National Repository of Academic Texts

ІНДУСТРІАЛЬНА СТРАТЕГІЯ ПОТРЕБУЄ НЕ ЛИШЕ ВИПУСКНИКІВ STEM, А Й ГУМАНІТАРІЇВ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Шарлотти Голлахан «Чи потрібні нам випускники гуманітарних вишів для реалізації промислової стратегії?».

У ній авторка розглядає, чому гуманітарні, соціально-наукові та мистецькі дисципліни (SHAPE – social sciences, humanities and the arts for people and the economy) є невід’ємною складовою реалізації індустріальної стратегії, незважаючи на домінування STEM (Science, Technology, Engineering, Mathematics). Новий аналіз даних засвідчує, що хоча 91 % випускників STEM-дисциплін престижних дослідницьких університетів Великої Британії працевлаштовані у восьми пріоритетних галузях згідно з урядовою стратегією (упродовж п’яти років після здобуття першого ступеня), серед випускників не-STEM-дисциплін таких також немало – 85 %. Значний відсоток випускників, що отримували освіту з англійської літератури, соціальної політики, антропології та політології, працюють у галузях цифрових технологій, професійних послуг та оборонної промисловості. Отже, компетенції, які формуються у SHAPE-дисциплінах (критичне мислення, комунікація, творчість) мають цінність не лише у класичній гуманітарній сфері, але й у високотехнологічному бізнесі. Сучасна індустріальна стратегія Великої Британії прагне закріпити кадрову базу у сферах, пов’язаних із науками про життя, цифровими технологіями, «чистою» енергією та креативною індустрією. Утім, фокус лише на STEM-дисциплінах ризикує ігнорувати міждисциплінарні навички, необхідні для масштабування наукових проривів у бізнес-середовищі: юридичні, стратегічні, креативні навички і здібність до критичного мислення, що формуються у SHAPE-секторі, допомагають перетворити наукову розробку у комерційний чи суспільний продукт. Тому реалізація державної індустріальної стратегії потребує не лише інженерів і програмістів, але й випускників гуманітарних, соціальних і мистецьких дисциплін. Якщо ці групи залишаться поза увагою або отримають меншу підтримку, це створить «холодні зони» у підготовці кадрів.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/EZUaj

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_TimesHigherEducation

2025-11-13

НОВА СИСТЕМА ПРІОРИТЕТІВ У НАУЦІ ТА ІННОВАЦІЯХ

Верховна Рада України за результатами розгляду в першому читанні ухвалила в якості основи проєкт Закону України «Про пріоритетні напрями наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності».

Документ розроблено Міністерством освіти і науки України з метою формування системи актуальних пріоритетних напрямів у сферах науки та інноваційної діяльності. Ним регламентуються правові та організаційні засади формування та реалізації цілісної системи пріоритетних напрямів наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності в Україні. Зокрема, передбачене розроблення єдиної системи пріоритетів; шляхи їх реалізації та моніторингу; визначення довгострокових пріоритетів строком на 10 років і середньострокових на 5-років; формування пропозицій щодо довгострокових і середньострокових пріоритетних напрямів з урахуванням результатів прогнозно-аналітичних (форсайтних) досліджень; удосконалення інструментів реалізації пріоритетів (конкурсне фінансування буде спрямоване на прикладні наукові дослідження і науково-технічні розробки за пріоритетами, тоді як базове фінансування буде розподілене за результатами атестації). Ухвалення законопроєкту дозволить сформувати нову систему актуальних пріоритетів у сферах науки та інноваційної діяльності з урахуванням ключових викликів та потреб держави, запиту реального сектору економіки, завдань інтеграції до Європейського дослідницького простору, а також дозволять максимально повно використати потенціал української науки.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/HaoVj, https://qrpage.net/qr/Af1u5

Фото: МОН

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2025-11-13

РЕАЛІЗАЦІЯ ПОЛІТИКИ БЕЗБАР’ЄРНОСТІ В ОСВІТІ

Міністерство освіти і науки України опублікувало інформацію про результати реалізації проєкту «Освітня безбар’єрність: відкриваючи нові горизонти».

Цей проєкт упроваджується в межах Національної стратегії безбар’єрності на період до 2030 року і націлений на забезпечення рівного доступу до якісної освіти для всіх дітей та молоді, незалежно від місця проживання, стану здоров’я чи рівня підтримки, якого вони потребують. Політика безбар’єрності послідовно реалізується Міносвіти, зокрема – в частині вищої освіти, де безбар’єрність полягає у підтримці студентів і розвитку інклюзивних сервісів. У 2025 році було створено 17 нових Центрів підтримки студентів у закладах вищої освіти, а пілотний проєкт наразі діє у 21 університеті України. Такі центри надають консультації вступникам, забезпечують інклюзивний освітній процес, психологічну підтримку, адаптацію студентів до навчання тощо. Також створено додаткові можливості для здобуття освіти ветеранами — їх цьогоріч вступило до ЗВО 19,3 тис. що на 4,5 тис. більше, ніж торік. Політика безбар’єрності вже стала наскрізною та стосується всіх довгострокових рішень та програм на національному та місцевому рівнях, надаючи доступ до роботи, інформації, освіти, сфери послуг, можливість вільно пересуватися та соціалізуватися.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/v565j

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інклюзивність

2025-11-12

ОЕСР: ПРОГРЕС У ВПРОВАДЖЕННІ ПЛАНУ ЄС ЩОДО ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Прогрес у впровадженні скоординованого плану Європейського Союзу щодо штучного інтелекту: дії держав-членів».

У ньому зазначається, що план ЄС щодо штучного інтелекту являє собою стратегічну ініціативу Європейської Комісії та держав-членів ЄС, спрямовану на підтримку розвитку ШІ. Оновлений у 2021 році план має на меті збільшити до 2030 року щорічні інвестиції у розроблення ШІ (спрямовані як з державного бюджету, так і від приватних інвесторів) щонайменше до 20 млрд євро. Йдеться про мобілізацію інвестицій з усього Європейського Союзу, а також про узгодження політик держав-членів ЄС, зміцнення глобальної позиції Європейського Союзу у розробленні стійких, безпечних та надійних технологій ШІ. У звіті наводяться підсумки реалізації національних стратегій та політичних ініціатив держав-членів ЄС: майже всі держави прийняли стратегії щодо ШІ, більшість з них спираються на скоординований план та його рамки (наприклад, Цифровий порядок денний ЄС); кілька держав-членів ЄС переглянули або переглядають свої стратегії у відповідь на зміни у регуляторному законодавстві для підтримки швидкого технологічного прогресу та зміни політичних пріоритетів; ведеться моніторинг та оцінювання національних стратегій щодо ШІ; недостатньо задіяні зовнішні оцінки або регулярна публічна звітність. Запровадження єдиної системи показників на рівні ЄС, на думку експертів, покращить порівнянність та полегшить моніторинг прогресу у досягненні спільних цілей у сфері штучного інтелекту. Звіт базується на результатах спеціального опитування та інтерв’ю з політиками у 2024 році. У ньому також відображено політичні дії, пов’язані з даними, інфраструктурою, дослідженнями, підтримкою підприємств та розвитком навичок, ініціативи держав-членів у секторах з високим рівнем впливу (мобільність, охорона здоров’я, сільське господарство, державний сектор, клімат, навколишнє середовище).

Детальніше: https://doi.org/10.1787/533c355d-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2025-11-12

Post image ГРОМАДСЬКЕ ОБГОВОРЕННЯ ПРОЕКТУ ПОРЯДКУ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ПРОВЕДЕННЯ КОНКУРСНОГО ВІДБОРУ НАУКОВО-ТЕХНІЧНИХ (ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИХ) РОЗРОБОК ЗА ДЕРЖАВНИМ ЗАМОВЛЕННЯМ

ГРОМАДСЬКЕ ОБГОВОРЕННЯ ПРОЕКТУ ПОРЯДКУ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ПРОВЕДЕННЯ КОНКУРСНОГО ВІДБОРУ НАУКОВО-ТЕХНІЧНИХ (ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИХ) РОЗРОБОК ЗА ДЕРЖАВНИМ ЗАМОВЛЕННЯМ

Міністерство освіти і науки України пропонує для громадського обговорення проект постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку організації та проведення конкурсного відбору науково-технічних (експериментальних) розробок за державним замовленням».

Цей Порядок визначає загальні засади організації та проведення Міністерством освіти і науки України конкурсного відбору найважливіших науково-технічних (експериментальних) розробок з метою формування державного замовлення на найважливіші науково-технічні (експериментальні) розробки та науково-технічну продукцію. Проектом передбачається врегулювати повноваження міністерств, інших центральних органів виконавчої влади під час формування тематики державного замовлення на найважливіші науково-технічні (експериментальні) розробки та науково-технічну продукцію у вигляді переліку науково-технічних (експериментальних) розробок; виконання державного замовлення на найважливіші науково-технічні (експериментальні) розробки та науково-технічну продукцію; оцінюванні результатів науково-технічних робіт та передачі науково-технічної продукції для подальшого впровадження та масштабування. Зауваження та пропозиції до проекту можна подати до 20 листопада 2025 року.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/KFAGU, https://qrpage.net/qr/i7BjR

Фото: МОН

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_обговорення #НРАТ_Освітянам_обговорення

2025-11-11

ОЕСР: СТАРІННЯ НАСЕЛЕННЯ ТА ЙОГО ФІСКАЛЬНІ НАСЛІДКИ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Старіння населення, його фіскальні наслідки та політичні заходи реагування» із серії «Робочі документи департаменту економіки ОЕСР».

Наголошується, що старіння населення є ключовою демографічною тенденцією, з якою стикається більшість країн, включаючи країни, що розвиваються. Зі збільшенням тривалості життя та зниженням рівня народжуваності частка старших груп у загальній чисельності населення неухильно зростає, хоча терміни, швидкість та масштаби процесу старіння в різних країнах відрізняються. Свідченням масштабності процесу демографічних змін є те, що частка населення віком від 65 років зросла удвічі у період 1960-2022 рр. і становить у середньому в країнах ОЕСР 18%, а до 2060 року збільшиться до 30%. Старіння населення відбуватиметься швидкими темпами в країнах, що розвиваються, де наразі населення все ще зростає. Довше життя та старіння з кращим здоров’ям – це важливі досягнення, які дають значні соціально-економічні вигоди, не в останню чергу завдяки можливості залишатися активними та працювати у пізньому віці, брати участь у житті суспільства та довше жити самостійно. Понад дві третини додаткових років тривалості життя в країнах ОЕСР люди проводять у гарному здоров’ї, що відображається у подовженні трудового життя. Таке старіння стимулює економіку до підтримки майбутнього підвищення рівня життя. Емпіричні дані свідчать, що старіння населення та супутній дефіцит робочої сили можуть пришвидшити упровадження трудозберігаючих та автоматизованих технологій з відповідним підвищенням продуктивності. Корея та Японія – два суспільства, що швидко старіють – є прикладами значної залежності від робототехніки. Документ містить комплексну оцінку довгострокових наслідків старіння населення для державних фінансів, досліджує зростаючий тиск на пенсійну систему, охорону здоров’я та витрати на довгостроковий догляд, а також потенційний вплив на державні доходи й динаміку боргу. Експерти акцентують увагу на необхідності проведення комплексної політики, яка поєднує фіскальні та структурні реформи для сприяння здоровому старінню, реформуванню пенсійних систем, підвищенню ефективності охорони здоров’я та довгострокового догляду, розширенню податкової бази та збільшенню участі в робочій силі літніх працівників.

Детальніше: https://doi.org/10.1787/6aec03b3-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2025-11-10

ЧИ ГАРНИЙ РЕЗУЛЬТАТ ДАЄ ВІДМОВА ВІД ОБОВ’ЯЗКОВОГО ТЕСТУ?

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Девіда Блобаума «Політика тестування за бажанням» робить студентам погану послугу».

Автор стверджує, що скасування обов’язкових стандартних тестів на вступ до коледжів у США створює додаткові ризики для кандидатів, особливо для тих, хто недостатньо підготовлений або має слабкіші академічні показники. Багато закладів освіти перейшли на політику «test-optional», відмовившись від одного з надійних показників, що має високу прогностичну силу для визначення майбутніх академічних успіхів. Студенти з низьким балом, прийняті без тестів, значно рідше завершують навчання на STEM-спеціальностях. У результаті абітурієнти та їх родини опиняються в умовах невизначеності: вони не мають достатньої інформації, щоб зрозуміти, чи відповідає їх базовий рівень на вступі реальним вимогам закладу. Необхідно, щоб коледжі та університети робили публічними наступні дані: скільки заявників подали результати тестів, скільки покладались на політику без тестів, який був академічний успіх за цими категоріями. Така прозорість допомогла би абітурієнтам та їхнім родинам ухвалювати усвідомлені рішення про вступ до коледжів: для вступників із середнім чи низьким рівнем підготовки проходження тестування буде не бар’єром, а індикатором готовності до подальшого навчання. А політика «test-optional» має на практиці ефект, протилежний задуму, оскільки провокує додаткову невизначеність.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/1tjAa

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_TimesHigherEducation

2025-11-07

ПОВІДОМЛЕННЯ ЩОДО ЗАХИСТІВ ДИСЕРТАЦІЙ ДОКТОРІВ ТА КАНДИДАТІВ НАУК

Міністерство освіти і науки України 5 листопада 2025 року оприлюднило повідомлення про захисти на здобуття наукового ступеня кандидата і доктора наук.

Публікація здійснена відповідно до чинного порядку, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 20 листопада 2019 року № 943.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/3swlL, https://qrpage.net/qr/yx6sa, https://qrpage.net/qr/LwhHa, https://qrpage.net/qr/X3O0N

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2025-11-07

ОЕСР: ІНСТРУМЕНТИ ЗНИЖЕННЯ РИЗИКІВ ДЛЯ ЧИСТОЇ ЕНЕРГІЇ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Гарантії та інші інструменти зниження ризиків для чистої енергії: використання змішаного фінансування для масштабування інвестицій на ринках та в економіках, що розвиваються» із серії «Робочі документи ОЕСР з охорони навколишнього середовища».

Наголошується, що перехід на чисту енергію є невід’ємною частиною курсу на досягнення кліматичних та цілей розвитку і вимагає мобілізації приватного капіталу у великих масштабах, зокрема – 31,5 трлн дол. США до 2030 року. Залучення фінансування для розвитку чистої енергетики у достатніх масштабах є доволі проблемним, особливо – на ринках та в країнах, що розвиваються. Крім того, такі інвестиції нерівномірно розподіляються: за винятком кількох великих економік, країни, що розвиваються, залучають лише невелику частку глобальних потоків через високі капітальні витрати та високий ризик. У документі розглядаються гарантії та інші інструменти зниження ризиків (страхування, хеджування, угоди про опціони) для мобілізації капіталу у проекти відновлюваної енергетики та енергоефективності; наводяться актуальні дані щодо передових практик, інструментів та методів зниження ризиків, результати опитування ОЕСР. Пропонуються рекомендації для різних зацікавлених сторін, – донорів, інститутів фінансування розвитку, багатосторонніх банків розвитку, урядів, фінансових регуляторів, страхових компаній.

Детальніше: https://doi.org/10.1787/93a6e05c-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ЦСР_SDG #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2025-11-07

«ХОЧЕМО, АЛЕ НЕ ГОТОВІ»: ЩО ЗАГРОЖУЄ МІЖНАРОДНІЙ НАУКОВІЙ СПІВПРАЦІ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джона Росса «Недоліки у дослідницькій безпеці можуть підірвати заявку на участь у Horizon Europe».

». У ній автор аналізує позиції провідних експертів щодо того, що слабка система захисту досліджень може стати перешкодою для держав та університетів, які прагнуть асоціюватися з програмою «Горизонт Європа» – найбільшою європейською системою фінансування наукових досліджень. Черговим кроком у напрямі безпеки досліджень стало прийняття у травні 2024 року рекомендації Ради ЄС, що зобов’язує держав-членів розробити національні плани та здійснювати тестування стійкості, забезпечувати обмін інформацією та створити Європейський центр компетенцій з безпеки досліджень. Не всі добре просунулись у реалізації цих рекомендацій. Зокрема, Австралія наразі є недостатньо підготовленою: лише чверть рекомендацій реалізовані. Для країн, асоційованих з програмою «Горизонт Європа», важливо відповідати не лише стандартам фінансування чи запропонованій методології, але й продемонструвати організаційну стійкість, здатність оцінювання ризиків і управління ними, убезпечити дослідників від втрати даних. У разі відсутності прогресу щодо виконання зазначених рекомендацій університети та науково-дослідні установи можуть бути виключені з ключових проєктів «Горизонт Європа». Отже, без належної уваги до комплексної системи безпеки досліджень, яка враховує геополітичні ризики, структури управління, захист даних та інтеграцію до міжнародних рамок, країни та університети ризикують втратити доступ до стратегічних програм і партнерств.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/EG4Pq

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_TimesHigherEducation

2025-11-06