News for educators

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Іана Річардсона «Посилання на шкоду ШІ для критичного мислення — слабкий захист університетів».

У ній автор пропонує обговорити поширене у вищій освіті твердження про те, що генеративний штучний інтелект руйнує критичне мислення студентів. Іан нагадує, що університети традиційно зустрічали нові технології з побоюваннями щодо «занепаду» інтелектуальної культури, – це було у часи становлення друкарства, винаходу калькуляторів, поширення пошукових систем, інструментів текстового редагування, які свого часу сприймалися як загроза для справжнього навчання. З часом більшість цих технологій ставали звичними елементами академічного середовища, а попередні страхи втрачали актуальність.  Центральним аргументом публікації є критика уявлення про те, що університетська система успішно формує критичне мислення і лише генеративний ШІ ставить це під загрозу. Річард Арум і Йосип Рокса ще десять років тому били на сполох щодо обмеженості прогресу американських студентів в частині розвитку аналітичних навичок під час навчання в університетах. Звіт ОЕСР 2022 року зафіксував помірне зростання рівня критичного мислення студентів у різних країнах. Отже, проблема має системний характер і виникла задовго до появи генеративного ШІ.  Реакція частини представників академічного середовища на нові технології доволі емоційна, але за нею часто стоїть не лише турбота про студентів, а й побоювання щодо зміни традиційної ролі університетів і викладачів у суспільстві. Технології зазвичай змінюють усталені механізми авторитету й контролю, тому академічні інституції нерідко сприймають їх як виклик власній моделі функціонування. Не можна нехтувати питань оцінювання та організації навчання: усні іспити, компетентнісне оцінювання, розвиток метакогнітивних навичок і робота з аргументацією можуть співіснувати з ШІ. Тому потрібно зосередитись не на встановленні обмежень і заборон, а на комплексному переосмисленні того, які саме інтелектуальні вміння формуються. 

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/opinion/invoking-ais-harm-critical-thinking-weak-defence-universities

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_TimesHigherEducation 

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Карли Арнелл «Наш контроль над власними словами є основою нашого контролю над самими собою».

У ній автор розмірковує про те, як масове використання великих мовних моделей у навчанні може впливати на розвиток людського мислення, письма та інтелектуальної самостійності студентів.  Карла зазначає, що робота з системами штучного інтелекту є надзвичайно легкою та інтуїтивною, тому більшість студентів швидко опановують базові навички використання таких інструментів без спеціального навчання. Тому університети не повинні надмірно зосереджуватися на формуванні окремої компетентності по роботі з ГШІ та його інтеграції у навчальний процес. Натомість головним завданням вищої освіти є формування та укріплення навичок критичного мислення,  зосередженого осмисленого читання, роботи зі складними текстами, формулювання аргументів та вміння висловлювати власні думки. Небезпека полягає не лише у використанні студентами готових текстів, згенерованих ШІ, а й у поступовій передачі машині окремих етапів мислення — від пошуку ідей до редагування та стилістичного оформлення. Письмо – це інтелектуальний процес, що охоплює етапи обдумування, сумнівів, пошуку формулювань і навіть помилок, – все це є важливою частиною розвитку мислення, а не «зайвою підготовкою» перед створенням тексту. Жоден елемент когнітивного процесу не є другорядним або механічним. Використання рукописних записників і  особистих зошитів для фіксації думок, цитат і спостережень – те, чому слід навчити студентів. Робота без цифрових інструментів змушує молодих людей довше затримуватися на окремих ідеях, уважніше добирати слова та глибше взаємодіяти з текстом. Саме ця інтелектуальна «повільність» сьогодні стає дедалі більш цінною в умовах стрімкого поширення генеративного ШІ. У статті також порушується питання освітніх технологій: попередні хвилі цифровізації освіти далеко не завжди призводили до покращення читацьких навичок, підвищення математичної грамотності чи якості комунікації. Поява ГШІ – не привід відмовлятися від традиційної інтелектуальної праці, а можливість переосмислити роль університету як простору розвитку людського мислення.  Матеріал покликаний підтримати дискусію про те, чи повинна вища освіта адаптуватися до технологічних змін, і як вона має зберігати практики, що підтримують автономність мислення, мовну індивідуальність і здатність людини самостійно формувати власні судження.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/campus/our-agency-over-our-words-central-our-agency-over-ourselves

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_TimesHigherEducation