ЧИ ЗМУСИТЬ ЄС ПАРАЛЕЛЬНУ ВИДАВНИЧУ СИСТЕМУ ПРАЦЮВАТИ?
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джека Гроува «Чи може ЄС змусити «паралельну видавничу систему» працювати?».
У ній наголошується, що по мірі зростання обурення вартістю угод відкритого доступу, процеси фінансування «алмазних» журналів та розширення державних цифрових платформ викликають непрості дискусії. Заклики перетворити дослідницький репозитарій Європейського Союзу на колективну, неприбуткову, широкомасштабну видавничу службу для суспільного блага, яка могла б конкурувати з комерційними видавництвами, дехто вважає «наївними». Європейська Рада мала схвалити пропозицію, згідно з якою негайний і необмежений відкритий доступ без авторських гонорарів стане «нормою» у науковій видавничій справі. Європейська комісія, яка керує фінансуванням досліджень «Горизонт Європа» з бюджетом 105 млрд євро, мала запровадити політику фінансування для підтримки видавців з відкритим доступом, які не стягують авторську винагороду. Фінансування цієї програми «прив’язується» до публікацій у так званих «діамантових» журналах, які є безкоштовними для читання і публікації завдяки субсидіям від університетів, урядів або інших спонсорів. Меморандум, представлений ЄК у лютому, пропонує масове розширення використання платформи ЄС з відкритим доступом Open Research Europe, запущеної у 2021 році. Але ця пропозиція отримала неоднозначну реакцію від Ліги європейських дослідницьких університетів. Президент Ейндховенського технологічного університету, який свого часу був генеральним директором з досліджень та інновацій Європейської комісії і очолював ініціативу «План S» із запровадження відкритого доступу, вважає, що «публікація у відкритому доступі не означає безкоштовну публікацію у відкритому доступі. Завжди буде рахунок, який хтось має оплатити за виконану роботу, навіть якщо мова йде про «алмазний» шлях, фінансову агенцію, установу чи самого дослідника, – за рахунок гранту чи в інший спосіб, наприклад … власний час. Тож більше ніяких пілотів нових моделей видавництв та вправ із взаємним навчанням, плану типу S, заходів, що змінюють правила гри. Якщо європейські міністри науки дійсно серйозно ставляться до відкритого доступу, вони повинні домовитися про заходи, які завершать роботу раз і назавжди».
Детальніше: https://is.gd/5bPhw0, https://is.gd/R870Qs
Фото: pixabay.com
#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_НауковіВидання_новини
