ефективних систем інтелектуальної власності для стимулювання інновацій та перетворення ідей у комерційно успішні продукти та послуги. Узагальнено міжнародний досвід створення стимулів розвитку екологічно безпечних технологій та ефективних механізмів технологічної співпраці.

Детальніше: http://surl.li/tqghh, http://surl.li/tqgic, http://surl.li/rxogw

Фото: ІР офіс

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ЦСР_SDG #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2024-05-14
Share
231
КРИЗА АКАДЕМІЧНОЇ ПЕРЕВТОМИ

КРИЗА АКАДЕМІЧНОЇ ПЕРЕВТОМИ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Тома Вільямса ««Незаконні» умови посилюють кризу академічної перевтоми». 

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Тома Вільямса ««Незаконні» умови посилюють кризу академічної перевтоми». 

У ній зазначається, що академічна автономія стала доволі часто використовуватись для виправдання порушень 48-годинного робочого тижня. Проведене дослідження показало, що науковець дуже слабко контролює власний графік, це заважає вирішенню хронічних проблем, пов’язаних зі стресом та перевтомою. Багато установ порушують закон щодо умов та тривалості праці, – це має місце у середньому 17 тижнів на рік і зазвичай пояснюється академічною автономією працівників. Жоден зі співробітників університету (за винятком, можливо, ректора), каже Том Вільямс, не має повного контролю над своєю діяльністю, а заняття і зустрічі за встановленим розкладом є лише «найочевиднішими» видами діяльності, але робота не вичерпується ними. Опитування в університетах Великої Британії показало, що багато науково-педагогічних працівників працюють понад 50 годин на тиждень, причому ця кількість є значно більшою серед початківців-дослідників та інших вразливих категорій співробітників. Роботодавці по-різному реагують на це: одні стверджують, що усім, хто працює понад 35 годин на тиждень, має бути надана відпустка; інші використовують більш розпливчасте формулювання про необхідність «відпрацьовувати необхідну кількість годин, але не надмірно їх перевищувати», але й не визначають цю «надмірність»; треті безапеляційно стверджують, що академічна робота «не обмежена правилами робочого часу, отже науковці можуть працювати стільки годин, скільки хочуть». Автор статті наголошує на несправедливості такого вільного трактування і наголошує, що будь-хто, хто не має контролю над своїм графіком роботи або не бажає працювати понад 48 годин на тиждень, повинен мати можливість реалізувати на практиці свої законні права.

Детальніше: http://surl.li/tpjlv, http://surl.li/tpjmg

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2024-05-13
Share
198
ЄВРОПЕЙСЬКА ПЛАТФОРМА ПІДТРИМКИ МІЖДИСЦИПЛІНАРНИХ ТА МІЖНАЦІОНАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

ЄВРОПЕЙСЬКА ПЛАТФОРМА ПІДТРИМКИ МІЖДИСЦИПЛІНАРНИХ ТА МІЖНАЦІОНАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Європейська комісія оголосила про запуск веб-сайту EOSC EU Node, – платформи з підтримки на засадах FAIR міждисциплінарних досліджень, включаючи дані, публікації, програмне забезпечення та послуги у Європі та за її межами. 

Європейська комісія оголосила про запуск веб-сайту EOSC EU Node, – платформи з підтримки на засадах FAIR міждисциплінарних досліджень, включаючи дані, публікації, програмне забезпечення та послуги у Європі та за її межами. 

Тут дослідники можуть отримати доступ до простих у використанні інструментів та підтримки, щоб планувати, виконувати, поширювати та оцінювати процеси й результати досліджень в екосистемі Європейської хмари відкритої науки (EOSC). Також ця платформа підтримуватиме розвиток спільноти EOSC на принципах системної архітектури об’єднаних дослідницьких інфраструктур; буде забезпечувати технічну та адміністративну взаємодію для залучення / інтеграції інших інфраструктур. EOSC EU Node запрошує постачальників наукових ресурсів з усієї Європи надати свої результати досліджень на підтримку загальної місії сприяння відкритій науці й долучитись до Технологічного форуму EOSC.

Детальніше: http://surl.li/tpiyb, http://surl.li/tpiyc, http://surl.li/tpiyh, http://surl.li/tpiyl, http://surl.li/tpuoz

Фото: ЄК

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритіНаука #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2024-05-13
Share
223
OPEN DATA HACKATHON

OPEN DATA HACKATHON

Проєкт «Open Data» оголосив про прийом заявок на участь у щорічному хакатоні з розроблення інноваційних рішень (продуктів і сервісів), побудованих на відкритих даних «Open Data Hackathon».

Проєкт «Open Data» оголосив про прийом заявок на участь у щорічному хакатоні з розроблення інноваційних рішень (продуктів і сервісів), побудованих на відкритих даних «Open Data Hackathon».

Студенти технічних, економічних, юридичних та соціальних спеціальностей, ІТ-фахівці, соціальні підприємці у рамках хакатону здобудуть знання щодо відкритих даних; презентують концепт власного стартапу; візьмуть участь у відборі на Open Data Accelerator. Захід організований за підтримки Міністерства цифрової трансформації, проєкту «Підтримка цифрової трансформації» та SocialBoost. Заявку на участь можна подати до 27 травня 2024 року.

Детальніше: http://surl.li/towwv, http://surl.li/towwn, http://surl.li/towwv

Фото: Мінцифри

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2024-05-13
Share
274