КОНТРОЛЬ ЗА ВИКОРИСТАННЯМ ШІ ШЛЯХОМ ПІДРАХУНКУ «СИГНАЛЬНИХ» СЛІВ – ПОМИЛКОВИЙ І ШКІДЛИВИЙ

КОНТРОЛЬ ЗА ВИКОРИСТАННЯМ ШІ ШЛЯХОМ ПІДРАХУНКУ «СИГНАЛЬНИХ» СЛІВ – ПОМИЛКОВИЙ І ШКІДЛИВИЙ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Ліліан Шофілд і Сюе Чжоу «Контроль за використанням ШІ шляхом підрахунку «сигнальних» слів – помилковий і шкідливий».

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Ліліан Шофілд і Сюе Чжоу «Контроль за використанням ШІ шляхом підрахунку «сигнальних» слів – помилковий і шкідливий».

Наголошується, що змушувати людей повсякчас хвилюватись з приводу використання слів не є способом відповідального використання ШІ. Автори стурбовані тим, що науковцям прищеплюється тривожна поведінка, адже їм тепер під час написання статей, есе та ведення дискусій  потрібно особливо ретельно слідкувати за використанням термінології, щоб не складалось враження, що текст згенерований штучним інтелектом. Під час дискусій про твори студентів і викладачів тепер можна почути фразу «Я думаю, що це написано ШІ». Нещодавня розмова, яка набула поширення у соціальних мережах, оберталася навколо певної лексики, що вважається надто поширеною у контенті, створюваному ChatGPT. Однак перш ніж ставати суддею і присяжними, нам слід бути дуже обережними щодо сумнівів про авторство творів. Розслідування, які проводять люди так само, як виконані їхніми запрограмованими людьми механічними побратимами, мають обмеження й упередження щодо мови. Припущення про те, що певні слова або фрази вказують на використання ШІ, виключає широкий спектр виразних можливостей і не бере до уваги мовне розмаїття у світі. Виявлення контенту, створеного ШІ, – складний і неоднозначний процес, – це не просто підрахунок частоти певних контрольних слів і фраз. Хоча деякі університети та наукові журнали не дозволяють використовувати ГШІ, більш далекоглядні їхні колегі вже зробили послаблення для ШІ-помічників у разі  їх явного використання для перевірки граматики, орфографії  та здійснення аналізу даних. Отже, пишуть автори статті, в епоху штучного інтелекту необхідно дати нове визначення академічної доброчесності та переоцінити мету освіти. Можливо, слід зосередитися на навчанні студентів і співробітників відповідального використання генеративного ШІ, а не намагатися зловити їх на цьому. Адже якщо вони роблять це прозоро та відповідально, то у чому сенс заборони?

Детальніше: http://surl.li/tymag

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2024-05-28
Share
ПОРАДИ БІБЛІОТЕКАРІВ ЩОДО УПРАВЛІННЯ ПРОЦЕСАМИ ВІДКРИТОГО ДОСТУПУ

ПОРАДИ БІБЛІОТЕКАРІВ ЩОДО УПРАВЛІННЯ ПРОЦЕСАМИ ВІДКРИТОГО ДОСТУПУ

На сайті компанії Еlsevier опублікована стаття Сьюзен Дженкінс «Бібліотекарі діляться своїми найкращими порадами щодо управління інституційними робочими процесами відкритого доступу».

На сайті компанії Еlsevier опублікована стаття Сьюзен Дженкінс «Бібліотекарі діляться своїми найкращими порадами щодо управління інституційними робочими процесами відкритого доступу».

Наголошується, що упорядковані процеси дозволяють бібліотекам підтримувати відкриту науку у своїх установах й будувати ефективні відносини з дослідницькими спільнотами. Автор пропонує своє бачення типового робочого процесу та надає поради щодо чотирьох компонент гарного робочого процесу відкритого доступу. По-перше, автори повинні мати чітке розуміння надання запиту на покриття витрат на публікацію статей (APC). По-друге,  бібліотеки мають надавати науковцям допомогу у здійсненні перевірки та обробленні запитів на основі критеріїв авторських угод. По-третє, потрібно забезпечити належну звітність для відстеження та оцінювання впливу таких угод. По-четверте, слід залучати експертів та відповідальних осіб для виконання цих завдань.  Також стаття містить пояснення щодо ключової термінології, розкриває робочі процеси (надсилання і схвалення запитів, оцінювання вартості угоди, інформування, звітність), звертає увагу на способи пошуку найбільш прийнятних угод (з позицій підтвердження афіляції та вимірювання повернення інвестицій), пропонує не нехтувати навчальним процесом (демонстраційні ролики, інструкції для дослідників так адміністраторів) та здійснювати моніторинг використання угод, щоб зрозуміти їх вплив на можливості публікацій відкритого доступу.

Детальніше: http://surl.li/tvqwd

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Бібліотекарям

2024-05-23
Share
КОНКУРС НА ЗДОБУТТЯ ЗОЛОТОЇ МЕДАЛІ ІМЕНІ В.І. ВЕРНАДСЬКОГО НАН УКРАЇНИ У 2024 РОЦІ

КОНКУРС НА ЗДОБУТТЯ ЗОЛОТОЇ МЕДАЛІ ІМЕНІ В.І. ВЕРНАДСЬКОГО НАН УКРАЇНИ У 2024 РОЦІ

Національна академія наук України оголосила конкурс на здобуття Золотої медалі імені Вернадського Національної академії наук України.

Національна академія наук України оголосила конкурс на здобуття Золотої медалі імені Вернадського Національної академії наук України.

Премія присуджується на честь першого президента Української академії наук – видатного вченого, академіка Володимира Івановича Вернадського, а також з нагоди 85-річчя її заснування. Вона покликана відзначити видатні досягнення науковців у галузі природничих, технічних та соціогуманітарних наук. Щорічно присуджуються дві золоті медалі (одна – вітчизняному і одна – зарубіжному) персонально як за окремі наукові досягнення, так і за сукупність наукових праць. Взяти участь у Конкурсі можуть дійсні члени і члени-кореспонденти НАН України незалежно від місця їх постійної роботи; зарубіжні вчені;  окремі особи, які працюють у наукових установах, закладах вищої освіти, на підприємствах і в організаціях, розташованих на території України. Заявку на участь можна подати до 12 листопада 2024 року.

Детальніше: https://www.nas.gov.ua/UA/Competition/Pages/About.aspx?CompetitionID=092, https://www.nas.gov.ua/legaltexts/DocPublic/P-030709-190-0.pdf, http://surl.li/tuezx

Фото: НАНУ
#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2024-05-21
Share
КОНКУРС НА ЗДОБУТТЯ ПРЕМІЙ ДЛЯ МОЛОДИХ УЧЕНИХ І СТУДЕНТІВ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ ЗА КРАЩІ НАУКОВІ РОБОТИ У 2024 РОЦІ

КОНКУРС НА ЗДОБУТТЯ ПРЕМІЙ ДЛЯ МОЛОДИХ УЧЕНИХ І СТУДЕНТІВ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ ЗА КРАЩІ НАУКОВІ РОБОТИ У 2024 РОЦІ

Національна академія наук України оголосила конкурс на здобуття чотирнадцяти премій у галузі природничих, технічних і соціогуманітарних наук для молодих учених і студентів ЗВО за кращі наукові роботи.

Національна академія наук України оголосила конкурс на здобуття чотирнадцяти премій у галузі природничих, технічних і соціогуманітарних наук для молодих учених і студентів ЗВО за кращі наукові роботи.

Премії присуджуються окремим авторам або авторським колективам за наукові роботи або серії наукових робіт з єдиної тематики, а також за відкриття та винаходи. Участь у конкурсі можуть взяти наукові співробітники, викладачі, стажери-дослідники, аспіранти науково-дослідних установ віком до 35 років включно,  студенти закладів вищої освіти, а також студенти та аспіранти зарубіжних країн, які навчаються в наукових установах й закладах вищої освіти України. Заявку на участь у конкурсі можна подати до 15 грудня 2024 року.

Детальніше: http://surl.li/ttdxd

Фото: логотип НАНУ

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2024-05-20
Share
ВИКОРИСТАННЯ ШІ ДЛЯ РОЗВИТКУ ЛЮДСЬКОГО ІНТЕЛЕКТУ

ВИКОРИСТАННЯ ШІ ДЛЯ РОЗВИТКУ ЛЮДСЬКОГО ІНТЕЛЕКТУ

На онлайн-платформі «Голоси експертів» Європейської асоціації університетів опублікована стаття Манфреда Крафчика «Ми можемо використовувати штучний інтелект, щоб розвивати людський інтелект і просувати наші університети уперед».

На онлайн-платформі «Голоси експертів» Європейської асоціації університетів опублікована стаття Манфреда Крафчика «Ми можемо використовувати штучний інтелект, щоб розвивати людський інтелект і просувати наші університети уперед».

В основу статті покладене питання «Чи можуть університети вийти за межі нинішніх дискусій щодо руйнівного впливу штучного інтелекту на вищу освіту та скористатися цією (вимушеною) можливістю щоб переосмислити свою роль у суспільстві майбутнього?». Манфред  говорить, що відповідь на це питання може бути непростою і навіть болісною. Разом із тим, необхідні безпрецедентні дії для глибокої зміни у сучасних інституціях та наукових дисциплінах з огляду на наступні моменти. ШI не обмежується STEM – це виклик стоїть перед кожною дисципліною. Відповідно потенціал ШІ, окрім простого підвищення ефективності, може бути реалізований через глибокі якісні зміни дисциплін і всього освітнього процесу. Чи є ШІ наступним рівнем екстерналізації знань? Слід використовувати розширені можливості для дослідження нових рівнів складності та глибини опанування базових основ відповідних дисциплін. Необхідно інвестувати у захист закладів освіти, зміцнюючи компетенції штучного інтелекту для студентів, викладачів і дослідників, а також адміністративного персоналу, щоб підвищити їх компетентність щодо ШІ та зберегти (або навіть збільшити) при цьому  цифровий суверенітет. І, нарешті, потребою нинішнього часу є розширення фундаментальних та прикладних досліджень щодо інтеграції ШІ до найвищих етичних і наукових стандартів.

Детальніше: http://surl.li/ttexb

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_EUA #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам

2024-05-20
Share
КОНКУРС НА ЗДОБУТТЯ ПРЕМІЙ ІМЕНІ ВИДАТНИХ УЧЕНИХ УКРАЇНИ

КОНКУРС НА ЗДОБУТТЯ ПРЕМІЙ ІМЕНІ ВИДАТНИХ УЧЕНИХ УКРАЇНИ

Sorry, this entry is only available in Українська. Національна академія наук України оголосила конкурс 2024 року на здобуття премій видатних учених України.

Sorry, this entry is only available in Українська.

Національна академія наук України оголосила конкурс 2024 року на здобуття премій видатних учених України.

Йдеться про премії імені О.І.Ахієзера (у галузі теоретичної фізики та фізики плазми), О.О.Богомольця (фізіологія та патофізіологія), О.І.Бродського (теорія хімічної будови, кінетики і реакційної здатності), В.Є.Лашкарьова (фізика напівпровідників та напівпровідникового приладобудування), В.М.Глушкова (кібернетика, загальна теорія обчислювальних машин і систем), О.М.Динника (механіка і машинобудування), М.М.Доброхотова (металургія та матеріалознавство), Д.К.Заболотного (мікробіологія, вірусологія, епідеміологія), А.Ю.Кримського (сходознавство), А.Ф.Прихотько (лазерна фізика, оптика та кристалографія), Є.К.Лазаренка (мінералогія, кристалографія і петрографія); Ю.О.Митропольського (теорія диференціальних рівнянь, динамічних систем та нелінійних  коливань), М.В.Остроградського (математика та математичні проблеми механіки та фізики), О.О.Потебні (мовознавство, філософія, мова та народна творчість), К.Д.Синельникова (ядерна фізика), В.І.Трефілова (фізика міцності і пластичності матеріалів), М.І.Туган-Барановського (економіка); М.Г.Холодного (ботаніка, фізіологія та екологія рослин), В.М.Хрущова (електроенергетика та електротехніка), Д.Ф.Чеботарьова (геронтологія та геріатрії), Ф.І.Шміта (мистецтвознавство і культурологія), Є.П.Федорова (теоретична та прикладна астрономія), М.К.Янгеля (прикладна і технічна механіка та ракетно-космічна техніка), Ф.Г.Яновського (терапія, клінічна бактеріологія та імунологія). Взяти участь у конкурсі можуть дійсні члени і члени-кореспонденти НАН України незалежно від місця їх постійної роботи; окремі особи, які працюють у наукових установах, закладах вищої освіти, на підприємствах і в організаціях, розташованих на території України; колективи авторів, які виконали запропоновану на здобуття премії роботу (наукові праці мають бути опубліковані  не раніше, ніж за 6 місяців до висунення претендентів та не більше, ніж за 5 років). Заявку на участь у конкурсі можна подати до 1 листопада 2024 року.

Детальніше: http://surl.li/tsuzs

Фото: НАНУ

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини 

2024-05-17
Share
КЕРІВНІ ПРИНЦИПИ РЕГУЛЮВАННЯ ЦИФРОВИХ ПЛАТФОРМ

КЕРІВНІ ПРИНЦИПИ РЕГУЛЮВАННЯ ЦИФРОВИХ ПЛАТФОРМ

Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) опубліковано посібник «Керівні принципи регулювання цифрових платформ: багатосторонній підхід до забезпечення свободи вираження думок і доступу до інформації».

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) опубліковано посібник «Керівні принципи регулювання цифрових платформ: багатосторонній підхід до забезпечення свободи вираження думок і доступу до інформації».

У ньому наголошується, що захист свободи вираження думок і права на доступ до інформації й протидії дезінформації вимагає системного комплексного підходу за участю багатьох сторін. «Керівні принципи…» містять пояснення щодо обов’язків, відповідальності й ролі держав, цифрових платформ, міжурядових організацій, громадянського суспільства, засобів масової інформації, наукових кіл, технічного співтовариства та інших зацікавлених сторін у справі створення середовища, в основу якого покладена свобода вираження поглядів і доступ до інформації. Документ є результатом глобальних консультацій, в рамках яких отримано понад 10 тис. коментарів зі 134 країн світу.

Детальніше: http://surl.li/tsftv

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ЮНЕСКО  #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2024-05-17
Share
КОЖЕН ДОСЛІДНИК МАЄ ЗНАТИ ПРО СИНТЕЗ ДОКАЗІВ

КОЖЕН ДОСЛІДНИК МАЄ ЗНАТИ ПРО СИНТЕЗ ДОКАЗІВ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Алессіо Беллато «Чому кожен студент (і дослідник) повинен знати про синтез доказів». 

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Алессіо Беллато «Чому кожен студент (і дослідник) повинен знати про синтез доказів». 

У ній йдеться про те, що здатність збирати, узагальнювати та аналізувати дані особливо важлива для студентів і дослідників у сферах медицини та охорони здоров’я (включаючи психологію), оскільки робота у цих сферах безпосередньо впливає на життя та благополуччя багатьох людей. Автор пояснює, що таке «синтез доказів» та як цьому навчитись. Він зазначає, що в епоху, коли фейкові новини, фотографії та відео, створені штучним інтелектом, наповнюють цифровий світ, здатність розпізнавати, що є дійсними та надійними доказами (а що ними не є), – стає все більш важливою. Студенти та дослідники повинні вміти аналізувати дані з багатьох джерел, узагальнюючи докази, щоб дійти до коректних адекватних обґрунтованих і підтверджених висновків й надалі використовувати їх у своїй роботі. Синтез доказів являє собою процес систематичного відбору, узагальнення та оцінювання даних з багатьох джерел. Він передбачає збір даних із минулих досліджень, щоб зробити висновки, оцінити (підтримати чи спростувати теорію), виявити прогалини у дослідженнях, які необхідно усунути, перш ніж можна буде зробити переконливі висновки. Синтез доказів може здійснюватися за допомогою системного або несистемного підходів, а зображення у ньому використовуються для узагальнення даних, щоб отримати більш широку картину та відповісти на запитання. Алессіо Беллато наголошує, що знання про синтез доказів надає переваги як студентам, так і викладачам, оскільки демонструє їх навички проведення якісних досліджень, розширяє можливість бути залученим до творчих колаборацій.

Детальніше: http://surl.li/truvk, http://surl.li/truvp

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2024-05-16
Share
ЯК ВИГРАТИ ГРУ В ЦИТУВАННЯ, НЕ ПЕРЕТВОРЮЮЧИСЬ НА ЦИНІКА

ЯК ВИГРАТИ ГРУ В ЦИТУВАННЯ, НЕ ПЕРЕТВОРЮЮЧИСЬ НА ЦИНІКА

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Адріана Фернхема «Як виграти гру у цитування, не перетворюючись на циніка». 

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Адріана Фернхема «Як виграти гру у цитування, не перетворюючись на циніка». 

У ній наголошується, що підвищення показників цитування публікацій не обов’язково відбувається чесно. Адріан розмірковує над питанням «чи можна поліпшити показники цитування, не ставлячи під загрозу як саме дослідження, так і академічні принципи?». Адже деякі з його найкращих статей мали дуже скромні показники цитування, тоді як інші доволі тривіальні публікації досягли успіху. Він провів невеличке дослідження у сфері наукометрії для вивчення впливу своїх друзів на цитування і зробив висновок, що продумані дії з підвищення показників цитування мають неприємні наслідки, а незначні зміни у фокусі та стратегії автора публікацій можуть принести серйозні плоди. Ось 10 основних висновків/порад Адріана Фернхема: публікація у впливових журналах може справити враження на колег і комітети, але жодним чином не гарантує високих цитувань; інноваційні дослідження, які часто високо цитуються, важче опублікувати; чим вужчим є фокус журналу на методи чи теорію, тим менше цитувань може залучити його зміст; не орієнтуйтесь у власному дослідницькому процесі на конкретний журнал; остерігайтесь хижацьких журналів; прагніть публікувати гарні наукові огляди так само часто, як і дослідницькі статті; публікації повинні бути різнобічними – підручник, тест, методика тощо; проявляйте зваженість при виході на нове поле досліджень; будьте обережні з книгами, оскільки це важка і самотня робота. Те, що вас цитують (незалежно від кількості співавторів), приваблює соціальних ледарів, але в академічних колах завжди є циніки. Щоб не програти їм, зберігайте прагнення до знань, не робіть самоціллю здобуття кредитних балів.

Детальніше: http://surl.li/tqibh http://surl.li/tqiii

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2024-05-14
Share
ОНОВЛЕНО ПЕРЕЛІК НАУКОВИХ ФАХОВИХ ВИДАНЬ УКРАЇНИ

ОНОВЛЕНО ПЕРЕЛІК НАУКОВИХ ФАХОВИХ ВИДАНЬ УКРАЇНИ

На офіційному сайті Міністерства освіти і науки України оновлено Перелік наукових фахових видань, в яких можуть публікуватися результати дисертаційних робіт на здобуття наукових ступенів доктора наук, кандидата наук та ступеня доктора філософії

На офіційному сайті Міністерства освіти і науки України оновлено Перелік наукових фахових видань, в яких можуть публікуватися результати дисертаційних робіт на здобуття наукових ступенів доктора наук, кандидата наук та ступеня доктора філософії

Зміни до Переліку внесені на підставі рішення Атестаційної колегії МОН, яке відбулось 24 квітня 2024 року. Актуальний перелік наукових фахових видань, таким чином, містить 151 друкованих і 8 електронних видань категорії «А» та 1391 друкованих і 116 електронних категорії «Б». Рішення щодо оновлення Переліку прийняте відповідно до Порядку формування Переліку наукових фахових видань України, затвердженого наказом МОН України від 15 січня 2018 року № 32, зареєстрованого в Мін’юсті України 6 лютого 2018 року за № 148/21600.

Детальніше: https://bit.ly/3Oc9zIz, http://surl.li/tqfrp, http://surl.li/tqfsk, https://is.gd/T05Y7j

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_НауковіВидання_новини

2024-05-14
Share