Міністерство освіти і науки України інформує про запровадження змін до Правил вступу у 2024 році на третій рівень вищої освіти.
Міністерство освіти і науки України інформує про запровадження змін до Правил вступу у 2024 році на третій рівень вищої освіти.
Правила оновлені відповідно до Порядку прийому на навчання для здобуття ступенів бакалавра, магістра, доктора філософії / доктора мистецтва у 2024 році та обумовлені надмірним зростанням інтересу до навчання в аспірантурі серед чоловіків призовного віку. Зміни стосуються наступних положень: вступ до аспірантури у 2024 році можливий лише на денну форму навчання за державним замовленням; у 2024 році неможливий вступ до аспірантури на денну форму навчання за контрактом; збільшується кількість бюджетних місць із традиційних 3200 до 7000; за контрактом залишається заочна та вечірня форми (остання – як за державним замовленням, так і за контрактом); переведення з інших форм навчання на денну форму навчання буде недоступним; поновлення навчання на денній формі дозволяється лише особам, які не є військовозобов’язаними, а також іншим категоріям, яким законно дозволено переривати навчання (вагітність, військова служба, медики тощо); допуску до вступних іспитів (встановлюється оцінка ЄВІ у частині ТЗНК на рівні 160 балів).
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Назліхасрі Абдули Рахмана «Життя університетського містечка: нова ера та значення людських комунікацій».
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Назліхасрі Абдули Рахмана «Життя університетського містечка: нова ера та значення людських комунікацій».
Автор стверджує, що по мірі прискорення розвитку технологій університетський досвід дуже сильно змінюється, отже студенти мають своєчасно дізнаватись про нові норми процесу навчання, взаємодії, отримання інформації та спілкування. До спалаху пандемії COVID-19 типовий університетський досвід упродовж багатьох років залишався відносно незмінним: студенти працювали з підручниками у бібліотеках, брали активну участь у дебатах, формували групи за інтересами, створювали міцне товариство. Ця традиційна модель поведінки наразі трансформується під впливом змін технологічного ландшафту. Цифрові технології входять у життя студентського містечка, змінюючи те, як студенти отримують і засвоюють знання, встановлюють міжособистісні зв’язки й інтегруються в академічний світ. Науково-педагогічні працівники перебувають в авангарді цих змін і мають можливість швидко адаптуватися та максимально використовувати ці технологічні досягнення для роботи зі студентами. Традиційний формат лекцій змінюється під впливом інструментів edtech: з’являються дошки обговорень, платформи для спільної роботи тощо. Цифрові інструменти підходять для різноманітних стилів навчання: як візуали, так і аудіали добре реагують на мультимедійні презентації, симуляції, записи лекцій, а перевернута модель класу забезпечує більш персоналізований досвід навчання. Соціальні медіа-платформи та університетські віртуальні платформи подій сприяють зв’язкам на основі спільних інтересів студентів. Разом із тим, цифровий розрив може посилювати освітню нерівність. Майбутнє вищої освіти, робить загальний висновок автор публікації, – у гібридній моделі, де цифрові інструменти надають можливості, а не витісняють цінність особистого навчання та активної соціальної взаємодії. Університетам потрібно знайти інноваційні способи використання технологій при одночасній підтримці кампусного життя, щоб максимально повно задовольнити потреби студентів цифрового покоління.
Центр міжнародних проєктів «Євроосвіта» у партнерстві з міжнародною групою експертів IREG Observatory on Academic Ranking and Excellence оприлюднив результати щорічного академічного рейтингу українських закладів вищої освіти України «Топ-200 Україна 2024».
Центр міжнародних проєктів «Євроосвіта» у партнерстві з міжнародною групою експертів IREG Observatory on Academic Ranking and Excellence оприлюднив результати щорічного академічного рейтингу українських закладів вищої освіти України «Топ-200 Україна 2024».
При складанні цьогорічного рейтингу експерти ураховували Берлінські принципи, затверджені учасниками другої наради IREG-2006 та рекомендації Guidelines 2023 for Stakeholders of Academic Rankings. Застосовано багатокритеріальні підходи до оцінювання ефективності діяльності університетів, опрацьовано великі масиви даних про діяльність ЗВО, отримані з відкритих джерел з відповідною перевіркою валідності. Базові принципи рейтингу: відкритість, прозорість, об’єктивність та незалежність ранжування університетів; врахування різних аспектів діяльності університетів; пріоритетність євроінтеграційних процесів. До топ-10 вітчизняних ЗВО у 2024 році увійшли: Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Національний університет «Львівська політехніка», Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Сумський державний університет, Львівський національний університет імені Івана Франка, Національний університет біоресурсів і природокористування України, Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», Одеський національний університет імені І.І. Мечникова, Харківський національний університет радіоелектроніки.
«ДіяОсвіта» презентувала нову «Рамку цифрової компетентності» і тест Цифрограм для бібліотечних працівників.
«ДіяОсвіта» презентувала нову «Рамку цифрової компетентності» і тест Цифрограм для бібліотечних працівників.
Ці інструменти призначені для покращення цифрової грамотності та підтримки бібліотекарів у їхньому професійному розвитку. Очікується, що використання Рамки і Цифрограму допоможе підвищити ефективність системи підготовки й підвищення кваліфікації бібліотечних працівників, допоможе їм стати менторами у цифровому світі для відвідувачів бібліотек – підтримувати їх у використанні цифрових ресурсів. «Рамка цифрової компетентності» охоплює 5 сфер (пошук та робота; цифрова комунікація та співпраця; створення та управління цифровим контентом; безпека та захист даних; інновації та цифрове лідерство) та відповідно 25 компетентностей і дозволяє визначити три рівні володіння цифровими навичками бібліотекарів. За основу Рамки взято європейську концептуально-еталонну модель цифрових компетентностей для громадян DigComp 2.2:1. Проєкт реалізований Міністерством цифрової трансформації у співпраці з Програмою розвитку ООН (UNDP) в Україні за фінансування Швеції та підтримки ВГО «Українська бібліотечна асоціація».
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Інноваційні інструменти оцінювання соціальних та емоційних навичок» із серії « Робочі документи ОЕСР з освіти».
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Інноваційні інструменти оцінювання соціальних та емоційних навичок» із серії « Робочі документи ОЕСР з освіти».
Наголошується, що соціальні та емоційні навички (СЕН) мають важливе значення для отримання людьми таких життєвих результатів, як успішність, психічне здоров’я, трудова діяльність, громадянська активність тощо. Однак наразі оцінювання такого роду навичок у молоді значною мірою залежить від використання самозвітних опитувальників. Необхідні більш об’єктивні підходи до вимірювання СЕН, які зосереджуються на поведінці, діяльності та виборі. У цьому звіті надається огляд інноваційних інструментів оцінювання, а також технологічних підходів, спрямованих на пряму оцінку СЕН: описано майже 60 різних поведінкових інструментів, завдань, цифрових ігор, які розглядаються у комплекті з критеріями надійності, конструктивної валідності. Визначено технологічні підходи до оцінювання, серед яких біофізіологічні виміри, віртуальна реальність або додатки штучного інтелекту, багато з яких мають потенціал наскрізної інтеграції, що врешті-решт підвищує якість оцінювання СЕН.
За результатами дослідження «AI-екосистема України: таланти, компанії, освіта», проведеного Міністерством цифрової трансформації спільно з найбільшим AI-ком’юніті України AI HOUSE та інвестиційною групою Roosh, Україна посідає друге місце за кількістю ШІ-компаній у Центральній та Східній Європі.
За результатами дослідження «AI-екосистема України: таланти, компанії, освіта», проведеного Міністерством цифрової трансформації спільно з найбільшим AI-ком’юніті України AI HOUSE та інвестиційною групою Roosh, Україна посідає друге місце за кількістю ШІ-компаній у Центральній та Східній Європі.
Мета дослідження – зафіксувати стан інноваційної галузі та проаналізувати ключові виклики та можливості у сфері. Завдяки цим даним компанії можуть краще зрозуміти свої слабкі та сильні сторони, а держава – більш якісно формувати політику з розвитку ШІ. Дослідження базується на даних зі світових та українських рейтингів та коментарях від експертів галузі. Усього опитано 350 українських спеціалістів/ок, що працюють у сфері AI/ML, а також 42 представників освіти, топменеджерів IT-компаній, акселераторів, фондів і спільнот. У дослідженні наводиться огляд основних елементів екосистеми ШІ в Україні – від інвестицій і ринку праці до освіти та державної політики; визначені кількість спеціалістів та компаній, які працюють з AI-технологіями в Україні, внесок українських науковців, перспективи та виклики, які стоять перед українською AI-спільнотою, і думки експертів щодо їх вирішення. Ключові висновки дослідження: за десять років кількість AI/ML-спеціалістів зросла у 5 разів і становить 5200 професіоналів станом на січень 2024 року. 36% від усіх фахівців становить молодь віком 21-25 років; найпоширенішими професіями серед фахівців є Data Scientists та ML Engineers, які разом становлять 63% від усіх спеціалістів в індустрії; зараз Україна посідає друге місце за кількістю AI-компаній серед країн Центральної та Східної Європи. Протягом десяти років кількість AI-компаній виросла більш ніж удвічі — з 97 до 243 станом на кінець 2023 року; порівняно з іншими європейськими країнами, Україна має вищу концентрацію AI-стартапів у сферах маркетингу, геймінгу та програмного забезпечення для бізнесу. Це свідчить про накопичену експертизу українців у цих сферах; в Україні активні 44 українські і світові венчурні фонди, які інвестують в AI-стартапи; у 42 університетах України існують програми, які частково або повністю присвячені AI/ML, — їх відповідно 174 та 106. Це майже в 12 разів більше, ніж десять років тому; найбільшими центрами розвитку сфери ШІ в Україні є Київ — 177 офісів компаній та Львів — 43 офіси. Також серед усіх міст виділяються Харків, Одеса, Дніпро з середнім показником у 21 компанію; ключові виклики AI-сфери в Україні на думку AI-спеціалістів: взаємодія з іншими галузями, конкуренція та етичні виклики для компаній, трансформація талантів і освіти.
Європейська Комісія через ініціативу MSCA4Ukraine надає фінансову підтримку 50 переміщеним докторантам і постдокторантам з України.
Європейська Комісія через ініціативу MSCA4Ukraine надає фінансову підтримку 50 переміщеним докторантам і постдокторантам з України.
Новий конкурс на підтримку дослідниць та дослідників у розмірі 10 млн євро фінансується дослідницькою програмою Horizon Europe і є частиною Заходів ім. Марії Склодовської-Кюрі (MSCA). Участь у конкурсі можуть взяти дослідники, які відповідають таким критеріям: кандидати є громадянами України з основним місцем проживання в Україні на 24 лютого 2022 року: кандидати були переселені з України 24 лютого 2022 року або пізніше; кандидати є постдокторські дослідники на дату кінцевого терміну виклику, тобто мають ступінь доктора філософії (PhD або кандидат наук): науковці, які 24 лютого 2022 року або пізніше були зараховані до докторантів вищого навчального закладу України; ступінь доктора медицини буде прийнято лише тоді, коли він відповідає докторському ступеню або якщо дослідник може продемонструвати своє призначення на посаду, яка вимагає докторської еквівалентності (наприклад, призначення професора); ступені лікаря, що відповідають базовій медичній підготовці, як визначено в Додатку V Директиви 2005/36/EC, не вважатимуться ступенем доктора. Заявку на участь у конкурсі можна подати до 5 вересня 2024 року.
Опублікована нова версія Nature Index, яка охоплює дані з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року.
Опублікована нова версія Nature Index, яка охоплює дані з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року.
Nature Index – це відкрита база даних приналежності авторів та інституційних зв’язків. Індекс відстежує внески до дослідницьких статей, опублікованих у високоякісних природничих наукових журналах і наукових журналах про здоров’я, вибраних на основі репутації незалежною групою дослідників. Індекс Nature надає абсолютну кількість і часткову кількість публікацій статей на інституційному та національному рівнях і, як такий, є індикатором глобальних високоякісних досліджень і співпраці. Дані в Nature Index регулярно оновлюються, останні 12 місяців доступні за ліцензією Creative Commons (CC BY-NC-SA 4.0) на nature.com/nature-index/. Базу даних зібрано Nature Research Intelligence, частиною Springer Nature. Nature Index 2024 – є одним з показників ефективності видавничої діяльності наукових організацій. Дані, які використовуються для впорядкування списків Nature Index, базуються на публікаціях установи в 145 природничих та медичних журналах відібраних на основі репутації незалежною групою провідних вчених у своїх галузях. Список періодично переглядається, і журнали можуть бути видалені або додані. Дані в таблицях базуються на відносно невеликій частці загальної кількості дослідницьких робіт, вони охоплюють лише природничі науки та науки про здоров’я, а результати не нормалізовані (тобто вони не відображають розмір установи, або її загальні результати досліджень). У рейтингу взяли участь 41 українські заклади вищої освіти та наукові установи. Найкращими серед них визнані: Національна академія наук України (НАНУ), Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Науково-виробниче підприємство «Енамін», Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, Харківський фізико-технічний інститут (ХФТІ).
Уряд ухвалив рішення щодо завдань Національної програми інформатизації, виконання яких підтримає практичну діяльність з розбудови сучасної інформаційної інфраструктури України, упровадження цифрових технологій, посилення кіберзахисту.
Уряд ухвалив рішення щодо завдань Національної програми інформатизації, виконання яких підтримає практичну діяльність з розбудови сучасної інформаційної інфраструктури України, упровадження цифрових технологій, посилення кіберзахисту.
Зокрема, йдеться про такі завдання, як впровадження цифрових антикорупційних інструментів; створення сучасної інформаційної інфраструктури; забезпечення ефективного функціонування інформаційної системи правосуддя; інформатизація сфер охорони здоров’я, освіти, науки. Реалізація завдань нацпрограми у минулому році, вважає Мінцифри, позитивно вплинула на безпеку, результативність та ефективність роботи держорганів.
На платформі Kudos опублікований матеріал «Дослідження спілкування в епоху недовіри».
На платформі Kudos опублікований матеріал «Дослідження спілкування в епоху недовіри».
У ньому йдеться про втрату людьми довіри до науки, – проблему, яку нещодавно підняла американська наукова журналістка, директор програми Knight Science Journalism Массачусетського технологічного інституту Дебора Блум. За наведеними нею даними все більша частина населення світу не довіряє науці, що особливо гостро стало проявлятись під час та після пандемії COVID-19. Опитування Pew Research Centre, проведене у 2023 році показало, що більше чверті американців (27%) «не дуже» довіряють вченим, тоді як у 2020 році таку позицію мали лише 12%. Інше дослідження – барометр довіри Edelman 2024 (28 країн, 38 тис. респондентів) – показало, що люди довіряють науковцям більше (77%), ніж журналістам (49%) та урядовцям (42%). Проте «45% людей вважають, що вчені не вміють спілкуватися зі звичайними людьми». Отже, постає питання підвищення довіри до науки, яке залежить від ефективного спілкування; чесності та якості досліджень; більших інвестицій в комунікативну сферу; використання переваг відкритого доступу. Дебора вважає, що «потрібно розповідати історії, залучаючи до них людей, а не повчаючи їх; потрібно також часто повторюватися – як антитеза «нового», на чому й зосереджуються сучасні журналісти.
All accounts on the NRA website go through a standard registration procedure and are verified. However, in order to obtain additional features, such as publishing open reviews of academic texts, verification by affiliation is required.
To obtain the status “verified”, you must change your primary email address to a corporate one, which is tied to a scientific or educational institution.
For example: user@ukrintei.ua, user@nas.gov.ua
After confirming your corporate email address, your account will be automatically verified by affiliation.
If your email address is corporate, but your account does not have a verification mark, you need to write to us at the email address NRAT@ukrintei.ua. After verification, we will add your address to the database, and your account will be verified.
After completing the verification procedure for affiliation, you can change the primary email address to a convenient one for you, without losing your status during the current verification.
You only need to verify for affiliation once.
* We use corporate addresses from the Unified State Database on Education and the State Register of Scientific Institutions Supported by the State
