Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала документ «Розширений звіт про моніторинг упровадження стандарту прозорості та обміну інформацією на запит».
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала документ «Розширений звіт про моніторинг упровадження стандарту прозорості та обміну інформацією на запит».
У ньому зазначається, що Глобальний форум із прозорості та обміну інформацією являє собою багатосторонню структуру для міжнародного податкового співробітництва, в якій на рівних умовах беруть участь 173 юрисдикції. Вони здійснюють моніторинг та експертну оцінку виконання міжнародних стандартів з прозорості та обміну інформацією на запит (EOIR) та автоматичного обміну інформацією (AEOI). Перший стандарт вимагає, щоб юрисдикції надавали своїм партнерам всю інформацію, яка, як очікується, матиме відношення до адміністрування внутрішнього законодавства про прямі податки або боротьби з податковим шахрайством. З 2010 року виконання цього стандарту кожною юрисдикцією перевіряється експертами-членами. У звіті представлені висновки та сукупні результати щодо 39 контрольованих юрисдикцій, подається аналіз та рекомендації, очікувані подальші кроки.
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Гелен Пакер «Розширення медичної підготовки у Великій Британії перебуває на межі зриву».
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Гелен Пакер «Розширення медичної підготовки у Великій Британії перебуває на межі зриву».
У ній аналізуються суперечності між прагненням держави збільшити кількість майбутніх лікарів для Національної служби охорони здоров’я та обмеженими можливостями системи забезпечити їх якісною підготовкою, подальшим професійним навчанням й працевлаштуванням. Проблема виглядає парадоксальною. З одного боку, британська система охорони здоров’я тривалий час стикається з нестачею медичного персоналу, що позначається на довжині черг до лікарів і навантаженні на медичні заклади. З іншого боку, професійні об’єднання лікарів дедалі частіше заявляють, що просте збільшення кількості студентів-медиків не усуває структурних проблем. На думку представників Британської медичної асоціації, без відповідних інвестицій у навчальну інфраструктуру, розвиток потенціалу викладачів та програм післядипломної підготовки, розширення набору може призвести до появи більшої кількості випускників, які не матимуть достатніх можливостей для роботи у професії. Так, у період з 2013 до 2024 року кількість студентів, які вступають до медичних шкіл Великої Британії, збільшилася на 39 %, а число медичних шкіл за цей період зросло з 33 до 49. Водночас можливості для проходження наступних етапів підготовки розширювалися значно повільніше, що спричинило формування своєрідних «вузьких місць» на різних щаблях професійної кар’єри. Навіть за умови успішного завершення навчання випускники стикаються з дефіцитом місць у програмах спеціалізації: тут збільшення кількості місць потребує не лише фінансування, а й наявності досвідчених наставників, клінічних баз і часу для індивідуального супроводу молодих лікарів. Розширення системи підготовки без створення відповідних умов подальшого розвитку може негативно позначитися на якості навчання. Ще одним викликом є кадрова ситуація у самих медичних школах. Існує дефіцит клінічних науковців — фахівців, які поєднують лікувальну практику, викладання та дослідницьку діяльність. За останнє десятиліття кількість таких працівників скоротилася, а значна частина нинішнього кадрового складу наближається до пенсійного віку. Через високу вартість підготовки медичних кадрів окремі заклади змушені переглядати освітні програми, а іноді навіть скорочувати окремі напрями підготовки у сфері охорони здоров’я. Такі рішення можуть мати довгострокові наслідки для регіональних систем медичного забезпечення. Автор статті наголошує, що проблема забезпечення системи охорони здоров’я кваліфікованими кадрами не зводиться до простого збільшення кількості студентів, а потребує довгострокового планування, узгодження інтересів університетів, медичних закладів і держави, а також збалансованого розвитку всіх етапів професійної підготовки — від вступу до медичної школи до працевлаштування лікаря-фахівця.
На сайті Європейської асоціації університетів опубліковано інформаційний матеріал «Поліпшене розпізнавання: інструмент самооцінювання».
На сайті Європейської асоціації університетів опубліковано інформаційний матеріал «Поліпшене розпізнавання: інструмент самооцінювання».
Йдеться про оновлений інструмент самооцінювання, який надає європейським закладам вищої освіти основу для посилення практики визнання відповідно до Лісабонської конвенції. Цей інструмент пропонує установам формувальний спосіб для здійснення порівняння власних процедур із процесами інституційного визнання та належними практиками; демонструє, наскільки практика визнання кваліфікацій в установі є справедливою та прозорою, і чи вона слугує інтересам заявників, персоналу установи та самої установи; визначає сфери, де потрібно зосередити увагу та забезпечити покращення ситуції. Інструмент самооцінювання також надає практичні поради щодо процесу самооцінювання та пропонує коротку версію анкети для аналізу поточного стану. Цей інструмент самооцінювання був розроблений EUA у партнерстві з Конференцією ректорів Німеччини, Конференцією ректорів іспанських університетів та Нідерландською організацією з інтернаціоналізації освіти у рамках проєкту «У центрі уваги визнання», що фінансується програмою Erasmus+.
Конкурсна комісія МОН з відбору виконавців державного замовлення на підготовку фахівців, наукових, науково-педагогічних та робітничих кадрів, підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів повідомляє про оголошення додаткового конкурсного відбору виконавців державного замовлення на підставі рішення, прийнятого 15 червня 2026 р.
Конкурсна комісія МОН з відбору виконавців державного замовлення на підготовку фахівців, наукових, науково-педагогічних та робітничих кадрів, підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів повідомляє про оголошення додаткового конкурсного відбору виконавців державного замовлення на підставі рішення, прийнятого 15 червня 2026 р.
Розміщення державного замовлення здійснюватиметься відповідно до «Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для підвищення кваліфікації фахівців окремих галузей економіки та працівників бюджетної сфери», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 вересня 2025 року № 1190. Конкурсний відбір проводиться за наступними галузями знань (спеціальностями): ««В» Культура, мистецтво та гуманітарні науки» (для працівників закладів культури, педагогічних працівників закладів освіти сфери культури державної форми власності та працівників суб’єктів у сфері медіа); ««G» Інженерія, виробництво та будівництво» / «G13» Харчові технології» (для працівників сфери виробництва харчових продуктів); ««Н» Сільське, лісове, рибне господарство та ветеринарна медицина» /«Н1 Агрономія», «Н2 Тваринництво», «Н6 Ветеринарна медицина», «Н7 Агроінженерія»» (для працівників аграрного сектору); ««Е» Природничі науки, математика та статистика» / «Е2 Екологія», «Е4 Науки про Землю»» (для працівників сфери екології, природних ресурсів та водного господарства). До кожної галузі знань додається «Перелік рекомендованих напрямів підвищення кваліфікації фахівців окремих галузей економіки та працівників бюджетної сфери». Заявку на участь у конкурсі можна подати до 1 липня 2026 року.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Захист споживачів від фінансових махінацій та шахрайства».
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Захист споживачів від фінансових махінацій та шахрайства».
У ньому зазначається, що під впливом стрімкого впровадження цифрових фінансових продуктів, послуг та каналів відбуваються зміни фінансового ландшафту та спостерігається значне збільшення кількості та складності фінансових шахрайств й афер проти споживачів. У звіті ОЕСР «Моніторинг ризиків у сфері споживчих фінансів 2026» фінансові шахрайства та афери названі головною загрозою. Зростання кількості споживачів, які стали жертвами шахрайства, у багатьох країнах відбувається на тлі збільшення використання мобільних та цифрових фінансових послуг, зростання обсягу транзакцій на онлайн-платформах фінансових послуг. Окрім значної фінансової та психологічної шкоди, заподіяної споживачам, які стали жертвами фінансових шахрайств, ці афери несуть значно більші ризики, оскільки загрожують підірвати рівень довіри до фінансової системи та послабити досягнення у розширенні доступу до фінансових послуг. Методи й техніки шахрайства стають дедалі складнішими, зловмисники використовують технології штучного інтелекту і діпфейки для створення нових схем для своїх оборудок. Оскільки цифрове середовище постійно змінюється, споживачі не встигають навчитись розпізнавати шахрайські схеми та опанувати належним чином засоби безпеки. Активний розвиток мобільних пристроїв, платформ соціальних мереж та/або цифрових фінансів послуг збільшує ризик того, що споживачі зіткнуться з шахрайським контентом. Експерти, які готували цей звіт, прагнули узагальнити причини фінансових шахрайств та афер, визначити ефективні підходи до їх запобігання та виявлення. У документі подана оригінальні типологія фінансових шахрайств та афер, спрямованих проти споживачів та розроблені поради для державних органів.
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Гелен Пакер «Огляд Мілберна: «школи підштовхують занадто багато студентів до університету»».
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Гелен Пакер «Огляд Мілберна: «школи підштовхують занадто багато студентів до університету»».
У ній розглядаються результати вивчення молодіжного безробіття у Великій Британії, у якому порушується питання співвідношення між вищою освітою, професійною підготовкою та реальними потребами ринку праці. Вступ до університету занадто часто став сприйматись як стандартний і майже обов’язковий шлях для випускників шкіл, тоді як інші варіанти, наприклад, професійна освіта, навчання на робочому місці та програми стажування насправді можуть бути більш відповідними для частини молоді. Автор документу не заперечує цінність університетської освіти. Проблема не в ролі університетів, а в тому, що система освіти недостатньо збалансовано представляє різні можливості переходу молодої людини до професійного життя. Кількість молодих людей, які не навчаються, не працюють і не проходять професійну підготовку віком 16–24 роки у Великій Британії наразі понад один мільйон, причому серед безробітних з цієї когорти близько 13 % мають диплом вищої освіти. Отже, отримання документу про вищу освіту саме по собі не гарантує успішного працевлаштування. Звісно, випускники університетів у середньому швидше виходять із періоду безробіття, ніж люди без диплому, однак питання полягає у відповідності між освітнім маршрутом, очікуваннями студентів і реальними перспективами працевлаштування. Автор огляду критикує ситуацію, коли університетський шлях автоматично розглядається як найпрестижніший або найбільш бажаний варіант незалежно від інтересів, здібностей і професійних планів молодої людини. Професійна освіта у Великій Британії тривалий час поступалася вищій освіті за рівнем фінансування та суспільним статусом, а національна освітня система залишається фрагментованою: школи, заклади професійної підготовки, університети та програми навчання на робочому місці функціонують за різними правилами й не завжди утворюють узгоджену траєкторію розвитку навичок. Дискусія стосується більш широкого питання про те, чи має вища освіта залишатися універсальним етапом переходу до дорослого життя, чи освітні системи мають пропонувати більше рівноцінних шляхів (академічних, професійних, практикоорієнтованих) і взагалі наскільки освіта допомагає людині сформувати компетентності, необхідні для мінливого ринку праці.
Книжкова палата України на власному сайті у розділі «Видання для фахівців» оновила інформацію про нові надходження книг і брошур.
Книжкова палата України на власному сайті у розділі «Видання для фахівців» оновила інформацію про нові надходження книг і брошур.
Тут представлені публікації з видавничої справи та редагування, книгознавства, документознавства, бібліології, бібліографії та бібліографознавства, а також галузеві науково-методичні та методичні розробки. Список видань формується на основі електронної бази даних обов’язкового примірника документів.
На офіційному порталі європейських даних Europеan Data опублікований матеріал «Прогноз Cedefop щодо навичок: розуміння майбутньої робочої сили Європи».
На офіційному порталі європейських даних Europеan Data опублікований матеріал «Прогноз Cedefop щодо навичок: розуміння майбутньої робочої сили Європи».
У ньому йдеться про інструмент, побудований на основі відкритих даних, який допомагає спільнотам та політикам готуватися до змін, що відбуваються у сфері навичок та роботи. Прогноз розвитку навичок Cedefop, розроблений Європейським центром розвитку професійної підготовки, дозволяє з’ясувати, як робочі місця та навички зміняться по всій Європі у найближчі роки. Це допомогає урядам, підприємствам та окремим особам приймати кращі рішення щодо навчання, кар’єри та планування робочої сили. Прогноз базується на гармонізованих даних та спільному методі, що застосовується в усіх державах-членах ЄС на основі прогнозу зайнятості, попиту на заміщення посад та потенційний дефіцит кваліфікованих кадрів, урахування змін на основі цифровізації, демографічних змін та «зелений перехід». Він забезпечує раннє попередження про дисбаланси на ринку праці. Користувачі цього інструменту можуть досліджувати набори даних, що лежать в основі прогнозів, завантажувати електронні таблиці та взаємодіяти з візуалізаціями через онлайн-платформу, причому частина даних доступна через інтерфейси прикладного програмування, які дозволяють розробникам повторно використовувати інформацію в додатках та сервісах. Така відкритість сприяє прозорості, підтримує дослідження та дозволяє ширше використовувати дані ринку праці по всій Європі.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Короткострокові та середньострокові наслідки структурних реформ: переоцінка» із серії «Робочі документи департаменту економіки ОЕСР».
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Короткострокові та середньострокові наслідки структурних реформ: переоцінка» із серії «Робочі документи департаменту економіки ОЕСР».
У ньому зазначається, що структурні реформи є центральним елементом заходів з підвищення продуктивності, розвитку зайнятості та забезпечення довгострокового зростання. Проте останнім часом темпи реформ сповільнилися, їхнє виконання стикається з рядом проблем. Політики та зацікавлені сторони зосереджуються на тому, що відбувається у перші кілька років після запровадження реформ, оскільки короткострокові витрати та невизначеність можуть підірвати підтримку навіть тоді, коли суспільство очікує довгострокові вигоди. Емпіричних даних про короткострокові макроекономічні ефекти реформ менше, ніж про довгострокові. Цей документ зосереджений на короткострокових та середньострокових макроекономічних ефектах широкого спектру наслідків структурних політичних змін. Основний аналіз зосереджено на країнах-членах ОЕСР, розглядаються заходи з оподаткування корпорацій, граничне податкове навантаження, витрати на активну політику зайнятості, законодавство про захист зайнятості, регулювання ринку оренди, інвестиції в залізничну інфраструктуру та витрати на фундаментальні дослідження. На основі новітніх методів визначається стійкість отриманих результатів та потенційна неоднорідність впливу реформ.
На сайті Times Higher Education опубліковано матеріал Філіпа Моріарті, Джо Морана, Рейчел Мосс, Ендрю Освальда та Лінн Камерлін «Чи роблять науковці ставку на ШІ?».
На сайті Times Higher Education опубліковано матеріал Філіпа Моріарті, Джо Морана, Рейчел Мосс, Ендрю Освальда та Лінн Камерлін «Чи роблять науковці ставку на ШІ?».
У ньому п’ятеро представників академічної спільноти розмірковують про те, як генеративний штучний інтелект змінив їхню професійну діяльність і наочно демонструють широкий спектр поглядів — від активного використання технології ГШІ до глибокого скептицизму щодо її впливу на освіту та науку. Професор фізики Філіп Моріарті виступає проти поширеного уявлення про те, що тексти, створені штучним інтелектом, є лише низькоякісним інформаційним продуктом. Спираючись на власний досвід, він стверджує, що сучасні мовні моделі здатні виконувати складні інтелектуальні завдання, зокрема допомагати у програмуванні та розв’язанні наукових проблем. Водночас дослідник визнає, що така ефективність створює серйозний виклик для традиційних підходів до навчання, оскільки завдання, які раніше вимагали тривалої роботи й сприяли глибокому розумінню предмета, тепер можуть виконуватися за лічені хвилини. Професор англійської мови Джо Моран, навпаки, наголошує на власному відчуженні від технології, оскільки для навчання моделей повсюдно використовуються твори без дозволу їхніх авторів, збільшуються негативні екологічні наслідки, зростає ризик втрати індивідуального людського судження. На його думку, поширення автоматично згенерованих текстів може, як ні парадоксально, підвищити цінність авторського письма як форми людської комунікації. Рейчел Мосс, яка опікується питаннями академічної доброчесності, розглядає проблему з іншого боку, говорячи про труднощі виявлення використання ШІ студентами. На її думку, використання генеративного штучного інтелекту часто пов’язане не лише з бажанням спростити виконання завдання, а й зі стресом, тривожністю, фінансовими труднощами, соціальною ізоляцією. Боротьба з академічними порушеннями потребує не лише контролю, а й уваги до причин, які спонукають студентів шукати подібні обхідні шляхи. Професор економіки та поведінкових наук Ендрю Освальд висловлює одну з найкритичніших позицій. Він переконаний, що генеративний штучний інтелект фактично позбавив сенсу традиційне письмове оцінювання студентів, оскільки вже неможливо бути впевненим у самостійному виконанні багатьох видів робіт. Університетам доведеться повернутися до написаних від руки форм контролю знань. Він прогнозує посилення нерівності між університетами, оскільки переваги від використання нових технологій насамперед отримуватимуть найбагатші та найпрестижніші заклади. Найбільш прагматичну позицію займає професор біохімії Лінн Камерлін. Вона розповідає, що спочатку ставилася до інструментів ШІ з недовірою через їхню схильність до помилок і вигадування фактів. Проте поступово дослідниця почала активно використовувати їх для пошуку інформації, аналізу джерел, програмування та ознайомлення з новими напрямами досліджень. Сучасні мовні моделі стали настільки переконливими у своїх помилках, що існує необхідність ретельної перевірки абсолютно всіх результатів: вигадані посилання, недостовірні дані, хибні зображення можуть поставити під загрозу достовірність наукового пізнання. Попри суттєві розбіжності в оцінках, усі автори погоджуються, що генеративний штучний інтелект уже став невід’ємною частиною академічного середовища. Відтак головним викликом для університетів стає не питання прийняття чи відкидання цієї технології, а пошук способів її відповідального використання без втрати якості освіти, наукової доброчесності та людського виміру академічної діяльності.
