REF ПІД ПРИЦІЛОМ: НАВІЩО ДЕРЖАВА ПЕРЕВІРЯЄ ВИТРАТИ УНІВЕРСИТЕТІВ

REF ПІД ПРИЦІЛОМ: НАВІЩО ДЕРЖАВА ПЕРЕВІРЯЄ ВИТРАТИ УНІВЕРСИТЕТІВ

Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джека Гроува під заголовком «Університетам пояснять, як витрачаються кошти REF».

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джека Гроува під заголовком «Університетам пояснять, як витрачаються кошти REF».

У статті йдеться про те, що Research England  – державний орган у складі національної установи UK Research&Innovation, який розподіляє фінансування досліджень між університетами Великої Британії та відповідає за оцінювання якості науки, – запроваджує пілотний проєкт прозорості витрат дослідницького фінансування. Ця ініціатива презентується організаторами як крок до підвищення підзвітності університетів, тоді як критики висловлюють занепокоєння, що її запровадження може призвести до посилення бюрократії у справі державного контролю за фінансами закладів вищої освіти. Мова йде про кошти, що розподіляються у межах Research Excellence Framework / REF — системи, яка визначає обсяг фінансування для університетів на основі оцінки дослідницької досконалості, впливу та стану дослідницького середовища. Важливо пояснити: ці гроші зазвичай не є цільовими грантами для конкретних проєктів, а надаються закладам у вигляді великих блокових виплат, які університети можуть використовувати на власний розсуд для підтримки своєї дослідницької інфраструктури і стратегій. У межах пілоту університети повинні будуть документально описати принципи, за якими вони розподіляють стратегічне інституційне фінансування досліджень, а це – приблизно 2 млрд фунтів стерлінгів щороку, зокрема базове якісне фінансування, підтримку аспірантів і докторантів, співфінансування досліджень у партнерстві з благодійними та бізнес-організаціями, капітальні інвестиції, пов’язані з дослідженнями, а також низку фондів для взаємодії з політичними процесами та покращення дослідницької культури. Історично так склалося, що від початку оцінювання дослідницької діяльності в 1980-х роках університети, які отримували фінансування за результатами такого оцінювання, не були зобов’язані детально звітувати про те, як саме вони розподіляють отримані кошти. Адже гроші призначалися установі, а не під конкретні проєкти, тож детальна звітність про внутрішній розподіл раніше не вимагалася. Пілотний проєкт, який було анонсовано як частину Стратегічного плану Research England на 2022–2025 роки, має на меті заповнити цю прогалину. Організатори очікують, що зібрані дані допоможуть уряду та суспільству краще зрозуміти «цінність» стратегічного інституційного фінансування і стануть підґрунтям для рішення щодо продовження державної підтримки. Наразі сектор вищої освіти перебуває під зростаючим фінансовим тиском, тому важливо демонструвати конкретні результати й суспільну корисність інвестицій у науку. Разом із тим, існують ризики підвищення адміністративного навантаження на наукові підрозділи та керівні органи університетів, посилення політичного втручання у пріоритети наукової роботи закладів вищої освіти. Потрібно діяти обережно, щоб зберегти  баланс між прозорістю й автономією.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/ch6F1

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2025-09-18
Share
ОЕСР: ТЕНДЕНЦІЇ У ПРОМИСЛОВІЙ ПОЛІТИЦІ

ОЕСР: ТЕНДЕНЦІЇ У ПРОМИСЛОВІЙ ПОЛІТИЦІ

Sorry, this entry is only available in Українська. У блозі Організації економічного співробітництва та розвитку опублікована стаття групи авторів «Якими є останні тенденції у промисловій політиці? Три ключові висновки з даних ОЕСР».

Sorry, this entry is only available in Українська.

У блозі Організації економічного співробітництва та розвитку опублікована стаття групи авторів «Якими є останні тенденції у промисловій політиці? Три ключові висновки з даних ОЕСР».

У ній наголошується, що уряди країн ОЕСР дедалі частіше використовують промислову політику для підвищення конкурентоспроможності, прискорення «зеленого переходу» та зміцнення економічної стійкості в умовах торговельної напруженості, уповільнення зростання продуктивності праці та зміни клімату. Але як цей процес відродження промислової політики виглядає на практиці? Автори досліджують дані одинадцяти країн ОЕСР (Канада, Данія, Франція, Німеччина, Ірландія, Ізраїль, Італія, Нідерланди, Словенія, Швеція, Велика Британія), оприлюднені у матеріалі ОЕСР «Кількісна оцінка промислових стратегій», щоб визначити основні риси промислової політики 2019-2022 років. Відбуваються значні зміни як у масштабах, так і в спрямованості державного втручання: витрати на промислову політику зростають в усіх 11-ти країнах витрати на промислову політику через гранти та податкові пільги зросли у середньому з 1,4% ВВП у 2019 році до 1,55% ВВП у 2022 році (+4,1 млрд дол. США); суми, що спрямовуються через фінансові інструменти (кредити, гарантії кредитів та державний венчурний капітал), зросли з 0,73% до 0,8% ВВП (+2 млрд дол. США); підтримка окремих секторів знизилася, тоді як горизонтальна підтримка зросла (підтримка конкретних секторів економіки, широка інвестиційна підтримка, підтримка досліджень та розробок, «зелений перехід») у середньому на 0,4%, 0,29%, 0,28% та 0,28% ВВП  відповідно. У рамках «зеленого переходу» заохочується упровадження та розвиток технологій з нульовим рівнем викидів, а також заходи, що сприяють інвестиціям та виробництву екологічно чистих ресурсів.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/qyy8A, https://qrpage.net/qr/vuDQ6, https://qrpage.net/qr/wSHDB

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ЦСР_SDG #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_Інноваторам_новини

2025-09-18
Share
ДОБРОТА І СПІВЧУТТЯ МАЮТЬ СТАТИ СЕРЦЕВИНОЮ АКАДЕМІЧНОЇ ДОБРОЧЕСНОСТІ

ДОБРОТА І СПІВЧУТТЯ МАЮТЬ СТАТИ СЕРЦЕВИНОЮ АКАДЕМІЧНОЇ ДОБРОЧЕСНОСТІ

Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опублікована стаття Мадлен Пауналл «Дослідницька доброчесність потребує порядку денного доброти, інакше ми втратимо покоління молодих дослідників».

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Мадлен Пауналл «Дослідницька доброчесність потребує порядку денного доброти, інакше ми втратимо покоління молодих дослідників».

У ній автор наголошує, що те, як саме наукова спільнота реагує на помилки чи звинувачення у проступках дослідників, що знаходяться на початку своєї кар’єри, переважно є діями ворожими, а це суперечить самій ідеї відкритої науки. Мадлен описує свій академічний шлях, початок якого припав на період «кризи відтворюваності» у соціальній психології. Ця галузь знань, як і багато інших, зіткнулася з численними сумнівними дослідницькими практиками (Questionable Research Practices / QRP) — від «підгонки» наративу до відвертої фальсифікації даних. Очевидно, що ситуація вимагала рішучих змін. Як і багато інших молодих дослідників, Мадлен спершу з оптимізмом сприйняла критику цих практик і повірила, що їхнє викриття поліпшить науку. Поступово стало зрозуміло, що питання доброчесності стосується не лише методів дослідження, а й культури академічної взаємодії. У 2020 році дослідниці Олівія Гест і Кірсті Вітакер показали, що рух за відкриту науку нерідко зміцнює ієрархії у вищій освіті замість їх руйнування, а відкриті дискусії часто стають показовими, каральними, ворожими й дискримінаційними. Але навіть зараз ці проблеми не визнаються серйозними. Натомість є дані про те, що чимало дослідників уникають практик відкритої науки саме через токсичну атмосферу. Саме тому дослідницька доброчесність потребує «порядку денного доброти». Турбота, колегіальність і співчуття не можуть сприйматися як другорядні, тоді як ворожість та академічне цькування слід визнати проблемами доброчесності. У Великій Британії у рамках оцінювання «Research Excellence Framework» частка розділу «People, Culture and Environment» зросте з 15% у 2021 році до 25% 2029 році, що змусить університети упроваджувати політику й практики, що підтримують не лише якість досліджень, а й культуру взаємоповаги та турботи. Це має підтримати механізми захисту від цькування, запустити прозорі процедури звітності, й винагороджувати колегіальність і співпрацю з молодими дослідниками. Не можна ігнорувати соціальні та емоційні реалії наукових досліджень. Без турботи, доброти й співчуття у сфері просування академічної доброчесності будь-який прогрес зупиниться  і ми втрачатимемо талановитих молодих учених.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/WDMNv

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_АкадемДоброчесність_новини #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини 

2025-09-17
Share
WINWIN EDTECH CENTER OF EXCELLENCE

WINWIN EDTECH CENTER OF EXCELLENCE

Sorry, this entry is only available in Українська. Міністерство цифрової трансформації України разом із Міністерством освіти і науки України та міжнародними партнерами UNICEF, ESTDEV, Google for Education та Фондом Східна Європа оголосило про запуск у рамках Стратегії цифрового розвитку інновацій WINWIN до 2030 року платформи освітніх інновацій WINWIN EdTech Center of Excellence.

Sorry, this entry is only available in Українська.

Міністерство цифрової трансформації України разом із Міністерством освіти і науки України та міжнародними партнерами UNICEF, ESTDEV, Google for Education та Фондом Східна Європа оголосило про запуск у рамках Стратегії цифрового розвитку інновацій WINWIN до 2030 року платформи освітніх інновацій WINWIN EdTech Center of Excellence.

Центр покликаний обʼєднати зусилля держави, бізнесу, академічної сфери та громадянського сектору задля створення й масштабування інноваційних рішень у галузі освіти й працюватиме як точка входу для українських і глобальних EdTech-рішень. Головні напрями роботи центру: підтримка інтеграції сучасних технологій в освітню систему; формування нові моделі навчання; сприяння сінергії бізнесу і держави задля створення якісної й конкурентоспроможної освіти для українців. Вивчатимуться глобальні тренди та найновіші освітні інновації; відбуватиметься їх адаптація до українського контексту; розроблятимуться практичні рішення для подолання ключових викликів вітчизняної освіти; здійснюватиметься тестування нових EdTech-рішень; масштабуватимуться найуспішніші практики та здійснюватиметься підготовка рекомендацій для державної політики.  Центр об’єднає учнів, вчителів, університети, бізнес і кластери у постійний діалог, щоб разом формувати візію майбутнього освіти.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/I9OzE, https://qrpage.net/qr/DluFZ

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_Освітянам_КращіПрактики

2025-09-17
Share
ОЕСР: МАРКУВАННЯ ДЛЯ СОЦІАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ

ОЕСР: МАРКУВАННЯ ДЛЯ СОЦІАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ

Sorry, this entry is only available in Українська. Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала  звіт  «Маркування для соціальної економіки» із серії «Місцевий економічний розвиток та розвиток зайнятості».

Sorry, this entry is only available in Українська.

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала  звіт  «Маркування для соціальної економіки» із серії «Місцевий економічний розвиток та розвиток зайнятості».

У ньому зазначається, що суб’єкти соціальної економіки, зокрема – асоціації, кооперативи, фонди, соціальні підприємства та товариства взаємного страхування, прагнуть мати позитивний соціальний та екологічний вплив, одночасно створюючи економічну цінність. Вони є важливими рушіями створення робочих місць, забезпечуючи зайнятість 11,5 млн. людей у країнах ЄС або біля 6,3 % загальної кількості зайнятого населення. Однак визнання організацій як таких, що належать до соціальної економіки, залишається складним завданням через відсутність комплексних правових рамок, спеціальних національних стратегій та відповідних політик. Ця складність підсилюється широким розмаїттям правових структур, цілей, моделей управління та операційних підходів суб’єктів соціальної економіки в різних країнах. Маркування може допомогти ідентифікувати суб’єкти соціальної економіки в широкому спектрі правових форм, цілей, моделей управління та операційних підходів. Більш легка ідентифікація за допомогою маркування підвищує видимість соціальної економіки та підвищує обізнаність серед споживачів, партнерів, інвесторів, політиків. Таким чином, відповідне маркування може полегшити доступ суб’єктів соціальної економіки до фінансування та податкових стимулів, а також до державних та приватних ринків. У звіті представлено широкий спектр специфічних для організацій соціальної економіки етикеток та доступних для них; наведено перелік питань, які розробники політики та управлінці різного рангу повинні враховувати під час розробки та упровадження системи етикеток для соціальної економіки.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/qgveW, https://qrpage.net/qr/QqDCl, https://doi.org/10.1787/f513fd53-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_Інноваторам_новини

2025-09-17
Share
ВИЩА ОСВІТА НЕ НАВЧАЄ КРИТИЧНОМУ МИСЛЕННЮ ЗА ЗАМОВЧУВАННЯМ

ВИЩА ОСВІТА НЕ НАВЧАЄ КРИТИЧНОМУ МИСЛЕННЮ ЗА ЗАМОВЧУВАННЯМ

Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опублікована стаття Наталії Пастернак «Вища освіта не навчає критичному мисленню за замовчуванням».

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Наталії Пастернак «Вища освіта не навчає критичному мисленню за замовчуванням».

У ній автор наголошує, що без відповідних освітніх програм студенти можуть закінчити університет, так і не навчившись відокремлювати науку від нісенітниці. В епоху постправди та масштабної інтеграції штучного інтелекту у всі сфери життя, критичне мислення стає ціннішим, ніж будь-коли раніше. Критичне мислення часто представляється як унікальна торгова пропозиція вищої освіти, воно визнано акредитаційними органами основною компетенцією випускників. Але чи справді студенти, які закінчують університет, є більш критичними та більш здатними оцінювати докази? Чи справді вони готові впоратися з потоком дезінформації та антинаукових тверджень? У дослідженні, опублікованому Реєм Холлом та Кеті Дайєр у 2018 році, порівнювалися стійкість необґрунтованих переконань серед студентів університетів, які регулярно відвідували заняття з методології науки, та студентів, які відвідували спеціальний курс на тему «наука та нісенітниця», використовуючи спростовувальний підхід. Зафіксовано значне зниження необґрунтованих переконань. Лауреат Нобелівської премії з фізики Сол Перлмуттер упродовж останніх 10-ти років викладає у Берклі курс під назвою «Розум, чутливість і наука». Його метою є допомогти студентам приймати правильні рішення  щодо складних питань, використовуючи критичне наукове мислення. Студентам бакалаврату у США читають багато курсів з критичного мисленням, але далеко не усі використовують спростовувальний підхід та  сутнісний аналіз помилкових уявлень. Власні упередження та особисті мотиви легко обманюють нас, тому потрібно навчатись критичному мисленню, пошуку доказів та їх відкритому колективному обговоренню.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/epXoO

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Освітянам_новини 

2025-09-16
Share
ОЕСР: ЗМІЦНЕННЯ РЕГУЛЯТОРНОЇ БАЗИ

ОЕСР: ЗМІЦНЕННЯ РЕГУЛЯТОРНОЇ БАЗИ

Sorry, this entry is only available in Українська. Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала  звіт  «Зміцнення регуляторної бази за допомогою стандартів, вимірювань і гарантій: краще використання інфраструктури якості в процесі розробки політики».

Sorry, this entry is only available in Українська.

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала  звіт  «Зміцнення регуляторної бази за допомогою стандартів, вимірювань і гарантій: краще використання інфраструктури якості в процесі розробки політики».

У ньому  йдеться про те, що люди та підприємства постійно роблять вибір, пов’язаний з ризиками, навіть не завжди це усвідомлюючи. Це відбувається під час користування громадським транспортом, купівлі продуктів, вибору житла і всі ці рішення впливають на здоров’я, безпеку й довкілля. Уряди відіграють ключову роль у захисті людей, встановлюючи правила та стандарти, щоб гарантувати безпеку і надійність продуктів та послуг. Їх підтримують  різні організації, а разом вони утворюють систему інфраструктури якості. Такі системи допомагають досягати цілей державної політики, зміцнювати захист прав споживачів й будувати довіру в економіці. Забезпечення якості є результатом співпраці між державними органами (наприклад, національними органами стандартизації, акредитації та метрології, державними департаментами безпеки споживачів тощо) та органами приватного сектору (наприклад, органами сертифікації). У цьому звіті досліджуються ключові особливості та взаємозв’язки між регулюванням, стандартами й забезпеченням якості. Звіт містить поради щодо створення більш ефективної системи стандартів, вимірювань та забезпечення якості.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/4PVSm, https://qrpage.net/qr/om60B, https://doi.org/10.1787/f398be90-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_Інноваторам_новини

2025-09-16
Share
ПОВЕРНЕННЯ РУКОПИСНИХ ЕСЕ – БЕЗНАДІЙНА ВІДПОВІДЬ НА CHATGPT

ПОВЕРНЕННЯ РУКОПИСНИХ ЕСЕ – БЕЗНАДІЙНА ВІДПОВІДЬ НА CHATGPT

Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опублікована стаття Дена Сарофіан-Бутіна «Повернення рукописних есе – безнадійна відповідь на ChatGPT».

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Дена Сарофіан-Бутіна «Повернення рукописних есе – безнадійна відповідь на ChatGPT».

Автор наголошує, що вимагати від студентів подання есе, написаних ручкою на папері, – це відчайдушний та регресивний крок, який підриває оцінювання, а не захищає його. У соціальних науках існує різновид спостережливої ​​упередженості, яка називається «ефектом вуличного ліхтаря»: ми дивимося лише туди, де легко дивитися.  Ден згадав про це, коли професори стали говорити, що потрібно повернутися до «старих» методів – повернути очні іспити та вимагати, щоб студенти писали свої есе від руки. Опитування постійно показують, що майже всі студенти університетів шахраюють, і викладачі майже не мають  жодних можливостей  викрити їх або змінити цю тенденцію. Оновлення кодексів академічної доброчесності, перегляд університетських політик у цій сфері, задіяння кращих детекторів згенерованого ШІ контенту, водяні знаки для текстів ШІ, складне програмне забезпечення для відстеження недоброчесних практик чи щось інше, – все це марно, якщо студенти не хочуть набувати знань, а лише грають у кішки-мишки з викладачами, а їх єдина ціль – не попастися. Рукописи розглядаються як відповідь на цю проблему, і прихильники цього рішення навіть намагаються  позиціонувати їх  як шанс зосередитися на оцінюванні набутих знань, спосіб переконатися, що все написане – справді належить учню, тим більше, що писати від руки – краща техніка для мозку. Але якщо ми хочемо знайти ключ до порятунку вищої освіти, потрібно по-перше, переосмислити академічне письмо (якщо студенти хочуть навчатися, вони повинні писати); по-друге, викладачі мають усвідомити нову реальність (їхня робота полягає в тому, щоб керувати навчанням студентів за умов існування таких технологій, як ШІ та правильно їх використовувати – від мозкового штурму до уточнення складних аргументів та узагальнення прочитаного). Потрібно дійно  допомогти студентам навчити краще думати та писати. І хоча це величезна праця, зацікавлені студенти будуть її цінувати. Не потрібно більше рукописів чи очних іспитів, за якими наглядають пильні спостерігачі. Ключі до порятунку вищої освіти не можна знайти під фальшивим сяйвом традицій.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/3Siq3

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини 

2025-09-15
Share
ОЕСР: НАЦІОНАЛЬНІ СТАТИСТИЧНІ УПРАВЛІННЯ ЯК ПОСЕРЕДНИКИ В УПРАВЛІННІ ДАНИМИ

ОЕСР: НАЦІОНАЛЬНІ СТАТИСТИЧНІ УПРАВЛІННЯ ЯК ПОСЕРЕДНИКИ В УПРАВЛІННІ ДАНИМИ

Sorry, this entry is only available in Українська. Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала  аналітичний документ «Національні статистичні управління як нові надійні посередники в управлінні даними» із серії «Документи ОЕСР з цифрової економіки».

Sorry, this entry is only available in Українська.

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала  аналітичний документ «Національні статистичні управління як нові надійні посередники в управлінні даними» із серії «Документи ОЕСР з цифрової економіки».

У ньому зазначається, що роль довірених посередників даних (ДПД) привертає все більше уваги під час політичних дискусій про  інструменти забезпечення доступу до даних та обміну ними на основі довіри. Про це свідчать нещодавні політичні ініціативи, зокрема щодо управління даними Європейського Союзу, яка забезпечує правові рамки надійного обміну даними для блага усього суспільства. У Японії Міністерство внутрішніх справ і комунікацій та Міністерство економіки, торгівлі та промисловості  очолили упровадження системи довіри до персональних даних. Зростаючий попит на високоякісні дані для формування політики та забезпечення надійного штучного інтелекту підвищив актуальність довірених посередників даних. Національні статистичні управління мають унікальні можливості виконувати роль ДПД, ураховуючи їхні повноваження, величезний досвід  та довіру з боку громадськості. У цьому документі розглянута практика 16 національних статистичних відомств та встановлено, що багато з них постійно розширюють свої традиційні повноваження задля сприяння обміну даними між державними адміністраціями, дослідниками та (там. де це можливо) – приватними суб’єктами. Ці установи застосовують надійні гарантії конфіденційності, використовують надійні  технології покращення конфіденційності та керують безпечним дослідницьким середовищем. Механізми нагляду, зміцнення довіри та достатні ресурси є важливими для успіху їхнього успіху в цій ролі.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/HMhBd, https://qrpage.net/qr/6se7v, https://doi.org/10.1787/3721ec38-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_Інноваторам_новини

2025-09-15
Share
MIRO ТА ГШІ ЯК РУШІЙНІ СИЛИ ПІДВИЩЕННЯ ЗАЛУЧЕНОСТІ СТУДЕНТІВ

MIRO ТА ГШІ ЯК РУШІЙНІ СИЛИ ПІДВИЩЕННЯ ЗАЛУЧЕНОСТІ СТУДЕНТІВ

Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опублікована стаття Хайме Едуардо Монкада Гарібай «Miro та ГШІ як рушійні сили підвищення залученості студентів онлайн».

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Хайме Едуардо Монкада Гарібай «Miro та ГШІ як рушійні сили підвищення залученості студентів онлайн».

У ній  йдеться про набір практичних стратегій для перетворення пасивної участі студентів онлайн на видиму, вимірювану та цілеспрямовану взаємодію за допомогою інструменту Miro, покращеного за рахунок ГШІ. Для багатьох викладачів онлайн-викладання означає зіткнення зі звичним набором вимкнених мікрофонів, чорних екранів та байдужих студентів.  Щоб вирішити цю проблему, Хайме інтегрував візуальний цифровий робочий простір у свої заняття, щоб за допомогою Miro у режимі реального часу спільно зі студентами створювати ідеї – як індивідуально, так і в командах. Інтерактивний характер платформи не лише збільшив участь, але й покращив концептуальне розуміння навчання. Як побудувати ефективний 90-хвилиний сеанс із застосуванням Miro: підготовка до заняття із використанням відповідного шаблону для теми заняття; розминка (три-п’ять хвилин) – проведення швидкої перевірки;  огляд попереднього заняття (п’ять-сім хвилин) – студент робить короткий виклад; основний зміст заняття (20-25 хвилин) – пояснення основ та створення груп для практики; вправа в окремих кімнатах для обговорення (15-20 хвилин);  рефлексія та зворотний зв’язок (15-20 хвилин) в основній кімнаті, де кожна команда ділиться тим, що зробили і чому навчилися із відповідним коротким демонстраційним матеріалом; підведення підсумків та узагальнення ключових моментів, відповіді на запитання.  Також автор  описує способи покращення дизайну активного навчання за допомогою ГШІ. Для підтримки мотивації та залученості студентів потрібно надавати чіткі інструкції (стислі, добре написані описи завдань можуть бути на видноті на дошці Miro для довідки під час групових занять); активний моніторинг –  короткочасне відвідування кімнати для обговорення, щоб підтримувати присутність та надавати вказівки; структуровані обговорення із використанням видимих таймерів для визначення тривалості виступів у рамках кожного блоку активності. Перехід від пасивної присутності до активної участі в онлайн-заняттях вимагає продуманого навчального дизайну. Ткі інструменти, як Miro, доповнені ГШІ, дозволяють викладачам створювати структуроване, візуально насичене навчальне середовище, де участь кожного студента документується. Технологія надає шаблони, рамки, таймери та функції голосування, але її справжня педагогічна цінність проявляється через трансформацію ролі викладача від надання контенту до організації спільного, цілеспрямованого навчального досвіду.

 Детальніше: https://qrpage.net/qr/LMmPn

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_ОсвітаОнлайн #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_Освітянам_КращіПрактики

2025-09-12
Share