Sorry, this entry is only available in Українська. Державна науково-технічна бібліотека України опублікувала матеріал, у якому інформує вітчизняних дослідників, що у рамках партнерства з провідними міжнародними науковими платформами та консорціумами (зокрема, Clarivate, EIFL, Elsevier, Research4Life, Bentham Science) існує унікальна можливість здійснювати публікації наукових статтей у відкритому доступі зі знижкою або взагалі без плати за обробку статті APC /Article Processing Charges.
Sorry, this entry is only available in Українська.
Державна науково-технічна бібліотека України опублікувала матеріал, у якому інформує вітчизняних дослідників, що у рамках партнерства з провідними міжнародними науковими платформами та консорціумами (зокрема, Clarivate, EIFL, Elsevier, Research4Life, Bentham Science) існує унікальна можливість здійснювати публікації наукових статтей у відкритому доступі зі знижкою або взагалі без плати за обробку статті APC /Article Processing Charges.
Ці угоди спрямовані на підтримку наукової спільноти України, причому українські дослідники можуть обрати журнал зі списку, що підтримує пільгові умови для авторів з України, ознайомитися з детальними умовами публікації для кожного видавця та отримати знижку на оплату APC для власної публікації.
Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опублікована стаття Емілі Діксон «Редактори масово звільняються після продажу академічного видавництва».
Sorry, this entry is only available in Українська.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Емілі Діксон «Редактори масово звільняються після продажу академічного видавництва».
У ній йдеться про звільнення багатьох редакторів видавництв Амстердамського університету, які виступили з відкритим листом і висловились проти продажу комерційному видавництву «Taylor & Francis», оскільки його прибуток є «рентою, отриманою від досліджень, що фінансуються платниками податків». AUP – видавництво Амстердамського університету, що публікує книги різними мовами, зокрема – англійською, нещодавно оголосило, що «більшу частину своєї англомовної книжкової програми продає видавництву «Taylor & Francis»». 30 редакторів та членів редакційних колегій оголосили про свій вихід з AUP, заявивши, що вони проти роботи в «комерційному академічному видавничому конгломераті» під керівництвом компанії Informa. AUP було приватизовано у 2019 році і стало офіційно незалежним від Амстердамського університету, але по суті воно продовжувало функціонувати саме як університетське видавництво. Редактори зазначають, що видавництво залишається «видавничим підприємством, яке прагне сприяти дослідженням та обміну в глобальній науковій спільноті, а не мотивується метою отримання прибутку». Вінценц Хедігер, колишній редактор серії книг «Теорія кіно в історії медіа» та один із авторів листа, говорить: «Якщо в бізнес-моделі [AUP] виникла криза, слід було організовувати зустрічі з людьми, які інвестували свій досвід в AUP, щоб обговорити, як можна віднайти найкраще стале рішення». Вказуючи на неетичні практики «Taylor & Francis» (наприклад, угода 2024 року, яка дозволила Microsoft використовувати їхні дані для навчання ШІ) Хедігер наголошує, що «корпоративне поглинання наукових публікацій» зменшило «етично виправдані альтернативи». Він додав, що комерційні публікації посилили «структурну нерівність у доступі до знань та їхньому виробництві по всьому світу». Щоб отримати доступ до наукових робіт, університети чи сторонні проекти, зокрема ті, що фінансуються державою чи Європейським Союзом, часто платять величезні гонорари за статті. «Це невиправдане використання коштів платників податків або тягар, який дослідницькі установи повинні нести. Нам потрібно провести широку дискусію про стан академічного видавництва і про те, як його можна переосмислити». Зі свого боку, речник «Taylor & Francis» говорить: «Ми були розчаровані, отримавши новину про ці відставки, і наразі відкриті для обговорення з будь-ким із редакторів, щоб зменшити їхні занепокоєння. «Taylor & Francis» – це чудова домівка для них та інших видань. Мотивація кожного співробітника «Taylor & Francis» полягає в тому, щоб служити спільнотам дослідників, які публікуються у нас, за підтримки операційної моделі, яка дозволяє нам інвестувати в те, як знання поширюються у великих масштабах у швидкозмінному цифровому середовищі».
Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті EBSCO опублікована стаття Ешлі Фейт «Розпакування «чорної скриньки»: чому зрозумілий ШІ є критично важливим для довіри та підзвітності».
Sorry, this entry is only available in Українська.
На сайті EBSCO опублікована стаття Ешлі Фейт «Розпакування «чорної скриньки»: чому зрозумілий ШІ є критично важливим для довіри та підзвітності».
Автор розбирає відомості про те, як наразі працюють різні функції ШІ, а також пропонує зосередити увагу на тому, чи існує прозорість ШІ як того вимагають відповідні документи про прозорий та відповідальний ШІ. Прозорість може означати багато різних речей для різних людей, тому важливо визначити, що саме ми вбачаємо під прозорим і зрозумілим штучним інтелектом. Ешлі наголошує, що це відкритість і розуміння того, як щось було створено, обрано, удосконалено ШІ, оскільки саме це є основою для подальшого прийняття рішень. Ми повинні знати про джерела інформації, наявність різних аспектів та глибину опрацювання питання, бути здатними відстежувати, перевіряти або переглядати процеси ШІ. У статті описується сутність прозорості в архітектурі штучного інтелекту; питання взаємодії з різними моделями штучного інтелекту; підходи до оцінювання прозорості ШІ. По-перше, завжди має бути присутнім повідомлення про те, що були застосовані технології штучного інтелекту у певному продукті/сервісі. По-друге, необхідні роз’яснення щодо задіяної моделі ШІ, чому її було обрано, які захисні механізми встановлені для якості, безпеки та впливу на навколишнє середовище, як модель підтримується. Приклад того, як це працює на практиці – сервіси EBSCO.
Sorry, this entry is only available in Українська. На сторінці блогу сайту DOAJ опубліковано матеріал «Щоквартальні оновлення критеріїв DOAJ».
Sorry, this entry is only available in Українська.
На сторінці блогу сайту DOAJ опубліковано матеріал «Щоквартальні оновлення критеріїв DOAJ».
У ньому зазначається, що починаючи з 2025 року будь-які оновлення критеріїв DOAJ у «Посібнику з подання заявок» будуть здійснюватися щоквартально. Реєстр змін відстежує історію версій критеріїв, а також висвітлює останні коригування цих критеріїв. Так, у попередньому березневому оновленні було додано інформацію щодо показників рейтингу журналів та рекомендацію для щодо відображення дат подання/прийняття/публікації статей; уточнено процедуру апеляції; оновлено посилання на політику нульової толерантності. У липневій версії 2.5 переглянуто критерії для журналів клінічних досліджень: виключено вимогу щодо публікації серій випадків та додано вимоги щодо політики конфіденційності учасників та інструкцій для рецензентів; запроваджено нову інформацію для журналів Subscribe to Open (S2O). Рекомендації для рецензентів, що стосуються звітів про клінічні випадки (усі звіти про випадки та їхні серії позначаються як такі в назві та заохочується використовування рекомендацій CARE щодо звітності). Для журналів, які перейшли від закритого до відкритого доступу за моделлю S2O, всі основні критерії DOAJ, включаючи відкриту ліцензію та умови авторського права, повинні бути чітко зазначені. Перш ніж подати заявку до DOAJ, журнал S2O повинен продемонструвати, що цільовий показник S2O на поточний рік був досягнутий, і що він опублікував новий випуск або щонайменше п’ять дослідницьких статей OA за моделлю S2O. DOAJ працює над політикою щодо використання інструментів штучного інтелекту та великих мовних моделей, яка буде випущена упродовж 2025 року.
Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Європейської асоціації університетів опубліковано огляд «Повернення академічної відповідальності за систему наукової комунікації».
Sorry, this entry is only available in Українська.
На сайті Європейської асоціації університетів опубліковано огляд «Повернення академічної відповідальності за систему наукової комунікації».
У ньому зазначається, що незважаючи на глибоко укорінений характер сучасної видавничої системи та значні труднощі її трансформації, університети наразі мають унікальну можливість формувати нові стандарти та визначати майбутнє наукової комунікації. Усвідомлення недоліків нинішньої системи та її негативного впливу зростає по мірі збільшення політичної підтримки та усвідомлення необхідності змін. Документ описує поточний стан академічних публікацій, висвітлюючи основні чинники, що формують наявну систему, систематизує ключові виклики, що стоять перед академічною спільнотою, визначає можливості для університетів. Для удосконалення системи наукової комунікації, яка відображає академічні цінності (чесність, довіру, свободу, рівність, якість, різноманітність) та інтереси суспільства, рекомендується зосередитись на таких ключових напрямках: критична оцінка витрат на комерційні публікації результатів досліджень, зміцнення інституційних видавничих послуг та інфраструктури, співпраця та взаємодія з зацікавленими сторонами та дослідниками, прискорення реформи оцінювання досліджень.
Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опублікована стаття Сонджіна Хонга «Мою роботу, ймовірно, переглянув штучний інтелект – і це серйозна проблема».
Sorry, this entry is only available in Українська.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Сонджіна Хонга «Мою роботу, ймовірно, переглянув штучний інтелект – і це серйозна проблема».
Автор розповідає, що його статтю було відхилено через коментарі рецензентів, які були розпливчастими, шаблонними, часом неточними і у багатьох випадках недоречними. Як науковець з 15-річним досвідом роботи, який має понад 150 рецензованих публікацій, Сонджін знайомий з усією специфікою підготовки та просування академічних публікацій. Але на цей раз було щось надзвичайно дивне у рішенні про відхилення рукопису, яке надійшло від відомого міжнародного журналу. Після початкового рішення про суттєвий перегляд автор ретельно дослідив кожне зауваження рецензентів та подав суттєво перероблений рукопис, де були більш точні формулювання та якісні наукові пояснення. Однак статтю було відхилено через несподівано негативний відгук одного з рецензентів під час другого раунду роботи з рукописом, в якому був не лише неприйнятний тон, а й незрозумілий характер критичних зауважень, причому рецензент порушив абсолютно нові питання, які раніше не піднімалися й не обговорювалися. Більше того, коментарі були шаблонними, розпливчастими, іноді навіть не стосувалися фактичного змісту рукопису. Зауваження на кшталт «потрібно більше уваги» та «потребує перевірки» не мали технічного обґрунтування чи зворотного зв’язку, що ґрунтується на даних. Оскільки рукопис стосувався результатів дослідження у галузі хімії навколишнього середовища, зосередженого на польовому застосуванні нового методу аналізу, обговорення мало точитись навколо конкретних питань. Але рецензент розкритикував відсутність «всебічної екологічної оцінки» і те, що воно «не вивчає вплив екології на поведінку тварин». Також рецензент стверджував, що «повторюваність хімічного аналізу не повністю пояснена», хоча саме цьому питанню у рукописі було присвячено декілька крупних фрагментів тексту. Сонджін запідозрив, що огляд був написаний (принаймні частково) за допомогою генеративного штучного інтелекту. Адже відомо, що рецензії, створені штучним інтелектом, мають зазвичай п’ять ключових недоліків: вони спираються на розпливчасту, надто загальну мову та спотворюють текст статті абстрактною критикою, висвітлюють проблеми, які вже були розглянуті, демонструють непослідовну або суперечливу логіку, їм бракує емпатії та нюансів стилю, властивих вдумливому рецензенту. Щоб підтвердити свої підозри, Сонджін порівняв коментарі рецензента зі зразком рецензії, яку створив за допомогою ГШІ. Подібність двох документів була вражаючою, що глибоко розчаровує. Дехто може сприйняти це як невдачу. Але наука не повинна залежати від удачі – оцінка рукопису має ґрунтуватися на справедливості, прозорості та експертності. Отже, заклик повністю заборонити використання штучного інтелекту в процесі рецензування не буде сприйнятий, що очевидно. Але інструменти ГШІ мають лише допомагати рецензентам та редакторам, виявляючи невідповідності, плагіат або покращуючи презентацію. Їх використання для створення цілісних рецензій підриває саму мету процесу рецензування, який має бути прозорим. Тому дуже доречним є рішення Nature від 16 червня 2025 року про те, що видавництво розпочинає публікувати усі коментарі рецензентів та відповіді авторів разом із прийнятими статтями. Це може стати одним із потенційних шляхів до відновлення прозорості та підзвітності у видавничому процесі.
Sorry, this entry is only available in Українська. На сторінці блогу сайту DOAJ опублікована стаття Лоррейн Естель «Боротьба з хижацьким видавництвом за допомогою сили глобального волонтерства».
Sorry, this entry is only available in Українська.
На сторінці блогу сайту DOAJ опублікована стаття Лоррейн Естель «Боротьба з хижацьким видавництвом за допомогою сили глобального волонтерства».
У публікації детально описуються загрози для академічної спільноти з боку ненадійних видавців. Лоррейн говорить про запуск нового іспаномовного ресурсу, розробленого для того, щоб познайомити дослідників з ефективними стратегіями перевірки надійності видавців. Адже у динамічному науковому світі є одна тривожна константа: шахрайські видання та ненадійні видавці, яких часто називають «хижаками», оскільки вони приваблюють авторів публікацій фальшивими обіцянками та позбавляють майбутнього їхні твори. Слід пам’ятати, що ці хижаки не обмежується окремою країною чи галуззю знань, становлячи насправді велику міжнародну проблему. Дослідникам можна допомогти через відповідну просвітницьку діяльність. Цьому слугує ініціатива Think.Check.Submit, яка пропонує безкоштовні інструменти та рекомендації для визначення авторитетних журналів та видавництв. Відеоуроки містить поради, які кожен дослідник повинен пам’ятати перед поданням своєї роботи до опублікування. Зокрема, йдеться про перевірку членів редакційної колегії, наявність у журнала чіткої контактної інформації, чи індексується він у легітимних МНБД тощо. Ціла мережа волонтерів DOAJ працює над подоланням такого роду проблем хижацьких видавництв. У статті зазначається, що наукові установи, університети, видавці та бібліотекарі мають відігравати вирішальну роль у поширенні інструментів захисту від хижацьких практик. Глобальний рух за академічну доброчесність «Подумай.Перевір.Надішли» – це більше, ніж просто контрольний список дій, це, власне, заклик до дії. Науковці мають зупинитися та поміркувати перед тим, як надсилати свою роботу, критично підійти до процесу публікації. Детальніше: https://qrpage.net/qr/IUFQ9, https://thinkchecksubmit.org/, https://qrpage.net/qr/hpLk4
Sorry, this entry is only available in Українська. Видавничий відділ Асоціації наукових бібліотек, Американської бібліотечної асоціації разом із світовим лідером у видавничій справі, освіті й дослідженнях Wiley запрошує долучитись до анонімного опитування з питань оцінювання впливу наукових досліджень, розвитку трансформаційних угод та просування відкритого доступу.
Sorry, this entry is only available in Українська.
Видавничий відділ Асоціації наукових бібліотек, Американської бібліотечної асоціації разом із світовим лідером у видавничій справі, освіті й дослідженнях Wiley запрошує долучитись до анонімного опитування з питань оцінювання впливу наукових досліджень, розвитку трансформаційних угод та просування відкритого доступу.
Опитування проводиться у рамках дослідницького проекту, покликаного визначити поточний стан, тенденції та перспективи інституційних стратегій, пов’язаних із забезпеченням видимості досліджень, впливом та просуванням відкритого доступу, обізнаності, сприйняття та підтримки з боку бібліотекарів та інституцій публікацій відкритого доступу, а також їх фінансування. Результати опитування будуть систематизовані Choice та Wiley й оприлюднені для широкого ознайомлення. Заповнити анкету можна до 18 липня 2025 року.
Sorry, this entry is only available in Українська. Проект відкритих даних The Grey Journal (TGJ), який має 20-річну історію та 66 тематичних випусків і містить понад 400 журнальних статей у галузі сірої літератури, оголосив про відкритий доступ до свого контенту.
Sorry, this entry is only available in Українська.
Проект відкритих даних The Grey Journal (TGJ), який має 20-річну історію та 66 тематичних випусків і містить понад 400 журнальних статей у галузі сірої літератури, оголосив про відкритий доступ до свого контенту.
Sorry, this entry is only available in Українська. Опубліковано новий рейтинг «Nature Index 2025», який демонструє рівень розвитку та ефективність видавничої діяльності наукових організацій.
Sorry, this entry is only available in Українська.
Опубліковано новий рейтинг «Nature Index 2025», який демонструє рівень розвитку та ефективність видавничої діяльності наукових організацій.
Нинішній рейтинг базується на даних 2024 року та використовує дані щодо публікаційної діяльності 145 природничих та медичних журналів з високою репутацією. Список видань періодично переглядається експертами, зо дозволяє підтримувати його актуальність. Результати свідчать про високу швидкість посилення внеску Китаю у світову науку: перевага КНР над Сполученими Штатами Америки за даними Nature Index зросла більше, ніж у чотири рази за останній рік. У 2023 році США поступилися Китаю першим місцем у списку лідерів досліджень за внеском у публікації 145 високоякісних журналів з медичних та природничих наук, а у 2024 році цей розрив швидко перетворюється на прірву: КНР тепер очолює список із недосяжно високим показником Nature Index у 32122, тоді як США отримали 22083. Частка Китаю зросла на 17,4% у 2023 році порівняно з часткою Сполучених Штатів, що впала на 10,1%. Найбільше скорочення спостерігалось у хімії (11,6%), фізичних науках (10,6%), найменше – у медичних (2,7%). Сполучені Штати зберегли перше місце у біологічних науках, але їхня скоригована частка впала на 5,4%, тоді як частка Китаю зросла на 20,4%. Серед українських ЗВО найкращими у рейтингу є: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Київський академічний університет, Ужгородський національний університет, Львівський національний університет імені Івана Франка.
Saving a scientific data set occurs in two stages:
1.) Creating a data set
Enter the name of the set, a brief description of the set (annotation), and click the “Create set” button. After that, a draft data set will be automatically created, which you can save for further work with the set. The system will redirect you to the “Data set information” page.
2.) Filling in the data
On the “Data set information” page, you need to fill in all the fields related to the data set and upload the files.
Please note! Each file is uploaded separately. This is done to ensure the stable operation of the system.
Once you have filled in the information about the scientific data set and added the necessary files, you can save the draft or send the data to the system.
Please note! Once the data has been sent, you cannot change it.
Drafts are necessary for storing the data set and editing it before sending.
Account verification by affiliation
All accounts on the NRA website go through a standard registration procedure and are verified. However, in order to obtain additional features, such as publishing open reviews of academic texts, verification by affiliation is required.
To obtain the status “verified”, you must change your primary email address to a corporate one, which is tied to a scientific or educational institution.
For example: user@ukrintei.ua, user@nas.gov.ua
After confirming your corporate email address, your account will be automatically verified by affiliation.
If your email address is corporate, but your account does not have a verification mark, you need to write to us at the email address NRAT@ukrintei.ua. After verification, we will add your address to the database, and your account will be verified.
After completing the verification procedure for affiliation, you can change the primary email address to a convenient one for you, without losing your status during the current verification.
You only need to verify for affiliation once.
* We use corporate addresses from the Unified State Database on Education and the State Register of Scientific Institutions Supported by the State
