ВИКОРИСТАЙ ЦІЛИЙ ОРКЕСТР ДЛЯ ВЛАСНОЇ АКАДЕМІЧНОЇ ТВОРЧОСТІ

ВИКОРИСТАЙ ЦІЛИЙ ОРКЕСТР ДЛЯ ВЛАСНОЇ АКАДЕМІЧНОЇ ТВОРЧОСТІ

Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Адиті Джавері «Будь диригентом власного ШI-оркестру для академічного письма».

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Адиті Джавері «Будь диригентом власного ШI-оркестру для академічного письма».

У ній автор пропонує змінити підхід до використання генеративного штучного інтелекту у науковій роботі та розглядати його не як інструмент автоматичного написання текстів, а як набір спеціалізованих засобів, які потребують усвідомленого управління. Написання наукового тексту дуже близьке до виконання групою музикантів музичного твору, де кожен інструмент має власну роль. Штучний інтелект може допомагати на різних етапах роботи, однак саме дослідник визначає логіку, структуру та зміст майбутнього тексту. Замість універсальних запитів на кшталт «напиши про…», автор радить розділяти процес на етапи. Інструменти ГШІ можуть бути корисними для попереднього огляду літератури (Scite.ai, Consensus или Perplexity), уточнення дослідницького питання, визначення структури роботи (ChatGPT, SciSpace), обговорення (Zendy, GenAI Zaia, ChatGPT, Elicit, Paperpal), оформлення посилань (Quillbot Citation Generator, Thesify) та редагування готового тексту. Такий підхід дозволяє зберігати контроль над аргументацією та уникати механічного відтворення тексту без наукової глибини. Жоден інструмент не може визначити наукову новизну, перевірити релевантність джерел, забезпечити коректність інтерпретацій. Відповідальність за якість, достовірність і доброчесність тексту залишається за дослідником, незалежно від того, наскільки активно використовуються цифрові технології. Представникам академічної спільноти генеративний штучний інтелект може стати у нагоді лише за умови свідомого і критичного використання у власній праці, адже суть  не у задіянні технологій самих по собі, а здатність дослідника керувати інструментарієм, зберігаючи власний голос.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/tZVI8

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_ПопуляризаціяНауки #НРАТ_АкадемДоброчесність #НРАТ_TimesHigherEducation

2026-01-28
Share
ГРАНТИ УКРАЇНСЬКИМ НАУКОВЦЯМ ВІД CRDF GLOBAL

ГРАНТИ УКРАЇНСЬКИМ НАУКОВЦЯМ ВІД CRDF GLOBAL

Sorry, this entry is only available in Українська. Фонд цивільних досліджень та розвитку США (CRDF Global) реалізує програму підтримки українських вчених шляхом надання грантів на участь та представлення своїх досліджень на національних й міжнародних наукових заходах – конференціях, семінарах, тренінгах.

Sorry, this entry is only available in Українська.

Фонд цивільних досліджень та розвитку США (CRDF Global) реалізує програму підтримки українських вчених шляхом надання грантів на участь та представлення своїх досліджень на національних й міжнародних наукових заходах – конференціях, семінарах, тренінгах.

Гранти надаються науковцям, технічним спеціалістам та інженерам, які працюють у сфері авіакосмічних досліджень, матеріалознавства та нових матеріалів, штучного інтелекту та квантових обчислень, ядерної фізики, інших передових галузях фізики та хімії й дотичних до них напрямах наукових розробок та досліджень. Кандидати на отримання гранту мають бути громадянами України, мати докторський ступінь і досвід роботи у вказаних галузях. Фінансова підтримка у розмірі до 2,5 тис. дол. США покриває витрати безпосередньо організаторам конференцій, а також авіаквитки, трансфер, оплату проживання. Заявку на участь  можна подати до 1 жовтня 2026 року.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/UgR3B,  https://qrpage.net/qr/Szfc6

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ГрантиМіжнароднаПідтримка #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2026-01-28
Share
ОЕСР: ЕКСПЕРТНА ОЦІНКА ЗАКОНОДАВСТВА ТА ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ У ГАЛУЗІ КОНКУРЕНЦІЇ

ОЕСР: ЕКСПЕРТНА ОЦІНКА ЗАКОНОДАВСТВА ТА ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ У ГАЛУЗІ КОНКУРЕНЦІЇ

Sorry, this entry is only available in Українська. Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Експертна оцінка законодавства та політики в галузі конкуренції ОЕСР: Україна 2025» із серії «Огляди законодавства та політики у сфері конкуренції».

Sorry, this entry is only available in Українська.

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Експертна оцінка законодавства та політики в галузі конкуренції ОЕСР: Україна 2025» із серії «Огляди законодавства та політики у сфері конкуренції».

У ньому міститься огляд українського законодавства та політики, здійснений через призму  загального прогресу  країни у приведенні своєї системи регулювання конкуренції у відповідність до міжнародних стандартів та передової практики. Він побудований на матеріалах інтерв’ю з експертами та опрацюванні документів. Зазначається, що за останнє десятиліття Україна досягла значних успіхів, особливо – у виявленні змови при проведенні торгів та перевірці злиттів і поглинань. Акцентовано увагу на  слабких місцях у правозастосуванні, процесуальній справедливості та інституційному потенціалі, подано рекомендації щодо підвищення ефективності, авторитету та прозорості Антимонопольного комітету України. По мірі поглиблення реформ та інтеграції з міжнародними партнерами Україна потребує чіткого плану побудови більш сильної, справедливої та конкурентоспроможної економіки. Для підвищення ефективності правозастосування необхідно зміцнити цю систему, забезпечити дотримання процесуальних гарантій, упровадження санкцій та стимулів дотримання правил (наявні санкції в Україні не забезпечують надійного стримувального ефекту), забезпечити контроль за злиттями (пороги контролю потребують оновлення). Прозорість, адвокація та міжнародна співпраця є життєво важливими. Міжнародна співпраця сприятиме транскордонному правозастосуванню, особливо для розслідувань картелів та перегляду злиттів. Експерти вважають, що загалом режим конкуренції в Україні розвивався позитивно, проте для закріплення прогресу необхідні подальші реформи: посилення правоохоронної спроможності, покращення аналітичної точності, посилення санкцій, оптимізація розподілу справ у решті-решт дадуть позитивний ефект, що сприятиме розвитку справедливих й конкурентних ринків, стимулюватиме інновації.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/MtsOr, https://qrpage.net/qr/o2h0l, https://doi.org/10.1787/218e6881-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Іноваторам_новини

2026-01-28
Share
ЗВО МАЄ ТУРБУВАТИСЬ НЕ ЛИШЕ ПРО ПЛАГІАТ, А  Й ПРО ПСИХОЛОГІЧНИЙ ВПЛИВ ШІ

ЗВО МАЄ ТУРБУВАТИСЬ НЕ ЛИШЕ ПРО ПЛАГІАТ, А  Й ПРО ПСИХОЛОГІЧНИЙ ВПЛИВ ШІ

Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Шона МакМінна та Ніка Макінтоша «Поки ми переймаємося плагіатом, ШІ «навчає» суїциду…».

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Шона МакМінна та Ніка Макінтоша «Поки ми переймаємося плагіатом, ШІ «навчає» суїциду…».

У ній автори наголошують, що університети мають виходити за межі стандартних політик академічної доброчесності й розглядати системний психологічний вплив штучного інтелекту на студентів, а не зосереджуватись лише на питаннях плагіату. Широко відомою стала історія молодої людини, яка під час  обміну повідомленнями з чат-ботом ШІ отримала від нього підбурювання до самогубства. Також вже подано ряд судових позовів зі звинуваченням систем штучного інтелекту у тому, що вони виступали «наставниками» суїциду. Нові дослідження показують, що частина студентів використовує ШІ для отримання порад щодо свого психічного здоров’я, у них формується глибока залежність від алгоритмів у ситуаціях емоційної вразливості. Університети зосереджені на навчанні студентів правилам використання ШІ у рамках освітнього процесу, політикам цитування та академічної доброчесності. Але поза увагою спільноти залишаються психологічні ризики, які виникають під час взаємодії з алгоритмами. Автори пропонують комплексний підхід до навчання роботі з ШІ, який має виходити за межі суто технічних навичок, таких як формування запитів чи розуміння роботи моделей. Необхідно давати студентам знання про те, як штучний інтелект впливає на формування ідентичності, соціальні норми, систему стимулів і прийняття рішень, а також навчати розпізнавати, коли взаємодія з ШІ може стати маніпулятивною або шкідливою. Наприклад, можна запровадити інтегровані навчальні модулі, які поєднують технологічні знання, правила співпраці людини і ШІ, етичні та політичні аспекти. Адже питання психологічного благополуччя студентів є частиною обов’язків університету, воно має реалізовуватись  системно.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/nUH9B

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини  #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_TimesHigherEducation 

2026-01-27
Share
ОЕСР: ОПИТУВАННЯ ЕС-ОЕСР  У ГАЛУЗІ НАУКИ, ТЕХНОЛОГІЙ ТА ІННОВАЦІЙ

ОЕСР: ОПИТУВАННЯ ЕС-ОЕСР  У ГАЛУЗІ НАУКИ, ТЕХНОЛОГІЙ ТА ІННОВАЦІЙ

Sorry, this entry is only available in Українська. Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Загальний аналіз даних опитування ЕС-ОЕСР за програмою STIP за 2025 рік».

Sorry, this entry is only available in Українська.

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Загальний аналіз даних опитування ЕС-ОЕСР за програмою STIP за 2025 рік».

У ньому представлені дані, зібрані у рамках дослідження політики ЄС-ОЕСР у галузі науки, технологій та інновацій (STIP) за 2025 рік, яке охоплює всі галузі політики та ініціативи, що поширюються на різні міністерства та національні агенції відповідної компетенції (дослідження, інновації, освіта, промисловість, довкілля, трудові відносини, фінанси/бюджет тощо). Опитування включало 54 питання щодо національної інноваційної системи, структуровані навколо «ключових» позицій політики (управління, державна система ДіР, інновації в компаніях та інноваційне підприємництво,  обмін знаннями та спільна творчість, кадрові ресурси для ДіР, дослідження та інновації на благо суспільства). Єврокомісія розглядає політичну ініціативу в галузі науки, техніки та інновацій як державну дію, спрямовану на досягнення однієї або декількох цілей державної політики у цієї галузі, покликану змінити або сформувати поведінку суб’єктів та зацікавлених сторін та реалізується на безперервній основі. В опитуванні цього року було представлено близько 2100 нових ініціатив, а для роботи з даними використовувались інструменти на основі штучного інтелекту. Якість отриманих даних варіюється в залежності від країни, критеріїв якості поточного рівня звітності у базі даних.

Детальніше: https://stiplab.github.io/R5r/main.html, https://stip.oecd.org/assets/downloads/STIPCompassTaxonomies.pdf

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Іноваторам_новини

2026-01-27
Share
ВІД КНИГИ ДО ТРЕКІВ: ПІДРУЧНИК СТАВ МУЗИЧНИМ АЛЬБОМОМ

ВІД КНИГИ ДО ТРЕКІВ: ПІДРУЧНИК СТАВ МУЗИЧНИМ АЛЬБОМОМ

Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джека Ґроува «Підручник надихнув професора створення альбому у стилі «академічний транс» з використанням штучного інтелекту».

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джека Ґроува «Підручник надихнув професора створення альбому у стилі «академічний транс» з використанням штучного інтелекту».

У ній розповідається про британського професора, який перетворив ідеї з власної наукової книги на концептуальний музичний альбом за допомогою технологій штучного інтелекту і таким чином вийшов за межі традиційних способів академічної комунікації. Ендрю Гадсон-Сміт, професор цифрового урбанізму в Університетському коледжі Лондона, створив концептуальний музичний альбом «Місце і простір» на основі матеріалів свого підручника «Міста у метавсесвіті», де розглядає цифрові технології, віртуальні світи та взаємодію людей з цифровим середовищем. Для цього він написав тексти пісень, які відображають ключові ідеї з розділів книги, а музичний супровід у стилі транс з елементами електроніки був сформований з використанням технологій штучного інтелекту. Альбом вийшов під назвою «Цифрове місто» і вже зібрав десятки тисяч переглядів у стрімінгових сервісах. Музику було обрано як нетрадиційний спосіб донести наукові концепції до широкої аудиторії, залучити навіть тих, хто навряд чи звертав би увагу на академічний текст.  Суть не в тому, щоб просто транслювати ідеї, а в тому, щоб через музичну форму та ритм передати складні теоретичні питання, такі як цифрові двійники, віртуальна реальність, соціальні наслідки цифровізації та моделювання даних. Деякі назви розділів книги, наприклад «Грай у гру життя», «Дзеркальні світи» чи «Утопія», легко лягли в основу текстів пісень. Альбом отримав схвальні відгуки від колег і слухачів, які відзначають здатність творчого проєкту привертати увагу до наукових ідей у несподіваному форматі. Отже, штучний інтелект може не лише автоматизувати процеси чи створювати розважальний контент, а й допомагати адаптувати наукові знання у нові, доступніші формати. Як результат – складні академічні ідеї стають більш помітними й зрозумілими не лише для студентів, а й у більш широкому суспільному дискурсі поза університетами.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/PdYSg

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини  #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_TimesHigherEducation  #НРАТ_ПопуляризаціяНауки

2026-01-26
Share
ДІАМАНТОВІ ЖУРНАЛИ У ЛАТИНСЬКІЙ АМЕРИЦІ

ДІАМАНТОВІ ЖУРНАЛИ У ЛАТИНСЬКІЙ АМЕРИЦІ

Sorry, this entry is only available in Українська. На сторінці блогу DOAJ опублікована стаття Кароліни Діас, Хімена дель Ріо Ріанде та Івонн Лухано Вільчіс  «Діамантові журнали та APC у Латинській Америці: сталий розвиток у мінливій екосистемі».

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сторінці блогу DOAJ опублікована стаття Кароліни Діас, Хімена дель Ріо Ріанде та Івонн Лухано Вільчіс  «Діамантові журнали та APC у Латинській Америці: сталий розвиток у мінливій екосистемі».

У ній автори зазначають, що DOAJ відіграє вирішальну роль у підвищенні глобальної видимості регіональних наукових журналів, більшість з яких дотримуються моделі відкритого діамантового доступу та фінансуються державними університетами й дослідницькими установами. Хоча ця модель і залишається наразі домінуючою, динамічно зростає частка  тих, хто впроваджує моделі на основі APC для покриття операційних витрат. Це сигналізує про зміни у ландшафті наукової комунікації та необхідність сталого фінансування. DOAJ – вичерпний каталог журналів відкритого доступу наразі індексує 3240 латиноамериканських журналів з 22 країн. Понад 86% цих журналів публікуються університетами, навчальними закладами та дослідницькими центрами. У період з 2020 року по 2024 рік кількість латиноамериканських журналів у каталозі DOAJ зросла майже на 10% –  з 2951 до 3240.  DOAJ забезпечує глобальну видимість журналів для Латинської Америки, що надзвичайно важливо саме по собі та для включення до індексів відкритого доступу, таких як OpenAlex. У Латинській Америці науковці розвинули сильну академічну культуру публікацій державних університетів, яка відрізняється від корпоративної моделі, що домінує на Глобальній Півночі. Як наслідок, університети стали основними видавцями наукових журналів та книг. Автори також розглядають модель на основі APC у Латинській Америці. Зростання кількості некомерційних видавництв, які стягують плату за APC, вказує на критичну потребу сталого фінансування для забезпечення довгострокової життєздатності і підтримки доступності журналів відкритого доступу в регіоні.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/Cdyqf

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_НауковіВидання_новини

2026-01-26
Share
ОЕСР: РОЗПОВСЮДЖЕННЯ ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ В ЕПОХУ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ

ОЕСР: РОЗПОВСЮДЖЕННЯ ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ В ЕПОХУ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ

Sorry, this entry is only available in Українська. Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочій документ «Розповсюдження цифрових технологій в епоху штучного інтелекту: дані мікроекономічного аналізу з різних країн».

Sorry, this entry is only available in Українська.

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочій документ «Розповсюдження цифрових технологій в епоху штучного інтелекту: дані мікроекономічного аналізу з різних країн».

Цей документ містить комплексний аналіз поширення передових цифрових технологій, використовуючи офіційні мікродані з 15 країн-членів ОЕСР. Експерти проаналізували їх за допомогою гармонізованої методології з використанням спільного статистичного коду, розробленого ОЕСР, та розповсюдженого у мережі учасників проекту з доступом до вихідних мікроданих. Опитування охопило період 2017-2023 років і наразі не повністю відображає нещодавній бум генеративного тучного інтелекту. У документі розглядаються п’ять передових цифрових технологій: ШІ, аналіз великих даних, інтернет речей (IoT), робототехніка та 3D-друк. Вивчались ключові характеристики користувачів, політичні чинники, що сприяють поширенню технологій, а також зв’язок між використанням технологій та продуктивністю. Дані, отримані  з  Бельгії, Канади, Данії, Естонії, Франції, Німеччини, Ірландії, Ізраїлю, Італії, Японії, Кореї, Нідерландів, Португалії, Швейцарії та Великої Британії, дозволили виявити сім визначальних аспектів розповсюдження цифрових технологій. Між цифровими технологіями існує значна взаємозалежність; поширення передових цифрових технологій демонструє значну галузеву неоднорідність; більші фірми частіше упроваджують передові цифрові технології, і це не залежить від галузевого складу; людський капітал (навички та навчання у галузі ІКТ) і технологічний капітал (використання інших цифрових технологій та цифрової інфраструктури) є ключовими для упровадження передових цифрових технологій; освіта і технічні професії мають вирішальне значення для впровадження передових цифрових технологій; користувачі передових цифрових технологій, як правило, є більш продуктивними; частина переваг у продуктивності пояснюється відмінностями в людському й технологічному капіталі.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/msin4, https://qrpage.net/qr/peckR, https://doi.org/10.1787/ebc2debe-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Іноваторам_новини

2026-01-26
Share
ВІД АУДИТОРІЇ ДО ПОЛІТИКИ: ЧОМУ НАУКОВЦІ МАЮТЬ ГОВОРИТИ ПУБЛІЧНО

ВІД АУДИТОРІЇ ДО ПОЛІТИКИ: ЧОМУ НАУКОВЦІ МАЮТЬ ГОВОРИТИ ПУБЛІЧНО

Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Меттью Райза «Публічні виступи: недооцінений шлях до академічного впливу».

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Меттью Райза «Публічні виступи: недооцінений шлях до академічного впливу».

У ній автор говорить про те, як публічні виступи та участь у різноманітних заходах за межами академічної спільноти можуть стати вагомим інструментом посилення впливу наукових досліджень та їх позитивного сприйняття поза вузьким колом колег. Важливо не лише проводити гарні дослідження, – слід розповідати про них там, де їх можуть почути люди з іншими поглядами. Він цитує професора М. Мутукрішну з Лондонської школи економіки, який вважає, що багато науковців залишаються поза рамками суспільних подій, не впливаючи на рішення політиків і широку публіку. Досвід цього професора є доволі показовим. Після публікації його книги про людську природу, автор прагнув залучитися до політичних і державних дискусій в рамках кампанії проти корупції, що проводилась Міністерством внутрішніх справ Великобританії та консультацій під егідою Міністерства освіти і  Програми розвитку ООН щодо готовності британських дітей до ери штучного інтелекту. Він виявив нові організаційні формати, які допомагають науковцям ефективніше працювати з публікою. Наприклад, Academic Speakers Bureau, створене при Лондонській школі економіки, має на меті зв’язати провідних дослідників з корпоративними та публічними клієнтами, які шукають промовців із глибокою науковою підготовкою. Такі бюро спрощують логістику, узгоджують умови виступів і розширюють аудиторію, що може сприяти сталому впливу дослідницьких ідей. Ще одна ініціатива — PUP Speaks від видавництва Princeton University Press, яка покликана просувати книги й утримувати зв’язок із аудиторією для забезпечення тривалої присутності науковців у публічному дискурсі. Професор Американського університету (Вашингтон) Кантіті Міллер-Ідріс говорить, що вона отримала сотні запрошень на виступи після публічного обговорення її дослідницької роботи, отже вдалі публічні виступи можуть поширювати наукові ідеї серед широкої аудиторії. Традиційні академічні канали самі по собі не забезпечують максимального суспільного впливу. Публічні виступи, участь у дебатах, спікерських проєктах та співпраця з організаціями за межами університетів може стати важливою частиною трансформації наукових знань у ширше суспільне розуміння та забезпечити реальний вплив на політику, бізнес і культуру.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/94xtb

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_TimesHigherEducation #НРАТ_ПопуляризаціяНауки #НРАТ_Валоризаціяя знань

2026-01-23
Share
ГРАНТИ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ ДОКТОРАМ НАУК

ГРАНТИ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ ДОКТОРАМ НАУК

Sorry, this entry is only available in Українська. Національний фонд досліджень України оголосив старт щорічного конкурсного відбору наукових проєктів для надання грантів Президента України молодим докторам наук на проведення наукових досліджень і розробок.

Sorry, this entry is only available in Українська.

Національний фонд досліджень України оголосив старт щорічного конкурсного відбору наукових проєктів для надання грантів Президента України молодим докторам наук на проведення наукових досліджень і розробок.

Мета конкурсу – стимулювання актуальних і значущих наукових досліджень і розробок за пріоритетними напрямами розвитку науки і техніки України. Тематика проєктів, що будуть подані, має відповідати одному з пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки, а саме: національна безпека і оборона;  фундаментальні наукові дослідження з найбільш важливих проблем розвитку науково-технічного, соціально-економічного, суспільно-політичного, людського потенціалу для забезпечення конкурентоспроможності України у світі та сталого розвитку суспільства і держави; інформаційні та комунікаційні технології; енергетика та енергоефективність; раціональне природокористування; науки про життя, нові технології профілактики та лікування найпоширеніших захворювань; нові речовини і матеріали. Переможці конкурсного відбору отримають у 2027 році гранти Президента України для проведення наукових досліджень і розробок. Заявку на участь у конкурсі можна подати до 20 лютого 2026 року.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/NVXGu, https://qrpage.net/qr/jKCDD

Фото: ІР офіс

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ГрантиМіжнароднаПідтримка #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини 

2026-01-23
Share