Оголошено конкурс на здобуття державних стипендій уряду Республіки Казахстан.
Оголошено конкурс на здобуття державних стипендій уряду Республіки Казахстан.
Він проводиться у рамках Угоди між Міністерством освіти і науки України та Міністерством освіти і науки Республіки Казахстан про співпрацю у галузі освіти і науки. Уряд Казахстану надає громадянам України на 2024/2025 навчальний рік 40 державних стипендій. З них 30 стипендій – за ступенем бакалавр, 10 – магістр. Заявку на участь у конкурсі можна подати до 26 квітня 2024 року.
Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила звіт «Обмін знаннями та співпраця між університетами та суспільством в Італії» із серії «Документи ОЕСР з регіонального розвитку».
Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила звіт «Обмін знаннями та співпраця між університетами та суспільством в Італії» із серії «Документи ОЕСР з регіонального розвитку».
У ньому наголошується, що в сучасних суспільствах, заснованих на знаннях, університети відіграють вирішальну роль у сприянні інноваціям та сталому зростанню в межах своїх екосистем. Удосконалення діяльності з обміну знаннями та розвиток співпраці в рамках італійської університетської системи має важливе значення для суспільного прогресу, добробуту, підвищення продуктивності бізнес-структур. Багато італійських державних університетів здійснюють відповідну діяльність із зовнішніми партнерами – приватними фірмами, державними адміністраціями та громадянським суспільством. Але зростаючий попит на залучення університетів до співпраці із зовнішніми партнерами не супроводжується необхідним розвитком навичок, організаційної структури, механізмів управління, нормативно-правової бази та кар’єрних стимулів. Експерти, що досліджували проблему, вважають, що наразі необхідна комплексна реформа, яка б заохочувала співпрацю та посилювала роль університетів у створенні цінності для суспільства. У звіті представлена дорожня карта реформ, спрямованих на удосконалення системи обміну знаннями та співпраці між університетами і суспільством в Італії. Вона підготовлена у рамках виконання проекту, профінансованого Європейським Союзом через Інструмент технічної підтримки та впроваджується ОЕСР у співпраці з Генеральним директоратом структурних реформ Європейської Комісії.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Брук Вілсон «Як залучити студентів, які думають, що не можуть дозволити собі вищу освіту».
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Брук Вілсон «Як залучити студентів, які думають, що не можуть дозволити собі вищу освіту».
У ній автор задається питанням: що можуть зробити університети, щоб полегшити фінансовий тягар вищої освіти для тих, хто стикнувся з проблемами скорочення рівня життя, але має потенціал та бажання отримати вищу освіту? Зростання інфляції, зростання цін на предмети першої необхідності, призупинення урядовими структурами виплат відсотків за студентськими кредитами, зростання вартості вищої освіти, – все це змушує людей відмовитись від продовження освіти. Університети, на переконання Брук Вілсон, можуть надавати стипендіальну підтримку; пропонувати варіанти підробітку та подальшого працевлаштування учнів; розширювати онлайн-освіту. Потрібно переконати потенційних студентів, що рішення проблеми можна знайти, адже фінансова нестабільність стала «новою нормою», до якої потрібно пристосовуватись.
Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій опублікував аналітичний звіт показників діяльності у сфері інтелектуальної власності за підсумками 2023 року.
Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій опублікував аналітичний звіт показників діяльності у сфері інтелектуальної власності за підсумками 2023 року.
У ньому представлені відомості про тенденції IP-сфери в Україні (ситуація у сфері інтелектуальної власності закономірно віддзеркалює загальні макроекономічні тенденції у країні; дані щодо винахідницької активності (сучасні виклики для сфери інтелектуальної власності, креативних та інноваційних секторів економіки України дають можливість швидко адаптуватися завдяки творчому потенціалу інноваторів); оцінена активність бізнесу (торговельні марки є довготривалими продуктивними активами та сприяють економічному зростанню і можуть використовуватися в економічному аналізі інновацій); міститься прогноз на 2024 рік.
House of Europe оприлюднив добірку стипендіальних програм для підтримки української молоді, студентів та науковців.
House of Europe оприлюднив добірку стипендіальних програм для підтримки української молоді, студентів та науковців.
Зокрема, у ній представлені: «Digital Labs: фахівці центрів професійного розвитку педагогічних працівників»; «Креативні майстерні для підлітків у Музеї Ханенків»; «Короткострокове командне волонтерство у Фінляндії»; «Our planet is our only home» (навчальний курс в Австрії); «Річне волонтерство в молодіжному центрі в Польщі»; «Короткострокове волонтерство в Іспанії» (для організації літніх таборів для дітей та підлітків); «Threefol – Молодіжний арт кемп у Берліні»; «Visual Strategy» (навчальний курс з розвитку інноваційних методів у роботі з молоддю); «Довгострокове молодіжне волонтерство у Румунії»; «Відкритий онлайн-курс про демократію від Тартуського університету»; «Natolin Fellowship Programme»; онлайн-курс «Інклюзивна освіта. Цей світ належить усім»; магістерські стипендії для студентів для навчання в Україні та Німеччині.
Центр міжнародних проєктів «Євроосвіта» оприлюднив рейтинг закладів вищої освіти України, побудований на основі даних про результати акредитації НАЗЯВО освітніх програм у 2019-2023 роках
Центр міжнародних проєктів «Євроосвіта» оприлюднив рейтинг закладів вищої освіти України, побудований на основі даних про результати акредитації НАЗЯВО освітніх програм у 2019-2023 роках
Акцент зроблено на тому, що під час проведення акредитаційних експертиз здійснюється аналіз не лише освітнього процесу, а й міжнародної проєктно-грантової діяльності, науково-інноваційної роботи, академічної мобільності, навчально-методичного забезпечення, кадрового потенціалу та інших складових, які безпосередньо впливають на місце ЗВО у різноманітних міжнародних рейтингах. За результатами оцінювання до топ-5 найуспішніших закладів вищої освіти 2023 року увійшли: Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Національний університет «Львівська політехніка», Національний університет біоресурсів та природокористування України, Київський університет імені Бориса Грінченка.
Європейська Комісія опублікувала стратегічний план програми «Горизонт Європа» на найближчі три роки (2025-2027).
Європейська Комісія опублікувала стратегічний план програми «Горизонт Європа» на найближчі три роки (2025-2027).
Він визначає ключові стратегічні орієнтири для фінансування досліджень та інновацій ЄС: зелений перехід; цифровий перехід; більш стійка, конкурентоспроможна, інклюзивна та демократична Європа. Вони спрямовані на підтримку вирішення ключових глобальних проблем, таких як зміна клімату, втрата біорізноманіття, цифровий перехід і старіння населення. Відкрита стратегічна автономія та забезпечення провідної ролі Європи у розроблення та розгортанні критичних технологій, є основними принципами стратегії. На них побудовано дев’ять нових європейських партнерств: «Здоров’я мозку», «Ліси та лісове господарство для сталого майбутнього», «Інноваційні матеріали для ЄС», «Сировина для зеленого та цифрового переходу», «Стійка культурна спадщина», «Соціальні трансформації та стійкість», «Сонячна фотоелектрика», «Текстиль майбутнього» та «Віртуальні світи». Також документ містить огляд набутих досягнень ЄС у цій сфері. Стратегічний план передбачає надання збалансованої підтримки діяльності з різними рівнями зрілості та технологічної готовності, – від генерування знань і досліджень на ранніх стадіях, до інновацій, демонстраційних і перших заходів («живі лабораторії» та «маяки»). Він покликаний зміцнювати спільні дослідницькі проекти з низьким рівнем технологічної готовності та рівнем зрілості в рамках компонента ШI та забезпечувати ефективну інтеграцію соціальних і гуманітарних наук у всі кластери.
Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій разом із Українським інститутом науково-технічної експертизи та інформації оголосили про спільний випуск дайджесту «Наука. Технології. Інновації».
Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій разом із Українським інститутом науково-технічної експертизи та інформації оголосили про спільний випуск дайджесту «Наука. Технології. Інновації».
Інформаційний проєкт запущено у межах роботи National IP&Innovations Hub і міжнародного проєкту TISC в Україні. Дайджест планується випускати щомісяця у цифровому форматі. Він міститиме матеріали, що стосуються сфери інтелектуальної власності та найновіших технологічних розробок, зокрема: зміни у законодавстві; політика та звіти у сфері науки, технологій, інновацій та інтелектуальної власності; новини зі світу сучасних технологій та інновацій; успішні проєкти стартапів; інвестиції в інноваційні проєкти; розвиток інноваційної інфраструктури; новини міжнародної діяльності у сфері науки, технологій, інновацій та інтелектуальної власності; анонси: міжнародні конкурси, контракти, конференції. Цільова аудиторія проєкту – науковці, винахідники, інноватори.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Рорі Кормака «Правила відкритого доступу до книг у торговельній мережі вплинуть на їх значення і репутацію вищої освіти».
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Рорі Кормака «Правила відкритого доступу до книг у торговельній мережі вплинуть на їх значення і репутацію вищої освіти».
Професор міжнародних відносин Ноттінгемського університету вважає, що вимога публікації у відкритому доступі зробила б історичні розділи книжкових магазинів вужчими за обсягом та обмежила коло їх авторів. Підтверджуючи, що відкритий доступ – це добре, Рорі звертає увагу на аргументи на користь радикального руйнування традиційних видавничих моделей у першу чергу стосовно наукових журналів. Однак коли справа доходить до видавництва та розповсюдження книжок, то маємо класичний випадок згубних непередбачуваних наслідків від гарних намірів. Звісно, комерційному видавництву не вигідно безплатно завантажувати книгу у відкритий доступ відразу після її публікації. Є певні усталені правила: книга у м’якій обкладинці зазвичай виходить через 18 місяців після першої публікації. Звісно, багато авторів пишуть популярні книги, які не містять оригінальних досліджень та призначені для роз’яснення ширшому загалу предмету та суті проблеми. А університети з обмеженими фінансовими можливостями все менш охоче фінансують дослідницьку діяльність та все менше підтримують видавництво книг, особливо популяризаторських. Поява нових моделей вже призвела до того, що академічні видавництва почали стягувати величезні кошти за підготовку книг та надання їх у золотий відкритий доступ. Та університети не мають для книговидання достатніх фінансових ресурсів, що може скоротити до мінімуму кількість ЗВО, які на практиці підтримують публікації. І це будуть ЗВО, які отримають цільове зовнішнє фінансування для покриття відповідних витрат. Отже, перехід до керованих спільнотою моделей відкритого доступу стосовно академічних монографій є багатообіцяючим, але він вимагає зваженого підходу.
