Best practices

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Кінг Дьорффі  та Андраша Матольчі  «Поради викладачам щодо того, як утримати увагу студентів».

Автори наголошують, що навчання риториці, побудоване на знанні основ психології є реально працюючим способом протидії падіння активності студентів та утримати їх увагу. Йдеться про набуття ефективних навичок мовлення. Викладачі, які можуть надихати своїх студентів, також мають більший вплив на зростання популярності не лише свого курсу, а й університету загалом. У бізнес-середовищі топ-менеджери часто працюють з особистим консультантом з риторики, щоб набути упевненості під час презентації чи переговорів. А от молодих університетських викладачів  наразі не навчають риториці з елементами психології.  Новітні дослідження показали, що через 10 хвилин після початку лекції дев’ять із десяти студентів не можуть запам’ятати навіть найважливіших з проголошених викладачем ідей. В університеті Земмельвейса вирішили розпочати тренінги з риторики для педагогів. Основну увагу у них зосереджено на способах утримання уваги слухачів та розвитку навичок презентації. «Перевизначення» ролі викладача, вважають автори статті, стане надзвичайно важливим чинником розвитку системи освіти.

Детальніше: https://ukrintei.ua/y/MhdrR

Фото:  pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Освітянам_КращіПрактики

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Адріана Ман-Хо Лама «Використовуйте щотижневі опитування для підтримки навчання».

У ній йдеться про те, як регулярні опитування студентів допомагають вчасно і більш точно зрозуміти їхні потреби, адаптувати зміст освітньої програми і краще заохочувати активні дискусії під час навчання. Наголошується, що експрес-опитування  є основою для ефективної організації  навчання, яке відповідає інтелектуальним інтересам і особистим уподобанням студентів. Адріан демонструє це на прикладі власного курсу державного управління і надає деякі поради. Він вважає, що адаптація навчального контенту має розпочинатись з  аналізу інформації про студентів. Можна перевірити попередні академічні знання студентів, з’ясувати теми, з яких їм бракує базових знань, оскільки саме вони вимагають  більшої підтримки з боку викладачів. Також потрібно визначити теми, де можна заохочувати студентів до нестандартного мислення (ставити їм завдання визначати перспективи, систематизувати й аналізувати різноманітні точки зору, готувати аргументацію). Публічна презентація результатів опитування дозволяє студентам побачити загальну картину, співвіднести свої відповіді з найбільш поширеними. Експрес-опитування можуть мати один або декілька варіантів відповіді, мати форму матриці,  а також містити запит для отримання зворотного зв’язку від студентів (відкрите питання).  Тоді як опитування наприкінці семестру визначають рівень підготовки та опанування курсу, регулярне спілкування має цінність для своєчасного коригування освітнього контенту. Необхідно просити студентів надавати коментарі, наприклад, запропонувавши наступні запитання: який аспект курсу ви вважаєте найбільш ефективним для підтримки вашого навчання;  які теми ви вважаєте складними, що потребують більшої уваги та детальних пояснень;  що у курсі можна покращити? Відповіді на ці питання допоможуть викладачу удосконалити структуру та дизайн курсу і створювати кращі умови для  навчання.

Детальніше:  https://ukrintei.ua/y/V8Pme

Фото:  pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Освітянам_КращіПрактики

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Аміна Абуаомара «Як галузева сертифікація може активізувати навчання».

У ній наголошується, що швидкі перетворення, які відбуваються в ІТ-секторі, кидають виклик традиційному університетському викладанню, оскільки воно має встигати за нововведеннями, але не завжди це спрацьовує. Отже, чому б не спробувати сертифікацію, узгоджену з ІТ-галуззю, запитує автор публікації? Він вважає, що в його університеті  знайшли ефективне рішення, запровадивши схеми сертифікації, визнані галуззю, у  освітню програму з інформаційних технологій.  Це дозволило не лише подолати розрив між академічним навчанням і практикою, але й надав студентам надзвичайно цінні для майбутньої  роботи навички.  Отже, важливо не лише якісно навчати фундаментальних питань, а й забезпечувати гнучкість у навчальних планах. Для підсилення досвіду потрібні майстер-класи та конкурси, які виявилися надзвичайно цінними для підвищення залученості здобувачів освіти. Семінари стають мостом між концепціями класу та практичним застосуванням. Також не можна нехтувати таким аспектом, як   академічне оцінювання – його потрібно переосмислювати: традиційних письмових іспитів недостатньо для вимірювання технічної кваліфікації студента. Завдяки галузевим партнерствам та інтеграції сертифікації у навчальні програми академічне навчання стає дуже гнучким та сприйнятливим до актуальних вимог реальної економіки.  На науково-педагогічних працівниках  лежить відповідальність за постійну адаптацію, упровадження інновації та збереження відкритості до нових способів навчання. Застосовуючи гнучкий, інклюзивний галузевий підхід, університети можуть надати своїм студентам не лише дипломи, але й надзвичайно корисні знання й навички, які підкріплюють перспективи їхнього процвітання у світі, що постійно змінюється.

Детальніше: https://ukrintei.ua/y/dar0K

Фото: pixabaу.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Освітянам_КращіПрактики

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Села Джарвіса та Джорджа Роудса «Чи є співпраця ключем до цифрової доступності?».

У ній автори наголошують, що цифрова доступність є етично важливою та юридично обов’язковою вимогою. Реалізація її на практиці вимагає прикладання багатьох зусиль. Університети можуть співпрацювати у цій сфері, об’єднувати свій досвід щоб зробити вищу освіту е-доступною. У якості приклада наводять проєкт «Make Things Accessible», який був ініційований Вестмінстерським університетом і наразі є результатом співпраці цілої мережі університетів. Було сформовано спільноту практиків, створено веб-сайт і започатковано архів корисних ресурсів щоби зробити успішні рішення доступними для усіх. Веб-сайт Make Things Accessible містить 85 посібників і цей список постійно зростає. Вказівки у цих посібниках спрямовані на те, щоб допомогти легше виконувати завдання розвитку цифрового середовища, як у контексті програмного забезпечення, вирішення організаційних питань, так і здійснення закупівель (відбір постачальників, формулювання контракту тощо).  цей ресурс має понад 40 тис. переглядів сторінок на місяць, що підтверджує вплив міжінституційних спільнот практиків на  розвиток і утвердження цифрових стандартів.

Детальніше: https://ukrintei.ua/y/RRRQP, https://www.makethingsaccessible.com/

Фото: pixabaу.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Освітянам_КращіПрактики

Sorry, this entry is only available in Українська.

Центр міжнародних проєктів «Євроосвіта» на основі інформації з відкритих джерел підготував та оприлюднив рейтинг ефективності участі українських ЗВО у конкурсах наукових проєктів, які відбулися минулого року.

Для цього було задіяно дані інформаційної системи ЄС CORDIS (Community Research and Development Information Service), платформи EACEA Projects Results, Міністерства освіти і науки України та Національного фонду досліджень України. Оцінювання проводилося за раніше складеною та апробованою методикою, у якій здійснене незначне коригування у бік значення участі у проєктах програми «Горизонт Європа». Отримані результати засвідчують наступне. Київський національний університет імені Тараса Шевченка  здобув перемогу у відборі 49 проєктів і відповідно став лідером у всіх шести номінаціях, посівши перше місце у національному рейтингу. Національний університет «Львівська політехніка» має 27 вдалих проєктів у всіх шести номінаціях, відповідно посів другу сходинку рейтингу. Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», торішній лідер, наразі займає третє місце з  виграшними проєктами у п’яти номінаціях. Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна – на четвертому місці, Національний університет біоресурсів і природокористування України – п’яте.

Детальніше: https://ukrintei.ua/y/HqFXD, https://euroosvita.net

Фото: pixabaу.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Освітянам_КращіПрактики