News for educators Архіви

НЕМАЄ СУПЕРЕЧНОСТЕЙ МІЖ ТРАДИЦІЯМИ ТА ІННОВАЦІЯМИ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Сехер Асаф «Між традицією та інноваціями немає напруги».

У ній автор представляє позицію ректора Болонського університету Джованні Моларі, що успіх найстарішого безперервно діючого університету Західного світу ґрунтується на здатності адаптуватися до викликів кожної історичної епохи та на міцних зв’язках із містом. На його думку, традиція та інновації не суперечать одна одній. Університет Болоньї, заснований близько 1088 року, ніколи не припиняв роботу й нині залишається найстарішим університетом. Його девіз — Alma Mater Studiorum. Довголіття закладу не означає музейної консервації, адже від самого початку університет був відкритий до світу: його заснували іноземні студенти, які об’єдналися в universitas scholarium, щоб домовлятися з містом про свої права та наймати викладачів на власних умовах. Сьогодні Болонський університет має найвищий рейтинг серед італійських закладів у World University Rankings від Times Higher Education. Заклад використав кошти Національного плану відновлення та стійкості Італії й спрямував близько 80 мільйонів євро на лабораторії, обладнання, нові будівлі для сільського господарства, інженерії, медицини, хімії. Університет поглиблює співпрацю з промисловістю: створює спільні лабораторії та дослідницькі проєкти з приватними компаніями. Це дає науковцям прямий шлях від лабораторії до комерційного застосування, а бізнесу — ранній доступ до наукових розробок. Важливим елементом університетської стратегії розвитку стала інтернаціоналізація: частка іноземних студентів становить 13 %. Водночас фінансування залишається обмеженням, оскільки в Італії майже немає традиції благодійних пожертв університетам, а державні інвестиції відіграють особливо важливу роль у здатності закладів конкурувати на міжнародному рівні. Серед головних викликів для європейських університетів буде адаптація до зміни клімату, розвиток штучного інтелекту, енергетичний перехід та квантові обчислення. У ширшому контексті дискусій про майбутнє європейської вищої освіти досвід Болонського університету ілюструє, як глибока історична традиція може поєднуватися з активною адаптацією до сучасних технологічних, економічних і геополітичних змін без втрати ідентичності.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/news/bologna-rector-no-tension-between-tradition-and-innovation

Фото: unibo.it

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_TimesHigherEducation

2026-10-13

ОЕСР: АГЕНТСЬКИЙ ШІ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Агентський ШІ в організаціях.

Перші висновки з інтерв’ю з практикуючими фахівцями» із серії «Документи ОЕСР щодо штучного інтелекту». У ньому розглядається, як агентні системи штучного інтелекту розробляються, розгортаються та регулюються на практиці. На основі аналізу інтерв’ю з організаціями з різних регіонів та секторів, експерти досліджують нові види застосування, переваги, проблеми та підходи до управління агентним ШІ. Концептуальний аналіз доповнюється узагальненням думок практиків, що буде корисним для майбутніх досліджень й політичних обговорень різноманітних питань розроблення й упровадження агентного штучного інтелекту.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/agentic-ai-in-organisations_1257a26f-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/09/agentic-ai-in-organisations_1f17d235/1257a26f-en.pdf, https://doi.org/10.1787/1257a26f-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_OECD

2026-10-12

ВІД ОЦІНЮВАННЯ ГОТОВОГО РЕЗУЛЬТАТУ ДО ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО ПРОГРЕСУ В ЕПОХУ ШІ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Емми Рансом «Оцінювання вже перероблено для ери ШІ. Чому ж не змінилося виставлення оцінок?».

У ній авторка стверджує, що університети активно переосмислюють зміст і формат студентських завдань через поширення генеративного штучного інтелекту, але значною мірою продовжують оцінювати результати за старою моделлю — передусім за якістю кінцевого продукту. Рансом вважає, що ця невідповідність стала особливо помітною в умовах, коли ШІ може істотно змінити вигляд кінцевої роботи. Якщо студент подає добре написаний текст, сама його якість уже не обов’язково дає змогу зрозуміти, скільки міркувань, роботи та навчального поступу стоїть за результатом. Тому, на думку авторки, питання полягає не лише в тому, як спроєктувати завдання, стійкіші до використання ШІ, а й у тому, як змінити саме судження про якість студентської роботи. Рансом пропонує перехід від оцінювання окремих дисциплін до оцінювання розвитку студента упродовж року. За модульної системи навчання результат часто фіксується через низку окремих завдань і оцінок, які сприймаються як самостійні показники. Натомість оцінювання на рівні року або програми, на думку авторки, дало б змогу бачити не окремі «знімки» результативності, а послідовний розвиток знань і вмінь. Другий напрям — надати більшої ваги взаємному оцінюванню студентів, адже взаємне рецензування є основою наукової системи, тоді як у вищій освіті оцінювання одне одного студентами здебільшого залишається формувальною вправою, а підсумкову оцінку виставляє викладач. Авторка припускає, що за умов використання ШІ академічний час доцільніше спрямовувати не лише на перевірку готового продукту, а й на розвиток здатності студентів критично оцінювати роботу — власну та інших. Третя пропозиція полягає в тому, щоб оцінювати не лише кінцевий результат, а й траєкторію навчання, зосередивши увагу на тому, яку відстань студент пройшов від початкового рівня до підсумкового результату. ГШІ зробив проблему оцінювання особливо гострою: гарний текст може бути результатом дуже різного обсягу самостійної роботи й осмислення. Четвертий напрям — зробити усний захист не винятком, а звичайним елементом оцінювання. Нині усний захист переважно використовується в докторантурі чи в окремих ситуаціях, коли необхідно додатково перевірити роботу здобувача освіти. Розвиток технологій транскрибування та підтримки оцінювання може зменшити проблему масштабованості такого формату. Короткий структурований усний захист значущої роботи дає змогу безпосередньо перевірити розуміння студентом власного результату, його аргументації та прийнятих рішень. Усі чотири пропозиції змінюють сам об’єкт оцінювання: ним стає не готовий артефакт, а розвиток студента, його здатність оцінювати якість, його навчальна траєкторія та здатність пояснити власну роботу. При цьому Рансом визнає, що такого роду зміни створюють серйозні адміністративні труднощі.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/opinion/assessment-has-been-redesigned-ai-era-why-hasnt-marking

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_TimesHigherEducation

2026-10-09

АТЕСТАЦІЙНА КОЛЕГІЯ МОН УХВАЛИЛА ЧЕРГОВІ РІШЕННЯ

7 жовтня 2026 року відбулося чергове засідання Атестаційної колегії Міністерства освіти і науки України.

Було ухвалено рішення щодо зміцнення кадрового потенціалу науки, забезпечення академічної доброчесності та розвитку мережі спеціалізованих вчених рад. Зокрема, колегія затвердила рішення про присудження 200 наукових ступенів і присвоєння 497 учених звань, підтвердивши наукову кваліфікацію здобувачів та професійні досягнення наукових і науково-педагогічних працівників. Разом із тим, ухвалено рішення про позбавлення наукового ступеня доктора наук двох осіб та наукового ступеня кандидата наук однієї особи. Утворено 23 спеціалізованих вчених ради із присудження наукового ступеня доктора наук, строки діяльності яких визначено відповідно до результатів державної атестації закладів вищої освіти та наукових установ: 13 рад строком на три роки (за напрямами, віднесеними до груп А та Б), 4 ради строком на два роки (за напрямами групи В); 6 рад строком на один рік (у закладах та установах, які не подавалися на державну атестацію). Також підтримано утворення 6-ти спеціалізованих вчених рад для разового захисту дисертацій.

Детальніше: https://mon.gov.ua/news/atestatsiina-kolehiia-mon-ukhvalyla-cherhovi-rishennia-shchodo-rozvytku-nauky-v-ukraini

Фото: МОН

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_АкадемДоброчесність_новини

2026-10-08

НАЦІОНАЛЬНЕ ОПИТУВАННЯ ЩОДО СТАНУ ВІДКРИТОЇ НАУКИ В УКРАЇНІ

Міністерство освіти і науки України спільно з консорціумом проєкту Open4UA проводить національне опитування щодо стану відкритої науки в Україні.

Йдеться про поширення практик відкритих досліджень, забезпечення відтворюваності результатів ДіР, реформу оцінювання наукової сфери, зміну підходів до інтелектуальної власності. Результати цього опитування будуть використані при розробленні та реалізації заходів Нацплану відкритої науки, зокрема при удосконаленні державної політики у сфері оцінювання науки. Опитування є повністю анонімним, імена, електронні адреси та IP-адреси не збираються. До участі запрошуються наукові та науково-педагогічні працівники, аспіранти, працівники бібліотек, репозитаріїв, служб підтримки відкритої науки, менеджери досліджень та керівники закладів вищої освіти і наукових установ. Взяти участь в опитуванні можна до 23 жовтня 2026 року.

Детальніше: https://survey1.ulb.be/index.php/731131?lang=uk

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_ВідкритаНаука

2026-10-08

УНІВЕРСИТЕТ НЕ ПОВИНЕН БУТИ СИСТЕМОЮ ПОРЯТУНКУ СТУДЕНТІВ ВІД КОЖНОЇ ПРОБЛЕМИ ЧИ НЕВДАЧІ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Дженніфер ДеБурро «Викладачам слід припинити намагатися рятувати студентів-першокурсників, які зазнають труднощів».

У ній авторка ставить під сумнів практику надмірного захисту студентів від стресу, дискомфорту та невдач і стверджує, що частина труднощів під час навчання може бути цінним досвідом підготовки до дорослого життя. ДеБурро називає шкідливим «кризовим наративом» те, що медіа поширюють уявлення про студентів як про недостатньо підготовлених, немотивованих й емоційно вразливих. Насправді студенти, які вступають до університету, є здібними та здатними до значно більшої самостійності, ніж їм іноді приписують. Надмірна допомога стає проблемою не лише для батьків, а й для працівників університетів. Дорослі, намагаючись усунути дискомфорт, можуть ненавмисно посилювати залежність студента від зовнішньої допомоги. Якщо студент систематично ігнорує нагадування або не читає програму курсу, а потім пропускає важливий дедлайн, викладач чи адміністрація можуть піти йому назустріч. Проте в такому разі студент втрачає можливість зрозуміти реальне значення дедлайнів і самостійно виробити інший підхід до наступного завдання. Прагнення постійно створювати «безпечну сітку» може бути зумовлене не лише потребами студентів, а й небажанням батьків та університетських працівників бачити їхні невдачі. Але університетська невдача може бути значно безпечнішим досвідом, ніж аналогічна ситуація вже після виходу на ринок праці. Студент може навчитися взаємодіяти зі складними людьми в гуртожитку до того, як зіткнеться з подібною проблемою на першому робочому місці. Нездана вчасно робота й отримана за неї низька оцінка дають можливість засвоїти урок щодо наслідків недотримання домовленостей. Мета університету – не випуск молодих людей, яких вдалося захистити від усіх труднощів, а формування самостійних дорослих, здатних діяти без постійного втручання інших.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/opinion/academics-must-stop-trying-save-struggling-freshers

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_TimesHigherEducation

2026-10-08

ОЕСР: БАГАТОВИМІРНА ІНФОРМАЦІЙНА ПАНЕЛЬ КРИХКОСТІ

Організація економічного співробітництва та розвитку представила у відкритому доступі багатовимірну інформаційну панель крихкості (оцінки нестабільності), яка демонструє наявні ризики та можливості їх подолання.

Крихкість посилюється у контексті ризиків та недостатніх можливостей для ефективного управління, протидії або пом’якшення цих ризиків. Наразі ОЕСР вимірює інтенсивність нестабільності у 177 країнах і територіях, відстежує офіційну допомогу розвитку та інші фінансові потоки, щоб оцінити міжнародну підтримку країн, які її найбільше потребують. Багатовимірна система оцінювання нестабільності побудована за шістьма складовими: економічною, екологічною, людською, політичною, безпековою та суспільною. Розраховуються бали крихкості для кожного виміру на основі десятка показників, виявляються основні статистичні закономірності. Кількісні інструменти доповнюються поглибленим якісним дослідженням, щоб забезпечити урахування нюансів та контексту. Кластеризація доповнює аналіз, який збагачується контекстуальними знаннями. Визначаються п’ять категорій інтенсивності нестабільності: серйозна, висока, помірна, низька та незначна. ОЕСР трактує нестабільність як поєднання впливу ризику та недостатніх можливостей держави, системи та/або громад щодо управління, протидії або пом’якшення ризиків.

Детальніше: https://newsletter.oecd.org/c/1bXLC1m6F4U9oP6jFFzuvdbZet, https://www.oecd.org/en/publications/states-of-fragility-2025_81982370-en.html, https://www.oecd.org/en/data/dashboards/multidimensional-fragility

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_OECD

2026-10-07

ОЕСР: ЯК ЕКОНОМІЧНА БЕЗПЕКА ФОРМУЄ НАУКУ, ТЕХНОЛОГІЇ ТА ПРОМИСЛОВУ ПОЛІТИКУ

У блозі ОЕСР опублікований матеріал «Як економічна безпека формує науку, технології та промислову політику».

У ньому йдеться про те, що економічна безпека змінює політику в галузі науки, технологій та промисловості, – від штучного інтелекту та напівпровідників до критично важливих мінералів, даних та безпеки досліджень. Експерти акцентують увагу на тому, як проблеми економічної безпеки впливають на політику в галузі технологій, промисловості, ланцюгів поставок і досліджень, а також наслідки для стійкості, відкритості та інновацій. Економічна безпека дедалі більше тісно пов’язана з політикою у сфері науки, технологій та промисловості. Прагнучи захистити свою економічну стабільність і зростання, а також зміцнити власну стійкість, країни дедалі частіше звертаються до політики НТІ для розвитку внутрішнього потенціалу у галузях промисловості, що базуються на науці та технологіях, посилення своєї конкурентоспроможності у стратегічних промислових секторах, управління міжнародними потоками науково-технічних знань та зменшення небажаної залежності у глобальних ланцюгах створення вартості. Це кардинально змінює політику в усіх сферах сучасної економіки: від штучного інтелекту та квантових технологій до напівпровідників, сталі, суднобудування, цифрової інфраструктури, управління даними та співпраці в дослідженнях. Політика в галузі НТІ стає центральною складовою ширшої економічної політики, а також міжнародних відносин у мінливому геополітичному контексті. Хоча політичні виклики різняться в різних галузях науки, технологій та промисловості, вони порушують спільне питання: як країни можуть керувати стратегічними залежностями та зміцнювати стійкість, зберігаючи при цьому відкритість та міжнародну співпрацю, від яких залежать інновації, а зрештою й економічне процвітання? ШІ розглядається не лише як технологія загального призначення, а й як стратегічний потенціал, що має значення для продуктивності, економічної конкурентоспроможності та національної безпеки. Він продовжує залучати зростаючу частку приватних інвестицій: на компанії, що займаються ШІ, припадало 62% світових венчурних інвестицій у 2025 році або 276 млрд дол. США. Стійкі державні інвестиції у дослідження та розробки все частіше розглядаються як стратегічний інструмент для розвитку кібербезпеки, оборони й стратегічної розвідки. Разом ці інвестиції свідчать про те, що конкуренція у сфері штучного інтелекту поширюється на інфраструктуру та дослідницькі можливості, необхідні для розробки та впровадження технології. Подібна тенденція спостерігається у квантових технологіях, ландшафт яких швидко змінюється упродовж останнього десятиліття. Щорічне фінансування квантових досліджень і розробок зросло більше, ніж у п’ять разів у 19 країнах ОЕСР з 2015 року.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/blogs/2026/09/how-economic-security-is-shaping-science-technology-and-industrial-policy.html

Фото: скріншот

2026-10-06

НАЦІОНАЛЬНИЙ РЕПОЗИТАРІЙ АКАДЕМІЧНИХ ТЕКСТІВ У ТРЕТЬОМУ КВАРТАЛІ 2026 РОКУ

У липні-вересні 2026 року Національний репозитарій продовжував розвиватись.

Вебпортал НРАТ є точкою відкритого доступу до 312,7 тис. повних електронних версій академічних текстів ЦР (у т.ч. 138,2 тис. наукових звітів та 174,5 тис. дисертацій у комплекті з авторефератами й анотаціями), з якими можна ознайомитись без будь-яких обмежень. Мережа локальних репозитаріїв НРАТ поступово розширюється: інформаційну інтеграцію з Нацрепозитарієм здійснюють 83 інституції – ЗВО, НУ та наукові видання. Їхній сукупний контент, представлений у НРАТ становить 149,2 тис. академічних текстів. Також на порталі доступні 209,7 тис. реєстраційних карток і 9,6 тис. кваліфікаційних робіт здобувачів вищої освіти. Пошуковий сервіс НРАТ дозволяє здійснювати тематичний пошук матеріалів центрального та локальних репозитаріїв, обирати окремі ЛР, сортувати метадані за кількістю переглядів академічних текстів, наявністю опублікованих відкритих рецензій та коротких статей із популяризації результатів досліджень, працювати з наборами наукових даних. Для всебічної підтримки аналітичної освіти в Україні, роз’яснення її цінності та поширення пропозицій щодо використання для неї ресурсів Нацрепозитарію, створено окремий розділ «НРАТ для аналітичної освіти». У ньому розміщені матеріали, які пояснюють цінність аналітичної освіти, її складові, можливості задіяння ресурсів НРАТ, зокрема – використання бази даних академічних текстів, валоризації знань, наборів наукових даних, відкритих рецензій, наборів відкритих даних та інші можливості. Регулярно оновлюються відомості про контент НРАТ на порталі відкритих даних. Для інформаційної підтримки цільової аудиторії здійснюється публікація корисних матеріалів з різноманітних питань, – від прийнятих урядом та центральними органами влади управлінських рішень, обговорення проєктів документів, наукових заходів, – до аналітичних матеріалів міжнародних організацій, кращих практик відкритої науки та управління даними досліджень, використання технологій ШІ, академічної доброчесності, популяризації наукових здобутків. У 3-му кварталі 2026 року на порталі НРАТ було розміщено 336 таких матеріалів. У пам’ять про видатних вітчизняних науковців публікуються короткі бібліобіографічні статті у меморіальній рубриці «Brevis nobis vita data est, at memoria bene redditae vitae sempterna…»). Працює сервіс підписки на новини порталу: інформація про нові публікації, події, наукові заходи надсилається на е-скриньку у зручному для читачів форматі. Щотижня здійснюється додаткова адресна розсилка дайджесту НРАТ, інформацію про це можна знайти на вебсайті УкрІНТЕІ. Зростає спільнота НРАТ у соціальних мережах (facebook, telegram, viber), розвиваємо нові площадки (mastodon, threads, bsky). За допомогою форми зворотного зв’язку відбувається регулярна комунікація з користувачами репозитарію, які звертаються за роз’ясненнями, уточненням окремих аспектів роботи з базою даних, пропозиціями про співпрацю. Рубрика Q&A постійно поповнюється короткими відповідями на найпоширеніші запитання. У липні 2026 року було запущено у тестову експлуатацію ШІ-помічника, покликаного допомагати відвідувачам та користувачам Нацрепозитарію швидко знаходити потрібну інформацію, орієнтуватися в структурі вебпорталу та дізнаватися про можливості його сервісів. Цей віртуальний помічник надає відповіді на запитання, пов’язані з роботою НРАТ, його розділами, сервісами та інформаційними ресурсами, допомагає дізнатися, де знайти академічні тексти, наукові дані, рецензії, інструкції, інформацію про локальні репозитарії та інші матеріали, представлені на вебпорталі. Сервісом вже скористались біля тисячі наших читачів.

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_ВідкритаНаука

2026-10-05

СВІТОВИЙ УНІВЕРСИТЕТСЬКИЙ ЛАНДШАФТ ЗМІНЮЄТЬСЯ: АЗІЯ ПОСИЛЮЄ ПОЗИЦІЇ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Гелен Пакер «Світовий рейтинг університетів 2027: результати оголошено».

У ній представлено аналіз нового рейтингу та визначено головний тренд: азійські університети відновили висхідну динаміку, тоді як провідні університети США, Великої Британії та частини континентальної Європи демонструють погіршення за низкою показників. Перше місце у рейтингу одинадцятий рік поспіль посідає Оксфордський університет, однак його перевага над Массачусетським технологічним інститутом становить лише 0,1 бала. Наразі США та Велика Британія зберігають домінування у першій десятці: сім позицій належать американським університетам і три — британським. Разом із тим, Кембриджський університет спустився з третього на п’яте місце, а Гарвардський — із п’ятого на шосте. Найбільш помітні зміни відбуваються за межами першої десятки: Університет Цінхуа піднявся на 11-те місце, випередивши швейцарський ETH Zurich і вперше в історії рейтингу ставши найвище розташованим університетом Азії порівняно з університетами континентальної Європи. Пекінський університет посів 13-те місце, а Національний університет Сінгапуру піднявся на 15-те. Це пов’язано не лише з окремими успіхами азійських закладів. У Китаї кількість університетів у першій 200-ці зросла з 13 до 17, причому 71% із них покращили свої позиції. Загалом східноазійські та країни АСЕАН продемонстрували покращення, значною мірою завдяки зростанню показників дослідницької діяльності. Натомість у США та Великій Британії фіксується загальне погіршення за більшістю показників. Для Великої Британії особливо проблемними стали всі три показники, пов’язані з доходами університетів: інституційний, дослідницький та галузевий. Схожі процеси у США: країна зберігає 53 університети у першій 200-ці, але це на два менше, ніж минулого року, тоді як 46% американських університетів цієї групи втратили позиції. Франція також скоротила представництво у першій 200-ці з п’яти до трьох університетів. Перевага США і Великої Британії над Китаєм, Сінгапуром і Гонконгом за сукупними середніми показниками – незначна. Рейтинг 2027 року охоплює 2297 університетів зі 118 країн і територій та оцінює дослідницькі університети за 17 показниками, об’єднаними у п’ять основних напрямів: викладання, дослідницьке середовище, якість досліджень, міжнародна орієнтація та взаємодія з промисловістю.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/news/world-university-rankings-2027-results-announced, https://www.timeshighereducation.com/world-university-rankings/latest/world-ranking

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_TimesHigherEducation

2026-10-05