Sorry, this entry is only available in Українська. Страхування в актуальній версії «Принципів відкритої наукової інфраструктури» (POSI 2.0) передбачає наступне.
Sorry, this entry is only available in Українська.
Страхування в актуальній версії «Принципів відкритої наукової інфраструктури» (POSI 2.0) передбачає наступне.
(3.1) Відкритий код – усе програмне забезпечення та нематеріальні активи, необхідні для роботи інфраструктури, повинні бути доступні за ліцензією з відкритим кодом. Це не стосується іншого програмного забезпечення, яке може бути пов’язане з функціонуванням організації. (3.2) Забезпечення відкритого та безпечного доступу до даних у рамках правових та етичних обмежень – для підтримки потенційної реплікації, інфраструктура повинна зробити всі відповідні дані відкритими, дотримуючись найкращих практик. Це має бути збалансовано з дотриманням вимог конфіденційності, захисту даних та безпеки. Організації повинні мати чітку політику, яка визначає, як будуть оброблятися особисті або конфіденційні дані, особливо у разі передачі до іншої організації, щоб забезпечити безперервність, дотримання законодавства та відповідальне управління. (3.3) Доступність та збереження – недостатньо, щоб контент, дані та програмне забезпечення були «відкритими», якщо немає практичного способу їх отримати. Ці ресурси повинні бути легкодоступними з чіткою публічною документацією про те, де вони знаходяться та як до них отримати доступ, а також з відкритою ліцензією, де це можливо. Недостатньо, щоб були доступні «відкриті» ресурси. Важливо зберігати контент, дані та програмне забезпечення принаймні в одному надійному цифровому архіві третьої сторони. (3.4) Незаявлення патентних прав – організація повинна дотримуватися політики або домовленості щодо незаявлення патентних прав. Організація може отримувати патенти для захисту власної діяльності, але не використовувати їх для запобігання тиражування інфраструктури спільнотою.
(3.5) Пріоритет сумісності та відкритим стандартам для забезпечення безперервності та стійкості – інфраструктури повинні приймати та підтримувати широко визнані відкриті стандарти – як формальні, так і фактичні – щоб гарантувати, що системи, дані та послуги можна реплікувати, мігрувати або інтегрувати з мінімальними перебоями без використання власних розширень або програмного забезпечення. Де це доречно, організації повинні документувати залежності від стандартів.
Sorry, this entry is only available in Українська. Сталий розвитокв актуальній версії «Принципів відкритої наукової інфраструктури» (POSI 2.0) передбачає наступне. (2.1) Прозорі операції для забезпечення організаційної підзвітності та відкритості: операційні політики та процедури, детальні фінансові показники, моделі сталого розвитку, оплати, стратегічні та продуктові дорожні карти, організаційні схеми та інша відповідна операційна інформація повинні бути у відкритому доступі (з урахуванням обмежень чинного законодавства про конфіденційність).
Sorry, this entry is only available in Українська.
Сталий розвитокв актуальній версії «Принципів відкритої наукової інфраструктури» (POSI 2.0) передбачає наступне. (2.1) Прозорі операції для забезпечення організаційної підзвітності та відкритості: операційні політики та процедури, детальні фінансові показники, моделі сталого розвитку, оплати, стратегічні та продуктові дорожні карти, організаційні схеми та інша відповідна операційна інформація повинні бути у відкритому доступі (з урахуванням обмежень чинного законодавства про конфіденційність).
Інформація повинна бути доступною для дослідження та повторного використання спільнотою. (2.2) Обмежені в часі кошти використовуються лише для діяльності, обмеженої в часі – операції повинні підтримуватися сталими джерелами доходів, тоді як обмежені в часі кошти використовуються лише для діяльності, обмеженої в часі. Залежність від грантів для фінансування поточної та/або довгострокової діяльності робить організації вразливими та відволікає від підтримки основної інфраструктури. (2.3) Мета – генерувати надлишок, коли недостатньо просто вижити: організації та служби повинні мати можливість адаптуватися та змінюватися. Організації та служби, які визначають довгострокову стійкість лише на основі відшкодування витрат, ризикують стати крихкими та стагнуючими. Щоб подолати економічну, соціальну та технологічну нестабільність, організаціям та службам потрібні фінансові ресурси, які перевищують безпосередні операційні витрати. (2.4) Створення та підтримка фінансових резервів відповідно до політики. Організації та служби повинні мати чітку політику щодо підтримки фінансових резервів, включаючи мету, мінімальний та максимальний рівень, а також управління цими коштами. Фактичний рівень резервів повинен визначатися та періодично переглядатися керівним органом, забезпечуючи наявність ресурсів для підтримки реалізації Living Will, включаючи впорядковане припинення діяльності, перехід до наступника або реагування на серйозні непередбачені події. Політика фінансових резервів може включати те, як будуть зберігатися кошти, за яких обставин вони будуть використовуватися та скільки буде потрібно для адекватного припинення діяльності або передачі активів, враховуючи складність інфраструктури організації. (2.5) Генерування доходів відповідно до місії – джерела доходів слід оцінювати з урахуванням місії інфраструктури та не суперечити цілям організації чи послуги. (2.6) Дохід отримується від послуг, а не від даних – дані, пов’язані з функціонуванням наукової інфраструктури, повинні бути власністю громади. Відповідні джерела доходу можуть включати послуги з доданою вартістю, консалтинг, угоди про рівень обслуговування API або членські внески. (2.7) Волонтерська праця – організації, які покладаються на волонтерів та їхню працю, повинні визнавати це цінним ресурсом для довгострокової життєздатності організації та враховувати це під час планування сталого розвитку та управління ризиками. (2.8) Планування переходу: організації, які значною мірою залежать від обмеженої кількості осіб, повинні вжити заходів для зменшення своєї залежності шляхом планування переходу та наступництва, щоб організація не опинилася під загрозою краху у разі їхнього звільнення.
Sorry, this entry is only available in Українська. Управління в актуальній версії «Принципів відкритої наукової інфраструктури» (POSI 2.0) передбачає наступне. (1.1) Охоплення всієї наукової діяльності – дослідження виходять за межі дисциплін, географії, установ та зацікавлених сторін.
Sorry, this entry is only available in Українська.
Управління в актуальній версії «Принципів відкритої наукової інфраструктури» (POSI 2.0) передбачає наступне. (1.1) Охоплення всієї наукової діяльності – дослідження виходять за межі дисциплін, географії, установ та зацікавлених сторін.
Організації та інфраструктура, якою вони керують, повинні це відзеркалювати. (1.2) Керування зацікавленими сторонами – організація, що керується радою директорів, складається зі спільноти зацікавлених сторін, формує впевненість у тому, що організація рішення будуть прийматись на основі консенсусу спільнот та балансу їх інтересів. (1.3) Недискримінаційна участь або членство «за власним бажанням» на основі недискримінації та інклюзивності, коли будь-хто може виявити зацікавленість долучитись до цих принципів. Представництво в управлінні має відображати характер громади або членства. (1.4) Прозоре управління – для зміцнення довіри політика та процес управління повинні бути прозорими (з урахуванням обмежень чинного законодавства про конфіденційність). (1.5) Заборона на лобіювання – інфраструктурні організації не повинні лобіювати зміни у регулюванні для зміцнення власних позицій, інфраструктурна організація має підтримувати свою громаду, що також може включати відстоювання змін у політиці. (1.6) Реальна воля до побудови довіри, встановлення та оприлюднення зобов’язань щодо управління, включаючи принципи, за якими активи, дані, ресурси, послуги та персонал будуть відповідально передані наступнику, якщо організація чи служба будуть ліквідовані. Зобов’язання повинні стосуватися майбутнього управління з визначеними критеріями для прийнятних організацій-наступників. Це має включати подальше узгодження з POSI та будь-які правові чи структурні обмеження. (1.7) Регулярний перегляд мети та суспільних цінностей на предмет актуальності, ефективності та рівня підтримки громад для визначення перспектив подальшого функціонування.
Sorry, this entry is only available in Українська. Організація ООН з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) та Інститут Verlab проводять конкурс на отримання віддаленого доступу до високопродуктивних обчислень (High-Performance Computing (HPC)) для виконання досліджень та розроблення інновацій у галузі наук про життя
Sorry, this entry is only available in Українська.
Організація ООН з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) та Інститут Verlab проводять конкурс на отримання віддаленого доступу до високопродуктивних обчислень (High-Performance Computing (HPC)) для виконання досліджень та розроблення інновацій у галузі наук про життя
. Він організований відповідно до Рекомендацій ЮНЕСКО щодо відкритої науки та Ініціативи ЮНЕСКО щодо віддаленого доступу до лабораторного обладнання (UNESRALE). Йдеться про підтримку цільової програми розвитку віртуального потенціалу шляхом надання молодим дослідникам та науковцям інструментів, необхідних для перетворення їхніх ідей на успішні підприємницькі практики, яка забезпечує віддалений доступ до середовища високопродуктивних обчислень з наданням індивідуальних консультацій та спеціалізованого навчання. Пріоритетними для підтримки є інновації у наступних галузях: штучний інтелект у галузі охорони здоров’я та діагностики; моделювання та симуляція у біомедичних науках; обробка даних у галузі екології та охорони здоров’я; нейронаука, епігенетика та обчислювальна біологія. Програма відкрита для студентів магістратури та докторантури, постдокторантів, молодих науковців (упродовж п’яти років після отримання ступеня доктора філософії), які мають дослідницький проєкт або інноваційну ідею, добре володіють англійською мовою та умотивовані до розвитку досліджень і підприємництва. Заявку на участь можна подати до 21 листопада 2025 року.
Sorry, this entry is only available in Українська. Сучасна наука являє собою величезну базу даних знань, яка постійно розвивається, тому інструменти для досліджень повинні бути відкритими, доступними для всіх зацікавлених сторін.
Sorry, this entry is only available in Українська.
Сучасна наука являє собою величезну базу даних знань, яка постійно розвивається, тому інструменти для досліджень повинні бути відкритими, доступними для всіх зацікавлених сторін.
Принципи відкритої наукової інфраструктури (The Principles of Open Scholarly Infrastructure / POSI) – це неформальний набір рекомендацій, вперше оприлюднений у 2015 році та оновлений у 2020 та 2025 роках, щоб забезпечити стійкість і відкритість такої інфраструктури, фактично – не вимога і не правило, а чек-лист для самооцінювання. Він орієнтований на грантодавців, некомерційні фонди, наукові структури та навіть комерційні стартапи і має домомагати їм будувати довіру в академічній спільноті. POSI будується на ідеї, що наука процвітає, коли інфраструктура (наприклад, освітні платформи, сховища даних, репозитарії, цифрові ідентифікатори для науковців, організацій, публікацій – datadryad.org, ORCID, Crossref/DOI) – відкрита, стійка і керується всіма зацікавленими сторонами для загального блага. Ці принципи фокусуються на трьох стовпах: управління, фінансування, технології. Під управлінням мається на увазі широка участь стейкхолдерів: не лише інвесторів, а й науковців та суспільства, під фінансуванням – не короткострокові гранти, а перспективні сталі ресурси для розвитку, а під технологіями – відкритий код та дані у публічному домені (CC0), оскільки обмеження ліцензій створюють “пастки” для майбутніх користувачів. POSI пропонує моніторити прогрес через публічні самооцінки, інтегрувати ці принципи у грантові заявки та систему закупівель (у т.ч. державних). Будь-хто, що створює відкриту інфраструктуру для досліджень чи освіти, може декларувати свою прихильність POSI, опублікувати самооцінку на сайті, приєднатися та рухатись до повного виконання заявлених цілей. POSI класифікує інфраструктуру за функціональністю та структурою. По-перше, інфраструктура для досліджень і наукових комунікацій – «хребет» наукового циклу: інструменти для зберігання, пошуку та поширення даних, статей і метаданих. Вони забезпечують прозорість і перевикористання, зменшуючи дублювання зусиль. Наприклад, репозиторії даних (Dryad), сервіси ідентифікації (ORCID для авторів, ROR для організацій, Crossref для DOI). По-друге, освітні інфраструктури – платформи для викладання та навчання, інтегровані з дослідженнями, які роблять знання доступними для студентів і викладачів, сприяючи відкритому доступу до матеріалів. Це: онлайн-курси чи бази знань, пов’язані з науковими даними (наприклад, інтеграція з DataCite для освітніх проєктів). По-третє, організаційні ініціативи та ініціативи спільнот – проєкти, керовані спільнотою, без створення формальної юридичної структури, – гнучкі інструменти з колаборативним управлінням, як волонтерські мережі для метаданих чи спільні бази даних. По-четверте, комерційні організації з відкритою інфраструктурою, що використовують бізнес-моделі, у яких отримання прибутку не суперечить відкритості, як API для наукових даних, подібні до Crossref. POSI стосується будь-якої інфраструктури, що використовується для наукових цілей – від базового зберігання інформації до складних мереж комунікацій.
Sorry, this entry is only available in Українська. Сервіс Review Commons було створено в результаті реалізації спільного проєкту неприбуткової ініціативи ASAPbio (заснована 2015 року для просування відкритого обміну біомедичними дослідженнями, у т.ч. через розвиток практик публікації препринтів і відкритого рецензування) та Європейської організації молекулярної біології EMBO (що підтримує дослідження, публікації та розвиток наукових стандартів у галузі молекулярних наук).
Sorry, this entry is only available in Українська.
Сервіс Review Commons було створено в результаті реалізації спільного проєкту неприбуткової ініціативи ASAPbio (заснована 2015 року для просування відкритого обміну біомедичними дослідженнями, у т.ч. через розвиток практик публікації препринтів і відкритого рецензування) та Європейської організації молекулярної біології EMBO (що підтримує дослідження, публікації та розвиток наукових стандартів у галузі молекулярних наук).
Його призначення – забезпечення рецензування препринтів у галузі біологічних та медичних наук із перспективою їхнього подальшого подання до опублікування у наукових журналах. Ідея полягала в тому, щоб дозволити авторам спершу опублікувати препринт, потім отримати критику експертів, і вже з цим «рецензованим препринтом» звертатися до журналів-партнерів, які підтримують Review Commons. Стартувала ініціатива у 2019 році, а вже у березні 2021 року сервісом скористались для отримання експертизи для 500 рукописів і виявили зацікавленість працювати з ним понад 1000 рецензентів. Автори розміщують свій рукопис у е-архіві (наприклад, у bioRxiv або medRxiv), подають заявку до Review Commons за спеціально визначеною процедурою. Після цього відбувається первинна редакційна оцінка на предмет відповідності тематиці й потенційної наявності достатніх експертів, потім визначається редактор з наукового рецензування, який запрошує рецензентів і забезпечує перший раунд рецензування. В результаті формується пакет у складі рукопису із звітами про рецензування і відповіддю автора на зауваження та пропозиції рецензента, який передається на сервер препринтів із публікацією рецензій або на запит для подальшого опублікування у науковому журналі. Рецензентів модерує команда Review Commons / EMBO Press з акцентом на такі критерії, як експертиза, репутація, географічне і вікове розмаїття. Ураховуються побажання авторів щодо виключення рецензентів, дозволено залучати «допоміжних» рецензентів-ранніх дослідників за умови, що головний рецензент відповідає за якість. Відомості про рецензентів та рецензії можуть бути передані журналу-партнеру або опубліковані. Є дані, що приблизно третина поданих рукописів, які пройшли рецензування, були опубліковані. Наразі сервіс має майже 3 десятки журналів-партнерів від EMBO Press, PLOS, eLife, The Company of Biologists тощо. Використання цього сервісу має ряд суттєвих переваг: економія часу автора (він подається до журналу вже з рецензіями, що дозволяє уникнути повторного рецензування в декількох журналах); рецензенти можуть зосередитись суто на науковому змісті, а не на «підходить чи ні до журналу»; прозорість підвищує якість рецензування та зворотного зв’язку; журнали-партнери можуть приймати рішення з меншими затримками, бо процес рецензування вже завершений. Разом із тим, не можна не вказати на ряд проблемних моментів: сервіс орієнтується на обмежене коло наукових дисциплін (біологія, медицина); у разі звернення автора до журналів, які не є афілійованими до сервісу, можливо знадобиться повторна експертиза; наразі недостатньо масштабована ініціатива та складно робити висновки про можливість у такий спосіб замінити традиційний підхід до рецензування (потрібно більше даних); немає стимулів для рецензентів; сам по собі факт позитивного проходження рецензування не гарантує автоматичного прийняття редколегією журналу, – автори мають спілкуватись з редакцією, обговорювати, переконувати й доопрацьовувати рукописи. Отже, Review Commons – цікава нова модель гнучкого та прозорого рецензування препринтів, яка має потенціал для розвитку, але не є універсальним рішенням для всіх наук і не замінює повністю традиційну систему. Це важливий елемент сучасного етапу еволюції наукової комунікації.
Sorry, this entry is only available in Українська. На офіційному сайті DOAJ опубліковано інформацію про партнерство Directory of Open Access Journals з європейським проектом CRAFT-OA.
Sorry, this entry is only available in Українська.
Воно націлене на підвищення стійкості відкритого діамантового доступу у рамках загального європейського ландшафту відкритої науки. Співпраця має забезпечити посилення якості експертизи щодо періодичних наукових видань відкритого доступу та підвищення прозорості завдяки сервісу Diamond Discovery Hub (реєстру європейських наукових журналів відкритого доступу, які публікуються без авторських гонорарів). Завдяки DDH зростатиме видимість та спрощуватиметься пошук журналів відкритого діамантового доступу; видавничі та інституційні постачальники зможуть підтримувати свої журнали, узгоджуючи, удосконалюючи та гармонізуючи відповідні дані для їх максимального поширення; читачі, автори спонсори й дослідницькі організації зможуть оцінювати характер журналів з відкритим діамантовим доступом та їхніх видавців; агрегатори матимуть можливість використовувати ці відомості. Специфіка полягає у тому, що DOAJ є широким глобальним індексом із незалежним процесом перевірки для журналів усіх бізнес-моделей відкритого доступу, тоді як DDH базується на моделі партнерства з постачальниками контенту Diamond OA та зосереджується переважно на європейських журналах. Якщо журнал категорії «Diamond» індексується в DOAJ, він автоматично не відображається у DDH, а має бути додатково перевірений і наданий відповідним інституційним видавцем.
Sorry, this entry is only available in Українська. Відкрите відповідальне рецензування має надзвичайно важливе значення для розвитку сучасної науки.
Sorry, this entry is only available in Українська.
Відкрите відповідальне рецензування має надзвичайно важливе значення для розвитку сучасної науки.
Це по суті всеохоплюючий рамковий термін, що описує «способи адаптації моделі експертної оцінки до концепції відкритої науки, включно з відкритими ідентичностями рецензентів і авторів, відкритою публікацією звітів про рецензування та забезпеченням широкої участі у процесі експертизи». Існує сім основних ознак відкритого відповідального рецензування (які не обов’язково мають виконуватись усі одночасно), а саме: (1) відкриті ідентифікатори (інформація про авторів та рецензентів відома); (2) відкриті звіти (текст рецензії публікується у прив’язці до рецензованого твору); (3) відкрита участь (широка спільнота зацікавлених осіб може зробити свій внесок у процес рецензування); (4) відкрита взаємодія (допускається та заохочується пряме взаємне обговорення між автором(ами) та рецензентами та/або між рецензентами); (5) відкриті рукописи для попереднього рецензування (рукописи стають доступними для ознайомлення негайно, наприклад, через сервери попереднього рецензування, такі як arXiv, – до того, як розпочинаються будь-які офіційні процедури рецензування); (6) відкриті коментарі для остаточної версії наукового твору (усі бажаючі можуть переглядати і коментувати остаточну опубліковану версію твору); (7) відкриті платформи (процес рецензування відокремлений від публікації і здійснюється іншою організаційною структурою, яка не тотожна місцю опублікування). Ці ознаки можуть поєднуватись у будь-яких комбінаціях, що різняться за змістом і кількістю складових. Визначальними, найбільш характерними з них є перші дві, важливі та доволі поширені – третя, четверта і п’ята. Відкрите відповідальне рецензування в сучасному його розумінні розглядається у беззаперечному зв’язку з концепцією відкритої науки та новітніми ІКТ-технологіями, які забезпечують легке поширення інформації та безбар’єрне долучення спільноти до взаємодії з авторами наукових праць, рецензентами та іншими зацікавленими особами. Що дає науці відкрите відповідальне рецензування у контексті описаних вище ознак? По-перше, посилює відповідальність та підзвітність рецензента, мотивує до більш глибокої, якісної та коректної експертизи, робить більш прозорим та очевидним конфлікт інтересів (якщо він має місце), є чинником впливу на академічну репутацію, дозволяє зацікавленим особам з огляду на особистість рецензента приймати рішення про доцільність ознайомлення з твором. По-друге, текст рецензії, опублікований разом з рецензованим науковим твором, стає самостійною науковою працею, яка у свою чергу може піддаватись рецензуванню і коментуванню; стає підставою для рішення про доцільність ознайомлення не лише з рецензованим твором, а й науковими працями рецензента, формує уявлення про його компетентність і наукову активність, разом з іншими рецензіями є ресурсом для навчання молодих науковців, інших рецензентів або більш детального вивчення наукових поглядів самого рецензента і розуміння специфіки позицій наукової школи, яку він представляє. По-третє, відкрита участь являє собою можливість будь-яких зацікавлених осіб публічно висловитись з приводу наукового твору. Це можуть бути фахові експерти, науковий досвід та формальний статус яких дозволяє здійснювати рецензування у класичному його розумінні. Або будь-хто, якщо він ознайомився з твором, сформував своє бачення щодо нього, має сумніви щодо обраних методів, наведеної аргументації або зроблених висновків та має пропозиції стосовно продовження дослідження чи можливих варіантів його практичного застосування. Такі міркування можуть бути оприлюднені як самостійні завершені матеріали або мати форму коротких висловлювань у ході онлайнової дискусії з автором чи іншими представниками зацікавленої спільноти. Відкрита участь активізує процес обговорення, розширює читацьке коло, спричиняє додатковий інтерес до твору, робить експертизу більш об’ємною. У результаті підвищується якість експертизи і розвивається наукова комунікація, що є надзвичайно важливим елементом процесу дослідження. По-четверте, відкрита взаємодія експертів та авторів наукових творів є ефективним комунікаційним процесом, від якого виграють як його учасники, так і читачі. У співпраці рецензента і автора уточнюються формулювання, удосконалюється і доповнюється аргументація, більш чітко окреслюється контекст, залучається й обговорюється дотична наукова література. Така взаємодія може мати епістолярну форму (листування), «живого» спілкування автора і рецензента (із залученням у разі потреби редактора, адміністраторів, грантодавців тощо). По-п’яте, відкриті рукописи, оприлюднені у початковій авторській редакції ще до початку експертизи є основним ресурсом для відкритого рецензування та коментування. Як правило, вони відрізняються від остаточної версії внаслідок поступового внесення автором покращень, викликаних взаємодією з рецензентами. Раннє оприлюднення. доповнене відкритим рецензуванням та коментуванням робить науковий твір більш видимим та підвищує інтерес до нього. Крім того, аналіз послідовних версій наукового твору (від відкритого рукопису до фінальної версії, опублікованої у вигляді статті) вкупі з авторськими поясненнями стає надзвичайно цінним матеріалом для навчання молодих науковців. По-шосте, відкрите коментування остаточної версії наукового твору, що відбувається як у вигляді публічних відкритих листів, оприлюднених рецензій або онлайнового або офлайнового обговорення, може здійснюватись на сторінках того самого видання, інших видань, вебсайтах видавництв, у репозитаріях, блогах, соціальних мережах. По-сьоме, відкриті платформи рецензування, аутсорсинг рецензій завдяки спеціалізованим онлайновим ресурсам, які задають рамки рецензування і забезпечують взаємодію авторів та рецензентів, по суті розвивають у контексті відкритої науки історично сформований зв’язок «автор-видання-редактор-рецензент-редактор-автор-редактор». При цьому сутність рецензування залишається класично незмінною: відбувається об’єктивне неупереджене оцінювання наукового твору, встановлення його якості, визначення перспектив подальшого залучення в академічний обіг та використання у наступних наукових дослідженнях, освітньому процесі й наукових комунікаціях. Відповідно до нових технологічних можливостей цільова аудиторія рецензування у рамках відкритої наукової екосистеми значно розширюється порівняно із тим, як це було 100 і більше років тому. Поряд із грантодавцями, фінансуючими організаціями, видавцями, науковими та освітніми установами, організаторами наукових заходів, до неї тепер входять споживачі наукової продукції (розробники політики, підприємці, управлінські структури) та широка громадськість. Звісно, не можна ігнорувати проблеми і ризики наукової експертизи у формі рецензування, а саме: упередженість щодо наукової школи, інституції та безпосередньо автора рецензованого твору (наприклад, соціальні упередження, такі як вік, стать, національність, релігійні та політичні погляди); недостатній фаховий рівень рецензента, його низька обізнаність з предметом та об’єктом дослідження, застосовуваними методами, об’єктивна неможливість оцінити міждисциплінарну роботу, виконану на стику декількох галузей знань; низька мотивація до глибокої якісної експертизи (обмежений час, відведений на ознайомлення з роботою та підготовку рецензії, виконання експертизи поза рамками основної діяльності, у особистий вільний час і за остаточним принципом як необхідна данина традиціям або слідування адміністративним вимогам); недоброчесна поведінка (підготовка завідомо негативної рецензії для отримання особистого зиску – наприклад, відтермінування чужої публікації щоб незаконно скористатись чужими ідеями або просто забезпечити свою «першість» у разі, якщо рецензент одночасно з автором рецензованого твору дійшов до аналогічних висновків у власних дослідженнях; створення бар’єрів для конкуруючих науковців чи організацій; безпідставне надання переваг знайомим, колегам, друзям, співавторам й підготовка для них завідомо схвальної рецензії); формальний підхід (констатація власного погляду на рецензований твір без намагання запитати у автора додаткову аргументацію та без надання автору рекомендацій щодо покращення публікації); низька відповідальність за результат, якщо рецензія залишається службовим і закритим для ознайомлення твором, доступним лише вузькому колу фахівців і при цьому не оприлюднюється навіть загальний характер рецензії та відомості про рецензента; безвідповідальне ставлення до бажання автора наукової роботи найскоріше продемонструвати академічній спільноті отримані результати та розпочати продуктивну дискусію (наприклад, редактори журналів можуть повільно опрацьовувати матеріали, що надходять до редакції, тривалий час залишати їх у режимі «очікування», що в умовах етичних обмежень і практику заборони одночасного передавання твору до декількох видавництв спричиняє втрату актуальності та неможливість широкого обговорення) тощо. Рецензування наукових праць зазвичай виконується на безкоштовних засадах, при цьому вимагаючи від рецензента значної інтелектуальної роботи і витрат часу, тоді як закритість текстів рецензій не дозволяє рецензентам отримати належне суспільне визнання. Натомість опублікований текст рецензії може бути оцінений академічною спільнотою, він додається до «портфоліо» науковця і є додатковим підтвердженням його позиції та фахового рівня. Молоді дослідники та недосвідчені рецензенти можуть навчатись професії або удосконалювати свої навички і знання, вивчаючи текст рецензій або повну історію наукових комунікацій, що супроводжують процес рецензування. Надзвичайно корисним є, наприклад, порівняння першої та остаточної версії рецензій кожного рецензента, знайомство з процесом листування з автором, аналіз його реакцій та відповідей, долучення до розгорнутої дискусії, в рамках якої сторони наводять додаткову аргументацію, оцінювання змін, внесених до фінальної версії наукової праці, що рецензується. Відкриті коментарі, що публікуються спільнотою зацікавлених читачів (які не обов’язково мають бути науковими рецензентами) значно розширюють спектр оцінок і точок зору на науковий твір. Вони залучають до обговорення як автора наукової роботи, так і рецензентів та інших стейкхолдерів – підприємців, розробників політики, освітян. Фактично створюється «жива» дискусія, яка відбувається вже після завершення формального етапу експертизи, тобто прийняття роботи замовником чи опублікування видавництвом тощо.
Sorry, this entry is only available in Українська. На офіційному сайті Directory of Open Access Journals опубліковане повідомлення про те, що науковий журнал «Відкрита наука та інновації» за результатами експертизи внесений до міжнародного каталогу DOAJ.
Sorry, this entry is only available in Українська.
На офіційному сайті Directory of Open Access Journals опубліковане повідомлення про те, що науковий журнал «Відкрита наука та інновації» за результатами експертизи внесений до міжнародного каталогу DOAJ.
Це авторитетна світова база даних, що містить перелік рецензованих наукових журналів з відкритим доступом, які відповідають високим стандартам академічної доброчесності, прозорої редакційної політики та якості наукового контенту. Присутність журналу в цьому каталозі засвідчує відповідність видання міжнародним критеріям відкритої науки. Включення журналу до DOAJ відкриває нові перспективи для розвитку наукової комунікації та підвищує міжнародне визнання результатів досліджень, а саме: зростання видимості публікацій українських науковців у глобальному науковому інформаційному середовищі завдяки інтеграції журналу до одного з найбільш авторитетних міжнародних ресурсів відкритого доступу; підвищення рівня цитованості та індексації статей, що сприятиме кращому представленню наукових результатів у міжнародних базах даних та аналітичних системах; розширення можливостей для міжнародної співпраці, оскільки відкритий доступ у поєднанні з визнанням DOAJ створює додаткові умови для міжінституційних і міждисциплінарних партнерств; інтеграцію українських досліджень у глобальний простір відкритих знань, що відповідає стратегічним пріоритетам Європейського дослідницького простору та принципам відкритої науки. Цей результат підтверджує відповідність редакційної політики журналу міжнародним стандартам академічної доброчесності
Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опублікована стаття Діші «Надлишок інформації лише робить наукову значущість ще більш недосяжною».
Sorry, this entry is only available in Українська.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Діші «Надлишок інформації лише робить наукову значущість ще більш недосяжною».
У ній містяться міркування щодо того, наскільки сучасне академічне середовище перенасичене знаннями і даними і як це ускладнює розвиток науки. Діша зазначає, що цифровізація зробила доступ до інформації безпрецедентно легким, однак цей прогрес спричинив виникнення нової проблеми — втрату орієнтирів у потоці даних. Кількість наукових публікацій, препринтів і звітів зростає швидше, ніж здатність дослідників їх опрацьовувати, і навіть досвідченим науковцям важко відрізнити справді значиме від вторинного. Сучасна наука дедалі частіше вимірюється кількісними показниками — кількістю статей, цитувань, грантів — а не якістю ідей. Такий підхід заохочує поверховість, розпорошує увагу та знижує глибину мислення. У результаті академічна продуктивність перетворюється на самодостатній процес продукування публікацій, а не змістовних речей, віддаляючи її від початкового призначення — пошуку істини. Діша закликає повернути пріоритет критичному мисленню, вибірковості й аналітичній зосередженості. На її думку, саме здатність відсіювати надлишкове, шукати зв’язки між знаннями та формулювати запитання – найбільш цінна компетенція дослідника. Лише усвідомлене ставлення до знань може перетворити інформаційний хаос на інтелектуальний ресурс. Без цього наука ризикує втратити своє головне призначення — не лише орієнтувати людство у складній реальності, а й утримувати його від розгубленості в її нескінченних віддзеркаленнях.
Saving a scientific data set occurs in two stages:
1.) Creating a data set
Enter the name of the set, a brief description of the set (annotation), and click the “Create set” button. After that, a draft data set will be automatically created, which you can save for further work with the set. The system will redirect you to the “Data set information” page.
2.) Filling in the data
On the “Data set information” page, you need to fill in all the fields related to the data set and upload the files.
Please note! Each file is uploaded separately. This is done to ensure the stable operation of the system.
Once you have filled in the information about the scientific data set and added the necessary files, you can save the draft or send the data to the system.
Please note! Once the data has been sent, you cannot change it.
Drafts are necessary for storing the data set and editing it before sending.
Account verification by affiliation
All accounts on the NRA website go through a standard registration procedure and are verified. However, in order to obtain additional features, such as publishing open reviews of academic texts, verification by affiliation is required.
To obtain the status “verified”, you must change your primary email address to a corporate one, which is tied to a scientific or educational institution.
For example: user@ukrintei.ua, user@nas.gov.ua
After confirming your corporate email address, your account will be automatically verified by affiliation.
If your email address is corporate, but your account does not have a verification mark, you need to write to us at the email address NRAT@ukrintei.ua. After verification, we will add your address to the database, and your account will be verified.
After completing the verification procedure for affiliation, you can change the primary email address to a convenient one for you, without losing your status during the current verification.
You only need to verify for affiliation once.
* We use corporate addresses from the Unified State Database on Education and the State Register of Scientific Institutions Supported by the State
Search Instructions
To search for news published on the official website of NRАT in the “News” section, you need to enter one word, several words, or an exact phrase in the search field. Different terms are separated by spaces.
The search is performed everywhere – in the title and the news text.
For a more comprehensive result, it is recommended to use word stems (parts of words without endings).
When using multiple words for the search, they are combined using one of the logical methods described below.
By default, the logical connector “and” is used. In this case, search results will include all news releases that contain the specified words, even if they are located separately from each other and are in different parts of the text.
Example: Search phrase: OECD report. Search result: all news containing the words “report” and “OECD” in the text and in the title, both together and separately.
If a phrase or phrase is enclosed in quotation marks (“), the results will include all publications where this exact phrase or phrase is found.
Example: Search phrase: “OECD report.” Search result: all news containing the exact phrase “OECD report.”
If you know the publication date of the news or are interested in a specific time frame in which they were published on the website, you can select such a date or date range in the additional field that looks like a calendar. The date is entered in the format year-month-day and confirmed by clicking on the corresponding date in the calendar dropdown. You can enter a date or choose one by browsing through the calendar by months and years. By default, the interval starts from the oldest date (2018-01-23) and ends with the current date.
You can also use one or more hashtags, which are located under the search field on the right side of the “News” page.
Please note: The search for academic texts is carried out in a separate search window at the following link https://nrat.ukrintei.ua/searchdb.
