ВІДКРИТЕ ДОСЛІДЖЕННЯ – БІЛЬШЕ, НІЖ ПРОСТО ВІДКРИТИЙ ДОСТУП

ВІДКРИТЕ ДОСЛІДЖЕННЯ – БІЛЬШЕ, НІЖ ПРОСТО ВІДКРИТИЙ ДОСТУП

У блозі платформи відкритого доступу «Open Research Europe» опублікована стаття Джек Неш  «Відкрите дослідження – публікація з більшою прозорістю, ніж просто відкритий доступ».

У блозі платформи відкритого доступу «Open Research Europe» опублікована стаття Джек Неш  «Відкрите дослідження – публікація з більшою прозорістю, ніж просто відкритий доступ».

Наголошується, що у мінливому світі академічних досліджень відкритість є важливою для прозорості та співпраці. Однак не всі підходи до відкритості однакові. Потрібно чітко усвідомлювати, що відкритий доступ  – це засіб і практика негайного, постійного і безкоштовного доступу до наукових досліджень завдяки мережі інтернет, завдяки якій будь-хто будь-де може знайомитись із дослідженнями та долучатись до їх розвитку. Основна мета відкритого доступу – забезпечення широкого доступу до наукових відкриттів і розробок та можливості їх використання для просування реальних змін у світі. Щоб відкрито опублікувати своє дослідження та охопити ширшу читацьку аудиторію, важливо розуміти всі аспекти відкритості. Відкрите дослідження виходить за межі відкритого доступу. Воно являє собою набір принципів і практик, які віддають пріоритет відкритості, прозорості та співпраці упродовж усього дослідницького циклу, тоді як відкритий доступ зосереджується лише на результаті. Як досягти відкритості дослідження? Існує багато варіантів, зокрема – зробити дані відкритими для всіх читачів та застосовувати відкриту модель рецензування. Забезпечена таким чином відкритість у дослідженнях сприятиме просуванню знань та стимулюванню інновацій.

Детальніше: http://surl.li/jycher, http://surl.li/slxzhq

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2024-09-02
Share
123
МЕРЕЖА НАЦІОНАЛЬНИХ БАЗ ДАНИХ КВАЛІФІКАЦІЙ

МЕРЕЖА НАЦІОНАЛЬНИХ БАЗ ДАНИХ КВАЛІФІКАЦІЙ

На сайті European Training Foundation опубліковано аналітичний огляд «Мережа національних баз даних кваліфікацій».

На сайті European Training Foundation опубліковано аналітичний огляд «Мережа національних баз даних кваліфікацій».

Він фактично є відповіддю на зростаючий попит на обмін та доступ до інформації про кваліфікації, створює можливості для підвищення прозорості та підтримки співпраці між  зацікавленими організаціями та країнами. European Training Foundation запустив цю мережу  для країн-сусідів Євросоюзу з Європи та Центральної Азії для допомоги їм у розробленні національних баз даних, а також забезпеченні порівняності кваліфікацій між країнами. Аналітичний огляд надає уявлення про роль баз даних кваліфікацій; пояснює, чому важливо зробити їх сумісними; допомагає обрати наявні європейські інструменти підтримки взаємодії та обміну інформацією між країнами.

Детальніше: http://surl.li/mjreds, http://surl.li/xwsxbo

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2024-08-09
Share
124
7 ПОРАД ЩОДО ПРОЦЕСУ ПУБЛІКАЦІЇ

7 ПОРАД ЩОДО ПРОЦЕСУ ПУБЛІКАЦІЇ

У блозі платформи відкритого доступу «Open Research Europe» опублікована стаття  Джек Неш «7 порад для навігації новачків у процесі публікації».

У блозі платформи відкритого доступу «Open Research Europe» опублікована стаття  Джек Неш «7 порад для навігації новачків у процесі публікації».

Наголошується, що видавничий шлях може є складним процесом, що особливо відчувають автори- новачки та дослідники на початку кар’єри.  Вони стикаються з проблемами на усіх етапах – від визначення формату  та обрання журналу, до розуміння політики видавців та взаємодії під час процесу рецензування. Під час публікації у Open Research Europe експертна редакційна команда відкрита для співпраці й готова допомогти молодим авторам. Ось їхні поради. По-перше, обирайте найбільш відповідне видання, яке найкраще підходить саме для вашого дослідження. По-друге, узгоджуйте обраний  формат статті та місце публікації. По-третє, ​​уважно знайомтесь з вказівками щодо політики журналу, моделі фінансування, вимог до рукописів, щоб зрозуміти особливості видання, обраного для майбутньої публікації. По-четверте, будьте уважними до комунікації з редакторами і командою видання, адже автор має спілкуватись з ними увесь час від подання рукопису й проходження початкової перевірки, – до рецензування, обговорення доказів і реагування на відгуки, яке має бути вчасним. По-п’яте, будьте ґрунтовними у відповідях рецензентам. По-шосте, майте силу сказати «ні», коли упевнені у власних результатах та аргументації. По-сьоме, підготуйтесь до кількох етапів перевірки, рецензування та редагування, сприймайте це як можливість отримати знання та навички письма від експертів у вашій галузі.

Детальніше: http://surl.li/bhlfnn, http://surl.li/lhzymd, http://surl.li/bjhloz, http://surl.li/hqdkbx

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_НауковіВидання_новини

2024-08-01
Share
150
НОВІ КОНКУРСИ CERIC-ERIC

НОВІ КОНКУРСИ CERIC-ERIC

Консорціум науково-дослідницької інфраструктури Центральної Європи (CERIC-ERIC) оголосив про відкриття нових конкурсів доступу до сучасного обладнання для здійснення комплексних та міждисциплінарних досліджень у галузі матеріалознавства та біоматеріалів.  

Консорціум науково-дослідницької інфраструктури Центральної Європи (CERIC-ERIC) оголосив про відкриття нових конкурсів доступу до сучасного обладнання для здійснення комплексних та міждисциплінарних досліджень у галузі матеріалознавства та біоматеріалів.  

CERIC об’єднує сучасну науково-дослідницьку інфраструктуру країн Центральної та Східної Європи для забезпечення розвитку науки та промисловості у галузі дослідження матеріалів, біоматеріалів і нанотехнологій. Він надає відкритий доступ до цієї інфраструктури, забезпечує спільне використання провідних національних дослідницьких інфраструктур європейських країн для пошуку інноваційних рішень проблем у сферах енергетики, охорони здоров’я, харчування, культурної спадщини тощо. Мережа CERIC-ERIC наразі надає доступ до понад 60  об’єктів сучасного складного технологічного обладнання, розташованого в країнах Європи. Нещодавно мережа поповнилась дослідницькими структурами із вивчення проблем накопичування енергії, оснащених найсучаснішим обладнанням у галузі дослідження паливних елементів і батарей: лабораторія з випробовування батарей для зберігання енергії та лабораторія з випробовування паливних елементів і електролізу Об’єднаного дослідницького центру Європейської комісії в Петені (Нідерланди), водневий технологічний центр у Празі (Чехія), лабораторія непружного розсіювання в ультрафіолетовому діапазоні з джерелом фіксованої енергії у Трієсті (Італія). Доступ до інфраструктури CERIC відкритий для українських науковців безкоштовно за умови, що отримані результати та дані будуть доступні спільноті відповідно до прийнятої політики щодо наукових даних. Заявку на участь можна подати до  2 вересня 2024 року  та 1 жовтня 2024 року.

Детальніше: https://www.ceric-eric.eu/,   http://surl.li/raolrt, http://surl.li/txeodt

Фото: CERIC

#НРАТ_Усі_новини#НРАТ_ГрантиМіжнароднаПідтримка #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2024-08-01
Share
125
ЩО ТАКЕ РЕЦЕНЗУВАННЯ ПІД КЕРІВНИЦТВОМ РЕДАКЦІЇ

ЩО ТАКЕ РЕЦЕНЗУВАННЯ ПІД КЕРІВНИЦТВОМ РЕДАКЦІЇ

У блозі платформи відкритого доступу «Open Research Europe» опублікована стаття  Джека Неша «Що таке рецензування під керівництвом редакції та що це означає для авторів?».

У блозі платформи відкритого доступу «Open Research Europe» опублікована стаття  Джека Неша «Що таке рецензування під керівництвом редакції та що це означає для авторів?».

У ній висвітлюються сучасні зміни, які трансформують традиційну модель рецензування на основі відгуків рецензентів та їх вплив на автора, який подає заявку до Open Research Europe. Раніше ORE дотримувалася моделі рецензування під керівництвом автора, згідно з якою автори, які надсилали свої роботи, пропонували відповідних рецензентів серед відомих експертів у своїй галузі. Однак для деяких авторів, таких як дослідники на початку кар’єри, визначення відповідних експертів могло бути проблемою. Наразі це змінено на рецензування під керівництвом редакції, що означає наступне: внутрішня редакційна команда оптимізує процес подання роботи автором, визначивши та запросивши відповідних рецензентів від імені авторів. Процес рецензування залишається відкритим, а ім’я рецензента та звіт про рецензування можна прочитати разом зі статтею. Автори мають повне розуміння того, з ким відбувалась комунікація з питань  рецензування їхніх статей, можуть надавати пропозиції щодо того, кого запросити. Решта процесу подання залишається незмінною. Автори продовжуватимуть надсилати свої статті через систему подання, після чого надіслана стаття проходитиме всі звичайні перевірки, щоб переконатися, що політика та етичні принципи Open Research Europe були дотримані належним чином. Це має спростити процес подання роботи до Open Research Europe, забезпечить більш швидший розгляд – процес рецензування під керівництвом редакції значно скорочує час рецензування.

Детальніше: http://surl.li/hwuepl, http://surl.li/nnuzvp

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

#НРАТ_НауковіВидання_новини #НРАТ_ВідкритаНаука

2024-07-30
Share
150
ГРОМАДСЬКЕ ОБГОВОРЕННЯ ПРОЄКТУ ПОРЯДКУ НАДАННЯ ДЕРЖАВНОЇ ПІДТРИМКИ НАУКОВИМ ФАХОВИМ ВИДАННЯМ УКРАЇНИ, ЯКІ ІНДЕКСУЮТЬСЯ МІЖНАРОДНИМИ НАУКОМЕТРИЧНИМИ БАЗАМИ ДАНИХ

ГРОМАДСЬКЕ ОБГОВОРЕННЯ ПРОЄКТУ ПОРЯДКУ НАДАННЯ ДЕРЖАВНОЇ ПІДТРИМКИ НАУКОВИМ ФАХОВИМ ВИДАННЯМ УКРАЇНИ, ЯКІ ІНДЕКСУЮТЬСЯ МІЖНАРОДНИМИ НАУКОМЕТРИЧНИМИ БАЗАМИ ДАНИХ

Міністерство освіти і науки України пропонує до громадського обговорення проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку надання державної підтримки науковим фаховим виданням України, які індексуються міжнародними наукометричними базами даних».

Міністерство освіти і науки України пропонує до громадського обговорення проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку надання державної підтримки науковим фаховим виданням України, які індексуються міжнародними наукометричними базами даних».

Проєкт постанови розроблено на виконання підпункту 7 пункту 2 «Плану заходів щодо реформування вітчизняної наукової сфери», затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2018 року № 776-р «Про затвердження плану заходів щодо реформування вітчизняної наукової сфери» «Національного плану щодо відкритої науки», затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 08.10.2022 р. № 892-р. Документ націлений на підтримку наукових фахових видань України, які індексуються міжнародними наукометричними базами даних; стимулювання публікаційної активності українських вчених; збільшення кількості видань з відкритим доступом (Open Access), що сприятиме підвищенню представлення України у світовому науковому просторі. Він передбачає запровадження чіткої та прозорої процедури відбору наукових фахових видань України, які претендуватимуть на отримання фінансової підтримки від держави для свого подальшого розвитку. Індексація українських фахових видань у міжнародних наукометричних базах даних (зокрема – Scopus, Web of Science) є одним з напрямів інтеграції української науки в європейський дослідницький простір та зростання іміджу української науки у світі. Зауваження та пропозиції до проєкту можна подати до 16 серпня 2024 року.

Детальніше: http://surl.li/chgbjp, http://surl.li/jheqgq, http://surl.li/hqujos, http://surl.li/jrjutp, http://surl.li/vctupl

Фото: МОН

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_обговорення #НРАТ_Освітянам_обговорення #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_НауковіВидання_новини

2024-07-26
Share
124
ВІДКРИТА  НАУКА  ЗАРАДИ  МАЙБУТНЬОГО

ВІДКРИТА  НАУКА  ЗАРАДИ  МАЙБУТНЬОГО

Міжнародна федерація бібліотечних асоціацій та установ (IFLA) закликає підтримати відкритий лист про відкриту науку Пакту заради майбутнього.

Міжнародна федерація бібліотечних асоціацій та установ (IFLA) закликає підтримати відкритий лист про відкриту науку Пакту заради майбутнього.

Документ наразі підписали шість організацій: Creative Commons, Fundación Via Libre, Global Expert Network on Copyright User Rights, International Federation of Library Associations and Institutions, Sustainable Development Solutions Network, Wikimedia Foundation. Ключовою у цьому документі є розуміння ролі науки та технологій у підтримці цілей розвитку ООН. Наголошується, що такі проблеми, як використання жорсткого підходу до авторського права, що не допомагає бібліотекам виконувати свою місію підтримки розвитку, а також послаблення підтримки відкритої науки, вимагають негайного реагування. Потрібен чіткий заклик до розвитку відкритої науки відповідно до Рекомендації ЮНЕСКО щодо відкритої науки від 2021 року, підкріпленої інфраструктурами, що працюють в інтересах суспільства; збалансованого та динамічного підходу до інтелектуальної власності, управління якою має сприяти дослідженням, інноваціям і розповсюдженню; розвитку відкритості в більш широкому – щодо даних та освітніх матеріалів; сприяння інклюзивному та відкритому міжнародному науковому співробітництву.

Детальніше: http://surl.li/touqzj, http://surl.li/kguuyb, http://surl.li/dujukd, http://surl.li/uyticq, http://surl.li/uyticq

Фото: IFLA

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Бібліотекарям

2024-07-23
Share
142
СІМ  ПОРАД  ЩОДО LINKEDIN У НАУЦІ

СІМ  ПОРАД  ЩОДО LINKEDIN У НАУЦІ

На сайті Times Higher Education опубліковані поради щодо використання науковцями LinkedIn.

На сайті Times Higher Education опубліковані поради щодо використання науковцями LinkedIn.

У ній наголошується, що LinkedIn працює як потужний інструмент для тих, хто бажає поділитися своїми дослідженнями, але треба бути стриманим і коректним, не вдаватись до самореклами. Мережа є чудовим інструментом для розповсюдження досліджень, посилення впливу та інформування колег-дослідників. Вона проста у використанні, вже звична для багатьох. Однак брак часу у науковців та небажання «рекламувати» себе заважають  спілкуванню з приводу досліджень. Автори публікації наводять сім порад, які допоможуть вченим розвинути цю важливу навичку спілкування з академічних питань у соцмережах. По-перше, кожному необхідно вирішити, чим ви хочете зацікавити аудиторію – обрати три слова, які представляють основні цінності дослідження (для цього слід вдатись до опитування колег, друзів і родичів, самостійно провести SWOT-аналіз. По-друге, слід  визначитись із заголовком – коротким поясненням того, як люди мають Вас сприймати. По-третє, створити обліковий запис, заповнити профіль, долучитись до спілкування з відомими колегами, почати стежити за відповідними організаціями, коментарями, чужими публікаціями, створювати власні пости. По-четверте, визначте оптимальну кількість часу для мережі, наприклад один-два рази на тиждень  (не потрібно бути на LinkedIn весь час), але регулярно. По-п’яте, слідкуйте за відповідними групами дослідників та установами – це допоможе бути у курсі подій, знати, у яких проектах беруть участь лідери вашої галузі, які є останні новини та актуальні думки у вашій професійній спільноті (фінансування, вакансії, конференції тощо). По-шосте, підтримуйте спілкування з колегами. По-сьоме, максимально повно використовуйте можливості LinkedIn як чудового інструменту для спілкування, передачі ідей і співпраці

Детальніше: http://surl.li/ubrddm

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_ПопуляризаціяНауки

2024-07-11
Share
152
EUA ПІДТРИМАЛА БАРСЕЛОНСЬКУ ДЕКЛАРАЦІЮ ПРО ВІДКРИТУ ДОСЛІДНИЦЬКУ ІНФОРМАЦІЮ

EUA ПІДТРИМАЛА БАРСЕЛОНСЬКУ ДЕКЛАРАЦІЮ ПРО ВІДКРИТУ ДОСЛІДНИЦЬКУ ІНФОРМАЦІЮ

Європейська асоціація університетів підтримує зусилля щодо розвитку відкритості усіх дослідницьких процесів та приєднується до Барселонської декларації про відкриту дослідницьку інформацію.  

Європейська асоціація університетів підтримує зусилля щодо розвитку відкритості усіх дослідницьких процесів та приєднується до Барселонської декларації про відкриту дослідницьку інформацію.  

Ця декларація визнає необхідність відкритого доступу до дослідницької інформації для сприяння більш прозорому та високоякісному прийняттю рішень у дослідницьких процесах. Крім того, у документі наголошується, що без відкритої дослідницької інформації неможливо дотриматися базових стандартів підзвітності, а тому академічний суверенітет може бути під загрозою. Підписанти Барселонської декларації долучаються до наступних зобов’язань: встановлення відкритості дослідницької інформації за замовчуванням; надання переваги сервісам та системам, які підтримують та дозволяють відкриту дослідницьку інформацію; підтримка стійкості інфраструктури відкритої дослідницької інформації; спільна робота для реалізації переходу від закритої до відкритої дослідницької інформації як способу просування відповідальної оцінки досліджень і відкритої науки та сприяння неупередженому прийняттю рішень. Це узгоджується з трьома ключовими пріоритетними сферами Порядку денного відкритої науки ЄС до 2025 року. Асоціація закликає відкрити весь дослідницький процес і сприяти відкритому доступу до наукових результатів, публікацій і даних. Підтримка переходу до відкритості дослідницької інформації сприятиме розвитку справедливої ​​екосистеми наукових публікацій, сприятиме FAIR та цілісному підходу до відповідальних, інклюзивних, прозорих та стійких практик оцінювання дослідницької діяльності та академічної кар’єри.

Детальніше:  http://surl.li/tojfed, https://barcelona-declaration.org/, http://surl.li/pjzmev, http://surl.li/scuhzh, http://surl.li/xlrhqj

Фото: ЕАУ

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_EUA #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_новини

2024-07-11
Share
128
ВІДКРИТІ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА МЕРЕЖА ВІДТВОРЮВАНОСТІ

ВІДКРИТІ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА МЕРЕЖА ВІДТВОРЮВАНОСТІ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Маркуса Мунафо та Ніла Джейкобса «Відкрите дослідження – міцний горішок. Ось як ми можемо почати».

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Маркуса Мунафо та Ніла Джейкобса «Відкрите дослідження – міцний горішок. Ось як ми можемо почати».

У ній наголошується: щоб прийняти виклики справжнього упровадження відкритих досліджень, необхідно знайти інвестиції, запровадити систему навчання та віднайти і задіяти відповідні стимули. Насправді усі дослідники, незалежно від галузі знань, – від геноміки до економіки, – зацікавлені, щоб дослідження були якісними та максимально відкритими, для того, щоб їх можна було протестувати та перевірити. Уряди та грантодавці в усьому світі дедалі частіше вимагають цього, але дослідницькі установи часто постають перед проблемою практичної реалізації. Для відкритих досліджень потрібна цифрова інфраструктура у поєднанні з відповідними знаннями та навичками. Забезпечення відкритості науки – це командне завдання: дослідники, техніки та допоміжний персонал мають співпрацювати. Маркус та Ніл пропонують власне бачення того, як сприяти відкритості. Потрібно забезпечити комплексний підхід через чітку артикуляцію академічних завдань та посилення відповідальності наукових колективів; віднайти додаткові кошти для розвитку е-інфраструктури та навчання академічної спільноти; зосередилися на адаптованих локальних рішеннях і стратегіях. Навчання відкритим дослідницьким практикам необхідно координувати, прихільність відкритій науці потрібно винагороджувати (додати у критерії оцінювання, надавати просування по службі). Підвищення мобільності дослідників також сприятиме розповсюдженню гарних практик.  Є гарний приклад Програми відкритих досліджень Мережі відтворюваності Великобританії (UKRN), яка фінансується упродовж останніх п’яти років Фондом розвитку дослідницької Англії. Зазначена Мережа відтворюваності була створена у 2019 році для підтримання позицій Великої Британії як провідного світового дослідницького центру. Наразі в Європі та за її межами формується низка національних мереж відтворюваності, створених за британською моделлю UKRN та адаптованих до конкретного національного контексту. Наразі існує вже 13 національних мереж відтворюваності, представники яких регулярно зустрічаються для обговорення спільних підходів і координації зусиль. Їхня роль все більше визнається політиками та грантодавцями, що знайшло відображення у програмі «Горизонт Європа». Ряд країн (наприклад, Нідерланди) мають відкриті дослідницькі програми, координовані політиками, спонсорами, установами, академіями та іншими зацікавленими сторонами. Це дозволяє об’єднувати ресурси, узгоджувати зобов’язання та працювати разом.

Детальніше: http://surl.li/fggzat

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_новини

2024-07-10
Share
154