Навчання з відкритих даних

Навчання з відкритих даних

Мінцифри спільно продовжує цикл навчальних програм у сфері відкритих даних для різних цільових аудиторій у форматі вебінарів.

Мінцифри спільно продовжує цикл навчальних програм у сфері відкритих даних для різних цільових аудиторій у форматі вебінарів.

Впродовж січня-березня 2021 року усі бажаючі можуть долучитись до наступних тематичних курсів:

– відкриті дані для початківців – 27.01.2021, 10.02.2021, 24.02.2021, 10.03.2021 та 31.03.2021;

– відкриті дані для розпорядників (ЦОВВ) – 19.01.2021 (перший день) – 02.02.2021 (другий день) та 02.03.2021 (перший день) – 16.03.2021 (другий день);

– відкриті дані для розпорядників (ОМС) – 09.02.2021 (перший день) – 23.02.2021 (другий день);

– аналіз й візуалізація відкритих даних для аналітиків та дослідників;

– розробка й впровадження стратегії розвитку відкритих даних для керівників напрямку ІТ органів виконавчої влади та місцевого самоврядування.

Про терміни проведення останніх двох інтенсивів буде повідомлено додатково. Ознайомитись з програмою тематичних курсів можна на порталі Відкритих даних. 

Для участі у заходах необхідна попередня реєстрація.

Детальніше: https://bit.ly/2XCWFeD, https://bit.ly/3oIxweg, https://bit.ly/3nLffeW, https://bit.ly/3bFpoHW, https://bit.ly/3spsBB8, https://bit.ly/3bDImP2 

Фото: Мінцифри

2021-01-14
Share
Онлайн-консультації ЮНЕСКО щодо відкритої науки

Онлайн-консультації ЮНЕСКО щодо відкритої науки

15 січня 2021 року відбудеться онлайн-консультації ЮНЕСКО з питань розвитку відкритої науки.

15 січня 2021 року відбудеться онлайн-консультації ЮНЕСКО з питань розвитку відкритої науки.

Організатор – ЮНЕСКО.

Під час заходу планується  обговорити концепцію «Відкритої науки», її роль у глобальному контексті, питання встановлення міжнародних  стандартів з відкритої науки у формі рекомендацій ЮНЕСКО. У результаті обговорення планується напрацювати пропозиції, які будуть використані у проекті рекомендацій.

Робочі мови: англійська та іспанська.

Для участі у заході необхідна попередня реєстрація.

Детальніше: https://bit.ly/3q0wHxV, https://bit.ly/358Xi3E, https://bit.ly/3hHWUy5, https://bit.ly/391e4D2 

Фото: ЮНЕСКО

2021-01-04
Share
Нова платформа Open Research Europe

Нова платформа Open Research Europe

Платформа Open Research Europe (ORE) – це нова безкоштовна відкрита платформа для публікації результатів досліджень, що фінансуються ЄС та оприлюднення результатів рецензування. 

Платформа Open Research Europe (ORE) – це нова безкоштовна відкрита платформа для публікації результатів досліджень, що фінансуються ЄС та оприлюднення результатів рецензування. 

На платформі публікуються статті, класифіковані за шістьма предметними областями: природничі науки, техніка і технології, медичні науки, сільськогосподарські науки, соціальні науки, гуманітарні науки та мистецтво. Для кожної з шести категорій існують різні типи публікацій, починаючи від дослідницьких статей, закінчуючи короткими звітами, есе, дослідницькими даними, описом методів тощо.

Нова платформа забезпечить бенефіціарам програми “Горизонт 2020” можливість дотримуватись умов фінансування ЄС з відкритим доступом без жодних витрат. ORE пропонує дослідникам безкоштовне місце публікації, щоб швидко ділитися своїми результатами та ідеями і сприяти відкритому та конструктивному обговоренню досліджень. Навіть якщо проект, профінансований ЄС, закінчився, на портал можна подавати публікації, пов’язані з проектом. Кожна така публікація повинна мати принаймні одного автора, який був або є одержувачем гранту ЄС.

Наразі веб-сайт ORE містить усі необхідні вказівки (політики, процес публікації, науково-консультативна рада та поширені запитання), а також інформацію та інструкції щодо робочого процесу подання. Зараз платформа відкрита для подання, але весь спектр функціональних можливостей (пошук, групування за зонами та тематичні шлюзи) стане активним лише під час офіційного запуску у березні 2021 року.  

Детальніше: https://bit.ly/38qDWYF, https://bit.ly/3pfe8FF 

2020-12-22
Share
Асоціація EOSC обирає першого президента та раду директорів

Асоціація EOSC обирає першого президента та раду директорів

17 грудня 2020 року на першій генеральній асамблеї Асоціації європейського хмари відкритої науки (EOSC) обрано першого президента асоціації, який буде виконувати свої повноваження у найближчі два роки. Ним став Карел Любен, почесний ректор Делфтського технологічного університету. Також генеральна асамблея асоціації EOSC обрала раду директорів.

17 грудня 2020 року на першій генеральній асамблеї Асоціації європейського хмари відкритої науки (EOSC) обрано першого президента асоціації, який буде виконувати свої повноваження у найближчі два роки. Ним став Карел Любен, почесний ректор Делфтського технологічного університету. Також генеральна асамблея асоціації EOSC обрала раду директорів.

«EOSC дозволить створити надійне віртуальне середовище у Європі для зберігання, спільного використання та повторного використання даних досліджень у різних країнах та наукових дисциплінах в масштабах, які раніше були неможливі», – сказав Любен. «Ми об’єднаємо інституційні, національні та європейські ініціативи й залучимо усі зацікавлені сторони до спільної розробки і розгортання Європейського співтовариства дослідницьких даних, де вони доступні для пошуку, отримання, взаємодії та повторного використання (FAIR)».

Рішення поточних і майбутніх проблем – соціальних, технологічних та економічних – залежить від спільних та скоординованих зусиль широкого кола зацікавлених сторін у галузі досліджень та інновацій, представлених в Асоціації EOSC. Вони мають спільно створити надійне цифрове середовище, яке буде сприяти поширенню цифрових ресурсів та послуг для досліджень. Це сприятиме відтворюваності в науці, дозволить розширити міждисциплінарне співробітництво, стимулювати інновації на благо суспільства.

Детальніше: https://bit.ly/3gYcqFI, https://www.eosc.eu/

2020-12-18
Share
Україна в європейському рейтингу відкритих даних Open Data Maturity Report 2020

Україна в європейському рейтингу відкритих даних Open Data Maturity Report 2020

Європейський портал даних опублікував шостий щорічний звіт Open Data Maturity Report 2020 щодо рівня розвитку сфери відкритих даних. 

Європейський портал даних опублікував шостий щорічний звіт Open Data Maturity Report 2020 щодо рівня розвитку сфери відкритих даних. 

Україна вперше брала участь у визначенні рейтингу й увійшла до нього у складі переліку країн, що швидко розвиваються (поряд із Болгарією, Грецією, Італією, Кіпром, Латвією, Литвою, Нідерландами, Німеччиною, Словенією, Фінляндією, Хорватією і Швецією).

Україна отримала 2180 балів із 2 600 можливих та посіла 17-те місце у рейтингу, продемонструвавши рівень зрілості сфери відкритих даних на рівні 84%, тоді як середній показник зрілості у Європі в цілому – 78%. Оцінювання здійснювалось за такими показниками: 

– державна політика – 554 бали (85%);

– єдиний державний вебпортал відкритих даних – 569 балів (88%); 

– вплив відкритих даних у різних сферах – економічна, державне урядування, соціальна, екологічна – 550 балів (85%); 

– якість даних, що публікуються на порталі, їх відповідність до міжнародного DCAT-AP стандарту – 492 бали (78%).

Ознайомитись зі звітом можна на порталі EUROPEAN DATA PORTAL.

Детальніше:  https://bit.ly/3al0v3n, https://bit.ly/3p3eTSc

2020-12-17
Share
Громадське обговорення проєкту змін до Урядової постанови щодо відкритих даних

Громадське обговорення проєкту змін до Урядової постанови щодо відкритих даних

Міністерство цифрової трансформації за підтримки проєкту «Прозорість та підзвітність в державному управлінні та послугах/ТАРАS» планує підготувати зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №835 «Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних».

Міністерство цифрової трансформації за підтримки проєкту «Прозорість та підзвітність в державному управлінні та послугах/ТАРАS» планує підготувати зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №835 «Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних».

Мета внесення змін – розширення переліку наборів даних, які мають публікуватися у форматі відкритих даних, а також погодження нормативної бази з європейськими стандартами та практиками. Очікується, що таким чином можна буде усунути юридичні прогалини у тлумаченні та застосуванні ряду положень згаданої урядової постанови, будуть створені можливості для розробки нових сервісів та продуктів на основі відкритих даних, у громадян формуватимуться  стійкі знання та навички роботи з відкритими даними.

Пропоновані нововведення:

– створення Національно центру компетенцій у сфері відкритих даних;

– пояснення принципів Міжнародної хартії відкритих даних;

– початок процесу категоризації та визначення вимог до наборів відкритих даних;

– майже 1000 обов’язкових до публікації наборів відкритих даних.

Зауваження та пропозиції до проєкту можна подати до 15 грудня 2020 року.

Детальніше: https://bit.ly/2LcbAt7, https://bit.ly/2JUuq7w, https://bit.ly/2ViQgEe, https://bit.ly/37Iicab, https://bit.ly/3gnlAev 

2020-12-07
Share
Комплексна навчальна програма з відкритих даних

Комплексна навчальна програма з відкритих даних

25 листопада 2020 року буде запущена комплексна навчальна програма у сфері відкритих даних для різних цільових аудиторій. 

25 листопада 2020 року буде запущена комплексна навчальна програма у сфері відкритих даних для різних цільових аудиторій. 

Організатори: Мінцифра та TAPAS Project / Прозорість та підзвітність у держуправлінні та послугах.

Навчальна програма включає серію інтенсив із: 

– відкритих даних для початківців;

– відкритих даних для розпорядників;

– аналізу й візуалізації відкритих даних для аналітиків та дослідників;

– розробки й впровадження стратегії розвитку відкритих даних для керівників напрямку ІТ органів виконавчої влади та місцевого самоврядування.

Участь у навчанні безкоштовна. 

Зареєструватись можна до 23 листопада 2020 року.

Детальніше: https://bit.ly/2UAfCwT, https://bit.ly/38NIvhi, https://bit.ly/3f3Uokj

Фото: Мінцифри

2020-11-17
Share
Всесвітній день науки

Всесвітній день науки

У 2001 році Генеральна конференція ЮНЕСКО резолюцією 31С/20 офіційно заснувала Всесвітній день науки, який вперше у глобальному масштабі відзначався у 2002 року.

У 2001 році Генеральна конференція ЮНЕСКО резолюцією 31С/20 офіційно заснувала Всесвітній день науки, який вперше у глобальному масштабі відзначався у 2002 року.

Його призначення полягає у тому, щоб:

– підвищити поінформованість громадськості про роль науки для мирного та сталого розвитку громад; 

– заохочувати національну і міжнародну солідарність в інтересах спільного використання наукових досягнень різними країнами; 

– відновити національну і міжнародну спрямованість на використання науки на благо суспільства; 

– привернути увагу до викликів, з якими зіштовхується наука, а також збільшити підтримку наукової діяльності.

Всесвітній день науки за мир і розвиток, що відзначається щорічно 10 листопада. Він покликаний підкреслити важливу роль науки у суспільстві та необхідність участі широкої громадськості в обговоренні нагальних наукових питань. Цей День також підкреслює важливість і актуальність науки для повсякденного життя.

Створюючи мости між наукою і суспільством, Всесвітній день науки за мир і розвиток має на меті забезпечити громадянам отримання інформації про нові тенденції у сфері науки, підкреслити роль вчених у розширенні нашого розуміння планети та сприяти сталому розвитку.

Всесвітній день науки надає можливість мобілізувати всі зацікавлені сторони навколо теми науки за мир і розвиток – від державних діячів до представників ЗМІ і учнів шкіл. 

Цього року Всесвітній день науки присвячений темі «Наука на службі суспільства у боротьбі з пандемією».

З цієї нагоди ЮНЕСКО організувала онлайн-круглий стіл на тему «Наука для суспільства і разом з ним в боротьбі з COVID-19».

Детальніше: https://academicimpact.un.org/content/world-science-day-peace-and-development-10-november, https://www.un.org/en/observances/world-science-day, https://events.unesco.org/event?id=2558474780&lang=1033  

2020-11-10
Share
Другий Базельський форум з питань сталого видавництва

Другий Базельський форум з питань сталого видавництва

26-27 жовтня 2020 року відбудеться Другий Базельський форум з питань сталого видавництва (BSPF). 

26-27 жовтня 2020 року відбудеться Другий Базельський форум з питань сталого видавництва (BSPF). 

Мета форуму – запропонувати платформу для відкритого та конструктивного обговорення рішень для сталого глобального переходу до відкритого доступу.

Під час заходу планується обговорити проблеми, з якими стикаються вчені при переході до відкритого доступу, а також розробка альтернативних метрик, оцінювання результатів діяльності та сприяння дослідникам, прозорість умов відкритого доступу, поточна ситуація, трансформаційні угоди, авторські права тощо. Форму має стати унікальною можливістю для вироблення стійких рішень для успішного глобального переходу до відкритого доступу.

Для участі необхідна реєстрація.

Детальніше: https://sustainablesolutionstoopenaccess2.sciforum.net

2020-10-26
Share
Флагманський пакет Європейської Комісії для освіти, досліджень та інновацій

Флагманський пакет Європейської Комісії для освіти, досліджень та інновацій

30 вересня 2020 року Європейська Комісія представила пакет із трьох основних ініціатив, спрямованих на розкриття потенціалу Європи в галузі освіти, досліджень та інновацій. 

30 вересня 2020 року Європейська Комісія представила пакет із трьох основних ініціатив, спрямованих на розкриття потенціалу Європи в галузі освіти, досліджень та інновацій. 

Європейська Комісія оприлюднила спеціальні повідомлення про Європейський освітній простір та Європейський дослідницький простір, а також представила оновлений План дій щодо цифрової освіти, метою якого є підтримка використання технологій в освіті та розвиток цифрових компетентностей.

Європейська асоціація університетів (EUA) підтримала зусилля ЄК. 

На підтримку розвитку Європейського освітнього простору наводиться амбіційний набір дій ЄС задля того, щоб Європейський освітній простір став реальністю до 2025 року у всіх 6-ти вимірах: якість освіти та навчання, інклюзія та гендерна рівність, зелені та цифрові трансформації, викладачі та тренери, вища освіта та геополітичний вимір;

У рамках Європейського дослідницького простору має бути підготовлена центральна концепція досконалих досліджень, що не обмежується лише цитованими публікаціями, яка базуватиметься на різноманітних внесках дослідницького співтовариства (включаючи практики відкритої науки та громадянської науки). 

В оновленому Плані дій щодо цифрової освіти має бути зроблений акцент на покращенні інфраструктури ІКТ, оцифруванні, удосконаленні цифрових інструментів.

Європейські університети повинні відігравати значну роль у впровадженні цих ініціатив. EUA продовжить контакти з ЄК, опублікує роз’яснення у найближчі декілька тижнів.

Детальніше: https://bit.ly/3cVcTXb, https://bit.ly/30w0R1A, https://bit.ly/33qZymv, https://bit.ly/3jtNypF 

2020-10-02
Share