News for educators

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Модель просторової загальної рівноваги адаптації клімату (OECD‑CASGEM)» із серії  «Документи департаменту економіки ОЕСР».

У ньому представлено інформацію про макроекономічні витрати, пов’язані з протидією зміні клімату. Йдеться про мікропідхід «знизу вгору» для кількісної оцінки макроекономічних витрат на зміну клімату, який поєднує емпірично оцінені локальні кліматичні збитки з глобальною просторовою моделлю загальної рівноваги. Вона пов’язує кліматичні небезпеки з результатами для всієї економіки через торгівлю, міграцію, виробничі мережі та коригування чинників, з урахуванням просторових та економічних коригувань. Очікувані втрати глобального ВВП на душу населення становитимуть 3% до 2050 року та 6,3% до 2100 року за сценарієм поточної політики (SSP2-4.5) та 6% та 18% відповідно за сценарієм високих викидів (SSP5-8.5). Втрати нерівномірні між регіонами, будуть більшими в країнах, які історично більш схильні до кліматичних небезпек. Моделювання показує, що торговельні зв’язки, міграція та виробничі мережі можуть послаблювати або посилювати сукупні втрати залежно від країн, економічної структури та позиції в глобальних мережах.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/the-climate-and-adaptation-spatial-general-equilibrium-model-oecd-casgem_bd3ad48b-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/09/the-climate-and-adaptation-spatial-general-equilibrium-model-oecd-casgem_a6f9e6fb/bd3ad48b-en.pdf, https://doi.org/10.1787/bd3ad48b-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_OECD

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Ілюстрація довгострокових фіскальних проблем за допомогою моделі» із серії «документи департаменту економіки ОЕСР».

У ньому представлені оновлені оцінки довгострокових фіскальних розривів для 35 країн-членів ОЕСР та країн-кандидатів на вступ до ЄС з використанням «Глобальної довгострокової моделі ОЕСР». Довгостроковий фіскальний розрив спричиняє необхідність фіскального коригування на горизонті 2060 року для підтримки стабільних коефіцієнтів державного боргу на поточному рівні зі збереженням нинішніх стандартів послуг та права на отримання соціальної допомоги. Методологія була оновлена, передбачене збільшення витрат на оборону, здійснений детальний розгляд первинних витрат. За відсутності додаткових політичних дій, медіанній країні знадобиться фіскальне коригування на 4,7 відс. пункти ВВП між 2027 і 2060 роками для стабілізації боргу. Старіння населення є основним чинником довгострокового фіскального тиску через вищі витрати на пенсії, охорону здоров’я та довгостроковий догляд, що в багатьох випадках загострюється слабкими початковими фіскальними позиціями. У документі оцінюється чутливість фіскальних розривів до ключових припущень та сценаріїв політики.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/illustrating-long-run-fiscal-challenges-using-the-long-term-model_421bf86f-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/09/illustrating-long-run-fiscal-challenges-using-the-long-term-model_aeacb594/421bf86f-en.pdf, https://doi.org/10.1787/421bf86f-en  

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_OECD

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Власність і корпоративне управління державними підприємствами».

У документі представлено аналіз діяльності державних підприємств у світовій економіці та практики управління ними у 58 країнах-членах ОЕСР та країнах-партнерах. Розглядаються різні моделі державної власності, фінансової звітності, роботи наглядових рад, вимог до сталого розвитку та механізмів запобігання корупції. За даними Глобального набору даних ОЕСР про державні підприємства близько 34 тис. великих державних підприємств сукупно володіли активами на 141 трлн дол. США, що еквівалентно 126% світового валового внутрішнього продукту. Фінансові підприємства становили майже чверть їхньої загальної кількості, але зосереджували понад 70% активів. Нефінансові підприємства, навпаки, забезпечували близько трьох чвертей зайнятості у державному секторі. Найбільша частка активів і зайнятості припадала на країни з ринками, що формуються. Середня медіанна рентабельність власного капіталу державних підприємств становила 4,7%, тоді як приватних — 6,4%. Державні підприємства також загалом мали вищий рівень боргового навантаження та менше інвестували у дослідження і розробки. Лише 43% країн мають єдину загальнодержавну політику, яка визначає цілі та обґрунтування володіння підприємствами. У 57% країн до державних підприємств застосовуються ті самі правові правила, що й до приватних компаній. В інших випадках винятки можуть стосуватися, зокрема, банкрутства, державних закупівель, конкуренції та регуляторного нагляду, створюючи відмінні умови роботи на ринку. Лише у 54% країн передбачено мінімальну кількість незалежних членів наглядових рад державних підприємств, у 73% країн деякі або всі такі підприємства зобов’язані звітувати про сталий розвиток, відповідні вимоги до управління ризиками та розкриття інформації застосовуються нерівномірно. Експерти ОЕСР рекомендують більш чітко розмежовувати функції держави як власника, регулятора та розробника політики, забезпечувати прозорі процедури призначення керівників, посилювати незалежність наглядових рад і відкритість фінансової та нефінансової звітності.

Детальніше:  https://www.oecd.org/en/publications/ownership-and-governance-of-state-owned-enterprises-2026_b72bf04c-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/10/ownership-and-governance-of-state-owned-enterprises-2026_a229752f/b72bf04c-en.pdf, https://doi.org/10.1787/b72bf04c-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_OECD

Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила  інтерактивну базу «Навички для роботи», яка дозволяє працювати з актуальними  даними, аналізувати дисбаланси між попитом і пропозицією робочої сили в різних професіях, галузях економіки та у розрізі окремих навичок.

Ресурс охоплює відомості щодо 38 країн. Користувач може зіставляти показники щодо кількості працівників та якості навичок, переглядати дані окремої країни або порівнювати ситуацію між країнами. Особливість підходу ОЕСР полягає в тому, що дефіцит навичок визначають не за одним показником, наприклад кількістю вакансій. Методика поєднує кілька сигналів ринку праці: динаміку заробітної плати й відпрацьованих годин, рівень безробіття, зміни в частці працівників із недостатньою для посади кваліфікацією, зростання зайнятості та кількість оголошень про вакансії в інтернеті. Сукупність цих даних допомагає оцінити, наскільки попит на певні професії та навички відповідає наявній пропозиції. Цифровізація, поширення штучного інтелекту, старіння населення та перехід до низьковуглецевої економіки змінюють вимоги до працівників. Нестача потрібних компетентностей може обмежувати впровадження технологій, розвиток інновацій та підвищення продуктивності, тоді як частина працівників не знаходить застосування своїм знанням і кваліфікації. Дані бази можуть бути корисними для розроблення освітніх програм, планування професійної підготовки й перенавчання дорослих, а також для визначення пріоритетів політики зайнятості. Порівняння країн допомагає виявляти спільні тенденції та відмінності, хоча результати потрібно тлумачити з урахуванням національних особливостей ринку праці.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/data/dashboards/skills-for-jobs.html, https://www.oecd.org/en/publications/mapping-skill-shortages-in-oecd-countries_735f9485-en.html

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_OECD