У серпні 2023 року відбулось чергове засідання Атестаційної колегії Міністерства освіти і науки України.
У серпні 2023 року відбулось чергове засідання Атестаційної колегії Міністерства освіти і науки України.
За його результатами ухвалено низку рішень у сфері атестації кадрів вищої кваліфікації, які, зокрема, стосуються утворення спеціалізованих учених рад із присудження наукового ступеня та формування Переліку наукових фахових видань України. Відповідний наказ від 23.08.2023 №1035 «Про затвердження рішень Атестаційної колегії Міністерства» оприлюднено на офіційному веб-сайті МОН.
Міністерство освіти і науки пропонує до громадського обговорення проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законів України (щодо створення передумов для модернізації мережі закладів вищої освіти)».
Міністерство освіти і науки пропонує до громадського обговорення проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законів України (щодо створення передумов для модернізації мережі закладів вищої освіти)».
Метою модернізації мережі ЗВО є підвищення якості та ефективності роботи системи вищої освіти, збільшення довіри до вищої освіти з боку держави, суспільства та бізнесу. Законопроєктом передбачене унормування змін в організації функціонування територіально відокремлених структурних підрозділів закладів вищої освіти, коледжів, а також внесення змін до умов прийому на навчання для здобуття ступеня доктора філософії або доктора мистецтва. Пропонується внести зміни до статей 12, 13, 33, 44 Закону України «Про вищу освіту». Вони стосуватимуться віднесення до сфери управління галузевих державних органів вищих військових навчальних закладів, закладів вищої освіти зі специфічними умовами навчання, військових навчальних підрозділів ЗВО, а також виключення з числа органів, у сферу повноважень яких входить управління вищою освітою, Національної академії наук України та національних галузевих академій наук. Змінюються повноваження центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки, інших органів, до сфери управління яких належать ЗВО та умови прийому на навчання для здобуття вищої освіти. Проєкт розроблений відповідно до операційної цілі 1.2 та завдання 1.2.1 «Стратегії розвитку вищої освіти на 2022-2032 роки» і пункту 265 «Плану пріоритетних дій уряду на 2023 рік». Пропозиції та зауваження до проєкту можна надати до 2 жовтня 2023 року.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Хорхе Мембрілло-Ернандеса «Розвивайте навички майбутнього за допомогою навчання, заснованого на викликах».
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Хорхе Мембрілло-Ернандеса «Розвивайте навички майбутнього за допомогою навчання, заснованого на викликах».
Автор наголошує, що сучасні роботодавці вимагають від випускників широкого набору навичок і пропонує власний погляд на те, наскільки важливе навчання, що ґрунтується на викликах (challenge-based learning /CBL). Поява концепції «навичок майбутнього» призвела до того, що однією з ключових цілей сучасного викладання стає розвиток трансверсальних навичок, які можуть охоплювати етику, здатність до співпраці, письмові та усні навички, критичне мислення, цифрові навички та багатьох інших, що останнім часом перестали сприйматись як конкретні або дисциплінарні. Існує безліч сучасних завдань, які потребують конкретних навичок. Багато в чому вони пов’язані з неочікуваними подіями. Це вимагає нового підходу до викладання. Хорхе пропонує здійснювати навчання, засноване на викликах, що вимагає від студентів розв’язання реальних і нетривіальних завдань, побудованих на актуальних ситуаціях з їхнього оточення. При розробленні таких завдань важлива співпраця із зовнішніми партнерами – компаніями, неурядовими організаціями, благодійними фондами, державними органами. Оцінювання таких завдань завжди має бути ясним, прозорим, об’єктивним. Проведений експеримент дозволив встановити, що засвоєння і запам’ятовування у студентів CBL стало вищим, ніж при використанні традиційних методів. Деякі університети творчо розвивають цей підхід. Зокрема, у Технологічному університеті Ейндховена (Нідерланди) створено спеціальний інноваційний простір для вирішення проблем; Дублінський міський університет (Ірландія) працює над запуском відповідних програм на основі CBL; Гамбурзький технологічний університет (Німеччина) має інженерну школу, засновану на CBL.
Міністерство освіти і науки України пропонує для громадського обговорення проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України з питань присудження та позбавлення наукових ступенів».
Міністерство освіти і науки України пропонує для громадського обговорення проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України з питань присудження та позбавлення наукових ступенів».
Вони покликані забезпечити імплементацію Закону України від 02.05.2023 № 3062-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення якості вищої освіти» та удосконалити законодавство з питань підготовки й атестації наукових кадрів. Зміни вносяться до «Порядку присудження ступеня доктора філософії та скасування рішення разової спеціалізованої вченої ради закладу вищої освіти, наукової установи про присудження ступеня доктора філософії» (постанова Кабінету Міністрів України від 12 січня 2022 р. №44), «Порядку присудження та позбавлення наукового ступеня доктора наук» (постанова Кабінету Міністрів України від 17 листопада 2021 р. №1197), «Деякі питання присудження (позбавлення) наукових ступенів» (постанова Кабінету Міністрів України від 22 липня 1999 року № 1329). Зауваження та пропозиції до проєкту можна подати до 18 вересня 2023 року.
На офіційному вебсайті Державної науково-технічної бібліотеки України у відкритому доступі представлені «Рекомендації зі створення та наповнення інформацією профілів дослідників на платформі ORCID», перекладені українською мовою.
На офіційному вебсайті Державної науково-технічної бібліотеки України у відкритому доступі представлені «Рекомендації зі створення та наповнення інформацією профілів дослідників на платформі ORCID», перекладені українською мовою.
Документ містить визначення ORCID ID та опис можливостей його використання. Пояснюється, що ORCID ID є унікальним відкритим цифровим ідентифікатором для дослідників, які можуть безкоштовно зареєструвати для себе індивідуальний ORCID ID і використовувати його упродовж усієї кар’єри. Він дозволяє поєднати інформацію про науковця та його праці – статті, монографії, доповіді, рукописи, а також здобуту освіту, афіляцію, отримані гранти. Платформа ORCID зберігає та автоматично наповнює профілі з верифікованих джерел, дозволяє регулювати ступінь відкритості інформації про дослідника, ділитися нею та повторно використовувати. Опубліковані «Рекомендації…» містять структуровані відомості про реєстрацію облікового запису ORCID ID, додавання біографічної інформації та наукових праць до запису ORCID.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Гленн-Егіль Торгерсена «Викладання невідомого: як підготувати студентів до невизначеності».
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Гленн-Егіль Торгерсена «Викладання невідомого: як підготувати студентів до невизначеності».
Автор пропонує власне бачення кроків, які допоможуть справлятися з невизначеністю та ефективно реагувати на непередбачувані події, що по суті є природною частиною життя. Таке навчання допоможе студентам упоратися з непередбачуваними обставинами, коли вони настануть. Традиційних підходів недостатньо. Дидактичні моделі передбачають чіткі цілі навчання та причинно-наслідковий зв’язок між такими чинниками, як цілі та зміст, які неможливо заздалегідь визначити для непередбачуваних подій. Формувальні моделі можуть прив’язувати людину до звичних способів дії та заохочувати вибір, заснований на минулому досвіді. А при навчанні реагування на непередбачувані події необхідно робити акцент на імпровізації. Отже, поради від Гленн-Егіль Торгерсена такі: пізнайте непередбачуване (спирайтеся на власний досвід, відсортуйте непередбачувані події за рівнем ризику); досліджуйте нюанси непередбачуваного (розгляньте «відносність», враховуйте «час», «поле континууму»); перекладайте почуття у слова та естетичні форми вираження; підтримуйте один одного; включіть обговорення непередбачуваних подій до навчальних програм. Робота з підготовки студентів до невизначеності повинна проводитись систематично і поетапно. Оскільки питання сталого розвитку та психічного здоров’я включені до багатьох навчальних програм, вивчення непередбачуваного може стати їх частиною. Імпровізація та спонтанність мають бути представлені у планах навчання та педагогічній практиці.
Міністерство освіти і науки пропонує для громадського обговорення проєкт Закону України «Про Національну систему кваліфікацій».
Міністерство освіти і науки пропонує для громадського обговорення проєкт Закону України «Про Національну систему кваліфікацій».
Законопроєкт розроблено на виконання пункту 266 Плану пріоритетних дій Уряду на 2023 рік, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 березня 2023 р. № 211-р. Він регулює суспільні відносини, пов’язані з формуванням та розвитком системи кваліфікацій в Україні. Зокрема, документ визначає структуру і функціонування Національної системи кваліфікацій, визначає мету завдання, структуру та принципи її функціонування, засади розроблення рамок кваліфікацій, професійних стандартів, умови формування та підтримання Національного реєстру кваліфікацій, особливості статусу, завдання і повноваження Національного агентства кваліфікацій, галузевих рад з розвитку професійних кваліфікацій, процедури акредитації та діяльності кваліфікаційних центрів, порядок присвоєння (підтвердження) професійних кваліфікацій, порядок визнання кваліфікацій, здобутих шляхом неформальної та інформальної освіти. Зауваження та пропозиції до проєкту можна подати до 1 жовтня 2023 року.
На сайті Times Higher Education опублікована тематична добірка статей «Як прокласти курс через кризу».
На сайті Times Higher Education опублікована тематична добірка статей «Як прокласти курс через кризу».
Автори матеріалів вважають, що зіткнувшись із нестабільністю, високим рівнем невизначеності, різного роду складнощами та проблемами (або VUCA–світом), університети мають постійно адаптуватися самі та допомагати студентам успішно пережити неспокійні часи. Світ навколо стає все більш мінливим, відбувається швидкий технологічний прогрес, підвищуються ризики, кліматична криза та політична нестабільність створюють виклики, які можуть здаватися нездоланними. Але вища освіта– це сфера, де найвидатніші уми шукають розв’язання таких проблем. Ресурс містить тридцять чотири статті, у яких розглядаються наступні питання: як прийняти зміни як спектр можливостей; чим здатність до адаптації відрізняється від стійкості і як її виховувати; дев’ять способів підготувати студентів до роботи з невизначеністю; розвиток розумової зрілості студентів; боротьба зі зміною клімату – співпраця університетів, уряду та промисловості; до нульових чистих викидів – як мобілізувати університет на боротьбу з кліматом; розвиток навичок майбутнього через навчання, засноване на викликах; підготовка студентів до тієї роботи, якої ще не існує.
Coursera оголосила про продовження безкоштовного доступу до кінця 2023 року до однойменної платформи онлайн-освіти для українських закладів вищої освіти, студентів та викладачів.
Coursera оголосила про продовження безкоштовного доступу до кінця 2023 року до однойменної платформи онлайн-освіти для українських закладів вищої освіти, студентів та викладачів.
Це рішення стало результатом співпраці Coursera з Міністерством освіти і науки України, розпочатої у березні минулого року. За цей час досвід роботи на платформі отримали 283 українських університети і понад 46 тис. українців, які пройшли біля 100 тис. онлайн-курсів Coursera for Campus. Найпопулярнішими виявились наступні курси: «Англійська для науки, технологій, інженерії та математики» (Університет Пенсільванії); «Програмування для всіх: початок роботи з Python» (Університет Мічигану); «Основи дизайну взаємодії з користувачем» (Google); «Data, Data, Everywhere» (Google); «SQL для наукових даних» (Університет Каліфорнії); «Вступ до Front-End-розробки» (Meta).
Консорціум науково-дослідницької інфраструктури Центральної Європи (CERIC-ERIC) оголосив про відкриття нових конкурсів для доступу до інтегрованих багатопрофільних об’єктів матеріалів і біоматеріалів.
Консорціум науково-дослідницької інфраструктури Центральної Європи (CERIC-ERIC) оголосив про відкриття нових конкурсів для доступу до інтегрованих багатопрофільних об’єктів матеріалів і біоматеріалів.
Йдеться про доступ через єдину точку входу до сучасної науково-дослідної інфраструктури 11-ти країн Центральної та Східної Європи задля забезпечення розвитку науки й промисловості у галузі дослідження матеріалів, біоматеріалів та нанотехнологій. CERIC об’єднує в собі та надає відкритий доступ до цієї інфраструктури. Спільне використання провідних національних дослідницьких інфраструктур європейських країн дозволяє знаходити інноваційні рішення суспільних проблем у різних сферах, включно з енергетикою, охороною здоров’я, продуктами харчування тощо. Доступ до інфраструктури CERIC відкритий та безкоштовний для науковців з України за умови, що отримані результати та зібрані дані будуть доступні спільноті відповідно до Політики щодо наукових даних. Заявку на участь можна подати до 4 вересня 2023 року.
