All news on the portal

5 жовтня 2022 року відбудеться серія вебінарів, приурочених до Міжнародного дня дій, який цьогоріч відзначатиметься 19 жовтня 2022 року.

Нинішня тема – боротьба з шахрайством у освітньому середовищі та поза ним, підтримка академічної доброчесності. Під час заходів планується обговорити актуальні виклики, широкий спектр способів протидії плагіату й чітингу, проаналізувати хибні уявлення про участь у Міжнародному дні дій. Організатор – Міжнародний центр академічної доброчесності.

Детальніше: https://bit.ly/3BPFeeg, https://bit.ly/3RqUZhM, https://bit.ly/3UUvGHF, https://bit.ly/3US5Sw0

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Тома Вільямса «Повернення з емоційного вигоряння: «кожному вченому є що розповісти».

Прикладом та відправною точкою роздумів автора з цього питання стала життєва ситуація докторки Поуп-Руарк та її досвід боротьби з вигорянням. Цей досвід, на думку Тома, може підтримати інших та полегшити пошук способів впоратися з цим доволі розповсюдженим явищем. Людям потрібно змінити спосіб мислення, щоб вести розмови про наявні проблеми і спонукати один одного до відкритості й взаємопомочі. Наразі в академічних колах дедалі більше визнають проблему вигоряння, але суспільна підтримка тих, хто має подібні проблеми, не є достатньою. Досвід власного одужання та одужання колег-жінок Поуп-Руарк виклала у книжці «Розгадка вигоряння професорсько-викладацького складу: шляхи до розплати та оновлення». Це видання покликане надихати інших у пошуку шляхів виходу зі стану професійного вигоряння.

Детальніше: https://bit.ly/3CjhlgH, https://bit.ly/3Sltasz

Команда Офісу підтримки вченого пропонує для громадського обговорення пропозиції до проєкту національної програми «Наука майбутнього».

Документ підготовлений з метою сприяння забезпеченню умов та можливостей розвитку людського капіталу, реалізації інтелектуального потенціалу громадян України у сфері науки з користю для держави та суспільства в цілому. Запровадження Програми, на думку розробників, сприятиме розвитку науки і діяльності наукових та науково-педагогічних працівників. Зауваження і пропозиції можна подати до 10 жовтня 2022 року.

Детальніше: https://bit.ly/3dVAN9R, https://bit.ly/3dSlIpy

На сайті Академії інтелектуальної власності Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності» за підтримки Всесвітньої організації інтелектуальної власності представлене унікальне видання з розділу географічних зазначень у сфері ІВ «The Protection of Geographical Indications.

Law and Practice». Це видання містить огляд європейських законів, які регулюють способи використання географічних зазначень у маркетингу сільськогосподарської продукції, продуктів харчування, вин та алкогольних напоїв. Основні оновлення, які зроблені у рамках другого видання, стосуються впливу Brexit та захисту географічних зазначень ЄС за межами Європи, а також іноземних географічних зазначень у межах ЄС.

Детальніше: https://bit.ly/3CgA7VY, https://bit.ly/3SICV3w

Книжкова палата України на власному сайті у розділі «Видання для фахівців» оновила інформацію про нові надходження книг і брошур.

Представлені публікації з видавничої справи та редагування; книгознавства; документознавства; бібліології; бібліографії та бібліографознавства; а також галузеві науково-методичні та методичні розробки. Список видань формується на основі електронної бази даних обов’язкового примірника документів.

Детальніше: http://www.ukrbook.net/, https://bit.ly/2Wb4iak

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джона Росса «Що втрачається, коли науковці викладають у порожніх аудиторіях?».

Професор із Сіднея Яна Слапета порушив це непросте питання після того, як сам зіткнувся з другим величезним стресом свого життя – із порожнім лекційним залом. Він мав викладати свою лекцію в абсолютно пустій аудиторії у надії, що студенти доєднаються онлайн або переглянуть запис. Автор статті розмірковує як про очевидні переваги онлайн-лекцій (зручність середовища, економія транспортних витрат і часу на пересування), так і про суттєві недоліки. Лекції, що проводяться онлайн, позбавляють викладачів можливості відчути та зрозуміти аудиторію через неможливість контролювати тонкі знаки (такі, як сигнали мови тіла, що показують, чи засвоюють студенти матеріал). Онлайн робить більш складним обговорення підсумків заняття та недоступними звичні дії зацікавлених студентів, які раніше могли після лекції просто підійти із запитанням, коли професор виходить з лекційної зали.

Детальніше: https://bit.ly/3UMgTyC, https://bit.ly/3ULZg2c, https://bit.ly/3BJifl2

Всесвітня організація інтелектуальної власності оприлюднила щорічний випуск рейтингу Global Innovation Index.

У виданні 2022 року представлені дані 132 країн. При визначені Глобального інноваційного індексу використовується понад 80 показників. Для виявлення науково-технологічних кластерів проводиться аналіз темпів подання патентних заявок та публікації наукових статей, визначаються географічні регіони світу з найвищою концентрацією винахідників та авторів наукових матеріалів. Найбільшу концентрацію патентів та наукових публікацій в світі забезпечують науково-технологічні кластери Азії та США. Лідерство у рейтингу утримує кластер Токіо-Йокогама, за яким слідують кластери Шеньчжень-Гонконг-Гуанчжоу (Китай та Гонконг), Пекін (Китай), Сеул (Республіка Корея) та Сан-Хосе-Сан-Франциско (США). Найбільш інтенсивною науково-технічна діяльність є у кластерах Кембридж (Велика Британія) та Ейндховен (Нідерланди/Бельгія).

Детальніше: https://bit.ly/3Ryzbkt, https://bit.ly/3dIRPbu, https://bit.ly/3SlU4R0, https://bit.ly/3UJPFsE